31 грудня 2018 року розпочався офіційний виборчий процес з виборів Президента України, основними процедурними етапами якого в січні 2019 року є реєстрація кандидатів та проведення передвиборної агітації. Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА продовжували аналізувати перебіг передвиборної ситуації в регіонах України, діяльність Центральної виборчої комісії та підтримували комунікацію з правоохоронними органами в частині запобігання та фіксації порушень виборчого законодавства.  

Протягом останніх кількох місяців ОПОРА фіксувала розгортання масштабних кампаній дочасної агітації з боку понад десяти потенційних кандидатів. Ключовою проблемою дочасної агітації залишається її юридично невизначений характер та відсутність правових механізмів контролю за дотриманням правил де-факто агітаційної діяльності, зокрема фінансових витрат з боку потенційних кандидатів. Ситуація з невчасним відкриттям рахунків виборчих фондів більшістю зареєстрованих кандидатів, які продовжували проводити інтенсивні агітаційні заходи, вказує на актуальність проблеми тіньового фінансування виборчих кампаній вже в умовах офіційного виборчого процесу.  

Центральна виборча комісія в належний спосіб і з дотриманням норм виборчого законодавства організувала процес реєстрації кандидатів у Президенти (який ще не завершився) – запобігаючи можливим конфліктам та уникаючи політично вмотивованих рішень на цьому етапі виборчого процесу. Для усіх кандидатів були створені умови для реалізації пасивного виборчого права, а випадки відмови в реєстрації були обґрунтованими.  

Діяльність розпорядника Державного реєстру виборців в звітний період відбувалася у відкритий спосіб і супроводжувалася якісним інформуванням та оперативним оновленням відомостей про актуальну кількість виборців, зокрема статистики щодо тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.

Посилена увага з боку правоохоронних органів до перебігу виборчого процесу та відкритість до співпраці з громадськими спостерігачами дозволяла системно фіксувати виборчі порушення та створює передумови для ефективного запобігання та протидії потенційним виборчим зловживанням.

У межах своїх повноважень ЦВК надала дозвіл вести спостереження на чергових виборах Президента України 129 громадським організаціям, які у законний спосіб зголосилися до офіційного виконання функції громадського спостереження. Разом з тим безпрецедентно велика кількість зареєстрованих для участі в спостереженні громадських організацій створює труднощі адміністративного характеру та вказує на можливі ризики політично вмотивованого втручання в хід виборчого процесу.

За спостереженнями ОПОРИ, протягом січня 2019 року активну агітаційну кампанію розгорнули понад два десятки осіб (28), більшість з яких не були офіційно зареєстрованими кандидатами на момент проведення основної кількості агітаційних заходів. Абсолютними лідерами за масштабами та інтенсивністю агітаційної діяльності в січні 2019 року залишаються Петро Порошенко і Юлія Тимошенко. Так само активними, але менш територіально розгалуженими є агітаційні кампанії Олега Ляшка та Андрія Садового. Серед типів виборчої агітації політична реклама на зовнішніх  носіях залишається найбільш розповсюдженим способом ведення виборчої кампанії серед кандидатів. Тоді як участь у публічних заходах та проведення вуличних акцій були найменш поширеними формами агітаційної роботи серед кандидатів.

У січні зменшилася кількість регіональних візитів кандидатів, а лідерами за проведеними заходами та відвіданими регіонами, як і в попередній місяць, залишаються Петро Порошенко (відвідав 7 регіонів) і Руслан Кошулинський (відвідав 6 регіонів). Географія візитів кандидатів у січні значно звузилася, найбільша концентрація візитів кандидатів у Президенти була зафіксована в Житомирській та Черкаській областях (відвідало по 4 кандидати). В контексті регіональних візитів кандидатів найбільшим ризиком з точки зору дотримання законодавства залишаються епізодичні прояви передвиборної благодійності та публічна участь посадовців у заходах кандидатів.

В умовах офіційного старту виборчого процесу найпоширенішим порушенням законодавства стало виготовлення та розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації без вихідних даних або фінансування агітації не з виборчого фонду кандидата (до його офіційного відкриття). Ключовою проблемою в оцінці дотримання норм законодавства щодо проведення передвиборної агітації було те, що положення виборчого законодавства не поширюються на осіб, які здійснюють агітацію в статусі незареєстрованих кандидатів. Навіть в цих умовах, у січні 2019 року спостерігачі ОПОРИ направили 239 звернень та заяв до територіальних підрозділів Національної поліції України, які стосувалися порушення кандидатами на пост Президента вимог законодавства. Більшість зафіксованих випадків розповсюдження друкованих матеріалів без вихідних даних стосувалася агітаційної діяльності Андрія Садового та Анатолія Гриценка.

Неправомірна практика збору персональних даних громадян України в ході проведення агітаційної роботи на користь окремих кандидатів свідчить про недоброчесні наміри і створює реальні ризики незаконного впливу на волевиявлення виборців. Спостерігачами були зафіксовані факти збору персональних даних під час опитування виборців у інтересах потенційного кандидата на пост Президента України Петра Порошенка, а також в ході оформлення підписки на партійну газету Радикальною партією Олега Ляшка. Зафіксовані спостерігачами ОПОРИ випадки залучення працівників бюджетних установ та організацій до проведення подібних опитувань та іншої агітаційної діяльності (в Хмельницькій, Львівській, Одеській областях) є небезпечними і можуть класифікуватися як прояви зловживання інституційним адміністративним ресурсом. Так само неприпустимими є виявлені ОПОРОЮ (в Дніпропетровській, Харківській, Закарпатській, Хмельницькій, Івано-Франківській областях) випадки публічної активності посадових і службових осіб місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на користь конкретних кандидатів, адже це нівелює принцип політичної неупередженості посадовців.

ПРОМІЖНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕЄСТРАЦІЇ КАНДИДАТІВ НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ

ОПОРА відзначає безконфліктність та належну організацію процесу реєстрації кандидатів на пост Президента України Центральною виборчою комісією.

Проміжні результати спостереження за перебігом реєстрації кандидатів дозволяють стверджувати, що ЦВК дотримується пріоритету пасивного виборчого права кандидатів під час розгляду проблемних моментів у поданих ними документів.  Така стратегія ЦВК у питаннях реєстрації кандидатів, на нашу думку, відповідає стандартам демократичних виборів і дозволяє ефективно  забезпечити реалізацію громадянами пасивного виборчого права. 

Станом на 30 січня 2019 року ЦВК зареєструвала кандидатами на пост Президента 26 осіб, 12 особам було відмовлено у реєстрації.  На розгляді Комісії залишаються документи 13 потенційних кандидатів, при цьому документи для реєстрації кандидатом на пост Президента України подаються до 03 лютого включно. За попередніми оцінками ОПОРИ, які будуть остаточно оприлюднені після завершення процесу реєстрації кандидатів, ЦВК мала обґрунтовані підстави відмовити в реєстрації 12 особам. Ці підстави були пов’язані із невнесенням потенційними кандидатами грошової застави та невідповідностями у поданих документах.

