Верховна Рада у жовтні збиралася 8 разів на чергові пленарні та двічі на позачергові засідання. Загалом у жовтні відбулося 556 голосувань. 

7 депутатів пропустили всі голосування в парламенті у жовтні. Серед них 6 депутатів з фракції “Опозиційна платформа — За життя”, один позафракційний. 

Загалом же 89 обранців пропустили понад 30% голосувань у сесійній залі. За законом тепер їм можуть не відшкодувати витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.

У парламенті у жовтні було зареєстровано 81 законопроєкт. Найактивніше “за” свої голоси віддавали депутати з “Батьківщини”. Депутати зі “Слуги народу” одночасно найменше голосували “за” та найбільше тисли кнопку “утримався”. Найчастіше “проти” голосували депутати з “Європейської солідарності”. 

Найбільш актуальною темою жовтня стало відкликання спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова та обрання на його місця Руслана Стефанчука; розгляд проєкту державного бюджету на 2022 рік, постанов про скасування закону про олігархів, законопроєктів для отримання траншу МВФ; ухвалення закону, яким був змінений статус НАБУ та порядок обрання Директора Антикорупційного бюро. 

Зареєстровані та підтриманні законопроєкти

У жовтні в парламенті зареєстрували 81 проєкт закону. 64 з них подали народні депутати, що складає 79%, ще 17 законопроєктів — Кабмін (21%). Президент України не зареєстрував жодного законопроєкту .

Також цього місяця було прийнято 17 законопроєктів. 9 (53%) з них подали депутати, 6 (35%) — Президент та 2 (12%) — Кабмін. До речі, усі президентські законопроєкти стосувалися міжнародних угод.

Ініціатори законопроєктів

У жовтні до розробки найбільшої кількості законопроєктів долучився Георгій Мазураш зі “Слуги народу” (20). На другому місці за цим показником — ще один депутат із фракції “Слуга народу” Володимир Крейденко, який став співавтором 18 законопроєктів. На третьому — депутат із групи “Довіра” Геннадій Вацак, який долучився до розробки 17 законодавчих ініціатив. Далі за цим показником Лариса Білозір з “Довіри” та Андрій Клочко зі “Слуги народу” — ці депутати стали співавторами 13 законодавчих ініціатив. 

Ключові парламентські теми

Ротація в кріслі спікера

Жовтень у парламенті розпочався з відставки спікера Верховної Ради України Дмитра Разумкова. 5 жовтня парламент проголосував за відсторонення Дмитра Разумкова від ведення двох пленарних засідань. За це рішення проголосували 240 депутатів. А вже 7 жовтня 284 парламентарі проголосували за відкликання Дмитра Разумкова з посади спікера парламенту. Наступного дня, 8 жовтня, народні депутати 261 голосом обрали новим Головою Верховної Ради України Руслана Стефанчука, який до того обіймав посаду першого віцеспікера. Натомість посада першого віцеспікера лишалася вакантною до 19 жовтня, коли депутати віддали свої голоси за призначення на неї лідера партія “Слуга народу” Олександра Корнієнка.

Зміна порядку обрання Директора НАБУ

19 жовтня депутати ухвалили у другому читанні та в цілому законопроєкт №5459-1 про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу НАБУ у відповідність до вимог Конституції України. Цим законом запроваджується новий порядок призначення директора НАБУ відповідно до рішення Конституційного суду. В пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що він був розроблений з метою усунення правової невизначеності щодо правового статусу особи, яка займає посаду Директора НАБУ, яка виникла у зв’язку з Рішенням Конституційного суду України 9-р/2020. 

Цим рішенням Конституційний суд визнав неконституційним Указ Президента №218/2015 “Про призначення А. Ситника Директором Національного антикорупційного бюро України”. В рішенні КСУ вказано, що Конституція містить вичерпний перелік посад, призначення на які здійснюється президентом. Директора НАБУ серед них немає. Тому Конституційний суд вирішив, що, видаючи указ про призначення Ситника у 2015 році, президент перевищив свої повноваження.

Відповідно до ухваленого закону, директора НАБУ тепер призначатиме не Президент, а Кабмін. Закон відносить НАБУ до системи органів виконавчої влади та визначає його як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. У попередній редакції закону про НАБУ Антикорупційне бюро визначалося як державний правоохоронний орган.

