Статус біженця vs тимчасовий захист

Воєнна агресія росії змусила багатьох українців шукати притулку за кордоном. За даними Генерального комісара ООН у справах біженців, станом на 30 березня територію України покинули більше 4 мільйонів її громадян України (з них близько 2 мільйонів – діти).

Для того, аби здобути певні соціальні гарантії за кордоном, необхідно або отримати статус біженця, або реалізувати своє право на тимчасовий захист. Яка між ними різниця і що краще обирати – читайте в інструкції від ОПОРИ. 

Біженець – це особа, яка через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою раси, релігії, громадянства, соціальної групи чи політичних поглядів перебуває за межами своєї країни та не може або не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань. 

Ключові документи: Женевська конвенція 1951 року, Нью-Йоркський протокол 1967 року, Дублінські конвенції 1990 року, Нью-Йоркська декларація про біженців і мігрантів 2016 року.

Статус біженця не надається автоматично, його необхідно довести. Для цього потрібно подати заяву з поясненням обставин, які роблять ваше перебування в Україні небезпечним. Це можна зробити лише у першій країні, кордон із якою ви перетнули. Зважаючи на відсутність авіасполучення, зараз це сусідні з Україною держави.

Зазвичай протягом розгляду заяви на статус біженця не можна працювати і залишати територію країни. У вас можуть вилучити паспорт. Натомість держава, як правило, гарантує безкоштовне житло, харчування, користування громадським транспортом і доступ до медичної допомоги.

Тимчасовий захист – це винятковий захід для забезпечення негайного захисту переміщених осіб у разі їх масового напливу з країн, що не входять до ЄС, які не можуть повернутися до країни походження.

Ключовий документ: Директива ЄС 2001/55/ЕС про тимчасовий захист, прийнята 20.07.2001 та активована Рішенням Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022. 

Хто має право на тимчасовий захист?

• Громадяни України, які постійно проживали на її території до 24 лютого 2022 року, та члени їхніх сімей.
• Громадяни країн, що не входять до ЄС чи Шенгенської угоди, які законно перебували в Україні і не можуть безпечно повернутися в країну їхньої громадянської належності.
• Особи без громадянства та громадяни третіх країн, які перебували під міжнародним або еквівалентним йому захистом в Україні, а також члени їхніх сімей.

Оформити тимчасовий захист можна у будь-якій країні ЄС, крім Данії, у якій цей захист надається за національним законодавством. Ця процедура максимально спрощена і найчастіше відбувається швидко. 

Оформивши тимчасовий захист, ви зможете легально перебувати у країні до 4 березня 2023 року (згодом цей строк можуть продовжити залежно від ситуації в Україні), працювати, отримувати медичну і соціальну допомогу, діти – здобувати освіту, 

Тимчасовий захист не гарантує отримання безкоштовного житла, однак волонтерські центри можуть допомогти у цьому.

Оформити статус біженця або тимчасовий захист можна лише в одній із країн ЄС, де ви плануєте перебувати постійно. Якщо ви оформили тимчасовий захист, наприклад, у Польщі, то працювати і перебувати понад 90 днів ви зможете тільки там. 

Переваги тимчасового захисту:

• Доступ до ринку праці відразу після отримання захисту. 
• Безперешкодне повернення в Україну після завершення бойових дій.
• Можливість отри мати тимчасовий захист у будь-якій країні ЄС.
• Можливість у будь-який момент подати заяву на отримання статусу біженця.

 

Втім, правила перетину кордону часто змінюються. Слідкуйте за оновленнями на сайті Держприкордонслужби. 

Перетнути кордон України можна за біометричним закордонним паспортом. Він дає право перебувати в країнах ЄС до 90 днів без можливості працевлаштування, отримання освіти, соціальних гарантій тощо. 

Також за кордон (зокрема, у Польщу і Словаччину) можна виїхати з небіометричним закордонним паспортом і внутрішнім паспортом громадянина України.

Неповнолітні діти до 16 років можуть перетнути кордон в супроводі одного із батьків за свідоцтвом про народження або іншим документом, що підтверджує наявність родинних зв’язків. Нотаріально засвідчений дозвіл іншого з батьків не потрібен.

Діти також можуть виїжджати у супроводі інших родичів (бабуся, дідусь, брат, сестра, вітчим, мачуха). Для цього потрібно мати свідоцтво про народження житири та будь-який документ, що підтверджує родинні зв’язки. 

Якщо дитину супроводжує дорослий, який не є її родичем, необхідне свідоцтво про народження та письмова заява одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування 

Неповнолітні віком від 16 років можуть перетинати кордон самостійно за наявності закордонного чи внутрішнього паспорта. Дозвіл батьків не потрібен.

Як діти можуть перетинати кордон?

Актуальні умови перетину кордону шукайте на сайті ДПСУ. Усі сусідні з Україною держави ЄС ввели процедури, які дозволяють ввозити домашніх тварин без супровідних документів. Детальніше про актуальні умови дізнайтеся на сайтах компетентних органів кожної країни. 

Українці можуть перетинати кордон пішки або на автомобілі. Наявність полісу страхування автомобіля «Зелена карта» не обов’язкова. COVID-сертифікат або тест для перетину кордону не потрібен. Однак зважайте на обмеження, пов’язані з пандемією, що діють у країні, куди ви прямуєте.

Зважайте, що у багатьох країнах іноземці зобов’язані реєструвати своє місце перебування незалежно від того, з якою метою вони прибувають. Перевірте необхідність реєстрації та її процедуру на сайті міністерства внутрішніх справ відповідної держави або іншого компетентності органу. 

Правила безпеки

Не віддавайте свій паспорт та / або інші документи незнайомим людям, навіть якщо вони представляються як волонтери.

Не сідайте в авто до незнайомих або малознайомих людей. Із пунктів пропуску на кордоні з Україною їздять безкоштовні автобуси до більших міст. Також багато країн зробили проїзд у громадському транспорті безкоштовним для українців.

Майте при собі контакти посольств і консульств України у всіх державах, де ви плануєте перебувати.