На момент оприлюднення звіту кількість зареєстрованих кандидатів вже перевищує остаточну кількість претендентів на посаду Глави держави на позачергових виборах 2014 року (23 особи), чергових виборах 2010 р. (18 осіб) та чергових виборах 1999 р. (15 осіб). У зв’язку із правом кандидатів подавати членів ОВК та ДВК та відсутністю обмежень для максимального складу цих комісій, ОПОРА закликає всіх суб’єктів виборчого процесу свідомо підійти до процесів адміністрування виборів на рівні областей та виборчих дільниць. Стабільність роботи ОВК та ДВК на чергових виборах Президента України буде залежати від професійності і компетентності членів цих комісій,  запропонованих кандидатами на пост Президента України. Натомість домінування у складі виборчих комісій непідготовлених осіб може стати свідомою технологією дестабілізації виборчого процесу.

ОПОРА закликає кандидатів на пост Президента України та ЗМІ утриматися від заяв, спрямованих на дискредитацію процесу функціонування Державного Реєстру виборців. Поширення необґрунтованих повідомлень про збільшення  кількості виборців в Україні у період між 2014-2019 рр. та порушення порядку оновлення Державного реєстру виборців негативно впливає на рівень довіри суспільства до виборчого процесу в цілому. На думку організації, на поточний момент немає жодних фактологічних підстав для таких заяв та повідомлень.

Станом на 31 грудня 2018 року до Державного реєстру виборців включено 35 млн 602 тис. 855 виборців, при цьому до цієї кількості входять виборці, виборчі адреси яких відносяться до тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, Донецької та Луганської областей. Ця кількість також включає 985 тис. 375 виборців, внесених до Реєстру із відміткою “Вибув”. Кількість виборців у списках виборців у день голосування 31 березня 2019 року включатиме усіх громадян, виборчі адреси яких відносяться до дільниць на підконтрольній державі територіях. До списків виборців не будуть включені особи, виборчі адреси яких відносяться до тимчасово окупованих територій, якщо вони не скористалися процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.  Вказана категорія громадян складається, як із мешканців тимчасово окупованих територій, так і внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до чинного законодавства не включатимуться до списків виборців і громадяни, які мають у Державного реєстрі відмітку “Вибув”. Таким чином, фактична кількість виборців на чергових виборах Президента України складатиметься з виборців, адреси яких відносяться до підконтрольної державі території, а також мешканців тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, які одноразово змінили місце голосування без зміни виборчої адреси. До прикладу, на позачергових виборах Президента України 2014 року до списків виборців на дільницях, охоплених голосуванням, було включено біля 35 млн 95 тис. виборців. 

ОПОРА відзначає посилення занепокоєння суб’єктів виборчого процесу щодо можливого зростання кількості громадян, які де-факто не перебуватимуть за своєю виборчою адресою в день голосування і не скористаються процедурою тимчасової зміни місця голосування. Ці негативні очікування пов’язані із процесами внутрішньої і зовнішньої трудової міграції та можливими технологіями  незаконного використання виборчих бюлетенів членами ДВК у змові з недобросовісними учасниками виборчого процесу. 

До спостерігачів надходили особисті звернення громадян про можливе здійснення невідомими особами фіксації фактів постійної відсутності громадян за виборчими адресами. У зв’язку із даними обставинами, ОПОРА вітає оприлюднення публічної позиції керівництва МВС України про готовність системно протидіяти спробам отримувати бюлетені замість інших виборців, відсутніх в день голосування за своєю виборчою адресою. Цей ракурс протидії порушенням може бути одним із пріоритетів і офіційних спостерігачів від кандидатів на пост Президента України та громадських організацій.

ОПОРА вітає зусилля Розпорядника Державного реєстру виборців щодо запровадження практики оперативного оприлюднення статистики стосовно тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Це сприятиме, серед іншого, реалізації інформаційно-просвітницьких кампаній для виборців, які де-факто не проживають за своєю виборчою адресою. При цьому ЦВК доцільно продовжити діалог із політичними партіями, представленими у парламенті, з питань удосконалення порядку здійснення публічного контролю за веденням Державного реєстру виборців.

У зв’язку із необхідністю забезпечення виборчих прав громадян, актуальним залишається завдання із посилення та координації зусиль ЦВК, органів центральної та місцевої влади, громадських організацій з питань інформування громадян про можливість тимчасово змінити місце голосування без зміни виборчої адреси.

Національна поліція України розслідує 8 кримінальних проваджень, пов’язаних із виборчим процесом

ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ПІД ЧАС ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ

Станом на 29 січня 2019 року Національна поліція України розслідує 8 кримінальних проваджень, пов’язаних із виборчим процесом. Про це свідчить інформація, оприлюднена МВС України. Серед цих проваджень 1 стосується підкупу виборців (стаття 160 Кримінального кодексу України), перешкоджання законній діяльності журналістів (стаття 171 КК) – 1, перевищення влади або службового становища (стаття 365 КК) – 1.  4 кримінальні провадження стосуються хуліганських дій (ст. 296 КК).

За даними МВС України, з початку виборчого процесу було складено 73 протоколи про адміністративні правопорушення. Усього до Національної поліції України в усіх регіонах України надійшло 357 повідомлень про виборчі події.

Громадянська мережа ОПОРА відзначає належний рівень комунікації спостерігачів організації з керівництвом та територіальними підрозділами Національної поліції України і МВС України. Системна взаємодія між позапартійними спостерігачами та представниками правоохоронних органів створює передумови для посилення заходів із протидії виборчим порушенням.

ОПОРА закликає правоохоронні органи забезпечити політично неупереджене розслідування всіх виявлених порушень виборчого законодавства.

ЦВК надала дозвіл вести спостереження на чергових виборах Президента України 129 громадським організаціям

ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЗІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ НА ВИБОРАХ

Станом на 29 січня 2019 року ЦВК надала дозвіл вести спостереження на чергових виборах Президента України 129 громадським організаціям. Відповідно до Календарного плану виборів громадські організації мали можливість звернутися до ЦВК із клопотанням про дозвіл мати офіційних спостерігачів до 29 січня. Кількість громадських організацій, які планують вести спостереження, суттєво зросла, у порівнянні з попередніми загальнонаціональними виборами. На позачергових виборах Президента України 2014 р. було надано дозвіл вести спостереження 10 громадським організаціям, позачергових виборах народних депутатів України 2014 року – 37, проміжних виборах народних депутатів України 17 липня 2016 року (у 7 ОВО) – 19, чергових виборах народних депутатів України 2012 року – 68.

За попередніми оцінками ОПОРИ, значне збільшення кількості громадських організацій у сфері спостереження на виборах частково пов’язано із діяльністю виборчих структур кандидатів на пост Президента України. Використання громадських організацій як юридичної форми ведення політично вмотивованого спостереження  створює потенційні загрози для суспільної легітимності результатів позапартійних моніторингових інституцій.

АГІТАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ПОТЕНЦІЙНИХ ТА ЗАРЕЄСТРОВАНИХ КАНДИДАТІВ У ПРЕЗИДЕНТИ

Протягом січня передвиборча активність кандидатів була менш інтенсивною порівняно з періодом, що передував офіційному старту виборчого процесу. Лише для політичної реклами на зовнішніх носіях зберігається високий ступінь використання всіма зареєстрованими і незареєстрованими кандидатами. Однак решта форм агітаційної активності в січні 2019 року використовувалася менш інтенсивно. Зокрема, суттєво скоротилася кількість проведених вуличних акцій та публічних заходів у рамках візитів кандидатів у регіони України, дещо зменшилася кількість агітаційних наметів.   

Агітаційну кампанію в січні розгорнули 28 осіб – з них як ті, хто досі є незареєстрованим кандидатом або не мають такого наміру (найбільш активно – Арсеній Яценюк), так і ті, хто подав документи в ЦВК лише в останній тиждень місяця (Юлія Тимошенко, Олександр Вілкул, Дмитро Добродомов, Руслан Кошулинський, Олег Ляшко). Фактично більшість агітаційних заходів, зафіксованих протягом останнього місяця спостерігачами ОПОРИ, не фінансувалася з виборчого фонду кандидатів і жодним чином не підлягали публічному контролю.   

Лідерами за масштабами агітаційної активності в січні є Петро Порошенко  і Юлія Тимошенко

Абсолютними лідерами за масштабами агітаційної активності в січні є Петро Порошенко  і Юлія Тимошенко (усіма формами агітації охоплено всі регіони). Дещо менш розгалуженою, хоча так само комплексною та інтенсивною є агітаційна кампанія Олега Ляшка та Андрія Садового. Натомість Анатолій Гриценко та Володимир Зеленський вибірково використовують різні форми агітації і не проводять однаково масштабних кампаній в різних регіонах України. Активними є агітаційні кампанії Олександра Шевченка та Руслана Кошулинського, зокрема в компоненті зовнішньої реклами. Однак перший з них концентрується на медійній агітації, а другий значно більш активний в проведенні публічних заходів. Агітаційні кампанії інших активних кандидатів (Олександра Вілкула, Юрія Бойка, Сергія Капліна) в січні не носили загальнонаціонального характеру і мали виключно регіональний ухил. З переліку зареєстрованих кандидатів взагалі не проводили масштабних агітаційних заходів Віталій Скоцик, Роман Насіров, Олександр Мороз, Аркадій Корнацький та Олександр Данилюк.

Однією з особливостей агітаційної кампанії кандидатів у січні є її централізований характер, місцеві виборчі штаби мінімально залучені до проведення агітаційної роботи. Формат та зміст загальнонаціональних кампаній кандидатів (потенційних кандидатів) не має виразних регіональних особливостей. Натомість виборчі команди на регіональному рівні зайняті пошуком та відбором кандидатур до складу ОВК і ДВК.  Агітаційна кампанія кандидатів  також є нерівномірною в розрізі регіональних адміністративно-територіальних одиниць, концентруючись в обласних центрах. На рівні районів агітаційна активність місцевих команд кандидатів і партій є не значною або взагалі відсутня.

Агітація на зовнішніх рекламних носіях залишається найбільш поширеним способом ведення виборчої кампанії серед кандидатів. Практично всі зареєстровані кандидати розміщують політичну рекламу на зовнішніх носіях. Беззаперечними лідерами, які масово використовують рекламу на білбордах і сітілайтах є Андрій Садовий, Петро Порошенко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Юлія Тимошенко і Володимир Зеленський. Серед незареєстрованих кандидатів, крім Петра Порошенка, лідирує Арсеній Яценюк, агітаційна кампанія якого, ймовірно, більше орієнтована на парламентські, а не президентські вибори.  

  

Активність  кандидатів та політиків  у сегменті зовнішньої реклами

Кампанії з розповсюдження друкованих матеріалів повноцінно розгорнули 12 осіб, у тому числі політики, які не мають наміру брати участь в президентській виборчій кампанії або досі не зареєстровані (Петро Порошенко, Арсеній Яценюк). Разом з тим до цієї форми агітації не вдаються Володимир Зеленський і Валентин Наливайченко – кандидати, які є одними з найактивніших в інших агітаційних форматах. Лідерами за розповсюдженням друкованих агітаційних матеріалів у січні 2019 року є Андрій Садовий (зафіксоване масове поширення в 21 області), Юлія Тимошенко (20 областей) та Олег Ляшко (19 областей). Розповсюдження таких матеріалів (партійних газет, календарів, інформаційних буклетів) переважно відбувається на публічних заходах і в людних місцях, а також через мережу вуличних наметів. Друковані матеріали найчастіше слугують не лише для політичної реклами безпосередньо кандидатів, але й для просування партій, до яких належать кандидати чи потенційні кандидати (насамперед “Народного фронту”, “Батьківщини”, “Свободи”, “Самопомочі”).  

 

Розповсюдження кандидатами та політиками друкованих матеріалів

Понад 20 осіб проводять активну агітаційну діяльність у контексті президентської виборчої кампанії, використовуючи регіональні друковані ЗМІ. Найбільш масштабними в цьому компоненті агітації є кампанії Петра Порошенка (масове розміщення в 24 областях), Юлії Тимошенко (23 області) і Олега Ляшка (20 областей). Серед незареєстрованих станом на 28 січня, але потенційних кандидатів, крім Петра Порошенка, найактивнішим є Сергій Тарута (масове розміщення агітації в друкованих ЗМІ п’яти областей).

Активність кандидатів щодо розміщення агітації в регіональних друкованих ЗМІ

Онлайн ЗМІ та соціальні мережі в агітаційних цілях використовують практично всі зареєстровані кандидати. Однак найактивнішими в цьому компоненті агітації є шестеро зареєстрованих кандидатів у Президенти (Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Анатолій Гриценко, Андрій Садовий, Володимир Зеленський) і Петро Порошенко, які суттєво переважають решту.  

Активність кандидатів щодо агітації в регіональних інтернет ЗМІ

У січні 2019 року близько половини кандидатів (14 осіб) масштабно використовували регіональні аудіовізуальні ЗМІ в агітаційних цілях. Лідерами за розміщенням агітації на телебаченні та радіо є Петро Порошенко (масово розміщено в 20 областях), Юлія Тимошенко (17 областей) та Олег Ляшко (15 областей). Стосовно змісту повідомлень збільшилася кількість інформації щодо програмної діяльності кандидатів, процесу їх висунення та реєстрації. Як в попередній звітний період, у регіональних аудіовізуальних ЗМІ широко висвітлювалися візити кандидатів. Значна частина агітаційного контенту стосувалася привітань кандидатів (потенційних кандидатів) з нагоди свят та пам’ятних подій.

Активність кандидатів щодо агітації в аудіовізуальних ЗМІ (ТБ та радіо)

Найменш поширеною формою агітаційної роботи кандидатів у перший місяць офіційної виборчої кампанії було проведення вуличних акцій – лише 13 осіб здійснювали таку активність. Найбільш масштабні за географічним охопленням публічні заходи та вуличні акції проводили Петро Порошенко та Андрій Садовий (в 12 областях), а також Олег Ляшко (в 10 областях). Не всі кандидати, які лідирують у використанні інших форм агітації, активно проводили вуличні акції в січні. Зокрема, це стосується Володимира Зеленського. Виборча команда Петра Порошенка (який на той момент не перебував у статусі зареєстрованого кандидата) організувала проведення загальнонаціонального соціологічного опитування, що фактично є формою вуличної агітації (кампанія «від дверей до дверей»). До такої діяльності на оплачуваній основі залучалися не лише прихильники кандидата чи нейтральні особи, але й працівники бюджетних закладів. Така діяльність свідчить про неправомірне витрачання виборчих коштів (до моменту створення виборчого фонду), а також має ознаки зловживання адміністративним ресурсом.