Тепер директора НАБУ призначатиме Кабмін як вищий орган виконавчої влади в Україні, а не Президент. Закон передбачає, що Уряд може прийняти рішення про звільнення директора Бюро з посади, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини від посадового складу Кабміну. Попередня версія закону передбачала, що Верховна Рада за пропозицією не менше як третини депутатів від конституційного складу (не менше 150 осіб) парламенту може прийняти рішення про звільнення директора НАБУ. 

Закон також вносить зміни до порядку формування Конкурсної комісії, яка здійснює відбір кандидатів на посаду директора НАБУ. Закон передбачає, що конкурсний добір на посаду директора організовує та проводить конкурсна комісія, до якої входять 6 осіб, 3 з яких визначає Кабмін та ще 3 — Кабмін на підставі пропозицій партнерів із розвитку, які надавали Україні міжнародну технічну допомогу у запобіганні та протидії корупції. Попередня редакція закону передбачала, що до складу Комісії входило 9 осіб, по 3 особи призначали Президент, Кабмін та Верховна Рада. 

Що стосується Артема Ситника, то він не втратить посаду та залишатиметься директором НАБУ до моменту призначення нового директора за результатами відкритого конкурсного відбору.

Спроби скасувати закон про олігархів та закони для траншу МВФ

Також 19 жовтня у Верховній Раді було розглянуто 12 постанов (№5599-П - №5599-П11), спрямованих на скасування ухваленого у вересні закону про олігархів. Проте жодна з них не отримала достатньої підтримки в сесійній залі. 11 постанов ініціювали депутати з “Європейської солідарності”, ще одну — депутат “Опозиційної платформи — За життя”. Відхилення цих постанов відкриває шлях для підписання законопроєкту та набуття ним чинності. Натомість, народні депутати ухвалили 3 законопроєкти (№5850, №5852, №5853) з пакету вимог МВФ для отримання чергово траншу, які спрямовані на посилення інституційної незалежності Національного банку. 

Спрощення процедури призначення виборів сільських, селищних та міських голів

19 жовтня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №5241, що спрощує процес призначення позачергових виборів у разі дострокового припинення повноважень сільського, селищного та міського голови. До написання законопроєкту долучились і експерти ОПОРИ. 

Документ змінює підхід до визначення моменту дострокового припинення повноважень голови. Раніше місцева рада мала прийняти рішення про взяття до відома факту припинення повноважень голови. Потім це рішення надсилається до парламенту, який у 90-денний термін мав призначити позачергові вибори. Тепер же повноваження голови припиняються з дня оголошення ним особистої заяви на пленарному засіданні, або з дня припинення громадянства, або з дня смерті, який зазначений у свідоцтві про смерть.

Детальніше про цей закон і його важливість можна прочитати в окремому матеріалі на сайті ОПОРИ. 

Держбюджет

20 жовтня народні депутати розглянули проєкт Державного бюджету на 2022 рік. У підсумку депутати проголосували за ухвалення постанови щодо висновків і пропозицій до Державного бюджету на 2022 рік. За це рішення проголосувало 264 парламентарі. Згідно з цією постановою депутати ухвалити висновки та пропозиції до проєкту Закон про Державний бюджет України на 2022 рік як Бюджетні висновки Верховної Ради, а також зобов'язали Уряд підготувати до другого читання проєкт Державного бюджету з ухвахування Бюджетних висновків Верховної Ради у двотижневий строк. За словами голови Комітету з питань бюджету Юрія Арістова, ухвалення цієї постанови означає ухвалення держбюджету на 2022 рік у першому читанні. Тепер Уряд має підготувати законопроєкт до другого читання з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради. 

Після ухвалення цієї постанови, 21-22 жовтня, народні депутати розглянули 221 поправку до проєкту бюджету на 2022 рік. У підсумку жодна з них не була підтримана. 

Субвенції

Що стосується субвенцій на соцеконом, то у Бюджетних висновках парламенту пропонується передбачити у державному бюджету на 2022 рік на ці потреби 6 мільярдів гривень. Кошти на це будуть перенаправлені з Державного фонду регіонального розвитку. Про те, що не так із субвенціями на соціально-економічний розвиток можна прочитати тут. 

Якщо коротко, то кошти субвенцій депутати використовують для власного піару, сам процес розподілу непрозорий, а вибір об'єктів, які будуть фінансуватися, відбувається без конкурсних процедур та фактично в ручному режимі. 

Голосування парламенту

У жовні в парламенті відбулось 556 голосувань та понад 233 тисячі натискань на кнопку. Найчастіше це були позиції “утримався” та “за” під час голосувань. Депутати утримувалися у 40,7%, голосували “за” у 26,3% випадках. У 20 % випадків депутати були відсутні, а в 11 % — не голосували, тобто ігнорували голосування. “Проти” депутати були у 2,1% випадків. 

