Сприйняття виборцями різних типів виборчих бюлетенів для покращення виборчого процесу

Результати дослідження за підсумками фокус-груп

Зміст

Методологія дослідження

В рамках дослідження підготовано та проведено 4 фокус-групові дискусії (ФГД) відповідно до стандартних правил та методик проведення якісних (qualitative research) форматів дослідження. Дослідження здійснювалось аналітиками Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на замовлення Громадянської мережі ОПОРА.

Фокус-групи проведені відповідно до путівників (гайдів) фокус-групового дослідження, розробленого виконавцем на основі наданого замовником технічного завдання. Путівники був розраховані на 115 хвилин розмови. Фактично, тривалість фокус-груп в кожній групі становила 120 – 125 хвилин включно зі заповненням вхідної тест-анкети та проведення експерименту з голосування та оцінки бюлетенів. Під час всіх фокус-груп вівся аудіозапис розмови, який транскрибувався у текстовий формат. У випадку ФГД-4 відбувався відеозапис розмови у Zoom, який також транскрибувався у текстовий формат.

Фокус-група №1 відбулась у вівторок, 22 червня 2021 року у Києві. У ній взяли участь 10 учасників (5 чоловіків та 5 жінок). Учасники були підібрані різного віку та досвіду у виборчій системі. Троє учасників представляли сільські райони поблизу Києва. За результатами тест-анкети середня оцінка знань респондентів складає 1,25 бали з 3. Середній рівень ознайомлення учасників у виборчому процесі можна охарактеризувати як середній.

Фокус-група №2 відбулась у четвер, 24 червня 2021 року у Сумах. У ній взяли участь 10 учасників (5 чоловіків та 5 жінок). Учасники були підібрані різного віку. Середній досвід ознайомлення у виборчому процесі був трохи вищий середнього, деякі респонденти мали досвід професійної роботи з виборчою системою. Чотири учасники представляли сільські регіони поблизу Сум. За результатами тест-анкети середня оцінка знань респондентів складає 1,6 бали з 3.

Фокус-група №3 (Одеса) відбулась у суботу, 26 червня 2021 року. У ній взяли участь 10 учасників (5 чоловіків та 5 жінок). Учасники були підібрані різного віку (3 представників молоді, 4 середнього віку та 3 старших учасників). Чотири учасники представляли сільські регіони поблизу Одеси. Рівень ознайомлення учасників у виборчому процесі можна охарактеризувати як середній. За результатами тест-анкети середня оцінка знань респондентів складає 1,2 бали з 3.

Фокус-група №4 відбулась 1 липня 2021 року у форматі онлайн. У ній взяли участь 11 респондентів (7 чоловіків та 4 жінок). Фокус-група складалась з осіб з інвалідністю. Учасники були підібрані різного віку та різного рівня ознайомлення з виборчим процесом, однак частину учасників можна охарактеризувати як активістів, або правозахисників, які займаються захистом прав людей з інвалідністю. За результатами тест-анкети середня оцінка знань респондентів складає 0,9 бали з 3.

Наприкінці фокус-груп учасникам було запропоновано здійснити експеримент з голосуванням за макетами виборчих бюлетенів. У онлайн-фокус групі цей експеримент не проводився у зв’язку з форматом проведення.

Респондентам було запропоновано заповнити 7 зразків виборчих бюлетенів. У інструктажі їх попросили уявити, ніби вони зараз знаходяться на виборчій дільниці у час пік, коли за ними знаходиться велика черга людей. Водночас, їх попросили прочитати інформацію на бюлетені і керуючись нею, зробити свій вибір. Інтерв’юер попросив обирати ті партії/кандидатів, які найбільше їм сподобались назвою, чи своєю діяльністю/творчістю. Різні зразки бюлетенів заповнювались по черзі, після чого заповнені бюлетені опускались у макет виборчої скриньки. На бюлетенях були розміщені спеціальні відмітки для можливої подальшої ідентифікації респондентів і відслідковування сприйняття різних бюлетенів респондентом.

Після проведення експерименту, учасникам було запропоновано обговорити якість і зручність макетів бюлетенів. Під час обговорення учасники відповідали на анкету-оцінку для кожного з бюлетенів.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Оцінка та самооцінка знань про виборчий процес

Більшість учасників ФГД активно беруть участь у виборах. Так, лише кілька респондентів не брали участі у виборах взагалі і невелика частина респондентів брала участь епізодично. Решта – намагались брати участь постійно.

Яка відповідь краще характеризує Вашу участь у виборах?

	Кількість відповідей
Намагаюсь постійно брати участь у виборах	32
Голосував/голосувала лише на окремих виборах	4
ніколи не голосував/голосувала, оскільки не мав/мала права чи можливості	2
Не відповіли	1

Більшість респондентів оцінили рівень свого розуміння виборів та виборчого процесу як середній. Приблизно однакові частки меншості зазначили, що мають, або хороше ознайомлення з виборчим процесом, або вкрай погане. Також, частина респондентів зазначили, що їх ознайомлення з виборчим процесом змінюється залежно від періоду виборчого процесу, який зараз триває: напередодні виборів знання збільшуються, а після завершення виборів ці знання забуваються через відсутність необхідності.

Ф2_Ч5: Заповнюючи анкету, спіймав себе на думці, що от коли безпосередньо перед виборами, то ти начебто все знаєш, як правильно голосувати по оцій системі. А от зараз дещо, коли час проходить, дещо втрачається ця обізнаність. Ну а загалом то вважаю, що вище середнього знання.

Ф3_Ж: Я думаю, що я поверхнево розбираюся. Ну ближче до виборів я більше ознайомлююся. Проходить час… Я думаю, що мої знання поверхневі.

Загалом, близько третини респондентів мали досвід участі у виборчому процесі в ролі члена комісії, спостерігача чи навіть кандидатом на місцевих виборах.

Ф3_Ж5: Більш-менш розбираюся. Ходила спостерігачем на всі вибори. Однак я можу плутатися в термінах, бо пройшов деякий час і в голові уже трохи інша інформація.

Ф4_Ч3: Досвід прийняти участі у виборах, звичайно. Як у всіх громадян. 2004 року був спостерігачем, представником кандидата в президенти в другому турі.

Один з учасників ФГД заявив про те, що брав участь у махінаціях на виборах, яка полягала у підкупі голосів.

Ф3_Ч5: Подкуп голосов. Люди сейчас ведут достаточно бедный образ жизни. Скупать голоса людей было достаточно легко, Большинство людей, печально, но соглашаются.

В рамках вхідного анкетування третина респондентів зазначили, що знають детально про відмінності між пропорційною системою зі закритими виборчими списками та відкритими виборчими списками. Дійсно, абсолютна більшість респондентів, які зазначили так, правильно відповіли і змогли назвати відмінності між такими виборчими системами. Водночас, окремі помилки та хибні трактування теж були присутні.

При цьому, близько третини респондентів неправильно відповіли на запитання стосовно того чи можна на виборах за пропорційною системою проголосувати за одну партію і одночасно підтримати окремого кандидата від іншої партії. Помилялись зокрема і респонденти, які мали розуміння того, чим пропорційна виборча система з відкритими списками відрізняється від такої системи зі закритими списками. Ще близько третини вагались з відповіддю. Правильно відповіли, якраз одна третина респондентів.

Аналогічним є розподіл відповідей респондентів стосовно можливості голосувати за перший номер списку партії. Приблизно рівні частки учасників ФГД відповіли що за нього можна голосувати, або ж дали негативну відповідь чи відповіли, що не знають правильної відповіді.

Половина респондентів фокус-групових досліджень правильно відповіли на запитання стосовно того, чи впливають голоси виборців на черговість отримання мандатів кандидатами від прохідних політичних партій.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що загальний рівень ознайомленості респондентів з виборчою системою є посереднім. Загалом, респонденти, які ідентифікували свої знання про виборчу систему як високі, частіше правильно відповідали на запитання про виборчу систему, але окремі помилки все ж допускали. (Середній результат тесту – 1,6 бали). У тих ситуаціях, де респонденти говорили про посереднє ознайомлення оцінка становить 1,4 бали. Ті респонденти, які говорили про низький рівень знань в середньому набирали 0,4 бали. В загальних рисах вхідне тестування підтверджує самовизначення респондентів у розумінні виборчого процесу.

Специфіка участі респондентів у виборчому процесі

Більшість учасників ФГД брали участь у виборах, переважно регулярно. Загалом, при етапі рекрутування респондентів, потенційні учасники, які не беруть регулярну участь у виборах значно рідше висловлювали готовність брати участь у фокус-групах. Це і спричинило до певних коливань у структурі респондентів в сторону активних учасників виборів.

Оцінка організації виборчого процесу від респондентів, які могли його бачити зсередини

Якщо розглядати у історичній ретроспективі, то раніше, у 90х та на початку 2000х виборчий процес, на думку респондентів, був організований вкрай погано. Траплялись ситуації відвертого фальшування голосів як в Києві, так і в інших регіонах України. Апогеєм фальсифікацій, на думку значної частини респондентів, стали Президентські вибори 2004 року. Як мінімум двоє учасників ФГД (у Києві та Сумах) брали участь у спостереженні на цих виборах на Донбасі від команди В. Ющенка. Рівень фальсифікацій тоді був вкрай високим, а протистояти їм було фактично неможливим. Окрім цього, суттєві фальсифікації траплялись і на інших видах виборів.

Ф1_Ч: У мене, мабуть, цікавіша історія була із тим, як я був спостерігачем від Віктора Ющенка на Луганщині. Другий тур виборів президентських 2004 року. Ми туди як члени громадських організацій …. І для мене був шок. Я знав до того, як проходили вибори в Києві, Київщина. Все культурно, цивільно. Навіть якщо підтасовки такі робилися, вони робилися акуратно, так би мовити, щоб було менше претензій. А там було досить жорстко. Тобто стояли біля кожної скриньки «смотрящіє», чи як їх можна назвати. Вони конкретно відмічали людину, яка вкидає бюлетень за Януковича. Але потім вони все рівно не дорахувалися певної кількості голосів. І домалювали, так би мовити, ще один нуль до кількості цих. І звичайно. Ми як спостерігачі нічого зробити не могли. Ми просто повідомили своїм, що такий факт був помічений.

Ф1_Ж: Они были какие-то совместные. Там и верхушку выбирали, и районных. … Я была ночным наблюдателем. И ночью там происходили самые интересные вещи. Я помню, это был большой стол. Все бюллетени складывались на большой стол. Наблюдателей посадили метров за 8 от этого стола. ... Сказали, ближе не подходить. Бюллетени, я помню, — это была гора. То есть люди пришли, люди проголосовали. В школе это ж школьное здание. Гора этих бюллетеней. Да, я еще заметила, что все дамы, которые сидели в комиссии, они полненькие, я извиняюсь, грудастые. И пришли в блузах балахонах. Что происходит ночью? Во-первых, усыпляется бдительность. К 3 часам ночи вы хотите спать реально. А они что делают? Они стоят, они обширные все очень, они стоят над этим столом. Мы видим только тыл от этой дамы. Что они роблять, не видно. Они окружили этот стол – их много. Знаете, как стервятники, когда кушают что-то. И они тоже, извините, люди. Они говорят: мы хотим в туалет. … А когда она выходит, я хоть плохо вижу, но я одела очки. И я смотрю - у нее бюст большой, балахон, а под бюстом еще вот тут очень много чего. И она выходит типа в туалет. Нет ее минут 20. Потом заходит, опять становится над столом, они из-под блузы просто выпадает. Я сижу, говорю этой Тане: "Таня, смотри, что делается? " - "А что ты скажешь? ". То ли они там уничтожили, то ли какие-то галочки другие поставили. Я не знаю, но бюллетени три раза выносились за пределы комнаты подсчета этими пышными дамами. Мы не ничего сделать не могли.

