Політична мапа Сумської області

Блок 1. Безпекова та соціально-економічна ситуація у регіоні

Безпека

Станом на початок 2026 року безпекова ситуація на Сумщині залишається напруженою. Після деокупації у 2022 році прикордоння області регулярно зазнає обстрілів, а з початком “Курської операції” влітку 2024 року стало окремим напрямом фронту. 213 населений пункт Сумщини підпадає під обовʼязкову евакуацію. За словами голови Сумської ОВА Олега Григорова, вже влітку 2025 року із 60 з цих населених пунктів виїхали всі мешканці.

Станом на 17 січня 2026 року, згідно з мапою DeepState, близько 250 км² області окуповано, а ще 53 км² марковані як “не визначено”. В січні 2026 року зафіксовані польоти FPV-дронів в межах міста Суми. В кінці грудня 2025 року в селі Грабовське росіяни взяли в полон 13 українських військовослужбовців та вивезли на територію РФ 52 цивільних українців, серед яких — діти. Також на початку січня фіксувалися бої на території Юнаківської та Краснопільської громад.

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376, 2 громади Сумської області — Середино-Будська і Великописарівська — визначені як території активних бойових дій.

За інформацією голови Сумської ОВА Олега Григорова, 2025 рік став для Сумщини найважчим із початку повномасштабної війни. Частота обстрілів зросла майже вдвічі порівняно з 2024 роком. У 2025 році зафіксовано 34 тисячі обстрілів: 7000 — авіаудари, понад 200 — ракетні атаки, 2 300 — застосування БПЛА, 10 000 — атаки FPV-дронами.

Під вогнем перебувають не лише прикордонні громади, а й більш тилові населені пункти області. 199 цивільних осіб, із них 8 дітей, загинули, 1165 (з яких 99 дітей) були поранені чи постраждали внаслідок обстрілів. За 2025 рік пошкоджено 2173 приватні житлові будинки, 420 багатоповерхових будинків, 89 закладів освіти, 28 закладів охорони здоровʼя та понад 2000 інших обʼєктів цивільної інфраструктури.

Рішенням Ради оборони Сумщини на території області в умовах воєнного стану заборонено проведення масових заходів. Заборона не поширюється на загальнодержавні заходи, заходи від органів влади, військових, сектору безпеки, а також на поховальні ритуали та вшанування загиблих воїнів. За “виняткових обставин” можливе проведення таких заходів за наявності обов'язкового письмового погодження з відповідними районними або міськими військовими адміністраціями. Організатор має подати відповідне обґрунтоване повідомлення не пізніше ніж за десять робочих днів до запланованої дати, а остаточне рішення ухвалюється адміністрацією за п’ять робочих днів до події. Втім, у 20-кілометровій зоні від державного кордону з Російською Федерацією або лінією зіткнення проведення будь-яких заходів, зокрема державних, заборонено безумовно. Кількість учасників обмежена місткістю найближчої захисної споруди, яка повинна розташовуватися на відстані до 400 метрів. Організатор несе персональну відповідальність за безпеку присутніх і зобов’язаний перервати подію в разі оголошення повітряної тривоги, забезпечити евакуацію до укриття, наявність засобів першої медичної допомоги та суворе дотримання правил пожежної безпеки. Крім того, про отриманий дозвіл на проведення заходу необхідно заздалегідь поінформувати підрозділи поліції, ДСНС і Служби безпеки України для забезпечення громадського порядку та реагування на можливі надзвичайні ситуації.

З 22 квітня 2024 року у п'ятикілометровій зоні вздовж кордону введено суворий пропускний режим. Вільний доступ цивільних у цю зону обмежено, а в’їзд дозволено лише за наявності дозволу Державної прикордонної служби України.

Наразі неможливо повністю оцінити рівень замінування території Сумської області.У низці громад ведуться активні бойові дії, ще в частині вони потенційно можуть відбуватися. Крім того, велика частина території області щодня зазнає обстрілів. У 20-кілометровій прикордонній зоні області неможливо визначити площу замінованих територій і класифікувати їх за рівнями небезпеки.

Інтерактивна мапа територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами

За 2025 рік в Сумській області пролунала 1801 тривога, середня тривалість — 3 години 16 хвилин, найдовша тривога тривала 32 години 34 хвилини (26 жовтня 2025 року). У середньому тривогу оголошують кожні 5 годин, частка їх від загального часу становить 69%. Сумарно тривалість тривог уже сягнула 244 днів.

