ОПОРА дослідила, як працювали київські мажоритарники Верховної Ради ІХ скликання у 2021 році. Яка тема найбільше спонукала депутатів до роботи над проєктами законів та хто подав найбільше законодавчих ініціатив? Про це та інше читайте далі у матеріалі ОПОРИ.
Останнє пленарне засідання парламенту відбулося 17 грудня 2021 року, а наступне заплановане на 25 січня 2022-го. Тож, поки депутати відпочивають від роботи у сесійній залі, пропонуємо проаналізувати, як депутати-мажоритарники Києва працювали у 2021 році.
Нагадаємо, що мешканців Києва у парламенті представляють 13 нардепів-мажоритарників, обраних від партії “Слуга народу”. Це Олександр Юрченко — ОВО №211, Максим Перебийніс — ОВО №212, Артем Дубнов — ОВО №213, Сергій Швець — ОВО №214, Богдан Яременко — ОВО №215, Леся Забуранна — ОВО №216, Мар'яна Безугла — ОВО №217, Дмитро Гурін — ОВО №218, Микола Тищенко — ОВО №219, Ганна Бондар — ОВО №220, Анна Пуртова — ОВО №221, Роман Грищук — ОВО №222, Людмила Буймістер — ОВО №223.
Однак після гучного скандалу у 2021 році з лав "Слуга народу" виключили представника ОВО №211 Олександра Юрченка, якого НАБУ підозрює у хабарництві. Восени того ж року виключили і Людмилу Буймістер, обрану по ОВО №223. Станом на початок січня 2022 року, обидва депутати безпартійні.
Участь у голосуваннях
Протягом 2021 року у залі засідань Верховної Ради відбулося 5687 голосувань. Мажоритарники, які представляють столицю, під час 39,7% із них голосували «Утримався». Другим за рейтингом стало голосування «За» — 33,6%. Під час 3% голосувань парламентарі натискали на кнопку «Проти», а не голосували у 6,4% випадків. Ще під час 17,3% голосувань депутати були відсутні.
Найбільше голосів «за» віддала Мар’яна Безугла. Вона підтримала 2287 рішень, тобто 40,2%. На другому місці — Максим Перебийніс. Він голосував «за» у 39,5% випадків або ж 2246 разів. Третім за цим показником є Роман Грищук — 39,3%, що становить 2238 голосувань. Найрідше голосує за підтримку окремих ініціатив Людмила Буймістер. Її показник голосувань «За» у 2021 році становив менше 17,2%, що дорівнює 976 голосуванням.
Кнопку «проти» найчастіше натискали Сергій Швець, Богдан Яременко та Дмитро Гурін. Рівень їх голосувань «проти» становить 15,5%, 8,4% та 4,7% відповідно. Дещо менший показник має Людмила Буймістер — 3%, тобто 170 голосувань. Відсоток таких голосувань інших депутатів мажоритарників Києва становить менше 2% у кожного. Найрідше голосувала «проти» Анна Пуртова — лише 2 рази протягом усього року.
Опція “утримався” неабияк популярна серед мажоритарників Києва. Протягом 2021 року найчастіше голосувала таким чином Мар'яна Безугла — 3246 разів, що становить 57,1%. Дещо менший показник має Максим Перебийніс — 56,2% (3195 голосувань). Найменш активно утримувалася під час голосувань Людмила Буймістер — 506 разів, тобто 8,9% від загальної кількості.
Трапляється, що народні депутати перебувають в сесійній залі ВРУ, але з якихось причин не беруть участі в голосуванні. Найбільше таких випадків продемонстрували Микола Тищенко — 18,3%, Олександр Юрченко — 16,4% та Леся Забуранна — 12%. Відсоток “неголосування” серед інших депутатів-мажоритарників з Києва становить менше 10% у кожного.
Лідерка за кількістю прогулів — Людмила Буймістер, яку нещодавно виключили з фракції. Депутатка пропустила 3808 голосувань, тобто 66,9%. Найбільш дисциплінованою виявилася Мар'яна Безугла, відсутня під час лише 32 голосувань, тобто 0,5% від загальної кількості.
Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року змін до законодавства, тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, він не вважається присутнім на засіданні. Парламентарям, які пропустили понад 30% голосувань, не відшкодовують витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.
Бунтівники, або хто проти
Голосування народного депутата проти лінії фракції визначається за допомогою сервісу Rada4you, розробленого ОПОРОЮ. Відповідно до методології, голосуванням проти лінії фракції вважається те, в якому голос депутата йде врозріз із тим, як голосує понад 50% членів його фракції чи групи. Дані за цим показником наведені за всю каденцію.
Голосування проти лінії фракції
Депутат |
Фракція |
Голосування всупереч фракції, % |
Сергій Швець |
Слуга народу |
42,7 |
Олександр Юрченко |
Позафракційний |
30,5 |
Богдан Яременко |
Слуга народу |
25,8 |
Микола Тищенко |
Слуга народу |
22,6 |
Людмила Буймістер |
Позафракційний |
20,4 |
Дмитро Гурін |
Слуга народу |
17,2 |
Леся Забуранна |
Слуга народу |
15,9 |
Артем Дубнов |
Слуга народу |
12,9 |
Ганна Бондар |
Слуга народу |
11,1 |
Мар'яна Безугла |
Слуга народу |
7,8 |
Анна Пуртова |
Слуга народу |
7,3 |
Роман Грищук |
Слуга народу |
6,8 |
Максим Перебийніс |
Слуга народу |
4,7 |
Протягом 2021 року найчастіше голосував усупереч своїй фракції представник 214 округу Сергій Швець. Депутат не поділяв думку монобільшості у 42,7% випадків. На другому місці — Олександр Юрченко, що голосував проти фракції у 30,5% випадків. Третій «бунтівник» — Богдан Яременко із показником у 25,8% випадків. Найменший рівень голосувань урозріз із монобільшістю в Максима Перебийноса, що представляє ОВО №212.
Законотворчість
Народні депутати наділені правом розробляти та ініціювати законопроєкти. Так вони можуть реалізувати свої обіцянки перед виборцями або відреагувати на актуальну проблему, що потребує законодавчого розв’язання. Оскільки проєкти законів можна подавати як самостійно, так і у співавторстві, ОПОРА окремо проаналізувала кількість зареєстрованих законопроєктів, ініціаторами яких були мажоритарники Києва.
З-поміж усіх законопроєктів, авторами чи співавторами яких у 2021 році були народні депутати, що представляють Київ, лише 61 набув чинності і, відповідно, став законом. Найбільшу кількість законопроєктів запропонував Сергій Швець — 133, 12 із яких стали законами. Трішки менше законодавчих ініціатив надійшло від Мар’яни Безуглої — 82. Із них 18 підписані Президентом. Третім став Роман Грищук — 51 проєкт законів, 3 з яких набули чинності. Найменше законопроєктів подали Богдан Яременко та Анна Пуртова — 18 та 19 відповідно, але лише по одному з них стали законами. Разом з тим, жодна з 25 законодавчих ініціатив Дмитра Гуріна не була підписана Президентом.
Тематика законодавчих ініціатив
Тематика законодавчих ініціатив, серед авторів яких є київські мажоритарники, переважно стосувалася питань економічної політики (167 законопроєктів) та правової політики (144). Разом з тим, законодавчі ініціативи парламентарів з Києва спрямовані на розв'язання проблем галузевого розвитку (142), соціальної політики (71), державного будівництва (44), безпеки та оборони (22), а також гуманітарної політики (17).
Тематика законопроектів, ініційованих мажоритарниками Києва.
Тематика |
Кількість законопроєктів |
Економічна політика |
167 |
Правова політика |
144 |
Галузевий розвиток |
142 |
Соціальна політика |
71 |
Державне будівництво |
44 |
Безпека і оборона |
22 |
Гуманітарна політика |
17 |
Депутатські виступи
Протягом 2021 року мажоритарники Києва 135 разів отримували слово в парламенті. Жодного разу не виступали з трибуни Анна Пуртова, Олександр Юрченко та Богдан Яременко. При цьому Анна Пуртова взагалі не брала слова протягом всієї каденції.
Серед мажоритарників Києва найчастіше виступала Леся Забуранна — 26 разів. Мар’яна Безугла скористалася своїм правом виступу 16 разів. Роман Грищук та Людмила Буймійстер виступили 7 та 8 разів відповідно, загальна тривалість їхніх промов — майже 10 хвилин. По 4 рази виступали з трибуни Верховної ради Ганна Бондар та Артем Дубнов. Дмитро Гурін та Микола Тищенко виступали по 2 рази, а Максим Перебийніс та Сергій Швець — лише по 1 разу.