Політична карта Запорізької області

Географічне розташування

Запорізька область утворена 10 січня 1939 року шляхом поділу Дніпропетровської області. Розташована на південному сході України, займає переважно лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Центр — місто Запоріжжя.

На півночі і північному заході межує з Дніпропетровською областю, на заході — з Херсонською , на сході — з Донецькою, а на півдні її узбережжя омиває Азовське море, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Протяжність з півночі на південь — 208 км, із заходу на схід — 235 км.

Територія області займає 27,18 тис. км², що становить 4,5% території України. Протяжність із півночі на південь складає 208 км, а зі сходу на захід — 235 км. Відстань від м. Запоріжжя до столиці України м. Києва залізницею — 715 км, шосейними дорогами — 618 км.

На території області протікає 109 річок, з них 78 протяжністю понад 10 км. Головна з них р. Дніпро — третя за величиною річка в Європі, яка є найбільшою водною артерією України. До її басейну належать Кінська і Гайчур, до басейну Азовського моря — Молочна, Обитічна, Берда. Запорізька область розташована в степовій зоні з характерним рівнинним ландшафтом з домінуванням чорноземних ґрунтів (75% площі області), на 10% площі області — солонцюваті каштанові й темно-каштанові ґрунти (південь і південний захід). Площа, яку покривають ліси, складає 1,05 тис. км² або 3,9% території області.

Адміністративний устрій

Адміністративним центром Запорізької області є місто Запоріжжя. До складу області входить 20 районів: Бердянський, Більмацький, Василівський, Великобілозерський, Веселівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Кам'янсько-Дніпровський, Мелітопольський, Михайлівський, Новомиколаївський, Оріхівський, Пологівський, Приазовський, Приморський, Розівський, Токмацький, Чернігівський та Якимівський.

У Запорізькій області 5 міст обласного значення — Бердянськ, Енергодар, Запоріжжя, Мелітополь, Токмак, 9 міст районного значення — Василівка, Вільнянськ, Гуляйполе, Дніпрорудне, Кам'янка-Дніпровська, Молочанськ, Оріхів, Пологи, Приморськ.

22 селища міського типу, 5 міських об’єднаних територіальних громад, зокрема Гуляйпільська міська територіальна громада, Кам'янсько-Дніпровська міська територіальна громада, Оріхівська міська територіальна громада, Пологівська міська територіальна громада та Приморська міська територіальна громада.

11 селищних об'єднаних територіальних громад, а саме: Більмацька селищна територіальна громада, Веселівська селищна територіальна громада, Кирилівська селищна територіальна громада, Комиш-Зорянська селищна територіальна громада, Комишуваська селищна територіальна громада, Мирненська селищна територіальна громада, Михайлівська селищна територіальна громада, Приазовська селищна територіальна громада, Розівська селищна територіальна громада, Чернігівська селищна територіальна громада, Якимівська селищна територіальна громада. Та 35 сільських об’єднаних територіальних громад.

Загалом Запорізька область нараховує 950 населених пунктів, у тому числі 36 міських та 914 сільських.

Місцеві ради

5 міських рад міст обласного значення: Енергодарська міська рада, Мелітопольська міська рада, Запорізька міська рада, Токмацька міська рада, Бердянська міська рада ОТГ.

9 міських рад міст районного значення: Василівська міська рада, Дніпрорудненська міська рада, Вільнянська міська рада, Гуляйпільська міська рада ОТГ, Кам'янсько-Дніпровська міська рада ОТГ, Молочанська міська рада, Оріхівська міська рада ОТГ, Пологівська міська рада ОТГ, Приморська міська рада ОТГ.

20 районних рад, а саме: Бердянська, Більмацька, Василівська, Великобілозерська, Веселівська, Вільнянська, Гуляйпільська, Запорізька, Кам'янсько-Дніпровська, Мелітопольська, Михайлівська, Новомиколаївська, Оріхівська, Пологівська, Приазовська, Приморська, Розівська, Токмацька, Чернігівська та Якимівська.

11 селищних рад: Андріївська, Степногірська, Кам'яна, Залізнична, Балабинська, Кушугумська, Малокатеринівська, Пришибська, Новомиколаївська, Тернуватська, Нововасилівська.

11 селищних рад об’єднаних територіальних громад: Веселівська, Комиш-Зорянська, Більмацька, Мирненська, Михайлівська, Комишуваська, Приазовська, Розівська, Чернігівська, Кирилівська, Якимівська.

125 сільських рад та 29 сільських рад об’єднаних територіальних громад.

Структура складу населення

Станом на 1 червня 2019 року в Запорізькій області налічується 1 млн 693 тис. 870 осіб, з них 77% — міське населення, 23% — сільське. Щільність населення — 64,97 люд. /км².

Регіон характеризується високим рівнем урбанізації — 77,3%. Вікова структура населення у працездатному віці — 68,0%, дітей — 14,7%. Середня очікувана тривалість життя при народженні — 66,1 р. для чоловіків та 76,7 р. для жінок. Сумарний коефіцієнт народжуваності в Запорізькій області є дуже низьким — 1,25 народжень в середньому на 1 жінку. Для регіону характерні низький коефіцієнт народжуваності (7,4%) та високий коефіцієнт смертності населення (16,3%).

У Запорізькій області стійкою є тенденція скорочення чисельності населення. Загалом для Запорізької області характерна сприятлива в економічному відношенні поточна вікова структура населення. Майже 2/3 населення області перебувають у працездатному віці, з них 66,9% — зайняті в економіці області, 25,5% — економічно неактивні.

Міграційний рух населення у січні – серпні 2019 року: кількість випадків прибуття — 10 503, вибуття — 11 498, міграційне скорочення — 995. Етнічний склад населення області: українці — 73,9%, росіяни — 25,8%, болгари — 1,5%, білоруси — 0,7% та інші.

Перебіг децентралізаційних процесів

До початку реформи децентралізації на території Запорізької області існувало 20 районів, 950 населених пунктів, 5 міст обласного значення та 299 місцевих рад, з них: сільських — 263, селищних — 22, міських — 14. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333-р було схвалено Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. На виконання зазначеного розпорядження Уряду Запорізькою обласною державною адміністрацією було розроблено Перспективний план формування територій громад Запорізької області. Перспективний план формування територій громад Запорізької області було схвалено рішенням Запорізької обласної ради № 1 від 07.07.2015 та затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 938-р від 16.09.2015 (в який в подальшому вносилися зміни).

Перспективним планом охоплено 100% території області та запроєктовано створення 76 спроможних територіальних громад, з урахуванням міст обласного значення. Станом на 01.01.2019 на території Запорізької області існувало 20 районів, 5 міст обласного значення (у тому числі 1 об’єднана територіальна громада) та 183 місцевих рад, з них: сільських — 147, селищних — 22, міських — 14, у тому числі 44 місцеві ради об’єднаних територіальних громад (сільських — 30, селищних — 9, міських — 5), 52 об’єднані територіальні громади.

У січні — травні 2019 року створено 3 об’єднані територіальні громади, в які об'єдналися 8 місцевих рад (Тернуватська селищна об’єднана територіальна громада Новомиколаївського району, Новенська сільська об’єднана територіальна громада Мелітопольського району, Семенівська сільська об’єднана територіальна громада Мелітопольського району). На території Запорізької області існує 20 районів, 5 міст обласного значення, 950 населених пунктів та 178 місцевих рад, з них: сільських — 147, селищних — 22, міських — 14, у тому числі 44 місцеві ради об’єднаних територіальних громад (сільських — 30, селищних — 9, міських — 5). Станом на 2 січня 2020 року утворено 61 територіальну громаду, в які об’єдналися 217 місцевих рад. Це становить 72,58% від загальної кількості місцевих рад, які існували до початку реформи децентралізації влади (299). Площа покриття території області об’єднаними територіальними громадами складає понад 75%.

На території області залишилася 101 місцева рада, яка не увійшла до жодної об’єднаної територіальної громади. Таким чином, у порівнянні з 2014 роком, у 2019 році кількість місцевих рад, що не об’єдналися, становить 33,8%. Із 20 районів 4 райони Запорізької області повністю покриті об’єднаними територіальними громадами (Більмацький, Великобілозерський, Оріхівський, Чернігівський), із них 2 мають формат «1 район — 1 громада» (Великобілозерський та Чернігівський), в 10 районах площа покриття територіальними громадами районів складає 50-99%, в 6 районах — 1-49%.

