З початку війни Полтавська область стала логістичним центром для мешканців  сусідніх регіонів, які постраждали від активних бойових дій. По самій області російські війська завдавали ракетних ударів, зокрема, вночі з 15 на 16 квітня, коли постраждало фермерське господарство біля обласного центру. Втім, значних руйнувань не зафіксовано. Водночас у місті триває політична боротьба.

Політична ситуація до війни

Міським головою у 2020 році втретє став Олександр Мамай. Це відбулося після дворічної перерви — у 2018 році депутатський корпус висловив йому недовіру, відсторонивши від влади.

До міської ради пройшли партії «За майбутнє» (10 депутатів), «Слуга народу» (9 депутатів), «Європейська солідарність» (6 депутатів), «Рідне місто» (6 депутатів), «ОПЗЖ» (4 депутати), «Партія простих людей Сергія Капліна» (4 депутати) та «ВО «Свобода» (3 депутати).

У місті склалася незвична політична коаліція навколо міського голови. Фактично до неї увійшли «За майбутнє» (партія мера), «ОПЗЖ», «Партія простих людей Сергія Капліна» (від якої до ради потрапив і колишній народний депутат Сергій Каплін) та «Європейська солідарність». Секретарем ради став блогер Андрій Карпов («Європейська солідарність»), відомий також як Андрій Полтава. Процес формування коаліції розтягнувся у часі аж до березня 2021 року.

Опозиція спробувала достроково припинити повноваження міського голови 22 грудня 2021 року, але для цього їй не вистачило голосів.

Напередодні війни міський голова відзначився висловлюваннями для телеканалу «НАШ». З цього приводу кілька депутатів ради навіть планували звернутися до СБУ.

Міська рада під час війни

Міська рада продовжила працювати після початку війни. У березні-червні відбулися дві сесії. Першою проблемою стала відсутність бюджету на 2022 рік. Лише 11 березня на позачерговій сесії депутати прийняли бюджет громади розміром більше 4 млрд гривень.

31 травня відбулася 15-та позачергова сесія міської ради в режимі відеоконференції, на якій депутати розглянули три питання, зокрема щодо надання землі для будівництва житла для ВПО і передання автомобілів для ЗСУ.

Активною була й політична ситуація в місті.

У березні почався розпад фракції «ОПЗЖ» у міській раді. 16 березня про вихід із фракції заявила її голова Оксана Деркач.

Цього ж дня голова фракції «ОПЗЖ» в обласній раді Олег Сазонов засудив вторгнення росії.

31 травня на сесії міської ради Олександр Мамай оголосив, що троє з чотирьох депутатів від «ОПЗЖ» написали заяви про вихід із фракції. Так фракція «ОПЗЖ» у міській раді припинила своє існування. Цікаво, що фракцію цієї ж партії в обласній раді розформували значно раніше, 24 березня.

Резонансним стало також звільнення Катерини Киви, доньки Іллі Киви, з посади керівниці Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради. Вона виграла конкурс на цю посаду в березні 2021 року, але звільнили її лише у середині березня 2022-го, після вимоги депутата міської ради Вадима Ямщикова («Слуга народу»).

Сам одіозний екснардеп Ілля Кива курував діяльність «ОПЗЖ» у Полтаві. Наприклад, його можна було помітити на сесіях міської ради.

За словами т.в.о. голови ОВА Дмитра Луніна, міський голова протягом більш ніж місяця з початку війни спілкувався з Іллею Кивою. В квітні частина депутатів міськради спробувала ініціювати заміну міського голови. 15 квітня відбулося засідання депутатської комісії з питань архітектури та містобудування, на порядок денний якої винесли звіт Олександра Мамая щодо міської цільової програми «Полтавський супротив», забезпечення ВПО та гуманітарної допомоги. Міський голова на засідання не з’явився, натомість депутати підписали звернення до Президента з проханням призначити т.в.о. голови військової адміністрації міста Полтави та скерували документ до т.в.о. голови ОВА Дмитру Луніну. На це Дмитро Лунін заявив, що «немає вагомих підстав для введення військової адміністрації в місті Полтава».

Цікаво, що керівник обласної організації партії «Слуга народу» Олексій Устенко зазначив: розв’язувати політичні та кадрові питання будуть після війни.

Місто та область

Тимчасово виконує обов’язки очільника Полтавської обласну адміністрації Дмитро Лунін. Він був першим заступником голови Полтавської ОДА у 2019–2021 роках та очолив облдержадміністрацію після переведення її попереднього керівника Олега Синєгубова до Харкова.

Як уже йшлося вище, опозиція в міській раді зверталася до Дмитра Луніна з проханням замінити міського голову на голову військової адміністрації, у чому депутатам відмовили. Коли ж у травні почалися розмови щодо нового формату коаліції в міській раді, Дмитро Лунін заявив, що «не бачив Олександра Мамая і навіть не розмовляв із ним по телефону приблизно з місяць».

Головні виклики

Війна привела до Полтави тисячі людей з інших регіонів. У квітні міський голова повідомив, що у місті мешкає 60 тисяч переселенців. Станом на 11 червня в області офіційно зареєстровано 186 тисяч внутрішньо переміщених осіб, із яких більше 46 тисяч — у Полтаві.

Дані з сайту Kolo.news (Новини Полтави)

Натомість заступник голови Полтавської ТГ в інтерв’ю наприкінці червня зазначив про 49 тисяч зареєстрованих та 20 тисяч незареєстрованих ВПО. З них 3,5 тисячі живуть у навчальних закладах. Для порівняння: населення Полтавської громади становить 309 тисяч осіб.

Іншим викликом в умовах війни виявилася транспортна проблема. У травні в Полтаві відбувся колапс громадського транспорту. З 13 травня у місті працювали лише тролейбуси, а приватні перевізники відмовилися виходити на маршрути у випадку збереження тарифів на проїзд. Вони заявляли про необхідність підвищити ціну квитка до 25 гривень. На початку червня тарифи зросли до 15 гривень у приватних маршрутках та 10 гривень у тролейбусах. Утім, частина автобусних перевізників встановила власну ціну в 10 гривень, що можна вважати елементом боротьби проти політичних домовленостей у місті.

Бюджет

ОПОРА зафіксувала проблему з доступом до інформації про виконання бюджету міста. Зокрема, із сайту міської ради зник розділ із документами, також звідти видалені звіти.

У травні міський голова заявив про скорочення доходів бюджету міста втричі. Водночас т.в.о. голови ОВА Дмитро Лунін оприлюднив інформацію про виконання бюджету Полтави за 4 місяці 2022 року, де вказано про перевиконання планових фінансових показників на 1%.