Українське політичне життя – непередбачуване та непослідовне. Процеси в ньому часто ідеологічно нелінійні. Винятком є ринкові відносини навколо партійних організацій. Вони стали настільки очевидними, що залишати політичну еволюцію в деградуючому стані – безвідповідально. Особливо в умовах, коли партії отримали монопольне право на висування кандидатів до різних рівнів рад. Політичні проєкти з’являються та зникають, як і їх формальні лідери, тоді як номер в ЄДРПОУ (єдиний держреєстр підприємств та організацій) краще приховати, ніж продемонструвати реальну еволюцію політичної групи.
Уявляєте, була така собі маловідома партія “Об'єднана Україна” – тепер це “Партія Шарія”. Або існувала собі політсила з мегаскладною назвою “Партія громади об’єднаних власників багатоквартирних будинків, будівельників та будівельних організацій”, а вже за декілька місяців це друга за величиною фракція у Рівненській міській раді – “Рівне Разом”.
Саме тому ми проаналізували для вас усі політичні сили. Подивились на них через призму останніх виборчих кампаній та виокремили для вас найнеординарніші історії з “партійного базару”.
Per aspera ad astra
Для того, щоб створити політичну партію в Україні, потрібно організувати установчий з’їзд та прийняти на ньому рішення, яке підтримають своїми підписами не менше 10000 громадян з правом голосу. Підписи виборців необхідно зібрати не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя, АР Крим. Саме такими є вимоги Закону "Про політичні партії в Україні".
Законодавство також вимагає у партій протягом шести місяців після реєстрації утворити та зареєструвати обласні, міські, районні організації у більшості областей України.
Процес реєстрації партії складний, але попри це їх в нашій країні близько 370. Чому цифра не є точною? Бо жоден із переліків, які є у відкритому доступі (зокрема, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та Реєстр громадських формувань) та з якими ми ознайомлювались, не дає вичерпного їх переліку. В “цифровій державі” хаос в реєстрах виглядає досить сприятливим для підприємництва в сфері відкритої торгівлі політичними неприбутковими організаціями, цінність яких зростає напередодні виборів.
На офіційному порталі Мін'юсту партійний перелік востаннє оновлювався 1 січня 2021 року. У ньому, наприклад, не вказано ЄДРПОУ “Слуги народу”, а також відсутні повні відомості щодо окремих партій (частина з них уже припинила діяльність, наприклад, ПП “Олімп”).
Попри те, що міністр юстиції Денис Малюська ще у лютому минулого року анонсував початок процесу анулювання реєстрації 48 партій політичних сил з того часу менше не стало (частина судових проваджень ще триває, окремі партії висунули кандидата на проміжних виборах народного депутата у 87 виборчому окрузі і таким чином змогли зберегти реєстрацію).
Крім того, в Україні реєструються і нові політичні партії. Так, лише з початку 2021 року зареєстровано 8 політичних сил: “Українці”, “Добробут”, “Досвід”, “Сила Єдності”, “Народна ініціатива”, “Мова”, “Гарант” та “Наше місто”. У 2020 – з’явилось 17 партій, натомість у 2019 – лише три. Проте справді “урожайним” з точки зору реєстрації для українського партбудівництва став 2015 рік – 79 політсил.
Якщо порівнювати з іншими демократичними європейськими країнами, то в Італії – 58 політичних сил, Литві – 77, Польщі – 87, Німеччині – 116, Сполученому Королівстві – 379, Франції – 680, проте в Іспанії майже 5 тисяч (!) політичних об’єднань.
Звісно, що кожна країна має свою специфіку, а Великобританія та Іспанія взагалі є федеративними державами. Проте і їх, і нас та й десятки інших країн, точно об'єднує одне – не всі ті партії, що є на папері, є реальними, а не формальними політичними проєктами. Адже часто навіть участь у виборах може бути лише вимушеною дією з огляду на юридичні особливості законодавства. Не кажучи вже про кардинальні зміни назв чи бенефіціарів політсил та "вихід зі сплячки" лише напередодні виборчих перегонів.
