Протягом другого місяця перебігу виборчої кампанії із виборів Президента інформаційний простір Волині сколихнули декілька гучних «політичних» скандалів. Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА на Волині проаналізували конфлікти від кінця січня до кінця лютого, які стали предметом обговорень у ЗМІ та соцмережах та призвели до гучних заяв та навіть виходів політиків із осередків партій.
Конфлікт №1. Голова Волинської ОДА оголошує війну «Українському об’єднанню патріотів – УКРОП».
30 січня поблизу Луцька спалили автівки та екскаватор голови Підгайцівської ОТГ Юрія Семенюка. Інформацію про це першим опублікував на своїй сторінці голова Волинської ОДА Олександр Савченко. Окрім того, у дописі йшлося про те, що посадовець перериває свою відпустку та повертається із Києва до Луцька.
«Враховуючи обставини підпалу, є всі підстави вважати, що ця надзвичайна подія є продовженням серії підпалів та нападів на волинських активістів, які вже скоювала певна група осіб», - йшлося також у публікації.
У зв’язку з подією посадовець також провів брифінг, на якому заявив, що «оголошує війну «УКРОПУ», і ця цитата облетіла чимало волинських ЗМІ. У ході спілкування з журналістами Олександр Савченко звернувся до представників партії, які «є намісниками Ігоря Палиці (голова Волинської обласної ради, «УКРОП») на Волині», з проханням «не чіпати людей». Тож голова ОДА дав зрозуміти, що підозрює причетність представників партії до незаконних дій.
Окрім того, у своїй промові від згадав про громадське формування «Варта порядку».
«Також Савченко нагадав про «Варту порядку», яка, за його словами, «засвітилася» у нападах на активістів та створена з ініціативи Ігоря Палиці. Савченко вважає, що у «Варти порядку» варто забрати ліцензію громадського формування та ліцензію на охоронну діяльність», - пише «Перший канал соціальних новин».
У волинському «УКРОПІ» не забарилися із реакцією на сказане посадовцем. Голова Волинського осередку партії Вячеслав Рубльов відкинув звинувачення щодо причетності до підпалу автомобілів представників партії та назвав їх безпідставними.
«У 30-ті роки НКВС таким займалась, як зараз Савченко. Чиновники повинні працювати над бюджетом, над його наповненням, над розвитком області, а не воювати з неугодними – це і так підриває довіру до президентської вертикалі влади у волинян, - каже політик. – Така клоунада, яку влаштував голова облдержадміністрації, це не рівень чиновника, голови обласної державної адміністрації, а принцип: була б стаття злочину, а людина знайдеться», - цитують слова Рубльова на офіційній сторінці волинського «УКРОПУ».
Також 30 січня громадське формування «Варта порядку», про яке теж згадував Савченко, на своєму сайті також розмістило заяву стосовно озвучених щодо них тез.
«ГФ «Варта порядку» засуджує протиправні дії, які посягають на громадський порядок і порушують права та законні інтереси громадян. Разом з тим, ГФ «Варта порядку» категорично відкидає всі надумані звинувачення та необґрунтовані припущення. Вважає озвучені на брифінгу заяви голови облдержадміністрації Олександра Савченка голослівними і неприпустимими, які не ґрунтуються на фактах і не мають нічого спільного з об’єктивною дійсністю», - йдеться у повідомленні.
31 січня в ефірі ТРК «Аверс» Рубльов заявив, що партія подасть до суду через озвучені звинувачення.
Того ж дня народний депутат Ірина Констанкевич на своєму офіційному сайті відреагувала на слова голови ОДА.
«У цій ситуації губернатор поводить себе як людина, що перевищує свої повноваження, здійснює політичну розправу над опозиційними силами, оголошуючи війну партії УКРОП, а це депутати в ОТГ, райрадах, міських, обласній, тисячі людей, які є членами партії УКРОП і яких підтримали тисячі волинян. Третина Волині голосувала за нашу партію на виборах у місцеві органи самоврядування та Верховну Раду. Оголошена війна УКРОПУ - це кінець демократії на Волині. То чи має право губернатор бути в ролі клоуна проголошуючи такі заяви, тому що серйозно це сприймати неможливо», - йдеться у повідомленні.
Зауважимо, що новину «Олександр Савченко виставив себе клоуном», - Ірина Констанкевич» також опублікували кілька волинських онлайн-ЗМІ, а також принаймні одна із «районних» газет.