Якщо порівнювати такі ситуації з тим, що відбувається сьогодні, то ті респонденти, які мали досвід спостереження за виборами, або роботою на них, кажуть, що вони відбуваються більш чесно та справедливо. На сьогодні, принаймні, немає таких суттєвих фальсифікацій як було раніше, а загалом виборчий процес організований краще, хоча без певних організаційних проблем не обходиться. Основні проблеми полягають, переважно, у недостатній підготовці членів виборчих комісій. Респонденти з числа осіб з інвалідністю також оцінили рівень організації виборчого процесу переважно позитивно, однак вказали на ряд недоліків, про які йтиметься пізніше.

Ф1_Ж: Нет. Сейчас было все честнее. Народ был бдительный. Но все равно переругался этот председатель. Это в школе 40-й у нас на Святошино. Все равно что-то не понравилось наблюдателям. И была ругня с председателем комиссии. Но на своем настояли все-таки. Не дали ему какую-то манипуляцию сделать. Я уже толком не помню. Понимаете, оно не так. Это тупо был вынос бюллетеней. А сейчас оно хитро делается. И кто-то там усек, сказал "нет, так нельзя". И была стычка. И все-таки нет.

Ф2_Ж2: Бо коли я була спостерігачем, наприклад, … можна було приходити з новим оцим видом паспорту і без прописки паперової. А члени ВК цього не знали. І вони відправляли додому. Ось якісь такі речі. Потім пенсіонери приходили з пенсійними посвідченнями. Хтось приходив з водійськими, з закордонними паспортами. Навіть людина приходила без документів, а жіночка казала: ну це Галя з 4 під’їзду, я її знаю. Тобто якісь такі речі дійсно, коли я подивилася на виборах, вони були, і ми якраз розповідали, як аналізувати програму кандидатів, які там повноваження у президента, парламенту. Чи можна фотографувати, бо, наприклад, після того як ми розповідали, що можна ходити знімати дільницю, процес виборів, але головне не показувати, як вони проголосували, то у мене студенти вирішили зробити гайд для студентів, як сходити на вибори і легко проголосувати. І їх з трьох дільниць вигнали. Сказали – це не можна. От вони на якісь дільниці викликали поліцію. Поліція приїхала, сказала: знімайте. З законодавством трохи дійсно люди не обізнані.

Ф4_Д: За моїм досвідом це відбувається дуже гарно, тому що кожен раз до мене приходять додому представники виборчої комісії. Навіть на ті вибори, коли я не планував приймати участь. І завжди приходять вони у складі багатьох осіб. І вони дають можливість зробити своє волевиявлення. Жодного тиску. На останніх виборах взагалі приходили з правоохоронцем, який також спостерігав. Всі дотримувалися правил безпеки. Зокрема були в засобах індивідуального захисту, в масках, для того щоб не піддавати ризику моє життя. Пояснювали, як правильно заповнювати бюлетень. Потім ніхто не контролював і навіть не дивився і не намагався дивитися на тих кандидатів, за кого я віддавав свій голос. Все відбувалося дуже оперативно, по-діловому і з великою повагою.

В рамках фокус-груп була відчутна частка респондентів невдоволених чинною виборчою системою на місцевих та парламентських виборах. Вони загалом демонстрували впевненість в тому, що виборча система ускладняється навмисно для формування необхідного результату і можливості підтасування результатів виборів. Ці міркування підсилювались впевненістю у корупційних аспектах проведення виборів. Такі респонденти вважають, що основною характеристикою виборчої системи має бути простота та зрозумілість застосування. Окрім того, респонденти інколи зазначали, що політичний процес в Україні повністю підконтрольний олігархам та їхнім фінансово-промисловим групам, що і зумовлює корумпованість та неефективність політики. Скарги на виборчу систему полягали також стосовно того, що вона змінюється на кожні вибори, що не дозволяє виборцям адекватно орієнтуватись у процесі.

Ф1_Ч: Я не є прихильником комуністичної системи, але було таке: … дві людини – робочий і доярка – і щось там народ вибирав. Але принаймні це була зрозуміла система. … А те, що відбувається зараз, оці так звана пропорційна система, це настільки продумано цинічна, що там нічого не зрозуміло, починаючи від висування політичними партіями. Закінчуючи підрахунком, можливістю. Оцих гендерних квот. Тобто те, що ми бачимо сьогодні, зроблено, щоб існувала не система, як правила дорожнього руху, які мусять бути всім зрозумілі. А тут зроблено все так, щоб накрутить отаке. Але ті хто, підраховують і ті, хто все це придумав, знають, як це все перекрутить.  … Ми обдуримо один раз, щоб нормальні люди не могли об’єднатися у політичні партії, балотуватися. Друге – ми обдуримо з допомогою прохідного бар’єру. Ми обдуримо кількістю, коли в селі 5 тисяч мешканців, всі один одного знають, якісь партійні списки мусять обирати. Зменшимо пороговий бар’єр. Ми обдуримо по підрахунку голосів. Ми обдуримо по можливості втручання ЦВК чи не втручання, те що ми бачимо зараз в Івано-Франківській області відбувалося. Ми обдуримо, обдуримо, обдуримо. От що відбувається.

Ф1_Ч2: Все просто. После того як люди сказали, всем мозги запудрили, разобраться невозможно, дальше что происходит? У кого больше бабла?

Ф2_Ч: Кожна партія України - це походження або фінансово-промислової групи, або конкретного пана олігарха, який намагається провести до місцевого рівня, до Верховної Ради своїх представників. … Звідси всі біди. І звіди вся недосконалість як політичної системи, так і відповідно виборчого нашого законодавства. Всі працюють в інтересах, як би там ми не хотіли… Я можливо скажу якісь крамольні речі, але демократія і все інше на виборах ... Тут прислів’я "Хто платить, той замовляє музику", воно якраз є доречним. От звідси всі наші проблеми йдуть.

Ф4_Д: Яка б система не використовувалася, вона може бути ефективною, а проблема виникає тоді, коли виборче законодавство під кожні вибори змінюють. Спеціально під якісь партії, під якихось кандидатів. Я думаю, це головна проблема країни, що у нас під кожні вибори змінюється виборче законодавство, і ось ця плутанина не дає людям сталого розуміння процесу виборів, і самим політичним партіям та кандидатам не дає можливості вибудувати свою політичну стратегію на ближчі 5-6-7-8 років. … Тому що людина, яка вже один раз розібралася, вона знає, що це буде працювати, як у цьому взяти участь. Тому я не бачу сенсу знову змінювати виборчу систему. Я за те, щоб навпаки — поширювалася обізнаність громадян про це. І взагалі за те, щоб у нас ввести якийсь мораторій на зміну виборчої системи на найближчі років 20 щонайменше.

Специфіка участі у виборчому процесі респондентів з інвалідністю

В рамках фокус-групи можна констатувати високий рівень залученості людей з інвалідністю у виборчому процесі.

Особи, які мають першу групу інвалідності за замовчуванням голосують за місцем перебування. Відповідно, до них завжди приходять члени дільничної виборчої комісії для того, щоб вони могли проголосувати. Внаслідок цього сумарна участь таких осіб є значно вищою ніж серед загального населення. Однак, такий стан справ формує кілька проблем.

• Голосування за місцем проживання не має визначеного часу. Відповідно у день голосування респондент обмежений у своїй активності, оскільки члени виборчої комісії можуть з’явитись у будь-який час.
• Частина осіб з інвалідністю не хоче приймати участь у голосуванні, а прихід членів ДВК до місця проживання людини, хоч і не можна трактувати як примус до голосування, але це є стимулом голосувати навіть у тих аспектах, коли вони цього не бажають робити. Окрім того, список людей, які мають голосувати за місцем проживання є неповним: до нього не завжди включають тих виборців, які не можуть з’явитись на виборчу дільницю у зв’язку зі станом здоров’я.
• У випадку бажання проголосувати на виборчій дільниці таким особам потрібно особисто з’являтись до виборчої дільниці зі заявою про бажання проголосувати на виборчій дільниці
• Існують можливості тиску на виборця членами виборчої комісії, які здійснюють організацію голосування за місцем проживання.

Ф4_Ж: У минулому році я теж стараюся завжди ходити на виборчу дільницю голосувати, хоча вона у мене також не є доступною. Але в минулому році просто у мене не було часу для того, щоб піти написати заяву для того, щоб вони не прийшли до мене додому, ця група, щоб я пішла голосувати. Тому що чомусь для того, щоб вони не прийшли до мене додому, так як я людина з інвалідністю, пересуваюся у кріслі колісному, то я маю піти написати про це заяву. Для того, щоб написати заяву, мені треба знайти голову комісії, дізнатися, хто там голова комісії. Коли вона буде на роботі. Знову ж ділянка виборча недоступна. Це такий великий процес, і у мене не було часу, я не зробила. Тому я сиділа вдома і чекала, поки вони пройдуть і я проголосую. До речі, ніколи не знаєш, коли вони прийдуть, в який час. Тому цей день для тебе вже втрачений, тому що ти маєш сидіти вдома і чекати. Коли виборча комісія, члени виборчої комісії приїдуть додому. Прийшло троє осіб, здається. І правоохоронні органи. Був тиск з боку члена комісії, агітація, щоб я голосувала саме за того кандидата, кого він мені пропонував. Ось таке.

Ф4_О: При желании можно было создать список людей с инвалидностью в каждом районе и не заставлять их, а просто позвонить: вы хотите проголосовать? Да. Значит, пришли. Потому что есть очень многие люди, они просто физически не хотят напрягаться, а проголосовать он, может быть, хочет. Так что, тяжело прозвонить и узнать? А вдруг человек хочет проголосовать. Значит записали. Пришли к нему домой. Он проголосовал, отдал свой голос. А многие не хотят этого делать по каким-то физическим своим причинам или просто забыли. Так что этот момент надо учитывать, я так считаю. Составить списки инвалидов и прозвонить, кто хочет проголосовать, не зависимо написал он заявление, принес он заявление.

Ф4_Д: Незручність ще з голосуванням на дому полягає в тому, що дійсно ти не знаєш в який навіть приблизно час до тебе прийдуть члени комісії. Вони можуть прийти до тебе вранці о 8 чи о 9 годині. А можуть прийти наприкінці голосування. Я думаю, що їх не так багато. І можна було б якось спланувати у рамках виборчої дільниці хоча б по телефону попередити людей

Вирішення проблем №1-3, на думку респондентів, може забезпечити телефонний контакт з виборцями. Це дозволить сформувати точні списки тих, хто бажає голосувати за місцем проживання та уникнути описаних проблем. Водночас, таке рішення може бути проблематичним з юридичного боку, оскільки при такому стані справ немає письмового підтвердження бажання виборця.

Мотивація участі та неучасті респондентів у виборах

Більшість учасників ФГД переважно брали участь у виборах. Їх мотивацію можна описати кількома основними факторами:

• Сподівання на позитивні зміни після виборів

Ф2_Ж3: Я надіюся, що буде краще. Як, наприклад, за Зеленського. Я не думала за нього голосувати. А потом вєздє все: та молодий же, та талант лівий. А справді.

Ф3_Ж4: Почему я хожу? Ну, я где-то в какой-то наивной степени надеюсь, что все-таки где-то когда-то справедливость восторжествует.

• Для уникнення фальсифікацій та голосування «за респондента»

Ф3_Ж3: Мне кажется, что могут эти голоса потом использовать взамен. То есть чтобы за нас не проголосовали.

Ф4_Ч3. А крім того треба розуміти, що якщо ти свій бюлетень не кинеш до скриньки, то за тебе його можуть кинути.

• Участь у голосуванні, в певних ситуаціях, може бути вирішальною.

Ф2_Ж2: Я також уперше брала участь у виборах. …. І я не хочу, щоб через п’ять років я сказала, ну я не голосувала, інші люди наобирали і вони погані. І в історії є приклади, коли один голос міг змінити щось. І це, до речі, мотивувало дуже студентів. Реально є такі приклади? І враховуючи, що мало людей ходить голосувати... У нас на місцевих була дуже низька явка. І там кожен голос дійсно був значимий.

Водночас окремі респонденти не до кінця розуміли чи право голосу є, власне, правом, чи обов’язком.

Ф3_Ж1: Да, был и интерес, и я знаю, что я должна по закону с 18 лет принимать участие в выборах. Правильно?

Специфічну причину участі в голосуванні озвучив респондент з числа виборців з інвалідністю. Він принципово бере участь у голосуванні і з’являється на виборчу дільницю, щоб звернути увагу на недотримання виборчих прав людей з інвалідністю, в тому числі стосовно архітектурної недоступності виборчих дільниць.

Ф4_Ч2: Я особисто беруть участь з тим, щоб показати, що є такі виборці. Що питання, які піднімаються поспіль уже не один десяток років, і ми знаємо, що вже виконання конвенції ООН про права осіб з інвалідністю ухвалили за десятиріччя, а тим не менше державою Україна, гарантом Конституції порушуються права людини системно, цинічно і за це ж платяться кошти платників податків. Тобто це замкнене коло. Тому своєрідний такий протест, коли голова комісії відчуває незручність, коли бачить, що людина все ж таки потрапила. Коли представники поліції теж кажуть, що ми не маємо права це робити, але робимо виняток для вас. Коли сусіди бачать, з якими перешкодами я стикаюся, хоча у мене доступне житло, і вони не асоціюють мене з людиною з інвалідністю зазвичай, а тут на виборах видно оцю всю проблематику. Тому моя мотивація така.

Мотивація не брати участь у голосуванні, на думку більшості респондентів полягає у тотальному розчаруванні у виборах та політиці загалом. Така думка була домінуючою у всіх фокус-групах. Фактично, основною причиною такої демотивації є відсутність кандидатів, яким можна довіряти та відсутність позитивних змін.

Ф1_Ж: Розчаровані.

Ф4_О: Я думаю, что разочарование людей очевидно. Люди видят, они ходят на голосование, ждут их, а результат, как говорится, мы видим на лицо. Поэтому и не ходят.

Ф3_Ж4: Ну вот, допустим, у неё такая семейная эпопея. Вот она раз пришла на выборы, но ничего не изменилось, ну ничегошеньки абсолютно ни в её районе, ни с детскими садиками, ещё с какими-то льготами, ничего. Второй раз она пошла — опять ничего. И вот вам потенциальный кандидат, которые уже никогда не пойдет на выборы. Потому что ничего не изменится.

Ф2_Ж2: Я скоріше погодилася б паном NNN. Дійсно, те що я чула, це – все одно нічого не зміниться. Навіщо туди йти, якщо все одно нічого не зміниться.

Ф2_Ж2: До речі, якщо можна, на місцевих виборах, мені здається, дуже багато, які ходили в першому турі голосували. В другому турі не пішли взагалі ні за кого голосувати, бо немає серед кого обирати.

Ф3_Ж3: Не верят. … Абсолютно нет людей. Вот ты знаешь его как хорошего человека, за ним какой-то шлейф тянется, что он что-то делал. Но он приходит на это место, и толку никакого нет. Нет у людей доверия к тому, что они обещают.

Ф3_Ч5: Мне кажется, это можно разделить на четыре группы. Две из которых ходят, посещают выборы регулярно, а две из которых — не посещают. Первая группа, это которая осведомлена, как работают выборы. Она самая маленькая, наверное. Она понимает, что это их обязательство, их долг изменить что-то в лучшую сторону в стране путём своего выбора или как минимум сделать свой вклад. Вторая группа, которая по причине молодости желает каких-то изменений, горит огнём и желает делать свой вклад, возможно, недостаточно понимая, как это работает. Третья группа — это группа вечных скептиков, которые считают, что всё везде куплено, что поменять ни ты, ни я ничего не можем, будем сидеть и бить баклуши. Четвёртая группа, которая будет скандировать: "Валить нужно!", "Валить нужно!" Вот, собственно говоря, на мой взгляд, и всё.

Друга за популярністю позиція стосовно небажання брати участі у виборах, то це невіра у те, що їх голос матиме хоч якийсь вплив. Загалом, участь в голосуванні ні на що не впливає, тому голосувати немає сенсу.

Ф2_Ж2: А серед молоді дуже багато, напевне, відсотків 80 це про те, що взагалі наш голос ні на що не впливає, в принципі людей, і все вже вирішено за нас. Це вирішують навіть не ті люди, яких ми бачимо у виборчих списках, а ті, які стоять за ними: олігархи, мафія і так далі. Навіщо голосувати?

Ф2_Ч5: Люди не особо верят скомпрометировавшим себя политическим силам. Потому что у нас заангажировано пытаются действовать средства массовой информации. … дело в том, что у нас очень мало появляется новых политических сил, которые не являлись бы левой рукой существующей политической силы, а действительно мало новых лиц появляется. А если появляются, как вот в последних выборах, то лучше бы не появлялись. Поэтому, мне кажется, люди действительно не верят, что очень существенно могут повлиять на ситуацию, и что эти выборы что-то изменят.

Ф4_О: Я еще считаю, что надо еще со школы формировать у людей какое-то чувство ответственности за то, что происходит в стране. … С определенного класса начинали бы рассказывать детям, что они часть власти, что они власть, что от них что-то зависит. Я не думаю, что у нас в школах прямо активно начинают детям рассказывать. Когда у них с детства будет это прививаться, тогда и больше людей ответственных будет, которые будут приходить и понимать, что это их часть ответственности в этой стране. А им плевать. Кто-то: голосуй не голосуй. Все равно ничего не изменишь. Эти настроения мы знаем. Это все равно еще очень много гомо советикусов, которые не верят в выборы. Ну и естественный результат.

Також були деякі позиції респондентів, які полягали у тому, що в Україні не існує справжніх ідеологічних масових партій.

Ф1_Ч3: Ну на місцевих виборах, які були в минулому році, давайте чесно казати, що була явка всього 30 відсотків. Тобто 70 відсотків людей не прийшли на вибори по двох причинах. Перша – вони не бачили політичних партій. Тобто оце, що називається Блок Порошенка, Тимошенко, Ляшка – це не є політична партія. Політична партія, от ми з вами зібралися, дійсно маємо якусь свою ідею, а тут є декілька олігархів, які створили товариство з обмеженою відповідальністю закритого типу, які зареєстровані, як політичні партії. То це не є живі політичні партії. Тобто люди не бачили реальних політичних партій і тому вони не хотіли дійсно приймати участь у цьому злочині.

Ще одна причина, яку можна назвати – це небажання брати відповідальність за свій вибір, тому при відсутності позитивних змін чи змінах на гірше, такі респонденти не вважають себе відповідальними за таку зміну ситуації.

Ф2_Ч: Тому що не хочуть брати на себе відповідальність. Простіше сказати, що це сусід зробив неправильний вибір, ніж це зробив я.

Тема недовіри до самого голосування практично не піднімалась, але все ж в рамках однієї фокус-групи звернули увагу на такій відсутності довіри до виборів у зв’язку з тим, що порушення на виборах практично не розслідуються і не караються правоохоронними органами.

Ф4_О: Ужесточение наказание должно быть за вбросы. При Януковиче ездили, ездили. У меня очень много знакомых друзей ездили на автобусах, их с предприятий возили. Голосовали и рассказывали, как это происходило. И никто за это ответственности не понес. Никто не сел. Никто за те камеры не сел, на миллиард накупили. Куда они делись – не известно. А сейчас все повторяется. Поэтому люди и не верят. Все эти проблемы в ком превращаются. А потом – а почему не ходят? Потому и не ходят.

Ф4_М: Мені здається, що не стільки зараз важлива система виборів, скільки покарання, обов'язкове покарання за порушення. У багатьох країнах порушення під час виборів жорсткіше карається навіть, ніж несплата податків. І якщо це буде, отоді можна казати — краща система чи не краща система. все наше законодавство, мабуть, дуже гарне, але немає покарання за порушення. … Ні один начальник ЖЕКу не був звільнений з роботи, ні один міністр не був звільнений з роботи за те, що побудував якусь будівлю і вона для інвалідів недоступна. Те саме по порушеннях, тільки у квадраті, в цьому. Пам'ятаєте притчу во язицех, керівник ЦВК часів Помаранчевої революції. Зараз він ректор юридичної академії.

Частина респондентів переконані, що люди не ходять на вибори з огляду на те, що не підтримують жодних політиків. Також частина респондентів вважають, що явка на виборах збільшиться за умови наявності графи «проти всіх» чи «не підтримую жодного кандидата».

Ф1_Ж: Да, мужчина правильно сказал. Но это только начало процесса. Люди бы пришли, если бы там еще была графа "не пидтримую жодного". Потому что… Понимает, вас ставят в позицию. Я утрировано скажу: вы должны или идти в бой налево, или идти в бой направо. Вы ни туда, ни туда не хотите. И у вас еще есть ход отступления. Вы можете сказать: не пидтримую жодного. Ребята, давайте других. Нам это колесо надоело. Что вы крутите одну вертушку 30 лет? Я не пидтримую жодного. И некоторые сознательные граждане все-таки дочалапали бы до виборчого этого. И вот в эту графу поставили бы галку: я не дурак, и мне этих не сунь. Я не пидтримую жодного, давай других. А этого выбора нет. Поэтому некоторые умные люди все-таки приходят, патриоты Украины, на выборы, берут бюллетени и пишут, я сама свидетель, через весь бюллетень "Не пидтримую жодного"! Они сами вводят эту графу. Что вы же не считайте нас совсем дураками. Поэтому давайте кого-то других. Эти не нравятся, поэтому вот эта графа должна быть обязательно.

