11 квітня у африканських країнах Бенін та Чад відбуваються президентські вибори. Бенін, яка вважалась країною з найбільш стабільною демократією у Африці, наразі має дещо авторитарні тенденції через дії президента, який йде на другий термін, по відношенню до опозиції. Натомість у Чаді президент знаходиться при владі 30 років та вшосте балотується на цей пост на фоні придушення протестів та нападів на опозиційних політиків.

Бенін

Вдруге у президенти балотується Патріс Талон, який переміг свого суперника у 2016 році, набравши вдвічі більше голосів. Серед своїх ключових тем під час виборчої кампанії він називав гарне управління, зокрема введення одного президентського терміну, однак цю реформу заблокував парламент.

Репутація Талона була сильно підірвана після парламентських виборів 2019 року, коли уряд різко обмежив правомірність політичних партій і лише дві провладні політсили мали змогу брати участь у виборах. Опозиційні партії закликали до бойкоту виборів, що призвело до рекордно низької явки у 23%, порівняно з 65% на минулих виборах. Ці вибори відзначились повним відключення інтернету в день голосування, акціями, критикою опозиції, громадянського суспільства і міжнародних спостерігачів, арештами активістів та журналістів.

У 2020 році під час місцевих виборів тільки 5 політичних партій були затверджені центральним виборчим органом порівняно з 34 партіями та альянсами на місцевих виборах 2015 року. В результаті, лише одна опозиційна партія перевищила поріг голосів у 10%, необхідний для представництва. Деякі міжнародні спостерігачі поставили під сумнів силу демократії в країні, яка раніше вважалась однією з найбільш стабільних у Африці, через обмежувальні та авторитарні тенденції. Вибори президента багато критиків уже називають «відкатом демократії» через витіснення опозиції з політичного життя країни.

З наближенням виборів 2021 року чинного президента Патріса Талона теоретично розглядали як єдину людину, яка може балотуватись на виборах. Перегляд Конституції у 2019 році наклав вимогу, згідно з якою кандидати повинні висуватись і спонсоруватись 16 членами парламенту або мерами. Однак 160 зацікавлених виборчих посадових осіб (83 члени парламенту та 77 мерів) належать до провладних партій. Лише шість мерів, які входять у партію «Сили Каурі для нового Беніну», складають опозицію, а самій партії не вистачає члена парламенту.

Документи на реєстрацію подали 20 людей, у тому числі і чинний президент Патріс Талон, який у 2016 році обіцяв йти на один термін. Несподіванкою став вибір його кандидата на посаду віцепрезидента. Оскільки обидві провладні партії не змогли домовитись, то було обрано альтернативну кандидатуру – віце-президентку Національної Асамблеї (парламенту) Маріам Чабі Талата Зіме. У разі обрання Зіме стане першою жінкою віцепрезидентом Беніну.

Незважаючи на бажання 20 кандидатів взяти участь у виборах, Комісія з виборів зареєструвала лише трьох: Талон конкурує тільки з двома іншими маловідомими опонентами – Алассаном Сумано з FCBE (єдиною опозиційною партією, яка не бойкотувала місцеві вибори 2020 року) та незалежним кандидатом Корентином Коху. Основні опозиційні діячі Беніну живуть або у вигнанні, або їхні кандидатури відхилялись через політичні реформи.

Фото: kohoue-agossa.com

Як і у 2019 році, з липня уряд обмежив онлайн-ЗМІ, а у січні цього року місцевим ЗМІ було заборонено транслювати інформацію про президентські вибори, після того, як Талон завершив загальнонаціональний тур по ЗМІ.

У квітні 2021 року в кількох містах Беніну відбулись акції протесту проти балотування Талона, який обіцяв працювати лише один термін, та можливих фальсифікацій на його користь.

За кілька днів до виборів демонстранти опозиції у кількох регіонах країни спалили власність провладних депутатів та заблокували дороги, грабували агітаційні машини Талона. Одна людина вбита, ще 6 отримали поранення після того, як війська розігнали мітинг протестувальників.

