Україна зберегла євроінтеграційний курс та продовжує реформуватися навіть під російськими обстрілами. Загальний індекс наближення до ЄС в України становить 0,67 з 1 балу, що є другим результатом серед шести країн Східного партнерства, поступаючись лише Молдові (0,73). Такий результат демонструє стабільність реформ і політичної волі попри повномасштабну війну та відображає тренди за 2024 рік. Минулого року Україна офіційно відкрила переговори про вступ до ЄС. Водночас залишаються значні виклики: верховенство права, інституційна спроможність, рівень виконання судових рішень, захисту прав та свобод під час правового режиму воєнного стану, ефективної боротьби з корупцією.

Як відбувається оцінювання

Індекс Східного партнерства — це аналітичний інструмент, який з 2011 року оцінює поступ шести країн (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна) на шляху до зближення з ЄС.

Звіт 2025 року охопив період оцінювання у півтора роки (з липня 2023 року до грудня 2024 року з окремими оновленнями до березня 2025 року). Оцінювання базувалось на 879 індикаторах, згрупованих у 3 тематичні блоки:

  1. Демократія, належне врядування та верховенство права;
  2. Зближення політик з ЄС;
  3. Сталий розвиток.

Оцінювання проводили 65 експертів з громадянського суспільства (по 10–12 на кожну країну) на основі стандартизованої анкети, відкритих джерел, фокус-груп і академічного рецензування. У підготовці оцінки з українського боку взяли участь: Ольга Айвазовська, Сергій Герасимчук, Олена Кравченко, Андрій Кулаков, Оксана Кузяків, Ольга Піскунова, Ольга Пищуліна, Олександр Саєнко, Ганна Шелест, Володимир Яворський, Віктор Загреба, а також двоє експертів анонімно.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська цьогоріч була учасницею експертного оцінювання в частині виборчих практик, які не охоплюють виключно часовий період дослідження, а відображають наявну законодавчу базу та якість проведення останніх загальнонаціональних виборів. За її словами, попри всі виклики, з якими Україна зіштовхнулась через повномасштабне російське вторгнення, країна зберігає послідовний поступ у євроінтеграційних процесах, навіть з огляду на низку обмежень в рамках правового режиму воєнного стану.

«Результат України — це не лише про політичну волю, а й про силу інституцій та громадянського суспільства. Тому надважливо демонструвати прогрес та не шукати виправдань у війні, адже кожен компонент реформ має значення для нашого повоєнного відновлення й повноцінного майбутнього членства в ЄС. Стратегічною потребою є поступ у розвитку демократичних інститутів та підготовка якісної законодавчої бази щодо організації перших повоєнних виборів», — вважає вона.

Оцінка України

В Індексі експерти найвище оцінили показники України в таких сферах: «Свобода, безпека і правосуддя» (0,89), «Незалежні медіа» (0,77), «Судова система» (0,76), «Права людини» (0,75). Якщо розглянути оцінки України в розрізі тематичних блоків, то показники будуть теж достатньо високі: у двох блоках —друге місце, в одному — третє.

Демократія, належне врядування та верховенство права: 0,72 (2 місце після Молдови)

Попри воєнний стан та відсутність виборів, Україна демонструє високу якість демократичних інституцій. До прикладу, 80% громадян визнають чинного президента демократично обраним. Достатньо високий бал також отримав індикатор «Права людини» 0,75, хоча 45% рішень ЄСПЛ залишаються невиконаними, що свідчить про системну проблему. В індикаторі «Судочинство» також наявні певні проблеми, проте реформуються Вища рада правосуддя (ВРП) та Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), діє система добору суддів, тому оцінка — 0,76. Один із найвищих показників у регіоні Східного партнерства Україна здобула в індикаторі «Незалежні медіа» — 0,77. Попри війну, певні обмеження в інформаційному полі та фінансові складнощі журналістика все ж залишається активною. Доволі високо експерти оцінили й індикатор «Громадянське суспільство» (0,73), адже неурядові організації відіграють ключову роль у моніторингу та захисті прав і безпеки громад. Нижчою, в порівнянні з минулорічним показником, є оцінка в індикаторі «Антикорупція», яка становить 0,65. Адже попри те, що антикорупційні органи, такі як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Вищий антикорупційний суд (ВАКС), електронна система державних закупівель Prozorro та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) функціонують, на них поширюються певні обмеження в умовах війни.

Зближення політик з ЄС: 0,64 (3 місце на рівні з Вірменією, поступається Грузії та Молдові)

Україна продовжує імплементацію Угоди про асоціацію з ЄС, адаптуючи ключові політики до європейських стандартів. Зокрема, економіка та зона вільної торгівлі (DCFTA) отримала найвищу оцінку Індексу в регіоні — 0,78 балів. Адже Україна зберігає доступ до ринків ЄС і підтримує підприємництво навіть в умовах війни. Свобода, безпека і правосуддя також були оцінені експертами найвище серед усіх країн — 0,89 балів у контексті реформи поліції, прикордонної служби, прокуратури. Індикатор «Енергетика» експерти оцінили в 0,61 балів, що є доволі високим результатом з огляду на масштабні втрати інфраструктури через війну, в тому числі втати понад 9 ГВт потужностей. Проте зрушенням у бік позитиву сприяв запуск Урядом програми підтримки децентралізованої генерації та розвитку відновлювальних джерел енергії. Також через втрати інфраструктури значно нижчою є оцінка індикатору «Транспорт» (0,36), де зростає роль «сухопутних коридорів» через Польщу, Румунію та Словаччину. Крім того, не дуже високо експерти оцінили індикатор «Екологія та клімат» (0,51), адже попри впровадження нових політик рівень фінансування та стратегічності у цій сфері залишається обмеженим.

Сталий розвиток: 0,66 (2 місце після Молдови)

Попри повномасштабну російську війну, Україна продовжує реалізацію Цілей сталого розвитку ООН. Зокрема, оцінка 0,60 балів у розділі «Люди» отримана завдяки збереженню соціальних програм для ВПО, малозабезпечених, ветеранів. У розділі «Планета» Україна отримала 0,80 балів, адже збільшує частку відновлюваних джерел енергії та зменшує промислові викиди. ІТ та аграрний сектор демонструють стійкість навіть в умовах війни, що дало оцінку 0,60 балів у розділі «Процвітання». А «Мир і партнерство» експерти оцінили в 0,65 балів за рахунок діючої підтримки з боку міжнародних партнерів та інтеграції в ЄС і НАТО.

Сусіди по регіону Східного партнерства

Очолила цьогорічний Індекс Молдова із загальним балом 0,73. Країна демонструє стабільне просування до ЄС — як на політичному, так і на законодавчому рівні. Найвищі оцінки Молдова отримала за демократію, правосуддя та прозорість інституцій. Попри складну економічну ситуацію, уряд зберігає курс на реформи, боротьбу з корупцією та зміцнення незалежних медіа.

Грузія, яка раніше була лідером регіону, у 2025 році демонструє ознаки авторитарного згортання: урізання свобод медіа, політичний тиск на опозицію, конфронтація з громадянським суспільством. Хоча оцінки зближення політик з ЄС залишаються високими, демократичні показники значно знизилися. Це створює глибокий розрив між формальним «єврокурсом» і реальною політичною практикою.

Вірменія зберігає стабільний поступ у сфері прав людини, судової реформи та парламентської демократії. Звіт відзначає її поступове дистанціювання від Росії, включно з заявами про вихід з ОДКБ. Хоча показники сталого розвитку залишаються середніми, в оцінці свободи слова та роботи громадянського суспільства Вірменія перевершує Грузію та Азербайджан.

Азербайджан традиційно демонструє низькі результати в усіх трьох блоках індексу. У країні системно порушуються права людини, відсутні вільні вибори, не допускається діяльність незалежних медіа. Рівень зближення з політиками ЄС залишається мінімальним. Авторитарна модель управління та обмеження громадянських прав не дозволяють країні зробити суттєвий прогрес.

Білорусь є аутсайдером Індексу, з повністю зруйнованими демократичними інституціями, придушеним громадянським суспільством і фактичною міжнародною ізоляцією. Після репресій 2020-2021 років влада повністю контролює медіа та виборчий процес, перебуває в глибокій залежності від Росії. Звіт вказує на майже повну відсутність навіть формального зближення з ЄС.

Висновки

Загалом звіт Eastern Partnership Index 2025 демонструє, що регіон Східного партнерства перебуває у стані глибокої трансформації під впливом війни Росії проти України. Україна та Молдова демонструють чіткий прогрес на шляху до ЄС, тоді як Вірменія поступово переорієнтовується на європейський вектор. Натомість у Грузії зафіксовано серйозний демократичний відкат, а Азербайджан і Білорусь поглибили авторитаризм. В умовах геополітичної турбулентності ключовим стабілізуючим фактором залишається європейська інтеграція, яка впливає на реформи, політичний вибір і розвиток інституцій.

Громадянське суспільство в більшості країн зберігає активність і є рушієм змін, попри тиск і репресії. Зростає торгівля з ЄС, удосконалюється інфраструктура, але розвиток транспорту, енергетики й екології залишається нерівномірним. Системними викликами залишаються дезінформація, низька довіра до інституцій, політична поляризація та відсутність реального залучення громад у низці країн. У цілому регіон дедалі більше розшаровується на тих, хто рухається в бік ЄС, і тих, хто остаточно закріплюється в авторитарній моделі.