У Житомирській області три округи нардепів Павла Дзюблика, Віктора Развадовського та Борислава Розенблата у 2018 році отримали найбільше коштів державної субвенції на соціально-економічний розвиток. Найменше виділили на округ Володимира Литвина. Такі дані зафіксували представники Громадянської мережі ОПОРА.

ВО №66 (м. Малин) у Верховній Раді представляє народний депутат Павло Дзюблик від партій «Народний фронт». У 2018 році на округ було виділено з державного бюджету субвенцій на суму  30 мільйонів 55тисяч грн. Найбільше – 11 млн 710 тис грн спрямовано на придбання устаткування, меблів, техніки, ремонтних робіт у 189 освітніх закладах округу. На 23 об'єкти  медичних закладів направлено 8 млн 730 тис. грн. Реконструкція та встановлення 65 дитячих та спортивних майданчиків вартує держбюджету 7 млн 170 тис. грн. На 24 об'єкти соціально-культурної сфери нардеп спрямував 2 млн 260 тис. грн. У 5 об'єктахЖКГ та інфраструктури округу зміни відбуваються на суму 370 тис. грн. Найменше коштів  – 310 тис. грн спрямовано на ремонт двох доріг.  Середній розмір суми субвенції становить 100 тисяч гривень.

У коментарі ОПОРІ Павло Дзюблик зазначив, яка роль нардепа у розподілі субвенцій. «В принципі, депутати мають до всього відношення. У нас так сталося в країні, щоби де не відбулося, в будь-якому випадку до цього або причетні, або винуваті в тому депутати. І коли ти приїжджаєш на округ, то ніхто не питає, скільки ти законів прийняв, а всі розповідають про дороги погані, про те, що не вистачає якихось матеріальних цінностей і перекладає на депутата, який їздить по округу, перекладає ті недоробки, які недоробила виконавча влада. І виходить, що ти слухаєш ці проблеми, потім біжиш до Кабінету Міністрів чи до Міністрів окремих, чи намагаєшся питання вирішити на місцях, але, як правило, на місцях воно не вирішуються, бо якби воно вирішувалися, то до тебе б ніхто не приходив. Депутати в будь-якому випадку мають відношення до всього. Є звернення від громад, від громадян, на основі цих звернень ми готуємо свої звернення до Кабінету Міністрів. І я вам скажу, що слава богу, що Кабінет Міністрів до нас дослухається», – розповів Павло Дзюблик.

На округ №67 (м. Чуднів) нардепа Віктора Развадовського з депутатської групи «Партія «Відродження» було виділено 24 млн 98 тис. грн субвенцій. Ці гроші були витрачені на 40 об'єктів та заходів в окрузі. Найбільше коштів спрямовано на ЖКГ та інфраструктуру – шість об'єктів на суму 8 млн 60 тис. грн. На покращення роботи 21 освітнього закладу витратили 7 млн 240 тис. грн. Реконструйовано та побудовано три спортивні комплекси на суму 4 млн 370 тис. грн. Ремонт чотирьох доріг потягнув на  суму 2 млн 300 тис. грн. Для п'ятьох медичних закладів придбано обладнання та здійснено ремонт на суму 2 млн 61 тис. грн. На один об'єкт соціально-культурної сфери витрачено 400 тис. грн. Середній розмір суми субвенції  становить 620 тис. грн.

Помічниця Віктора Развадовського 11 березня зазначила ОПОРІ, що надати коментар з приводу розподілу субвенцій народний депутат зможе не раніше 12 березня. «Буде завтра народний депутат, я йому передам ваше прохання, залиште контакти», – зазначила помічниця. Але на момент виходу матеріалу коментаря ми так і не отримали.

На Житомир ВО №62 з держбюджету виділено 19 млн 370 тис. грн. Позафракційний нардеп Борислав Розенблат кошти спрямував на 11 об'єктів. Середній розмір субвенції – 1 млн 760 тис. грн. Кошти були спрямовані на реконструкцію 9 спортивних майданчиків міста на суму 15 млн 370 тис. грн та об'єкт інфраструктури міста – капітальний ремонт скверу з елементами благоустрою на суму 4 млн грн.

«Згідно Закону про бюджет та бюджетний кодекс роль народного депутата у виділенні субвенцій на соціально-економічний розвиток пряма, тому що вона виділяється за поданням народного депутата. Мною були спрямовані кошти на обладнання 10 чи 11 спортивних майданчиків, гроші фактично всі поступили, також був куплений дефибриллятор для другої лікарні. Я знаю, що в цьому році вже активно починаються будівельні роботи, щоб запрацювали всі спортивні майданчики. Для того і обирається депутат-мажоритарник, щоб він бачив, що більше треба громаді. Я розумію, що сьогодні два стадіони в Житомирі фактично знищені, не працюють,  дуже багато молоді замість того, щоб займатися спортом займається незрозуміло чим. Я бачив двори, я бачив як вони сьогодні облаштовані і мною був визначений такий пріоритет, що треба зробити все, щоб  у нашому місті з'явилися сучасні спортивні споруди», – розповів Борислав Розенблат.