За законодавством президент Беніну обирається у два тури на 5 років не більше ніж на два терміни. Якщо жоден з кандидатів не отримав більшості голосів у першому турі, два кандидати змагаються у другом турі, який організовується протягом 15 днів після першого туру. Після конституційної поправки, кожен кандидат у президенти повинен балотуватись з кандидатом у віце-президенти, який також має 5-річний термін посади і повинен завершити каденцію президента у випадку імпічменту чи смерті.

Попередні результати виборів очікуються 13 квітня, а остаточні результати конституційний суд затвердить 20 квітня.

Чад

Чинний президент Ідрісс Дебі, який знаходиться при владі 5 термінів підряд, у результаті державного перевороту 1990 року та усунення диктатора Гіссен Хабре, балотується на шостий термін. Після того, як референдум у 2005 році зняв обмеження щодо двох термінів з конституції, Дебі переобирався на президентських виборах у 2006, 2011 та 2016 роках.

Твіттер @MIdrissDebyItno

У 2018 році Чад знову вніс поправки до конституції, розширивши повноваження президента та збільшивши президентський термін з 5 до 6 років. І хоча нова Конституція знову ввела обмеження на два терміни, це не буде застосовуватись заднім числом, а тому Дебі теоретично може балотуватись на пост президента до 2033 року.

Дебі характеризується міжнародними ЗМІ як авторитарний голова країни. Під час президентських виборів 2016 року  він заборонив громадянам Чаду публікувати повідомлення у інтернеті, у день голосування був відключений мобільний інтернет, багато іноземних телеоператорів не змогли висвітлювати вибори, оскільки їхні ліцензії на зйомку не продовжили. У французької телекомпанії TV5Monde конфіскували обладнання, а її команду затримали на кілька годин через зйомку виборчої дільниці.

17 кандидатів подались на президентські вибори. 3 березня Верховний суд Чаду заявив, що було затверджено лише 10, відхиливши решту кандидатів на тій підставі, що їхні партії не були «законно створеними».

Напередодні виборів 2021 року в Чаді зафіксовано затримання, систематичні заборони на зібрання и перешкоджання вільному обміну інформацією.

За даними Human Rights Watch, сили безпеки використовували сльозогінний газ для розгону мирних протестуючих у Нджамені 6 лютого, 15 лютого, 20 та 27 березня, поранивши десятки протестуючих та сторонніх спостерігачів. Вони також самовільно заарештували щонайменше 112 членів опозиційної партії та прихильників і активістів громадянського суспільства, піддавши деяких жорстоким побиттям та іншому жорстокому поводженню. Під час нападу на дім лідера політичної опозиції та кандидата в президенти Яї Ділло 28 лютого силовики вбили його 80-річну матір та поранили ще п'ять членів сім'ї.

Танки силовиків на вулиці біля будинку Яї Ділло

Після смертоносного нальоту на дім Ділло 4 опозиційні кандидати, що залишились, знялися з виборів. Серед них - Салех Кебзабо, президент опозиційної партії «Національний союз за демократію та відродження», який засудив «клімат незахищеності» та мілітаризацію політичної сцени і закликав до бойкоту виборів. Ділло, кандидатура якого не була прийнята, сховався після нападу на його будинок.

Серед кандидатів, що залишились, балотуватись - Альберт Пахімі Падаке, 55-річний колишній прем'єр-міністр за часів Дебі, і Фелікс Ніалбе Ромадумнгар, 64-річний новачок у політиці, який офіційно є «лідером опозиції», оскільки його партія є другою за величиною в парламенті.

Також є 54-річна Ліді Бісемда, перша жінка в історії Чаду, яка балотується у президенти.

У день голосування у столиці Чаду Нджамені солдати присутні на кожному кутку та перехресті, більшість з них проголосувала достроково на 4 виборчих дільницях міста.

У виборчій системі Чаду, яка введена з 1996 року, президент Чаду обирається на 5-річний термін за двотуровою системою з абсолютною більшістю голосів.

Підготувала Альона Логвиненко

Використані джерела: