57 народних депутатів балотувались до місцевих рад різних рівнів, а також на посаду міських голів. При чому депутатська група “За майбутнє” кандидувала майже у повному складі – 20 з 24 її членів боролись за мандати на місцевих виборах.
Оскільки вибори у більшості громад вже давно завершились, то можна стверджувати, що для багатьох парламентарів таке балотування виявились успішним, проте 9 народних депутатів мандатів на місцевих виборах не здобули: Володимир Крейденко, Антон Поляков, Тетяна Рябуха, Олександра Устінова, Ярослав Рущишин, Олег Синютка, Ірина Верещук, Сергій Шахов та Сергій Рудик.
Міські голови
Найбільш неуспішною для народних депутатів виявилася боротьба за мерське крісло – з 15 кандидатів лише троє врешті були обрані мерами міст: Зіновій Андрійович (Надвірна), Руслан Требушкін (Покровськ) та Ігор Колихаєв (Херсон). При чому останньому довелося змагатись ще й у другому турі виборів 15 листопада.
Решта 12 народних депутатів балотувались безуспішно. Так, лише двоє з них пройшли “до другого туру”: Олег Синютка (Львів) та Микола Скорик (Одеса). Ще двоє також зайняли друге місце, але програли ще “у першому турі”: Микола Бабенко (Біла Церква) та Олександр Фельдман (Харків). Третє місце зайняла Тетяна Рябуха на виборах Сумського міського голови, четверте – Ярослав Рущишин (Львів) та Олексій Кучеренко (Київ), п’яте – Ірина Верещук (Київ) та Олександра Устінова (Вінниця).
Найневдалішим виявилося балотування для Антона Полякова (Чернігів) – 6 місце та 2,66% голосів, Володимира Крейденка (Мелітополь) – 7 місце та 1,67% голосів та Сергія Шахова (Київ) – лише 17 місце та 0,22% голосів.
ПІБ |
Фракція |
Місто |
Місце |
% голосів |
Крейденко Володимир Вікторович |
Слуга народу |
Мелітополь |
7 |
1,67 |
Бабенко Микола Вікторович |
група "Довіра" |
Біла Церква |
2 |
25,17 |
Поляков Антон Едуардович |
група "За майбутнє" |
Чернігів |
6 |
2,66 |
Рябуха Тетяна Василівна |
Слуга народу |
Суми |
3 |
11,84 |
Устінова Олександра Юріївна |
Голос |
Вінниця |
5 |
3,35 |
Рущишин Ярослав Іванович |
Голос |
Львів |
4 |
4,68 |
Синютка Олег Михайлович |
ЄС |
Львів |
2 |
36,57 (2 тур) |
Скорик Микола Леонідович |
ОПЗЖ |
Одеса |
2 |
42,17 (2 тур) |
Фельдман Олександр Борисович |
ОПЗЖ |
Харків |
2 |
14,32 |
Верещук Ірина Андріївна |
Слуга народу |
м. Київ |
5 |
5,44 |
Кучеренко Олексій Юрійович |
Батьківщина |
м. Київ |
4 |
6,33 |
Шахов Сергій Володимирович |
група "Довіра" |
м. Київ |
17 |
0,22 |
Варто відзначити, що четверо з вищенаведених народних депутатів успішно здобули мандати у відповідних місцевих радах, адже очолювали виборчі списки партій: Микола Бабенко, Олексій Кучеренко, Микола Скорик та Олександр Фельдман.
Місцеві ради
Балотування до обласних, районних та міських рад для народних обранців у цілому виявилося дуже успішним – лише двоє народних обранців не змогли обратись до місцевих рад. Так, Сергій Рудик, який очолював список однойменної партії “Команда Сергія Рудика. ЧАС ЗМІН!" не зміг стати депутатом Черкаської обласної ради та Черкаської міської ради. А Сергій Шахов, який боровся за крісло Київського міського голови, також не зміг стати депутатом міської ради столиці від партії “Наш край”.
Решта ж народних обранців змогли успішно обратись депутатами місцевих рад. Адже, крім особистої впізнаваності, мали вдосталь часу на піар-кампанію. У розпал виборчої кампанії – у жовтні 2020 року Верховна Рада збиралась лише на 1 пленарне засідання, тож народні обранці легко могли зосередитись на агітації.
Крім того, у випадку балотування до міських та районних рад, усі чинні народні депутати були висунуті першими кандидатами у виборчих списках. Для обласних рад цей показник складав 86%. Таким чином, переважна більшість народних депутатів, що балотувались, були зазначені як лідери політичних сил у виборчому бюлетені, тож практично мали 100% шанс бути обраними. Проте, як щодо парламентарів, які змагались за депутатський мандат у територіальних виборчих округах?
Четверо народних депутатів балотувалися до Волинської обласної ради. Усі вони з легкістю набрали необхідний відсоток виборчої квоти (понад 25%) для здобуття депутатського мандата: Ігор Гузь (група “За майбутнє”) – 161,73% виборчої квоти (7 645 голосів), Ірина Констанкевич (група “За майбутнє”) – 117,75% (5 566 голосів), В’ячеслав Рубльов (“Слуга народу”) – 87,1% (4 117 голосів) та Степан Івахів (група “За майбутнє”) – 56,17% (2 655 голосів). Загалом дані народні депутати набрали 20,2% від усіх голосів, що отримала партія “За майбутнє” на виборах до Волинської обласної ради.
У свою чергу Ярослав Дубневич (група “За майбутнє”), що балотувався до Львівської обласної ради, теж став депутатом відповідної ради, набравши 4 286 голосів або 48,53% виборчої квоти.
Єдиним народним депутатом, що балотувався по ТВО та набрав менше 25% виборчої квоти, став Сергій Колебошин (“Слуга народу”). Він балотувався до Одеської обласної ради та отримав лише 360 голосів виборців (5,52% виборчої квоти). Проте депутатом обласної ради став, адже був №2 у єдиному списку партії.