Голосування фракцій і груп

У жовтні найбільше “за” голосували депутати з “Батьківщини” (49%), на другому місці — група “Довіра” (38,7%). Найменше кнопку “за” тиснули депутати з “Слуги народу” (20,4%).

Найчастіше “проти” голосували депутати з “Європейської солідарності” (3,1%) та “Слуги народу” (2,5%). Найбільше утримувалися також депутати зі “Слуги народу” (55,8%). 

Найчастіше засідання пропускали позафракційні депутати (42%) та парламентарі з групи “Партія “За майбутнє” (39,9%) та фракції “Опозиційна платформа — За життя” (39,1%). Найчастіше “не голосували” також представники ОПЗЖ (24,4%).

Лідери голосувань 

Найбільш активно “за” у жовтні голосували депутати з ВО “Батьківщина” (Михайло Цимбалюк — 84,7%, Валентин Наливайченко — 82,7%, Іван Кириленко — 81,3%, Сергій Євтушок — 80,8%), а також позафракційна Вікторія Гриб (80,2%). 

“Проти” найбільше у жовтні голосували депутати зі “Слуги народу”. Серед лідерів Роман Каптєлов (53,8%), Михайло Лаба (18,9%) та Сергій Кальченко (17,3%). 

Депутати зі “Слуги народу” також серед лідерів тих, хто утримується під час голосувань. Лідерують за цим показником Олександр Бакумов (78,4%), Максим Заремський (77,2%) та Микола Стефанчук (76,4%).

Прогульники

7 народних депутатів пропустили 100% голосувань, що становить 556. Це шестеро народних обранців із фракції “Опозиційна платформа – за життя” – Вадим Рабінович, Вадим Столар, Віктор Медведчук, Тарас Козак, Григорій Суркіс та Юлія Льовочкіна, а також позафракційний Олесь Довгий. Серед лідерів за кількістю пропусків голосувань: Єлизавета Ясько зі “Слуги народу” (була присутня на 8 голосуваннях), позафракційний Олександр Дубінський (був на 9 голосуваннях), Любов Шпак зі “Слуги народу” (присутня на 15 голосуваннях), позафракційна Людмила Буймістер, яка нещодавно була виключена з фракції “Слуга народу” (була на 20 голосуваннях), Анжеліка Лабунська з ВО “Батьківщини” (була присутня на 23 голосуваннях). Всі ці депутати пропустили більше 95% всіх голосувань, які відбулися в парламенті у жовтні. 

89 народних депутатів у жовтні пропустили понад 30% голосувань. З них 28 — це члени “Слуги народу”, 20 — “Опозиційної платформи – За життя”, по 11 — ВО “Батьківщина” та депутатської групи “Партія “За майбутнє”, 9 — позафракційні,  5 — “Голосу”, 3 — групи “Довіра”, 2 — “Європейської Солідарності”. 

Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється їхньою участю в голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Обранцям, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць. Ця сума дорівнює розміру місячної заробітної плати народного депутата і не підлягає оподаткуванню. Рішення щодо депутатів мають прийняти у Комітеті з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Відповідно до Постанови про фінансове забезпечення народних депутатів України, посадовий оклад одного народного обранця коливається від 10 до 12 прожиткових мінімумів (від 21 890 гривень до 26 268 гривень у 2021 році). Зарплата депутата, крім посадового окладу, включає ще надбавки та доплати (для парламентарів, які мають науковий ступінь або почесне звання).

Скільки говорили народні депутати

Одним із важливих механізмів роботи народного депутата є право на виступ у стінах парламенту, яке дає можливість донести до колег важливі питання або певну проблематику. Так, у жовтні 2021 року народні депутати виступали 1106 разів загальною тривалістю трохи більше 20 годин.

Загалом найдовше у стінах Ради виступав Олександр Колтунович ("Опозиційна платформа — За життя") – 82 виступи або 1 година 26 хвилин. На другому місці — Ірина Геращенко ("Європейська солідарність") — 33 виступи тривалістю 55 хвилин, далі — Юлія Тимошенко ("Батьківщина") — 26 виступів (49 хвилин). До першої п’ятірки спікерів цього місяця також належать Олексій Гончаренко ("Європейська солідарність") — 41 виступ (49 хвилин) та Григорій Мамка — 37 виступів (38 хвилин).