Активність кандидатів щодо агітації шляхом проведення вуличних акцій

 

РЕГІОНАЛЬНІ ВІЗИТИ КАНДИДАТІВ ТА БЛАГОДІЙНА АКТИВНІСТЬ

З офіційним початком виборчої кампанії зменшилася кількість візитів, які здійснювали кандидати та потенційні кандидати в різні регіони України. Станом на 29 січня спостерігачі ОПОРИ зафіксували 56 регіональних візитів. Основна географія таких заходів обмежується прилеглими до Київської області регіонами. Найбільш відвідуваними в січні регіонами стали Черкаська і Житомирська області. Ці регіони відвідали по чотири кандидати в Президенти. Запорізьку, Київську, Полтавську і Дніпропетровську відвідали по три кандидати (потенційні кандидати). Натомість кандидати проігнорували в ході своїх поїздок три західні області України (Закарпатську, Львівську і Чернівецьку), а також Херсонську, Миколаївську і Хмельницьку.

Кількість регіонів України, охоплених одним або декількома візитами потенційних кандидатів

Найбільшу кількість регіонів (7 областей) в січні 2019 року відвідав Петро Порошенко, який на момент проведення поїздок не був у статусі офіційно зареєстрованого кандидата в Президенти. Активну кампанію в другій половині місяця розпочав Руслан Кошулинський, який всього відвідав 6 областей, тоді як Олександр Вілкул за цей же час здійснив візити в 5 областей. У цілому  14 кандидатів проводили регіональні поїздки в агітаційний цілях протягом останнього місяця. Не відвідував регіони Олександр Шевченко, який був активний в цьому компоненті дочасної агітації в грудні. Також таку форму роботи з виборцями взагалі не використовував Володимир Зеленський. Юлія Тимошенко протягом місяця не здійснювала регіональних візитів, однак 29 січня розпочала всеукраїнський передвиборчий тур.

У рамках моніторингу регіональних активностей кандидатів (потенційних кандидатів) ОПОРА також детально аналізує географію візитів у межах областей та інтенсивність публічних заходів, які проводять кандидати. У межах усіх своїх візитів найбільшу кількість населених пунктів (22) відвідав Петро Порошенко, а також лідирує Руслан Кошулинський (16 відвіданих населених пунктів). У цих же двох політиків найбільша кількість проведених під час регіональних візитів заходів – 32 і 22 відповідно. Нагадаємо, що в грудні ситуація з розподілом лідерів за кількістю проведених візитів, заходів та відвіданих населених пунктів була аналогічною.

Спостерігачами в ході моніторингу регіональних візитів суб’єктів виборчого процесу (і потенційних кандидатів) було виявлено 10 випадків передачі ними від свого імені або від імені партії товарів громадянам. Сюди ж відносяться випадки участі політичних лідерів у офіційному врученні товарів, закуплених за бюджетні кошти. Найчастіше такий формат агітаційної роботи використовували Олег Ляшко (4 епізоди) та Петро Порошенко (3 епізоди).

Олег Ляшко в рамках своїх візитів у регіонах надавав благодійну допомогу головним чином соціальним установам і закладам. Зокрема вручав подарунки колективу дитячого садка в Балаклеївській ОТГ (Черкаська область) та дітям в Житомирському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації.  

Благодійна діяльність кандидата від ВО “Свобода” Руслана Кошулинського в рамках президентської виборчої кампанії відбувалася у форматі надання допомоги військовослужбовцям (наприклад, у місті Сєвєверодонецьк кандидатом публічно було передано медикаменти для військового шпиталю).

Чинний Президент України епізодично вдавався до передвиборної благодійності в рамках своїх візитів щодо популяризації надання автокефалії Українській православній церкві (зокрема публічно подарував годинники військовим, які знаходяться в Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни, також подарував спортивне знаряддя дітям у Житомирській області).

Випадки передачі кандидатами на пост Президента України товарів і послуг виборцям

 

ПОРУШЕННЯ ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ІНЦИДЕНТИ ІЗ ОЗНАКАМИ НЕДОТРИМАННЯ ВИМОГ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ТА СТАНДАРТІВ  ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ

У січні 2019 року значна частина активних учасників виборів Президента України не мала офіційного статусу кандидатів, але проводила фактичну агітаційну діяльність та/або займалася підготовкою власних команд до участі у передвиборчій кампанії. Враховуючи цю обставину, правова оцінка негативних проявів де-факто передвиборчої активності потенційних кандидатів була ускладнена. Закон України “Про вибори Президента України” встановлює комплекс обмежень для ведення передвиборної агітації, однак вони застосовуються лише до зареєстрованих ЦВК кандидатів на пост Глави держави. Але складність правового реагування на фактичне порушення майбутнього суб’єкта виборчого процесу не є підставою для ігнорування негативних проявів у дотриманні стандартів демократичних виборів.

У перший місяць виборчого процесу найпоширенішим порушенням законодавства стало виготовлення та розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації без вихідних даних або фінансування агітації не з виборчого фонду кандидата. Масовість інцидентів була пов’язана із двома основними факторами: матеріали дочасної агітації кандидатів не були змінені після їхньої офіційної реєстрації або нові матеріали агітації виготовлялися і поширювалися без вказання вихідних даних і до офіційного відкриття кандидатом виборчого фонду.  

Закон України “Про вибори Президента України” зобов’язує кандидата на пост Президента України фінансувати витрати на передвиборну агітацію лише з рахунків виборчих фондів. Саме тому розміщення матеріалів дочасної агітації  після реєстрації  кандидата або фактичне фінансування агітаційних витрат до відкриття виборчого фонду є прямими порушеннями законодавства. У цьому контексті ЦВК ухвалила важливе рішення про звернення до Національної поліції України для перевірки відповідності законодавству фінансування виготовлення друкованих матеріалів передвиборної агітації кандидата на пост Президента України Ігоря Шевченка.

За оперативними даними, у січні 2019 року спостерігачі ОПОРИ направили 239 звернень та заяв до територіальних підрозділів Національної поліції України, які стосувалися порушення кандидатами на пост Президента вимог законодавства. Абсолютна більшість з них стосувалися розповсюдження друкованих матеріалів без відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, відповідальних за випуск осіб та замовника відповідних матеріалів.