Частина респондентів заявили про те, що для того, щоб взяти участь у голосуванні потрібно докласти чимало зусиль, які себе не виправдовують. Утворення додаткових труднощів при зміні місця реєстрації, чи стояння в черзі відбиває бажання голосувати у тих респондентів, для яких це не є першочергово важливо.

Ф3_Ж4: Коли приходила на виборчу дільницю мені, як просто громадянці, це не комфортно. Це черги. Я вже не говорю про останнє голосування під час ковіду, це осінь, це загострення. Морально дискомфортно. І по-друге, це досить не комфортно в загальному. Ти приходиш, стоїш у черзі. Якась ще жінка починає тобі говорити, що ти не в тому списку, іди туди. Іди сюди. Ти відчуваєш: навіщо я сюди прийшла? Навіщо я сюди прийшла, щоб ще відчувати себе дискомфортно.

Ф2_Ж3: Мені для того, щоб проголосувати в Сумах, я їжджу і беру спеціально цю довідку про те, що я мешкаю і працюю в Сумах, бо живучи вже шість років тут, я маю київську реєстрацію.

Ф4_І: Щоб я не турбувалася за те, що мушу сьогодні обов’язково проїхати 120 кілометрів до Києва, бо я знаходжуся в іншій точці. Але я мушу це зробити. І мені це дуже не зручно. І тому я мушу щось вибрати: чи мої сімейні справи, чи я маю… Навіть от ці 120 кілометрів мене віддаляють, мій внутрішній вибір. Цього не має бути.

Деякі респонденти, які представляли сільські території, мали свої міркування стосовно зниження явки на останніх місцевих виборах. На їх думку, укрупнення громад до ОТГ, спричинили до руйнування зв’язку між місцевою владою в селі і населенням.

Ф2_Ч5: Я би розмежував дещо мотивацію між містом і селом. Оскільки в місті беремо такий приклад: якщо пересічний виборець сумчанин більше впевнений, що він з мером наступні 5 років не буде спілкуватися в силу різних обставин, то виборець в селі сто відсотків мера свого буде бачити, раз у два дні, як правило, йому щось скаже. Відповідно в нього посили і власне відповідальність, кого він вибере, бо він же підписується за ту людину, - ну тоді пішли тоді пішли і побутові, і благоустрій, що хочеш, - , То і явка більша, і відповідальність більша, і мотивація в сільській місцевості набагато більша. Давайте прив’язуватися до персональних знайомств, персональної обізнаності, персональної потреби. Чому? Коли згуртували в ОТГ, то збільшилися… Знову я повертаюся на цей круг, що позбавили людей права обирати собі , переводять на хуторський спосіб життя.

Отже, спектр причин, чому люди не беруть участі у виборах є, навіть, ширшим, аніж мотивація участі. Зокрема, можна визначити основною причиною – розчарування у виборах, яке зумовлене цілим рядом обставин:

• відсутність достойних кандидатів;
• відсутність віри у наявність впливу на результат виборів;
• відсутність справжніх ідеологічних партій;

Серед інших причин, респонденти називали, зокрема відсутність графи «не підтримую жодного кандидата» та розірвання контактів між місцевою владою та громадянами в сільській місцевості. Також однією з найбільш суттєвих причин респонденти називають загалом низький рівень зацікавленості в політиці та відсутність інтересу до політичного і виборчого процесів. Додаткові причини, які називали респонденти, це також те, що брати участь у голосуванні часто потребує додаткових неоправданих зусиль.

Отримання інформації про виборчий процес

Більшість респондентів зазначають, що шукали інформацію про виборчий процес в інтернеті. При цьому, очевидно джерела інформації в інтернеті бувають дуже різними. Серед джерел інформації в інтернеті, можна виокремити наступні:

• інформаційно-просвітницькі матеріали вироблені суб’єктами виборчого процесу (ЦВК, або профільні організації. Називались зокрема «ОПОРА», «IFES», «КВУ»);
• закони та нормативно-правові акти, які регулюють виборчий процес;
• соціальні мережі та спілкування зі знайомими в мережі;
• політична реклама та агітація політичних партій.

Ф2_Ж4: В Інтернеті. І як голосувати, і що буде потім. От я проголосую тут, як у вас там було питання, чи якщо я проголосую за партію, то як це стосується того кандидата, який на чолі списку. Але ж я голосую, виявляється зовсім за іншого. Тому в Інтернеті звісно всю інформацію шукали.

Ф4_В: Це, звісно, інтернет. Ну, так як я дивлюся телевізор, то в рекламах дуже часто показували такою спрощеною мовою, як правильно голосувати. Я дійсно декілька разів дивилася цю рекламу, щоб зрозуміти, як я маю проголосувати. В інтернеті я теж дійсно вивчала це і дивилася, як правильно зробити, щоб не опозоритися, і тоді, коли до мене прийдуть і запитають, щоб я розповіла, як правильно заповнити бюлетень.

Ф4_М: Я теж інформацію збирав як всі, але прискіпливо дивився інтернет, і нібито із солідних сайтів, але взаємопоглинаючі інформаційні дані. Тобто тут казали так, а на іншому сайті — навпаки. Тому добрався до сайту ЦВК. І мені здається були матеріали якісь на нашому сайті районної виборчої комісії. Я думаю, що потрібно, щоб був все ж таки якийсь офіціальний один ресурс, котрий несе відповідальність за все, де б у подробицях все пояснювалося б.

Водночас, частина респондентів називає телевізор основним джерелом інформації. При цьому, основним контентом, який пояснює процес голосування та розповідає про виборчий процес є, переважно, політична реклама.

Окремо варто згадати про роль політичних партій у поясненні того, як потрібно голосувати на виборах. Водночас, завдання політичних партій полягає не у поясненні самого процесу голосування, а стосовно того, як проголосувати за конкретну партію. Коли мова йде про голосування за окремого кандидата, то це вже завдання конкретного кандидата, який зацікавлений у просуванні по партійному списку. При цьому, партії та кандидати не пояснюють самого процесу голосування та того, як відбуваються вибори – тільки те, як правильно проголосувати у кожному конкретному випадку.

Ф2_Ж: Я думаю, ні для кого це не секрет - політична партія розповідає проголосувати за себе. … За певного кандидата, в певному окрузі на конкретній дільниці. Номер такий-то, де правильно поставити галочку. Більше візуалізації, щоб не заплутувати. В бюлетені такий номер, ось галочка. І ось номер за кандидата. І тим більше, коли на округ ще попадають. От у нас у місті в кожному окрузі від однієї політичної сили кілька кандидатів, вони вже на окрузі конкурують. І кожен же іде до свого виборця зі своїм номером, тому що.

Ф4_Д: Звісно, що інтернет, хочу погодитися з усіма. І друге — це рекламні матеріали кандидатів, які зазвичай на останній сторінці розміщували приклад, як треба голосувати. Тобто це був реальний приклад, і це дуже багатьом допомагало.

Безпосереднє спілкування, або спілкування у фейсбуці є суттєвим джерелом інформації для частини респондентів, переважно старшого віку.

Ф3_Ж3: Я из Фейсбука. У меня там друзья, свой какой-то круг определенный. И вот так вот общаемся по интересам и видим. И информация же туда приходит извне, и читаешь уже об этом. И когда, допустим, я тоже, как моя дочь говорит о наших городских муниципальных выборах, не должен проходить, а должен себя предлагать в качестве лидера человек, который здесь родился, живёт, живет этими интересами. А пришлые, это просто у него как ступенька какая-то — запрыгнуть, а потом идти уже дальше. Только наши ребята должны здесь проходить, им это всё ближе.

Ф4_С: Я думаю, особливо якщо говорити про моїх батьків, людей старшого віку, некористувачів інтернету, то вони більше користувалися інформацією, отриманою від сусідів. Як вони голосували, що вони там ставили. Це дуже важливо, бо дуже багато людей так і робить.

Респонденти також зазначали, що значна частина людей починає цікавитись процесом голосування в останні тижні, а то і дні перед самим голосуванням. Саме на останні кілька днів чи тижнів і припадає основна робота політичних партій та кандидатів, які намагаються переконати виборців у доцільності віддати голос саме за них.

Ф1_Ч5: Ну в принципі на останньому етапі таке електоральне збудження відбувається за два тижні до самих виборів, коли народ масово цікавиться, один одного питає. Величезна кількість різної агітаційної літератури від політичних партій, від ЦВК, від всього іншого – це тоді була така маленька інструкція, що от прийди, поставиш тут партійну галочку. Тобто просто казали, що є різні політичні партії. Ви вибираєте політичні партії. Але народу не доносилася сама складність. Тобто якщо хочете підтримати такого, вам треба набрати… тобто от ці всі нюанси – це коли людина хотіла щось більше взнати. А так у більшості людям приносили. Казали: ви голосуйте за партію, вибираєте. А уже серед тої партії, яку ви там вибрали, ви собі ставите… От таке просте примітивне інформування людей паперовими носіями на дистанції десь за два тижні. Це для більшості людей.

Знання про останні місцеві вибори та оцінки респондентів

Частина респондентів скаржились на постійні зміни виборчої системи, в тому числі перед місцевими виборами. Респондент, який проживав у інших країнах під час виборчого процесу звернув увагу на те, що зміна виборчої системи у країнах повноцінної демократії відбувається вкрай рідко і супроводжується масовою просвітницькою кампанією, чого не відбувалось в Україні.

Ф4_М: І я виборів торкнувся у цих країна, в Америці, Новій Зеландії, Швейцарії і в Нідерландах, жив у родинах. Перше – їм не треба пояснювати принцип виборів, бо він сталий протягом років. Якщо є корекція, задовблюють поясненнями, що змінилося.

Більшість респондентів на момент проведення фокус-груп, забули як виглядали бюлетені на місцевих виборах 2020 року і не змогли зразу точно згадати, яку ж кількість бюлетенів вони отримали на попередніх виборах.

Ф1_Ж: Ну длинный.

Ф1_Ч: Один довгий такий.

Ф1_Ч2: Може два. Просто вони якось об’єднані були в один. Тобто можливо вони cкріплені були.

Ф2_Ж: Рожеві, зелені, жовті.

Ф2_Ч: І простинь така здорова.

Ф3_Ч3: А я могу сказать, что я затрудняюсь. Мне кажется, что отличались. И каждый раз выборы накладывают на тебя ответственность, какой-то стресс.

Після деякого часу згадування, респонденти все ж здебільшого згадали, як виглядали бюлетені на останніх місцевих виборах.

Ф1_Ж4: Назва партії. І, по моєму, була перша особа. Голосували фактично ми за партію. Я голосувала у Києві і пам’ятаю, що там була перша особа. І це просто зовсім не означало, що …а просто ми не обирали цю особу. Тому що наш округ такий-то, але в бюлетені було написано, ну наприклад, "Голос" Вакарчук. Але ж ми за нього не голосували. Не Вакарчук. Хтось інший в "Голосі". Ну просто дуже, дуже складна система і дійсно для того, щоб… Летят два крокодила, один зеленый, второй в Африку. Сколько лет моей бабушке? Вот это краткая характеристика. Моє враження таке.