Оскільки тривоги оголошують часто, більшість недержавних закладів не зачиняються на цей час (кафе, ресторани, продуктові магазини, супермаркети), за винятком великих мережевих брендів. Державні установи не надають послуг під час тривоги, деякі з них (наприклад ЦНАП) можуть працювати в режимі консультування в укритті (за наявності).

На території Сумської області зруйновано 22 заклади освіти: 2 дитячі садочки, 15 шкіл, 2 заклади професійної (професійно-технічної) освіти, 3 заклади позашкільної освіти. Пошкоджено 259 закладів освіти: 73 дитячі садочки, 123 школи, 14 закладів професійної (професійно-технічної) освіти, 14 закладів фахової передвищої освіти, 4 заклади вищої освіти, 2 — спеціалізованої освіти та 29 позашкільної.

Росія систематично обстрілює обʼєкти критичної інфраструктури області, внаслідок чого частина населених пунктів тимчасово або постійно не мають електропостачання та інших комунікацій.

Інформація про адреси укриттів опублікована на офіційних сайтах місцевих органів самоврядування, а також у різних місцевих медіа й на інших ресурсах. Утім, частина з них пошкоджені або зруйновані внаслідок російських атак, оскільки розташовані на території обʼєктів цивільної інфраструктури, лікарень, закладів освіти тощо, які стали цілями ворога.

Соціальний капітал та бюджетні пріоритети

За даними Держстату, у 2022 році населення Сумської області становило 1 035 770 осіб. Встановити точну кількість наявного населення на лютий 2026 року не можливо через безпекову ситуацію й відсутність офіційного перепису. За даними Інформаційно-обчислювального центру Мінсоцполітики, в Сумській області зареєстровано 101 717 внутрішньо переміщених осіб: 40 998 чоловіків та 60 719 жінок, зокрема 21 606 дітей. У відповіді Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на запит ОПОРИ зазначено, що станом на лютий 2026 в межах Сумської міської громади на обліку перебуває 35 713 внутрішньо переміщених осіб.

У відповідь на запит ОПОРИ Департамент соцзахисту населення Сумської міськради повідомив, що в межах Сумської міської громади діють програми соціального спрямування, які поширюються на ВПО.

Програма “Милосердя” на 2025–2027 роки, яка передбачає надання додаткових соціальних гарантій та матеріальної допомоги, зокрема для покриття витрат на проживання постраждалим домогосподарствам, житло яких було знищено/зруйновано або пошкоджено та визнане непридатним для проживання (на 2026 рік передбачено 9,7 млн грн на заходи, що поширюються лише на ВПО).
Програма “Соціальна підтримка ветеранської спільноти” на 2025–2027 роки, поширюється на ВПО, які є частиною ветеранської спільноти. Зокрема, програма передбачає забезпечення житлом (тимчасове розміщення): визначено три приміщення (гуртожитки) для безоплатного тимчасового розміщення ВПО із загальною кількістю 251 місце. Наразі послугами тимчасового розміщення користуються 178 переміщених осіб. До департаменту звернулося 258 ВПО із заявами на поселення в тимчасові модульні споруди. В розрізі працевлаштування та навчання триває роз'яснювальна та консультаційна робота з ВПО працездатного віку спільно з Центром зайнятості. Із початку 2025 року до січня 2026 року проведено 12 спільних зустрічей. Зі 114 учасників цих зустрічей 49 працевлаштовані, 29 взяті на облік як безробітні, 2 особи проходять професійно-технічне навчання, а 5 жінок скористалися грантовою можливістю безкоштовного професійного навчання від ГО “Ліга сучасних жінок”.

За даними сайту Work.ua, середня пропонована роботодавцями зарплата в Сумах станом на лютий 2026 дорівнює 25 400 грн, при цьому середня зарплатня, яку запитують у резюме, — 33 700 грн. За даними Національного банку України, станом на грудень 2025 року рівень безробіття в Сумській області становив 3,6 %.

Згідно з даними openbudget.gov.ua, дохідна частина бюджету Сумської області за 2024–2025 роки демонструє зросла на 11,6%. У 2024 році фактичні надходження сягнули 2,58 млрд грн (було заплановано 2,42 млрд грн), а у 2025 році зросли до 2,88 млрд грн. Ключовим джерелом доходів є податкові надходження, частка яких становить 57% (1,64 млрд грн у 2025 році проти 1,48 млрд грн у 2024 році). Другим за обсягом джерелом є офіційні трансферти, що становлять 33,1% (953 млн грн у 2025 році). Неподаткові надходження стабільно становлять близько 10% (285 млн грн).