Кількість поданих спостерігачами ОПОРИ заяв/звернень до Національної поліції щодо порушення законодавства у частині розміщення агітаційних матеріалів (кількість оновлюється)

Місцеві організації політичних партій та виборчі структури кандидатів на пост Президента України поєднували агітаційну діяльність зі збором персональних даних громадян (“Блок Петра Порошенка “Солідарність”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Громадянська позиція”, Об’єднання “Самопоміч”). Наймасштабніше персональні дані збирались під час опитування виборців в інтересах потенційного кандидата на пост Президента України Петра Порошенка.  Радикальна партія Олега Ляшка, у свою чергу,  акумулювала дані про громадян із метою оформлення підписки на партійну газету. 

Практика збору персональних даних громадян, як засвідчує моніторинг ОПОРИ,  супроводжувалася прикладами порушенням або неповним дотриманням спеціального законодавства. Були зафіксовані випадки неотримання агітаторами дозволу на обробку їхніх персональних даних, а мета збору і обробки такої інформації не завжди пояснювалась чи була зрозумілою громадянам.  Очевидною є і неможливість ефективно проконтролювати фактичне використання персональних даних громадян, зібраних структурами кандидатів. Частиною проблеми є виявлені факти отримання місцевими командами кандидатів копій паспортів громадян України, які залучаються до агітації або є просто виборцями. Такі факти мали місце під час розгортання мережі агітаторів для проведення опитування виборців у інтересах потенційного кандидата на пост Президента України Петра Порошенка (Южноукраїнськ Миколаївської області).

Громадянська мережа ОПОРА звернулася до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової з проханням провести перевірку зібраних спостерігачами фактів недотримання законодавства у сфері захисту персональних даних.  Виборці, у свою чергу, повинні утримуватись від передачі власних персональних даних третім особам, якщо вони не розуміють мету збору, строк збереження і форми використання таких даних.  

Безконтрольний процес збору, обробки та збереження персональних даних громадян відкриває практичні можливості для незаконного впливу на волевиявлення виборців (підкуп, дезінформація, тиск тощо).

Інциденти із ознаками зловживання адміністративними ресурсами у виборчому процесі

Протягом звітного періоду спостерігачі ОПОРИ зафіксували низку випадків із ознаками зловживання адміністративними ресурсами у виборчих інтересах окремих зареєстрованих та незареєстрованих кандидатів.  Виявлені інциденти потребують належної реакції на рівні правоохоронних органів, внутрішніх процедур реагування у  органах влади та суспільно-політичної дискусії.  Поєднання ефективної реакції правоохоронної системи та несприйняття  проявів адміністративного ресурсу з боку суспільства дозволить уникнути  сценарію масового поширення такого роду зловживань під час активної фази виборчої кампанії.  Особлива увага має бути приділена виборчим інцидентам із ознаками перешкоджання вільному волевиявленню виборців шляхом примушування або погроз.

Закони України “Про вибори Президента України” та “Про державну службу”, інші нормативні акти базуються на принципі рівного виборчого права та невтручання посадових і службових осіб органів влади у політичний та виборчий процеси. Крім обмежень для посадовців різних рівнів у виборчому законодавстві, Закон України “Про державну службу” прямо вказує на неприпустимість впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, необхідність утримання від  демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов’язків. Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення повноважень виборчою комісією, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії. Незаконна діяльність службових осіб із перешкоджання вільному волевиявленню виборця шляхом примушування або обману також підпадає під загальні для усіх суб’єктів правопорушення норми Кримінального кодексу.

Законодавство України відповідає базовим міжнародним документам у сфері демократичних стандартів виборів. Зокрема, Кодекс належної практики у виборчих справах Венеціанської комісії пов’язує принципи рівності можливостей та вільного волевиявлення із безстороннім ставленням державної влади щодо виборчої кампанії.  У Міжнародному кодексі поведінки державних посадових осіб (Генеральна Асамблея ООН, 1996) вказується на тому, що участь державних службовців у політичному процесі не має підірвати віру громадськості в неупереджене виконання ними своїх функцій і обов’язків. Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ, у свою чергу, вимагає від держав-учасниць дотримуватися “чіткого розмежування між державою та політичними партіями, зокрема, що політичні партії не будуть зливатися з державою”.

Для забезпечення стандартів виборів держава має попереджувати зловживання інституційним адміністративним ресурсом

Для забезпечення стандартів виборів держава має попереджувати зловживання інституційним адміністративним ресурсом, який полягає у використанні кадрових ресурсів та матеріально-технічних засобів держави в інтересах окремих партій чи політиків, за відсутності рівного доступу до них усіх інших політичних акторів.

На місцевому рівні зафіксовано низку випадків із ознаками залучення працівників бюджетних організацій, державних та комунальних підприємств до проведення опитування щодо політичних уподобань виборців та формування мережі симпатиків потенційного кандидата на пост Президента України Петра Порошенка. Головою фракції “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”  Артуром Герасимовим активність із проведення опитування була охарактеризована як кампанія “від дверей до дверей” європейського зразка.  Варто зазначати, що Сумська регіональна організація “Блоку Петра Порошенка “Солідарність” спростувала причетність партії до проведення опитування виборців.

Спостерігачі організації за власною ініціативою або за зверненням громадян перевірили низку інцидентів, пов’язаних із залученням працівників бюджетних установ та організацій до проведення опитування в інтересах потенційного кандидата. Зокрема, ініціативу щодо інформування підлеглих про проведення навчання активістів кампанії із опитування виборців проявило керівництво Хмельницького університету управління та права, Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки, керівництво Хмельницького професійного ліцею електроніки. Це підтвердили присутні на такому навчанні представники цих організацій, яке проводилось 12 – 14 січня у приміщенні Хмельницького університету управління та права. У коментарі представникам ОПОРИ директорка Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки підтвердила факт інформування з її боку підлеглих про можливіть “підзаробити” під час виборів, а присутність на навчанні працівників закладу в робочий час пояснила їхнім гнучким графіком роботи.

У Яворівському районі Львівської області від громадян надійшла інформація про здійснення співробітниками управління соціального захисту населення райдержадміністрації телефонних дзвінків соціальним працівникам із пропозиціями бути членами виборчих комісій від потенційного кандидата на пост Президента України Петра Порошенка та залучитись до оплачуваної роботи агітаторами на користь відповідного учасника виборів. Із метою виявлення обставин інциденту спостерігач ОПОРИ звернувся за коментарем до голови Яворівської РДА Ігора Самардака, який не спростував вказаний факт.

Прояви ініціювання участі працівників бюджетних закладів у опитуванні з боку їхнього керівництва зафіксовані і щодо Одеської міської поліклініки № 20, бюджетних закладів та організацій Великомихайлівського та Арцизького районів Одеської області.

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували низку випадків проведення навчань агітаторів у приміщеннях бюджетних установ та організацій (приміщення Хмельницького університету управління і права,  школи №96 міста Львова, Миколаївський обласний центр перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників державної влади).

Протягом звітного періоду ОПОРА також зафіксувала проведення народними депутатами Іриною Сисоєнко, Романом Семенухою та Ігорем Діденко (Об’єднання “Самопоміч”) зустрічей з педагогами та працівниками лікарень у робочий час. Під час деяких із цих заходів, народні депутати України робили заяви із ознаками прихованої агітації на користь лідера політичної сили Андрія Садового.

