Верховна Рада прийняла зміни до Виборчого кодексу, викладених у законопроєкті 3485 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства». Зміни розглянули поки у першому читанні, тому в депутатів ще є шанс на вдосконалення виборчого законодавства та приведення його у відповідність до міжнародних стандартів організації та проведення виборів. Які новації чекають на партії згідно з прийнятим законопроєктом? Та чи всі вони мають підтримку з боку експертного середовища?
Виборча система
Перш за все зміниться, звичайно, виборча система. В обласні та міські ради з кількістю виборців більше 15 тисяч вибори пройдуть за пропорційною системою з відкритими виборчими списками кандидатів у депутати в територіальних округах. Участь у розподілі мандатів зможуть взяти лише ті партії, які отримали 5% голосів виборців і більше.
Вибори у селах, селищах, містах з кількістю виборців менше 15 тисяч відбудуться за мажоритарною системою відносної більшості у багатомандатних виборчих округах. У кожному такому окрузі можна обрати не менше двох і не більше чотирьох депутатів. Вибори депутатів районних рад відбуваються таким же чином, однак кількість депутатів в округах визначається з урахуванням середньої кількості виборців.
На думку ОПОРИ, зниження порогу застосування пропорційної виборчої системи для міст з чисельністю виборців 15 тисяч і більше може обмежити право брати участь у виборах кандидатів, які могли раніше балотуватися шляхом самовисування.
Кількість депутатів місцевих рад
Дещо змінилась кількість депутатів, які мають бути обрані до місцевих рад. Якщо редакція Кодексу, ухвалена у грудні, передбачала 12 депутатів для рад з кількістю виборців до 1 000 та 14 депутатів до 3 000, то в разі прийняття законопроєкту мінімальна кількість депутатів буде 22.
- до 5 тисяч виборців – 22 депутати;
- від 5 тисяч до 15 тисяч виборців – 26 депутатів;
- від 15 тисяч до 50 тисяч виборців – 34 депутати;
- від 50 тисяч до 100 тисяч виборців – 38 депутатів;
- від 100 тисяч до 250 тисяч виборців – 42 депутати;
- від 250 тисяч до 500 тисяч виборців – 54 депутати;
- від 500 тисяч до 1 мільйона виборців – 64 депутати;
- від 1 мільйона до 2 мільйонів виборців – 84 депутати;
- понад 2 мільйони виборців – 120 депутатів.
ОПОРА зазначала, що такий мінімальний склад не має жодного обґрунтування, натомість разом із запровадженням застави для участі у виборах до сільських і селищних рад це загрожує недоформуванням рад і проведенню повторних виборів.
Створення виборчих комісій
Окрім місцевих організацій партій, фракції яких є у парламенті, кандидатури до територіальних та дільничних виборчих комісій зможуть подавати місцеві організації партій, які уклали угоду про політичну співпрацю з депутатською групою в парламенті (їх у парламенті дві: «За майбутнє» і «Довіра»). Депутатська група має бути створена не пізніше 1 січня року проведення виборів. Угоду підписує керівник депутатської групи та голова політичної партії. Не пізніше як за 90 днів до дня голосування про таку угоду повідомляється Апарату Верховної Ради, а останній, у свою чергу, повідомляє Центральну виборчу комісію та надає копію цього документа.
Варто зазначити, що депутатська група є об’єднанням окремих депутатів, а не фракцією партії, яка перемогла на попередніх виборах і може брати участь у всіх наступних виборчих кампаніях. Наділення нестабільних, позапартійних та ідеологічно несформованих депутатських груп правом впливати на формування виборчих комісій руйнує логіку процесу адміністрування виборів і загрожує масовими політичними та корупційними зловживаннями. Крім того, це обмежує права позапарламентських партій формувати виборчі комісії, бо кількість вакантних місць у комісіях таким чином зменшиться.
Та і юридична форма такої угоди й правові наслідки її виконання сторонами будуть мати сумнівну легальність.
Проти такого нововведення виступило і Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Депутати ще матимуть шанс відкорегувати відповідні положення між першим та другим читаннями.
У разі відсутності місцевих організацій партій, кандидатури до виборчих комісій можуть вносити обласні осередки партій.
