Про те, як якісно організувати та провести чергові місцеві вибори восени на законодавчому й практичному рівнях та дотриматися міжнародних стандартів чесної та вільної змагальної кампанії, обговорювали учасники виборчого марафону «Місцеві вибори: оцінка ризиків та перелік рішень», який 22 травня організувала Громадянська мережа ОПОРА.
Під час першого блоку, який був присвячений питанням правового регулювання майбутніх виборів, дискутували про основні завдання вдосконалення законодавчого регулювання виборів, виклики для виборчого процесу в Україні; та позиції щодо основних недоліків виборчого законодавства органів місцевого самоврядування (неприпустимість зміни виборчої системи), представників місцевих виборчих комісій (процедурні аспекти) і місцевих експертних кіл. Модерував дискусію старший аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев.
Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко відзначив, що важливо полегшити умови організації виборів як членам виборчих комісій, так і для участі у виборчому процесі кандидатам та місцевим організаціям партій. А також поінформував, що Комісія підготувала системні напрацювання щодо внесення змін до Виборчого кодексу (зокрема, до книги щодо місцевих виборів), які були спрямовані до профільного Комітету Верховної Ради України. «ЦВК спробувала системно підійти до врегулювання зазначених питань, виявити та усунути всі прогалини й неузгодженості, оптимізувати саму структуру книги четвертої Кодексу, уніфікувати її положення», – повідомив Олег Діденко. Однак він висловив і застереження Комісії щодо проблем і ризиків: «Одним з таких ризиків – можливі процедурні складнощі у разі розширення застосування пропорційної системи з відкритими виборчими списками на більшу кількість місцевих виборів».
Народна депутатка фракції «Слуга народу», заступниця голови Комітету з питань державної влади, регіонального розвитку, місцевого самоврядування та містобудування Аліна Загоруйко висловила впевненість, що чергові місцеві вибори відбудуться 25 жовтня відповідно до Конституції України та прокоментувала основні положення законопроєкту № 3485 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства». «Законопроєкт № 3485 – це комплексний документ. Консолідована позиція різних фракцій напрацьовувалась на базі нашого комітету», – сказала Загоруйко. Депутатка повідомила, що до другого читання цифра порогу виборчої системи (15 тис.) може змінитися, і припустила, що можливо навіть піде у вищу сторону, до 30-35 тис. «Я б такий варіант сприйняла, бо адмініструвати такі вибори легше», – говорить Аліна Загоруйко.
Водночас прогнозовані складнощі в роботі місцевих комісій відзначив голова Луцької міської виборчої комісії Леонід Будцев: «Місцеві вибори відрізняють від виборів Верховної Ради і Президента тим, що великий обсяг роботи покладається саме на місцеві окружні територіальні комісії. І агітаційні матеріали, і бюлетені замовляти самим, і розподіл округів проводити. А допомоги від ЦВК немає». Як проблему представник теркомісії виокремив також те, що ДВК не є професійними і не фінансуються належним чином. Також Будцев наголосив на необхідності врегулювання чіткої норми щодо призначення виборів міського голови в разі передчасного припинення повноважень обраного: «Луцьк – єдиний обласний центр, який не має свого міського голови. Микола Ярославович помер і досі вибори не були призначені. Має бути передбачено, що місяць проходить, і призначаються вибори. А не чекати політичної волі Верховної Ради призначити вибори».
Кандидатка політичних наук, експертка Ініціативи Представництва ЄС в України «Team Europe Kharkiv» Юлія Біденко також відзначає, що «зрозумілість виборчої системи – це буде найбільший виклик для громадянського суспільства на місцях». Біденко акцентувала увагу на необхідності врегулювання агітації в соціальних мережах: «Важливо відстежувати проплачені пости та маркувати їх як рекламу». Як представниця місцевих експертних кіл Юлія Біденко прокоментувала питання розвитку партій на місцях: «Для мене – це велике питання. Парламент скасовує бюджетне фінансування для партій, але говорить про партизацію».
Цієї теми торкається ще один учасник панельної дискусії – міський голова Чорткова Володимир Шматько, та відзначає, що в Україні зараз немає партій, є лише політичні проєкти: «Місцеві вибори – вибори про розвиток місцевої громади. Це – не політика. Вибори в міську раду Чорткова – це не політика Києва». Про реформу децентралізації Шматько говорить, що вона покликана для того, «щоб на місцях люди обрали ефективних менеджерів».
Відео також доступне для перегляду на Facebook
Обговорення частини піднятих спікерами питань продовжили і поглибили учасники другого блоку виборчого марафону «Організаційні виклики, безпека та належне фінансування», де йшлося про організацію виборів в умовах пандемії; перспективи дочасного, поштового, електронного голосування (Інтернет); підвищення ролі соціальних мереж для агітації; фінансування виборів в умовах економічно-фінансової кризи. Модерувала дискусію Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА.