Ф1_Ч: Бюлетені насправді виглядали не так, але характеристика абсолютно правильна. Люди не могли просто розібратися.

Ф1_Ч5: Ну в партії, коли ти ставиш галочку… Причому цифра була дуже цікава, і пропонувалося малювати її як радянський індекс оцей.

Велика частка респондентів нарікали на незрозумілість бюлетенів на останніх місцевих виборах у 2020 році. По суті, частина респондентів голосували, по суті, наугад. Більшість учасників ФГД вважали, що бюлетені були надто складними, що зумовило складнощі голосування у них, їхніх родичів та друзів.

Ф1_Ж3: Всі не зрозумілі були ці бюлетені. От моя дочка пішла голосувати прошлі вибори, вона не могла толком знайти ту навіть партію, за яку вона хотіла проголосувати. … Дуже багато було всього. Просто щось аналогічне таке. Вона переплутала, розстроїлася. Я кажу, піди напиши заяву, що ти переплутала. Та ні, каже, я не буду. Взагалі, каже, я сюди більше не прийду.

Ф2_Ж1: Давайте я вам розкажу як як член виборчої комісії. Бабусі були у шоці, що 4 бюлетені і середній вік теж був у шоці. Вони чогось думали, що всього два бюлетені. Дехто, найпросунутіші, знали, що 3, але що буде 4 бюлетені — для всіх це був шок. Далі, ті, хто найпростіші, ну найщиріші, казали — доця, покажи мені, де тут за Лисенка. І коли Бабуся казала, що вона хоче проголосувати за Лисенка, я тикала пальцем туди.

Ф3_В: То есть вы ставили и циферку? Или только галочку?

Ф3_Ж3: Нет, галочку ставила. Напротив фамилии и имени ставила галочку.

Ф3_Ч: Да. Но так случилось для меня, что я голосовал за кандидата от другой партии.

Окремо варто виокремити велику кількість скарг на трафаретну систему написання номерів при заповненні виборчих бюлетенів. Респонденти загалом згадали, що написання цифр саме таким методом було необов’язковим, на їхню думку, це сильно заплутало виборців та членів виборчих комісій. Учасники фокус-груп дивувались вибором саме такого написання цифр, яке по суті ніяк не застосовується у сучасному житті, а велика частина молоді ніколи не зустрічала його застосування.

Ф1_Ч5: Ну в партії, коли ти ставиш галочку… Причому цифра була дуже цікава, і пропонувалося малювати її як радянський індекс оцей.

Ф1_Ж4: Причому роз’яснення було теж декілька разів. Було 01. Потім навпаки. Ні в якому разі, а тільки 1. Чи навпаки 1 праворуч, чи 1 ліворуч.

Ф1_Ж3: Оце така плутанина. Це такий кошмар, що даже грамотні і молоді люди, і то кажуть: ну це щось таке накрутили. Ну це все не знаю. Ті составітелі програм, може вводять його комп’ютер, щоб там обозначати це. Але, допустимо, люди, які займаються економікою чи ще чимсь, то цим раз – і все, він сходу соображає. А гуманітарії всі, для них це неприйнятно.

Ф2_Ч2: На початку виборів була інформація про те, що треба ставити не просто цифру, намалювати як на конвертах. І навіть я така — оце треба відкрити і подивитися. Бабуся моя каже — о, да, я пам'ятаю, як на конвертах писали. Але ж я людина, яка цього вже не писала листи. І це було, але потім відмінили. І людям стало простіше. Хоча деякі не знали, що відмінили, і говорили між собою, я оце гуглив і шукав, як ставити циферки. У цьому плані була проблема. Ну і дійсно, люди не розуміли, чого їх 4, у чому різниця. І чого там десь люди повторюються, а десь різні. А можна і там, і там, якщо та сама людина. Оце так, проблемненько.

Респондентка з інвалідністю, яка була кандидаткою на місцевих виборах 2020 року, звернула увагу на недостатність просвітницької кампанії, яка мала би супроводжувати процес зміни виборчої системи. Так, оцінюючи свій досвід участі у виборчій кампанії респондентка звернула увагу на складнощі з якими стикнулись кандидати при веденні агітаційної й просвітницької роботи.

Ф4_Ді: Мені здається, це була проблема в тому, що не було достатньої рекламної кампанії, щоб пояснити суспільству про нові списки. Що коли ти не голосуєш за кандидата, то йде окремо першому номеру. І дійсно я була учасником, я була кандидатом. І дуже великий мінус в тому, що люди голосували за мене як кандидата і голосували за іншу партію. І виходить, що голос не враховувався мені. І це був дуже великий мінус. У принципі мені здається. Що потрібно більше залучати молодь. Тому що молоді було мало у нас у Вінниці на виборах. Відповідно дуже низька явка була. І не всі змогли розібратися з даними списками. Це я вважаю, мінус. І дуже багато хто жалівся, що список був досить великий. Багато було кандидатів прописано і дуже маленькі букви. І деякі не бачили. У мне були знайомі, які прийшли. Кажуть: ми погано бачимо, було погане освітлення і не змогли знайти. Для деяких людей це було специфічно. Було трошечки важкіше, тому що був малий розмір букв.

Застосування технології кандидатів-двійників

Значна частина респондентів зустрічались з технологією кандидатів-двійників на різних виборах. Хоч самі респонденти і не заявили, що безпосередньо не помилялись у своїх виборах, все ж вони визнавали, що такі кандидати стабільно «відкушують» кілька відсотків голосів виборців. Основний ефект такі технології мають на виборах триває конкурентна політична боротьба і різниця між кандидатами є мінімальною. Цьому намагаються протидіяти штаби політичних партій-учасників виборчого процесу. Наразі учасники ФГД не бачать можливості якось протидіяти цьому, за винятком того, як вказувати додаткові відомості про кандидатів – скажімо рік народження.

Ф2_Ч5: У нас ця технологія застосовується постійно в області. Наскільки воно працює, я скажу по парламентським виборам. Це були парламентські вибори в окрузі, де переміг Андрій Деркач. Там ішов кандидат від "Слуги народу", ішов абсолютний двійник від ПП "Слуга народу", тобто йшов абсолютний двійник — ім'я, прізвище, по батькові. Ішов і ще один, теж від ПП "Слуга народу", він повністю займався тільки тим, що критикував реального кандидата від "Слуги народу" і ішов ще Володимир Зеленський. Я потім просумував... Ну переміг Андрій Деркач, переміг він цього кандидата від "Слуги народу" реально на відсотків 14. Тобто ці всі двійники взяли разом десь відсотків 10. Тобто відняли. Якби не вони, то перевага була б не така вже і суттєва. А так взагалі у нас регулярно застосовуються двійники. Так, щоб вони реально вплинули на результат виборів, я не пам'ятаю. Але відкусують по два, по три відсотка.

Ф1_Ч4: У штабах політичних партій є давно протидія цій системі. Вони говорять конкретно, під яким номером "ваш правильний кандидат".

Ф2_Ч3: Я хотів сказати стосовно Тимошенко, що там дійсно була така проблема. Там же ім'я пишеться маленькими буквами. Розумієте, там дуже легко заплутатися. Навіть я, коли дивився, це було на президентських виборах, і я дивлюся — там шрифт зовсім невеличкий, дуже погано було видно, а прізвище великими літерами. Тому бабуся цілком могли за Юрія цього проголосувати. Я не пам'ятаю, скільки він набрав.

Загальні побажання та зауваження до виборчих бюлетенів

Якщо говорити в загальному, то респонденти наголошували на кількох аспектах, які обов’язково мають бути враховані при формуванні макетів виборчих бюлетенів.

По-перше, була висловлена пропозиція, стосовно того, щоб було визначено максимально точно і коректно, яку позначку чи позначки потрібно вписувати у виборчі бюлетені.

Ф2_Ж2: Мені здається, треба максимально чітко прописувати, яку позначку ставити. Бо часто люди у клітиночці намагалися написати "Не підтримую" або якесь нецензурне слово. А вважається, що будь-яка позначка автоматично... І ми сиділи і думали, що з цим робить. Тобто якісь речі треба роз'яснювати, що зараховується, що не зараховується, що ставити буд- яку позначку. Я не знаю, там, квіточки малювати... Про це треба говорити, мені здається, найголовніше.

Ф4_В: Я згадала ще такий момент, що здається, в бюлетенях треба було ставити чи галочку, чи плюсик. Я запитала членів виборчої дільниці, що треба ставити, галочку чи плюсик, і вони теж не знали. Як правильно, я так і не пам'ятаю, що я туди поставила, чи зробила правильно чи..

Ф4_О: У меня та же проблема была, но мне сказали, что только галочку.

Ф4_Д: Якщо я не помиляюся, спочатку було сказано, що потрібно галочку, а потім багато людей почало говорити про те, що не всі про це дізнаються, і зробили нове правило, що можна і галочку і плюсик. Було таке у нас. На рахунок кандидатів, я в принципі голосувала за кандидатів, тому що багатьох із них знала особисто. У нас не таке велике місто, щоб не бути знайомим особисто з кандидатами. Тому для мене це не було проблемою, я голосувала і за партію і особисто за кандидата.

По-друге, шрифт виборчих бюлетенів має бути достатньо великим, щоб респонденти зі слабким зором могли скористатись ними без сторонньої допомоги. Респонденти з інвалідністю особливо наголошували на цьому факті, зокрема стосовно того, що мінімальний кегль має бути «14». Окремо також наголошувалось на контрастності бюлетенів, яка не була дотримана на попередніх виборах. В рамках обговорення макетів виборчих бюлетенів значна частина респондентів скаржились на дрібний шрифт.

Ф4_О: Що стосується шрифту бюлетеню, то звичайно так само є порушення. Оскільки не повинно бути меншого, ніж 14 розмір шрифту. Натомість є обмеження через кількість кандидатів обмеження у розмірах. І тому така накладка відбувається.

Ф4_В: А для мене ще занадто маленький шрифт ось тут, де написано "повна назва місцевої організації, прізвище і ініціали", тому що я піднялася вище, щоб подивитися, що це за люди тут, що це за прізвища, і для мене дуже маленький шрифт.

Ф4_О: Маленький шрифт. И неплохо бы было, чтобы каждая партия "Украинские художники", "Актёры" имели бы свой цвет. Было бы тоже неплохо. Легче было бы так идентифицировать.

Ф4_М: І шрифт зробити не тільки збільшеним, а й жирним. Тому що назви партій і номери порядкові читаються дуже добре, а вся інше інформація дуже тоненька. І є ж у нас багато виборців слабозорих. Тому це треба враховувати.

По-третє, респонденти хотіли би спрощення мови написання бюлетенів. На місцевих виборах це проявлялось у формулюваннях, типу: «територіальна організація політичної партії «Партія NNN» у місті LLL», що ускладнює прочитання та розуміння респондентами. Написання бюлетенів такою юридичною мовою не додає необхідної інформації, а тільки заплутує виборців. Це ж стосується й інструкції заповнення виборчих бюлетенів: варто провести їх тестування на зрозумілість для виборців і неможливість двозначного трактування. Як варіант, макети бюлетенів можуть тестуватись на виборцях з ментальними порушеннями – це дозволить мінімізувати шанси їх неправильного заповнення.

Ф4_С: Там, де пояснення - повна назва політичної організації чи партії - мені здається, там треба текст скоротити. Просто — прізвище або назва партії. Досить простою мовою, не юридичною. Це не юридичний документ з точки зору пояснення, це є підстрочка, пояснення. Треба зробити простішим. Прізвище кандидата, його номер, якого включено до виборчого списку. Для чого? Тут і так зрозуміло, що це виборчий бюлетень до партії, наприклад. Або виборчий бюлетень щодо партії, зрозуміло буде, що це за бюлетень. А далі текст скоротиться. Вчитуватися в це дуже важко. Зрозуміло, що таке О.П., зрозуміло будь-якій людині, що це ініціали кандидата. Можна сказати, що кандидат, його порядковий номер , і плюс ще продублювати, що ми вже говорили про перший бюлетень. Упростити треба, простішою мовою подати цю інформацію.

Ф4_Д: Я б, наприклад, рекомендував це тестувати на людях з ментальними порушеннями. Якщо вони розберуться, і статистично не буде великої помилки серед них, то це буде ідеальний варіант.

По-четверте, великий розмір бюлетенів формує цілий ряд проблем, на які вказують респонденти, але не бачать перспектив їх швидкого вирішення. Існує проблема з дрібним шрифтом, вирішення якого зробить бюлетені ще більшими. Також, існують ризики порвати виборчий бюлетень при опусканні в урну через його великий розмір та товщину при складенні, що може призвести до неврахування певного голосу.

Ф1_Ч3: Ще була велика імовірність пошкодити бюлетень. Він досить великий, коли ти намагаєшся його кинути в урну, він туди не потрапляє. У мене була така проблема. Тобто його треба було якось так складати.

По-п’яте, респонденти звернули увагу на проблему з відривною частиною бюлетеня. Значна частина виборців остерігається цього і бояться, що це є контролем їхнього голосування. Деякі з виборців остерігаються, що по відривному талону можна ідентифікувати їх волевиявлення. Вирішення цієї проблеми респонденти також не бачать, окрім продовження просвітницької роботи.

Ф1_Ч: А ще проблема бюлетеня та, що він має дві частини — відривну, залишається в комісії. Це загальна проблема. Я не знаю, як її вирішити, оскільки це контроль над комісією, щоб вона не кидала зайві бюлетені. Ці дві частини, вони... Ніяк не можна визначити, як люди проголосували. Але люди цього не розуміють постійно доводиться пояснювати. Оце є проблемою. І як її вирішити, я не знаю.

Ф1_Ж: То есть люди пугаются, что вот этот кусочек.

Ф1_Ч: У члена комісії залишається відривна частина, і люди думають, що це контроль над ними. Хоча насправді це контроль над членами комісії.

Ф1_Ж3: Да, люди бояться этого, да. Они думают, что так узнают, за кого они проголосували. Многие так говорят.

Також, частина респондентів вважають за доцільним дублювання інформації на бюлетені шрифтом Брайля для виборців з порушенням зору, хоча й сумніваються у технічній можливості такого рішення.

Ф1_Ж: Я иногда слепых вожу на выборы. Вот это тоже проблема. Их в Украине где-то 500 тысяч полностью незрячих людей. Они ходят на выборы, они очень активные. Им нечем заняться, они сидят радио все время слушают. И для них голосовать - очень принципиальный момент, они чувствуют себя людьми. Их приходится приводить на выборы. В кабинку, да. Если меня эта женщина привела, она мне доверяет, в кабину разрешают зайти. И когда приходится зачитывать весь список! А еще они просят все фамилии читать, которые там. Стоишь 20 минут читаешь. Вот я столкнулась с тем, что некоторые из слепых, они-то слушают радио, но они слушают его, на звук ловят. Но неправильно они ориентируются. Потом просят – вот за этого. Я говорю: почему? Это женщина и фамилия красивая. Я говорю: так не голосуют. Нет. Я тебе доверяю, ставь там галку. И так просто рука чешется не там поставить галку, но я уже вынуждена. Вот это тоже контингент. Он довольно большой, он активный. Она говорит, если бы было по Брайлю написано, то я бы сама выбирала, но я так понимаю, что это невозможно еще бюллетени по Брайлю писать.

Також, частина респондентів підтримує електронну систему голосування, зокрема через застосунок «Дія». Водночас, це питання викликало суттєві дискусії, особливо у ФГД-4 стосовно захищеності голосування і персональних даних. Найчастіше це питання піднімалось серед респондентів з інвалідністю, для яких участь в голосуванні потребує докладання більшої кількості зусиль, аніж серед інших виборців.

Ф1_Ч5: Якби ми дійсно прийшли до електронного голосування, коли можна було б через той же додаток Дія чи якийсь спеціальний додаток, який дозволяв би нам голосувати побачити і програму кандидата і програму партії, і списки детальні. Якщо людина цікавиться, вона зайде і розбереться. Все-таки інформаційні стенди на дільницях не всі можуть побачити, коли іде потік людей, особливо в Києві. Тому це було б дуже зручно. Бо є багато людей, і я таких знаю, які приходять на дільницю і реально читають програми кандидатів. Тобто вони хочуть для себе зрозуміти, що ця людина чи ця партія пропонує до реалізації, за що ми голосуємо. І тому це все звичайно справа технології. Ми повинні мати в бюлетені якомога більше інформації, але звичайно на папері її помістити неможна. Тому я погоджуюся з Миколою, що він сказав, що система оптимально відпрацьована, коли ми маємо список партій, маємо першу п’ятірку кандидатів. Принаймні хоч щось у цьому бюлетені.

 

ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ ЗАПРОПОНОВАНИХ МАКЕТІВ ВИБОРЧИХ БЮЛЕТЕНІВ

Макет виборчого бюлетеня №1

Загальна оцінка. Перший макет бюлетеня був недостатньо зрозумілим для респондентів. Це підтверджується також великою кількістю помилок при заповненні цього макету.

Зауваження: В рамках експерименту виникли кілька проблем у заповненні

• Для частини респондентів було незрозуміло, що вписувати у полі: позначку (галочку чи плюсик) чи цифру;
• Частина респондентів вписали цифри у всіх полях для заповнення, обравши кандидата від кожної партії.
• Недостатньо чітко зрозуміло, що за кандидата зі списку партії можна проголосувати і що ще не просто список членів партії.

Ф1_Ч: Це те що я казав — були помилки. Не очевидний порядок голосування. Тобто тут треба задумуватися, що біля кожної партії, наскільки я правильно розумію, виявляється треба не одну партію вибрати і там кандидата поставити, а біля кожної, кожної з шести клітинок, поставити когось із кандидатів. Що іде у розріз з усією моєю логікою.

Ф2_Ж3: Ну тут не зрозуміло, як звично ставити галочку або якусь позначку напроти партії, що я за цю партію голосую. І тут одна лише клітинка, і незрозуміло, чи голосувати за партію, чи голосувати за кандидата.

Ф2_Ж2: На цифру партії взагалі якби не звертаєш увагу. Звертаєш увагу на назву, а цей список, він інтуїтивно здається, що це просто перелік людей, які входять до цієї партії.

Ф2_Ж3: Да, ніби ти не можеш вибрати, чи першого, чи другого, чи третього, просто їх перелічено кандидатів, хто тут виходить, і все.

Ф4_Д: У мене є заперечення до першого бюлетеня. Дивіться, у вас стоїть один квадратик, і незрозуміло, що потрібно там робити — чи вписувати туди галочку просто за партію, чи номер кандидата.

Ф4_Д А І. Звернула увагу на цей знак оклику з поясненнями. Це взагалі не працює. Я навіть прочитавши, таке враження, що дивишся і не розумієш, що ти бачиш. Треба або приклад візуальний, тобто зверху зробити, як відмітити, або прибрати цей, зробити це логічним.

Пропозиції: наявний макет виборчого бюлетеню можна зробити більш зрозумілим, якщо зробити цифрову розмітку у полі для вибору партії і кандидата. Це дозволить виборцям розуміти, що обрати можна не тільки партію, але й кандидата серед її списку. Водночас, розмітка поля для вибору не має повторювати індексну розмітку: більшість респондентів не пам’ятають як її застосовувати. Також, в інструкції для заповнення виборчого бюлетеню потрібно чітко вказати, що можна зробити лише один вибір, а обирати кандидата від кількох політичних партій не допускається.

Макет виборчого бюлетеня №2

Загальна оцінка. Цей макет виборчого бюлетеня респонденти оцінили дещо краще, аніж макет №1. В умовах, якщо в бюлетені потрібно вписувати номер кандидата, то респонденти вказали, що варто робити розмітку у клітинці, який підштовхуватиме респондентів до розуміння, що в певне поле потрібно вписати саме цифру. З іншого боку, респондентам переважно не подобається той стиль рисунку, який застосовувався у цьому макеті (написання індексу у поштовій справі).

Ф1_Ч.: Ну тут, порівняно з першим, в цьому бюлетені наштовхує на думку, що потрібно писати саме цифру у цьому квадратику. Тобто він кращий. Але все-таки не найкращий. Тому що треба думати, як саме написати цифру.

Ф2_Ж3.: Тут вже зрозуміло, що не галочку треба ставити.

Ф3_Ч5: С индексами была проблема, потому что надо вспомнить ещё эти трафареты. Например, "девятку" как я должен рисовать? На изгибе или по диагонали?

Ф2_Ч: Мені технічно незручно було у такому виконанні. Треба наводити. Просто якщо один раз провести, то воно не видно. Тут треба просто намальовувати, тиснути, щоб було видно, яку цифру малюєш. Плюс мені ще повезло з моїм кандидатом. Там цифра 4, то її зрозуміло, як писати. А цифру 7, я вже і не згадаю, як писати. Або 2.

Зауваження: У варіанті макету бюлетеня №2 також була поширена помилка зі заповненням одразу всіх полів з вписанням кандидатів від кожної партії.

Ф1_Ч2: Про всіх чи одного вибрати. Що треба не одного вибрати.

Ф1_Ж3: Я шість там написала.

Пропозиції: якщо уникнути трафаретної розмітки неможливо, цифри кандидатів, яких можна обрати мають бути написані таким же стилем, щоб виборці могли перемалювати стиль написання у бюлетень.

Макет виборчого бюлетеня №3

Загальна оцінка. Більшість респондентів позитивно оцінили цей макет виборчого бюлетеня. Він є простішим для розуміння для більшості респондентів.

Ф2_Ж: Він найпростіший. Оця система на виборах 2020 року, коли треба було вписати саме цифру, а люди звикли писати галочку або хрестик, тому це було найскладніше. Тому отака система — галочка і хрестик, щоб без цифр — вона найпростіша.

Ф4_О: Треба брати третій варіант за основу і доопрацьовувати.

Зауваження. Інформаційна частина з інструкцією прописана неочевидно і неоднозначно.

Ф1_Ч5: Але дуже заплутане у цьому бюлетені саме питання біля знаку оклику. Тобто тут воно так закручене, що треба. Ми то бачимо, як голосувати, але якщо починаємо читати це запитання, то зразу починаються якісь думки, які збивають.