Висування кандидатів
Висувати кандидатів у депутати і кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови можна починати за 40 днів до дня голосування, а триватиме процедура протягом 10 днів.
Кандидатів у депутати обласних та міських рад, де кількість виборців більше 15 тисяч, висувають місцеві організації партій. Кандидати в депутати сільської, селищної та міської ради з чисельністю до 15 тисяч виборців висувають партії або вони балотуються як самовисуванці. Кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села балотуються або від партій або самовисуванням.
Кандидат може балотуватись у багатомандатному окрузі не більше ніж на два рівні місцевих рад. Кандидат має право висуватись на посаду голови тільки в одному селі, селищі, місті. У той же час особа може одночасно висуватись кандидатом у депутати місцевої ради та кандидатом у голови лише від однієї політичної партії або лише шляхом самовисування.
Кандидатів у міські ради висуває відповідна міська організація партії, однак якщо вона відсутня у структурі політичної сили, то список кандидатів у депутати має право висунути обласна організація партії. Така ситуація може призвести до того, що окремі партії не будуть створювати осередки на низовому рівні, а вести кампанію лише через обласні організації. На думку ОПОРИ, це не сприяє розбудові й розвитку партій, а також внутрішньопартійній конкуренції між осередками.
У списку партії кандидатів за діючою редакцією Кодексу має бути не більше, ніж депутатів у місцевій раді, куди вони балотуються. Відповідно до прийнятого законопроєкту, до цієї кількості додається ще один кандидат, який проходить у раду автоматично після подолання прохідного бар’єру. На думку ОПОРИ, включення такого ViP кандидата не сприятиме задекларованій відкритості виборчих списків, тим більше що залишатиметься діючою норма, про необхідно набрати голосів на 25% більше за виборчу квоту для можливого просування в прохідну частину списку.
На зборах чи конференції партії формується єдиний виборчий список, у ньому визначається перший кандидат. З числа кандидатів (крім першого), які включені у цей єдиний список, формують територіальні списки кандидатів у кожному багатомандатному виборчому окрузі. Територіальний список має складатись мінімум з 5 і максимум 12 кандидатів. На зборах місцева організація партії також визначає порядкові номери кандидатів у єдиному та територіальному списках. Крім того, у списках партій у кожній п’ятірці місцеві організації мають включити чоловіків і жінок, не менше двох кандидатів кожної статі.
Реєстрація кандидатів
Кодекс значно спростив паперову тяганину, передбачивши подачу документів для реєстрації кандидатів у депутати та на посаду голів у вигляді електронних копій, які завіряє керівник організації фракції або сам кандидат.
Перелік стандартних документів для реєстрації поповнився ще кількома, порівняно з виборами 2015 року. Окрім заяви про реєстрацію кандидатів, рішення зборів та конференції місцевих організацій партій про висування, підтвердження внесення застави, заяв кандидатів про згоду балотуватись, автобіографій, фото та копій паспорта, необхідно подати єдиний та територіальний виборчі списки, передвиборчу програму організації партії, заяву про наявність або відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, довідку про наявність чи відсутність судимості.
Варто зазначити, що у першій редакції Кодексу пропонувалась анкета кандидатів із зазначенням відомостей, утім наразі в законопроєкт повернули автобіографію, що ОПОРА не підтримувала. А головне в анкеті кандидата мали бути зазначені попередні прізвища кандидата та дати їх заміни. Така інформація мала оприлюдноватися і слугувати своєрідним захистом від “двійників”. Проте в вимогах до автобіографії в редакції законопроекту, на жаль, відсутні вимоги щодо подання такої інформації.
Грошова застава
Організація партії після подання документів до територіальної виборчої комісії одним платежем вносить на спеціальний рахунок виборчої комісії грошову заставу. Для кандидатів у депутати міської (більше 15 тисяч виборців) та обласної ради, а також кандидатів у міські голови (більше 90 тисяч виборців) це місячна мінімальна зарплата на кожні 10 тисяч виборців відповідного єдиного обласного, міського виборчого округу для кожного виду виборів окремо. Таку ж суму сплачує і кандидат у міські голови, який балотується шляхом самовисування.