Як партії на вибори ходили
На місцевих виборах 2020 року із 350 зареєстрованих на той час партій висунули своїх кандидатів до рад різних рівнів аж 144 (!) українські політичні сили (або 41%), 113 (78,5% від усіх учасників) здобули хоча б 1 мандат, тож третина політичних організацій таки здобувала мінімальну з можливої підтримку виборців.
Значна кількість партій на останніх місцевих виборах були регіональними проєктами. 112 (77,8%) політичних сил висунули своїх кандидатів лише у 5 і менше областях України: 73 партій (50.7%) – взагалі лише в одній області, 18 (12.5%) – у двох, 10 (6.9%) – у трьох, 5 (3.5%) – у чотирьох та 6 (4.2%) – у п’яти.
Лише п’ять політичних висунули кандидатів у всіх регіонах України: ВО “Батьківщина”, “За майбутнє”, “Європейська Солідарність”, “Слуга народу” та “Наш край”. У переліку немає навіть двох парламентських партій: “Голосу” та “Опозиційної платформи – За життя”.
За нашими підрахунками, близько 40 політичних сил, що брали участь у місцевих виборчих перегонах, ймовірно змінили кінцевих бенефіціарів перед місцевими виборами: 70% з них у 2020 році, інші – у 2019. Вже згодом, проаналізувавши дані державних реєстрів, ми встановили, що вони мають ряд характерних особливостей:
- Реєстрація кандидатів у невеликій кількості громад (зазвичай у межах одного району чи області, за незначним винятком).
- Персоніфікована назва партії (“Команда Симчишина”, Партія Ігоря Колихаєва "НАМ ТУТ ЖИТИ!", “Команда Михайлішина”, "Блок Світличної РАЗОМ!" тощо).
- Свідома географічна прив’язка (“Миколаївці”, “Рідне Закарпаття”, “Рівне Разом”, “Команда Дніпра” тощо).
У зв’язку із партизацією виборів, певні політичні сили змінювали свої назви та керівництво напередодні місцевих виборів 2020 року. Метаморфози та перевтілення окремих проєктів заслуговують на прискіпливу увагу.
Перевтілення по-українськи
Напередодні місцевих виборів, партійні функціонери брали під контроль невідомі юридичні організації, перейменовували їх та вже під новим ім’ям презентували виборцям. Таких партій виявилося понад 25% від усіх. Увесь їх перелік ми зібрали у цій таблиці. Але про найцікавіші перевтілення вирішили розповісти детальніше.
|
ЄДРПОУ |
Дата створення |
Нова назва |
Дата перейменування |
Попередня назва |
|
39644910 |
2015-02-17 |
Партія Шарія |
2019-06-06 |
Об'єднана Україна |
|
33406897 |
2005-02-25 |
Еко Партія Берези |
2020-08-10 |
Народна Екологічна партія |
|
33298125 |
2005-03-25 |
Партія Вінничан |
2020-01-01 |
Європейська платформа |
|
40142729 |
2015-11-26 |
Партія Твого Міста |
2019-08-12 |
Патріоти Волині |
|
21708542 |
1999-05-20 |
Порядок. Відповідальність. Справедливість |
2019-11-10 |
Новий Час |
|
38010759 |
2011-12-06 |
Бджола |
2019-04-01 |
Народний парламент |
|
21707761 |
1999-12-13 |
Партія Сергія Суханова |
2020-08-10 |
Родина |
|
40152983 |
2015-12-02 |
Партія Володимира Буряка "Єднання" |
2020-01-16 |
Єднання |
|
39550414 |
2014-12-16 |
Пропозиція |
2020-04-02 |
Нова Європейська Україна |
|
00044345 |
1993-05-14 |
Акцент |
2020-09-09 |
Віче |
|
39550770 |
2014-12-16 |
Партія Ігоря Колихаєва "Нам тут жити!" |
2020-02-13 |
ВО "Відродження України" |
|
40069890 |
2015-10-16 |
Громадський рух "Свідомі" |
2019-03-11 |
Українська патріотична партія |
|
39877693 |
2015-07-06 |
Перемога Пальчевського |
2020-06-27 |
Україна Завтра |
|
40255609 |
2016-02-04 |
Перспектива міста |
2020-01-01 |
Народна Єдність |
|
41208188 |
2017-03-13 |
Єдина Альтернатива |
2020-05-23 |
Союз міста і села |
|
40269229 |
2016-02-10 |
Команда Дніпра |
2020-07-30 |
Громадська Позиція |
|
36088708 |
2008-08-06 |
За майбутнє |
2019-10-16 |
Україна Майбутнього |
|
40356468 |
2016-03-21 |
Рівне Разом |
2020-07-17 |
Партія громади об'єднаних власників багатоквартирних будинків, будівельників та будівельних організацій |
|
43775098 |
2020-08-27 |
Команда Михайлішина |
2020-09-21 |
Добробут |
|
43729366 |
2020-07-27 |
Екологічна Альтернатива |
2020-08-07 |
Досвід |
|
40115365 |
2015-11-11 |
Команда Симчишина |
2020-06-12 |
Партія "Миру і Розквіту" |
|
39928255 |
2015-08-03 |
Єдина Громада |
2019-08-26 |
Патріотичний Рух |
|
39938258 |
2015-08-06 |
Блок Світличної "Разом!" |
2020-04-23 |
Єдина Сила |
|
37387024 |
2010-11-16 |
Команда Сергія Мінька |
2020-08-04 |
Козацька Народна Партія |
|
35658453 |
2008-01-24 |
Біла Церква Разом |
2018-05-31 |
Права воля України |
|
42622242 |
2018-11-12 |
Рідне Закарпаття |
2020-02-11 |
Київська Громада |
|
38217847 |
2012-05-28 |
Блок Едуарда Гурвіца |
2020-09-10 |
Єдність та розвиток |
|
39232185 |
2014-05-29 |
Команда Левченка "Народовладдя" |
2020-03-20 |
Сіріус |
|
21708140 |
1999-09-24 |
Команда Андрія Балоги |
2020-07-02 |
Єдиний Центр |
|
39358268 |
2014-08-20 |
Блок Вілкула "Українська Перспектива" |
2020-06-25 |
Перспектива |
|
39341474 |
2014-08-07 |
Команда Ігоря Сапожка "Єдність" |
2020-08-05 |
Сильна Держава |
|
38909954 |
2013-09-24 |
Миколаївці |
2020-09-08 |
Блок Геннадія Чекіти "За Справедливість" |
|
39464116 |
2014-10-29 |
Блок Вадима Бойченка |
2020-02-24 |
Соборність |
|
40419357 |
2016-04-12 |
Блок Кернеса – Успішний Харків! |
2019-10-17 |
Унітарна Європейська Україна |
|
33668763 |
2005-07-20 |
Народна програма Вадима Чорного |
2019-04-22 |
Селянський Блок Аграрна Україна |
|
39440362 |
2014-10-14 |
Команда Сергія Рудика.Час Змін! |
2020-08-07 |
Час змін |
|
39389563 |
2014-09-10 |
Партія простих людей Сергія Капліна |
2020-09-18 |
Команда Андрія Матковського |
|
43684802 |
2020-06-30 |
Команда Максима Єфімова "Наш Краматорськ" |
2020-08-04 |
Рідна Київщина |
|
43648015 |
2020-06-04 |
ВАРТА |
2020-07-10 |
Разом |
|
40212900 |
2016-01-11 |
За Одещину |
2019-11-23 |
Рух за Україну |
Така собі “Твоя Україна” (ЄДРПОУ – 37379815) з центральним офісом у Донецьку 13 вересня 2019 році стала партією “Патріоти Волині” з офісом у Луцьку. Вже під брендом “Патріоти Волині” партія висунула Олега Голтянського кандидатом на проміжних виборах 15 березня 2020 року до Верховної Ради по 179 округу (Харківська область). Програма кандидата, де він, зокрема виступав за “створення комбінованої системи сільського господарства, де будуть як фермерські хазяйства так і радгоспи” та “зовнішню політику експансії” спонукала його підтримати аж 20 виборців (0,05%).
Можливо, результат не так і цікавив політичну силу, адже цілком ймовірно, що висування було суто технічним – задля збереження статусу юридичної особи та неможливості її ліквідувати до більш актуальної ринкової пропозиції, Закон наділяє повноваженнями Мін'юст ініціювати до суду ліквідацію партії, якщо вона протягом 10 не брала участі у виборах Президента України та виборах народних депутатів.
Цікаво, що перша чи то пак оригінальна “версія” партії “Патріоти Волині” (з абсолютно іншим ЄДРПОУ – 40142729) місяцем раніше (серпень 2019) була перейменована на “Партію Твого міста”, яка вже за рік здобула 5 мандатів (13%) на місцевих виборах 2020 року до Ужгородської міської ради (Закарпатська область).
У цій же раді та на цих же виборах 6 мандатів (майже 16%) здобула партія “Рідне Закарпаття”, яка ще у лютому 2020 року називалась “Київська громада” (ЄДРПОУ – 42622242), але згідно зі звітом НАЗК діяльності не здійснювала. Оце так політична логістика! Можливо, ним надихнувся і Микола Тищенко, який із Києва “перебрався” очолювати партійну організацію “Слуги народу” на Закарпатті.
Але схоже, що Київщина як справжнє серце України дійсно “полюбилася” не лише партійним функціонерам із заходу нашої країни, але й зі сходу. Так, партію “Рідна Київщина” (ЄДРПОУ - 43684802) у серпні 2020 року перейменували на Команду Максима Єфімова “Наш Краматорськ” (прим. Максим Єфімов – депутат-мажоритарник Верховної Ради по 48 округу з центром у Краматорську). Вже за два місяці під оновленим брендом партія здобула 2-ге місце (28,57%) на виборах до Краматорської міської ради та 5-те (9,26%) до однойменної районної ради.
Ймовірно, партію можна і взяти на короткий термін в користування. У вересні 2020 року “Блок Геннадія Чекіти “За Справедливість” змінила свою назву на партія “Миколаївці” (ЄДРПОУ – 38909954), яка висунула кандидатів до Миколаївської обласної, районної та міської рад. Політичні змагання для партії виявилися не надто успішними – 5 мандатів до Миколаївської районної ради. Проте ми звернули увагу на інше – політична сила попри серйозний ребрендинг не змінювала керівника – ним так і залишився Геннадій Чекіта (прим. нардеп 8 скликання по 134 округу – місто Одеса). Офіс політичної сили також залишився в Одесі.
Ціль – місця у комісіях
Зважаючи на те, що чергові місцеві вибори в Україні відбуваються раз на п’ять років, а на парламентських кампаніях традиційна кількість учасників значно менша, питання реєстрації сотень законсервованих” партій можна було би закрити. Втім, цей висновок є передчасним..
Політичні функціонери можуть не лише передавати партії іншим бенефіціарам, але й, наприклад, висувати технічних кандидатів (йдеться, в першу чергу, про мажоритарні округи) або ж зловживати правом на балотування та забезпечувати третю сторону за фінансову винагороду своїми місцями у виборчих комісіях.
За нашими підрахунками, 6 політичних партій системно із 2012 року були особливо активними на етапів формування та розподілу місць в окружних виборчих комісіях: “Зелена планета”, Ліберальна партія України, “Єдина Родина”, “Нова політика”, Партія Зелених України та “Україна майбутнього”.
Натомість кількість політичних сил, які ймовірно хоч раз здійснювали таку діяльність з 2012 року, становить близько 28. Вони навіть без висування кандидатів (чи висування лише декількох в мажоритарних округах) отримували неймовірну кількість місць в ОВК та ТВК, часто впродовж кількох виборчих кампаній поспіль.
Найбільшу кількість членів на чергових та позачергових парламентських виборах 2012, 2014 та 2019 років отримала партія “Зелена планета” (ЄДРПОУ – 33447027) – 466 (на виборах 2012 року партія отримала 0.34% голосів, виборах 2014 – 0.23%, на виборах 2019 кандидатів не висувала).
Ліберальна партія України (00044351) – 446 членів (на виборах 2012 та 2014 років партія зайняла останнє місце – 0.05% та 0.07% голосів відповідно, а на виборах 2019 кандидатів не висувала).
Суттєву кількість членів окружних комісій мало і Всеукраїнське об’єднання “Єдина Родина” (21710562) – 317 осіб. Політична сила отримала членів виборчих комісій у 2012 та 2019 роках, проте висувала кандидатів лише на парламентських виборах 2014 року та й то під іншим брендом. На тодішніх виборах вона називалась “Україна – єдина країна”.
На парламентських виборах 2014 та 2019 партія “Україна майбутнього” (36088708) мала у своєму розпорядженні 233 члени комісій. Попри це, політична сила не надто успішно брала участь у виборах. Все змінилося у жовтні 2019 року, коли партія змінила назву на “За майбутнє”. Ще за півроку керівником партії став народний депутат Ігор Палиця. Після цього політична сила стала вже загальновідомою та здобула п’яте місце на місцевих виборах за кількістю отриманих мандатів депутатів.
Схожим шляхом свого часу йшли й інші – нині парламентські партії.
Парламентські хамелеони
Серед п’яти фракцій українського парламенту 9 скликання чотири політичні сили змінювали свої назви та бенефіціарів.
“Слуга народу” з квітня 2016 року до грудня 2017 року називалась “Партія Рішучих змін”. Попри те, що на офіційному сайті вказано, що партію очолив Іван Баканов, ця інформація не зовсім вірна. Адже перші півтора року існування політичної сили її очолював Юрдига Євген Олександрович.
“Опозиційна платформа – За життя” заснована у грудні 1999 року під назвою Всеукраїнське об’єднання “Центр”. Вона брала участь у виборах 2012 року, де висунула аж 1 кандидата по мажоритарному округу №2 (Сімферополь). У квітні 2017 року партія змінює назву на партія “За життя” та керівника Примака Миколу Анатолійовича на Вадима Рабіновича. У лютому 2019 партія отримує сучасну назву. А у червні 2019 її керівником стає Юрій Бойко.
Ще більше трансформацій зазнала партія “Європейська Солідарність”. Вона була заснована ще у травні 2000 року як “Всеукраїнська партія Миру і Єдності”, а у 2013 році змінила назву на “Національний альянс свободи та українського патріотизму “НАСТУП”. Вже після цього, у 2014 році команда Петра Порошенка взяла дану політичну силу під контроль та перейменувала її у ВО “Солідарність”. Адже реєстраційне свідоцтво автентичної “Солідарності” було анульовано за рішенням суду через неучасть у виборах протягом 10 років. Вже далі з’явились широковідомі виборцям бренди: Блок Петра Порошенка – БПП “Солідарність” – Європейська Солідарність.
З четвертою перейменованою парламентською партією все виявилось набагато простіше. Так, “Голос” отримав сучасну назву лише у травні 2019 року. До того партія була відома як “Платформа ініціатив” (зареєстрована ще у лютому 2015 року), але політично активною не була.
Тож єдиною парламентською силою, яка не зазнала трансформацій виявилось Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, засноване ще у вересні 1999 року.
Політичний барліг
Отже, як бачимо, партій на українському політичному горизонті багато. Їх усіх в одному матеріалі не проаналізуєш, а програми не прочитаєш. Та й навіщо? Адже більшість із них є глибоко сплячими, немов ведмідь у барлозі взимку. Але, здається, щоб легше було чекати на весну, чи у нашому випадку виборів, партії взагалі шукають одну нору (партійний офіс).
Так, зокрема, зробили: “Партія духовності і патріотизму” та “Всеукраїнська козацька партія” (м. Київ, вул. Мала Житомирська, 11, офіс 5-А); партія “Економічного відродження України” та “Нова Україна” (м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3, офіс 197); Рух Валентина Наливайченка “Справедливість” та партія “Українці Разом” (м. Київ, вул. Саксаганського, 143-А). Навіть в офісі “Опозиційного блоку” у Києві на вул. Волоській, 6/14 затаїлася партія “Голос народу”.
Але чи завершиться для цих та сотень інших партій політична зима? Чи підуть вони колись на вибори? А під яким брендом і чиїм коштом? На жаль, ми не знаємо.
Можливо, чергова маловідома партія “Об'єднана Україна” перетвориться на “Партію Шарія”, “Україна Завтра” на “Перемогу Пальчевського”, а “Унітарна Європейська Україна” на “Блок Кернеса – Успішний Харків”. І виборці будуть обирати.
Але чи варто голосувати за партію, члени якої не спромоглися навіть її самостійно зареєструвати?