Економічна ситуація

Економічну спеціалізацію Запорізької області сьогодні визначають сектори економіки, які мають найбільшу питому вагу за обсягом реалізованої продукції. Домінуючу частку складає промисловість (65,5%), оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів та мотоциклів (22,1%), сільське, лісове та рибне господарство (6,1%), транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (1,4%) і будівництво (1,4%).

Найбільшу питому вагу за обсягами реалізованої продукції в промисловості Запорізької області мають такі види економічної діяльності, як виробництво чавуну, сталі та феросплавів (59,3% загального обсягу реалізованої промислової продукції області), олії та тваринних жирів (5,9%); електродвигунів, генераторів, трансформаторів, електророзподільної та контрольної апаратури (3,9%), виробництво проводів, кабелів і електромонтажних пристроїв (2,8%) та ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, машин і устаткування (2,8%).

Динаміка структурних зрушень у промисловості регіону засвідчує зростання частки обсягів виробництва харчових продуктів (з 7,5 до 9,1%); 25 хімічних речовин і хімічної продукції (з 1,2 до 1,6%); металургії (з 36,6 до 53,5%); готових металевих виробів, крім машин і устаткування (з 1,2 до 3,2%); електричного устаткування (з 5,6 до 8,2%); машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань (з 1,7 до 3,2%).

У регіоні діють понад 1 827 потужних промислових підприємств. Основу промисловості регіону складають металургійний, машинобудівний та енергетичний комплекси.

Запорізька область — один із найбільших в Україні виробників авіаційних двигунів, силових трансформаторів, легкових автомобілів та іншої високотехнологічної продукції. У Запорізькій області представлені такі основні види машинобудування, як автомобілебудування, авіабудування, верстатобудування, залізничне машинобудування. Найбільші підприємства: ПАТ «Запоріжтрансформатор», АТ «Мотор-Січ», ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», ДП «ЗМКБ «Прогрес».

Гірничо-металургійний комплекс області представлений такими відомими у світі підприємствами чорної та кольорової металургії, як акціонерні товариства «Запоріжсталь» — провідний виробник сталей та чавуну, «Дніпроспецсталь» — виробник спеціальних сталей, «Український графіт» — провідний виробник графітованих електродів, «Титано-магнієвий комбінат» — виробник титанової продукції високої якості.

Енергетичний комплекс області — найпотужніший в Україні та складає понад чверть виробництва електроенергії по Україні. На території регіону розміщена Запорізька атомна електростанція — найбільша АЕС у Європі та Україні. Запорізька область — це унікальний регіон, де енергію виробляють як традиційними, так і нетрадиційними методами: АЕС, ТЕС, ГЕС, а також вітрова та сонячна електростанції.

В області розташовано низку підприємств, які за потужністю та обсягом випуску продукції є провідними в Україні: ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» (ЛВЗ «Хортиця»), ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод», ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», ПП «Молокозавод — Олком», ПАТ «Запорізький хлібокомбінат № 3», Бердянський та Мелітопольський м’ясокомбінати, ПАТ «Карлсберг Україна» та ТОВ «Квас Бевериджис» — виробники пива та безалкогольних напоїв є яскравими прикладами вигідного інвестування в харчову галузь та аграрний комплекс регіону.

За підсумками січня – серпня 2019 року обсяг реалізованої промислової продукції становив 132,3 млрд грн.

Середньомісячна заробітна плата по області у січні – серпні 2019 року склала 10 212 грн (5 місце серед регіонів, по Україні — 10 207 грн) і збільшилась у порівнянні з січнем – серпнем 2018 року на 21,7% (4 місце, по Україні — на 19,4%).

Загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати з початку 2019 року скоротилася на 46,4% (на 88,3 млн грн) і на 01.09.2019 склала 102 млн грн, у т. ч. борг економічно активних підприємств зменшився на 68,8% (на 96,9 млн грн) і становив 44 млн грн (це обумовлено, насамперед, погашенням 122,2 млн грн заборгованості із заробітної плати перед працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго»). Водночас борг підприємств-банкрутів збільшився на 11,7% (на 5,6 млн грн) і склав 53,4 млн грн.

Кількість зареєстрованих безробітних громадян, які отримували допомогу по безробіттю, на 01.09.2019 становила 9,8 тис. осіб; середній розмір допомоги по безробіттю у серпні 2019 року склав 3 057 грн.

Рівень безробіття (за методологією МОП) за січень – червень 2019 року зменшився порівняно з відповідним періодом 2018 року на 0,3 відсоткових пункти і становив 9,5% (14 місце серед регіонів, по Україні — 8,5%).

За даними моніторингу створення нових робочих місць, що здійснюється відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 23.09.2013 № 611, у січні – липні 2019 року в області на нові робочі місця прийнято 11,6 тис. осіб, з них 3,8 тис. робочих місць для найманих працівників у юридичних осіб та 7,8 тис. — у фізичних осіб. При цьому співвідношення між створеними та ліквідованими робочими місцями становило 2,1 раза.

Індекс капітальних інвестицій у січні – червні 2019 року склав 95,6% (у січні – червні 2018 року — 92,5%).

Основним джерелом капітальних інвестицій у Запорізькій області є власні кошти підприємств та організацій, частка яких у загальному обсязі інвестицій становить понад 85% (4,9 млрд грн).

Протягом січня – червня 2019 року підприємствами та організаціями області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 5,7 млрд грн (10 місце серед регіонів).

Найбільшу питому вагу в обсязі капітальних інвестицій мали інвестиції в матеріальні активи — 5,5 млрд грн (96,5%), з яких у машини, обладнання, інвентар та транспортні засоби — 59,8%, у будівлі та споруди — 31%.

Капітальні інвестиції у житлове будівництво склали 85,3 млн грн (1,5% загального обсягу).

Загальний обсяг прямих інвестицій (акціонерний капітал нерезидентів) на 01.07.2019 склав $ 912,7 млн (8 місце серед регіонів, або 2,7% загального обсягу прямих інвестицій України), що становить 101,3% до початку 2019 року. Протягом І півріччя 2019 року в область надійшло $ 821 тис. акціонерного капіталу нерезидентів.

Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в розрахунку на одну особу на 01.07.2019 становив $ 532,6 — це 6-й результат серед регіонів.

Інвестиції в Запорізьку область надходять із 51 країни світу. З країн ЄС з початку інвестування внесено $ 705,7 млн інвестицій і це 77,3% загального обсягу акціонерного капіталу в області. До основних країн-інвесторів входять: Кіпр (45%), Нідерланди (5,4%), Естонія (3,5%), Швеція та Республіка Корея.

Найбільша частка прямих інвестицій (акціонерного капіталу) зосереджена в галузях: промисловості — 70,1% (у т. ч. у переробній — 53,8%); оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів — 13%; операцій з нерухомим майном — 12,3%.

Найбільші підприємства регіону

ПАТ «МОТОР СІЧ». Одне з провідних у світі підприємств з розробки, виробництва, ремонту та сервісного обслуговування авіаційних газотурбінних двигунів для літаків та вертольотів, а також промислових газотурбінних установок. Авіаційна техніка з двигунами підприємства експлуатується більше ніж у 120 країнах світу. Власник — Богуслаєв Вячеслав Олександрович, (колишній депутат ВРУ, який програв вибори в окрузі весільному фотографу Сергію Штепі).

ДП «ЗАПОРІЗЬКЕ МАШИНОБУДІВНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО «ПРОГРЕС» ІМ. АКАДЕМІКА О.Г. ІВЧЕНКА. Проєктування, виробництво, сертифікація, ремонт, випробування, доведення й становлення серійного виробництва газотурбінних двигунів авіаційного й промислового застосування. Високий рівень конструкторських розробок авіаційних двигунів підприємства, підтверджений сертифікатами Державіаслужби України, Авіаційного реєстру Міждержавного авіаційного комітету країн СНД і Bureau veritas.

ПрАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕЛЕКТРОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (ПРАТ «ЗЕРЗ»). Капітальний ремонт електровозів. Основним замовником робіт та послуг для підприємства є Державна адміністрація залізничного транспорту України. Сьогодні завод ремонтує 11 серій рухомого складу, серед яких електровози серій ЧС2, ЧС4, ЧС7, ЧС8, ВЛ80с, ВЛ80т, ВЛ80к, ВЛ82м. У кінці 1990-х років завод освоїв модернізацію електровозів серії ЧС4, а також модернізацію електровозів ВЛ80 з їх переробкою в односекційні електровози ВЛ40у. ЗЕРЗ освоїв випуск більш ніж 11 тисяч запасних частин, щоб не мати проблем з ремонтом різних серій локомотивів.

ПАТ ЗАПОРІЗЬКИЙ АВТОМОБІЛЕБУДІВНИЙ ЗАВОД (ПАТ «ЗАЗ»). Український виробник легкових автомобілів, а також фургонів і автобусів. Єдине в Україні підприємство, яке має повний цикл виробництва легкових автомобілів, що включає штампування, зварювання, фарбування, спорядження кузова і складання автомобіля. На заводі створено і постійно вдосконалюється якісно нове сучасне високотехнологічне виробництво, що відповідає вимогам міжнародного стандарту iso 9001. Власник — Васадзе Таріел Шакрович.

ПАТ «ДНІПРОЕНЕРГО». Теплова енергогенеруюча компанія в Україні. Власники НАК «Енергетична компанія України» і ДТЕК Рената Ахметова.

ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ». Підприємство з повним металургійним циклом, яке займає лідируючі місця за виробництвом чавуну, сталі, листового прокату з вуглецевих, низьколегованих, легованих і нержавіючих сталей в Україні, гнутого профілю, жерсті, будівельних матеріалів та товарів народного споживання, обсягами експорту, постачання валюти, а також податкових відрахувань. Власник — «Метінвест» Рената Ахметова.

ПАТ «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ». Єдине підприємство в Україні, яке спеціалізується на випуску спецсталей: сортового прокату, сталі, що калібрується, а також підшипникової, безнікелевої, хромонікелевої продукції. Продукція користується попитом більш ніж у 60 країнах світу. Так, методом порошкової металургії освоєно виробництво швидкорізальних та інструментальних сталей марок: РЗМЗФ2К5-МП; 6Х4М8Ф2-МП. Освоєно прокат жароміцного сплаву ХН73МБТЮ-ВД(Е1698-ВД) на стані 550. Операційною діяльністю підприємства управляє VS Energy. Група належить кільком російським бізнесменам, контроль над компанією пов’язують з Олександром Бабаковим. У партнерстві з групою «Приват» (Ігор Коломойський) він контролює завод «Днепроспецсталь» (ДСС).

ПрАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ». Одне з найбільших підприємств у гірничо-металургійній галузі України і одне з передових гірничодобувних підприємств у Європі. На комбінаті видобувається агломераційна, мартенівська, доменна руда. У загальному обсязі продукції 85% складає агломераційна руда, яку підприємство постачає на внутрішній ринок і експортує. Власник — Ренат Ахметов.

ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ». Єдиний виробник титанової губки в Європі, а нова продукція — результат глибокої переробки титану, яка відкриває для підприємства нові ринки збуту в Європі та Азії. Запустивши промислове виробництво нової продукції, титановий бізнес group DF вийшов на новий перспективний ринок. Щорічне споживання титанових злитків і слябів у світі складає близько 200 тисяч тонн продукції. Окрім того, підприємство також опанувало технологію виробництва легованих сплавів, зокрема титану з алюмінієм, з киснем, які, як показали маркетингові дослідження, мають найбільший попит у споживачів. Входить до Групи компаній Group DF Дмитра Фірташа.

ПрАТ «ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ». Одне з найбільших в Україні підприємств з випуску вогнетривких виробів і матеріалів високої якості, а за асортиментом продукції йому немає рівних у світі. Підприємство виробляє близько 200 тисяч тонн вогнетривів, 5 тисяч одиниць карбідкремнієвих електронагрівачів, 74 тисячі тонн неформованих матеріалів на рік. До складу підприємства входять шамотний, залізничний, високоглиноземний цехи, підрозділи з виготовлення магнезіальних виробів, алюмосилікатне виробництво. На заводі створено групу фахівців, яка у співпраці з Дніпровською металургійною академією працює над отриманням нових видів вогнетривів, ведеться реконструкція цехів заводу. Власник — «Метінвест» Рината Ахметова.

ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ». Частка виробництва підприємства в Україні становить 35%. Запорізькі феросплави добре відомі вітчизняним і зарубіжним споживачам. Якість управління і товарної продукції підтверджено міжнародним стандартом якості iso 9001- 2008. Основні споживачі — країни ЄС, Туреччина, Єгипет, Японія, Південна Корея, а також українські металургійні комбінати, Білорусь, Казахстан. Власник — Ігор Коломойський.

ЧАО «ЗАПОРІЖКОКС». Провідне підприємство коксохімії України, що має повний технологічний цикл переробки коксохімічних продуктів. «Запоріжкокс» виробляє близько 10 всього виробленого в Україні коксу. Власник — «Метінвест» Рината Ахметова.

ПАТ «ЗАПОРІЖСКЛОФЛЮС». Є найстарішим у світі виробником зварювальних плавлених флюсів. Використовуючи сучасні інноваційні механізми, вдалося створити і впровадити найпрогресивніший на сьогоднішній день спосіб виплавки зварювальних флюсів, в т. ч. пемзовідних — метод подвійного рафінування флюсового розплаву. Завдяки цьому унікальному способу істотно покращилася якість традиційних марок флюсів — АН-47, АН-348-А, ОСЦ-45 та ін., а також з’явилися нові марки, здатні конкурувати з кращими вітчизняними і зарубіжними марками флюсів, в т. ч. агломерованих.

ПрАТ «ПОЛОГІВСЬКИЙ ОЛІЙНО-ЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД». Високотехнологічне підприємство з повним циклом виробництва, продукція якого виробляється на сучасному обладнанні тільки з екологічно чистої сировини. Сьогодні продукція ПрАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» є конкурентоспроможною і високо цінується споживачами не тільки в межах України, але і в США, Німеччині, Італії, Іспанії, Ізраїлі, Чехії, Польщі, Росії, Туреччині, країнах Прибалтики, в Індії, Республіці Білорусь, Грузії, Вірменії, Казахстані, Киргизії, Узбекистані.

ПП «МОЛОКОЗАВОД — ОЛКОМ». Торгова марка, під якою реалізують продукцію українські підприємства харчової промисловості. ВАТ «Київський маргариновий завод» виробляє майонез, олію, маргарин, гірчицю, промислові жири, приватне підприємство «Мелітопольський молокозавод «Олком» випускає широкий асортимент молочної продукції, у тому числі під торговою маркою «Молочна ріка».

ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ОЛІЯЖИРКОМБІНАТ». Одне з найбільших в Європі підприємств з виробництва рослинних олій і шротів (повний цикл переробки насіння соняшнику, сої та ріпаку), єдиний виробник соняшникового шроту в Україні. З 2009 року підприємство сертифіковано за системою сертифікації iso 22000: 2005.

ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ № 3». Сьогодні підприємство в десятці найбільших виробників хліба в Україні. В асортименті ТМ «Хлібодар» — понад сотня видів хлібобулочних і кондитерських виробів. Продукція поставляється в Німеччину, Латвію, Литву, Грузію, Румунію, Молдову, Азербайджан, Туреччину, США, Канаду, Англію, Швецію, а також в інші країни світу.

БЕРДЯНСЬКИЙ М’ЯСОКОМБІНАТ ТОВ «Бердянські ковбаси» в десятці найбільших національних виробників ковбасної та м’ясної продукції (потужність до 50 тон, 25 комбінатів повного циклу переробки м’яса).

ПАТ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ М’ЯСОКОМБІНАТ». Одне з найбільших підприємств в Україні з виробництва м’ясопродуктів. За 70-річну історію підприємство не тільки зберегло традиційні технології виробництва ковбасних виробів, а й з успіхом освоїло нові, прогресивні. Довіра більше ніж 5 000 партнерів по Україні. Присутні в найбільших національних мережах. Власна ферма, команда високопрофесійних технологів, спеціалізована мережа автопостачання, фірмова мережа магазинів.

ПАТ «КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА» Бренд Carlsberg є одним із найвідоміших пивних брендів у світі, а бренди Балтика, Carlsberg і Tuborg входять до числа найбільших брендів у Європі, продукція продається більш ніж на 150 ринках світу. Компанія посідає перше місце у номінації «Репутаційна стабільність». За даними Nielsen, за підсумками 2016 року частка компанії Carlsberg Ukraine на ринку пива України становила 29,9%. Власником компанії Carlsberg Ukraine є Carlsberg.