Партія, яка висунула кандидатів у депутати сільської, селищної, районної в місті, міської (міста з кількістю виборців до 15 тисяч осіб) та районної рад, вносить заставу в розмірі місячної мінімальної зарплати за кожного кандидата. Для кандидатів у депутати сільської, селищної, районної в місті, міської (міста з кількістю виборців до 15 тисяч осіб) та районної ради, які балотуються шляхом самовисування, застава становить 20% місячної мінімальної заробітної плати.
Досвід місцевих виборів у невеликих громадах засвідчує низьку вмотивованість громадян брати участь у виборах, а тому запровадження грошової застави у малих громадах, на думку ОПОРИ, є необґрунтованим.
Якщо комісія відмовляє у реєстрації кандидатів, то застава протягом 5 днів повертається на рахунок партії або кандидата-самовисуванця.
Втім, якщо заставу внесено у меншому розмірі або з помилкою, то вона не повертається, а перераховується до бюджету села, селища, міста, району чи області. Такий підхід ОПОРИ розкритикували, оскільки це може призвести до надмірних чи необґрунтованих стягнень.
Грошова застава повертається партії або кандидату-самовисуванцю, якщо їх обрали за результатами виборів. В інших випадках гроші повертаються до відповідного бюджету.
Зазначимо, що ОПОРА пропонувала законодавчо гарантувати повернення грошової застави не лише прохідним партіям і кандидатам, а й суб’єктам виборчого процесу з певним відсотком підтримки виборців.
Агітація
У законопроекті норма щодо заборони агітації у формі підкупу була суттєво вдосконалена. Відтепер там чітко прописано, що таке підкуп виборців і що ним не є. Цю норму в такому вигляді запропонувала Громадянська мережа ОПОРА.
Так, заборонена агітація, яка супроводжується наданням виборцям, закладам, установам і організаціям грошей, продуктів харчування, спиртних напоїв, товарів, пільг, переваг, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних і нематеріальних активів. У тому числі забороняється це робити від імені благодійних організацій, засновниками або членами яких є кандидат або партія. Така агітація вважається підкупом виборців.
У той же час не вважаються підкупом матеріали передвиборної агітації із символікою партій, брендуванням кампанії, згадкою кандидата, оплачені з виборчого фонду. Це плакати, листівки, календарі, блокноти, ручки, запальнички, сірники, значки, бейджі, USB-флешки, вимпели, прапори, книги, пакети, футболки, кепки, шарфи, парасолі та інші матеріали передвиборної агітації, вартість яких не перевищує 3% прожиткового мінімуму.
Відповідальність
Змінами, які вносить законопроєкт у окремі статті Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні порушення, передбачено посилення відповідальності для кандидатів та партій за порушення порядку фінансування партій, підкуп виборців.
Так, порушник порядку фінансування виборчої кампанії кандидата або партії, окрім штрафу або виправних робіт строком до 2 років або позбавлення волі на 2 роки, позбавляється права займатись певною діяльністю на 5 років.
За підкуп виборців передбачена кримінальна відповідальність, втім новими змінами кандидат чи партія можуть отримати тюремний строк також за підкуп кандидатів за участь чи не участь у виборах (наприклад, технологія “двійників”), членів виборчих комісій.
Також кандидати можуть отримати штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за агітацію, яка супроводжується наданням виборцям, учасникам референдуму, підприємствам, установам, організаціям грошей, товарів, послуг, робіт, пільг, переваг, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних та нематеріальних активів або матеріальних цінностей. Умовою при цьому є вартість, яка не перевищує 3% прожиткового мінімуму.
Cуттєвою новелою є те, що надання виборцям, учасникам референдуму, підприємствам, установам, організаціям продуктів харчування, спиртних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від їх вартості, буде тягнути кримінальну відповідальність.
У той же час збільшений розмір штрафу (від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для службових осіб) за агітацію в заборонених місцях, поза строками, за день або в день голосування та за участі людей, яким заборонено агітувати.
Також з’явиться поняття виборчої документації, до якої включатимуться, крім всього іншого, і подання на членів комісії та документи для реєстрації кандидатів, таким чином у випадку підробки цих документів та/або внесення представником партії до них завідомо неправдивих відомостей, така особа нестиме відповідальність за фальсифікацію виборчої документації.
Корисні посилання: