Політична карта Івано-Франківської області

Географічна, адміністративно-територіальна демографічна характеристика

Івано-Франківська область становить 2,3% всієї території України, її загальна площа 13,9 тис. км². Область розташована на заході України і за характером рельєфу ділиться на три частини: рівнинну, передгірську і гірську. Рівнинна частина області розташована на північному сході і прилягає до річки Дністер, а також на південному сході між річками Прут та Дністер. Гірська частина області розташована на південному заході від умовної лінії, яка проходить біля населених пунктів Болехів-Долина-Перегінське-Солотвин-Надвірна-Яблунів-Косів-Кути. Карпати, які охоплюють майже половину області, поділяються на Горгани (найвища гора – Сивуля – 1 818 м) і Чорногори (найвища гора – Говерла – 2 061 м). 41% території Івано-Франківської області вкритий лісами. Найбільші річки області – Дністер (притоки: Бистриця, Гнила Липа, Лімниця, Луква, Свірж, Сівка) та Прут (притоки Лючка, Пістинька, Рибниця, Черемош). Івано-Франківщина на північному сході межує з Тернопільською, на південному сході – з Чернівецькою, на північному заході – з Львівською, а на південному заході – із Закарпатською областями. Протяжність адміністративної межі області становить приблизно 760 км. На південному заході Івано-Франківщина межує з Румунією, довжина державного кордону, який проходить по гірському хребту Чивчин, становить 45 км.

Адміністративно область поділена на 14 районів. Адміністративним центром області є місто Івано-Франківськ. На території області розташовано 804 населені пункти, з них 765 – сільські населені пункти, 24 – селища міського типу, 15 – міста. До категорії міст обласного значення належать Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, Яремча, Болехів та Бурштин. Містами районного значення є Снятин, Косів, Надвірна, Долина, Рогатин, Галич, Тлумач, Городенка та Тисмениця. Станом на 01 жовтня 2019 року в Івано-Франківській області утворено 4 міські об’єднані територіальні громади, 10 селищних і 18 сільських об’єднаних територіальних громад. Ще у шести новоутворених ОТГ призначені перші вибори.

Станом на 1 жовтня 2019 року на території Івано-Франківщини функціонувало 14 районних рад, 12 міських рад, 14 селищних рад, 4 міські ради об’єднаних територіальних громад, 10 селищних та 18 сільських рад об’єднаних територіальних громад. За офіційною статистикою, наведеною на сайті Верховної Ради України, у Івано-Франківській області в системі місцевого самоврядування функціонує 354 сільські ради.

Загальна чисельність населення становить приблизно 1 370 500 осіб. Щільність постійного населення складає 98,6 на 1 км². На початку 2019 року 44,2% населення Івано-Франківської області проживало у міських населених пунктах, а 55,8% – у сільській місцевості. Жіноче населення області становить 56%, а чоловіче – 44%. До вікової групи до 15 років належить 18% населення Івано-Франківської області, до вікової групи 16-59 років – 62%, а старше 60 років – 20%. Природній приріст населення станом на кінець серпня 2019 року становить «- 4036», тобто протягом січня-серпня 2019 року в Івано-Франківській області народилося 8 139 осіб, а померло 12 175 осіб. Також протягом січня-серпня 2019 року спостерігався негативний показник міграційного приросту населення, який становить «- 71», у область прибуло 9 799 осіб, а вибуло 9 870 осіб.

Відповідно до перспективного плану формування територій громад, у Івано-Франківській області має бути утворено 57 об’єднаних територіальних громад. Станом на жовтень 2019 року утворено 32 об’єднані громади та ще в 6-ти призначені перші місцеві вибори. У рейтингу щодо формування спроможних громад Франківщина посідає 14 позицію, випереджаючи сусідні Львівську і Закарпатську області та поступаючись іншим сусіднім Чернівецькій і Тернопільській областям.

Економічна ситуація

Основними галузями економіки в Івано-Франківській області є промисловість, сільське та лісове господарство, будівництво, оптова та роздрібна торгівля, а також транспорт. За зведеними результатами 2018 року на промисловість припадає 54,2% від загального обсягу реалізованої продукції. На оптову і роздрібну торгівлю припадає 25,2% від загального обсягу реалізованої продукції, частка сільського і лісового господарства становить 8,2%, частка галузі будівництва займає 4,3%. Для економіки області важливою галуззю є туризм. Так, протягом 2018 року Івано-Франківську область відвідало 4,1 млн туристів.

Валовий регіональний продукт становить 63 млрд 850 млн грн, що становить 2,1% від загальноукраїнського показника.

Зайнятість населення, рівень безробіття та середньомісячна заробітна плата

За середніми показниками розподілу кількості працівників за видами економічної діяльності (підсумки 2 кварталу 2019 року, без урахування бюджетної сфери), у промисловості задіяно найбільше – 22,8% працівників, у оптовій та роздрібній торгівлі – 6,6%, у галузі транспорту – 5,2%. 3,2% працівників області зайняті у сільському господарстві, 2,5% – у галузі будівництва.

У першому півріччі 2019 року кількість зареєстрованих безробітних у області становила 8 185 осіб – це 8,1% від загальної кількості населення працездатного віку.

Середньомісячна заробітна плата в першому півріччі 2019 року становила 8 945 грн. Найвища середньомісячна заробітна плата у Долинському районі – 11 528 грн та місті Бурштин – 11 142 грн. Найнижча заробітна плата, за даними обласного управління статистики, у Коломийському (6 628 грн) та Снятинському (6 908 грн) районах.

Найвищі заробітні плати у галузях транспорту – 6 908 грн, державного управління й оборони – 12 555 грн, та сільського господарства – 12 555 грн. Найнижча оплата праці – у сфері поштової та кур’єрської діяльності – 4 586 грн.

Найбільші платники податків

За результатами першого півріччя 2019 року, найбільшими платниками податків у Івано-Франківській області є підприємства: ПАТ «УКPНAФТА» – 901 млн 253 тис 370 грн, АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» – 242 млн 488 тис 590 грн, ТОВ СП «УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД» – 138 млн 109 тис 250 грн, АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» – 109 млн 844 тис 400 грн, ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» – 70 млн 294 тис 920 грн, ПрАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ» – 63 млн 919 тис 690 грн.

Заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності у ІІ кварталі 2019 року
Усього	8 945 грн
Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство	10 728 грн
з них, сільське господарство	12 550 грн
Промисловість	11 262 грн
Будівництво	6 922 грн
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	7 030 грн
Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність	10 107 грн
транспорт	13 307 грн
складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту	9 915 грн
поштова та кур’єрська діяльність	4 586 грн
Тимчасове розміщення й організація харчування	5 747 грн
Інформація та телекомунікації	8 218 грн
Фінансова та страхова діяльність	11 312 грн
Операції з нерухомим майном	7 075 грн
Професійна, наукова та технічна діяльність	9 766 грн
з неї, наукові дослідження та розробки	10 335 грн
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування	6 335 грн
Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування	12 555 грн
Освіта	8 495 грн
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	6 322 грн
з них, охорона здоров’я	6 345 грн
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок	6 365 грн
діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг	5 911 грн
функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури	6 791 грн
Надання інших видів послуг	4 832 грн

Обсяг реалізованої промислової продукції (товарів, послуг) за видами економічної діяльності

Дані за підсумками 2018 року
	у % до всієї реалізованої продукції
Добувна промисловість і розроблення кар'єрів	12,4
Переробна промисловість	53,3
виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів	6
текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів	0,7
виготовлення виробів з дерева, виробництво паперу та поліграфічна діяльність	8,6
виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення	0,4
виробництво хімічних речовин і хімічної продукції	21,5
виробництво ґумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції	10,1
металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів	0,7
Машинобудування	4,4
виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції	0,1
виробництво електричного устаткування	2
виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань	0,3
виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів	2
виробництво меблів, іншої продукції; ремонт і монтаж машин і устаткування	0,9
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	33,6
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами	0,7

Найбільші підприємства області

ПрАТ «Івано-Франківськцемент» – займається виробництвом цементу, азбестобетонних виробів. Ця компанія контролює 45% ринку шиферу в Україні й 20% ринку цементу. Підприємство розташоване у селі Ямниця, Тисменицького району, а його кінцевим бенефіціарним власником є прикарпатський бізнесмен Микола Круць.

ДП «Виробниче об'єднання «Карпати», яке є власністю Державного концерну «Укроборонпром», входить до переліку найбільших платників податків області. Держпідприємство розташоване у Івано-Франківську і займається виробництвом електрокабельної продукції, промислових комунальних приладів, диференціальних манометрів, мікропроцесорів, приладів контролю, обчислювальної техніки, світильників вуличного освітлення.

ТзOВ «ЛЕОНІ Ваерінг Системс УА ГмбХ» працює у Коломиї, де здійснює виробництво електричних кабелів для транспортних засобів. Компанія входить що німецького холдингу Leoni AG. Виготовлені на своїх заводах в Україні кабельні мережі компанія постачає на заводи Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини, Німеччини, Іспанії, Португалії, Італії, Бельгії, Великобританії, США, Австрії, де комплектують автомобілі брендів Opel, Porsche, Volkswagen, Audi та Lamborghini.

ЗМІ повідомляли, що крім наявного заводу у Коломиї, Leoni також має намір збудувати завод та розпочати виробництво своєї продукції у Бурштині.

ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед», яка працює у сфері виробництва електричних кабелів для транспортних засобів, входила до переліку найбільших підприємств області. Виробничі потужності компанії розташовані у Івано-Франківську. Проте у травні 2019 року ЗМІ повідомили про наміри компанії згорнути виробництво і закрити завод до 20 грудня 2019 року. Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед (виробництво електричних кабелів для транспортних засобів) входить до міжнародної швейцарської групи компаній з американським корінням TE Connectivity.

ПАТ «ДТЕК Західенерго» у Івано-Франківській області володіє Бурштинською ТЕС. Західенерго є п’ятою за величиною енергогенеруючою компанією в Україні, до її складу входить також Ладижинська ТЕС (Вінницька область) та Добротвірська ТЕС (Львівська область). Саме ПАТ «ДТЕК Західенерго» належить Рінату Ахметову та входить до його холдингу ДТЕК – найбільшого енергетичного холдингу України.