ТОВ «КВАС БЕВЕРИДЖИЗ». Є найбільшим в Україні виробником квасу із зернової сировини з повним циклом виробництва. Випускає квас ТМ «Ярило», який займає лідируючі позиції на ринку квасу в Україні; виробляє високоякісний концентрат квасного сусла, який використовується в харчовій промисловості. Має програму енергозбереження, 7 власних підприємств, більше 50 компаній-партнерів по Україні, 8 власних торгових марок.

На території Запорізької області до наймасштабнішого нелегального бізнесу слід віднести:

наркоторгівля;
гральний бізнес;
виготовлення фальсифікованого алкоголю;
реалізація паливно-мастильних матеріалів через нелегальні АЗС;
торгівля контрабандними цигарками та алкогольними напоями;
конвертаційні центри;
нелегальні пункти прийому металу;
нелегальні перевезення (як пасажирські, так і вантажні).

Політична ситуація

До Революції Гідності Запорізька область була базовою для «Партії регіонів». Далі правонаступником «Партії регіонів» став «Опозиційний блок», який фактично за підсумками позачергових парламентських виборів 2014 р. набрав найбільшу кількість голосів за партійними списками у 7 з 9 виборчих округів, отримавши в середньому понад 22% голосів.

За результатами місцевих виборів 2015 року «Опозиційний блок» увійшов до складу всіх місцевих рад, отримавши найбільшу кількість депутатів (за винятком м. Бердянськ).

З п’яти міст обласного значення «Опозиційний блок» має міських голів у Токмаку та Енергодарі. Хоч міський голова м. Запоріжжя й переміг як самовисуванець, він також є ставлеником цієї політичної сили. Лише у м. Мелітополь головою став представник «БПП «Солідарність» Сергій Мінько, а у м. Бердянськ переміг кандидат «Нашого краю» — Володимир Чепурний.

Низка голів районних рад є членами «Опозиційного блоку», а у обласній раді його представник займає посаду першого заступника (Єгор Семенков).

Крім парламентських політичних партій, до місцевих рад зайшли й нові політичні проєкти: «Наш край», співголовою якого на всеукраїнському рівні є колишній регіонал Володимир Кальцев та «Нова політика» — місцевий проєкт власника ВАТ Мотор Січ, колишнього народного депутата України В’ячеслава Богуслаєва. У Бердянську та Бердянському районі має своїх депутатів Партія «Відродження», обласний осередок якої очолює колишній заступник мера Бердянська та ексзаступник голови ОДА Петро Гончарук. У Приазовському та Приморському районі мандати місцевих рад має Аграрна партія України, яку на обласному рівні очолює також колишній заступник голови ОДА Олег Ніколенко. Однак питома вага таких партій є незначною.

До чергових виборів Президента України в області була політична боротьба між провладною партією та «Опозиційним блоком», в якій БПП «Солідарність» намагалась всіма силами послабити позиції свого опонента.

Запорізька обласна рада

Загальна кількість депутатів — 84. За результатами місцевих виборів у 2015 році до складу ради увійшли 8 політичних сил. «Опозиційний блок» — 28 депутатів, БПП «Солідарність» — 13, Наш край — 10, «Батьківщина» — 8, УКРОП — 7, Радикальна партія Олега Ляшка — 6, «Самопоміч» — 6, Нова політика — 6 депутатів.

На сьогодні 7 депутатів обласної ради вийшли з фракцій політичних партій («Опозиційний блок» — 3, «Батьківщина» — 3, УКРОП — 1) і стали позафракційними.

За результатами виборів у 2010 році до обласної ради увійшли 100 депутатів: «Партія регіонів» — 73, Комуністична партія — 8, «Батьківщина» — 8, Сильна Україна — 6, Народна партія — 2.

Запорізька міська рада

Загальний склад — 64 депутати. «Опозиційний блок» — 20, УКРОП — 9, Нова політика — 9, БПП «Солідарність» — 8, Наш край — 6, «Самопоміч» — 6, «Батьківщина» — 6. На сьогодні 2 депутати від «Солідарності» та 3 депутати від УКРОПу покинули фракції, ставши позафракційними.

Контроль за роботою міської ради та виконавчих органів здійснюють генеральний директор «Запоріжсталі» — Ростислав Шурма, та власник ПАТ «МОТОР СІЧ» — В’ячеслав Богуслаєв.

За результатами виборів у 2010 році до Запорізької міської ради було обрано 89 депутатів і рада була в такому складі: «Партія регіонів» — 61 особа, «Батьківщина» — 12, Комуністична партія — 8, Рідне місто — 3, Сильна Україна — 3, «Фронт змін» — 2.

Бердянська міська рада

Загальний склад — 36 депутатів.

Наш край — 11, «Опозиційний блок» — 8, БПП «Солідарність» — 5, «Батьківщина» — 4, Соціалісти — 4, «Відродження» — 2, Партія ветеранів Афганістану — 2.

У 2010 році до складу ради обрано 59 депутатів, з них від «Партії регіонів» — 28, Соціалістичної партії — 12, Народної партії — 4, «Батьківщини» — 4, Комуністичної партії — 3, «Фронту змін» — 3, партії «Русь» — 2, «Сильної України» — 2, Партії зелених — 1.

Енергодарська міська рада

Загальний склад — 34 депутати.

«Опозиційний блок» — 12, БПП «Солідарність» — 5, Нова політика — 4, Партія захисників Вітчизни — 4, Сильна Україна — 4, Батьківщина — 3, УКРОП — 2.

У 2010 році до складу ради обрано 46 депутатів, з них від «Партії регіонів» — 23, «Сильної України» — 13, «Батьківщини» — 3, Партії захисників Вітчизни — 2, «Фронту змін» — 2, Соціалістичної партії — 2, Союзу лівих сил — 1.

Мелітопольська міська рада

Загальний склад — 42 депутати. «Опозиційний блок» — 21, БПП «Солідарність» — 8, «Самопоміч» — 6, Партія ветеранів Афганістану — 4, Наш край — 3.

У 2010 році до складу ради обрано 60 депутатів, з них від «Партії регіонів» — 41, Комуністичної партії України — 5, Народної партії — 2, «Батьківщини» — 2, Сильної України — 2, Соціалістичної партії — 2, Аграрної партії України — 1, партії Миру і Єдності — 1, Народної влади — 1, Європейської партії України — 1, Союзу лівих сил — 1, Соціал-демократичної партія України — 1.

Токмацька міська рада

Загальний склад — 34 депутати.

«Опозиційний блок» — 16, «Батьківщина» — 7, Радикальна партія Олега Ляшка — 3, «Самопоміч» — 3, БПП «Солідарність» — 3, Наш край — 2.

У 2010 році до складу ради обрано 36 депутатів, з них «Партія регіонів» налічувала 28 обранців, Комуністична партія України — 4, Батьківщина — 2, Сильна Україна — 2.

Відкликання депутатів

На чергових виборах 25 жовтня 2015 року до складу Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області обрано 14 депутатів.

Рішенням Наталівської сільської територіальної виборчої комісії Запорізького району Запорізької області на підставі ст. 37, 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» за народною ініціативою відкликані депутати Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Пекульська А. А., Русінова Н. О., Кривонос Р. С., Рябоконь А. А., Стрєлка Л. І.

10 із 14 депутатів вступили в змову з головою сусідньої сільської ради В’ячеславом Любименком щодо об’єднання громади в центрі в селі Степному, що йшло проти волі мешканців громади та перспективного плану. Обурені виборці відкликали чотирьох депутатів за народною ініціативою, після чого ці депутати зібрали свою неправомірну сесію і неправомірним складом ради, виразили довіру своєму сільському голові, підробили документи, завірили незаконно виробленою гербовою печаткою. Фактично відбулася спроба захоплення влади на підлеглій території, де проживає більше ніж три з половиною тисячі жителів.

Анжела Рябоконь (на той час секретарка сільради), яка теж була відкликана місцевими виборцями, підробила протокол незаконної сесії, скріпила незаконно виготовленою печаткою, внесла себе в Держреєстр приватним нотаріусом, у результаті чого проти неї була порушена кримінальна справа і за рішенням суду вона була взята під варту. Після завершення терміну тримання під вартою Рябоконь повторно ввела себе в державний реєстр як виконуючу обов’язки голови сільської ради.