Ф3_Ч5: А мне кажется, он для избирателя наиболее удобный, потому что здесь как раз детально расписано, что здесь поставьте... То есть если прочитать инструкцию, то предельно понятно, что здесь возьмите и укажите "плюс". Мне он кажется предельно ясным. Просто действительно, может, надо увеличить на пол шрифта размеры фамилии для людей с плохим зрением.

Пропозиції: деякі респонденти пропонували змінити компонування виборчого бюлетеню, для більш очевидного вибору кандидатів. Також, значна частина респондентів висловлювали пропозиції щодо збільшення кеглю та поля для відмітки кандидатів, оскільки застосування такого бюлетеня для людей зі слабким зором є незручним.

Ф4_Д: Да, и выведите вот этот квадрат за партию, он должен стоять по логике перед партией.

Макет виборчого бюлетеня №4

Загальна оцінка. Більшість респондентів оцінили цей бюлетень як менш зручний, особливо у порівнянні з макетом бюлетеня №3. Однак, були й окремі оцінки, що такий бюлетень загалом є зручним для користування.

Зауваження. Як і інших макетах виборчих бюлетенів де потрібно вписувати номери кандидатів, респонденти часто плутались у питанні того, як вписувати номер кандидата з першої десятки: з нулем попереду чи без нього. Також, компонування бюлетеня та два окремі поля для вписування, підштовхують виборців до думки, що ці дві клітинки можна заповнювати незалежно: обирати окремо партію та окремо кандидата (навіть від іншої партії). Також, частина респондентів внаслідок розмітки побачила кілька квадратів в одному.

Ф1_Ж2: І от знову кандидати від 1 до 10, то як його писати - "1" чи "01".

Ф1_Ж: "01".

Ф1_Ж2: А якщо написати "1", то він не буде дійсний.

Ф3_Ч: Ну вот этот неудобный. Почему? Потому что там четыре квадратика. Для чего они? Ведь здесь же один кандидат. Достаточно одного квадратика, для того чтобы написать цифру, номер, и всё.

Ф4_О: А що це за чотири квадрати?

Ф4_Д: Справа у тому, що тут, як Д. казала, рука так і тягнеться вибрати кандидата персонального з однієї партії, а за партію проголосувати іншу.

Пропозиції. В разі збереження такого типу бюлетенів, варто розглянути можливість зміни компонування. Поле для вибору партії чи кандидата потрібно робити послідовно на початку рядка, або ж в кінці. Основні пропозиції для покращення бюлетенів на основі варіантів №1, №2, №4 викладено у наступному розділі.

Ф4_Ол.: Нет, а номер чуть ниже. Или вот написали "Партія українських письменників", сразу же за названием стоит огромный квадрат или перед названием. А номер стоит в совершенно другом месте, и всем всё удобно.

Макет виборчого бюлетеня №5

Загальна оцінка. Респонденти посередньо оцінили цей макет виборчого бюлетеня. Серед переваг було виокремлено великий розмір шрифту, яким написані політичні партії у бюлетені та номер партії, що кидається  у вічі. Частині респондентів сподобалось розміщення поля для вписування наприкінці, але такі учасники були у меншості.

Ф3_Ж4: Мне тоже кажется, что это достаточно правильно. Это уже как итог, посмотрели – и в конце уже поставили.

Зауваження. Основні недоліки бюлетеня, на думку респондентів, пов’язані з необхідністю вписування кандидата від партії у окреме поле внизу виборчого бюлетеня. Респонденти зауважували, що виборці забуватимуть вписувати окремого кандидата в це поле (особливо в реальних умовах, коли бюлетені будуть більшими). Також, висловлювалось припущення, що у це поле можуть вписувати не окремого кандидата, а порядковий номер політичної партії у бюлетені.

Ф1_Ч5: Тут зауваження тільки одне, що народ буде забувати ставити внизу число. Але загалом він зручний.

Ф1_Ч2: І все одно над ним треба думати, свою увагу розпорошувати, а на це часу не буде.

Ф1_Ч5: Наверное, в инструкции должно быть более детально обозначено, что укажите цифру ровно так, как указано против кандидатов. Потому что, чтобы не было действительно нарисовано другой "тройки" или другие символы.

Ф4_І.: Тобто тут поставлять галочку або циферку, хто кому як ляже, а те, що в кінці... Ні, це дуже складно.

Також, респонденти звернули увагу на незручність компонування списку кандидатів політичної партії.

Ф2_Ж3:  І отак, як кандидати тут перелічені, оце — Я.В., потім 03, воно все збивається. Оці скорочення з цифрами, тобто коли в стовпчик написані номери, тоді вони мають логіку, а коли в рядок, то оці всі, де там кома, де крапка, де цифра починається, де ініціали закінчуються — воно все …

Пропозиції. За можливості, варто уникати необхідності вписування номеру кандидата в окреме поле, яке знаходиться у нижній частині бюлетеня. Його можна вписувати в те ж поле, де і вибір партії.

Макет виборчого бюлетеню №6

Загальна оцінка. Загалом респонденти оцінили такий варіант виборчого бюлетеня позитивно. Після певного доопрацювання він може бути зручним для використання як виборцями, так і суб’єктами виборчого процесу, передовсім кандидатами.\

Ф1_Ч4: Ідея гарна. Воно і для агітації класно. Тобто голосуйте за кандидата "405", наприклад, і вже зразу кидається в вічі.

Зауваження: для респондентів було незрозуміло чи збережеться зручність застосування бюлетеня при масштабуванні процесу: у випадках, коли кількість партій буде більшою.

Ф1_Ч2: А уявіть, якщо цих списків буде не 4 чи 5, а два десятки.

Ф1_Ч: Ну да, у нас 100 партій.

Ф1_Ж: Да, не годится такой бюллетень. Бабушка придёт, что на слух поймала, то и написала.

Також, частина респондентів нарікала на дрібний кеглю бюлетеня, особливо у частині цифр і кандидатів за ними.

Ф1_Ж: Да, вы представляете, что мне предстоит. Я же всё честно читаю. А я плохо вижу.

Ф1_Ч3: Можна в принципі сказати про шрифт, що він замаленький. Можна в принципі зробити, як у попередніх бюлетенях, за такими секторами чи блоками. Дизайн самого бюлетеня можна ще відпрацювати. Більш компактно розмістити інформацію.

Ф4_Ол: Во-первых, мелкое всё, разобраться нереально. Фамилии мелкие, всё в куче, какие-то сумасшедшие номера — 101, 102, 103. Кто 200. Кто с этим будет разбираться?

Респонденти також звернули увагу на недостатнє виокремлення інформаційного поля з інструкцією для заповнення бюлетеня. Тут воно виокремлено недостатньо чітко і без візуальних символів.

Ж4: Але бюлетень все одно трохи виграє перед попереднім, тому що тут є віконце для номера. Ти вже бачиш, що є пусте поле. Але разом з тим оце місце, де все ж таки інструкція. Тут у попередніх бюлетенях стоїть знак оклику, чорний квадрат — воно якось візуально привертає твій погляд, і ти бачиш, що це якась важлива інформація, її треба прочитати. Тут такої позначки немає, і відповідно... Я за себе буду говорити, коли ти бачиш перелік людей під номерами, але не бачиш напроти них квадратиків, де ставити галочки, то ти все одно ж будеш шукати, а де ж його голосувати, як його поставити. І якщо ти захочеш, то ти знайдеш, але можна було б все-таки оце місце з інструкцією зробити більш вигіднішим.

Також, респонденти вказували на те, що можуть бути ймовірні помилки при заповненні виборчого бюлетеню, коли виборці обводитимуть цифру кандидата, замість того, щоб вписувати її у відповідне поле.

Ф2_Ч: Мені ще здається, що слабке місце цього бюлетеня, що частина людей буде обводити номер …

Макет виборчого бюлетеню №7

Загальна оцінка. Цей макет виборчого бюлетеня отримав переважно низькі оцінки респондентів.

Зауваження. Значна частина респондентів скаржилась на перенавантаження інформацією.

Ф1_Ч: А тут забагато інформації.

Ф1_Ч2: Так, таке саме, але тут же ж добавили увесь президіум.

Ф1_Ж: Этот бюллетень перенасыщенный информацией. Лишней.

Також, присутня складність розмежування регіонального списку і загальнонаціонального.

Ф1_Ч2: Ну от у такому вигляді, якщо ідуть кандидати, він зайвий. Тому що я його прекрасно пам'ятаю, я не зрозумів спочатку, з кого вибирати. Треба було повертатися по кілька разів — а з кого із них?

Ф1_Ч4: Так. Чи Довженко, чи Кличко. З кого із них? Тобто народ щось буде підкреслювати тут, тут.

Ф1_Ч2: Будуть кричати, чого немає цифри біля мого кандидата.

Ф2_Ж4: Ну, це плутає. Можливо, його треба оце в шапці, у табличці прописати якимсь іншим шрифтом.

Ф2_Ч2: Це типу кандидати загальнонаціональні, да? А це місцеві?

Вибір кандидата від партії здійснюється в окремому полі, що формує весь спектр проблем описаних стосовно макету бюлетеня №5.

Ф1_Ч2: Так, зайвою. І знову ж таки галочка внизу, оцей квадратик внизу... Знову ми починаємо тут, але нас відсилають. Ця відсилочна норма, якщо можна так сказати, вона зайва. Оці відсилочні речі, вони зайві у бюлетені.

Ф1_Ч: Тим більше, якщо це буде ось такий бюлетень, то цей номер буде аж внизу, аж ось тут. Тобто партії – ось тут, а тут я мушу не забути і спуститися сюди.

Ф1_Ж: Так, ніхто туди не спуститься.

Ф3_Ж5: Щодо сьомого і, здається, попереднього, дуже схожого, є дуже великий ризик, що люди просто забудуть записати знизу чи зверху. Про це ми вже говорили. І просто тоді буде марна оця вся система.

Пропозиції. Більшість респондентів оцінили цей бюлетень негативно, оскільки він зібрав негативні аспекти з інших. Покращити цей бюлетень без суттєвого доопрацювання проблематично.

 

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Рекомендації для покращення виборчих бюлетенів в рамках чинної виборчої системи

В рамках обговорення під час фокус-груп у респондентів з’явилось кілька загальних зауважень та побажань при розробці макетів бюлетенів. Нижче подано їх структуроване оформлення.

• Простіше – краще

Більшість респондентів в рамках фокус-груп вважають, що найкращий варіант бюлетенів є той, де виборцям не потрібно нічого дописувати, а достатньо просто поставити «галочку» чи «плюсик». Ускладнення бюлетенів, на думку респондентів, призводить до великої кількості помилок. Іншим аспектом спрощення інформації, яка подана в бюлетені. За можливості, варто уникати правової термінології, а простіше вписувати назву політичної сили і кандидатів, які її представляють.

Ф4_С.: У мене є пропозиція. Більшість людей не є високоосвіченими і не будуть вчитуватися у багато слів, тим більше люди взагалі на виборчих дільницях хвилюються дуже часто, щоб не помилитися. В основному концентрують увагу, щоб прізвище вичитати. Мені здається, що там, де пояснення - повна назва політичної організації чи партії - мені здається, там треба текст скоротити. Просто — прізвище або назва партії. Досить простою мовою, не юридичною. Це не юридичний документ з точки зору пояснення, це є підстрочка, пояснення. Треба зробити простішим. Прізвище кандидата, його номер, якого включено до виборчого списку. Для чого? Тут і так зрозуміло, що це виборчий бюлетень до партії, наприклад. Або виборчий бюлетень щодо партії, зрозуміло буде, що це за бюлетень. А далі текст скоротиться. Вчитуватися в це дуже важко. Зрозуміло, що таке О.П., зрозуміло будь-якій людині, що це ініціали кандидата. Можна сказати, що кандидат, його порядковий номер , і плюс ще продублювати, що ми вже говорили про перший бюлетень. Упростити треба, простішою мовою подати цю інформацію.

• Більш чітко позначати інструкцію стосовно заповнення бюлетенів

Наявна інструкція в бюлетенях недостатньо чітко виділена і значна частина респондентів не помічала її під час заповнення бюлетенів. В рамках експерименту частина учасників фокус-груп не помітила інформаційного блоку з інструкцією під час заповнення перших кількох бюлетенів. Для прикладу, респонденти запропонували виділяти її окремим кольором, який кидатиметься у вічі. Також, варто проводити тестування такої інструкції на окремій виборці стосовно того чи достатньо однозначно така інструкція інтерпретується. Варіанти привернення уваги до блоку з інструкцією може здійснюватися за тими ж шаблонами як і при підготовці візуальних матеріалів: колір, виділення тексту, розмір тексту тощо.

• Уникати кодової поштової розмітки для вписування номерів кандидатів від політичних партій

Більшість респондентів не пам’ятає правильного написання цифр за допомогою кодування, яке застосовувалось у поштовій справі. Навіть, якщо таке написання не є обов’язковим, воно створює зайві сумніви у респондентів. У випадку, якщо відмовитись від такого написання є неможливим, варто, принаймні, друкувати список кандидатів саме таким чином, для того, щоб виборці могли перемалювати його. З іншого боку, цифрова розмітка в місці заповнення покращує розуміння того, що у конкретне поле потрібно вписувати саме цифру, однак таку розмітку варто все ж робити якимось загальноприйнятним стилем.

• Вписування номера кандидата від партії наприкінці виборчого бюлетеня створить додаткові труднощі для виборців

Навіть у макетах виборчих бюлетенів не всі респонденти побачили поле для вписування окремого кандидата. За умови, якщо виборчий бюлетень буде довшим, це спричинить додаткові труднощі. Загалом, вписування номера кандидата наприкінці виборчого бюлетеню респонденти оцінили як найменш зручний спосіб компонування елементів макета виборчого бюлетеня. В таких ситуаціях є найменша ймовірність того, що виборці будуть обирати конкретних кандидатів зі списку політичної  партії.

• Розглянути доцільність більш явного виокремлення політичних партій одна від одної у виборчому бюлетені

Частина респондентів хотіла би бачити більш чітке розмежування політичних партій у бюлетені, оскільки в умовах перенавантаження тексту інколи важко знайти політичну партію, за яку хоче проголосувати виборець. Також, це інколи створює ситуації, коли респонденти помиляються полем заповнення. Розмежувати політичні партії у бюлетені можна за допомогою відмінних кольорів, або ж розміщенням невеликого партійного лого: це дозволить респондентам швидше ідентифікувати партію, за яку вони хотіли би проголосувати. З іншого боку, це питання не настільки однозначне, оскільки технологія двійників може застосовуватись вже на партійному рівні виборів.

Ф4_О.: И неплохо бы было, чтобы каждая партия "Украинские художники", "Актёры" имели бы свой цвет. Было бы тоже неплохо. Легче было бы так идентифицировать.

Перспективи покращення пропонованих макетів виборчих бюлетенів

Оцінка бюлетенів респондентам фокус-групових досліджень свідчить, що найбільше їм сподобався варіант №3. Він отримав максимальні оцінки у аспекті зрозумілості. Також, високі показники спостерігаються стосовно макету бюлетенів №6 і непогані у бюлетеня №1. У цих варіантах бюлетенів №3 і №6 практично не траплялись помилки, які унеможливлювали встановлення волевиявлення в рамках експерименту.

Стосовно зручності, то макети бюлетенів №6 та №3 отримали найвищі оцінки. Так, бюлетень №6 отримав дещо більшу кількість оцінок «дуже зручно», але стосовно нього спостерігається більша поляризація – одночасно більша кількість оцінок «абсолютно не зручно».

Інші бюлетені виявились менш зрозумілими та зручними для респондентів, однак, загалом, вони мають перспективи для покращення їх в майбутньому. Найбільш типовою помилкою заповнення бюлетенів під час експерименту було обрання кандидатів зразу від кількох чи всіх партій.

Стосовно інформативності запропонованих бюлетенів, то до кожного зі запропонованих бюлетенів були свої зауваження. У варіанті №7 – інформації було забагато. А от бюлетені №1, №3, №4, №5, №6 отримали майже однакові оцінки стосовно інформативності.

В рамках проведеного експерименту та оцінки бюлетенів, можна розглянути три варіанти перспективного покращення та переформатування виборчих бюлетенів.

• На основі варіанту №3

Цей варіант більшістю респондентів був названий оптимальним. Він здався найпростішим, без потреби вписувати додаткові цифри і менше заплутував респондентів.

Зауваження: поля для заповнення для кандидатів є вкрай малими і респонденти висловили бажання збільшити їх розмір, водночас більш якісно розмістити структуру кандидатів від партії. Також, при обранні такого варіанту бюлетеню, виборцям буде потрібно додатково наголошувати, що потрібно ставити тільки одну позначку лише за одну партію і лише одну позначку за кандидата від цієї ж партії.

Варіанти вдосконалення: можна скомпонувати бюлетень на дві частини, де лівому блоці можна обрати партії, а з правого – кандидата. На думку респондентів, такий спосіб компонування виборчого бюлетеня буде більш зрозумілим та простим: спершу обирається партія, а далі йде процедура обрання кандидата. Для ще більшої зрозумілості цей процес можна зобразити схематично за допомогою стрілочок та вказівників.

Також, можна розглянути альтернативний варіант компонування бюлетеня, де поле вибору знаходитиметься попереду партії, а також попереду кандидатів.

• На основі варіанту №6

Цей варіант теж скоріше сподобався респондентам, але дещо менше ніж варіант №3. Також, було відмінне перше і подальше сприйняття цього варіанту. Спершу він здавався респондентам дивним та незручним, однак після нетривалого обговорення ставлення змінювалось. Формування унікальної цифрової комбінації, на думку респондентів, дозволить зменшити кількість помилок при заповненні. Також, такі варіанти будуть зручними для кандидатів від політичних партій при веденні агітаційної кампанії.

Зауваження: респонденти зауважили, що в реальних умовах кількість партій та кандидатів буде значно більшою ніж у запропонованих макетах. Відповідно, унікальна цифрова комбінація стане вже 4-значною. Також, необхідність вписування номеру кандидата в окреме вікно є більш складною процедурою, ніж можливість відмітити окремого кандидата чи партію. При використанні такого макету незрозумілим є те, як можна проголосувати конкретно за партію не підтримуючи когось з кандидатів.

Варіанти вдосконалення: розмістити кандидатів від партії в такому варіанті бюлетенів можна більш структуровано, у табличному форматі. Респонденти звертали увагу на те, що таким чином воно займатиме менше місця і буде легше здійснювати пошук потрібного кандидата. 

• На основі варіантів №1, №2, №4

Також, можна доопрацювати виборчі бюлетені на основі запропонованих варіантів, які менше сподобались респондентам, але все ж можуть розглядатись як перспективні.

Зауваження: Респондентам загалом не подобається необхідність вписувати номер кандидата одночасно обираючи партію. Це призводило до певних непорозумінь і ситуації, коли респонденти обирали кандидатів не від тієї партії, яку відмічали. Розміщення однієї клітинки біля партії та кандидатів створювало певний дискомфорт при обранні конкретного кандидата від партії, оскільки частині респондентів було проблематично зрозуміти принцип голосування: чи якось окремо відмічати кандидата, чи вписувати його номер у клітинку. У випадку зі двома клітинками для голосування, які були, зокрема, у варіанті №4, частині респондентів не було очевидно, що голосування за конкретну партію не дозволяє до вибору кандидата від іншої партії, тому що ці дві частини часто сприймались як паралельні. Також, в рамках ФГД, окремі респонденти розповідали про наявність таких ситуацій на минулих місцевих виборах де застосовувались ідентичні макети бюлетенів.

Варіанти вдосконалення: респонденти запропонували змінити компонування блоків при використанні такого макету бюлетенів. Пропонувалось, щоб в бюлетені було зрозуміло, що спершу в бюлетені обирається партія, а потім вже кандидат у ній. Також, є доречним виокремлення поля для заповнення вибору кандидата таким чином, щоб там було зрозуміло, що в цьому місці необхідно вписувати цифру, однак це не варто робити «трафаретним» поштовим стилем, причини чого було описано раніше. Ключовим аспектом, який потрібно врахувати у випадку обрання такого варіанту виборчого бюлетеня є необхідність донесення до виборців, що права та ліва частина документа не є паралельними та незалежними, а навпаки пов’язаними.

Критичні зауваження та недоліки методології

До експериментальної частини дослідження:

• Оскільки бюлетені роздавали і заповнювали по черзі, то можна припустити, що з кожним наступним бюлетенем респонденти краще розуміли як здійснювати волевиявлення в ній. Відповідно бюлетені під більшими порядковими номерами, теоретично, могли бути заповнені краще. Зробити рандомізоване заповнення виборчих бюлетенів та тасування їх у процесі було проблематичним у контексті відслідковування голосування конкретних людей згідно ТЗ, а також випадковий порядок голосування неможливо адекватно застосовувати при таких невеликих масштабах експерименту. Загалом, це зауваження підтвердилось на практиці: бюлетені пізніших порядкових номерів дійсно були заповнені з меншою кількістю помилок.
• Макети виборчих бюлетенів можуть не відповідати реальним розмірам справжніх бюлетенів. В окремих випадках це могло вплинути на результат експерименту (особливо у тих випадках, де поле відповідей бюлетенів було розміщено внизу листа). Також, макети виборчих бюлетенів могли не відповідати реальним виборчим бюлетеням у частині кеглю, контрастності та кольору тла.
• Специфіка проведення фокус-групи серед людей з інвалідністю (онлайн-формат) не дозволила забезпечити проведення експерименту з голосуванням. Відповідно, дослідження обмежилось тільки загальним обговоренням бюлетенів та їх оцінкою.

До тестування бюлетенів та тест-анкет:

• Невеликий кількісний масштаб дослідження не дозволяє говорити про репрезентативність дослідження, однак певні тенденції, все таки, можна виокремити. Проводити порівняння сприйняття бюлетенів різними групами респондентів недоцільно у зв’язку з малим розміром вибірки.