8 вересня 2025 року у Королівстві Норвегія відбулися чергові парламентські вибори, в яких взяли участь 22 політичні партії. 

Мій інтерес до виборчого процесу у Норвегії не є випадковим. В Україні я мала практичний досвід участі у виборах та спостереження за їх перебігом, що сформувало критичне бачення виборчих процедур і розуміння їхньої ваги для функціонування демократичної держави.

Перебуваючи в Норвегії, я отримала можливість не лише спостерігати за роботою виборчих органів, а й вивчати особливості норвезького суспільства — його довіру до державних інститутів, культуру політичної дискусії та високу залученість громадян. Саме тому аналіз норвезьких парламентських виборів 2025 року для мене — спроба показати, як правова культура і менталітет впливають на якість демократії.

На мою думку, досвід Норвегії може стати орієнтиром для інших країн, зокрема й для України, у пошуку ефективних механізмів організації виборчого процесу.

Особливістю норвезької виборчої системи є не лише її нормативна врегульованість, а й специфічна політична культура громадян. Виборці традиційно демонструють високу активність, відповідальність і довіру до державних інститутів. Це дозволяє забезпечити стабільність демократичного процесу навіть за умов політичної конкуренції.

Результати виборів до Стортингу

Явка виборців склала 78,9% (для порівняння: у 2021 році — 77,17%). З них 62,5% скористалися правом дострокового голосування. Голосування громадян, які перебували за межами країни, проводили в період з 1 липня по 29 серпня 2025 року. Відповідно до Конституції Королівства Норвегія право голосу на парламентських виборах мають громадяни, яким виповнилося 18 років або які досягнуть цього віку до кінця виборчого року, за умови, що вони зареєстровані або раніше були зареєстровані як резиденти країни.

Загалом вісім партій подолали 4-відсотковий бар’єр. За результатами підрахунку голосів Партія праці (Arbeiderpartiet) отримала 28,2% голосів і 53 депутатські мандати, що дозволило лівоцентристському блоку суттєво зміцнити свої позиції. Головною сенсацією стала “Партія прогресу”, яка з результатом 23,9% завоювала 48 місць і стала другою за силою політичною силою країни. Консерватори (Høyre) зазнали серйозних втрат, обмежившись 24 мандатами (14,6% голосів).

До слова, одночасно з парламентськими виборами 8 вересня 2025 року відбулися також вибори до Саамського парламенту (Sametinget), що проводяться в Норвегії кожні чотири роки. Участь у них беруть усі особи, які внесені до спеціального саамського виборчого реєстру, та які до кінця виборчого року досягли 18 років.

За результатами, представленими у складі нового складу Sametinget, Norwegian Sámi Association здобула 16 місць (36,3 %), Nordkalottfolket — 15 місць (32,3 %), а Партія праці — 4 місця (11,0 %). Важливо, що виборчий реєстр включив 25 676 осіб — на понад 5 000 більше в порівнянні з попереднім підрахунком, що свідчить про зростання громадянської активності серед саамів та посилення інклюзивності процесу.

Ці вибори демонструють також прагнення держави забезпечити представництво та самоврядування корінного населення. Водночас вони відображають зобов’язання Норвегії перед своїми національними меншинами, закріплене не лише законодавчо (через нормування самоврядування саамів), а й у публічній політичній практиці.

Нормативне регулювання виборів

Виборчий процес регулюється Конституцією Королівства Норвегія (Grunnloven), Законом про вибори «Lov om valg til Stortinget, fylkesting og kommunestyrer» (Valgloven) від 16 червня 2023 року, а також підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема «Forskrift om valg til Stortinget, fylkesting og kommunestyrer» у редакції від 6 травня 2024 року.

Стаття 57 Конституції встановлює, що до Стортингу (парламенту) обирається 169 членів. Розподіл мандатів між виборчими округами здійснюється на основі формули, що враховує кількість населення та площу території округу (один житель = 1 бал; 1 км² = 1,8 бала). Кожен округ має право на мінімум чотири мандати.

Вибори проводяться за пропорційною системою із застосуванням модифікованого методу Сент-Лаґ (Sainte-Laguë). Додатково розподіляються 19 вирівнювальних мандатів для партій, які подолали 4-відсотковий бар’єр на загальнонаціональному рівні.