Округ №64 (м. Коростень) нардепа від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Володимира Арешонкова зменшив держбюджет на 14 млн 600 тис. грн. Кошти спрямовані на 98 об'єктів. Перевагу та покращення отримали 58  закладів освіти на суму 8 млн 560 тис. грн. На ремонт та закупівлю обладнання в 14 медичних закладах округу витрачено 2 млн 530 тис. грн. На 12 об'єктів ЖКГ та інфраструктури – 1 млн 800 тис. грн. Соціально-культурна сфера – 11 об'єктів, на суму 1 млн 30 тис. грн. Для двох ігрових майданчиків придбано обладнання на суму 680 тис. грн. Середній розмір суми субвенції становить 150 тис. грн.

У коментарі ОПОРІ Володимир Арешонков розповів, як відбувається розподіл субвенцій. «Всі керівники, міські голови, голови об'єднаних громад, РДА, готують перелік об'єктів, які потрібно в кожному районі робити. Дороги, освітлення, воду провести, добудувати лікарню і так далі. Весь цей перелік вони на початку грудня передають в обласну державну адміністрацію, де він зводиться, опрацьовується і ОДА передає на профільні міністерства. У Києві, ця вся інформація опрацьовується, приблизно визначається скільки коштів потрібно, щоб вирішити ці питання, ну і відповідно, ті заявки, які йдуть від областей, вони в десятки, а може й в сотні раз більші, ніж насправді уряд може виділяти по програмі державної субвенції для  розвитку територій.  При плануванні державного бюджету закладається певна сума коштів. Всі керівники громад, голови ОТГ, РДА збираємося в січні в адміністрації, і йде аналіз, дивимось скільки коштів приходить на область,  приїжджають делегації з районів і відстоюють ті питання, які вони подавали.  Вибирають ті об'єкти, які найбільш важливі, які реально зробити за виділену суму.  Потім в кожному районі відбуваються зібрання активу району і їм озвучується суми і об’єкти, на які будуть спрямовані кошти. На цьому етапі можуть бути внесені зміни», – зазначив Володимир Арешонков.

Володимир Арешонков зауважив, що народні депутати не мають прямого відношення до коштів держсубвенції. «Так як я є представником свого округу у Верховній Раді і безпосередньо ми працюємо з Кабінетом Міністрів і для того, щоб пришвидшити ці субвенції, бо іноді Уряд починає розказувати, що немає коштів, давайте пізніше, отут депутати по доброму лобіюють. Депутати ніякого прямого відношення до коштів не мають. Коли ці кошти зайшли в район, я знову ж таки по доброму можу сказати, що я взяв участь в процесі того, щоб ці кошти були   Кабінетом Міністрів виділені і вони попали в область або на мій округ. Це певною мірою лобіювання, але в сенсі позитивному. Ми уважно слідкуємо за розподілом цієї субвенції. Це все робить Кабінет Міністрів, а контроль здійснює бюджетний комітет Верховної Ради, а там представники всіх фракцій і коли йде затвердження цієї програми, то все передивляється, в принципі, воно все пропорційно розподіляється», – додав Володимир Арешонков. 

Наздоганяє округ Арешонкова ВО №63 (м. Бердичів). Опікується ним нардеп від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Олександр Ревега. З державного бюджету було виділено субвенцій на суму 14 млн 60 тис. грн. Кошти розподілили наступним чином: 5 млн 120 тис. грн спрямовано на ремонт, придбання техніки та обладнання для 16 медичних закладів; 2 млн 670 тис. грн – для покращення роботи отримали 34 освітні заклади; ремонт та встановлення в окрузі 20 дитячих та спортивних майданчиків вартувало 2 млн 540 тис. грн; на 11 об'єктів ЖКГ та інфраструктури витратили 1 млн 880 тис. грн; дороги в окрузі поремонтували на 1 млн 40 тис. грн. Найменше коштів субвенції отримали 10 об'єктів соціально-культурної сфери –  830 тис. грн. Середній розмір суми субвенції становить 130 тис. грн.

В аутсайдерах ВО №65 (м. Новоград-Волинський) позафракційного нардепа Володимира Литвина. За рік із бюджету було виділено 10 млн 430 тис. грн субвенції.  Спрямовані кошти на 262 об'єкти. Найменший і середній розмір однієї субвенції – 40 тис. грн. На 159 освітніх закладів округу витратили 5 млн 940 тис. грн субвенції.  Покращення роботи 36 об'єктів ЖКГ та інфраструктури коштували 2 млн 300 тис. грн. На 25 об'єктів соціально-культурної сфери знадобилося 780 тис. грн. Ремонт та придбання обладнання для 20 медичних закладів коштували 740 тис. грн. На реконструкцію та встановлення 22 дитячих та ігрових майданчиків – 660 тис. грн.

