Законопроєкт «Про медіа», який нині готується до другого читання у Верховній Раді, передбачає внесення змін до низки інших законодавчих актів, серед них — Виборчий кодекс і Закон України «Про всеукраїнський референдум». З метою обговорення змін до регулювання висвітлення в ЗМІ виборчих перегонів автори законопроєкту, народні депутати, представники громадських організацій, медіаюристи зібралися на круглий стіл «Закон про медіа та зміни до Виборчого кодексу: виклики та можливості», який відбувся 27 жовтня.

«30 серпня 2022 року Верховна Рада прийняла проєкт закону "Про медіа" в першому читанні, було продовжено термін для подання пропозицій від народних депутатів, щоб вони могли ретельно його опрацювати та запропонувати своє альтернативне бачення у вигляді пропозицій. Проєкт закону "Про медіа" має свою історію, фактично він напрацьовувався з 2019 року, деякі норми — з 2015 року, було декілька версій. Над версією, яку ми обговорюємо зараз, працювала інклюзивна група, до якої ввійшли українські юристи, народні депутати, міжнародні партнери, представники регулятора і медіабізнесу, — зазначила модераторка заходу Аліса Шушковська, старша радниця з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні. — Зараз законопроєкт перебуває на оцінці в Європейській комісії. Її висновки та рекомендації гратимуть ключову роль у підготовці законопроєкту до другого читання. Наразі до законопроєкту самк в цій частині подано понад 200 поправок».

Олександр Бурмагін, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, наголосив на кількох важливих аспектах змін до виборчого законодавства у зв’язку з прийняттям закону. Зокрема, він підкреслив важливість збереження безперешкодного доступу на всі публічні заходи, з’їзди (збори, конференцію) партії чи збори (конференції) організації партії з метою висування кандидатів, засідання виборчих комісій та на виборчу дільницю у день голосування (повторного голосування); про відкритість інформації про вибори та її оприлюднення. Експерт Національної рада України з питань телебачення і радіомовлення повідомив про нову концепцію визначення засад висвітлення виборчого процесу та їх змісту. Це передусім достовірність, повнота, збалансованість, неупереджене подання. Також Олександр Бурмагін підкреслив важливість скасування функції Нацради щодо контролю за дотриманням вимог цього Кодексу в частині участі суб’єктів у сфері медіа в інформаційному забезпеченні виборів, а також під час проведенні передвиборної агітації. Натомість Нацрада отримує можливість звернення до компетентних органів у разі виявлення порушень та вживає заходів, передбачених чинним законодавством.

Також пропоновані зміни стосуються меж медійного адмінресурсу, загального порядку поширення агітації в медіа, інклюзивності.

Детальніше про Зміни до Виборчого кодексу в презентації Олександра Бурмагіна

Радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба у своїй презентації підкреслила важливість включення до Виборчого кодексу визначення поняття «прихованої агітації». Для формування дефініції використано судову практику, а саме Постанову 25 жовтня 2020 року Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/324/20. Прихована передвиборна агітація — діяльність, яка має на меті спонукання голосувати за або проти певного кандидата, партію (організацію партії) суб’єктів виборчого процесу, але здійснюється через форми та засоби, які вводять в оману виборців щодо наявності цієї мети, зокрема, не відповідає вимогам цього Кодексу щодо позначення, наявності обов’язкових відомостей у матеріалах передвиборної агітації, участі суб’єктів у сфері медіа в інформаційному забезпеченні виборів, заборони здійснення агітації на офіційних веб-сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Інші озвучені експерткою зміни стосувалися оренди приміщень, рекламних засобів, які мають бути доступні суб'єктам виборчого процесу на умовах рівного доступу та рівної оплати; організації проведення мітингів, демонстрацій, встановлення агітаційних наметів; строків агітації, зокрема дискусійного питання дня тиші; регулювання агітаційних матеріалів передвиборної агітації на світлодіодних екранах (модулях), яке в чинному ВК відсутнє.

Окремий блок презентації Ольга Коцюруба присвятила змінам, які б регулювали право на відповідь. Адже наразі ч. 5 cт. 57 закріплює право на «спростування», що не відповідає Рекомендаціям Ради Європи (Резолюція (74) 26 Комітету міністрів Ради Європи). Разом з тим, передбачені норми для уникнення зловживання правом на відповідь, поширення чорного піару проти політичних опонентів та для спрямування агітації в русло обговорення власних передвиборних програм cуб’єктів виборчого процесу.

Оскільки у Виборчому кодексі відсутні норми, які запобігають здійсненню агітації особами, що надають послуги виборцям під час виконання ними своїх посадових чи службових обов’язків, то напрацьові зміни пропонують заборонити участь у передвиборній агітації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам і судам, їх посадовим і службовим особам (крім випадків, якщо така особа є кандидатом на відповідних виборах і здійснює агітацію у святкові та неробочі дні або перебуваючи у відпустці). Також наразі обмеження щодо змісту агітації у ВК не синхронізовані із загальними обмеженнями законодавства про рекламу. Наприклад, пропонується заборонити поширювати як агітацію в будь-які формі матеріали, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі чи ненависті до окремих осіб чи груп осіб, популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, заперечення або виправдовування злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створення позитивного образу осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних із розвитком української науки та культури, а також у разі, якщо відповідна особа є кандидатом), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовування діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті. Це ж обмеження стосується приниження або зневаження державної мови; посягання на права і свободи людини (матеріали, які містять ознаки дискримінації або підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного походження, місця проживання, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, гендерної ідентичності, фізичних вад, стану здоров’я або за іншою ознакою;  матеріали, які містять ознаки сексизму або підбурюють до cексизму); використання засобів і технології, які діють на підсвідомість виборців; тощо.