Видатки обласного бюджету залишаються на рівні 2,85–2,89 млрд грн на рік. Пріоритетним напрямком витрат є освіта, на яку в 2025 році спрямували 1,13 млрд грн (39,55% усіх видатків). На соціальний захист та соціальне забезпечення виділено 469,3 млн грн (16,4%). Водночас спостерігається скорочення фінансування економічної діяльності: якщо у 2024 році на цей напрямок було витрачено 170,8 млн грн (5,9%), то у 2025 році — 70,7 млн грн (2,4%).

Доходи бюджету Сумської міської територіальної громади за 2024–2025 роки теж зросли. У 2024 році фактичні надходження становили 4,04 млрд грн (було заплановано 3,96 млрд грн), а у 2025 році цей показник зріс до 4,66 млрд грн (зростання на 15,3%). Основним джерелом доходів є податкові надходження, які забезпечують 67% бюджету (3,12 млрд грн у 2025 році проти 2,7 млрд грн у 2024 році). Частка офіційних трансфертів становить 24,1% (1,12 млрд грн у 2025 році), а неподаткові надходження складають близько 8,7% (407,5 млн грн).

Видатки з міського бюджету зросли з 3,96 млрд грн у 2024 році до 4,43 млрд грн у 2025 році. Найбільшою статтею витрат залишається освіта, на яку в 2025 році спрямували 2,16 млрд грн (48,7% усіх видатків). На соціальний захист та соціальне забезпечення виділено 460,8 млн грн (10,4%). На відміну від обласного бюджету, в міському спостерігається зростання фінансування житлово-комунального господарства: з 356,4 млн грн (9%) у 2024 році до 564,7 млн грн (12,7%) у 2025 році. Водночас видатки на економічну діяльність скоротилися з 350,1 млн грн (8,8%) до 269,1 млн грн (6%).

Фінансування потреб підрозділів Збройних Сил України відбувається на підставі низки затверджених цільових програм Сумської міської територіальної громади:

Програма щодо сприяння зміцненню обороноздатності Сумської міської територіальної громади для забезпечення безпечного життя цивільного населення в умовах воєнного стану на 2026 рік, затвердженої наказом Сумської МВА (СМВА) від 26 грудня 2025 року №374-СМВА (зі змінами);
Програма Сумської міської територіальної громади "Соціальна підтримка ветеранської спільноти" на 2025-2027 роки, затвердженої наказом СМВА від 31 грудня 2024 року №417-CMP (зі змінами).

У 2026 році планові видатки на реалізацію цих потреб становлять 96 млн грн.

У відповіді на запит ОПОРИ Сумська ОВА повідомила, що загалом із місцевих бюджетів області на підтримку Сил Оборони у 2026 році заплановано 370,3 млн грн.

Економічна ситуація в регіоні характеризується складними процесами трансформації промислового сектору. Згідно з відповіддю Департаменту міжнародного співробітництва та економічного розвитку Сумської обласної державної адміністрації на запит ОПОРИ, безпекові ризики змусили 11 великих і середніх підприємств повністю релокувати свої потужності за межі області. Водночас спостерігається інтенсивна внутрішня міграція бізнесу: підприємці переміщують виробництва з прикордонних громад до відносно безпечніших Сумського та Роменського районів.

Розпорядженням начальника ОВА від 26 квітня 2023 року №159-ОД “Про внесення змін до Програми розвитку малого та середнього підприємництва в Сумській області на 2022–2026 роки” (зі змінами) в області запроваджено надання фінансової допомоги суб'єктам господарювання, зокрема щодо часткової компенсації логістичних витрат при внутрішній релокації у межах Сумської області або релокації бізнесу з іншої області в Сумську область в розмірі 200 тис. гривень на 1 суб'єкта малого підприємництва.

У 2025 році часткову компенсацію логістичних витрат на внутрішню релокацію в межах Сумської області або релокації бізнесу з іншої області в Сумську отримали 7 суб'єктів підприємництва на загальну суму 1082,62 тис. грн.