Отримати коментар Олександра Ревеги та Володимира Литвина ОПОРІ не вдалося. На повідомлення у Facebook нардепи не відреагували. Номери телефонів, вказані на сайті Верховної Ради, не відповідають.

Інформацію про використання коштів державної субвенції на соціально-економічний розвиток народні депутати поширюють на своїх сторінках у мережі Facebook та у місцевих ЗМІ.

Аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук зазначив, що середній розмір субвенцій дає зрозуміти наскільки значні об’єкти фінансувались в окрузі. «Якщо ми говоримо про середню вартість проекту в межах якогось конкретного округу, тут ми можемо побачити наскільки серйозні інфраструктурні проекти фінансувалися в області. Якщо ми говоримо про округ Литвина, то там здається взагалі середній розмір субвенцій –  40 тисяч гривень. Виникає закономірне питання: чи можна досягти хоча би десь сталого соціально-економічного розвитку, якщо ми видаємо на нього 40 тисяч гривень? За ці гроші не можна зробити ні капітального ремонту, ні утеплення, не кажучи вже навіть про придбання обладнання для лікарень тощо. Це дробування проектів перед виборами в частині субвенцій може стати якраз одним із головних викликів для конкурентності й прозорості виборчого процесу для забезпечення рівних умов кандидатів», – розповів він

Аналітик вважає, що значна кількість субвенції не направлена на соціально-економічний розвиток округу. «У 2016 році лише 13% об'єктів були загальною вартістю менше 50 тисяч гривень. У 2018 році таких проектів стало вже 37%.  Ми можемо говорити про те, що значна кількість об'єктів субвенцій не виконує завдання соціально-економічного розвитку. Тому що, більшість цих субвенцій це якісь одноразові придбання на зразок принтерів, комп'ютерів, телевізорів, меблів, велосипедів і так далі. Таким чином це не вкладається в логіку соціально-економічного розвитку, але цілком може вкладатися в логіку боротьби за симпатії виборців. Якщо депутат залучив 10 чи 15 мільйонів гривень, якщо ці проекти подробити, то можна охопити значну кількість населених пунктів», – зазначив Андрій Савчук.

За даними аналітиків ОПОРИ, Житомирська область у списку областей, куди було спрямовано найменше коштів субвенцій: Волинська – 115 мільйонів гривень (2,8%), Житомирська – 114  мільйонів гривень (2,8%), Рівненська – 112 мільйонів гривень (2,7%), Запорізька – 95 мільйонів гривень (1,9%), Тернопільська – 77 мільйонів гривень (1,9%), та Луганська – 26 мільйонів гривень (0,6%).

Найбільше субвенцій у 2018 році, отримали: Вінницька область – 327 мільйонів гривень (8% від загальної суми виділених субвенцій), Харківська – 256 (6,2%), Чернівецька – 252 (6,2%), Київська – 233 (5,7%), Чернігівська – 220 (5,6%).

Субвенція на соціально-економічний розвиток – це кошти, які можуть виділятись на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури комунальної власності, на здійснення екологічних та природоохоронних заходів, здійснення заходів, пов’язаних з відселенням громадян із житлових будинків, що перебувають в аварійному стані, проведення робіт з газифікації, реалізацію проектів з енергоефективності та енергозбереження та ін. Відповідно до розпорядження КМУ № 727 від 27 вересня 2017 року була легітимізована участь народних депутатів у поданні пропозицій щодо розподілу субвенцій.

Як повідомляла ОПОРА, протягом січня четверо народних депутатів з Житомирської області 14 разів опублікували інформацію про використання коштів державної субвенції на соціально-економічний розвиток. Протягом червня-жовтня 2018 року шість народних депутатів з Житомирської області для ймовірно особистого піару 51 раз прозвітували про заходи, здійснені за кошти держсубвенцій. 

Нагадаємо, народний депутат Павло Дзюблик має іменний благодійний фонд, однак на даний час активної діяльності організація не веде. Одним з «найстарших» благодійних фондів  народних депутатів з Житомирської області є фонд Володимира Литвина «Майбутнє Полісся». Фонд народного депутата Борислава Розенблата відрізняється від інших фондів нардепів тим, що є родинним і має відповідну назву: «Фонд родини Розенблат», Володимир Арешонков власного благодійного фонду немає, але веде активну діяльність в окрузі. У народного депутата Олександра Ревеги є зареєстрований іменний благодійний фонд, однак у відкритому доступі немає інформації про його діяльність за останні два роки. У Вадима Кривенка немає фонду, нардеп не є членом громадських організацій, а свою депутатську діяльність спрямовує на всю Житомирську область.  Народний депутат Юрій Павленко не має власного благодійний фонду, однак є членом громадської організації «Всеукраїнська служба захисту дітей». Депутат часто з візитами відвідує Житомирську область. Про роботу Благодійного фонду нардепа Сергія Пашинського читайте тут.

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами Президента. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, набагато швидших за офіційні та точніших за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.