З 23 дільниць Рівненської області лише 2 пристосовані до потреб маломобільних виборців. Такими є результати дослідження ОПОРОЮ доступності приміщень для голосування, які презентували 26 серпня в Інформаційно-освітньому просторі INFOHUB.

Впродовж липня-серпня 2020 року громадські омбудсмени із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА у кожній області України проводили моніторинг приміщень для голосування щодо їх архітектурної доступності для маломобільних людей. 

За якими критеріями здійснювалася оцінка доступності  приміщень під час заходу розповіла Марія Цип’ящук, громадська омбудсменка із захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області.

"Відповідно до вимог Виборчого кодексу приміщення для роботи дільничних виборчих комісій та приміщення для голосування повинні відповідати не лише вимогам Кодексу, а й встановленим вимогам щодо санітарних та технічних норм, державно-будівельних норм, зокрема щодо безперешкодного доступу до них для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Конкретні вимоги доступності ще має затвердити Кабінет Міністрів України. Наразі рекомендації  для Уряду  вже розробила спеціальна робоча група, яку створила Центральна виборча комісія і до якої увійшли представники ОПОРИ, Національної асамблеї людей з інвалідністю та інші фахівці. На основі цих пропозицій було розроблено спеціальний комплексний інструмент моніторингу архітектурної доступності дільниць, який охоплює 15 індикаторів та оцінюється за зрозумілою бальною системою. Він передбачає огляд та фотофіксацію прилеглої до будівлі, в якій знаходиться виборча дільниця, території; огляд, фотофіксацію та вимірювання архітектурних параметрів самої будівлі (характер входу, ширини дверей, ширини та кута нахилу пандусу, обладнання його поручнями (за умови, що існує потреба в облаштуванні пандусу), висоту порогів, доступність до приміщення виборчої дільниці, облаштування у будівлі, де знаходиться виборча дільниця, санітарно-технічних умов та вбиралень, в тому числі й для людей з інвалідністю тощо), а також опитування представників місцевого самоврядування щодо питання доступності виборчих дільниць. 

У цілому, інструмент оцінювання доступності заснований на шляху, який потенційно має подолати маломобільна людина (наприклад, особа, яка пересувається за допомогою милиць, чи з дитячим візком, або на кріслі колісному, чи якій за станом здоровʼя чи віком важко пересуватися) – аби самостійно проголосувати", - зазначила омбудсменка.

Також Марія Цип’ящук презентувала результати моніторингу доступності виборчих дільниць області. Вона розповіла про те, що на Рівненщині моніторинг охопив 23 дільниці, зокрема:

  • 4 – в місті Рівному;
  • по 2 – у Млинівському та Володимирецькому районах;
  • по одній – у с. Зоря, смт Млинів, містах Острог, Костопіль та Вараш;
  • і по одній – у Гощанському, Демидівському, Дубенському, Дубровицькому, Зарічненському, Здолбунівському, Костопільському, Острозькому, Рокитнівському та Сарненському районах. 

До загальноукраїнської вибірки, сформованої аналітиками ОПОРИ, увійшли 17 з таких дільниць, ще 6 дільниць омбудсменка обстежила додатково.

Аналіз показав, що 2 виборчі дільниці є доступними (з додаткової вибірки), 7 – недоступні (6 з них – із обов’язкової вибірки) та 14 малодоступні (11 – з основної вибірки).

На другому поверсі розташовані 6 дільниць, проте до однієї, яка знаходиться у місцевій лікарні, можна піднятися на ліфті. 

Серед основних проблем із доступністю: відсутність пандусів чи інших подібних пристосувань, високі пороги на вході та всередині будівлі, відсутність маркування східців, поручнів біля них. 

Також є дільниці, де пандус ніби прилаштований, однак він абсолютно не відповідає нормам (гострий кут нахилу або немає поручнів, або вони дуже високі чи одні, коли їх має бути декілька). На жаль, майже усі дільниці, які знаходяться у сільській місцевості, також не мають внутрішніх вбиралень. 

Брак фінансування, старі, непридатні до капітальних переобладнань будівлі, незнання чи відсутність зацікавленості у темі з боку як самих мешканців громад, так і тих, хто виконує владні функції – саме на ці фактори найчастіше скаржилися представники органів місцевого самоврядування в контексті забезпечення доступності виборчих дільниць.  

Серед варіантів вирішення проблеми службовці розглядають додаткове навчання з теми інклюзії, навчання мешканців громад самостійно шукати проєктні можливості та залучати кошти й ресурс для облаштування доступності, співпрацю з бізнесом.

Керівник відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у Рівненській області Петро Поліщук також зауважив, що приміщення для голосування часто знаходяться у будівлях навчальних закладів, а тому забезпечення їх архітектурної доступності сприятиме не тільки реалізації виборчих прав громадян, але й освітніх прав.

Координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Рівненській області наголосив на тому, що забезпечення архітектурної доступності приміщень для голосування є необхідною умовою належної реалізації виборчих прав маломобільних груп населення. Саме тому органи місцевого самоврядування та виконавчої влади, як і вимагає того  виборче законодавство, повинні до кінця 2025 року привести такі приміщення у відповідність до вимог доступності. 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project