У 2025 році Міжнародний Комітет Червоного Хреста по Білопільській громаді надав домогосподарствам:

103 комплекти теплиць та по 8 000 грн грошової допомоги;
228 грошових грантів на сільське господарство у розмірі 25 000 грн;
176 комплектів крапельного зрошення та 15 000 грн грошової допомоги.

Міжнародний Комітет Червоного Хреста надав допомогу 59 домогосподарствам населення в розмірі 30 тис. гривень на переміщення (релокацію) матеріальних цінностей з прикордонних громад області.

Додатковим інструментом підтримки аграрного сектору в регіоні є Програма підтримки сільського господарства України від міжнародної гуманітарної організації Mercy Corps за сприяння Фонду Говарда Г. Баффета. Ініціатива спрямована на відновлення господарської діяльності місцевих родин, ВПО, а також фермерів та профільних бізнесів. У 2025 році в межах цієї програми в Сумській області було профінансовано 18 домогосподарств (за напрямком допомоги дрібним фермерам), 2 об'єкти малого та 1 середнього агробізнесу. За напрямком фінансової підтримки домогосподарств, що займаються сільськогосподарською діяльністю, середній розмір допомоги сягнув 3 000 доларів США у гривневому еквіваленті.

Також підтримку для задоволення сільськогосподарських потреб надає Норвезька рада у справах біженців (NRC). Організація виділила готівкову допомогу в сумі 900 доларів США (у гривневому еквіваленті) для приватних домогосподарств, що мають земельні ділянки площею від 0,05 до 0,8 га, а також для внутрішньо переміщених осіб, які постраждали від повномасштабного вторгнення. За цим напрямом міжнародної підтримки у Ямпільській та Шосткинській громадах Шосткинського району кошти отримали 335 домогосподарств. Загальна сума виплат за вказаним проєктом становить 12 млн грн.

Утім, поки тривають бойові на території області, про стабільне системне відновлення не може йтися.

Блок 2. Політичний ландшафт у 2019–2022 роках

Результати виборів та формування коаліцій

Національні вибори 2019 року

За результатами президентських виборів 2014 року, в Сумській області впевнену перемогу здобув Петро Порошенко, який набрав 55% голосів виборців регіону. Друге місце посіла Юлія Тимошенко з результатом 14%, а трійку лідерів замикав Олег Ляшко із 8%.

Загальна явка виборців в області під час першого туру президентських виборів у 2019 році становила 64,45%. Володимир Зеленський посів перше місце з результатом 32,66%. Юлія Тимошенко отримала друге місце — 16,42%. Юрій Бойко замкнув трійку лідерів із результатом 11,19%. У другому турі явка на Сумщині становила 63%, у Сумах (ТВО №157) — 66%. Кандидатуру Володимира Зеленського на Сумщині підтримало 82,1% виборців, у Сумах — 77,6%. Петра Порошенка, відповідно, підтримали 15,9% жителів Сумщини та 19,9% жителів Сум.

За період президентства Володимира Зеленського регулярно змінювалися очільники Сумської обласної державної (після 24 лютого 2022 року — військової) адміністрації. Спершу повноваження виконували Вадим Акпєров (2019 рік) та Ірина Купрейчик (2019–2020 роки).

У лютому 2020 року на посаду голови ОДА призначили Дмитра Живицького, але вже у березні його змінив Роман Грищенко (колишній військовий прокурор). У листопаді 2020 року посада перейшла до Василя Хоми (колишнього заступника голови — керівника апарату Харківської ОДА). Його, як і попередника, критикували за відірваність від місцевого контексту, що супроводжувалося конфліктами з обласною радою щодо контролю над комунальними активами. В Хоми також був конфлікт із Сумською міською владою через невиділення фінансування на ремонт вулиці в Сумах.

У червні 2021 року головою ОДА знову було призначено Дмитра Живицького, який до цього працював заступником міністра інфраструктури України. Саме на каденцію Живицького припав початок повномасштабного вторгнення. Він позиціював себе як безпартійний та рівновіддалений від місцевих політичних груп. Утім, опитані ОПОРОЮ експерти повʼязують його з Кирилом Тимошенком, колишнім заступником керівника Офісу Президента України, який відповідав за регіональну політику.