Явка виборців

Президентські вибори 2019 року

Активність виборців

(на 20:00)

Володимир Зеленський

Петро Порошенко

1 тур

64,37%

39,75%

8,76%

2 тур

64,26%

86,55%

11,51%

Президентські вибори 2014 року

Активність виборців

(на 20:00)

Петро Порошенко

Тимошенко Юлія

51,14%

38,15%

9,73%

Президентські вибори 2010 року

Активність виборців

(на 20:00)

Віктор Янукович

Юлія Тимошенко

68,88%

71,5%

22,22%

Позачергові парламентські вибори

2014 рік. Активність виборців (на 20:00) — 47,19%.

2019 рік. Активність виборців (на 20:00) — 50,84%.

Результати по багатомандатному виборчому округу

Партії, які подолали 5% в області

Рік	Партія	Голосів "За"	% ЗА	рік	Партія	Голосів "За"	% ЗА
2014	Політична партія "Опозиційний блок"	146 750	22,18	2019	Політична партія "Слуга народу"	330 539	48,39
2014	ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА"	112 052	16,94	2019	Політична партія "Опозиційна платформа — За життя"	148 837	21,79
2014	Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ"	72 207	10,91	2019	Політична партія "Європейська Солідарність"	35 553	5,2
2014	Комуністична партія України	64 510	9,75	2019	Політична партія "Опозиційний блок"	34 660	5,07
2014	Політична партія "Об’єднання "САМОПОМІЧ"	56 878	8,59
2014	Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна"	47 308	7,15
2014	Радикальна Партія Олега Ляшка	39 219	5,92

Результати виборів у одномандатних виборчих округах області

Округ

Рік

Переможець

% "За"

Голосів "За"

ОВО №74

2014 рік

2019 рік

Сабашук Петро Павлович,

політична партія "Блок Петра Порошенка"

Касай Геннадій Олександрович,

олітична партія "Слуга народу"

27,76

43,96

17 143

27 852

ОВО №75

2014 рік

2019 рік

Артюшенко Ігор Андрійович,

політична партія "Блок Петра Порошенка"

Соха Роман Васильович,

політична партія "Слуга народу"

29,91

43,75

23 080

33 583

ОВО №76

2014 рік

2019 рік

Фролов Микола Олександрович,

політична партіч "Блок Петра Порошенка"

Шевченко Євгеній Володимирович,

політична партія "Слуга народу"

21,75

17 148

33 646

ОВО №77

2014 рік

2019 рік

Богуслаєв Вячеслав Олександрович,

самовисування

Штепа Сергій Сергійович,

політична партія "Слуга народу"

53,74

44,23

36 165

30 202

ОВО №78

2014 рік

2019 рік

Пономарьов Олександр Сергійович,

самовисування

Пономарьов Олександр Сергійович,

політична партія "Опозиційна платформа — за життя"

48,51

36,85

35 332

27 488

ОВО №79

2014 рік

2019 рік

Бандуров Володимир Володимирович,

самовисування

Яцик Юлія Григорівна,

політична партія "Слуга народу"

21,81

38,45

17 197

30 819

ОВО №80

2014 рік

2019 рік

Балицький Євген Віталійович,

самовисування

Мінько Сергій Анатолійович,

самовисування

47,40

33,13

30 781

24 163

ОВО №81

2014 рік

2019 рік

Валентиров Сергій Васильович,

самовисування

Мельник Павло Вікторович,

політична партія "Слуга народу"

24,51

33,13

17 462

24 356

ОВО №82

2014 рік

2019 рік

Кривохатько Вадим Вікторович,

політична партія "Блок Петра Порошенка"

Нікітіна Марина Вікторівна,

політична партія "Слуга народу"

40,43

25 195

29 587

На відміну від результатів парламентських виборів 2014 року, коли Запорізьку область у Верховній Раді представляли 10 депутатів (9 мажоритарників та один списочник), сьогодні Запорізька область має 12 народних депутатів. Із них — 9 мажоритарників і 3 обрані за списками політичних партій, а саме: Михайло Крячко та Артем Кунаєв (від «Слуги народу») та Володимир Кальцев («Опозиційна платформа — За життя»).

Варто звернути увагу, що Володимир Кальцев чотири рази (у 2002, 2003, 2006 та 2010 рр.) балотувався на пост Запорізького міського голови (перший раз як самовисуванець, інші три рази — від «Партії регіонів»). У всіх випадках програв.

За результатами місцевих виборів 2015 року Володимир Кальцев стає депутатом Запорізької міської ради від політичної партії «Наш край». Саме фракція політичної партії «Наш край» стала «золотою акцією» в міській раді. Також з ім’ям Володимира Кальцева у місті Запоріжжі пов’язано низку гучних скандалів, які були в різні періоди.

Кадрові зміни в області

Зміна Президента України у 2019 році у Запорізькій області позначилась деякими кадровими ротаціями у ключових структурах та відомствах. 11 червня 2019 року Указом Президента України № 365/2019 звільнено Бриля Костянтина Івановича з посади голови Запорізької обласної державної адміністрації та Указом Президента України № 380/2019 тимчасово покладено виконання обов’язків голови Запорізької обласної державної адміністрації на Слепян Еллу Валеріївну.

05 вересня 2019 року Указом Президента України №658/2019 увільнено Слепян Еллу Валеріївну від тимчасового виконання обов’язків голови Запорізької обласної державної адміністрації та Указом Президента України №659/2019 призначено Туринка Віталія Вікторовича головою Запорізької обласної державної адміністрації.

За виключенням Антонова А. М. змінилися і заступники голови Запорізької обласної державної адміністрації. Першим заступником голови став Іван Федоров, який у 2015 році був обраний депутатом Запорізької обласної ради за списками БПП та Володимир Тарасенко (за інформацією «Факти Запоріжжя», близький друг голови ОДА).

Зміни відбулись і в керівництві районних державних адміністраціях Запорізької області.

11 липня 2019 розпорядженням Президента України №154/2019-рп звільнено М. Проценка з посади голови Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області, розпорядженням Президента України №153/2019-рп звільнено В. Кошеленка з посади голови Василівської районної державної адміністрації Запорізької області.

11 жовтня 2019 року розпорядженням Президента України №347/2019-рп звільнено В. Свєшнікова з посади голови Кам’янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області.

7 листопада 2019 року розпорядженням Президента України №375/2019-рп звільнено Д. Іванова з посади голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, та розпорядженням Президента України №376/2019-рп звільнено В. Грянистого з посади голови Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, тією ж датою Володимира Грянистого призначено головою Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (розпорядження Президента України №377/2019-рп).

1 серпня 2019 року указом Президента України №572/2019 було звільнено голову СБУ в Запорізькій області Олександра Хілька та указом №688/2019 призначено Бориса Безрукого.

9 вересня 2019 року Генеральний прокурор звільнив з посади прокурора Запорізької області Валерія Романова. На сьогодні прокурора Запорізької області не призначено.

18 вересня 2019 року було змінено голову Національної поліції в Запорізькій області Сергія Комісарова. Поліцію Запорізької області очолив Микола Лушпієнко.

Виконувати обов’язки начальника Запорізької митниці ДФС покладено на Ченцова А. В.

Публічної негативної чи позитивної реакції на такі дії помітно не було. Відповідні процеси не супроводжувались конфліктами, звільнені керівники не намагались оскаржувати такі рішення у суді.

Особливих змін комунікації регіональних еліт з центральними органами виконавчої влади в публічному просторі не відбувається.

26 вересня 2019 року голова Запорізької облдержадміністрації Віталій Турінок зустрівся із запорізькими нардепами, щоб обговорити головні проблеми регіону і шляхи їх вирішення.

Останнім часом основною темою обговорення в регіональному суспільстві є тема відносно «формули Штайнмаєра». У Запоріжжі проводились акції «Ні капітуляції» під стінами СБУ в Запорізькій області (організатори — Національний корпус та Національні дружини). Також численні акції проводились під стінами ОДА. Був створений штаб супротиву. У штаб увійшли "Демократична сокира", "Свобода", "Європейська солідарність", "Національний корпус" і декілька громадських організацій. Штаб вимагає, щоб влада повністю перезавантажила процес переговорів.

18 жовтня на сесії Пологовської міськради депутати одноголосно “підписалися” під зверненням до Президента України і Верховної Ради відносно “формули Штайнмаєра”. Депутати міськради вимагають не допустити її реалізації.

30 жовтня 2019 року депутати Запорізької міськради відмовилися включати до порядку денного сесії проєкт звернення щодо "формули Штайнмаєра".

7 жовтня в Запоріжжі пройшла акція підприємців. Малий запорізький бізнес протестує проти прийнятих у вересні нових законодавчих рішень: впровадження касових апаратів і значного збільшення штрафів, а також механізму «інформування» про порушення підприємців з грошовою винагородою інформаторів. Учасники акції підготували резолюцію до Верховної Ради з вимогою переглянути закон і до Президента В. Зеленського з вимогою накласти вето на ухвалені законопроєкти.

Аналіз медіа-ринку

До складу активних учасників Запорізького медіа-ринку входять:

1. Телеканали: «UA:Запоріжжя» (регіональна дирекція Національної суспільної телерадіокомпанії України), «TV5», ТРК «Алекс», «Z» (КП «Муніципальна телевізійна мережа»).

2. Чотири радіостанції: «UA:Українське радіо — Запоріжжя», «Великий Луг», «Тризуб», (волонтерський цифровий некомерційний проєкт патріотичного спрямування), «Necessity» (цифрова онлайн-радіостанція із переважно розважальним контентом).

3. 15 друкованих газет обласного центру та області: «Горожанин», «Верже», «Ваша судьба», «Авоська», «Запорожский пенсионер», «Панорама», «Запорозька Січ», «Запорізька Правда», «МИГ», «Субота плюс», «Летопись православия», «Позиция», «Майстер клас», «Футбольный экспресс», «Запорожье вечернее».

4. 28 районних друкованих газет: «Надежда», «Червоний промінь», «Главная газета Мелитополя», «Грані життя», «Новий день», «Наш город плюс» (Мелітопольський район); «Михайлівські новини» (Михайлівський район‎); «Південна Зоря», «Патріот Приазов’я» (Бердянський район‎); «Пологівські вісті», «Районка» (Пологівський район‎); «Рідний край» (Більмацький район‎); «Роз-Информ» (Розівський район‎); «Приазовская новь» (Приазовський район‎); «Слово трудовика» (Якимівський район‎); «Таврія», «Токмацька гривня», «Вісник Токмаччини» (Токмацький район‎); «Юг-информ» (Приморський район‎); «Актуальний огляд», «Голос Гуляйпілля» (Гуляйпільський район‎); «Вісті нашого району», «Наше життя» (Новомиколаївський район‎); «Голос Чернігівки» (Чернігівський район‎); «Дніпровські вогні» (Вільнянський район‎); «Знамя труда» (Кам'янсько-Дніпровський та Великобілозерський район‎и, м. Енергодар); «Новини Дня» (Кам'янсько-Дніпровський район‎); «Наше життя» (Михайлівський район‎).

5. Понад 20 інформаційно-аналітичних порталів, серед них особливо відомі: «Власти.Нет», «Факти Запоріжжя», «Репортер», «Заноза», «Гетьман», «Форпост», «Depo.Запоріжжя», «Актуально», «Вся влада», «Наші гроші. Запоріжжя», «061.ua», «Z-city», «iPnews», «Запорізький центр розслідувань», «Bronevik-news», «Акцент», «Inform.Zp.Ua».

Найбільш незалежними ЗМІ, що прагнуть незаангажовано висвітлювати суспільно-політичне життя області, можна вважати «UA:Запоріжжя», «UA:Українське радіо — Запоріжжя», сайт «061.ua». Серед друкованих газет, де під час останньої президентської та парламентської виборчих кампаній ОПОРА найменше зафіксувала можливі ознаки джинси, є «Запорізька правда» (видання в минулому було органом обласної держадміністрації, однак пройшло шлях роздержавлення, наразі його засновником офіційно вказаний трудовий колектив редакції). Газета «Запорізька Січ», яка була органом Запорізької міської ради й також пройшла шлях роздержавлення наразі продовжує активно висвітлювати діяльність міського голови Володимира Буряка у нейтральному або позитивному контексті. У 2019 році Володимир Буряк балотувався до Верховної Ради за списками партії «Опозиційний блок». Під час цього ОПОРА кілька разів фіксувала маркери можливого використання адміністративного ресурсу в агітації за цю особу й представників його команди на муніципальному телеканалі «Z». Рекордну кількість ознак прихованої передвиборчої реклами на підтримку Володимира Буряка та генерального директора металургійного комбінату «Запоріжсталь» Ростислава Шурми (часом, у спільних матеріалах) помічено в газеті «Панорама». Станом на листопад 2019 року публікації, що висвітлюють діяльність міського голови Запоріжжя та холдингової компанії «Метінвест» (до складу якої входить «Запоріжсталь»), з'являються на шпальтах «Панорами». Згідно з офіційними даними з відкритих джерел 100% статутного капіталу телеканалу «TV5» належать публічному акціонерному товариству «Запоріжсталь», відтак тематика пов'язана із діяльністю підприємства і наближених до нього осіб системно висвітлюється в програмах цього ЗМІ.

Як зазначається на сайті ТРК «Алекс», власником 100% голосуючих акцій каналу є публічне акціонерне товариство «Мотор Січ». До березня 2013 року керівником товариства був народний депутат України В'ячеслав Богуслаєв, наразі він власник 14,99% акцій підприємства. ПАТ «Мотор Січ» зазначено серед засновників Запорізької міської газети «Позиція».

Засновником щомісячника «Летопись православия» (офіційного видання «Запорізької Єпархії Української Православної Церкви») вказаний Митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука, відомий своїми публічними політичними заявами.

Більшість періодичних видань Запоріжжя та області виходять друком у видавничому домі «Кераміст». Власник «Керамісту» Дмитро Зусманович, внесений до бази «Миротворця» за свої проросійські висловлювання.

У липні 2019 року кандидат у народні депутати Павло Насєдкін висловив публічні підозри, що телеканал «ТБ-Бердянськ» не випустив його агітаційне звернення (відповідно до укладеного договору), через вплив чинного на той час нардепа Олександра Пономарьова.

Протягом виборчого процесу до Верховної Ради головний редактор газети «Запорізький пенсіонер» й на той час кандидат у народні депутати Валерій Фоменко системно публікував у своїй колонці тексти із оціночними судженнями та експресивною лексикою на адресу своїх політичних конкурентів.

Розгорнуту авторську рубрику із суспільно-політичними оглядами на шпальтах газети «Субота плюс» веде депутат Запорізької міської ради Володимир Москаленко.

Facebook

Серед усіх соціальних мереж найбільш популярною на Запоріжжі як серед пересічних користувачів, так і представників політичних сил та місцевих медіа лишається Facebook. У цьому сегменті присутні кілька груп і сторінок із однаковою назвою («Типичное Запорожье») та різним складом учасників: 60 тисяч користувачів; 29 тис.; 26 тис.; 8,5 тис.; 175 осіб. На кожній з таких платформ регулярно фіксуються дописи від одних і тих же користувачів та користувачок, що виступають із критикою або підтримкою тих чи інших політичних сил. Ще одна популярна група має закритий характер, це «Запоріжжя онлайн / Майдан Запоріжжя» (1 018 учасників). Основний контент тут — репости з інформаційних ресурсів та жартівливі картинки й тексти, що виступають із критикою Володимира Зеленського й представників партії «Слуга народу».

Свої сторінки у Facebook має більшість перерахованих вище телеканалів та інформаційно-аналітичних сайтів. Найбільш активно матеріали у відкритих запорізьких групах поширюють журналісти «UA:Запоріжжя», «Акцент», «Факти Запоріжжя» та «061.ua».

YouTube-канали мають усі згадані телеканали. Ці платформи зберігають медіа-продукт, що підготовлений для загального ефіру. Найбільш об'ємно в цьому напрямку працює «UA:Запоріжжя» (всі свої відео вони також заливають на Facebook, а «UA:Українське радіо — Запоріжжя» публікує там відеозаписи своїх радійних ефірів у студії). Серед Youtube-каналів можна також згадати «Taras Bilka» журналіста Тараса Білки, де він публікує відео з мандрівок, інтерв'ю із представниками запорізького бізнесу тощо (вони збирають від 200 до 15 000 переглядів залежно від теми).

Руслан Ханумак відомий відеоблогер, який має свій канал в YouTube та популярний канал в Instagram, — учасник агітаційних роликів «Зе! Команди» періоду виборчої гонки. Є автором відеопроєкту «Вместе», в якому висвітлює місцеві проблеми. Неодноразово «проходився» по Запорізькій області, зокрема обласному центрі й Енергодару.

Instagram чи та Telegram мало популярні для створення відкритих груп серед запоріжців.

Як політичні партії використовували агітацію в Facebook

У період президентських виборів 2019-го року до мережі Facebook як інструменту комунікації з громадськістю особливо активно зверталася низка районних ГО «Батьківщина молода», однак вже під час парламентських виборів ця активність різко зменшилася. Виняток становили системні дописи поодиноких медійних (за мірками регіону) членів ВО «Батьківщини» (зокрема, депутата Запорізької міської ради Віталія Рябцева).

Також найчастіше до комунікації через Facebook вдавалися представники «Об’єднання «Самопоміч», «Слуги народу», «Європейської Солідарності» та «Опозиційного блоку».

На час виборчої кампанії до Верховної Ради України зросла активність у дописах на сторінках практично всіх чинних на той час народних депутатів. Там повідомлялося про найближчі громадські зустрічі із цими політиками, святкові заходи, організовані ними, та проєкти із подарунками та послугами місцевим мешканцям.

Особливої динаміки у Facebook під час виборів народних депутатів набули PR-стратегії у депутатів Запорізької міськради Дмитра Сірого та Михайла Прасола і депутата Запорізької облради Ярослава Гришина (анонси заходів, фото- і текстові звіти з проведених заходів, проголошення особливостей передвиборчої кампанії). Проплачена у Facebook реклама Ярослава Гриша з'являлася у стрічках користувачів соціальної мережі як протягом виборчого процесу, так і в «день тиші» під час голосування.

Попри те, що основну увагу «команда Буряка» [самоназва трьох кандидатів-мажоритарників від різних виборчих округів (Віктор Бусько, Анатолій Пустоваров, Ігор Чумаченко) та міського голови Запоріжжя Володимира Буряка] присвятила друкованим ЗМІ, роздатковим матеріалам та білбордам, на своїх сторінках у Facebook та Instagram згадані особи поширювали фотозвіти з проведених заходів і ділилися міркуваннями про цінність їхніх дій для пересічних запоріжців.

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

В області зареєстровано і діє понад 1 700 громадських організацій і об’єднань. Найбільш структуровані, організовані та активні ветеранські, інвалідні, козацькі організації. Останнім часом досить суттєвий розвиток отримали волонтерські організації та громадські організації ветеранів АТО. Найбільш активні з них:

Експедиційні та дослідницькі роботи з пошуку поховань жертв війни та політичних репресій, а також історико-архівні дослідження:

Запорізька обласна організація «Асоціація пошукових загонів Запорізької області».
Запорізький історико-патріотичний пошуковий центр «Бастіон».
СП «Пам’ять і слава».

Захист бізнесу:

Запорізький обласний союз промисловців і підприємців (роботодавців) «Потенціал»
Громадська організація «Центр медіації та екаунтінгу «Точка зору».
Громадська організація «Бізнес-Союз «Порада».
Запорізька міська спілка підприємців «Ніка».
Громадська організація «Купуй запорізьке».

Аграрний сектор:

Асоціація фермерів та приватних землевласників у Запорізькій області.
Запорізька обласна організація роботодавців агропромислового комплексу.
Запорізька обласна організація Аграрного союзу України.
Громадська організація «Об’єднана Асоціація фермерів України».

Молодіжні організації:

Запорізький осередок громадської організації «Євромолодь» .
Громадська організація «Всеукраїнська федерація «Спас».

Просвітницька діяльність:

Запорізьке об'єднання всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка.

Культура:

Запорізька обласна асоціації діячів естрадного мистецтва України.

Козацькі:

Запорізьке військо низове «Запорозька Січ».
Обласна громадська дитяча та молодіжна козацька організація «Молода Січ» Запорізького коша Українського козацтва.

Організації із захисту прав інвалідів:

Громадська організація «Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю України».
Запорізька обласна організація Українського товариства сліпих.
Запорізький обласний конгрес інвалідів.
Запорізьке обласне відділення Всеукраїнської організації жінок-інвалідів «Донна».
Запорізьке обласне товариство батьків дітей-інвалідів та інвалідів.

Перевезення:

Громадська організація «Запорізька галузева організація роботодавців транспорту».

Організації волонтерів, учасників АТО:

Благодійна організація «Благодійний Фонд «Об’єднання Волонтерів Запоріжжя».
Громадська організація «Запорізька міська організація ветеранів АТО».
Обласний благодійний фонд «Фонд сприяння обороні Запорізької області».
Запорізьке обласне об'єднання сімей загиблих воїнів АТО «Родина козацької звитяги».
Громадська організація ветеранів АТО та волонтерів «Разом».
Громадська організація ветеранів АТО «Честь та гідність».

Найрезонансніші мітинги і пікети за останній рік

Останнім часом основною темою обговорення в регіональному суспільстві є тема відносно «формули Штайнмаєра». У Запоріжжі проводились акції «Ні капітуляції» під стінами СБУ в Запорізькій області (організатори — Національний корпус та Національні дружини). 6 жовтня в Запорізькій області одночасно в Запоріжжі, Мелітополі, Бердянську і Токмаку пройшли акції «Ні капітуляції». Був створений штаб супротиву. У штаб увійшли «Демократична сокира», «Свобода», «Європейська Солідарність», «Національний корпус» і декілька громадських організацій. Штаб вимагає, щоб влада повністю перезавантажила процес переговорів.

Своє письмове звернення з вимогами протестувальники передали керівнику апарату Запорізької державної адміністрації Зінаїді Бойко, яка запевнила, що звернення буде передано в Офіс Президента.

Активність організацій, пов’язаних з партіями та політиками

У Запорізькій області громадські організації, рухи, які були б пов’язані з партіями чи окремими політиками, у міжвиборчий період мало активні. Найбільш системною роботою можна відзначити Запорізьке об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Очолює цю організацію колишній нардеп Ігор Артюшенко (БПП), він також очолює обласну організацію політичної партії «Солідарність».

«Просвіта» системно проводить заходи щодо популяризації української мови, проведення народних свят, з'їздів і краєзнавчих походів, організацію книгозбірень, народних музеїв, публічних читалень.

Запорізька «Просвіта» щорічно до Дня незалежності організовує святкову ходу, Марш до Дня української вишиванки. Ці заходи в кожні роки підтримує близько 1 000 – 2 000 учасників. Заходи завжди висвітлюються місцевими ЗМІ.

У 2018 році Запорізька «Просвіта» видала збірник творів сучасних письменників Запорізького краю під заголовком «Не мліють джерела Дніпрові».

Більшість громадських організацій учасників АТО, волонтерів де-факто об’єднані з І. Артюшенко.

Діяльність парамілітарних організацій та груп

Більшість активних учасників АТО та волонтерів об’єднані в громадські організації, які працюють у містах та районах Запорізької області. Найактивніші організації об’єднані в обласну консультативну раду учасників Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил при голові Запорізької ОДА.

Майже всі ці організації працюють у напрямку захисту прав та інтересів учасників Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил, членів сімей учасників Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил, членів сімей військовослужбовців, що загинули в зоні проведення Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил, бійців добровольчих батальйонів, що брали участь в Антитерористичній операції, та членів їх сімей, покращення стану соціально-правової захищеності учасників Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил, сприяння реалізації державної політики у сфері їх соціального захисту.

Беруть участь у підготовці та внесенні пропозицій щодо розробки проєктів обласних програм соціального захисту учасників Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил; активно беруть участь у патріотичному вихованні молоді на кращих бойових традиціях борців за свободу та незалежність України, формуванні в юнаків та дівчат національної гідності, готовності до виконання громадського і конституційного обов’язку захисту Вітчизни; сприяють навчальним закладам у підготовці допризовної молоді до служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях; організовують заходи щодо увічнення пам’яті загиблих під час проведення Антитерористичної операції; налагоджують взаємодію громадських організацій учасників Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил із місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, сприяють взаємодії та співпраці державних установ, громадських та благодійних організацій, волонтерів, військових частин щодо матеріально-технічного забезпечення ветеранів Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил, військовослужбовців Української армії.

Організовують та проводять заходи із військово-патріотичного виховання і допризовної підготовки учнівської та студентської молоді.

Проводять патріотичні та культурно-мистецькі заходи в місцях постійної та тимчасової дислокації військових частин Збройних сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України.

«Національний корпус» веде постійні проєкти, багато з яких націлені на молодь і дітей, зміцнення інституту традиційної сім'ї, підтримку багатодітних сімей. Наприклад, регулярно проходять у місті й області свята для дітей «Міцна родина» в рамках проєкту «Українські сім'ї».