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували випадки залучення працівників бюджетних підприємств, установ та організацій, органів влади до проведення або організації окремих заходів за участю потенційних кандидатів на пост Президента України Петра Порошенка та Олега Ляшка.

Під час регіональних візитів Президента України, потенційного кандидата на пост Глави держави Петра Порошенка до заходів залучалися працівники місцевих органів влади, державних та комунальних підприємств і організацій. Така практика зафіксована у Волинській, Рівненській, Черкаській, Житомирській, Київській та інших областях.

18 січня в зустрічі з потенційним на той момент кандидатом на пост Президента України, народним депутатом України Олегом Ляшком у палаці культури у місті Олександрія Кіровоградської області масово  брали участь працівники бюджетних організацій та підприємств: вчителі, медики, працівники міської ради. Під час цього заходу Олександрійський міський голова Степан Цапюк висловив слова вдячності Олегу Ляшку за його діяльність, окремо зазначивши про неможливість проводити агітацію у власному посадовому статусі.

Незважаючи на те, що Петро Порошенко та Олег Ляшко мають офіційний посадовий статус (чинний Президент України та народний депутат відповідно), проблема розмежування поточної посадової та політичної діяльності залишається актуальною.

У січні представники ОПОРИ фіксували активність посадових і службових осіб місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, яка має ознаки недотримання ними принципу політичної неупередженості та рівновіддаленості.

16 січня 2019 року  спостерігачі ОПОРИ  стали свідками проведення двох окремих зустрічей міського голови Дніпра Бориса Філатова та його заступника Михайла Лисенка із представниками ОСББ та працівниками комунальних підприємств у сфері водопостачання та транспорту. Виступи цих посадових осіб органу місцевого самоврядування мали ознаки непрямих закликів підтримати на виборах чинного Президента України Петра Порошенка. Зокрема, міський голова Борис Філатов зазначив, що голосувати, ймовірно, більше немає за кого, крім Петра Порошенка. При цьому під час відкриття зустрічі із працівниками комунальних підприємств заступник міського голови Лисенко охарактеризував її як годину “політінформації” і акцентував увагу присутніх на позитивних відносинах міської ради з Адміністрацією Президента України та успішності процесу децентралізації. Проведення заходів з політичного інформування працівників комунальних установ та організацій, які перебувають з організаторами у відносинах підпорядкування, є сумнівними з точки зору забезпечення принципу невтручання органів влади у виборчий процес.

Низка посадових осіб місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування робила заяви на підтримку потенційних та зареєстрованих кандидатів на пост Президента України. Такі випадки зафіксовані щодо підтримки чинного Президента України Петра Порошенка та висуванця ВО “Свобода” Руслана Кошулинського.  Голова  Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, Харківський міський голова Геннадій Кернес,  міський голова Бахмута Донецької області публічно заявили про свій намір підтримати кандидатуру Петра Порошенка на чергових виборах Президента України. У Летичівському районі Хмельницької області за підписом голови РДА Ірини Матлаєвої у друкованому ЗМІ “Летичівська газета” було оприлюднено статтю із назвою “Чому я голосуватиму за чинного Президента України”. У цій же області місцеві ЗМІ оприлюднили звернення голови Старокостянтинівської РДА  Сергія Фесуна аналогічного змісту.

У січні Руслана Кошулинського публічно підтримав перший заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик та Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.

Спостерігачі ОПОРИ відзначають наявність фактів використання офіційних веб-ресурсів місцевих органів виконавчої влади у виборчих інтересах одного з потенційних кандидатів на пост Президента України.

У Миколаївській області спостерігачі ОПОРИ відзначають кардинальне зменшення матеріалів із висвітлення проблем локального розвитку на офіційних веб-сайтах райдержадміністрацій. Основною тематикою веб-ресурсів місцевих органів виконавчої влади стало інформування про діяльність Президента України у контексті виборчого процесу. До прикладу, Врадіївська РДА опублікувала інформацію соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова, що супроводжується коментарем голови РДА Василя Жосана щодо зростання електоральних рейтингів чинного Президента України Петра Порошенка. Натомість у Донецькій області офіційний веб-сайт Донецької облдержадміністрації оприлюднив матеріал, у якому повідомляється про рішення Бахмутського міського голови Олексія Реви підтримати Петра Порошенка на чергових виборах Президента України.

Така практика інформаційного висвітлення діяльності Президента України місцевими органами виконавчої влади не може вважатися відповідною вимогам Закону України “Про вибори Президента”. Частиною третьою статті 58 Закону встановлено, що до передвиборної агітації не відносяться офіційні повідомлення в період виборчого процесу про дії кандидатів на пост Президента України, пов’язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень. Але, як підкреслюється у законодавстві, ці повідомлення не повинні супроводжуватися коментарями, які можуть мати агітаційний характер. Важливою складовою правової оцінки ситуації є врахування законодавчої заборони органів державної влади та органів місцевого самоврядування втручатися у виборчий процес (пункт 2 частини четвертої статті 3 Закону України у частині забезпечення рівності прав і умов участі у виборчому процесі). Висвітлення діяльності Президента України у контексті його виборчих перспектив чи переваг є порушенням принципу рівності можливостей і умов участі у виборчому процесі,  загальних законодавчих засад конкурентних та вільних виборів. Це зауваження, на думку ОПОРИ, є правомочним, як у випадку діяльності на користь зареєстрованого кандидата, так і незареєстрованого на момент інциденту учасника виборів.

Окремим напрямком активності посадових осіб органів влади стало публічне зазначення ролі Президента України у забезпеченні державного фінансування інфраструктурних проектів та соціальних програм. Одним із проблемних аспектів такого публічного позиціювання є те, що значна частина таких програм та проектів, профінансованих за рахунок коштів Державного бюджету України, не належить до сфери прямих посадових обов’язків Глави держави. При цьому реалізація таких програм під час виборчого процесу несе в собі ризики зловживання бюджетним адміністративним ресурсом у виборчих інтересах.

До прикладу, в Одеській області за ініціативи голови ОДА Максима Степанова реалізується проект “Мобільна поліклініка”. Цей проект передбачає проведення безкоштовного обстеження громадян на базі пересувного діагностичного комплексу.  Учасникам обстежень надаються друковані матеріали про програму Президента України у сфері охорони здоров’я.

У Львівській області участь органів місцевого самоврядування в обговоренні  перспективних планів розвитку територій викликала конфлікт між головами окремих ОТГ та керівництвом РДА. Такі обговорення спрямовуються на виконання Указу Президента України від 6 грудня 2018 року “Про додаткові заходи щодо забезпечення реформ із децентралізації влади”

Спостерігачі ОПОРИ стали свідками проведення 17 січня наради у Мостиській РДА, на якій її голова наголошував головам ОТГ на необхідності рознести мешканцям сільської місцевості запрошення на обговорення планів розвитку територій. Ці запрошення містять позначку, що відповідне обговорення відбувається за ініціативи Президента України Петра Порошенка. Голови Дидятської сільської ради та Волицької ОТГ заперечили голові РДА щодо виконання органами місцевого самоврядування такого зобов’язання, посилаючись на потенційну участь Президента України у виборчому процесі. За результатами конфлікту голова РДА повторив на нараді зобов’язання проінформувати мешканців про заплановані обговорення шляхом розповсюдження запрошень та плакатів.  