Результати парламентських виборів 2019 року на Сумщині засвідчили домінування пропрезидентської партії, хоча в окремих округах контроль зберегли традиційні регіональні лідери. Від області за мажоритарною системою було обрано 6 народних депутатів. Чотири мандати отримали представники партії “Слуга народу”: Тетяна Скрипка (Рябуха) в окрузі №157 (м. Суми), Ігор Васильєв в окрузі №158 (Суми та Сумський район), Максим Гузенко в окрузі №161 (Роменщина) та Микола Задорожній в окрузі №162 (Охтирщина). Два округи залишилися за самовисуванцями — Ігорем Молотком (округ №160, м. Шостка), який наразі зберігає вплив через бізнес-структури і мережу партії “Батьківщина”. Інший самовисуванець — Андрій Деркач (округ №159, м. Глухів). Останній, маючи статус проросійського політика, згодом був позбавлений мандата, отримав підозру в державній зраді, перебуває в розшуку та заочно заарештований.

Крім мажоритарників, за списками “Слуги народу” до Верховної Ради потрапили ще четверо депутатів, пов’язаних із регіоном. Найбільш активним учасником політичного життя області залишається Михайло Ананченко (№34 у списку), який очолює обласну організацію “Слуги народу”. Антон Швачко (№139) отримав мандат у вересні 2021 року після переходу Дениса Монастирського до МВС. Експерти, опитані ОПОРОЮ, не відносять його до ключових політичних гравців. Олександр Качура (№49), юрист родом із Конотопа, який раніше працював на “Квартал 95” і захищав інтереси Мішеля Терещенка, відомий ініціативою створення ТСК щодо “плівок Деркача”. За словами опитаних експертів, Терещенко проявляв помітну публічну активність в Конотопському і Шосткинському районах області. Артем Ковальов (№45), колишній директор ІА “УНІАН”, фактично не позиціює себе як політик, орієнтований на розв'язання проблем Сумської області.

Місцеві вибори 2020 року. Обласна рада

За результатами місцевих виборів 2020 року до Сумської обласної ради пройшли 6 політичних партій. Мандати розподілилися так: “Слуга народу” — 16, “Опозиційна платформа — За життя” — 14, ВО “Батьківщина” — 10, “Європейська Солідарність” — 9, “Наш край” — 8 та “За майбутнє” — 7.

За словами опитаних ОПОРОЮ експертів, політична коаліція в обласній раді сформована на основі фракцій “Слуга народу” й “ОПЗЖ”. Ключову роль у цій конфігурації відіграє “Слуга народу”, яка отримала посаду голови обласної ради (Віктор Федорченко). Представник “ОПЗЖ” (Олександр Стрельченко обійняв посаду першого заступника голови. Ситуативну підтримку більшості надавали фракції “Наш край” та “За майбутнє”, представники яких теж отримали керівні посади в структурі ради: Валерій Ісмаілов (“Європейська Солідарність”) та Вадим Лисий (“Батьківщина”) стали заступниками голови обласної ради.

Представники “ОПЗЖ” очолили ключові комісії, зокрема з питань бюджету та комунальної власності. Такий розподіл дозволяв фракціям-партнерам впливати на фінансові потоки та кадрове наповнення виконавчого апарату. Окремим напрямком політичних домовленостей став контроль над ОКП “Сумиоблагроліс”, керівництво якого традиційно пов’язували з інтересами груп впливу, представлених у коаліції. Єдиною фракцією, що стабільно перебувала в опозиції до сформованої більшості, була “Європейська Солідарність”. Вона не отримала представництва у президії та керівних посад у стратегічних комісіях.

Місцеві вибори 2020 року. Міська рада

Протягом останніх трьох виборчих циклів у Сумах простежується чітка закономірність: симпатії містян зосереджуються навколо політичної сили, яку представляє переможець мерських перегонів. Це підтверджується успіхом “Рідного міста” часів Геннадія Мінаєва у 2010 році та домінуванням представника ВО “Батьківщина” Олександра Лисенка у 2014, 2015 та 2020 роках. Попри формальну перемогу “Батьківщини” на останніх місцевих виборах, реальна конфігурація влади у VIII скликанні міської ради швидко змістилася в бік стратегічного альянсу з фракцією “Слуга народу”. Це об'єднання остаточно оформилося після обрання представника президентської сили Олега Рєзніка секретарем ради, що фактично нівелювало самостійний вплив мера Лисенка на ухвалення рішень, зробивши його роль у коаліції значною мірою номінальною.

