Як на Київщині чорт вибори вкрав. Казка 2: Зникнення карети

Якщо у Київській обласній раді карета перетворилась на гарбуз, то у Васильківському районі карета просто зникла

(Продовження. Початок тут)

Чи можете ви бути впевнені в тому, що депутат-переможець, за якого ви голосували, таки став депутатом? Правильна відповідь - звісно не можете. Ми пропонуємо ще один підхід до розподілу депутатських мандатів, коли у партії просто зникло трохи більше 100 голосів, щоб вона не могла подолати прохідний бар’єр.

Зникнення карети у Васильківському районі

Якщо у Київській обласній раді карета перетворилась на гарбуз, то у Васильківському районі карета просто зникла. І зникла вона дуже специфічним способом. Якщо підняти з архіву протоколи про підсумки голосування у територіальних округах, то карета на місці. Тобто до Васильківської районної ради проходять 7 політичних партій. Якщо ж користуватися підсумковим протоколом про результати виборів, дані з якого розміщені на сайті ЦВК, то в раді не вистачає депутатів від партії “Нові обличчя”. 

Згідно з оцифрованими ОПОРОЮ даними з окружних протоколів, збережених у місцевому архіві, 7 партій розподіляють між собою 43 мандати.

А ось згідно з підсумковим протоколом Васильківської виборчої комісії та інформацією сайту ЦВК, партія “Нові обличчя” недоотримала 116 голосів, внаслідок чого не подолала прохідний бар’єр, 3 звільнені мандати розподілили між собою “Блок Петра Порошенка”, ВО “Батьківщина” та ВО “Свобода”.  

Таблиця з офіційними результатами.

Розходження між двома типами офіційно складених протоколів дозволяє прямо назвати “корекцію” результатів голосування на Васильківщині примітивною.

Ніхто навіть не потрудився зачистити сліди у первинних протоколах з округів, а просто вказав інші результати в підсумковому документі. І саме на підставі такої простої операції було сформовано остаточний склад Васильківської районної ради. 

Порівняння між протоколами дозволяє стверджувати, що 116 голосів, відданих за партію “Нові обличчя” були розподілені у підсумковому протоколі між трьома партіями. “Батьківщина” отримала 18 голосів; “Соціалісти” – 69 голосів; “Самопоміч” –  29 голосів.

Ми пішли далі, порівнявши дані з сайту ЦВК про відсотки, набрані всіма  кандидатами від партій-переможців у окремих територіальних округах, з оцифрованими даними тих самих відсотків. Це дозволило встановити, що ВО “Батьківщина” та “Самопоміч” доотримали голоси (18 та 29 голосів відповідно) в одному і тому самому виборчому окрузі № 37. На сайті ЦВК немає даних про відсоток, отриманий у цьому окрузі партією “Соціалісти”, але, найімовірніше, партія здобула бонусні 69 голосів теж тут. За даними з оцифрованих окружних протоколів, в окрузі № 37 партія “Нові обличчя” отримала 140 голосів або 11,5% у окрузі. 

Різниця у 1% між даними підсумкового протоколу та протоколів з округів також дозволила кандидату від ВО “Батьківщина” Роману Деріпаскіну (округ № 33) обігнати у внутрішньопартійному рейтингу двох своїх однопартійців. Саме цей кандидат зайняв одне з трьох вакантних місць, які з’явилися після зникнення в підсумковому протоколі “карети” партії “Нові обличчя”.

Так уже вийшло, що згаданий вище Максим Запаскін із ВО “Свободи” є експертом і щодо виборів у Васильківському районі. Він одночасно балотувався до ради цього району і до Київської обласної ради. За його словами, у Васильківському районі відбулася фальсифікація голосування, жертвою якої мала стати не лише партія “Нові обличчя”, а й ВО “Свобода”. У випадку зі свободівцями фальсифікація не пройшла завдяки активній протидії партії, а “Новим обличчям” не вдалося захистити свій результат.  

Запаскін так пояснює мотивацію ТВК змінювати результати голосування виборців району: “Якщо б до Васильківської ради пройшла партія "Нові обличчя", то ситуація з депутатською більшістю у Тетяни Засухи та "Блоку Петра Порошенка" у районі була б плачевною. Та коаліція, яка склалася зараз, скоріше всього була б неможливою”.

ОПОРА попросила прокоментувати виборчі дива Київщини заступника голови ЦВК Андрія Магеру. Він назвав місцеві вибори найбільш проблематичними в Україні, порівнюючи їх  із загальнонаціональними. 

До цих виборчих кампаній характерна менша увага суспільства, слабкішими є і повноваження ЦВК впливати на ситуацію.  Комісія отримує лише фіналізовані результати від ТВК і не володіє інформацією про події на рівні округів та дільниць.

“В Україні існує близько 12 тис. видів місцевих виборів і усі їх неможливо охопити контролем ЦВК. Тим більше, у разі наявності рішень судів, ЦВК не може втручатися у виборчий спір за власною ініціативою”, – заступник голови ЦВК окреслює мізерні законодавчі можливості комісії. Натомість абсолютна меншість суддів, за оцінками Магери,  добре розуміється на виборчому процесі.

Як один із варіантів розв’язання проблеми Андрій Магера назвав надання обласним ТВК додаткових повноважень контролювати міські, сільські, селищні ТВК під час встановлення результатів виборів. А ЦВК, до прикладу, можна наділити новими можливостями контролювати обласні та районні ТВК.  

“З точки зору чинного законодавства, ситуація із попередженням зловживань на місцевих виборах є тупиковою”, – підсумовує проблему Магера.

Післясмак казки

У читача не має скластися враження, що казки про вкрадені вибори є творчим здобутком лише Київської області. У наступних статтях ми спробуємо розказати про десятки аналогічних історій з інших регіонів України. Як спойлер: на виборах Черкаської районної ради в підсумковому протоколі, на відміну від окружних, з’явилися не лише додаткові 103 голоси, а й відбувся перерозподіл 1 297 голосів на користь “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”. Це дозволило партії отримати на 2 мандати більше.

Спроби докопатися до істини, нехай і постфактум, є надзвичайно затратною справою. Про вільний доступ до даних місцевих виборів доводиться лише мріяти і продовжувати “забивати” їх руками самостійно, повернувшись з пильного архіву.  Навпаки, доступ до результатів звужується, оскільки ЦВК видаляє зі свого сайту дані про чергові місцеві вибори в разі утворення об’єднаних громад.

Описані історії – це не лише про відкритість виборчих даних,  це й про загальну атмосферу  безконтрольності та безкарності на місцевих виборах. 

Суди не тільки не мають однакової практики вирішення виборчих спорів, а й нерідко приймають відверто сумнівні рішення. Є питання і до ефективності повноважень ЦВК реагувати на незаконні рішення ТВК. Політичні партії, у свою чергу, можуть грати за правилами кругової поруки, суттєво зменшуючи шанси на виявлення маніпуляцій із голосами виборців.

Вихід завжди є. Розширення переліку відкритих даних про місцеві вибори, інституційне зміцнення ЦВК та посилення її контрольних повноважень, формування єдиної практики та політичної незалежності судів. Напрямки необхідних змін є очевидними. Головне – це бажання змінюватися. 

Олександр Клюжев, Юрій Лісовський, Роберт Лорян, Василь Косий для Ліга.net