Дисклеймер! Ця публікація продовжує серію матеріалів про омбудсменів. Її мета — просвіта й інформування громадян про спеціалізованих уповноважених, діяльність яких спрямована на захист прав людини у конкретній сфері.
Вступ
Протягом травня-червня в інформаційному просторі активно обговорювали низку подій, пов’язаних із діяльністю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Однак існують також інші уповноважені, які, хоча й не здійснюють парламентського контролю, все ж захищають права людини в конкретній сфері.
Так, нещодавно у ЗМІ повідомляли, що Кабінет Міністрів України (далі — КМУ або уряд) утворив посаду Уповноваженого з питань переселенців та призначив Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Також у 2019 році Президент Володимир Зеленський ініціював зміни до Конституції України щодо уповноважених Верховної Ради України, якими пропонував внести зміни до ст. 85, 101 Основного Закону та надати Верховній Раді України право визначати окремими законами правовий статус “спеціалізованих” уповноважених Верховної Ради України.1
Крім того, були й громадські ініціативи з діяльності спеціалізованих омбудсменів. Зокрема, Громадянська мережа ОПОРА свого часу утворювала мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав.
Все це актуалізує необхідність детальнішого пояснення питань про діяльність омбудсменів та відмінності між ними.
Що сталося з ініціативою Президента щодо запровадження спеціалізованих парламентських уповноважених?
Як уже йшлося вище, Президент Володимир Зеленський у законопроєкті про внесення змін до Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України) від 29 серпня 2019 року №1016 пропонував внести зміни до ст. 85, 101 Основного Закону та надати парламенту право призначати “Уповноважених Верховної Ради України, правовий статус яких визначають окремі закони”. У пояснювальній записці підкреслювалось, що одна посадова особа — Уповноважений — не може ефективно виконувати належні їй повноваження, тому пропонувалося закріпити нове повноваження парламенту — призначати та звільняти уповноважених Верховної Ради України за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах.
Утім, ця ініціатива не змогла бути реалізованою, оскільки Висновком від 20 листопада 2019 року №6-в/2019 Конституційний суд України визнав законопроєкт №1016 таким, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 157 Конституції України. Зокрема, орган конституційного контролю вказав, що названий законопроєкт може спричинити звуження сфери діяльності та обмеження повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що призведе до обмеження конституційного права кожного на звернення до нього. Крім цього, Конституційний Суд України зазначив: “Системний аналіз передбачених Законопроектом змін до Конституції України та положень Конституції України дає підстави для висновку, що запровадження інституту уповноважених Верховної Ради України ‘за додержанням Конституції України і законів в окремих сферах’ за невизначеності предмета сфери, в якій здійснюється контроль, зумовить не лише проблему розмежування сфер діяльності інституцій, на які покладено здійснення парламентського контролю, а й може призвести до встановлення на конституційному рівні повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні, які не матимуть визначених меж, що суперечить статті 6 Конституції України в частині закріплення принципу поділу державної влади.”
Які уповноважені у сфері прав людини існують в Україні та в чому їх особливість?
Провідне місце серед уповноважених у сфері прав людини займає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який здійснює парламентський контроль (як функцію Верховної Ради України, мета якого визначена у ст. 3 Закону) за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина.
Однак існують також інші спеціалізовані уповноважені, які не здійснюють парламентського контролю. Втім, їхня діяльність спрямована на захист прав людини у конкретній сфері.
На сьогодні посади “позапарламентських” уповноважених переважно утворюють при Кабінеті Міністрів України або у його складі. Винятком є Уповноважений із захисту державної мови. Особливість таких уповноважених полягає в тому, що їхня діяльність спрямована на захист прав людини у конкретній сфері.
Крім цього, існують і президентські уповноважені. Однак на відміну від вищезазначених, вони виконують консультативно-дорадчу функцію радників при Президенті України й не наділені самостійною компетенцією, а лише сприяють реалізації повноважень глави держави.
Які уповноважені утворені при Кабінеті Міністрів України або у його складі?
Цей перелік не охоплює всіх урядових уповноважених. Наприклад, постановою КМУ від 31 травня 2006 року №784 запроваджено посаду Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Втім, розпорядженням від 1 вересня 2021 року №1026-р уряд звільнив Ліщину І. Ю. з посади заступника Міністра юстиції України — Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.
Чим займається урядовий уповноважений з питань гендерної політики?
Він є уповноваженою Кабінетом Міністрів України посадовою особою, на яку покладено функцію з організації здійснення урядом повноважень у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства.
Основниі його завданнями:
1) сприяння забезпеченню реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства;
2) участь відповідно до компетенції у координації роботи міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
3) проведення моніторингу щодо врахування Кабінетом Міністрів України принципу гендерної рівності під час прийняття нормативно-правових актів;
4) участь у здійсненні Прем’єр-міністром України представництва Кабінету Міністрів України у міжнародних зустрічах і форумах, у тому числі з Комісією ООН із статусу жінок, Радою Безпеки ООН на сесіях з порядку денного “Жінки, мир, безпека”, Ради Європи, ОБСЄ тощо;
5) співпраця та взаємодія з громадянським суспільством з питань щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства.3
Чим займається урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю?
Він є уповноваженою Кабінетом Міністрів України посадовою особою, на яку покладено організацію здійснення Кабінетом Міністрів України своїх повноважень із питань захисту прав і законних інтересів осіб з інвалідністю та виконання Україною міжнародних зобов’язань у відповідній сфері.
Основними його завданнями є:
- сприяння виконанню Україною міжнародних зобов’язань щодо додержання в Україні прав і законних інтересів осіб з інвалідністю;
- моніторинг додержання прав і законних інтересів осіб з інвалідністю та підготовка в установленому порядку пропозицій щодо забезпечення додержання прав і законних інтересів осіб з інвалідністю;
- участь у здійсненні Прем’єр-міністром України представництва Кабінету Міністрів України у міжнародних зустрічах і форумах, зокрема з організаціями та агенціями Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи, ОБСЄ, з питань захисту прав і законних інтересів осіб з інвалідністю та виконання Україною міжнародних зобов’язань у відповідній сфері;
- вжиття у межах своїх повноважень заходів щодо усунення порушень прав і законних інтересів осіб з інвалідністю та причин, що призвели до їх виникнення;
- сприяння забезпеченню інформування громадськості про права осіб з інвалідністю.4
Чим займається уповноважений із питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин?
Він є посадовою особою Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, на яку покладено повноваження щодо координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та розв’язання інших питань, пов’язаних із цим. Основні його повноваження визначені в ст. 11 Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”5 та п. 7 Положення про Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.6
Чим займається уповноважений з питань внутрішньо переміщених осіб?
Відповідну посаду створили нещодавно. За повідомленням на сайті уряду, Уповноважений з питань внутрішньо переміщених осіб — це посадова особа, яка захищає права переміщених громадян, має статус заступника Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та координує формування і реалізацію державної політики щодо внутрішнього переміщення.
Чим займається бізнес-омбудсмен?
Він очолює та визначає стратегію Ради бізнес-омбудсмена, створеної з метою сприяння прозорості діяльності органів державної влади, суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, запобігання корупційним діянням та/або іншим порушенням законних інтересів суб’єктів підприємництва.
Крім цього, бізнес-омбудсмен також:
1) приймає рішення щодо розгляду скарг відповідно до регламенту Ради;
2) приймає рішення щодо завдань, покладених на Раду відповідно до цього Положення та регламенту Ради;
3) представляє Раду у відносинах із наглядовою радою та будь-якими третіми особами;
4) звітує наглядовій раді про роботу Ради;
5) приймає рішення щодо залучення на контрактній основі експертів, вчених, фахівців, зокрема іноземних, для виконання покладених на Раду завдань;
6) здійснює контроль за роботою заступників бізнес-омбудсмена та Секретаріату;
7) делегує свої повноваження заступникам бізнес-омбудсмена та працівникам Секретаріату відповідно до регламенту Ради;
8) здійснює інші повноваження, передбачені регламентом Ради або надані відповідно до рішень наглядової ради.7
Чим займається освітній омбудсмен?
Освітній омбудсмен — це посадова особа, на яку Кабінет Міністрів України покладає обов’язки із захисту прав у сфері освіти.
Основними завданнями освітнього омбудсмена є:
1) сприяння реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення права людини на здобуття якісної та доступної освіти;
2) вжиття заходів щодо додержання законодавства про освіту;
3) вжиття заходів для забезпечення належних умов для рівного доступу до здобуття освіти;
4) сприяння впровадженню інклюзивної форми навчання;
5) сприяння виконанню Україною міжнародних зобов’язань щодо додержання в Україні прав людини на освіту;
6) співпраця та взаємодія з МОН та іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, органами управління освітою, правоохоронними органами, міжнародними організаціями, неурядовими громадськими організаціями з питань, що належать до його компетенції.8
Які уповноважені утворені при Президентові України та в чому їх особливість?
Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Президент України має право створювати для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Такими є посади “уповноважених”, які утворюються при Президентові України. На відміну від інших позапарламентських уповноважених, про яких ішлося вище, вони:
- виконують винятково консультативно-дорадчу функцію радників Президента,
- не наділені самостійною компетенцією,
- сприяють лише реалізації повноважень глави держави.
У зв'язку з цим, звертаємо увагу, що ключова особливість інституту “Радників-уповноважених” полягає в тому, що він є допоміжним у діяльності глави держави, оскільки основними завданнями Радника Президента України є розроблення та внесення в установленому порядку пропозицій Президентові України щодо здійснення повноважень глави держави у відповідній сфері, а їхні посади належить до посад патронатної служби. Відмінністю “Радників” від “Радників – уповноважених” зводиться до того, що координує діяльність останніх Керівник Офісу Президента.
За повідомленням, розміщеним у 2021 році на сайті Офісу Президента, з метою розширення гуманітарних аспектів діяльності інституту уповноважених Президента України ухвалено рішення про трансформацію роботи за відповідними напрямами та розширення функціональних можливостей наявних посад. Замість звичних уповноважених тепер працюватимуть радники — уповноважені Президента України. У зв’язку з цим Указом Президента 15 червня 2021 року №239/2021 було внесено відповідні зміни. Відповідно до п. 7 Указу Президента від 26 липня 2021 року №309/2021:
- Радник — уповноважений Президента України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Керівника Офісу Президента України;
- координація діяльності Радника — уповноваженого Президента України здійснюється Керівником Офісу Президента України.
Зокрема, на ці посади призначили:
- Д. Герасимчук Радником — уповноваженим Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Указом №245/2021;
- В. Свириденка Радником — уповноваженим Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій Указом №246/2021;
- О. Будник Радником — уповноваженим Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Указом №247/2021;
- Т. Ломакіну Радником — уповноваженим Президента України з питань безбар’єрності Указом №248/2021;
- А. Вербицьку Радником — уповноваженим Президента України з питань забезпечення прав захисників України Указом №531/2021 та ін.9
***
1 Конституційний Суд України у Висновку від 20 листопада 2019 року визнав положення законопроєкту №1016 про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України) такими, що не відповідають вимогам ч. 1 ст. 157 Конституції України.
2 Хоча зазначена посада існувала й раніше на підставі постанови КМУ від 21 лютого 2017 року №125, у 2019 році її реорганізували.
3 Постанова КМУ “Про Урядового уповноваженого з питань гендерної політики” від 7 червня 2017 року №390.
4 Постанова КМУ “Про затвердження Положення про Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2013 року №5” від 21 лютого 2017 року №125.
5 Закон України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.
6 Постанова КМУ “Деякі питання виконання Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” від 29 квітня 2022 року №511.
7 Постанова КМУ “Про утворення Ради бізнес-омбудсмена” від 26 листопада 2014 року №691.
8 Постанова КМУ “Деякі питання освітнього омбудсмена” від 6 червня 2018 року №491.
9 Наприклад, 1 березня 2022 р. Указом №86/2022 Президент України призначив А. Ляховича Радником — уповноваженим Президента України з питань взаємодії з громадськими об'єднаннями та добровольчими формуваннями, які беруть участь у забезпеченні національної безпеки, та визначив його завдання, проте вже 23 квітня 2022 р. Указом №269/2022 А. Ляховича звільнили.