Найчисленнішу фракцію, ВО “Батьківщина”, очолює Анатолій Сагач, який поєднує депутатську діяльність із багаторічним керівництвом КП “Міськводоканал”. Його авторитет у партійному середовищі є вагомим, на відміну від ситуації у фракції “Сила і Честь”. Остання пройшла через низку внутрішніх трансформацій: після Ірини Купрейчик її формально очолив Олександр Кисіль (начальник управління ЖКГ, нині військовослужбовець), але фактичне лідерство перейшло до Ірини Дяченко. Саме вона ініціювала висловлення недовіри Олександру Лисенку після його затримання силовиками через отримання неправомірної вигоди у 2,1 млн грн восени 2023 року. Подальша підтримка цією групою кандидатури Артема Кобзаря від “Слуги народу” на посаду секретаря замість мобілізованого Рєзніка свідчить про входження “Сили і Честі” в орбіту впливу провладної партії.

Сама фракція “Слуга народу” також змінила керівника: замість Ігоря Кальченка її очолив Артем Кобзар, який з грудня 2023 року виконує обов'язки міського голови. Хоча Кобзар є ключовою фігурою на муніципальному рівні, загальний вектор партійної політики в регіоні визначає народний депутат Михайло Ананченко. У січні 2024 року депутати офіційно припинили повноваження Лисенка та переформатували виконком, закріпивши статус Кобзаря як тимчасового очільника міста.

31 січня 2024 року міська рада виголосила недовіру міському голові Олександру Лисенку і проголосувала за створення нового виконавчого комітету. До його складу майже пропорційно ввійшли представники та висуванці “Слуги народу”, “Європейської Солідарності” й депутатської групи “Суми” (колишня фракція “ОПЗЖ”). Формування виконкому, за словами експертів, опитаних ОПОРОЮ, фактично засвідчило нову конфігурацію коаліції в міській раді (“Слуга народу”, “Європейська Солідарність” та “ОПЗЖ”) й усунення “Батьківщини” від важелів впливу.

Опозиційну нішу традиційно займає “Європейська Солідарність” під керівництвом Вадима Акпєрова. Експерти в інтервʼю ОПОРІ розповіли про поділ фракції на дві групи з різним баченням співпраці з владою. Група “Акпєрова-Нагорного” схильна до ситуативних компромісів, що підтвердилося їхнім голосуванням за призначення Артема Кобзаря, тоді як група “Токаря-Медуниці” дотримується більш жорсткої опозиційної лінії. Тим часом фракція “ОПЗЖ” під керівництвом досвідченого Ігоря Перепеки та “Сила і Честь” тривалий час балансували у статусі поміркованої опозиції.

Фундаментом міського управління залишається коаліція “Слуги народу” і “Батьківщини”, що наочно демонструє склад виконавчого комітету. Більшість його членів є ставлениками або симпатиками цих двох сил, що дозволяє централізовано приймати ключові рішення, які відповідають інтересам керівництва регіональних партійних офісів, а не лише міського голови.

Тенденції до початку повномасштабного вторгнення

У передвоєнний період на Сумщині відбулася концентрація влади в руках "Слуги народу", яка, втім, не була абсолютною. Старі еліти і політики “зі стажем” успішно інтегрувалися у владну систему, зберігши свої бізнес-інтереси та політичні зв'язки.

До початку повномасштабного вторгнення в обласній та міській радах сформувалися стійкі політичні альянси навколо президентської партії. В обласній раді базою стала коаліція “Слуги народу” й “ОПЗЖ”, де перші отримали посаду голови (Віктор Федорченко), а другі — першого заступника (Олександр Стрельченко). У Сумській міській раді оформився союз “Слуги народу” і ВО “Батьківщина”, закріплений обранням Олега Рєзніка (“Слуга народу”) секретарем ради. Суттєвих змін у цих конфігураціях до 24 лютого 2022 року не відбулося: коаліції демонстрували злагодженість у розподілі ресурсів, а “Європейська Солідарність” стабільно перебувала в опозиції на обох рівнях.

У період між останніми виборами та початком повномасштабного вторгнення не було зафіксовано успішних спроб усунення голів рад чи секретаря міськради. Навпаки, коаліційні домовленості забезпечували кадровий статус-кво. Втім, спостерігалася значна плинність кадрів у виконавчій гілці влади: за два роки президентства Володимира Зеленського в області змінилося кілька очільників ОДА (Грищенко, Хома, Живицький). Найчастіше публічна критика лунала в бік Романа Грищенка і Василя Хоми, яких місцеві політики звинувачували у “відірваності від контексту”, що, зрештою, стало підґрунтям для їх відставок на користь більш інтегрованого в місцеву політику Дмитра Живицького.