На питанні фінансового забезпечення майбутніх виборів зупинився Віталій Плукар, заступник голови ЦВК. За його словами, закладене фінансування є недостатнім для того, щоб на належному рівні забезпечити фінансування всіх необхідних процедур відповідно до Виборчого кодексу: «ЦВК сподівається на їх додаткове фінансування після відомого скорочення видатків до 1 млрд грн». Також зазначив: «Територіальні виборчі комісії стикнуться з новими правилами проведення місцевих виборів. Тому для ЦВК дуже важливо, щоб вони були фінансово забезпечені на належному рівні. Оскільки і процес підрахунку голосів, і встановлення результатів виборів є досить ускладненими. Зі свого боку Комісія шляхом надання певних роз’яснень, консультативної допомоги намагатиметься полегшити членам ТВК та ДВК виконання цих процедур». Віталій Плукар наголосив, що необхідно розробити найбільш оптимальні рішення, аби уникнути небезпеки продовження поширення інфекції COVID-19: «Забезпечення в різних країнах відрізняється. Наприклад, в Південній Кореї законодавчо передбачено дочасне голосування». На його думку, в Україні станом на тепер немає можливості запровадити електронне (інтернет) голосування на виборах, оскільки це може поставити під сумнів чесність підсумків виборів: «На сьогодні ми чуємо дискусії і певні ідеї збоку, зокрема представників Кабміну щодо електронного голосування. Особисто я не бачу зараз можливості запроваджувати електронне голосування на виборах. Сьогодні навіть не всі населені пункти забезпечені інтернетом. Ми тим самим можемо натрапити на низку ризиків і перешкод, які нівелюють всі зусилля, щоб пройшли справедливі і чесні вибори». За його словами, ЦВК є прибічником запровадження інновацій у виборчі процедури: «Наші пропозиції Комітету парламенту щодо змін до виборчого законодавства містять пункт про початок дискусії щодо запровадження можливості машинного голосування. Однак це зовсім інша справа. Йдеться про автоматизацію голосування на виборчій дільниці з обов’язковим залишенням паперового сліду. Крім того, йдеться про можливу інноваційність у запровадженні електронного підрахунку».
Перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль розповів про нове медійне законодавство: нововведення у виборчому процесі та повноваження регулятора. Валентин Коваль нагадав, що відповідно до чинного законодавства Національна рада не є учасником виборчого процесу: «Попередні кампанії з обрання Президента і Парламенту в 2019 році стали для регулятора значним накопиченням досвіду. Водночас аналіз можливостей, яким чином можна реагувати на перебіг виборчих перегонів та на зафіксовані порушення ЗМІ, залишає дещо сумне враження». Представник Нацради також звернув увагу на те, що поширення політичної агітації в медіа трапляється не тільки під час виборчих перегонів, а й у інший час: «Однак механізмів контролю і реагування на таке явище у позавиборчий період немає, вони не прописані в законодавчих актах». Кодекс зобов’язує Національну раду вживати заходів у разі виявлення порушень, що наразі розцінюється регулятором як можливість накладення санкцій. «Щоправда, не передбачено жодних прискорювачів для проходження процесів, отже, темпи на реагування порушень знову можуть бути такими, що все буде тягнутися довше, ніж власне сам виборчий процес», – зауважив Валентин Коваль. Також експерт повідомив про роботу над законопроєктом про медіа, який готується до повторного першого читання. «Цей проєкт Закону наділяє Національну раду обов’язком регулювання онлайн-середовища. Таким чином, це стосуватиметься і відстеження дотримання законодавства про вибори і в мережі Інтернет», – сказав Валентин Коваль. «Загалом Національна рада готова до місцевих виборів, відповідно до вимог чинного закону. Однак, якщо буде запроваджено нове законодавство і регулювання інтернету, то найбільша амбіція для регуляторного органу – це встигнути якісно підготуватися до виконання своїх нових функцій», – резюмував він.
«Зараз м'яч на стороні Верховної Ради, – вважає член Дніпровської міської ТВК Андрій Гусак, – і саме вона має найбільше повноважень, щоб полегшити нашу участь у чергових місцевих виборах 2020 року». Він також відзначив, що його амбіція: «Забезпечити обрання достойних представників, менеджерів для місцевого населення. А не так, щоб їх обирали партії. Абсолютно не втручаючись, забезпечити цей процес, щоб вибори відбулись за будь-якої погоди». Партизація органів місцевого самоврядування шкідлива для суспільства, а пропорційна система складна для застосування. Саме в цьому і є виклики осінньої кампанії. Ще член Дінпровської ТВК зауважив, що необхідно терміново вносити зміни до закону про публічні закупівлі й спростити процедури.
