Російське лоббі у світі — не новина, а тим паче в Європі, куди кремль роками вкладав гроші, отримані з енергетичних надприбутків. Саме тому навіть у державах-партнерах України, які допомагають їй перемогти терористичну росію, досі є відверто промосковські політики, "громадські діячі" й блогери. Хтось працює на російську пропагандистську машину приховано, але є й такі, як Сільвіо Берлусконі, що досі, не соромлячись, називають путіна своїм другом.
Проросійські політики є й у Європарламенті. Вони потрапили туди від цілої низки партій, теж щедро фінансованих із москви. У цьому матеріалі йтиметься про сімох членів Європейського парламенту, які проголосували проти визнання росії державою-спонсором тероризму. Безумовно, це не всі російські агенти впливу, але розпочати варто саме з них.
Утім, важливо не лише зібрати якнайповнішу інформацію про проросійських депутатів Європарламенту, а й унеможливити їхню антиукраїнську діяльність як мінімум в Україні — а деякі з них приїздили до нашої держави як "міжнародні спостерігачі" за виборами та поширювали тут проросійські наративи.
Гинек Блашко (Hynek Blaško)
Гинек Блашко — чеський депутат Європарламенту, член групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Свобода і пряма демократія”.
Він народився 15 липня 1955 року в Празі, має звання генерал-майора, був командувачем Об'єднаних сил Чеської армії. У 1980-х роках входив до Комуністичної партії Чехії. У 2019-му став депутатом Європарламенту, за рік до цього брав участь у зустрічі проросійської банди “Нічні вовки”.
Гинек Блашко заперечує збиття проросійськими сепаратистами Boeing 777 рейсу MH17, сумнівається щодо справи Скрипаля та розповідає про велич російської армії.
8 травня 2022 року в Празі Блашко виступив на демонстрації, організатори якої закликали владу припинити надсилати зброю в Україну та виступити за мирне розв’язання російської агресії проти України.
Іван Давід (Ivan David)
Іван Давід — чеський депутат Європарламенту, член групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Свобода і пряма демократія”.
Народився 24 вересня 1952 року в Празі, був директором психіатричної лікарні в Богніце та міністром охорони здоров'я Чехії.
Як і інші проросійські євродепутати, активно поширював антивакцинаторську пропаганду, зокрема був єдиним депутатом, що голосував проти фінансової допомоги країнам-членам ЄС для боротьби з коронавірусом.
Іван Давід звинувачував Україну в ракетному ударі по залізничному вокзалу в Краматорську, де загинуло 59 людей і ще 107 отримали поранення, поширював російські фейки про біолабораторії в Україні та розробку ядерної зброї.
У 2021 році Центр безпеки європейських цінностей визнав Івана Давіда “найуспішнішим” серед чеських політиків, які поширюють дезінформацію.
Франческа Донато (Francesca Donato)
Франческа Донато — незалежна євродепутатка з Італії, що балотувалася як член “Ліги Півночі”. Народилася 25 серпня 1969 року в Анконі, юристка за освітою. У 2013 році заснувала асоціацію “Progetto Eurexit” у Палермо, яка просуває критичні ідеї щодо єдиної європейської валюти. Останні кілька років Донато активно поширювала антивакцинаторську пропаганду.
За даними Центру протидії дезінформації при РНБО України, Франческа Донато активно просуває проросійські наративи та фейки в західному суспільстві. Вона виступає проти будь-якої військової допомоги Україні, а в одному з виступів у європарламенті взагалі звинуватила Україну у масових вбивствах мирного населення. Також депутатка регулярно поширює прокремлівську тезу про “провокування росії”.
За просування жорсткої антиукраїнської позиції (депутатка заперечувала російські злочини у Бучі та виправдовувала бомбардування лікарні у Маріуполі) компанія “Meta” заблокувала профіль Донато у Facebook.
Еммануїл Фрагкос (Emmanouil Fragkos)
Еммануїл Фрагкос — грецький євродепутат, член групи “Європейські консерватори і реформатори”. Входить до правої націоналістичної політичної партії “Грецьке рішення”. Народився 27 червня 1993 року в Хіосі, ветеринар за освітою. У 2019 році став депутатом Європарламенту замість лідера партії “Грецьке рішення” Кіріакоса Велопулоса, який вирішив стати депутатом парламенту Греції.
У грудні 2020 року звинуватив Туреччину в розробці ядерної зброї. Загалом активно підтримує Вірменію та засуджує Азербайджан у Карабаському конфлікті. У травні 2021 року Фрагкос критикував санкції Євросоюзу проти росії й закликав зняти щонайменше окремі з них. Також висловлював скептицизм щодо підтримки Євросоюзом України, але не Вірменії, та накладання санкцій на росію, а не на Азербайджан.
Фрагкос також не підтримує надання Україні зброї, називаючи таке рішення помилкою, як і заборону польотів російських літаків у повітряному просторі Греції.
Марсель де Ґрааф (Marcel De Graaff)
Марсель де Ґрааф — незалежний євродепутат із Нідерландів, член євроскептичної партії “Форум за демократію”. Він народився 7 квітня 1962 року в Роттердамі, здобув ступінь магістра теологічних наук. У 2011 році став членом Сенату Нідерландів, а у 2014 році пройшов до Європарламенту. Вже за рік потрапив у скандал —- кілька разів кнопкодавив замість прокремлівської депутатки Марін Ле Пен, за що був оштрафований на 1530 євро.
Як і інші проросійські євродепутати, активно поширював антивакцинаторську пропаганду та активно звинувачував ЄС у поширенні фейків.
У квітні 2022 року де Ґрааф звинуватив українських військових у злочинах в Бучі: “Українські війська очищають Бучу від диверсантів та пособників російських військ. Тепер ми знаємо, що це означає: сотні вбитих і залишених на вулицях українськими воєнними злочинцями”.
24 жовтня 2022 року Марсель де Ґрааф покинув ультраправу групу "Ідентичність і демократія" в Європарламенті, оскільки, за його словами, вона є антиросійською.
Мірослав Радачовські (Miroslav Radačovský)
Мірослав Радачовські — незалежний євродепутат від Словаччини, засновник партії “Словацький патріот”. Народився 24 вересня 1953 року в селі Лютіна, понад 37 років працював у суді.
У 2019 році успішно балотувався до Європарламенту від партії “Котлеба — Народна партія наша Словаччина”, але згодом дистанціювався від неї. Низка словацьких видань написали, що причиною такого рішення стали гроші, а саме зарплата європарламентаря. Так, за словами однопартійців, “усі кандидати чесно пообіцяли перед виборами, що половину своєї зарплати євродепутата (тобто приблизно 3000 євро на місяць) віддадуть на допомогу потребуючим людям у Словаччині, яких вони самі вибирають”. Радачовські, на відміну від свого колеги Мілана Угрика, цього нібито не зробив і заявив, “що не хоче на цьому піаритись”.
У липні 2019 року Мірослава Радачовскі помітили на заході Віктора Медведчука, де той представляв свій "план для відновлення миру в Україні". Примітно, що на події європарламентар виступав російською мовою. На заході також була присутня євродепутатка від Латвії Татьяна Жданока.
Натомість у жовтні 2020 року Радачовскі приїжджав в Україну як “міжнародний спостерігач” за виборми від Міжнародного фонду за краще управління. Євродепутат висловлював “розчарування” політикою Володимира Зеленського від якого “чекав закінчення війни”, а також “очікував, що переможуть партії, котрі люблять життя, а не війну, які не мали б у своїй суті націоналізму”. Також на запрошення партії “ОПЗЖ” депутат відвідав Дніпропетровщину.
Вже за рік Радачовскі спостерігав на “виборах” у росії. 18 вересня 2021 року на пресконференції в Уфі він заявив, що “не бачить ознак недемократичних виборів у росії”.
Вже після повномасштабного вторгнення рф, 8 травня 2022 року, Радачовскі був у москві, де брав участь у круглому столі: “Росія та Європа — зберегти відносини та історичну пам'ять”, де звинувачував США у проблемах Європи і всіляко захищав росію як “переможницю фашизму”. Цікаво, що на пропагандистських російських ресурсах пишуть, що батько Мірослава Радачовскі був антифашистом, а після війни “брав активну участь у тому, що шукав і знешкоджував своєю бригадою бандерівців”.
Татьяна Жданока (Tatjana Ždanoka)
Татьяна Жданока — незалежна латвійська депутатка Європарламенту, входить до партії “Російський союз Латвії”, яка обстоює права російськомовного населення Латвії та виступає, зокрема, за "зміцнення єдності російського світу". Сама Жданока, до речі, нагороджена Орденом Дружби — за великий вклад у розвиток культурних зв’язків з рф, збереження та популяризацію російської мови та російської культури.
Татьяна Жданока народилася в 8 травня 1950 року в Ризі. За освітою математикиня, була членкинею КПРС та Інтернаціонального фронту трудящих Латвійської РСР, який виступав за збереження Латвії у складі СРСР і керівної ролі КПРС у суспільстві. Загалом євродепутатка давно відома своєю проросійською діяльністю.
Ще у 2014 році Жданока пропонувала внести “Правий сектор” у список терористичних організацій, а в 2016 році зустрічалася з сирійським диктатором та воєнним злочинцем Башаром Асадом.
У липні 2019 року Татьяну Жданоку, як і Мирослава Радачовскі, помітили на заході Віктора Медведчука, де той представляв свій "план для відновлення миру в Україні".
Перед повномасштабним російським вторгненням, 16 лютого 2022 року з трибуни Європарламенту Жданока закликала не використовувати слогани “нацистського колаборанта Степана Бандери” та “зупинити вбивства дітей на Донбасі”.
У жовтні 2022 року директор Управління захисту конституції Латвії Егілс Звіедріс назвав Жданоку одним із найяскравіших прикладів агентів російського впливу в країні. Крім того, цьогоріч у листопаді вийшло пропагандистське інтерв’ю євродепутатки з українським проросійським колаборантом Русланом Коцабою.