Конфлікт №2. Конфлікт в штабі Гриценка через екс-регіонала
На початку лютого на Волині розгорівся скандал через призначення довіреною особою кандидата в президенти Анатолія Гриценка Івана Смітюха.
4 лютого декілька онлайн-видань розмістили новину про те, що брат екс-регіонала, «який кликав Путіна в Україну» став довіреною особою Анатолія Гриценка в окрузі №21. Також цей факт відмітив на своїй сторінці нардеп від Волині Ігор Гузь.
«Так от - Анатолій Гриценко подав до ЦВК кандидатуру своєї довіреної особи в окрузі №21 Івана Смітюха. Іван Смітюх – екс-член Партії регіонів, екс-депутат Волиньради від Партії регіонів. Кандидат в народні депутати України у 2012 році, який в бюлетені значився як член Партії регіонів.
Рідний брат екс-нардепа Григорія Смітюха, який відомий тим, що на мітингу Антимайдану у 2013 році закликав до України Путіна. Путін прийшов… Крим, Донбас і більше 12 000 убитих», - написав нардеп від Волині.
За інформацією видання «Волинь.Ua», для очільника обласного осередку «Громадянської позиції» Сергія Чурікова, до якого журналісти звернулися за коментарем, таке призначеня теж стало несподіванкою.
Інформацію про призначення Івана Смітюха активно коментували та обговорювали у волинському сегменті Facebook.
Завершилася ситуація тим, що Сергій Чуріков пішов із політики. Про це він повідомив 11 лютого через особисту сторінку.
«Рішення далось мені не легко. Я не займався політикою до того і не знаю чи буду займатись після. П`ять років активної роботи в Громадянська позиція. 1,5 президентських кампанії, парламентська та місцева, вибори в ОТГ. 3 з лишком роки очолював Громадянська позиція - Волинська область. На волонтерських засадах. Витратив купу часу, нервів, ресурсів. Робив це щиро і безкорисно», - написав Чуріков.
Також він зазначив, що таке рішення прийняв через призначення Івана Смітюха довіреною особою. Чуріков зауважив, що непричетний до такого рішення, однак після цього не може залишатися головою партійної організації.
Конфлікт №3. Фракція ВО «Батьківщини» заявляє про «зраду інтересів»
4 лютого на сторінці Волинської обласної ради опублікували заяву фракції ВО «Батьківщина» у Волиньраді. У ній йдеться, про заяву депутатів Ігор Лех, Василь Столяр, Алла Лісова, Галина Йовик, Валерій Курстак, Анатолій Бусько, Володими Яренчук, Роман Карпюк та Андрій Турак, що Валентина Касарда та Сергій Слабенко «насправді давно вже зрадили інтересам та принципам партії».
Вказаних депутатів звинувачують у тому, що вони «служать чинній владі», «роздають» інтерв’ю в засобах масової інформації, які «належать до сфери впливу ОДА» та отримують від ОДА вказівки. Мовляв, і у раді вони голосують разом із фракцію «БПП «Солідарність» тощо. Зрештою, дев’ять депутатів із фракції заявляють, що саме вони залишилися вірними партії та її лідеру Юлії Тимошенко.
«В той же час, за нашу позицію на нас тисне влада, а також викликають на допити в правоохоронні органи, перевіряють бізнес, висувають звинувачення у міфічних злочинах. Заявляємо, що відсутність реакції на нашу заяву спонукатиме нас звернутися до лідера партії», - йдеться у заяві.
Водночас, у самій заяві не вказано, кому вона адресована та яких дій вимагають депутати. Також у подальшому представники фракції не інформували, чи була реакція. Натомість депутат Валентина Касарда та Сергій Слабенко через ЗМІ чи власні Facebook-сторінки не висловлювали позицію щодо опублікованої заяви.
Зауважимо також, що у лютому завершився один із конфліктів, про які ОПОРА писала у січні. Нагадаємо, що в минулому місяці Волинська ОДА подала позов до суду щодо скасування рішення Волинської обласної ради від 20 грудня 2018 року №22/13 «Про обласний бюджет на 2019 рік». Як повідомляють на сайті Волиньради, суд розглянув справу та не задовольнив позову.
Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами Президента. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, набагато швидших за офіційні та точніших за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.