Зафіксовано інциденти, пов’язані із використанням кандидатами на пост Президента України державних та місцевих бюджетних програм у власній де-факто агітаційній активності. Ця тенденція стосується і діяльності місцевих організацій політичних партій, які висунули або планують висунути кандидатів на пост Президента України. До прикладу, потенційний кандидат на пост Президента Олег Ляшко відвідував гемодіалізний центр міської лікарні у Олександрії (Кіровоградська обл.)  для перевірки процесу його переобладнання за рахунок коштів Державного бюджету України. У Волинській області місцеві організації політичної партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” використовували факт закупівлі 23 автомобілів для сімейних лікарів у власній інформаційній кампанії. 

Окремо зазначимо, що чинні народні депутати України масово беруть участь у публічному висвітленні реалізації інфраструктурних та соціальних програм, профінансованих за рахунок коштів Державного або місцевих бюджетів. І хоча часто немає прямої прив’язки активності народних депутатів України до передвиборчих кампаній кандидатів на пост Президента,  така практика впливає на перебіг виборчого процесу.

ОПОРА підкреслює важливість протидії практикам зловживання бюджетними ресурсами у виборчих інтересах. Це є невід’ємною частиною процесу  попередження застосування адміністративного ресурсу і забезпечення  політичної неупередженості посадових та службових осіб органів влади.  

Під бюджетним адміністративним ресурсом розуміється використання бюджетних коштів та засобів у інтересах окремих політичних партій та кандидатів. Застосування бюджетного адміністративного ресурсу не лише суперечить базовим стандартам виборчого процесу, а й підриває принципи бюджетних процесів та відносин.  Як зазначається у Бюджетному кодексі України, бюджетна система України базується на принципах ефективності і результативності, справедливості й неупередженості під час розподілу ресурсів між громадянами і територіальними громадами. Використання бюджетних коштів у виборчих інтересах, як правило, спотворює ці принципи і створює передумови для неефективного використання ресурсів держави.

ОПОРА зафіксувала низку випадків розповсюдження  партійних газет та матеріалів на підтримку потенційних кандидатів на пост Президента у приміщеннях місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.  Газета “Слова Ляшка” розповсюджувалась у приміщенні Світлодарської міської ради (Кіровоградська область), натомість матеріали на підтримку потенційного кандидата на пост Президента України Петра Порошенка розміщувались у приміщення місцевих органів влади та бюджетних організацій у низці населених  пунктів Запорізької та Рівненської області.

Спостерігачі ОПОРИ не зафіксували здійснення кандидатами на пост Президента України грошового підкупу виборців

Інциденти із ознаками прямого та непрямого підкупу виборців

У січні 2019 року спостерігачі ОПОРИ не зафіксували здійснення кандидатами на пост Президента України грошового підкупу виборців. У звітний період зафіксовано декілька випадків надання подарунків (матеріальних цінностей) виборцям та неповнолітнім громадянам від імені потенційних кандидатів Олега Ляшка та Петра Порошенка. Ці випадки позиціонувалися як соціальна відповідальність політичних лідерів і були здійснені до їх реєстрації кандидатами на пост Президента України. У Житомирській області потенційний кандидат на пост Президента України Олег Ляшко вручив подарунки учням і працівникам соціально-психологічної реабілітації дітей “Сонячний дім”. Президент України Петро Порошенко дав доручення своїм помічникам передати дітям із села Скраглівка Бердичівського району 10 одиниць хокейних ключок (вартістю від 1 680 до 5 320 грн за одиницю) та захисні шоломи виробництва фірми BAUER (вартість від 2 000 до 7 500 грн за одиницю). Ці подарунки були передані неповнолітнім громадянам співробітниками облдержадміністрації.

Більш масовою була діяльність місцевих організацій політичних партій, які підтримують зареєстрованих та потенційних кандидатів на пост Президента України, вони активно проводили акції із надання товарів та послуг виборцям. Виявлені факти стосувалися широкого переліку політичних команд зареєстрованих та потенційних кандидатів. Формальними підставами для надання виборцям товарів і послуг, як правило, були святкові дати та місцеві події, заходи у закладах освіти, установах соціального спрямування.  

Показовою для висвітлення практики є діяльність “Центру захисту житомирян”, створеного ВО “Батьківщина”. Цей центр забезпечує громадянам можливість безкоштовно перевірити зір та отримати окуляри. Ця активність була пов’язана із діяльністю благодійного фонду «ЛАВ» голови регіональної організації цієї політичної сили Анжеліки Лабунської. Також на території  цієї області представники місцевих організацій ВО “Батьківщина” роздавали солодкі подарунки для дітей. Спостерігачами було встановлено, що на частину подарунків було нанесено логотип партії та фотографію Юлії Тимошенко.

Нестандартний підхід до надання товарів і послуг виборцям використовує  лідер партії “Українське об’єднання патріотів –УКРОП”, народний депутат України Олександр Шевченко. Політичний лідер, перебуваючи у статусі незареєстрованого кандидата, розігрував серед мешканців різних регіонів безкоштовні путівки до курорту “Буковель”. Учасники розіграшу призів для участі у ньому повинні були поширити в соціальних мережах посилання на телевізійний ефір політика (Волинська, Закарпатська області). У Волинській області із активностями народного депутата України Олександра Шевченка та партією “УКРОП” опосередковано пов’язується діяльність благодійного фонду “Тільки разом”, голови обласної ради Ігоря Палиці. Ігор Палиця публічно підтримує кандидатуру Олександра Шевченка на президентських виборах, а його благодійний фонд діє з 2011 року. У минулому році благодійний фонд “Тільки разом” розширив свою діяльність з обласного центру на територію всього регіону.

Формальне та/або неофіційне укладення оплатних угод на проведення агітації між виборчими штабами кандидатів та виборцями

Масштабне проведення у регіонах України опитування виборців, збір їхніх персональних даних та підписів на підтримку програми потенційного кандидата Петра Порошенка актуалізувало дискусію про попередження випадків матеріального мотивування виборців шляхом оплати їх агітаційної роботи. Підставою для такої дискусії може бути досвід попередніх виборчих кампаній, коли виконання виборцем агітаційних завдань було “публічним” обґрунтуванням грошових виплат виборцям.  

Представникам ОПОРИ стало відомо про проведення у всіх регіонах опитування виборців за ініціативами громадської організації “Інститут розвитку і сприяння демократії”. Як встановлено спостерігачами, в організації опитування беруть участь місцеві осередки політичної партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”.

Опитування не містить вибірки дослідження, а діяльність інтерв’юерів прив’язана до постійних виборчих дільниць і проводиться за місцем проживання виборців. Під час опитування організатори планують вивчити ставлення виборців до політики та програмних засад чинного Президента України, а також виявити прихильників цього потенційного кандидата. Робота із виборцями передбачає збір широкого переліку їхніх персональних даних, включаючи прізвище, ім’я, по батькові, адресу проживання і телефон.

