6 квітня польський Сейм прийняв зміни до Виборчого кодексу - тепер усі виборці голосуватимуть виключно дистанційно за допомогою пошти. Після першої спроби 28 березня поспішно внести зміни правляча партія “Право і Справедливість” не відмовилась від ідеї проводити вибори президента під час пандемії. Дискусії та пошук рішення тривали 10 днів. Але намагання опозиції перешкодити виборам у травні та звинувачення влади у неконституційності таких змін виявились безрезультатними.

Правляча партія Польщі “Право і Справедливість” 31 березня ввечері зареєструвала проєкт ухвали про внесення змін до Виборчого кодексу. Нова редакція змін передбачала дистанційне голосування для всіх виборців через пошту, а не лише для тих, хто перебуває на карантині, ізоляції і кому виповнилося 60, як це було у попередньому проєкті. За 7 днів до дня голосування національний оператор поштового зв’язку “Poczta Polska” зобов’язана забезпечити доставку спеціального виборчого пакету безпосередньо до поштових скриньок виборця за адресою, яка зазначена у списку виборців. А в день голосування пошта також доставляє конверти з бюлетенями до відповідних ґмінних виборчих комісій, які спеціально утворюються лише на час цих виборів замість дільничних виборчих комісій. Також зміни передбачають кримінальне покарання у вигляді ув’язнення на 3 роки у разі викрадення, пошкодження, фальсифікації або підробки виборчого бюлетеня.

Натомість 3 квітня опозиційні блоки “Громадянська коаліція” і “Польська коаліція” зареєстрували власні альтернативні проєкти ухвал щодо виборів президента. Одна з них запропонувала скасувати чергові президентські вибори 10 травня і продовжити каденцію чинного президента ще на 2 роки. Варто зазначити, що після цього подовженого 7-річного терміну Анджей Дуда не мав би права кандидувати на посаду під час президентських виборів 2022 року. Натомість автори другої ініціативи пропонували прийняти ухвалу про запровадження у Польщі надзвичайного стану, що унеможливило б проведення виборів 10 травня і відтермінування їх на пізніший час.

6 квітня у Сеймі спробували розглянути пропозицію виборчих змін в редакції “Право і Справедливість”. Проте при спробі внести це питання до порядку денного правлячій партії не вдалося знайти потрібної кількості голосів. З-поміж 459 присутніх (переважно дистанційно) депутатів “за” проголосувало 228 послів, а “проти” – було також 228. Ще троє утрималися від голосування. У засіданні було оголошено перерву, а голосування за проєкт ухвали було перенесено на 7 квітня.

Одразу після невдалого голосування у відставку подав віце прем'єр-міністр і водночас міністр науки та вищої освіти  Ярослав Ґовін – лідер партії “Порозуміння” і соратник Ярослава Качинського по коаліції. Причиною цього стали розбіжності між ними у ставленні до необхідності проведення виборів в умовах пандемії. Вже колишній міністр виступав проти наміру лідера “Право і Справедливість” провести вибори у травні, тоді як більша частина його фракції не підтримувала його у цьому.

Проте ввечері цього ж дня “Право і Справедливість” несподівано продовжила засідання Сейму і повторно внесла на розгляд свою ухвалу про зміни до Виборчого кодексу. Цього разу з-поміж 459 депутатів 230 обранців підтримали рішення про внесення питання до порядку денного, тоді як 227 були проти, а ще двоє утрималися від голосування. Основною причиною змін Виборчого кодексу було бажання влади забезпечити правові засади для легітимності проведення виборів в умовах карантину, що обмежує можливість значної частини виборців взяти участь у голосуванні.

Після довгого обговорення і незважаючи на заперечення депутатів усіх чотирьох опозиційних блоків у недоцільності та неконституційності таких змін проект ухвали таки був прийнятий з перевагою лише в 4 голоси. У результаті “за” нові зміни до Виборчого кодексу проголосували 230 депутатів (усі з правлячого блоку “Право і Справедливість”). “Проти” було 226 депутатів з опозиційних блоків “Громадянська коаліція” (на чолі з партією “Громадянська платформа”), “Польська коаліція” (у складі “Польська селянська партія” і “Кукіз’15”), “Лівиця” (партії “Союз лівих сил”, “Весна”, “Разом”), “Конфедерація”, а також двоє членів правлячої партії. Двоє членів партії “Порозуміння” утримались від голосування, тоді як сам лідер політичної сили Ярослав Ґовін не брав участі у голосуванні.

З моменту спроби прийняти перший варіант виборчих змін у ніч з 27 на 28 березня розклад політичних сил, так само як і позиція влади, не змінилися. Проте взявши за основу раніше запропоновану ідею змін правляча партія вирішила перестрахуватися і суттєво розширила перелік і обсяг нових правил організації президентських виборів у травні 2020 року.