Про складнощі тих, хто на місцях буде організовувати вибори і забезпечувати виборчий процес, розповів Новоукраїнський міський голова (Новоукраїнська міська ОТГ Кіровоградської області) Олександр Корінний: «Хвилююсь, щоб недостатнє державне фінансування не спробували перекласти на місцеві бюджети. Наш бюджет вже недоотримав 2,7 млн. Тому знайти додаткові резерви ми не зможемо. А вони потрібні. Бо провести вибори треба так, щоб не було сумнівів у результатах». Новоукраїнський міський голова навів приклад: «На території нашої громади з 2010 року жодного разу ще не поновлювались кабінки. Щоразу голова дільничної комісії йде до сільського голови, до якогось фермера просити дошки. Закон передбачає їх відшкодування з Держбюджету, але цього не було». Як і більшість представників місцевого самоврядування, Олександр Корінний висловив негативне ставлення до партизації: «Депутатство – це волонтерство. Хтось вірить в безкоштовне волонтерство, за яке людина заплатить 7000 грн? Вони вже не хочуть партизації, а тепер за це ще треба гроші заплатити», – розмірковує мер.
Відео також доступне для перегляду на Facebook
Виборча реформа в тій частині, яка стосується місцевих виборів, тісно пов’язана з реформою місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Питання їх взаємозв’язку та взаємозалежності обговорили спікери третьої панельної дискусії «Реформа децентралізації та місцеві вибори», де модератором був аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут. Всі учасники дискусії зійшлися на необхідності синхронізації виборів та реформи децентралізації.
Народний депутат фракції «Слуга народу», голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін висловив впевненість, що для того, аби вибори відбулися на відповідному адміністративно-територіальному устрої, зміни буде здійснено ще за цієї сесії в червні: «Дискутувати треба буде про повноваження, коли це буде питання районів. А зараз щодо адміністративно-територіального устрою немає про що дискутувати – рухаємось локомотивом». Народний депутат коментує: «Меседж про план А і план Б почав формуватись та ставати публічним ще восени. Об'єктивно було зрозуміло, що процес змін до Конституції складний. А зараз, під час карантину, план Б став фактично планом А – зміни через низку законів». Водночас зазначає: «За рахунок правок, над якими парламент працює зараз, можливий крок на зустріч представникам місцевого самоврядування».
«Адмінтерустрій з точки зору створення громад по всій території країни завершуємо в найкоротші терміни, – повідомляє Іван Лукеря, радник Міністра розвитку громад та територій України. – Була довга дискусія щодо конфігурації громад, щодо перспективних планів, визначення адміністративних центрів і, думаю, що на 90% було все зроблено правильно». Експерт також роз’яснив, що є основний етап реформи і є комплексне завершення реформи через внесення змін до Конституції – завершення реформи децентралізації і зміна парадигми управління територіями. За його словами, зміна парадигми неможлива без змін до Конституції. Натомість завершення основного етапу реформи місцевого самоврядування можливе в межах чинної Конституції. Щодо важливого для більшості глядачів питання про вибори до районних рад і їх подальшу долю Лукеря зауважив: «Дискусія по районах не повинна відбуватись, тому що це в першу чергу стосується органів державної влади. Ми говоримо про кількість районних рад з мінімальними повноваженнями, з мінімальними бюджетами. Мешканцям не важлива кількість районів». Окрім того, радник Міністра пообіцяв, що після завершення карантину будуть відновлені дискусії за участі асоціацій, фахівців і мерів міст, щоб знайти оптимальну модель системи управління, яка буде закладена у Конституцію.
Водночас Олександр Хоруженко, екскерівник Сумського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою», експерт з питань реалізації реформи децентралізації наголосив, що викликів, які стосуються виборчого процесу, при переході від концепції реформи до місцевих виборів стає все більше і більше. Експерт вважає, що варто будувати комунікацію парламенту, уряду з політичними силами і громадянами та пояснювати «правила гри»: на якому рівні буде вестись політична боротьба, якими будуть вимоги, якими повноваження політиків, які здобудуть владу на місцях. Хоруженко вважає: «Політики і партії, які будуть висувати кандидатів у районні ради, повинні розуміти правила гри на рік вперед, тому що знецінюється мандат і сама їхня діяльність».
«Сьогодні парламент стає на ті ж граблі, що й попередній, тобто змінює правила напередодні самих виборів», – констатує Олександр Ганущин, голова Львівської обласної ради. Політик вважає, що зміни до Виборчого кодексу, які зараз пропонуються, можуть значно зашкодити місцевому самоврядуванню: «Партизація шкодить містечкам і містам там, де до 15 тис. населення, бо там немає партій». «З приводу районних рад, – висловлює свою позицію Ганущин, – буде ухвалене політичне рішення, що виборів не буде. Рубікон перейдено».