ДП «Калуська теплоелектроцентраль-нова» – державне підприємство, що входить у сферу управління Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Теплова енергія, яка генерується підприємством, постачається промисловим та комунальним споживачам міста Калуша. Електроенергія постачається до енергоринку України. Калуська ТЕЦ є частиною Бурштинського енергоострова, який під'єднаний до електромереж країн ЄС і дозволяє експортувати українську електроенергію до країн Європи. 22 травня 2019 року електростанція була виведена з державної власності та передана у комунальну власність Калуша. Переведенню електростанції у комунальну власність передувало рішення Кабінету Міністрів України реконструювати її за 1,442 млрд грн. Проте у комунальній власності ТЕЦ перебувала недовго, у жовтні 2019 року Кабінет Міністрів повернув Калуську ТЕЦ у державну власність.

Деревообробна галузь

Серед найбільших представників деревообробної галузі області є ТОВ «Свісс Кроно», що входить до складу швейцарської групи Swiss Krono Group, яка в Україні володіє заводами у Львівській, Харківській та Івано-Франківській областях. Компанія є виробником деревостружкових плит, OSB плит та інших продуктів на основі ДСП. У Івано-Франківській області виробничі потужності ТОВ «Свісс Кроно» розташовані у смт Брошнів-Осада Рожнятівського району. До числа найбільших виробників у деревообробній галузі області входить ТОВ «Уніплит», яке працює в сегменті виробництва ДВП, фанери та пиломатеріалів. Виробничі потужності даного підприємства розташовані у Богородчанському та Долинському районах. «Уніплит» входить до групи компаній «Універсал», власниками якої є Володимир Гурко, Олег Кисельов та Павло Манасьян. У деревообробній галузі Івано-Франківщини також працюють ТОВ «ЦБМ «Осмолода» (виробництво пиломатеріалів), ТОВ «Свиспан Лімітед» (виробництво ДСП), ТОВ «Солід Україна» (столярні вироби). Власниками розташованого у смт Брошнів-Осада ЦБМ «Осмолода» є подружжя Олександр та Галина Гереги (7 місце серед найбагатших українців за версією журналу НВ), а Свиспан Лімітед, розташований у м. Надвірна, входить до швейцарської групи компаній Sorbes AG. ТОВ «Солід Україна» розташоване у Івано-Франківську та належить Людмиллі Крапп (Швейцарія).

Машинобудування

У галузі машинобудування на території Івано-Франківщини працює підприємство шведського концерну Electrolux, німецького холдингу Leoni AG та ДП «ВО «Карпати». ТОВ «Електролюкс Україна» в Івано-Франківську виготовляє пральні машини брендів Electrolux та Zanussi. Leoni AG на заводі у Коломиї займається виробництвом кабельної продукції для виробництва автомобілів. ДП «ВО «Карпати» виробляє кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію, твердопаливні котли, радіотехнічні вироби, світильники вуличного освітлення та електрокабельну продукцію для автомобілів брендів Skoda і Volkswagen.

Нафтогазовидобувна галузь

Найбільшою кількістю спеціальних дозволів на користування надрами, які передбачають видобуток вуглеводнів, володіє ПАТ «Укрнафта» – 15 спецдозволів. 50% + 1 акція компанії належить НАК «Нафтогаз України», тобто державі, 42% акцій контролюється групою Приват Ігоря Коломойського, а решта акцій у зареєстрованих на Кіпрі компаній Littop Enterprises Limited, Dridgemont Ventures Limited і Bordo Management Limited.

На Івано-Франківщині Укрнафта добувну діяльність здійснює на території Гвіздецького, Росільнянського, Монастирчанського і Космацького родовищ (Богородчанський район), Рудавецького, Рожнятівського, Чечвинського і Луквинського родовищ (Рожнятівський район), Пнівського, Південно-Гвіздецького, Довбушансько-Бистрицького, Микуличинського і Пасічнянського родовищ (Надвірнянський район), Північно-Долинського і Танявського родовищ (Долинський район).

Крім цього, Укрнафта займається видобутком вуглеводнів через ТОВ «СП «Укркарпатойл Лтд», яке має дозвіл на видобуток на території Битків-Бабчинського родовища в Надвірнянському районі. 100% Укркарпатойлу належить Укрнафті.

АТ «Укргазвидобування», якою на 100% володіє державна НАК «Нафтогаз України», для видобутку вуглеводнів у Івано-Франківській області володіє 11-ма спеціальними дозволами на користування надрами. Зокрема, Укргазвидобування має дозвіл на геологічне вивчення і промислову розробку на Ілемківсько-Лолинській площі (Рожнятівський і Долинський райони), Максимець-Бистрицькій площі (Надвірнянський район), Ясенської площі (Рожнятівський район), Гошівській та Болехівсько-Смолянській площах (Долинський район). Крім цього, компанія видобувною діяльністю займається на Битків-Бабчинському родовищі (Надвірнянський район), Косівському і Ковалівському родовищах (Косівський район), Яблонівському родовищі (Косівський і Коломийський райони), а також має спецдозвіл на геологічне вивчення і промислову розробку на Кадобнянського родовища у Калуському районі.

У сфері видобутку вуглеводнів на території Івано-Франківської області держава працює також через підприємства, підконтрольні НАК «Надра України». Зокрема, на Старо-Богородчанській площі (Богородчанський район) та Вільхівській площі (Рожнятівський район) «Надра України» здійснює діяльність через ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», а на Дебеславецькому родовищі, яке знаходиться в адміністративних межах Коломийського і Снятинського районів, видобуток газу здійснює ТОВ «Західгазінвест».

Крім державних компаній, видобутком вуглеводнів на території Івано-Франківщини займається низка приватних компаній.

На Тисівській ділянці, що в Долинському районі, видобувною діяльністю займається ТОВ «Газовидобувна група», засновником і бенефіціарним власником якої є Орест Горак. «Наші гроші. Львів» у одному з свої матеріалів називають Горака керівником фірм сім’ї Мирослава Хом’яка, голови Львівської обласної організації партії «Наш край» та директора ТРК «Львівська хвиля». Орест Горак також є керівником ТОВ «ІНВЕСТ-АКТИВ ГРУП», в якої, як і у ТзОВ «ТРК «Львівська хвиля», серед засновників є ТзОВ «Тернопільська Інвестиційна Компанія».

У Коломийському районі на промислову розробку Косачівської площі має дозвіл ТОВ «ГЕО АЛЬЯНС Косачівське», входить до групи компаній Geo Alliance Group. Компанія в ГЕО АЛЬЯНС Косачівське на 99,99% належить компанії з Кіпру Geo-Alliance Oil-Gas Public Limited, яку, за наявною у відкритих джерелах інформацією, контролюють Віктор Пінчук та Нідерладнська компанія Arawak Energy Ukraine B. V. (входить у групу компаній Vitol).

Також Коломийському районі ТОВ «Інжинірингова компанія «Сфера плюс» володіє дозволом на промислову розробку Коломийської площі. Компанія заснована ТОВ «Стандарт Ойл Лтд» та ПАТ «ЗНВКІФ «Нові Технології». Останню пов’язують з групою компаній з орбіти Юрія Іванющенка. Зокрема, даній юридичній особі належить Антрацитівська вугледобувна компанія та частка у ПрАТ «Янівське». «Новим Технологіям» також належала частка банку «ТК Кредит» (ліквідований 07 квітня 2019 року), частка у ТДВ «Луганськшахтобудмонтаж», частка у ПрАТ «Інститут Інноваційних Технологій в Енергетиці та Енергозбереженні» тощо.

На Радавській площі у Рожнятівському районі працює ТОВ «Карпатська індустріальна група 1926» на 50% володіє ізраїльська Scorpio Investments A.V. Ltd, а інша половина компанії належить Василю Стецю, який, судячи з електронної декларації, є керівником структурного підрозділу ДП «Укрспирт» на Львівщині. До 2018 року Стець володів половиною компанії ТОВ «Стандарт Ойл Лтд», яка є співзасновником вищезгаданого ТОВ «Інжинірингова компанія «Сфера плюс».

ТОВ «ВІВА Експлорейшн» видобувною діяльністю займається на Старомізунській площі, що у Долинському районі. Керівником компанії є Сергій Думенко, а належить вона Viva Exploration Ventures Limited (Кіпр). Сергій Думенко також є бенефіціарним власником ТОВ «Надра Сервіс Груп», заснованим кіпрською компанією Viva Exploration Limited. Цю компанію, а також іншу компанію, з майже ідентичною назвою, пов’язує особа Ігоря Сошинського, який до квітня 2019 року очолював ТОВ «Надра Сервіс Груп», а на даний час є керівником ТОВ «Надрасервіс Груп», що належить вищезгаданому Василю Стецю. Василя Стеця у медійному просторі пов’язують з львівським бізнесменом Василем Сваричевським через «Карпатську індустріальну групу 1926» яка наполовину належить Василю Стецю, а друга половина перебуває у власності ізраїльської Scorpio Investments A.V. Ltd. За даними Bihus.Info, раніше на місці ізраїльської компанії був кіпрський офшор Zinest Holdings, зв’язки від якого ведуть до Василя Сваричевського. Слід зауважити, що Ігор Сошинський є керівником не лише компанії Стеця ТОВ «Надрасервіс Груп», але й має досвід управління низкою інших компаній, до яких причетний Василь Сваричевський. Інтереси останнього на Івано-Франківщині пов'язані з наміром займатися нафто-газовим видобутком на 18 законсервованих свердловинах у Рожнятіському районі. Там, за даними газети Галичина, Василь Сваричевський має намір видобувати вуглеводні через компанію ТзОВ «Компанія «Геопошук ЛТД». Разом з Сваричевським цією компанією володіють громадянин Росії Олександр Єльцов, громадянин Австралії Чарльз Ейнслі Вуд та українка Катерина Лисенко, матір якої у медійному просторі називали бізнес-партнером братів Андрія і Сергія Клюєвих.

На Грабівській площі (Богородчанський район) видобуток газу здійснює ТОВ «Прикарпатська енергетична компанія», заснована нідерландською MND Ukraine B.V. та входить до сфери інтересів львівського бізнесмена Зіновія Козицького, який контролює групу компаній «Західнадрасервіс». Згідно з даними реєстру, бенефіціарними власниками юридичної особи засновника Прикарпатської енергетичної компанії є Зіновій Козицький та власник інвестиційної групи KKCG, чеський бізнесмен Карел Комарек. Інтереси останнього у сфері видобутку вуглеводнів на Івано-Франківщині пов’язані з ТОВ «Західнадрасервіс», яка входить до складу однойменної групи компаній Козицького. Інтереси Західнадрасервісу в Івано-Франківській області пов’язані з видобутком газу на Гаврилівській площі, яка розташована в адміністративних межах Богородчанського, Надвірнянського, Коломийського та Тисменицького районів.

Дозволом на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку на Акрешорській площі, що у Косівському районі, володіє зареєстроване у Дніпрі ТОВ «МТ Груп», його пов’язують з Сергієм Момотом (група компаній «Данко») через ТОВ «Укрзахідресурс», яке є співвласником цієї добувної компанії.

На Кадобнянському родовищі, що у Калуському районі, працює ТОВ «Макком-груп», яке має дозвіл на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку родовища для видобутку нафти, природного газу і конденсату. Ця компанія перебуває під контролем кіпрської компанії Motere Enterprises Limited, що зареєстрована на Тоню Антоніу. Кіпрська компанія заснована 10 квітня 2018 року, а 05 березня 2019 року вона стала одноосібним власником Макком-груп, яка 2012 отримала на 20 років спеціальний дозвіл на користування надрами – Геологічне вивчення нафтогазоносних надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ вуглеводнів з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ). Раніше серед засновників Макком-груп були Олена Агєєва, Олександр Агєєв. Незмінним керівником компанії є колишній донеччанин Максим Крутенко, який до березня 2019 року був ще й єдиним бенефіціарним власником компанії.

ТОВ «Рожнятівнафта» порівну володіють Ірина Єремєєва та Євген Кричевський, якого через Укртатнафту пов’язують з групою Приват Ігоря Коломойського та Генадія Боголюбова. Саме це дає підстави віднести цю компанію до сфери інтересів групи Приват. Рожнятівнафта володіє дозволом на видобуток нафти і газу з Малахівського родовища, яке розташоване у адміністративних межах Рожнятівського району.

Контрольована Миколою Злочевським група енергетичних компаній Burisma Group у Івано-Франківській області займається видобутком вуглеводнів через компанії ТОВ «ПАРІ» та ТОВ «НАДРАГАЗ». BURISMA HOLDINGS LIMITED володіє ТОВ «ПАРІ», яке є співзасновником Надрагазу. Кінцевим бенефіціарним власником першої компанії зазначений Микола Злочевський, а в другій компанії його частка власності становить 50%. ТОВ «ПАРІ» здійснює добувну діяльність, має дозвіл на видобуток вуглеводнів на Чемигівській площі (населені пункти Яремчанської міської ради), а також здійснює видобувну діяльність на території Коломийського району з Пилипівського родовища. Інша компанія з орбіти Злочевського – Надрагаз здійснює добувну діяльність на Гуцулівському родовищі у Косівському районі.

У Косівському районі на Південно-Тереснянській площі видобутком газу займається компанія з Днімпа «Афон 2010». Співвласниками ТОВ «Афон 2010» є Валерій Юрчак (м. Дніпро) з часткою власності 85%, Станіславу Висоцькому (м. Київ) належить 15% компанії. У 2014 ЗМІ повідомляли про те, що американська компанія QED Connect Inc. мала намір придбати 100% акцій цієї компанії. У відкритих джерелах не вдалося знайти інформації, придбала QED Connect Inc. цей актив чи ні. У реєстраційних відомостях про Афон 2010, в частині, яка стосується інформації про власників, відсутні відомості про вищезгадану американську компанію.

На Старобогородчанському родовищі, що у Богородчанському районі, видобуток газу здійснює ТОВ «Укрнафтогазінвест», яке перебуває у власності італійського бізнесмена Марка Маренка.

Дозвіл на геологічне вивчення і промислову розробку Небилівської площі (Рожнятівський і Богородчанський райони) має ТОВ «Газ-Інвест Актив», яке зареєстроване на Львівщині й належить киянину Євгену Давиденку. Компанія зареєстрована у квітні 2018 року, а спеціальний дозвіл на користування надрами отримала у грудні того ж року. Інформації про засновника і власника видобувної компанії у відкритих джерелах немає.

Обмаль інформації й про дві наступні компанії, які займаються видобувною діяльністю на Північно-Татарівській та Південно-Делятинській площах.

На Північно-Татарівській площі (Надвірнянський район) працює ТОВ «ДІСАНС», яке зареєстровано у Києві й засновано компанією Bellflower Development Inc. (Беліз). Керівником і бенефіціаром є Дар’я Сливко з міста Золотоноші Черкаської області. ТОВ «ДІСАНС» зареєстровано у липні 2017 року, а в грудні 2018 року компанія отримала спеціальний дозвіл на користування надрами.

У Надвірнянському районі на Південно-Делятинській площі КЕРДІН ГРУП отримала дозвіл на геологічне вивчення надр і промислову розробку з подальшим видобуванням нафти і газу. ТОВ «КЕРДІН ГРУП» зареєстрована у Києві, а її керівником і бенефіціарним власником є жителька села Горенка Київської області Єлизавета Галицька. Засновником компанії є Penmark International Inc. з Белізу. Компанія зареєстрована у серпні 2017 року, а в грудні 2018 року вона отримала спеціальний дозвіл на користування надрами.

Ці дві компанії, які мають белізьке походження, пов’язані між собою засновником, ним є Роман Полянський, житель Горлівки Донецької області. Роман Полянський є також засновником низки інших компаній зі статутним капіталом 100 гривень.

У 2017 році Івано-Франківщина посідала третю позицію за видобутком нафти серед областей України і п’яту позицію за видобутком газу. Аналогічних даних, які були б актуальні на 2018-2019 роки, у відкритих джерелах знайти не вдалося.

Хімічна галузь

Найбільшими представниками цієї галузі у Івано-Франківській області є ТОВ «Карпатнафтохім», ТОВ «Карпатсмоли», ТОВ «Падана Кемікал Компаундс» та ТОВ «Завод ДК «Орісіл».

ТОВ «Карпатнафтохім» входить до переліку не лише найбільших підприємств області, але й до переліку найбільших платників податків до зведеного бюджету області. За підсумками першого півріччя 2019 року Карпатнафтохім на п’ятій позиції у переліку найбільших платників податків області. Підприємство займається виробництвом етилену, пропілену, полівінілхлориду суспензійного та каустичної соди. Підприємство розташоване у Калуші, 100% його власності належить зареєстрованій у Нідерландах компанії Karpaty Chemical B.V. Кінцевими бенефіціарними власниками у реєстрі зазначені Ігор Щуцький (група Техінсервіс) та багаторічний функціонер групи компаній російського «Лукойлу» Ільхам Мамедов. Що стосується Техінсервісу, то у одному з інтерв’ю Українській правді Ігор Коломийський сказав, що у цій компанії є бізнес-партнером з Андрієм Іванчуком, хоча сам Іванчук це заперечував, заявивши, що до цієї компанії має стосунок його давній друг. За повідомленнями у ЗМІ, 50% Карпатнафтохіму володіє Ільхам Мамедов, й іншою половиною Ігор Щуцький, який заперечує причетність Ігоря Коломойського та Андрія Іванчука до купівлі заводу.

Ще одним великим виробником продукції у хімічній галузі промисловості Івано-Франківської області є, теж розташоване у Калуші, ТОВ «Карпатсмоли». Підприємство виробляє карбамідо-формальдегідні смоли, карбамідо-формальдегідний концентрат та формалін. Продукція підприємства в основному використовується в деревообробній промисловості для виготовлення ДСП, ДВП, МДФ, ХДФ, OSB, фанери та інших продуктів меблевої галузі, а також в хімічній сфері, медицині, сільському господарстві. Кінцевими бенефіціарними власниками підприємства є громадяни Естонії Антон Ґанс, Ааво Коппель та Крістел Меос. Засновником Карпатсмол є кіпрська Astrachem Limited. До 2017 року кінцевими бенефіціарними власниками підприємства були партнери по UFG Wealth Management (Росія), Дмитро Кленов та Оксана Кучура. У 2018 році на delo.ua опубліковане інтерв’ю директора Карпатсмол Галини Перегіняк, в якому інформацію про зв’язки з російським бізнесом вона назвала недобросовісною конкуренцією з метою нанесення репутаційної шкоди.

ТОВ «Падана Кемікал Компаундс», яке є виробником пластифікованих і жорстких ПВХ-композицій, розташоване у Ямниці Тисменицького району. Продукція підприємства застосовується у виробництві кабелю, підошви і взуття, гнучких шлангів, гнучких профільних виробів, стрейч-плівки, термозбіжної плівки, ущільнювачів і м’яких профілів, жорстких профільних виробів та медичних виробів. За даними реєстру, кінцевими бенефіціарними власниками компанії є жителі Італії – громадянин Росії Вадим Бабій та громадянка Італії Маріна Бабій. ТОВ «Падана Кемікал Компаундс» заснована італійською компанією Larex Chemie S.R.L.

ТОВ «Завод ДК «Орісіл», яке розташоване у Калуші, займається виробництвом діоксид кремнію. Підприємство засноване ТзОВ «Орісіл», яке зареєстроване у Львові. Бенефіціарними власниками двох компаній є жителі Львова Олег Білий, Володимир Ознамець, Геннадій Плугін та Олександр Щьоголев, які також є серед співвласників фармацевтичної компанії ТОВ «Орісіл-Фарм».

Легка промисловість

ТОВ «Таркетт Вінісін», яке входить до французької корпорації Tarkett SA, займається виробництвом побутового лінолеуму та килимового покриття. Завод компанії розташований у Калуші.

