22 вересня ОПОРА презентувала народним депутатам Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування результати фокус-групового дослідження щодо зручності та зрозумілості бюлетеня для виборців. Більшість присутніх нардепів обрали один із 7 макетів бюлетенів найзручнішим. Цей же бюлетень найбільш зрозумілим обрали також і учасники самих фокус-групових досліджень.

Дослідження «Сприйняття виборцями різних типів виборчих бюлетенів для покращення виборчого процесу» проводили аналітики Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на замовлення Громадянської мережі ОПОРА у червні-липні 2021 року. Вони провели 4 фокус-групові дискусії в Києві, Сумах, Одесі та онлайн для людей з інвалідністю. Наприкінці офлайн фокус-груп у трьох містах учасникам запропонували також провести експеримент із голосуванням за 7 різними макетами виборчих бюлетенів та обговорити переваги та недоліки кожного макету. Найбільше схвальних оцінок отримав бюлетень №3: 92,3% учасників фокус-групових досліджень визначили його повністю зрозумілим (61,5%) або скоріше зрозумілим (30,8%); 80% учасників визнали його дуже зручним (27,5%) або скоріше зручним (52,5%); 72,5% учасників відзначили його інформативність, сказавши, що інформації на бюлетені про кандидатів і партії було навіть забагато (5%) або достатньо (67,5%), інформації загалом достатньо, але окремі пункти можна було би і розширити (20%).

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська зазначила, що при будь-якій виборчій системі варто розуміти, як люди взагалі сприймають форму запропонованого в законодавстві бюлетеня. «Дане дослідження не є репрезентативним, але це глибинні інтерв’ю по 120-125 хвилин з кожною групою. Вони проводились із досить різною цільовою аудиторією за віком, соціальним статусом, досвідом участі у виборах тощо. Спочатку ми намагалися зрозуміти, чи учасники усвідомлюють, яка виборча система застосовувалась на місцевих виборах, тому що бюлетень так чи інакше прив’язаний саме до неї. Отже, 30% з учасників усіх фокус-груп сказали, що вони розуміють різницю між пропорційною виборчою системою із закритими та із відкритими списками. Але коли йдеться про деталі, то люди починають плутатись. Наприклад, на питання про те, чи можна в проголосувати за кандидата з однієї партії, а за партію вцілому проголосувати за іншу, половина усіх опитаних не змогли відповісти. Це означає, що коли громадяни голосують, то вони це роблять не в той спосіб, у який мала би функціонувати виборча система, принаймні у в 70% випадків відповідно до результатів цього фокус-групового дослідження», - розповіла вона під час презентації дослідження.

Більшість народних депутатів Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, які були присутні на презентації-обговоренні, відзначили, що форма бюлетеню №3 найбільш інтуїтивно зрозуміла.

Заступниця голови комітету Аліна Загоруйко («Слуга народу») зазначила: «Виборчий бюлетень є важливою складовою виборчої системи, а тому його форма та зміст мають відображати головну ідею виборчої системи. Якщо ми говоримо про пропорційну виборчу систему з відкрити списками, то бюлетень має сприяти голосуванню виборця не лише за партію, а й за конкретного кандидата. Тому загалом я погоджуюсь із результатами проведеного дослідження, але хочу наголосити, що ідеального бюлетеня, як і ідеальної виборчої системи, не існує. Завжди знайдуться ті, кому форма бюлетеня буде незручною, а зміст незрозумілим. Ну і важливим аспектом є питання інформування виборців про те, як правильно заповнювати виборчий бюлетень. У цьому напрямку є над чим попрацювати і органам адміністрування виборів, і громадянському суспільству і політичним партіям».

Таку форму бюлетеня найбільш зручною вважає і Тетяна Плачкова («Опозиційна платформа – За життя»): «Мені найбільше сподобався бюлетень №3 як і більшості громадян, які брали участь у фокус-груповому дослідженні. Але у будь-якому разі ще є питання до підрахунку будь-яких бюлетенів за формою. Тому що ми не врахували конкурентоспроможність першого кандидата у разі, коли люди голосують лише за партію. Тобто виборці автоматично погоджуються з тією черговістю, яка зазначена у бюлетені, але першому номеру у списку не зараховуються ці голоси. Таким чином кандидат не конкурує цими голосами при підрахунку, а лише своїм власним рейтингом та рейтингом інших кандидатів. Мені здається, що тут є певна прогалина, адже якщо виборці голосували просто за партію без голосування за окремого кандидата, то їх голосування не враховується у рейтинговості кандидатів».

Дмитро Микиша («Слуга народу», округ №181 на Харківщині) також відзначив варіант бюлетеня №3 як найзручніший, але зазначив, що можна внести ще деякі зміни. «Там є варіант поставити відмітку за кандидата і за партію. Я пропоную прибрати необхідність ставити «галочку» за партію й залишити лише голосування за кандидата. По-перше, так ми все максимально спрощуємо і потім постійно інформуємо виборців так: «Вам необхідно зробити виключно одну позначку – більше нічого». Тобто виборець не плутатиметься. По-друге, оскільки процес партизації сприймається з негативом з приводу того, що люди не бачать своїх кандидатів і голосують за партії не маючи певним чином права вибору. У випадку такого доопрацювання виборець у будь-якому випадку буде голосувати за кандидата. З мінусів тут може бути суто технічно те, що в разі великої кількості кандидатів будуть маленькі клітинки для голосування й відповідно є шанси поставити відмітку вилізши за межі однієї клітинки й залізши на сусідні, через що потенційно може бути важче визначити за кого саме проголосував виборець. Але тоді можна повернутись до практики, коли виборча комісія колегіально вирішує щодо кожного такого спірного бюлетеня – чи вважати його зіпсованим, чи вважати його із голосом за того чи іншого кандидата. Вважаю, що бюлетень №3 варто доопрацювати і винести його ще раз на фокус-групове дослідження, аби перевірити», - наголосив він.

Із повним текстом фокус-групового дослідження можна ознайомитись за посиланням.

Це дослідження здійснене завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Думки і твердження, висловлені в досліджені, можуть не співпадати з позицією USAID та уряду США.