Також позицію органів місцевого самоврядування представ перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фусенко. Він підняв питання про неприпустимість проведення місцевих виборів до громад за партійною системою і зауважив, що система виборів у однакових громадах має бути також однаковою і мажоритарною – це дозволить забезпечити належне представництво всіх сільських населених пунктів у місцевій раді: «Логіка наших думок наступна: сільська і селищна рада згідно з цим проєктом закону може мати будь-який розмір і там будуть виключно мажоритарні вибори». Також він висловив позицію Всеукраїнської асоціації громад щодо доцільності перегляду урядом перспективних планів тих регіонів, де мають місце очевидні порушення методики формування громад.
Відео також доступне для перегляду на Facebook
Чи готові парламентські партії до партизації дискутували під час четверного блоку марафону. Спікери обговорювали, як сформувати якісний виборчий список; уникнути «формального підходу» до дотримання гендерної квоти; рекрутувати нових членів партії та формувати кадрові резерви. Значну увагу присвятили оцінці процедури погодження керівними органами партії кандидатів на посади міських голів та виборчих списків, які висунуті місцевими організаціями. Модерував дискусію Анатолій Бондарчук, аналітик Громадянської мережі ОПОРА. Свої позиції озвучили представники шести політичних партій, які представлені нині у Верховній Раді.
Так, народна депутатка фракції «Європейська Солідарність», співголова депутатської фракції Ірина Геращенко вважає, що поки ЄС знаходиться в опозиції, це хороший момент для оновлення: «Зараз гарний час, щоб ми формувались як ідеологічна партія». Депутатка наголошує, що партія працює над тим, щоб посилитися на місцях, щоб місцеві фракції не відрізнялись від парламентської. «Якщо говорити про місцеві вибори, ми будемо робити ставку саме на членів партії. Звичайно, може із залученням яскравих особистостей, які ідеологічно наші соратники, але 80-90% списків будуть складати наші списки», – резюмує Геращенко.
Олександр Корнієнко, народний депутат та голова партії «Слуга народу», перший заступник голови депутатської фракції зізнався, що не є фанатом партизації, але вважає її інструментом вирішення багатьох політичних проблем. Політик зазначив: «Сама ідея відкритих списків для великих суб’єктів – це крок вперед, порівняно із законодавством 2015 року, і крок вперед до партизації». Зазначив Корнієнко і про те, як партія готується до виборів восени: «Працюємо над тими діджитал-рішеннями, які дозволять в умовах коронавірусної епідемії зберегти доступ громадян до процесів, які відбуваються по формуванню списків і по висуванню кандидатів на мажоритарні округи. Можливо, це будуть елементи праймеріз чи постпраймеріз».
«Ми – кадрова партія. Ми – не масова партія, не ставимо за ціль кількісні показники, – говорить Роман Лозинський, народний депутат фракції «Голос». – І зараз в команді партії є декілька сотень партійців. Ми розуміємо, що перед виборами люди хочуть зайти з якихось інших мотивів, ніж розвивати себе політично. Ставимось до цього обережно».
Народний депутат фракції ВО «Батьківщина», голова Львівської обласної організації партії Михайло Цимбалюк нагадує: «Важливо, щоб ті політичні сили, які готуються до місцевих виборів, пам’ятали, що життя існує і після виборів». Депутат повідомляє, що партія зараз працює над тим, щоб оновилася команда в усіх органах місцевої влади і у відборі кандидатів орієнтується на такі три засади: професійність, моральність, патріотизм. «Ми сповідуємо, що людина має раніше відчувати політичну відповідальність, а пізніше вже балотуватись як депутат. Кандидувати, не будучи членом, як виключення, може лише людина, яка відповідно до законодавства не може бути членом партії», – узагальнює Цимбалюк.
Висловлює впевненість, що «Опозиційна платформа – За життя» буде висувати кандидатів у всі ОТГ, обласні та місцеві ради, народна депутатка Тетяна Плачкова. Однак зізнається, що карантин заважає партійній роботі, розбудові політсили. «Ми готові до місцевих виборів на Одещині. Я працюю над розбудовою партії в Одеській області. Ми плануємо, що замість 20 у нас буде 38 осередків в області, щоб бути набагато ближче до людей, – повідомляє Плачкова. – Від роботи депутатів місцевих рад залежить рейтинг партії в тому чи іншому регіоні». Щодо гендерної рівності, то депутатка як жінка її підтримує і визнає, що представляє партію, яка має найменше жінок у парламенті.
Відео також доступне для перегляду на Facebook
Захід організований за підтримки американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) і за підтримки Європейського Союзу, та може не відображати позицію USAID, Уряду США чи ЄС.
Інформаційні партнери заходу: hromadske.ua, gazeta.ua та Суспільне мовлення.