В нашому місті про лібералізацію енергетичних ринків, які є однією з вимог за Угодою про асоціацію, можна дізнатись з плану сталого енергетичного розвитку міста.
Про план сталого енергетичного розвитку міста на 2015 -2030 роки днями розповідав директор ЕСКО «Екосистем» Василь Степаненко. Запоріжжя, підписавши у грудні 2013 р. Угоду Мерів, зобов’язалось протягом року розробити План сталого енергетичного розвитку (SEAP). За його словами, за останні 20 років населення Запоріжжя зменшилось на 190 тисяч людей та втратило близько 70% промислового виробництва. Це наслідок перехідного періоду від централізованої до ринкової економіки. За період 2004 – 2013 рр. відбулося значне підвищення платежів міста за газ та електроенергію – з 200 мільйонів доларів до більш ніж мільярда доларів. Найбільш критичними секторами стали житлові і громадські будівлі та система централізованого теплопостачання. Заборгованість міста та мешканців за природний газ стрімко росте. Подальше зростання цін на енергоносії може стати причиною кризи неплатежів та соціальними негараздами.
Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа» в Запоріжжі (МЕР) передбачає допомогу в розробці Плану сталого енергетичного розвитку міста та пошик джерел фінансування для модернізації житлових та муніципальних будівель, системи теплопостачання, питного водопостачання та водовідведення, систем вуличного освітлення. Також додаткові сектори цього плану – це система електропостачання та переробка відходів, що є актуальним у нашому місті.
Заступник керівника МЕР Андрій Міцкан говорить, що основною задачею проекту є допомога у забезпеченні енергетичної безпеки міста за рахунок впровадження програм енергоефективності. До речі, цей проект реалізується не тільки на місцевому, але й на національному рівні.
Якщо брати сьогоднішні ціни за газ, то завдяки термомодернізації будинку мешканці можуть зекономити до 50 % витрат. До програми теплоізоляції входять: заміна старих вікон на нові пластикові; утеплення верхнього поверху або горища; утеплення зовнішніх стін якісним поліестерольним матеріалом, який пропускає повітря, але не пропускає тепло.
Декілька будинків ОСББ в Запоріжжі вже утеплили, але це коштує доволі дорого. Наприклад, дев’ятиповерховий будинок по вулиці Авраменка реалізували проект із тепломодернізації на 80% від запланованого, це обійшлось мешканцям у 400 тисяч гривень. Будинок ОСББ по вулиці Радянська, 50 хотіли утеплити, але через нестачу бюджетних коштів роботи призупинили на декілька років.
Якщо порівнювати досвід європейських країн, то там ціни на енергоносії формуються ринковими методами, тобто залежить від витрат компаній на виробництво. В Україні ж ціни за енергоносії формує держава.
В країнах Центрально-Східної Європи була аналогічна ситуація, як в Україні. На прикладі цих країн ми подивилися, як реформи проходили в них. Аналітики інформаційної кампанії Stronger together з’ясували, що країни ЦСЄ можна поділити на 2 групи. У першій групі (це Словаччина, Угорщина) - ціни піднімали поступово, споживачі не були схильні економити. Другу групу складають країни Балтії та Польща. Тут ціни підняли різко та одразу, але держава підтримувала споживачів (давали кредити на утеплення житла тощо).
Прийнята Європарламентом Директива формує масштабний ринок підвищення енергоефективності споруд, а це - приблизно 2 трильйони євро на наступне десятиріччя. Головна мета цієї директиви полягає у тому, аби знизити енергоспоживання споруд у 4-5 раза шляхом їх термомодернізації.