Нещодавно у засобах масової інформації активно обговорювали інформацію про те, що відомий російський блогер та журналіст Олександр Невзоров і його дружина Лідія Невзорова отримали громадянство України, а коментарі з цього приводу навіть давав Володимир Зеленський. Це вже не перша ситуація, коли прийняття особи до громадянства викликало широкий громадський інтерес. Як приклад можна згадати “епопею” з колишнім Президентом Грузії Міхеілом Саакашвілі, стосовно якого видали аж 3 Укази Президента: про прийняття до громадянства, про втрату громадянства  (до речі, детальніше про припинення громадянства можете дізнатися з нашого попереднього матеріалу) та вилучення положення щодо втрати громадянства з попереднього указу.

Крім цього, Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу” передбачає, що іноземці та особи без громадянства можуть бути прийняті на військову службу до Збройних Сил України у добровільному порядку (за контрактом). Вони є військовослужбовцями, і для них законодавство передбачає певні винятки, які спрощують порядок прийняття до громадянства України.

Особливості прийняття до громадянства України, правила та винятки у цій процедурі ОПОРА пояснила у цьому матеріалі.

Що таке прийняття до громадянства?

Попри існування у ст. 6 Закону України “Про громадянство України” (далі — Закон) широкого переліку підстав набуття громадянства України (за народженням, за територіальним походженням, внаслідок усиновлення, внаслідок визнання батьківства чи материнства та ін.), виокремлюють два основних способи набуття громадянства (натуралізації) — за законом та за заявою особи. 

Прийняття до громадянства України є способом набуття громадянства іноземцем або особою без громадянства, які відповідають встановленим законом умовам, за їх заявою. Такий спосіб, як правило, застосовують за умови відсутності стійких зв’язків з Україною або її громадянами, наприклад родинних чи територіальних (так званих “права крові” або “права ґрунту”), які б дозволяли набути громадянство за законом.

Яким умовам повинна відповідати особа для прийняття її до громадянства України?

Це питання регулює ст. 9 Закону, яка передбачає 6 умов прийняття до громадянства України. Однак як щодо окремих умов, так і їх загального переліку існують певні винятки.

За загальним правилом умовами прийняття до громадянства України є:

  1. Визнання і дотримання Конституції України та законів України, що особа засвідчує у поданій в установленому порядку заяві про прийняття до громадянства України
  2. Подання:
    1. особою без громадянства — декларації про відсутність іноземного громадянства;
    2. іноземцем — зобов’язання припинити іноземне громадянство чи підданство (аналог громадянства в державах із монархічною формою правління, який надалі опускатимемо, охоплюючи його терміном “іноземне громадянство”), або ж громадянство чи підданство усіх держав, якщо таких декілька.
  3. Безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх 5 років.
  4. Отримання дозволу на імміграцію (регулюється Законом України “Про імміграцію”).
  5. Володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування (додатково регулюється розділом II Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та Порядком проведення іспитів на рівень володіння державною мовою).
  6. Наявність законних джерел для існування.
Це всі умови прийняття чи варто ще щось знати про їх виконання?

Варто згадати про низку особливостей виконання цих умов.

По-перше, більшість умов містять виняткил. Наприклад, вимога володіння державною мовою або її розуміння не поширюється на осіб з інвалідністю, пов’язаною з порушеннями зору, слуху, мовлення, а вимога проживання не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті.

По-друге, є категорії осіб, на яких взагалі не поширюється дія положень, передбачених пунктами 3-6 ч. 2 ст. 9 Закону. Наприклад, це особи, які мають визначні заслуги перед Україною, або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України. Про ці дві категорії детальніше зазначимо нижче.

По-третє, зазначені вище умови повинні бути підтверджені відповідними документами, передбаченими п. 45-51 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, який затверджений указом Президента від 27.03.2001 № 215/2001 (далі — Порядок).

По-четверте, зміст цього Порядку деталізує окремі оцінні категорії Закону. Наприклад, щодо вимоги наявності законних джерел існування у п.п. є) п. 45 Порядку уточнено, що це повинен бути документ про наявність законних джерел існування протягом останніх 6 місяців на момент подання заяви або, у разі подання особою документа про наявність власних фінансових заощаджень, сума коштів на банківському рахунку повинна бути не менше ніж 20 прожиткових мінімумів на одну особу (виходячи з розміру, встановленого на момент подання заяви).

По-п’яте, зразки документів, які слід прдати для встановлення належності до громадянства України, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.08.2012  №715.

Які винятки передбачені для військовослужбовців-іноземців та осіб без громадянства?

Законодавство містить певні винятки, що покликані спростити порядок набуття громадянства України іноземцями, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України (військовослужбовці).

Так, іноземці-військовослужбовці замість зобов’язання припинити іноземне громадянство можуть подати декларацію про відмову від іноземного громадянства. Остання передбачає, що існують незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, серед яких можуть бути:

  • неотримання протягом двох років або в інший установлений законодавством відповідної країни строк документа про припинення громадянства або про відмову в клопотання;
  • відсутність у законодавстві відповідної країни процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи;
  • вартість оформлення виходу з громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати в Україні.

Замість 5 років, умова безперервного проживання на території України для військовослужбовців іноземців та осіб без громадянства становить 3 роки з дня набрання чинності контрактом про проходження військової служби у Збройних Силах України. Також їм не потрібно отримувати дозвіл на імміграцію.

Крім цього, іноземці й особи без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою, вважаються такими, що мають визначні заслуги перед Україною, і на них не поширюється дія положень п. 3-6 ч. 2 ст. 9 Закону. Види державних нагород та підстави нагородження ними регулює Закон України “Про державні нагороди України”.

Чи є ще якісь винятки для певних категорій осіб щодо прийняття до громадянства?

Сприятливий режим прийняття до громадянства також поширюється на осіб:

  • які мають визначні заслуги перед Україною;
  • прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України.

На них не поширюється дія положень п. 3-6 ч. 2 ст. 9 Закону.

Це означає, що таким особам необхідно виконати лише дві вимоги: 

  1. засвідчити у поданій заяві визнання і дотримання Конституції України та законів України;
  2. подати один із 3 документів — декларацію про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства), зобов’язання припинити іноземне громадянство або декларацію про відмову від іноземного громадянства (іноземців).
Особливий інтерес та визначні заслуги: що означають і хто визначає їх наявність?

Зміст понять “визначні заслуги перед Україною” та “державний інтерес для України” є оцінним. Єдине уточнення, наведене у Законі, стосується осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, — до них належать у тому числі іноземці й особи без громадянства, що в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою. 

Якщо ж говорити не про військовослужбовців, то однозначно стверджувати, що передбачені Законом України “Про державні нагороди України” нагороди символізують “визначні заслуги”, складно. Оскільки, згідно зі ст. 1 цього закону, державні нагороди України є вищою формою відзначення громадян за “видатні заслуги” та “за інші заслуги перед Україною”. 

Ще одне схоже поняття вжите у Законі України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”. Однак навряд чи поняття “особливі заслуги перед Україною” та “визначні заслуги перед Україною” є синонімами, оскільки перше стосується пенсій для громадян України, а друге — прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства.

Враховуючи, що відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 106 Конституції України, рішення про прийняття до громадянства України належить до повноважень Президента України. Саме він володіє дискрецією (розсудом) визначати, чи має особа визначні заслуги перед Україною та чи становить прийняття її до громадянства державний інтерес для України. Така особа, відповідно до п. 49 Порядку, для прийняття до громадянства України подає, серед іншого, на ім'я Президента України, центрального органу виконавчої влади України (Державної міграційної служби України) подання про те, що вона має визначні заслуги перед Україною або що прийняття особи до громадянства України становить державний інтерес для України.

Якщо розглянути приклади указів про прийняття до громадянства України (наприклад, указ №301/2015, указ №466/2019 або указ №526/2019), то у них немає жодних вказівок чи обґрунтування того, які визначні заслуги перед Україною особа має і чому становить державний інтерес. Попри те, що вимога зазначати обгрунтування у законодавстві відсутня і це питання справді належить до дискреції (розсуду) Президента України, — все ж наведення визначних заслуг чи обгрунтування державного інтересу можуть мінімізувати дискусії щодо прийняття до громадянства України тих або інших осіб.

Так, свого часу президент-утікач Віктор Янукович указом №360/2012 прийняв до громадянства уродженця росії, “олігарха” і народного депутата Вадима Новинського як такого, що “має визначні заслуги перед Україною”. Законність прийняття до громадянства Новинського, за повідомленнями у засобах масової інформації, стала предметом перевірки Генеральною прокуратурою України.

Також світова історія знає приклади, коли скандали з прийняття до громадянства призводили до юридичних наслідків для глави держави. Йдеться про Президента Литви Роландаса Паксаса, якого усунули в порядку імпічменту за порушення Конституції. Одне з трьох звинувачень стосувалося незаконного прийняття до громадянства Литви російського бізнесмена Юрія Борисова. Пізніше Конституційний Суд Литовської Республіки довічно заборонив Паксасу балотуватись на виборах.

Кого точно не можуть прийняти до громадянства?

Крім необхідності виконання певних умов, у ст. 9 Закону передбачені й обмеження. Так, до громадянства України не можна приймати особу, яка:

  1. вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
  2. засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
  3. вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.

Обмеження, передбачені пунктами 1 та 3, може не поширюватися на деякі категорії іноземців та осіб без громадянства, якщо рішення про притягнення відповідної особи до відповідальності за вчинення злочинів було прийняте з політичних мотивів правоохоронними та/або судовими органами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або держави, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Про територіальну цілісність України" від 27 березня 2014 року №68/262.

Куди необхідно звертатися для прийняття до громадянства?

Відповідно до п. 4 Порядку, заяви та інші документи з питань громадянства подає:

  • особа, яка проживає в Україні на законних підставах, — до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні;
  • особа, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, — до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації особи;
  • особа, яка постійно проживає за кордоном, — до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Порядок врегульовує провадження за заявами з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, а також визначено перелік документів, які повинні бути подані різними категоріями іноземців та осіб без громадянства.

Чим затверджено форми документів, які необхідно подати для прийняття до громадянства?

Форми документів, які необхідно подати для прийняття до громадянства, затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.08.2012  № 715.

Коли особа вважається громадянином України?

Датою набуття громадянства України у випадку застосування процедури прийняття до громадянства є дата видання відповідного указу Президента України.

Чи є відмінності у правовому статусі осіб, прийнятих до громадянства, та тих, хто набув його іншим способом (наприклад, за народженням або територіальним походженням)?

У п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону закріплено принцип рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства. Це унеможливлює відмінності у правовому статусі осіб прийнятих до громадянства порівняно з тими, хто набув його іншим способом (наприклад, за народженням або територіальним походженням)

Чим регулюється питання прийняття до громадянства України?

Питання громадянства України регулюють: