Оскільки вибори поступово пересуваються в цифрове поле, старі виборчі інструменти — як-от політична реклама — також переносяться в інтернет. Згодом до них додаються жаскі компоненти — скажімо, втручання у приватність людей, значно серйозніше, ніж у лампово-аналогову еру.
Згадаймо традиційне розсилання політичної реклами перед виборами. Раніше партії десь брали адреси та імена виборців, надсилали їм листи чи платили Укрпошті за доставку листівок у скриньки. Що потім робили з ними люди, всі ми знаємо: папір викидали у смітник, а в селах — використовували для розтоплювання грубок. Натомість у цифрову еру можливостей надсилати рекламу стало більше, а разом із ними — і нових проблем.
Ось історія з американських виборів 2020 року. Республіканська партія розіслала людям імейли з закликом пожертвувати кошти на вибори, але більшість цих листів потрапили в спам. Оскільки те, які саме повідомлення проходять повз користувача, визначає провайдер пошти, Gmail змушений був відповідати на закиди у свій бік. Мовляв, їхні алгоритми дослухаються до людей, і якщо багато користувачів тиснуть «спам» біля певного імейла, всі листи з цієї адреси потрапляють у відповідну папку. При цьому Yahoo та Microsoft проблеми з листами Республіканської партії не мали.
Перш за все, варто розуміти, що алгоритми для спам-фільтрів завжди будуть комерційною таємницею — це складні й дорогі технології, які створюють додану вартість для поштового сервісу. Так ми наближаємося до серйозної загрози — нерівності. В політичних процесах надзвичайно важлива прозорість, але тут вона натикається на комерційну таємницю. Схожий приклад — стрічка фейсбука: вона теж працює на алгоритмах, основне завдання яких — тримати вас усередині максимально довго і показувати рекламу.
У 2020 році незалежні дослідники виявили, що Gmail відправляв у спам лише 10% листів демократів проти 70% пошти республіканців. Федеральна виборча комісія США навіть спробувала запустити експеримент із «верифікованими» адресами. І це в США, де розташовані-штаб-квартири практично всіх технологічних компаній, що мало би спростити розв’язання таких проблем. Натомість зі схожими проблемами в Україні ми матимемо значно менше важелів впливу.
Що ж відбувається з цими розсилками, коли ви їх відкриваєте? Інтернет-сервіси дозволяють чітко виявляти, чи прочитали ви отриманого листа. Будь-який сервіс розсилок дає змогу дізнатися, чи відкрила людина ваш імейл, і якщо так, то о котрій годині, з якого міста і якого пристрою вона це зробила та на які посилання натискала. Ви можете експериментувати із заголовками та картинками, щоб краще залучати аудиторію. В цьому немає нічого нового, такі інструменти використовують практично всі інтернет-магазини й торгові мережі. Крім цього, є спеціальні сервіси, через які можна надсилати окремі листи — навіть своїм друзям — щоб знати, чи вони їх відкривали.
Це погано, бо таке стеження часто відбувається без вашої згоди, надаючи відправнику забагато, як на мою думку, інформації. Отримувачі розсилок втрачають частину своєї приватності, згода на яку гарно прихована за складними юридичними термінами в Умовах використання, які користувачі й так не читають. У нашій країні розсилки — не такий популярний інструмент, але практика додавати туди адреси без згоди власників уже давно діє як нова нормальність. Уявіть, що хтось має лише ваше ім'я та електронну пошту, а потім надішле вам розсилку. Відкривши її, ви повідомите про те, що у вас айфон і ви живете в Житомирі, а якщо відправнику пощастить, він знатиме навіть те, в якому житловому комплексі, кафе чи готелі ви відкривали цього листа. Стеження в пошті відбувається завдяки тому, що у лист вставляють спеціальний програмний код — це картинка розміром в один піксель. Її фізично не видно, проте після відкриття листа вона надішле назад інформацію, про яку ми згадували раніше.
Отже, ситуація непроста. З одного боку, великий вплив мають надавачі послуг електронної пошти — через модерацію листів і розсилок. З іншого боку, у відправників (партій, кандидатів, іноді органів влади) є доступ до великої кількості персональної інформації. Цифровізація політичних процесів вимагатиме рішень, які б регулювали такі питання, зважаючи на інтереси всіх груп, але передовсім — максимальну прозорість зацікавлених сторін.
Що ж робити, якщо ви не хочете, аби хтось стежив за тим, чи відкриваєте ви листи? Найпростіше — вимкнути в налаштуваннях пошти відображення картинок за замовчуванням. Загугліть «Вимкнути відображення картинок за замовчуванням gmail/microsoft...» і виконайте інструкцію. Ще один варіант — поставити спеціальне розширення у браузер, наприклад, UglyEmail. Воно буде показувати вам, які з листів стежать за вами, і заблокують такі дії. Біля пошти буде з'являтися позначка у вигляді ока.
Юрій Лісовський спеціально для ЦЕНЗОР.НЕТ