Для проведення опитування залучаються громадяни, які проходять спеціальне навчання і підписують особисте зобов’язання. Положення особистого зобов’язання передбачають обов’язок уникати дій із дискредитації Петра Порошенка, не займатися підкупом виборців і не працювати членами виборчих комісій.  

Як засвідчують результати безпосереднього спостереження за навчанням агітаторів, організатори планують провести чотири хвилі анкетування виборців у період з 21 січня до 28 березня. Спостерігачі ОПОРИ встановили, що робота навчених агітаторів буде оплачуватися з боку організаторів опитування.  Інформація щодо запланованих виплат агітаторам зафіксована у Хмельницькій, Тернопільський, Дніпропетровській, Луганській, Миколаївській, Івано-Франківській та інших областях. Розмір і критерії виплати грошової суми, як встановили, мають відмінності у розрізі регіонів (Тернопіль – 1 000 грн/місяц;  міста Луцьк, Рожище, Камінь-Каширський Волинської області – 1 000 грн за виявлення 10 прихильників кандидата; Миколаїв – 1000 грн/опитування 50-70 виборців;  П’ятихатки Дніпропетровської області – 400 грн/одна хвиля опитування;  Івано-Франківськ – 1000 грн/опитування 60 виборців; Новопсковський район Луганської області – 500 грн/50 анкет).

У зв’язку із наданням виконавцям опитування обіцянки грошової нагороди з боку його організаторів ОПОРА роз’яснює наступне. Чинна редакція Закону України “Про вибори Президента України” прямо забороняє укладення з виборцями за рахунок коштів виборчого фонду оплатних договорів на проведення передвиборної агітації (частина шоста статті 64 Закону). При цьому законодавство не дозволяє фінансування витрат на проведення передвиборної агітації не з виборчого фонду.

Здійснення матеріальних виплат виборцям за проведення передвиборної агітації суперечить принципу рівності умов та можливостей для зареєстрованих та потенційних кандидатів на пост Президента України. Як вже зазначалося вище,  законодавство про вибори Президента України унеможливлює такі виплати за рахунок виборчого фонду. У разі їх здійснення виникнуть нерівні умови для ведення передвиборної агітації для законослухняних кандидатів та кандидатів-порушників.  Грошові виплати громадянам за проведення агітації створюють сприятливі умови для безпосереднього підкупу виборців.

Специфікою ситуації є те, що проведення опитування здійснюється у виборчих інтересах ще незареєстрованого кандидата. Ця обставина ускладнює правову оцінку ситуації, але не знімає питання про джерела фінансування виплат і порушення стандартів прозорості фінансування політичної діяльності в Україні. Як зазначають спостерігачі ОПОРИ, окремі агітатори – виконавці опитування заявляли про плани його організаторів здійснювати розрахунок у готівковій формі.

Громадянська мережа ОПОРА закликає зареєстрованих кандидатів на пост Президента України не допускати жодних виплат виборцям за проведення передвиборної агітації.  Натомість не зареєстровані на момент кандидати мають вжити дії для припинення фінансування агітаційних заходів і матеріального стимулювання виборців за їх участь у проведенні де-факто агітації. У окремих областях (Миколаївська область) Національна поліція України вивчає обставини надання обіцянки здійснювати виплати громадянам за проведення передвиборної агітації.

Спостерігачі ОПОРИ також зафіксували факт набору агітаторів для ведення оплачуваної роботи на користь кандидата Андрія Садового, який здійснювався Голованівською районною організацією Об’єднання “Самопоміч”.

Випадки перешкоджання діяльності зареєстрованих та потенційних кандидатів на пост Президента України

У січні зафіксована інформація про фізичний напад на депутата Центрально-Міської районної ради Кривого Рогу, члена фракції  ВО “Батьківщина”.    Протягом звітного періоду  у регіонах України зафіксовано значну кількість випадків пошкодження зовнішньої реклами цілої низки зареєстрованих та потенційних кандидатів на пост Президента України (Євген Мураєв, Андрій Садовий, Анатолій Гриценко, Юлія Тимошенко, Олександр Вілкул, Ілля Кива, Петро Порошенко).

У Чернівцях виявлено факт пошкодження окремих носіїв зовнішньої реклами  Юлії Тимошенко та Володимира Зеленського шляхом нанесення написів антисемітського змісту. Нагадаємо, що статтею 161 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті. У Києві окремі матеріали зовнішньої реклами кандидата Олександр Шевченка було пошкоджено шляхом зафарбування слова “порох” у словосполученні “Прибрати порох з нашої оселі”.

ОПОРОЮ зафіксовано достатньо масове розповсюдження у місцевих ЗМІ та соціальних мережах матеріалів із ознаками “чорного піару”, неправдивих чи недоведених відомостей, які були спрямовані проти окремих кандидатів на пост Президента України. У ЗМІ різних регіонів з’являлися  матеріали зі схожими назвами та аналогічним змістом, направлені на дискредитацію кандидатів.  За орієнтовними оцінками спостерігачів ОПОРИ, особливо часто такі випадки стосувалися  кандидатів Андрія Садового та Анатолія Гриценка.

Порушення строків та порядку відведення місць та обладнання стендів, дошок оголошень для розміщення передвиборної агітації

Значна частина місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування не дотрималась строків та законодавчих вимог  до відведення місць та обладнання стендів, дошок оголошень у людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації. Відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України органи влади повинні були відвести такі місця до 30 грудня 2018 року.  У окремих випадках такі місця для розміщення матеріалів так офіційно і не були визначені.

Низка органів місцевого самоврядування визначили місця до розміщення передвиборної агітації, які заборонені частиною двадцять першою статті 64 Закону України “Про вибори Президента України”. Мова йде про заборону розміщувати  агітаційні матеріали у на будинках і в приміщеннях органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форми власності. До прикладу, дані інциденти зафіксовані в Устилузькій міській раді, Замличівська,  Марковичівська,  Білопільська, Куклинська сільських радах Волинської області. визначили місця до розміщення передвиборної агітації, які заборонені частиною 21 статті 64 Закону України “Про вибори Президента України”.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Суб’єктам виборчого процесу:

• Самостійно оприлюднювати інформацію про джерела і структуру надходжень та витрат на фінансування заходів передвиборної агітації.
• Уникати необґрунтованих заяв чи дій, які можуть дискредитувати діяльність незалежних державних інституцій та результати їхньої роботи, зокрема процесу функціонування Державного реєстру виборців.

Центральній виборчій комісії:

• Продовжувати та посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед громадян щодо можливостей та порядку зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.
• Посилити контроль за дотриманням суб’єктами виборчого процесу положень закону щодо фінансування передвиборної агітації і зокрема обігу коштів виборчих фондів кандидатів.

Верховній Раді України:

• Сприяти ухваленню проекту Закону України щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян.
• Законодавчо врегулювати практику ведення передвиборної агітації та фінансування виборчих кампаній в умовах відсутності виборчого процесу і на етапі, що йому безпосередньо передує.

Правоохоронним органам України:

• Системно впроваджувати заходи та програми щодо підвищення загального рівня компетентності правоохоронців у виявленні, фіксації та реагуванні на порушення виборчого законодавства.