У рамках матриці переговорів України з ЄС, яка була затверджена у липні минулого року, розроблена Дорожня карта з верховенства права. У ній 139 стратегічних результатів і понад 500 заходів у чотирьох блоках, зокрема судова влада, основоположні права, боротьба з корупцією. Саме про поступ України у судовій реформі як запоруку успішного руху України до ЄС йшлося 2 червня в межах німецько-українського діалогу.

Поліна Лі, Радниця Віце-прем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції зауважила, — «Україна, напевно, — перша держава, яка почала готувати Дорожню карту з верховенства права ще задовго до моменту, коли було затверджено таку переговорну рамку». Вона зауважила, що «оскільки Дорожня карта затверджена на національному рівні, то ми не розпочинаємо з нуля, тому що Україна вже дуже успішно здійснила реформу. Починаючи з 2021 року, було оновлено Вищу раду правосуддя (ВРП) і Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС) за допомогою міжнародних експертів, були перші призначення до Конституційного Суду України (КСУ) за участю дорадчих експертів. Також оновлено ВРП у плані створення служби дисциплінарних інспекторів. Крім того ВРП затвердила уніфіковані показники доброчесності, які слугуватимуть основою для переосмислення методики оцінки декларацій суддів і слугуватимуть також основою для добору суддів, скажімо, до Верховного суду».

Радниця Віце-прем'єр-міністерки додала, що сподівається на позитивне схвалення цієї Дорожньої карти найближчим часом. До 2028 року поставлено завдання реалізувати всі заходи, якщо Україна хоче до 2030 року вступити до ЄС. Серед перешкод для реалізації лишається нестача коштів, зокрема тих, що були закладені від USAID.

Своєю чергою Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE, вважає, що серед проблем для реалізації судової реформи лишається низький рівень довіри до судів. «Основні причини недовіри  — корупція, залежність від політики і брак доброчесності». Також на його думку, «у період між 2014-2017 роках провалилася реформа Верховного суду, а також досі є випадки великих хабарів, російських паспортів у суддів — це наслідки недореформованості судів». Однак долучення міжнародних експертів до реформування Конституційного суду і двох органів судового врядування – це успішні реформи. Це дозволило перейти до старту перемовин щодо членства в ЄС і забезпечило нам прогрес, переконаний Жернаков. Саме завдяки залученню міжнародних експертів до конкурсних комісій, які аналізували доброчесність кандидатів, вдалося запустити Вищий антикорупційний суд, який вже ухвалив 200 вироків, нагадав голова Фундації  DEJURE.

Михайло Жернаков вважає, що зокрема без міжнародних експертів, є загроза відкату у судовій реформі. Також він назвав інші факти, які негативно впливають на зміни: «Закінчився термін повноважень конкурсної комісїі по добору членів ВККС. А ця комісія має набрати понад 2500 суддів на вакантні посади. Уже 3 місяці не призначають кандидатів, які відібрані до КСУ за участі міжнародних експертів. Хоча на це виділено 1 місяць».

Реагуючи на зауваження Поліна Лі, Радниця Віце-прем'єр-міністерки зазначила: «Якщо ми візьмемо конкурсну комісію, яка добирає членів ВККС, коли ще закон був ухвалений і набув чинності, було зрозуміло, що ця комісія має мандат на 2 роки і він підійшов до кінця. Жодного разу Європейська комісія протягом усіх консультацій по Дорожній карті не просила нас продовжити мандат міжнародних експертів чи залишити їх, тощо. Ми щасливі з того, що конкурсна комісія міжнародників змогла фіналізувати конкурс, запропонувати ВРП кандидатів у члени ВККС. Наступна комісія буде вже утворена за стандартним механізмом». Дорожня карта від ЄС допоможе скласти пазли реформ, які Україна почала складати вже давно, а іноземні партнери позитивно оцінюють рух судової реформи в Україні, додала Поліна Лі.

Дорожня карта з верховенства права прописана на три роки. Дмитро Лук'янов, член Вищої ради правосуддя, наголосив під час дискусії, «що всі органи, які залучені до цього процесу мають бути свідомі, що це не про виконання просто якогось програмного документа, який можна виконати чи ні, це питання в умовах війни про виживання України». Наразі лишається низка стратегічних проблем, які тягнулися роками: «4 роки не працювала ВККС, 2 роки не працювала ВРП, 2 роки не здійснювалися дисциплінарні провадження щодо суддів», — додав Лук’янов.

Він також акцентував на кадровій проблемі: «ВРП протягом цих двох років звільняє суддів більше ніж приходить нових суддів. Тобто ми постійно працюємо в мінус. Не зважаючи на те, що у нас і так не вистачало декілька тисяч суддів, і навіть вже два роки працює ВККС і всеодно ми не можемо вийти на позитивну динаміку». Складна кадрова ситуація викликає багато інших проблем, які існують в судовій системі. Це і доступ до правосуддя в певних судах, абсолютно нерівномірне навантаження і в тому числі як одна зі складових — надмірне навантаження, пояснив член ВРП.

Ще одна проблема, яка, зі слів Дмитра Лук’янова, не вирішується протягом років — втручання в правосуддя. «На жаль, вся статистика наша останніх років показує, що кількість звернень суддів до Вищої ради правосуддя щодо втручань в їх діяльність не зменшується. І це також для нас сигнал, що система, яка побудована як реакція органів судової влади для захисту суддів у цій ситуації, вона недосконала, неефективна. Можливо унаслідок Дорожньої карти ми маємо переглянути цю ситуацію, яким чином захищати суддів від втручання». Також питання незалежності судової системи залежить від її фінансування. «Коли фінансування судової системи залежить від іншої гілки влади, а в даному випадку ми розуміємо, що бюджет готує Міністерство фінансів, а затверджує Кабінет міністрів, який майже в ручному режимі визначає доплати, які він дає або не дає на судову систему, на всі органи, які тут існують — це форма впливу, це форма певного тиску», — переконаний  член ВРП.

На шляху змін, важливо, аби реформи були не лише пунктами на папері, а передбачали реальні зміни, вважає доктор Сьюзан Стюарт, наукова співробітниця дослідницького відділу Східної Європи і Євразії Німецького Інституту міжнародних і безпекових справ. Вона нагадала:  «У минулому ми бачили, що потрібно було поєднати тиск з боку міжнародних партнерів і також тиск всередині держави, щоб вживалися заходи, щоб  всередині відчувався певний супротив і щоб коли приймали закон, завжди після цього слідувала його імплементація. Зрозуміло, що і всередині ЄС є багато внутрішніх проблем з власними державами-членами щодо тих вимог, які ставляться до України. Але також зрозуміло, що ЄС не захоче  приймати у свої лави країну, яка не досягла певного рівня системних змін. Думаю, що це величезний виклик і люди роблять дуже багато для того, щоб цей виклик прийняти», — підсумувала Сьюзан Стюарт.

Ця подія є частиною проєкту «Шляхи до прогресу: Німецько-українські діалоги про верховенство права для вступу до ЄС», що реалізується Інститутом європейської політики (Берлін) у співпраці з Громадянською мережею ОПОРА та фінансується проектом GIZ «Посилення наближення України до ЄС у сфері верховенства права» (3E4U)* за дорученням Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Учасниками заходу стали представники делегації з Німеччини, яка складалася з урядовців, дипломатів та експертів аналітичних центрів. До воркшопу також долучилися профільні українські експерти з урядового та громадського кола. Разом вони обговорювали поточний прогрес України в євроінтеграційному процесі, виклики міграції та повоєнних виборів.