В українському парламенті існує 77 груп з міжпарламентських зв’язків із іноземними державами. Найпопулярнішими в цьому плані країнами є Китай, США, Канада, Велика Британія, Японія, Об'єднані Арабські Емірати та Польща. Натомість найменшу зацікавленість у нардепів викликали Албанія, Ефіопія, Монголія, Марокко, Пакистан і Таджикистан. Ще понад 115 держав світу (до складу ООН входить 193 країни) залишилися обділеними увагою Верховної Ради.

Буква закону

Народні обранці можуть входити до складу різного роду парламентських органів (фракцій чи комітетів), ставати членами міжфракційних депутатських об'єднань. Проте існує ще одна форма діяльності українських парламентарів. Зокрема, згідно з відповідним Положенням, народні депутати України шляхом добровільного об’єднання можуть утворювати депутатські групи з міжпарламентських зв'язків з іноземними державами. 

Головними цілями та завданнями таких груп є:

  • участь у двосторонньому міжпарламентському співробітництві;
  • аналіз розвитку міжпарламентських відносин;
  • сприяння співробітництву парламентських комітетів та комісій;
  • співпраця з відповідними дипломатичними представництвами в Україні та за кордоном;
  • утворення, за необхідності, міжпарламентських об'єднань, двосторонніх експертних груп з метою розробки проєктів законодавчих актів тощо.

Основні аспекти діяльності:

  1. Групи можуть взаємодіяти з комітетами та Апаратом ВРУ, направляти своїх представників до профільних комітетів при розгляді питань про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів з відповідними парламентами іноземних держав.
  2. Профільний Комітет відповідно до основних напрямів зовнішньої політики України визначає пріоритети щодо утворення груп.
  3. Нардеп може входити до складу не більше восьми груп та бути керівником/співголовою не більше чотирьох груп.
  4. Формування керівництва груп має базуватися на принципі гендерної рівності.
  5. Члени профільного Комітету можуть брати участь у роботі будь-якої групи.
  6. Управління забезпечення міжпарламентських зв'язків Апарату ВРУ забезпечує інформування відповідних зарубіжних партнерів щодо утворення груп з міжпарламентських зв'язків.
  7. Звіти про діяльність груп надсилаються їх керівниками до профільного Комітету не менше ніж один раз на рік та в обов'язковому порядку публікуються на сайті профільного Комітету.
  8. Відсутність щорічного звіту групи є підставою для розгляду на засіданні профільного Комітету зміни керівництва групи.
  9. Робота груп фінансується в межах Орієнтовного плану фінансового забезпечення міжпарламентської діяльності ВРУ згідно з кошторисом видатків ВРУ.
Кількість та популярність

Нині в українському парламенті існує 77 групи з міжпарламентських зв’язків. Їхня чисельність варіюється від 5 до 176 народних депутатів. 

Найбільшими за кількістю нардепів є групи з міжпарламентських зв'язків із Китаєм (176 парламентарів), США (173), Канадою (142), Великобританією (132), Японією (115), ОАЕ (110), Польщею (106), Німеччиною (89), Італією (77) та Ізраїлем (74). 

У свою чергу, найменш популярними серед народних обранців є групи з міжпарламентських зв'язків із Албанією, Ефіопією, Монголією, Марокко, Пакистаном та Таджикистаном – лише по п’ять членів.

Переважна кількість країн, з парламентами яких існують групи дружби, знаходяться в Європі – 47% та Азії – 34%. В Африці таких країн лише сім: Алжир, Єгипет, Марокко, Ефіопія, ПАР, Туніс та Танзанія; у Північній Америці – чотири: США, Канада, Мексика та Куба, так само як і в Південній Америці: Аргентина, Бразилія, Чилі та Перу. Натомість в Океанії лише одна – Австралія.

Як і в попередньому скликанні, немає групи парламентських зв’язків із Росією. Натомість у цьому скликанні, на відміну від попереднього, вирішили ігнорувати у цьому плані також Білорусь.

Хто куди входить

Відповідне Положення про депутатські групи з міжпарламентських зв’язків з іноземними державами не створює обмежень щодо чисельності такого роду об’єднань. Проте визначає, що народний депутат не може входити до складу більше восьми груп. 

Хоча на практиці народна депутатка Вікторія Кінзбурська (“Слуга народу”) входить до складу 9 таких депутатських груп. 

Ще 179 парламентарів входять до складу восьми таких груп, а 100 народних депутатів входять до складу семи груп. 

У свою чергу, до однієї, двох чи трьох груп з міжпарламентських зв’язків входить 41 нардеп.

Натомість не входять до складу жодної з груп із міжпарламентських зв’язків 13 парламентарів: Єлізавета Богуцька, Андрій Кожем'якін, Тарас Козак, Михайло Крячко, Андрій Мотовиловець, Григорій Немиря, Роксолана Підласа, Дмитро Разумков, Микола Сольський, Роман Соха, Юлія Тимошенко, Віктор Балога та Андрій Шараськін.

Якщо говорити про керівників та лідерів депутатських фракцій та груп у Верховній Раді, то до найбільшої кількості груп з міжпарламентських зв’язків входять: лідер партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко, співголови фракції “Європейська Солідарність” Артур Герасимов та Ірина Геращенко, а також лідери “Голосу” Кіра Рудик та Ярослав Железняк – по 7.

Серед керівників партій лідерка ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко не входить до жодної групи, а Петро Порошенко та Юрій Бойко входять лише до одного такого об'єднання.

Депутат

К-ть груп

Групи міжпарламентських зв'язків

Керівництво

Давид Арахамія

6

Бельгія, Китай, Канада, ОАЕ, США, Швейцарія

США – керівник

Олександр Корнієнко

7

Канада, Хорватія, США, Німеччина, Танзанія, Ізраїль, Таїланд

ні

Юрій Бойко

1

Афганістан

ні

Вадим Рабінович

3

Китай, Франція, Ізраїль

ні

Віктор Медведчук

1

Ірак

ні

Юлія Тимошенко

0

 

ні

Артур Герасимов

7

Чилі, Велика Британія, Австралія, Канада, Італія, Швейцарія, Японія

Чилі – співголова

Ірина Геращенко

7

Велика Британія, Німеччина, Канада, Китай, Франція, США, Італія

ні

Петро Порошенко

1

Італія

ні

Ярослав Железняк

7

Чилі, Австралія, Японія, Туреччина, Сінгапур, Китай, Велика Британія

Австралія, Японія – співголова, 

Чилі – заступник співголови

Кіра Рудик

7

Сінгапур, Японія, Естонія, Німеччина, Швеція, Велика Британія, Австралія

Сінгапур – співголова

Віктор Бондар

6

Алжир, Литва, Афганістан, Італія, Польща, ОАЕ

Алжир – заступник керівника

Тарас Батенко

3

Канада, Ліван, Польща

ні

Ігор Палиця

2

Литва, Польща

ні

Олег Кулініч

6

Китай, ОАЕ, Угорщина, Румунія, Туніс, Чехія

ні

Хто очолює

Громадянська мережа ОПОРА також проаналізувала розподіл керівних посад у групах з міжпарламентських зв’язків між народними депутатами. 

Так, 76% голів та співголів груп з міжпарламентських зв’язків є чоловіками, натомість лише 25% – жінками. Схожа ситуація і з заступниками: 79% – чоловіки, 21% – жінки. Натомість серед секретарів груп жінок майже 39%.

У свою чергу найбільшу кількість керівних посад обіймають: Галина Михайлюк та Святослав Юраш (обоє – “Слуга народу”) – вісім, а також Ігор Негулевський ("Слуга народу") – сім. 

Галина Михайлюк є двічі співголовою (у групах зв’язків із Австралією та Японією), двічі секретарем (Канада та Сінгапур) та чотири рази заступником (Велика Британія, Норвегія, Марокко, США). 

Святослав Юраш очолює чотири групи (Ефіопія, Індія, Бразилія та Ірландія), є заступником співголови ще у трьох (Японія, Ізраїль, Румунія) та секретарем у групі міжпарламентських зв'язків із США. 

Ігор Негулевський є двічі керівником у групах зв'язків (керівник із Австрією, співголовою із Іспанією), чотири рази заступником (Албанія, Монако, ОАЕ та Німеччина), а також секретарем у групі міжпарламентських контактів із Кіпром.

Варто відзначити, що згідно з уже згаданим вище Положенням, народний депутат може бути керівником чи співголовою не більше чотирьох груп.