Робота над напрацюваннями виборчих процедур триває ще з 2020-2021 року, адже для майбутніх законодавчих пропозицій змін до Виборчого кодексу необхідно врахувати як досвід проведення попередніх виборів, а також велику кількість нових викликів, які постануть перед Україною через повномасштабне вторгнення Росії. Всі ці питання експерти обговорили 26 березня у форматі круглого столу, організованого Громадянською мережею ОПОРА спільно з Комітетом Верховної Ради з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк зазначив, що важливими залишаються проблеми фахового рівня членів виборчих комісій, зокрема і на післявоєнних виборах. А рішенням в цьому контексті можуть стати системне навчання й підготовка майбутніх кадрів та спрощення процедур для комісій нижчого рівня. Із повною текстовою версією його виступу можна ознайомитись нижче.
«Дискусія щодо професіоналізації членів виборчих комісій активізувалася ще напередодні місцевих виборів, але тоді не було політичного консенсусу до якихось чітких дій. Ці проблеми яскраво ілюструють проблему з фаховим рівнем комісій. Як Громадянська мережа ОПОРА, що багато років спостерігає за виборами, ми чітко це бачили. Падіння професійного рівня членів виборчих комісій призводить до порушень виборчого законодавства.
Найперше, що порушується – це процедури. Якщо порівнювати 2019-2020 роки, то для членів виборчих комісій викликом було застосування нових процедур та нових виборчих систем. Тому і порушення виборчого законодавства ними вчинялося частіше. Але, з іншого боку, формування виборчих комісій це завжди баланс між можливістю сформувати комісію, політичною нейтральністю та професіоналізмом її членів. Тому, якщо говорити про інституційну спроможність із підвищення кваліфікації членів комісій, то йдеться про функціонування навчального центру, який на системній основі здійснює навчання виборчих комісій або потенційних членів комісій. Також ми маємо не забувати і про ті можливості, які є на сьогодні є – регіональні та територіальні представництва ЦВК. Потрібно також думати, яким чином ми їх можемо використовувати в навчальних цілях для формування професійних виборчих комісій.
Крім того, коли ми говоримо про навчальний трек, то ця робота з підвищенням електронної освіченості всього суспільства має бути системною. Ми не зможемо підготувати достатню кількість кадрів за пів року, коли припинитися воєнний стан і будуть оголошені вибори. Цю роботу не можна зупиняти ні на хвилину. І тут нам можуть допомогти заклади вищої освіти, які будуть впроваджувати тематичні навчальні дисципліни. До прикладу, Громадянська мережа ОПОРА спільно з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) відкрила вже три навчально-практичні аудиторії «Модельні виборчі дільниці» у Львові, Харкові і Маріуполі. На жаль, Маріуполь сьогодні в окупації, і ми не знаємо, яка доля цієї аудиторії. Використання можливостей цих аудиторій і викладання на базі цих аудиторій відповідних навчальних дисциплін («Демократія: від теорії до практики», «Виборче право», «Вирішення виборчих спорів», які сьогодні вже реалізуються) – це те, що може допомогти вже сьогодні формувати основу майбутніх кадрів для післявоєнних виборів.
Але ключовим також є спрощення процедур. Залежно від функціоналу комісій, чи це ДВК, ОВК, ТВК, в яких у членів комісій різні завдання. Можливо для нижчого рівня комісій потрібно буде використовувати інструменти спрощення процесу».