Виборча адміністрація функціонує на кількох рівнях (окружні, регіональні та центральна виборчі комісії). Офіційне затвердження результатів здійснює Стортинг.

Голосування на цих парламентських виборах здійснювалося з використанням паперових бюлетенів. У разі необхідності може бути організовано повторний перерахунок, передбачено систему подвійного підрахунку. Ризик фальсифікацій оцінюється як мінімальний.

Міністерство місцевого самоврядування та регіонального розвитку акредитувало 120 міжнародних і національних спостерігачів. Кандидати отримали офіційні рекомендації щодо запобігання небажаному впливу та дезінформації. Додатково уряд реалізував план дій, спрямований на підвищення стійкості виборчого процесу.

Передвиборча агітація

Загалом агітаційна діяльність у Норвегії є вільною, проте законодавство містить обмеження: заборонено поширювати інформацію, що імітує офіційні повідомлення, а також агітаційні матеріали без зазначення джерела.

У 2025 році було зафіксовано випадки поширення анонімних листівок із закликами до тактичного голосування, що суперечить принципам прозорості. Окрім того, Партія прогресу розіслала 430 000 SMS-повідомлень виборцям, частина з яких була отримана вже після відкриття виборчих дільниць.

Медіа дотримуються високих стандартів етики, навіть за відсутності прямих санкцій за їх порушення.

Окреме значення мають дебати як форма політичної комунікації. У Норвегії політичні партії та державні органи спільно протидіють використанню мови ненависті та погроз на адресу політиків, що розглядається як фактор ризику для демократичних процесів.

Виборчі правопорушення та порядок оскарження

Серйозних порушень під час виборів 2025 року зафіксовано не було. Разом із тим мали місце:

  • спроби оскарження реєстрації окремих партійних списків,
  • поширення анонімних агітаційних матеріалів,
  • попередження спецслужб (PST) про ризики іноземного втручання, зокрема з боку Російської Федерації.

Розділ 16 Закону про вибори визначає порядок подання та розгляду скарг. Оскарженню підлягають дії виборчих органів, розподіл мандатів, а також дотримання положень Конституції та закону.

Кримінальний кодекс Королівства Норвегія (Lov om straff (straffeloven)) у Розділі 19 містить чотири статті, що стосуються виборчих злочинів:

  • ст. 151 — купівля голосів та неправомірний вплив на голосування;
  • ст. 152 — продаж голосів;
  • ст. 153 — незаконна участь у виборах;
  • ст. 154 — втручання в результати виборів.

На відміну від Кримінального кодексу України, де виборчим правопорушенням присвячено вісім статей, норвезьке законодавство передбачає лише базові склади таких злочинів. Це пояснюється високим рівнем довіри суспільства до виборчих процедур.

Висновки

Парламентські вибори 2025 року у Норвегії проведені у відповідності до Конституції та виборчого законодавства, із дотриманням міжнародних стандартів прозорості та демократичності. Серйозних порушень не зафіксовано, а високий рівень довіри громадян підтвердив ефективність норвезької виборчої моделі.

Виборча система поєднує пропорційне представництво, вирівнювальні мандати та територіальний баланс, що забезпечує як представництво регіонів, так і загальнонаціональну пропорційність.

Організація виборів відзначається високим рівнем прозорості, багаторівневим контролем і мінімальними ризиками фальсифікацій завдяки використанню паперових бюлетенів та системи подвійного підрахунку.

Зафіксовані порушення (анонімні листівки, SMS-агітація, окремі оскарження списків) мали обмежений характер і не вплинули на загальні результати виборів. Серйозних порушень, здатних поставити під сумнів їхню легітимність, не виявлено.

Кримінально-правова охорона виборчих прав у Норвегії зводиться до чотирьох базових складів злочинів, що відображає високий рівень правової культури та суспільної довіри до виборчих процедур.

Норвезький менталітет, що ґрунтується на довірі до державних інститутів, відповідальності виборців та культурі політичного діалогу, є додатковим гарантом демократичності та стабільності виборчого процесу.