До найбільших підприємств легкої промисловості належить розташоване у Івано-Франківську ПрАТ «Івано-Франківське ВТШП «Галичина». Підприємство займається пошиттям верхнього чоловічого та жіночого одягу. Вироблену продукцію компанія експортує у країни Європи. Кінцевим бенефіціарним власником компанії є місцевий бізнесмен Богдан Заріцький

ТОВ «Швейна фабрика «Довіра» займається виробництвом спецодягу. Підприємство розташоване у місті Долині, кінцевими бенефіціарними власниками є Надія Шумило та Олена Шокалюк, які порівну володіють компанією. Підприємство раніше працювало з компаніями «Аlsico» (Бельгія), «Mascot», «Sallinen» (Данія), «Gemor Fashion» (Словаччина), «Теemdres», «Rofa» (Німеччина), тепер швейна фабрика працює з німецькими «3Punkt» та «Uvex».

У сфері виробництва одягу та інших виробів з хутра працює ТОВ «Тикаферлюкс», яке розташоване у Тисмениці. Власниками компанії є жителі Івано-Франківська Володимир та Оксана Іванишини.

Виробники шкір ПрАТ «Шкіряник» і ТОВ «Світ шкіри», які здійснюють діяльність на території м. Болехів, теж належать до переліку провідних підприємств легкої промисловості Івано-Франківської області. Головним акціонером Шкіряника є італійська компанія Conceria Alba, а бенефіціарними власниками є Массімо та Габріо Банті. Кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Світ шкіри» є жителі Болехова Юрій, Олександ та Людмила Бунчаки, а також житель Києва Микола Бойчук.

Агропромисловий комплекс

Крім місцевих аграрних підприємств, у цій сфері зосереджені інтереси як компаній з іноземним капіталом, так і низки великих агрохолдингів.

У 20-ку найбільших платників податків області, за підсумками першого півріччя 2019 року, входить ТОВ «Ґудвеллі Україна» – сільськогосподарська компанія, яка належить до данської групи компаній Axzon A/S. В Україні компанія працює у галузі свинарства, вирощування зернових і технічних культур, займається виробництвом комбікормів, біогазу та електроенергії (відновлювальна енергетика). На Івано-Франківщині компанія розпочинала свою діяльність у Калуському районі. Нині інтереси компанії присутні також у Галицькому і Тисменицькому районах області. Навесні 2018 року компанія «Ґудвеллі Україна» придбала 100% корпоративних прав на компанію ПП «Галицькі аграрні інвестиції», яка раніше належала Андрію Веревському (агрохолдинг Кернел).

У галузі свинарства працює також Агропромислова група підприємств «Росан-Агро», виробнича діяльність якого зосереджена в Рогатинському районі. Головною компанією групи є ТзОВ «Росан-Агро», яке представляє напрямок свинарства. Дочірнє підприємство «МК «Росана» працює у напрямку м’ясопереробки, а дочірнє підприємство Торговий дім «Росана» через роздрібну торгівлю здійснює реалізацією м’яса та м’ясних виробів. Росан-Агро входить до польської групи компаній Gobarto SA.

ТОВ «Штерн Агро» працює у Тлумацькому і Тисменицькому районах, де займається вирощуванням зернових і технічних культур. Компанія належить громадянину Німеччини Альберту Інгестерну.

Агрохолдинг Контінентал Фармерз Груп (попередня назва Мрія) працює чотирьох районах Івано-Франківщини – Городенківському, Тлумацькому, Тисменицькому та Коломийському. В області холдинг представлений компаніями: ТОВ «Мрія Карпат», ТОВ «Мрія Фармінг Карпати» та Приватним агропромисловим підприємством «Відродження». Профілем діяльності Контінентал Фармерз Груп є вирощування пшениці, ячменю, соняшника, ріпаку, цукрового буряка та картоплі. Даний агрохолдинг контролюється британською SALIC (UK) Ltd, дочірньою компанією The Saudi Agricultural&Livestock Investment Co., єдиним акціонером якої є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії.

На території області присутні також інтереси одного з найбільших агрохолдингів України UkrLandFarming. Це багатопрофільний холдинг, який займається вирощуванням зернових культур, виробництвом яєць, молока та м’яса, переробкою їх на різні види продуктів харчування та постачанням на ринок України і експортом у понад 40 країн світу. Холдинг повністю належить Олегу Бахматюку. До складу агрохолдингу входять такі зареєстровані на території області підприємства: ТОВ «Агрокомплекс «Немирів ЛТД», елеватор «Рогатинський Філіал Райз», ТОВ «Зорі Прикарпаття», Приватна агрофірма «Долинська», Приватна агрофірма «Жуківська», ТОВ «Агропромислова фірма «Левада», ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків Агро», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ТОВ «Агропромислова фірма «Світанок», ТОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Покуття Агро», ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», Дочірнє Підприємство «Авангард-Агро» Приватного Акціонерного Товариства «Агрохолдинг Авангард», ТОВ «Ямниця». Крім того, на території області присутня також ще одна структура Олега Бахматюка – агрохолдинг AVANGARDCO IPL, який спеціалізується на виробництві яєць і яєчних продуктів. На Івано-Франківщині працює 6 підприємств, що входять до структури цього агрохолдингу – це Рогатинська і Городенківська птахофабрики, птахофабрика «Авангард» та фабрика з вирощування молодняку «Авангард-Агро» у Тисменицькому районі, комбікормовий завод «Рогатин-Корм» (Рогатинський район) та завод з переробки яєць «Імперово-Фудз» (Івано-Франківськ). Підприємства цих двох агропромислових структур працюють у Тисменицькому, Тлумацькому, Коломийському, Рогатинському, Надвірнянському та Городенківському районах області.

Інтереси Юрія Косюка і його агрохолдингу МХП (Миронівський хлібопродукт) на території Івано-Франківщини пов’язані з діяльністю підприємств ТОВ «Дністер-Агро», ТОВ «Птахофабрика «Снятинська Нова», Філія «Перспектив» ПрАТ «Зернопродукт МХП», Приватна агрофірма «Незалежність», ТОВ «Захід-Агро МХП» та «Воскресінцівський Елеватор» (Рогатинський район). Профілем МХП є вирощування птиці. У цьому напрямку компанія контролює повний виробничий цикл, який складається з вирощування зернових і олійних культур для виробництва комбікормів для власних птахофабрик, вирощування батьківського поголів'я і фабрик з виробництва м'яса птиці.

Якщо брати до уваги дані ресурсу tripoli.land, то активи агрохолдингу Оскар Агро найбільше зосереджені у Івано-Франківській області. Тут холдинг працює через групу компаній ПСП «Роднічок», ТОВ «Галицька аграрна компанія», ПСП «Оскар», ТОВ «МБК Агротехніка», ПП «Галичина-Органік», ПП «Галагробізнес МЗ». З інтересами агрохолдингу можуть бути пов’язані ще дві компанії, які працюють на території Івано-Франківщини – ТОВ «Галицькі Аграрні Інвестиції», ТОВ «Оскар Агро». Шалай Сергій Іванович, який є керівником згаданого ПП «Галагробізнес МЗ», в реєстрі також зазначений керівником ТОВ «Галицькі Аграрні Інвестиції», що засновані ТОВ «Оскар Агро». За даними latifundist.com, «Оскар» займається вирощуванням зернових і технічних культур. Даний агрохолдинг пов’язують з інтересами Віктора Медведчука через його дружину Оксану Марченко, яка є в переліку засновників і бенефіціарних власників вищезгаданих компаній: ПСП «Роднічок», ТОВ «Галицька аграрна компанія», ПСП «Оскар», ТОВ «МБК Агротехніка», ПП «Галичина-Органік», ПП «Галагробізнес МЗ». На території області через вищенаведену групу компаній працює у Богородчанському, Тисменицькому, Тлумацькому, Коломийському та Рожнятівському районах.

У аграрному секторі Івано-Франківської області присутня також група компаній Fozzy Group. Ця група компаній Володимира Костельмана в регіоні представлена ТзОВ АПФ «Родник Плюс», ТзОВ ВКФ «Варто» та ТзОв «Терра-Покуття Плюс». Ці компанії працюють у Снятинському районі та є виробниками молока і курятини.

До найбільших агропромислових підприємств Івано-Франківщини також належать:

у галузі молочного скотарства та виробництва молочних продуктів – ПФГ «Поточище» (Городенківський район, власник Мирослав Козло) та ПСП «Рідна земля» (Галицький район, власник Володимир Слободян);
у галузі м’ясного скотарства – СФГ «Тиблевич» (Рогатинський район, власник Остап Тиблевич) і ФГ «Торо» (Рогатинський район, власник Надія Василюк);
у галузі садівництва – ПП «Аронія» (Снятинський район, власник Микола Романів) та ПП «Степан Мельничук» (Коломийський район, власник Мирослав Червінський).

Роль інших груп і компаній у економіці регіону

Група компаній «Універсал» (харківські бізнесмени Володимир Гурко, Олег Кисельов та Павло Манасьян) на Івано-Франківщині представлена ТОВ «Уіплит» та заснованим ТОВ «Унібрук». Перше підприємство займається виробництвом ДВП, фарбованої ДВПО, 3D ДВПО, фанери, пиломатеріалів, декоративних панелей і паливних брикетів. Друге підприємство спеціалізується на виготовленні бруківки. Обидва підприємства розташовані у смт Вигода Долинського району.

Група компаній Західнадрасервіс Зіновія Козицького займається розвідкою, бурінням та видобутком нафти і природного газу на теренах Західної України, а також працює у сфері альтернативної енергетики. Крім ТОВ «Західнадрасервіс», чиї інтереси пов’язані з видобутком газу на Гаврилівській площі, згадана група компаній представлена електрогенеруючою компанією ТОВ «Сонячна електростанція «Богородчанська-1», яка розташована у Богородчанському районі.

Інтереси подружжя мільйонерів Олександра та Галини Гереги у промисловості Івано-Франківщини пов’язані не лише з ТОВ «Центр будівельних матеріалів «Осмолода», виробничі потужності якого розташовані у смт Брошнів-Осада Рожнятівського району. У Калуші працює завод із виготовлення керамічної плитки ТзОВ «Карпатська кераміка», продукція якого реалізовується у торгівельних мережах будівельних матеріалів Епіцентр та Нова лінія, які теж підконтрольні подружжю Герег.

До сфери інтересів фінансово-промислової групи Приват на Івано-Франківщині входять найбільший в Україні гірськолижний курорт Буковель та міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Обидва активи підконтрольні ТОВ «Скорзонера», кінцевими бенефіціарними власниками якого, відповідно до даних реєстру, є Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Інтереси цієї групи присутні у сфері енергетики, пов’язані з АТ «Прикарпаттяобленерго» (розподіл електроенергії електромережами споживачам на території Івано-Франківської області), яким Геннадій Боголюбов володіє спільно і з Ігорем Суркісом. Теперішній власник та менеджмент ще однієї енергокомпанії – ТОВ «Прикарпатенерготрейд» – (займається постачанням електроенергії споживачам Івано-Франківської області) раніше працювали у структурах зі сфери інтересів групи Приват та Ігоря і Григорія Суркісів. «Прикарпатенерготрейд» був заснований АТ «Прикарпаттяобленерго», а до січня 2019 року його бенефіціарними власниками були Геннадій Боголюбов та Ігор Суркіс. АТ «Прикарпаттяобленерго» за підсумками першого півріччя 2019 року входить до двадцятки найбільших платників податків області.

У сфері видобутку вуглеводнів інтереси групи Приват пов’язані ПАТ «Укрнафта» та підконтрольними Укрнафті підприємствами, зокрема ТОВ СП «Укркарпатойл ЛТД». 42% акцій Укрнафти контролюється групою Приват Ігоря Коломойського, 50%+1 акція належить державі, а решта акцій у власності кіпрських компаній Littop Enterprises Limited, Dridgemont Ventures Limited і Bordo Management Limited. ПАТ «Укрнафта» та ТОВ СП «Укркарпатойл ЛТД» теж входять до двадцятки найбільших платників податків у області.

Ще одним активом групи Приват на Прикарпатті є нафтопереробний завод ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», але з 2012 року підприємство переробку нафти не здійснює. За даними ЗМІ, потужності заводу використовуються як резервуари для зберігання нафти та нафтопродуктів.

Розподіл і постачання газу в Івано-Франківській області – це сфера інтересів Дмитра Фірташа. Розподілом газу займається АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», яке входить у двадцятку найбільших платників податків області. Постачання газу споживачам Івано-Франківщини здійснює ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ», яке засноване Івано-Франківськгазом.

Нелегальний бізнес

До нелегального бізнесу відносяться легальні види підприємницької діяльності, які здійснюються у незаконний спосіб або нелегальна підприємницька діяльність, яка здійснюється під виглядом легальної.

Отож, якщо брати до уваги повідомлення у ЗМІ, які ґрунтуються на поширеній правоохоронними органами інформації, то найпоширенішими формами незаконно бізнесу є нелегальна реалізація пального, незаконний видобуток піщано-гравійної суміші, виготовлення фальсифікованого алкоголю, діяльність гральних закладів та нелегальна вирубка лісу.

Наявність такого нелегального бізнесу, як торгівля паливом у протизаконний спосіб, підтверджують, наприклад, повідомлення 2019 року в ЗМІ про те, що правоохоронні органи припинили незаконну діяльність 4 автозаправних станцій у Івано-Франківську або про те, що суд за нелегальну торгівлю пальним оштрафував підприємця. У ЗМІ також наявна інформація про вилучення на одній з АЗС області з незаконного обігу 11,2 тонн дизельного пального, 5 тонн бензину марки А-95, 2,2 тонн бензину марки А-92. У жовтні 2019 року працівники ДФС, у рамках операції «Акциз-2019», зупинили діяльність автозаправної станції, яка реалізовувала дизпаливо без належної документації.

Системний характер має такий вид нелегального бізнесу, як незаконний видобуток піщано-гравійної суміші. Зокрема, протягом першого півріччя 2019 року у Івано-Франківській області було розпочато 13 кримінальних проваджень про вчинення кримінальних правопорушень у сфері охорони надр. У рамках цих кримінальних проваджень накладено 14 арештів на знаряддя вчинення злочинів (9 вантажних автомобілів, 2 екскаватори та 3 навантажувачі).

Також системним явищем для регіону є незаконна вирубка лісів. У липні 2019 року в поліції перебувало 32 кримінальні провадження за фактами правопорушень, учинених у сфері охорони лісових ресурсів. У звіті начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за 2018 рік зазначено, що у сфері лісового господарства зареєстровано 24 кримінальні провадження економічної спрямованості, серед яких 4 тяжкі, 12 у сфері службової діяльності. У 2018 році поліцією зареєстровано 138 незаконних вирубок лісу.

Протягом 2019 року ЗМІ повідомляли про викриття цехів з виготовлення фальсифікованого алкоголю. Також у наявна інформація про скерування до суду обвинувального акта щодо громадянина, який реалізовував незаконно виготовлену горілку та коньяк із підробленими марками акцизного податку. У липні 2019 року суд виніс обвинувальний вирок громадянину, який торгував нелегальним спиртом. У травні 2019 року на Івано-Франківщині затримали групу осіб, яка у гаражі розфасовувала етиловий спирт та незаконно збувала його в аптеках та в медичних закладах.

Притаманною для Івано-Франківщини є така сфера нелегального бізнесу, як незаконні гральні заклади. Протягом 2018 року на Івано-Франківщині викрито незаконну діяльність семи гральних закладів, які діяли під прикриттям інтерактивних клубів. У звіті начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області зазначено, що протягом 2018 року відкрито 13 кримінальних проваджень, за якими оголошено про підозру 4 особам, з яких трьом як членам організованої злочинної групи. З приміщень, де розміщувалися гральні заклади, вилучено 37 одиниць комп’ютерної техніки.

Бізнес-конфлікти

25 жовтня представники компанії Торговий сервіс, яка є орендарем міського Центрального ринку в Івано-Франківську, заявили про спробу рейдерського захоплення ринку. 24 жовтня в реєстраційні відомості про юридичну особу внесли зміни і замість Ігоря Халаменди новим власником стала жителька селища Андріївка Волоноваського району Донецької області Тамара Казанцева. Нові власники стверджували, що Ігор Халаменда продав компанію, проте у самій компанії повідомили, що Халаменда підприємства не продавав і жодних судових рішень щодо зміни засновників не було. Згодом Халаменда повернув у власність компанію, тобто знову став кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Торговий сервіс», проте фактичного контролю над ринком не відновив. 16 листопада Халаменда спробував відновити контроль над ринком, але невідома особа, яка представилась новим орендарем ринку, за допомогою осіб з охоронної фірми, не допустила його та комерційного директора підприємства у офісне приміщення компанії. Наразі фактичного контролю над ринком Ігор Халаменда не відновив. 18 листопада власник ТОВ «Торговий сервіс» заявив журналістам, що не буде в силовий спосіб повертати контроль над підприємством, а діятиме суто в правовому полі.

Політична ситуація

Структура політичного представництва в Івано-Франківській області

Найбільшою сукупною кількістю мандатів Івано-Франківській обласній раді та міських радах міст володіє партія «Європейська Солідарність» – 55 мандатів, яка, крім обласної ради, представлена у міських радах усіх шести місцевих радах міст обласного значення. Другою за сукупною кількістю мандатів є ВО «Свобода» – 45 мандатів. На третій позиції за кількістю мандатів перебуває ВО «Батьківщина» – 43 мандати, а на четвертій позиції УКРОП – 39 мандатів. Інші політичні партії мають значно менше представництво в радах. Зокрема, Об’єднання «Самопоміч» представлене в чотирьох місцевих радах рівня обласної ради і міських рад міст обласного значення, а сукупна кількість мандатів становить 25. Політична партія «Воля» у місцевих радах аналогічного рівня має загалом 13 мандатів у трьох радах. Радикальна партія Олега Ляшка представлена у чотирьох місцевих радах міст обласного значення сукупно 11-ма мандатами. На інші 9 політичних сил припадає загалом 16% від сукупної кількості мандатів у обласній раді та міських радах міст обласного значення. Наприклад, партія АВТО-МАЙДАН мандатами представлена лише в Калуській міській раді (4 депутати). Так само лише в Калуській міській раді представництво має Українська партія – 6 депутатів. Партія Рідний дім 4-ма депутатами представлена у Бурштинській міській раді, а Конгрес українських націоналістів 2-ма мандатами представлений у Яремчанській міській раді. Громадянська позиція в Бурштинській міській раді представлена 3-ма депутатами, а у Яремчанській міськраді 1 депутатом. Три депутати у Коломийській міській раді має Народний контроль, а у Болехівській міській раді дана партія представлена 2-ма депутатами. «Сила людей» у місцевих радах міст обласного значення загалом має 5 депутатів: 3 депутати у Яремчанській міській раді і 2 депутати у Бурштинській міськраді. По 3 депутатські мандати Українська народна партія має у Коломийській та Івано-Франківській міських радах. Народний рух України 2-ма депутатами представлений у Болехівській міській раді, і по 3 депутати має в складі Коломийської і Калуської міських рад.

Зміна структури партійного представництва в місцевих радах після місцевих виборів 2015 року

Порівнюючи результати місцевих виборів 2010 року з результатами 2015 року, можна констатувати, що на рівні місцевих рад міст обласного значення і обласної ради на політичній мапі Івано-Франківщини вдалося залишитись шістьом політичним силам – це ВО «Свобода», ВО «Батьківщина», Українська народна партія, Народний рух України та Конгрес українських націоналістів. У попередньому скликанні місцевих рад вищезгаданих рівнів ці шість політичних сил контролювали 56% мандатів, а за підсумками виборів 2015 року їхня сукупна кількість мандатів скоротилася до 40%. Порівняно з результатами виборів 2010 року, не змінились позиції Конгресу українських націоналістів, партія зберегла свої два мандати у Яремчанській міській раді. Після виборів 2015 року дещо зменшився вплив ВО «Свобода», якщо після 2010 року ця політична сила контролювала 22% мандатів, то після виборів 2015 року цей показник становить 16% – партія втратила представництво в Болехівській міській раді, та скоротила частку мандатів у Івано-Франківській міській раді. За результатами виборів 2010 року ВО «Свобода» володіла більшістю мандатів у Івано-Франківській міській раді – 34 мандати з 59. Після 2015 року значно послабився вплив Української партії, якщо після виборів 2010 року ця партія контролювала 10% мандатів, то після останніх місцевих виборів цей контроль скоротився до 2%. Українська партія втратила представництво у обласній раді та Коломийській міській раді, а також зменшила представництво у Калуській міській раді та втратила монопольний вплив на прийняття рішень. Якщо у попередньому скликанні Українська партія контролювала 58% мандатів, то у цьому скликанні цей показник становить приблизно 17%. Після виборів 2015 року Народний рух України зберіг представництво у Калуській та Коломийській міських радах, набув представництва у Болехівській міській раді та втратив представництво у Івано-Франківській обласній раді. Частка мандатів, порівняно з 2010 роком, скоротилася з 6% до 3%. Наполовину, з 4% до 2%, скоротила свою частку мандатів у радах міст обласного значення і обласній раді Українська народна партія. Ця політична сила зберегла представництво у Коломийській міській раді, здобула мандати у Івано-Франківській міській раді, але втратила представництво обласній раді та Болехівській міській раді. Порівняно з виборами 2010 року, у 2015 році частку представництва збільшила партія ВО «Батьківщина». Партія зберегла представництво у всіх шести радах міст обласного значення та у Івано-Франківській облраді, а сукупна частка мандатів зросла з 13% до 16%.