Детальніше про Зміни до Виборчого кодексу в презентації Ольги Коцюруби

Керівник напряму «Цифрові права» Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий розповів про блоки змін щодо регулювання у сфері виборів та Інтернету, зокрема:

  • агітацію в онлайн-медіа та нелінійних аудіовізуальних медіа (онлайн-кінотеатри, VOD-сервіси, OTT-платформи), зокрема за допомогою банерної реклами;
  • поширення результатів онлайн-опитувань;
  • питання взаємин національних регуляторів та іноземних платформ спільного доступу до інформації (Facebook, TikTok, Youtube тощо);
  • обов'язки користувачів дотримуватися вимог щодо агітації.

Так, передбачається доповнити Виборчий кодекс статтею 56-1, що визначатиме правила агітації в Інтернеті. Таким чином, кандидати та партії, які є суб’єктами виборчого процесу, матимуть право поширювати матеріали передвиборної агітації в онлайн-медіа та нелінійних аудіовізуальних медіа винятково за рахунок коштів власного виборчого фонду, при цьому уклавши договір про таку послугу. Вся онлайн-агітація має бути маркована належним чином, а матеріали, поширені в новинних стрічках, мають бути відокремлені від інших. Дотримання правил маркування вирішить питання неврегульованого середовища та прозорості агітації в ньому, а також запровадить окремі елементів Проекту Регламенту про прозорість політичної реклами та таргетування. Відповідальність за передвиборчу агітацію у формі банерної реклами несе розповсюджувач банерної реклами, і він зобов'язаний: забезпечити відповідність поширюваних матеріалів вимогам Виборчого кодексу; маркувати матеріали позначкою «Передвиборна агітація»; відмовляти у розміщенні агітації, якщо вона фінансуються не за кошти виборчих фондів, зберігати інформацію про обсяг, вартість та замовників під час відповідного виборчого процесу впродовж одного року після офіційного оголошення результатів виборів; на запит ЦВК, територіальної виборчої комісії, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надавати інформацію про обсяг, вартість та замовників.

Щодо онлайн-опитування, то таке нерепрезентативне опитування громадської думки має публікуватися із зазначенням точних формулювання питань, кількості осіб, які взяли участь в опитуванні, замовників опитування та супроводжуватися текстовим повідомленням: «Це опитування відображає думку лише його учасників».

Передбачається, що Національна рада отримає повноваження укладати меморандуми з платформами спільного доступу до інформації щодо регулювання передвиборної агітації. Вона ж буде надавати інформацію про виборчі рахунки, з яких може здійснюватися передвиборна агітація. Нацрада співпрацюватиме з платформами спільного доступу у сфері протидії поширення дезінформації у передвиборчий період, забезпечення прозорості агітації на платформах, зокрема шляхом запровадження маркування агітації та спеціальних сповіщень, що міститимуть інформацію про замовника агітації, період її розміщення, витрачені з цією метою кошти та можливості оскарження протиправної агітації в рамках механізмів, що надаються платформами, дотримання інших вимог виборчого законодавства України з боку користувачів. А у разі виявлення порушень вимог щодо передвиборної агітації Нацрада отримає повноваження звертатися до платформ з вимогою припинити їх (зокрема через обмеження доступу до агітації).

Детальніше про Зміни до Виборчого кодексу щодо агітації в мережі Інтернет в презентації Максима Дворового

Крім того, учасники круглого столу ознайомилися із презентацією старшого експерта з юридичних питань IFES в Україні Дениса Ковриженка щодо міжнародних стандартів та практик регулювання передвиборної агітації та висвітлення перебігу виборів у ЗМІ. Експерт навів основні положення рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ за результатами виборів 2019-2020 років: єдина дата початку агітації, фінансування суспільного мовника, використання мов меншин, звітність щодо політичної реклами, обмеження використання адмінресурсу в агітації, незалежність регулятора, захист журналістів, пропорційні санкції. На думку ОБСЄ, українське виборче законодавство надмірно регулює дебати між кандидатами, діяльність приватних ЗМІ та агітацію в зарубіжних ЗМІ, натомість потрібно доопрацювати принципи інформаційного висвітлення перебігу виборів, врегулювати право на відповідь та безкоштовний ефірний час. Відповідно до презентації Дениса Ковриженка, існує три основні підходи до регулювання агітації і висвітлення перебігу виборів у ЗМІ: ліберальна, проміжна та жорстка моделі. Будь-яка з них можлива залежно від контексту держави, адже вона має забезпечувати баланс між втручанням і свободою вираження поглядів та вільним формуванням волі виборців (легальність, легітимність, необхідність, пропорційність). Важливо, щоб обмеження щодо агітації не перешкоджали отриманню виборцями інформації для вільного формування їхньо\ волі.

Разом з тим, обмеження мають бути чітко сформульованими. Вимоги/обмеження щодо діяльності приватних ЗМІ: допускаються, якщо вони забезпечують рівний доступ і стандарти не можуть бути досягнуті в рамках саморегулювання.

Детальніше в презентації Дениса Ковриженка

Учасники круглого столу обговорювали активно обговорювали пропоновані зміни. Висловлені думки і пропозиції будуть враховані Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики у процесі підготовки законопроєкту «Про медіа» до другого читання.

Цей захід організовано Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики у співпраці із Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) в Україні та Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid). Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, уряду США, Міністерства міжнародних справ Канади, уряду Канади, Посольства Великої Британії в Україні або уряду Великої Британії.