Українські біженці у Польщі зберігають більший зв’язок із Україною та українським суспільно-політичним життям, ніж інтегруються в польське суспільство. Показник прихильності становить 9,5 балів до України та 7,9 балів до Європи. Такі результати соціологічного дослідження ОПОРИ серед українських біженців у Польщі.
Загалом 85% українських біженців у Польщі планують повернутися в Україну, адже тут залишились робота, житло, родина та друзі. Проте головним бар’єром залишається небезпека для життя через російське повномасштабне вторгнення. Так, лише 10% з опитаних планують повернутися найближчим часом, 39% повернуться, коли в їхньому регіоні буде безпечно, а 27% — коли безпечно буде в усій країні.
Багато учасників опитування повідомляють про труднощі адаптації, наголошують на почутті власної непотрібності і бажанні скоріше повернутися до України. Вони акцентують на тому, що опинились закордоном вимушено через повномасштабне вторгнення росії до України й просто хочуть жити нормальним життям. Цей аспект суттєво відрізняє українських біженців від війни у порівнянні з українськими трудовими мігрантами у Польщі.
Дослідження проведене за аналітичними напрацюваннями й на замовлення Громадянської мережі ОПОРА за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES). Воно складалося з двох частин: щоденникове онлайн-опитування 200 респондентів і 15 глибинних інтерв’ю, та тривало протягом 26 жовтня — 30 листопада 2022 року в Республіці Польща. Виконавцями польової частини дослідження стали представники Київського міжнародного інституту соціології.
Одна з учасниць глибинних інтерв’ю, жінка 22 років, яка виїхала з Харкова до міста Рабка-Здруй, що на півдні Польщі, зазначає, що вимушене перебування за кордоном є для неї психологічно складним: “Ми спочатку приїхали, сюди як тільки почалася війна, але морально я тут не змогла знаходитись, в мене там були дуже тяжкі проблеми психологічні, мені було дуже важко розуміти, що ти тут знаходишся серед людей, яким ти не потрібний через те, що тебе змусили знаходитись тут. Ти тут не по своїй волі. І з першого разу в мене навіть не вийшло. Ми повернулися до Харкова, але в Харкові як виявилося було ще гірше. І тому ми знов повернулися сюди. І це дуже впливає на життя. Ти не почуваєшся тут до кінця комфортно. Це не твій дім. …Моя мама дуже сильно людина психологічно, але іноді навіть вона може прийти додому і плакати, тому що це дуже важко, знаходитись серед людей, яким ти не потрібен. Психологічно це дуже тисне на людину”.
Про бажання повернутися додому та досі сильну інтегрованість в українське суспільство зазначила й учасниця глибинних інтерв’ю з Одеси. Ця жінка 50 років вимушено переїхала до польського Вроцлава: “Коли я зрозумію, що можна перебувати в моєму місті безпечно, відразу туди поїду, бо там у мене все моє життя. Там була моя робота, яку я обожнюю. Там були мої друзі, знайомі, родичі, були і є, але зараз всі ми десь, десь по світу”.
Українські біженці у Польщі мають помірний інтерес до політики: 13% дуже цікавляться, 49% досить цікавляться, 26% мало цікавляться, 9% зовсім не цікавляться, 4% не визначились. При цьому 47% опитаних вважають, що нинішня політична система в Україні цілком або певною мірою дозволяє їм впливати на політику, а 46% опитаних вважають, що не мають можливості політичного впливу або впливають дуже незначною мірою.
Щодо власного внеску в спільну боротьбу для перемоги України, то українські біженці в Польщі вже долучаються (22%) чи готові долучатися (18%) до таких напрямків діяльності: популяризація інформації про Україну серед поляків (96%), пожертви на Сили оборони України (87%), допомога рідним в Україні (86%), пожертви на гуманітарні цілі (80%), використання візуальної української атрибутики в повсякденному житті (78%).
- Повні результати дослідження доступні за посиланням: https://www.oporaua.org/report/vybory/24471-doslidzhennia-mediaspozhivannia-ta-gromadska-aktivnist-ukrayintsiv-shcho-znaishli-timchasovii-pritulok-vid-viini-u-polshchi
- Відеозапис презентації цього дослідження доступний тут: https://www.facebook.com/cn.opora/videos/2665553123581560/
Ця ініціатива реалізується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать ОПОРІ і не обов’язково відображають погляди Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади, та Уряду Великої Британії.