Повністю новими для політичного ландшафту Івано-Франківщини є «Сила людей», «АВТО-МАЙДАН», «Воля», «Народний контроль», Радикальна партія Олега Ляшка, «Європейська Солідарність», Об’єднання «Самопоміч», УКРОП та Рідний дім. Якщо брати до уваги те, що Громадянська позиція раніше не здобувала мандатів у радах міст обласного значення, то цю політичну силу теж можна віднести до категорії нових.

Монопольним впливом на прийняття рішень місцевими радами, який після виборів 2010 року мали ВО «Свобода» (Івано-Франківська міська рада) та Українська партія (Калуська міська рада), зараз не володіє жодна з політичних сил. У двох з шести міських голів чітка партійна приналежність. Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків, член ВО «Свобода», а Коломийський міський голова Ігор Слюзар, член Української народної партії, інші голови міст обласного значення без чіткого партійного позиціонування і балотувалися на виборах як безпартійні. Лише у 5-ти з 17 заступників міських голів є чітко виражене партійне позиціонування.

Що стосується керівництва обласної державної адміністрації, як у голови ОДА, так і в його заступників відсутнє чітке партійне позиціонування. Івано-Франківську обласну раду очолює член ВО «Свобода» Олександр Сич, його першим заступником є член ВО «Батьківщина» Василь Гладій, а заступником – член Європейської Солідарності Сергій Басараб.

Лідери електоральних симпатій на президентських виборах 2014 та 2019 років

На останніх президентських виборах з результатом 54,58% у другому турі переміг Володимир Зеленський. Петро Порошенко отримав 42,46% голосів виборців Івано-Франківщини. Володимир Зеленський переміг у шести округах в Івано-Франківській області (84 – 89 округи), а Петро Порошенко здобув перемогу у 83-му виборчому окрузі з центром у місті Івано-Франківську. У першому турі на Івано-Франківщині перемогу здобула Юлія Тимошенко з результатом 22,51%, випередивши на 1,21% Петра Порошенка та на 6,44% Володимира Зеленського.

Порівнюючи між собою результати першого туру президентських виборів 2019 і 2014 років, можна констатувати значну зміну електоральних уподобань на основі результатів кандидатів, які брали участь у цих двох виборах. Найбільші зміни в електоральних симпатіях виборців відбулися щодо Петра Порошенка – порівняно з виборами 2014 року підтримка знизилась на 43,84%. У 2014 році Порошенко отримав 65,14% голосів виборців Івано-Франківщини, а у 2019 році – 21,3%. Регрес в електоральній підтримці відбувся і в Олега Ляшка, у 2019 році на президентських виборах Ляшко отримав на 4,97% голосів менше, ніж на виборах 2014 року. Порівняно з 2014 роком, зросли електоральні симпатії щодо Юлії Тимошенко на 7,73%, президентські вибори 2019 року вона завершила з результатам 22,51% голосів виборців. Найвищий ріст електоральних вподобань відбувся щодо Анатолія Гриценка, у 2019 році за нього віддали голоси більше на 10,53% виборців, ніж у 2014 році. У 2019 році від ВО «Свобода» на президентських виборах балотувався Руслан Кошулинський, а 2014 року претендував на пост президента від цієї політичної сили Олег Тягнибок. Руслан Кошулинський перевершив результати свого однопартійця у Івано-Франківській області на 5,05%, здобувши 6,86% голосів виборців. Чинний президент Володимир Зеленський перший тур завершив на третій позиції з результатом 16,07% голосів виборців Івано-Франківщини. У 2019 році в першому турі президентських виборів участь взяло 61,96%, що майже на 12% менше, порівняно з 2014 роком. У другому турі явка виборців становила 59,96%.

Лідери електоральних симпатій на парламентських виборах 2014 та 2019 років

За підсумками парламентських виборів 2014 року, беззаперечним лідером електоральних симпатій став «Народний фронт», який отримав 37,48% голосів виборців Івано-Франківської області. «БПП «Солідарність» (нині «Європейська Солідарність») розташувалася на другій позиції з результатом 18,25% голосів. Об’єднання «Самопоміч» у 2014 році отримало 14,69% голосів, ВО «Свобода» – 8,81%, ВО «Батьківщина» – 6,19%, а Радикальна партія Олега Ляшка здобула підтримку 4,85% виборців. Порівнюючи ці результати з результатами останніх парламентських виборів 2019 року, можна побачити, що майже не змінилася електоральна підтримка ВО «Свобода» та Радикальної партії Олега Ляшка. У 2019 році ВО «Свобода» отримала підтримку 8,39% виборців, що на 0,42% менше, ніж у 2014 році, а Радикальна партія Олега Ляшка здобула підтримку 3,94% виборців, що на 0,91% менше, ніж у 2014 році. «Європейська Солідарність» у 2019 році отримала на 6,31% голосів виборців менше, порівняно з 2014 роком, та завершила вибори з результатом 11,94% голосів виборців Івано-Франківщини. Порівняно з 2014 роком, на 8,48% зріс рівень підтримки ВО «Батьківщина», на останніх парламентських виборах за цю партію проголосувало 14,67% виборців області. Найбільших електоральних втрат зазнало Об’єднання «Самопоміч», порівняно з 2014 роком рівень підтримки знизився на 13,14%, парламентські вибори 2019 року ця політична сила завершила з результатом 1,55% голосів виборців Івано-Франківщини. Натомість партія «Голос» вибори 2019 року завершила з результатом 13,25% голосів виборців, який є близьким до результату Самопомочі 2014 року. Близьким до результату «Народного фронту» 2014 року є результат партії «Слуга народу», на парламентських виборах 2019 року ця політична сила отримала підтримку 33,81% виборців Івано-Франківської області.

Зміни представництва області у парламенті

Якщо розглядати результати парламентських виборів у розрізі одномандатних виборчих округів, то жодний з переможців 2014 року не здобув перемоги в мажоритарних округах на виборах 2019 року. Участі у виборах 2019 року не брало двоє переможців виборів у мажоритарних округах Франківщини – Юрій Дерев’янко та Олександр Шевченко, який знявся з виборів на користь кандидата від «Слуги народу» Андрія Сторожука.

У 83 виборчому окрузі (центр – м. Івано-Франківськ) на парламентських виборах 2019 року перемогу здобула висуванка ВО «Свобода» Оксана Савчук з результатом 46,67% голосів виборців, випередивши на 22,96% найближчого конкурента, висуванця Слуги народу, Андрія Сторожука.

Попередній переможець виборів у одномандатному окрузі № 84 (центр – м. Тисмениця), кандидат від «Європейської Солідарності» Михайло Довбенко завершив вибори на третій позиції, поступившись 9,12% голосів переможцю Ігорю Фрісу, який балотувався від «Слуги народу» та отримав 22% голосів.

У 85-му виборчому окрузі (центр – м. Калуш) попередній переможець на позачергових виборах 2014 року Ігор Насалик (2019 року балотувався як самовисуванець) та переможець на проміжних виборах 2016 року, самовисуванець Віктор Шевченко на виборах 2019 року програли висуванцю «Слуги народу» Едуарду Прощуку, який отримав підтримку 30,65% виборців. Віктор Шевченко поступився переможцю 1,67% голосів, посівши другу позицію, а Ігор Насалик вибори завершив на третій позиції в окрузі, поступившись переможцю 6,52% голосами виборців.

Попередній переможець виборів у 86 виборчому окрузі (центр – м. Долина) Анатолій Дирів, який 2019 року балотувався шляхом самовисування, посів другу позицію за результатами виборів, здобувши 26,7% голосів, поступившись 1,25% переможцю – висуванцю «Слуги народу» Олександру Матусевичу, який отримав підтримку 27,95% голосів виборців.

Юрій Дерев’янко, який переміг у 2014 році в мажоритарному окрузі №87 (центр – м. Надвірна), участі у виборах не брав. 2019 року в цьому окрузі перемогу здобув висуванець «Слуги народу» Зіновій Андрійович, отримавши підтримку 37,8% виборців, випередивши найближчого конкурента Михайла Іваночка (ВО «Свобода») на 24,4% голосів.

Попередній переможець виборів у 88 виборчому окрузі (центр – м. Коломия) Юрій Тимошенко звершив парламентські вибори 2019 року на шостій позиції в окрузі з результатом 1,71% голосів, поступившись переможцю, колишньому колезі по фракції «Народний фронт», самовисуванцю Андрію Іванчуку з відривом у 42,91% голосів. Андрій Іванчук здобув перемогу в окрузі з результатом 44,62%, випередивши на 19,16% найближчого опонента, кандидата від «Слуги народу» Андрія Шевченка.

Юрій Соловей, який 2014 року переміг на виборах у 89 виборчому окрузі (центр – м. Снятин), вибори 2019 року завершив з третім результатом в окрузі – 14,83% голосів, поступившись переможцю 3,37% голосів. У цьому окрузі перемогу здобув висуванець «Слуги народу» Володимир Тимофійчук з результатом 18,2% голосів виборців, випередивши найближчого опонента, самовисуванця Дмитра Сіреджука всього на 0,53% голосів.

За підсумками парламентських виборів 2014 року до Верховної Ради України за партійними списками потрапили 4 депутати з Івано-Франківщини, 3 – за списками партії «Народний фронт»: Володимир Шкварилюк, Юрій Бабій та Андрій Іванчук; та 1 депутат за списками ВО «Батьківщина» – Дмитро Шлемко. Майже через рік після обрання, у червні 2015 року, Дмитро Шлемко склав депутатські повноваження. У чинному скликанні Верховної Ради жодного з цих депутатів немає, за винятком Андрія Іванчука, який переміг у одномандатному виборчому окрузі № 88. Дмитро Шлемко та Юрій Бабій не балотувалися на останніх парламентських виборах 2019 року, а 12-й номер у виборчому списку «Української стратегії Гройсмана» Володимир Шкварилюк не потрапив до парламенту, оскільки його партія не отримала достатньої кількості голосів. За виборчими списками політичних партій до Верховної Ради 9-го скликання потрапили троє жителів Івано-Франківської області. Олег Марусяк, Роман Мулик та Олена Вінтоняк 2019 року потрапили до парламенту за виборчими списками партії «Слуга народу».

Кадрові зміни у місцевих органах державної виконавчої влади

Після зміни керівництва держави, керівництво місцевих органів державної виконавчої влади у Івано-Франківській області оновилось частково. 1 серпня 2019 року новим керівником Івано-Франківської ОДА призначено колишнього директора ДТЕК Бурштинська ТЕС Дениса Шмигаля. Перелік заступників голови ОДА оновився частково. Новопризначеними заступниками стали Дмитро Романюк – ексголова Наглядової ради ТзОВ «Компанія з управління активами «ЕМ ДЖІ АЙ», Світлана Онищук – ексначальниця Міжрегіонального управління Національного агентства з питань державної служби в Чернівецькій, Івано-Франківській та Тернопільській областях, а також Василь Івасик – викладач кафедри повсякденної діяльності військ та тилового забезпечення Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Продовжили роботу в ОДА перший заступник голови ОДА Марія Савка, заступник Віталій Федорів та керівник апарату ОДА Роман Маланій.

Протягом 16-17 вересня 2019 року Президент Володимир Зеленський звільнив з посади всіх 14 голів РДА в Івано-Франківській області. Тринадцять нових голів РДА Івано-Франківщин були призначені президентом у грудні 2019 року. Останнє призначення (на посаду голови Рожнятівської РДА) відбулось у січні 2020 року. З 14 нових керівників райдержадміністрацій, троє голів РДА раніше працювали на цих посадах при попередньому президентові (голови Коломийської, Снятинської і Рожнятівської РДА). Нинішні голови Рогатинської, Городенківської та Верховинської РДА до призначення на посади голів працювали у апараті цих РДА. Голова Галицької РДА до призначення на цю посаду працював заступником голови цієї ж РДА, а керівниця Калуської РДА раніше очолювала Департамент економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Івано-Франківської ОДА. Лише шестеро новопризначених керівників РДА перед призначенням на посаду не працювали у структурі облдержадміністрації чи райдержадміністрацій – це голови Тлумацької, Надвірнянської, Тисменицької, Долинської, Богородчанської та Косівської райдержадміністрацій.

Звільнення керівників торкнулося й обласного управління СБУ та обласної прокуратури. 6 вересня 2019 року звільнений з посади обласний прокурор Олександр Стратюк, а 11 вересня з посади було звільнено начальника обласного управління СБУ Петра Дідуха. Нині обласне управління СБУ очолює Сергій Заяць, якого призначили на посаду 7 листопада 2019 року. Керівником обласної прокуратури з 26 листопада 2019 року є Юрій Фреїшин.

Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області очолює Володимир Голубош.

Взаємодія місцевих еліт з центральними органами виконавчої влади

Відносили між місцевими елітами та центральною владою наразі перебувають на етапі формування. Поки що не було проявів ознак, за якими можна було б чітко сформувати висновок про наявність партнерських відносин чи глибокого конфлікту між місцевими елітами та центральною владою. Відносини, які спостерігаються зараз, швидше можна віднести до категорії несприйняття окремих рішень і намірів центральної влади, ніж до категорії конфлікту між місцевою і центральною владою. 3 жовтня 2019 року депутати Івано-Франківської обласної прийняли рішення «Про звернення обласної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні» та «Про звернення обласної ради щодо продовження мораторію на вільний обіг земель сільськогосподарського призначення». Обидва звернення адресовані Президенту, Прем’єр-міністру та Верховній Раді України. У першому зверненні депутати обласної ради виступили проти реалізації так званої «формули Штайнмаєра», в другому зверненні вимагають до відновлення територіальної цілісності України заборонити в державі торгівлю землями сільськогосподарського призначення, які підпадають під дію мораторію.

Аналіз медіа-ринку

Збалансованість інформаційного простору забезпечується конкуренцією та відсутністю монополії. Найбільш насиченим сегментом медіа-ринку є сегмент інтернет-видань. 16 інтернет-видань суспільно-політичного спрямування, враховуючи сайти друкованих видань входять до переліку тих, в яких середньомісячні показники відвідуваності сайті перевищують 100 тисяч. До десятки найбільш відвідуваних інформаційних сайтів протягом серпня-жовтня 2019 року (дані ресурсу SimilarWeb) входять сайти газет Галицький кореспондент, Репортер і газети Вікна та сайти інтернет-видань МІСТО, Galka.if.ua, КУРС, Версії, Фirtka.if.ua, WestNews та Правда.

Серед друкованих ЗМІ лідером за тиражем є газета Галичина, яка виходить раз в тиждень тижневим накладом понад 25 000 примірників. До провідних друкованих ЗМІ області належать газети Галицький кореспондент та Репортер. Обидві виходять раз на тиждень. Тижневий наклад Галицького кореспондента – 18 300 примірників, а Репортера – 18 100.

В обласному центрі працюють телеканал муніципальної телерадіокомпанії «Вежа», Канал-402 та приватний телеканал «3-студія». Через ефірне цифрове телебачення на всю територію області мовлення здійснюють UA:Карпати, РАІ та ОТБ Галичина.

Медіа-власники провідних ЗМІ регіону

За даними з відкритих джерел, до медіа-холдингу «Захід Медіа Плюс» входять газета «Репортер», Кана-402, радіо «Західний полюс» та спортивний інтернет-портал sport.if.ua. Згідно з даними реєстру, 75,1% власності ТОВ «Редакція газети «Репортер» належить ТОВ «ІМС-Україна», 24,9% – АТ «Прикарпаттяобленерго», а кінцевим бенефіціарним власником є Зорян Михайляк. Власниками ТОВ «ТРК «Канал-402» є Олександр Бубен (60% власності) та Володимир Фомін (40% власності). ТОВ «Радіокомпанія «Західний полюс» на 40% належить Володимиру Форміну, а на 60% ТОВ «Захід Медіа Плюс», яким володіє Юлія Савко.

Івано-Франківська обласна рада є засновником газети Галичина та ОТБ «Галичина». КП ТРК «ВЕЖА» належить Івано-Франківській міській раді, а UA:Карпати входить до структури державного ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Газета Галицький кореспондент заснована ТОВ «Медіа Альянс». Кінцевими бенефіціарними власниками Дочірнього підприємства «Галицький кореспондент» ТОВ «Медіа Альянс» є Оксана Романчук та Наталія Василюк, яка пов’язана з низкою структур Олега Бахматюка. Наталія Василюк в реєстрі зазначена кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТРК 3-студія», якою на 65% володіє ТОВ «Телерадіокомпанія «Карпати», по 2,5% власності перебуває у Анатолія і Назарія Шкрібляків, а часткою у 30% володіє Катерина Дротянко, яку пов’язують з партією ВО «Свобода».

ТзОВ «Телерадіокомпанія «РАІ» володіють: ПП «Телекомпанія «РАІ» (20%), Ірина Русиняк, Андрій Русиняк, Володимир Русиняк та Лілія Русиняк.

До десятки найбільш відвідуваних інформаційних сайтів області входять 7 інтернет-видань та сайт калуської газети «Вікна». Одне з провідних інтернет-видань області, суспільно-політичний портал МІСТО пов’язаний з Оксаною Мельник – директор з маркетингу Міжнародної Будівельної Компанії M GROUP DEVELOPMENT. Засновником Galka.if.ua є ТОВ «Агентство правових технологій», бенефіціарним власником якого є Вадим Войтик (член виконавчого комітету Івано-Франківської міськради). Інтернет-видання «КУРС» пов’язують з Юрієм Дерев’янком, народним депутатом України VII та VIII скликань. З народним депутатом VIII скликання Юрієм Солов’єм пов’язують інтернет-видання «Версії». З Олегом Головенським (голова Івано-Франківської міської організації партії «Українське об'єднання патріотів – УКРОП») пов’язують агенцію новин Фirtka.if.ua. Власників або тих, хто може мати вплив на інтернет-видання WestNews і Правда, у відкритих джерелах знайти не вдалося. «Вікнами» (сайтом і газетою) володіє Оксана Гузинець-Мудрик.

Роль Facebook в інформаційному просторі Івано-Франківщини

Популярним джерелом інформації про події і новини в Івано-Франківській області є соціальна мережа Facebook. Щоправда, основою інформаційного наповнення груп у Facebook є контент, який згенерований місцевими ЗМІ. Крім того, ця соціальна мережа – один з невід’ємних елементів у комунікації між ЗМІ та аудиторією, адже значна частина створених ЗМІ матеріалів доноситься до аудиторії через Facebook, шляхом публікації повідомлень популярних локальних груп.

До популярних локальних Facebook-груп області можна віднести ФРАНКІВЧАНИ (88 тис. підписників) і Типовий Франківськ (62 тис. підписників), що більше зосереджена на новинах та подіях Івано-Франківська. Новинам і подіям Івано-Франківської області присвячені групи Типове місто (48 тис. підписників), Франківські теревені (38 тис. підписників), Голос Прикарпаття (35 тис. підписників), Новини Івано-Франківськ (25 тис. підписників), Я Франківчанин (20 тис. підписників), Моє Прикарпаття (19 тис. підписників) та інші.

Популярною вузько тематичною групою є Комуналка ІФ, яка присвячена обговоренню питань, які стосуються благоустрою, інфраструктури та комунального господарства Івано-Франківська.

Серед груп, спрямованих на висвітлення подій в районах Івано-Франківщини, популярними є Коломия та коломияни (27 тис. підписників), Долина LIVE (25 тис. підписників), Місто КОСІВ (24 тис. підписників), НАДВІРНЯНЦІ (30 тис. підписників) та КАЛУШ pro ВСЕ (22 тис. підписників).

Facebook відіграє важливу роль у комунікації між ЗМІ та аудиторією. Про це свідчить те, що частина популярних груп інформаційного спрямування створені сторінками ЗМІ у Facebook.

Використання проплаченої політичної реклами на Facebook-сторінках місцевих ЗМІ, якщо розглядати останні парламентські вибори, має поодинокий характер. Системно така реклама використовувалась лише на сторінці Дзеркало медіа – 8 разів впродовж виборчої кампанії.

Останні парламентські вибори свідчать про зростання ролі Facebook серед інструментарію комунікації кандидатів і партій з виборцями. Підтверджують цей висновок факти систематичного використання Facebook політиками і політичними силами для поширення платної політичної реклами. Зокрема, на Івано-Франківщині платну рекламу в згаданій соцмережі використовували сторінки Слуга Народу - Команда Зеленського Івано-Франківськ (6 випадків), Європейська Солідарність - Івано-Франківськ (5 випадків) та Свобода Прикарпаття (1 випадок).

Набагато частіше політична реклама у Facebook використовувалась кандидатами у одномандатних виборчих округах. У 83 виборчому окрузі (центр – м. Івано-Франківськ) сторінка Олексія Петечела 33 рази поширювала платну політичну рекламу, сторінка Оксани Савчук 23 рази використовувала платну політичну рекламу. Найчастіше використовувала політичну рекламу сторінка Андрія Сторожука – 40 разів.

Сторінка Володимира Гергелюка 58 разів використовувала платну політичну рекламу. Зі сторінки його опонента у 84 виборчому окрузі (центр – м. Тисмениця) Андрія Іваськіва платна політична реклама поширювалась 40 разів. Сторінка Ярослава Московчука 8 разів поширювала платну рекламу, сторінка Василя Поповича – 5 разів, сторінка Володимира Магаля – 3 рази, сторінка Богдана Станіславського – 26, сторінка Романа Ткача – 37 разів, а найчастіше платною рекламою користувався Ігор Фріс, з його сторінки така реклама поширювалась 80 разів.

Масово використовував платну рекламу у Facebook Едуард Прощук – 169 разів. Його опоненти у 85 виборчому окрузі (центр – м. Калуш) цим інструментом користувались рідше. Сторінка Віктора Шевченка 24 рази використовувала таку рекламу, а Віталій Кінаш скористався платною рекламою у Facebook 1 раз.

У 86 виборчому окрузі (центр – м. Долина) 50 разів платною політичною рекламою під час парламентських виборів скористався Тарас Виноградник. Іван Данилів такою рекламою користувався 40 разів, Анатолій Дирів – 5 разів, Іван Покришка – 1 раз, Олег Понайда – 5 разів, а переможець в окрузі, Олександр Матусевич, платою рекламою у Facebook скористався 16 разів.

Лідером за кількістю використаної платної реклами у Facebook під час парламентських виборів у 87 виборчому окрузі (центр – м. Надвірна) є Володимир Тищенко. Цей кандидат платну політичну рекламу протягом виборчої кампанії використовував 185 разів. Інші кандидати не настільки активними були у застосуванні цього інструменту для комунікації з виборцями. Зокрема, Андрій Голинський таку рекламу використав 15 разів, Зіновій Андрійович – 10, Юрій Голіней – 11, Ігор Росипайло – 9, Святослав Никорович – 8, а Михайло Іваночко – 1 раз.

Лідером за кількістю використаної платної реклами у Facebook серед кандидатів 88 округу (центр – м. Коломия) є Андрій Іванчук. На його користь 114 разів поширювалась реклама з двох сторінок. 49 разів поширювалась політична реклама із сторінки «За Іванчука», а зі сторінки Андрій Іванчук – 65 разів. Іван Вережак 35 разів користувався такою рекламою, Олександр Аронець – 29, Мирослав Григорчук – 8, Юрій Тимошенко – 5, Олег Токарчук – 3, а Андрій Шевченко платною рекламою у Facebook скористався 32 рази.

У 89-му виборчому окрузі (центр – м. Снятин) найчастіше платну політичну рекламу у Facebook використовував Володимир Тимофійчук – 60 разів. Сергій Басараб 41 раз скористався цим інструментом, Роман Реведжук – 25, Юрій Соловей – 20, а Дмитро Сіреджук – 8 разів.

Вищенаведені дані свідчать про зростання ролі Facebook у політичних і виборчих процесах.

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

Якщо визначати найактивніші громадські організації з точки зору системної діяльності чи присутності у місцевому медіапросторі, то до переліку активних організацій можна віднести «Тепле місто», Івано-Франківську міську Асоціацію учасників АТО, «Мами Прикарпаття», «Дім Сірка», Антикорупційну платформу, Громадський інститут аналітики, Туристичну асоціацію Івано-Франківщини, Центр політичних студій, КВУ та Громадянську мережу ОПОРА.

«Тепле місто» займається підтримкою та реалізацією ідей, спрямованих на розвиток Івано-Франківська у сферах розвитку економіки та створення комфортного міського простору. Платформа «Теплого міста» також працює у напрямку підтримки і посилення громадських ініціатив, що втілюють власні соціальні проєкти в Івано-Франківську задля підвищення якості життя в місті. Відомими проєктами організації є громадський ресторан Urban Space 100, 80% прибутку якого спрямовується на реалізацію громадських проєктів у Івано-Франківську. Платформа «Тепле місто» входить у консорціум організацій, які реалізовують проєкт Промприлад.Реновація – інноваційний центр для розвитку освіти, мистецтва, нової економіки та урбаністики.

Івано-Франківська міська Асоціація учасників АТО працює у напрямку підтримки учасників АТО/ООС, захисту їхніх прав та інтересів. Відомими проєктами Асоціації є «Житло воїнам АТО» та житлово-будівельний кооператив учасників АТО «Соціум». Останній проєкт спрямований не тільки на забезпечення житлом учасників АТО, на сайті Асоціації зазначено, що у ЖБК «Соціум» планують створити міні-реабілітаційні центри для учасників АТО.

Діяльність ГО «Мами Прикарпаття» спрямована на захист прав та інтересів молодих батьків та їх дітей. Організація займається моніторингом якості харчування у закладах освіти, просвітницькою діяльністю у сфері роз’яснення прав батьків, а також заснувала проєкт «Мами в декреті».

Благодійний фонд «Дім Сірка» займається утриманням притулку, стерилізацією та прилаштування безпритульних тварин.

Антикорупційна платформа працює у сфері антикорупції, зокрема моніторингу законності використання публічних коштів.

Серед напрямків роботи Громадського інституту аналітики є проведення «Франкових читань», літературного конкурсу «З точки зору осені» та організація інтелектуально-філософського клубу «Вершини».

Туристична асоціація Івано-Франківщини працює у сфері розбудови туристичної галузі у Карпатському регіоні для сталого розвитку місцевих громад. Перед собою організація ставить завдання: заохочення подорожей та довшого перебування туристів у регіоні та формування їх позитивних вражень; просування туристичних дестинацій Карпатського регіону в Україні та поза її межами; покращення транспортної, логістичної та інформаційної доступності; формування сприятливої для розвитку туризму національної та місцевої політики. Одним з найвідоміших проєктів організації є Центр спадщини Вигодської вузькоколійки.

Центр політичних студій займається консультативним супроводом об’єднаних територіальних громад Івано-Франківщини. Обласна організація Комітету виборців України працює у сфері спостереження за виборами та навчання членів виборчих комісій. Представництво Громадянської мережі ОПОРА на Івано-Франківщині працює у сфері моніторингу політичних та виборчих процесів, зокрема здійснюючи комплексне довготермінове спостереження за виборчими процесами. Організація також проводить щорічне дослідження Індексу публічності місцевого самоврядування.

Резонансні акції протесту

Під будівлю ОДА 7 листопада студенти медуніверситету виходили на протест проти реформи інтернатури.

2 та 6 жовтня 2019 року в Івано-Франківську під будівлею ОДА відбулись акції протесту «Зупинимо капітуляцію». Учасники акції протесту виступили проти реалізації так званої «формули Штайнамаєра». Також 2 жовтня відбулось віче ветеранів російсько-української війни на Донбасі, під час якого прийняли резолюцію проти «формули Штайнамаєра».

Жителі сіл Насташино та Конюшки Галицького району в серпні та жовтні 2019 року здійснювали перекриття дороги національного значення Н-09 (Мукачево-Львів), висловлюючи таким чином протест проти будівництва свинокомплексу ТзОВ «Гудвеллі Україна» поблизу їхніх населених пунктів.

У липні 2019 року жителі міста Долини пікетували місцеве відділення поліції з вимогою надати інформацію про перебіг розслідування резонансної ДТП, у вчиненні якої підозрюваним є місцевий депутат.

У березні 2019 року жителі Бурштина виходили на акцію протесту з вимогою встановити очисні фільтри на Бурштинській ТЕС, яка належить ДТЕК Ріната Ахметова.

Участь громадськості у прийнятті рішень на рівні обласного центру

Івано-Франківською міською радою запроваджені такі механізми громадсько участі, як громадські слухання та місцева ініціатива. Процедура реалізації цих механізмів передбачена Статутом територіальної громади міста Івано-Франківська. Проте широкого застосування громадянами цих механізмів місцевої демократії не відбувається. І у відкритих джерелах відсутня інформація про використання жителями обласного центру такого інструменту, як місцева ініціатива для внесення на розгляд міської ради проєктів рішень. Те саме й стосується громадських слухань з ініціативи громадян.

В Івано-Франківську діє бюджет участі та система електронних петицій як форма публічних консультацій. Найпоширенішою формою публічних консультацій, яка використовується місцевою владою обласного центру, є громадські обговорення. Протягом 2018 року міським головою та депутатами було ініційовано 11 громадських обговорень.