«Національний корпус» встановлює по регіону пам'ятні знаки національним героям, упорядковує меморіальні місця, проводить виставки та просвітницькі заходи в рамках проєкту «Пам'ять нації».

Найбільш обговорювані акції, пов'язані із захистом прав запорізької громадськості: відстоювання прав запоріжців у сквері (парку) Яланського і блокування траси Харків-Сімферополь, коли цілий квартал сидів тиждень без світла. «Національний корпус» провів масштабну міжнародну екологічну акцію «Відроди Хортицю». За підтримки литовських військових, разом із запоріжцями і гостями з усієї країни висадили 2 100 дубів у національному заповіднику.

«Національний корпус» — політична сила, яка входить до складу руху «Азов». До нього відноситься і громадська організація «Національні дружини». У регіоні Національні дружини та Національний корпус все проводять спільно.

На парламентських виборах 2019 року члени парамілітарних організацій та груп були кандидатами в народні депутати (Андрій Хімічев, Андрій Согорін, Валерій Прозапас та Сергій Інюшев від «Солідарності», Максим Зайченко від «Національного корпусу»).

Діалог влади та громадськості

Співпраця з інститутами громадянського суспільства здійснюється в області за різними формами: засідання за круглим столом, консультації з актуальних питань державного управління, залучення до розроблення нормативно-правових документів, участь у роботі консультативно-дорадчих органів, участь у заходах, що проводяться обласною державною адміністрацією з нагоди відзначення державних свят і пам’ятних дат. При обласній державній адміністрації створені й працюють:

Рада громадських організацій;
Обласна консультативна рада учасників АТО;
Обласна координаційна рада з питань козацтва;
Центр допомоги учасника антитерористичної операції;
Обласна координаційна рада громадських об’єднань та організацій по роботі з громадянами, які потребують соціальної підтримки;
Волонтерський комітет;
Обласна студентська рада;
Центр соціальної підтримки військовослужбовців «Побратим»;
Координаційна рада громадських об’єднань національних меншин;
Обласна рада трудової молоді;
Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства в Запорізькій області.

На території області діють обласний та регіональні комітети доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури при районних державних адміністраціях, містах обласного значення, до складу яких входять представники громадських організацій інвалідів.

У Запоріжжі у 2016 році започатковано програму Громадського бюджету. Загальний обсяг Громадського бюджету в місті визначається рішенням міської ради, в якому на освітньо-інформаційну кампанію передбачається не більше 3%. Механізми її реалізації постійно вдосконалюються. У 2019 році було внесено зміни у положення про Громадський бюджет, які стосуються вимог до подання та розгляду проєктів, порядку голосування та підрахунку голосів. Відтепер, проєкти, які беруть участь у Громадському бюджеті, поділяються на великі та малі:

Малий проєкт має орієнтовну вартість реалізації не більше 400 тис. грн, автор проєкту повинен зібрати не менше 100 підписів, щоб подати його на розгляд.
Великий проєкт має орієнтовну вартість реалізації не більше 1 млн грн, автор повинен зібрати не менше 150 підписів, щоб подати його на розгляд.

Проєкт, реалізація якого відбуватиметься за рахунок коштів Громадського бюджету, може подати будь-який член територіальної громади міста віком з 16 років, який зареєстрований та проживає на території міста Запоріжжя, навчається або працює у м. Запоріжжя на постійний основі.

Для подання проєкту автору необхідно зареєструватися, авторизуватися на офіційному порталі Запорізької міської влади в розділі «Громадський бюджет», заповнивши відповідну форму, та розмістити проєкт з додатками до нього. Обов’язковим є подання проєктів з додатками до нього в паперовому вигляді до управління внутрішньої політики, преси та інформації міської ради.

Управління внутрішньої політики, преси та інформації міської ради веде реєстр отриманих проєктів, реалізація яких відбуватиметься за рахунок Громадського бюджету у місті Запоріжжі, та разом з проєктами передає його Координаційній раді з питань Громадського бюджету.

Кращі проєкти серед тих, які отримали позитивну попередню оцінку, визначають мешканці з 16 років, які зареєстровані та проживають на території міста Запоріжжя, навчаються або працюють у м. Запоріжжя на постійний основі, тимчасово переміщені особи, зареєстровані у м. Запоріжжя, шляхом голосування.

Голосування проводиться:

на офіційному порталі Запорізької міської влади в розділі «Громадський бюджет»;
на офіційному порталі Запорізької міської влади в розділі «Громадський бюджет» із застосуванням сертифікатів ключів електронного цифрового підпису;
у спеціально визначених рішенням виконавчого комітету міської ради пунктах голосування шляхом заповнення друкованої версії анкети з подальшим її внесенням особою, яка забезпечує ведення спеціального журналу обліку, до електронної бази голосування Громадського бюджету.

Переможцями голосування є проєкти в кожній групі, які набрали найбільшу кількість голосів за рейтинговою системою в межах фінансування даної групи. Якщо в результаті голосування два або декілька проєктів отримали однакову кількість балів, пріоритетність визначається датою реєстрації відповідної проєктної пропозиції, поданої в паперовому вигляді.

Після прийняття відповідного рішення Запорізькою міською радою головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують реалізацію проєктів переможців.

У 2018 році всього було подано 69 проєктів, за результатами голосування переможцями були визнані 22 проєкти-переможці. Загальна сума фінансування становитиме 9 млн 998 тис. 647 грн.

Програми Громадського бюджету є в місті Енергодар, Мелітополь, Бердянськ.

Для забезпечення ефективної участі громадськості в процесах управління у містах Запорізької області створено:

портал Електронні петиції м. Запоріжжя;
електронні петиції Енергодар;
електронні петиції Мелітопольська міська рада;
вебсайт «Бердянська петиція»;
портал «Розумне місто» Токмак.

Конфлікти між місцевою громадськістю та владою

У Запорізькій області протягом 2019 року масштабних конфліктів між владою і громадськістю не виникало. Втім, у різних населених пунктах періодично виникають локальні конфлікти. Активісти час від часу приходять на сесії та висловлюють своє незадоволення. В основному влада реагує лише на незадоволення від учасників АТО.

30 жовтня 2019 року проходила сесія Запорізької міської ради, на яку активісти прийшли отримати відповідь на актуальне питання з приводу проблеми з повітрям в останні дні в місті, але вперше після Революції Гідності міські депутати не проголосували за те, щоб дати слово активістам, які хотіли виступити.

Цього ж дня вранці під стінами міської ради проходив пікет журналістів, які нагадали меру Запоріжжя про відкритість до ЗМІ. Мер Запоріжжя за останні три роки давав інтерв'ю тільки лояльним ЗМІ. Журналісти прийшли з написами на светрах, також кілька плакатів було розвішано на трибуні і балконі міської ради. На одному з них Володимира Буряка порівнюють з Володимиром Зеленським, який зміг провести пресконференцію довжиною в 14 годин: «Зеленський зміг 14 годин, а Буряк не зміг взагалі».

Резонансні кримінальні провадження

21 грудня 2017 року Прокуратура Харківської області вручила заступнику голови Запорізької обласної ради та лідеру обласної організації партії «Самопоміч» Владиславу Марченку підозру в привласненні 87,3 млн гривень. Пізніше прокуратура Харківської області оголосила про підозру ще одному фігуранту справи про заволодіння 87 мільйонами гривень бюджетних коштів за допомогою фіктивних тендерів – заступнику запорізького міського голови Анатолію Пустоварову, якого підозрюють у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України). За словами Ю. Луценко, Пустоваров «втік через вікно і в тапках по снігу».

Пізніше Генеральна прокуратура оприлюднила частину матеріалів по цій справі.

Через два роки, рішення суду ще немає. За словами журналістів, справа розвалюється.

18 вересня 2019 року в Запорізькій області розстріляли з автомата на сходах селищної ради заступника голови Якимівської ОТГ Дмитра Кирилова. Як виявилося, раніше чиновника спіймали на хабарі співробітники СБУ. За словами ексглави Нацполіції України Сергія Князєва, Кирилова могли вбити через особисті мотиви, або в зв'язку з його комерційною діяльністю. Політичний мотив вбивства поліція поки не розглядає.

За чутками, співробітники СБУ знайшли у Дмитра Кирилова зброю і, щоб зам'яти справу, чиновник намагався дати силовикам хабар, за що його повинні були судити. Судове засідання мало відбутися 24 вересня.