Ключові конфлікти того часу точилися навколо контролю над комунальними активами і бюджетними потоками. Найбільш резонансним було протистояння між ОДА й обласною радою за вплив на стратегічне підприємство “Сумиоблагроліс”. Також існувало напруження між ОДА часів Василя Хоми та Сумською міською радою через блокування фінансування інфраструктурних об'єктів. Ці конфлікти не змінили загального балансу сил, але підкреслили боротьбу між “новими” призначенцями з центру та місцевими політиками “зі стажем” (зокрема групами впливу Ігоря Молотка й Андрія Деркача), які намагалися зберегти контроль над регіональними ресурсами.

Ситуація в ОДА характеризувалася поступовим посиленням вертикалі “Слуг народу”. ОДА виступала не стільки модератором, скільки активним гравцем, що намагався інтегрувати лояльні кадри в систему місцевого самоврядування. Взаємодія з обласною радою була конструктивною лише в межах коаліційних домовленостей “Слуг” та “ОПЗЖ”. Загалом експерти, опитані ОПОРОЮ, відзначали тенденцію до централізації влади: ОДА намагалася виступати головним розпорядником ресурсів “Великого будівництва”, що іноді сприймалося місцевими громадами як інструмент політичного тиску.

Центральна влада активно втручалася у формування регіональних коаліцій та кадрові рішення. Експерти, опитані ОПОРОЮ, пов'язують призначення Дмитра Живицького з протекцією Кирила Тимошенка (тодішнього заступника керівника Офісу Президента), а подальші ротації в області — з внутрішньою боротьбою в ОП. У міській раді вплив центру був помітним через діяльність народного депутата Михайла Ананченка, який фактично модерував роботу фракції “Слуга народу” та її союз із тодішнім мером Лисенком. Роль самого міського голови Олександра Лисенка в цей період стала номінальною, оскільки ключові рішення санкціонували на рівні партійних офісів та Києва.

До початку повномасштабної агресії ключовим носієм проросійського вектора в області вважався Андрій Деркач, якого згодом офіційно звинуватили у державній зраді. Влітку 2022 року очільник Шосткинської районної державної адміністрації Віктор Губенко публічно звернувся до представників партії “Наш край” та інших регіональних діячів із закликом чітко окреслити своє ставлення до діяльності Деркача. Однак ця ініціатива не отримала значного резонансу та масової підтримки серед місцевих політиків.

Попри те, що більшість публічних політиків намагалися дотримуватися офіційної державної лінії, представники “ОПЗЖ” в обласній раді (зокрема група Юрія Чмиря) використовували теми “захисту пам'ятників” та “мовного питання”. Втім, відкритих антиукраїнських заяв від посадових осіб, що перебували при владі, до 24 лютого зафіксовано не було — проросійська активність частіше мала характер непублічного впливу або специфічного порядку денного.

Звинувачення в колабораціонізмі торкнулися й окремих представників місцевого самоврядування, зокрема міського голови Бурині Віктора Ладуху. Щодо низки посадовців, серед яких очільник Середини-Буди Олександр Ген, наразі тривають судові розгляди. При цьому на рівні депутатів Сумської обласної й міської рад офіційних підозр у подібних правопорушеннях станом на сьогодні не висувалося.

Блок 3. Політичний ландшафт в області та обласному центрі у 2022–2025 роках

Зміна балансу сил

Військові адміністрації

24 лютого 2022 року Володимир Зеленський підписав Указ про створення обласних військових адміністрацій, зокрема 1 Сумської обласної. Тоді ж створили і пʼять районних військових адміністрацій: Шосткинську, Конотопську, Роменську, Сумську й Охтирську. В Сумах міську військову адміністрацію було утворено 31 жовтня 2023 року. Спочатку її очолював тодішній заступник голови Сумської ОВА Олексій Дрозденко, а 25 листопада 2024 року Указом Президента на цю посаду призначено Сергія Кривошеєнка.

В серпні 2024 року Рада оборони Сумської області підтримала пропозицію Шосткинської й Охтирської районних військових адміністрацій утворити Великописарівську та Середино-Будську селищну та міську військові адміністрації відповідно. Втім, 21 серпня було утворено тільки Великописарівську селищну ВА. Голову Середино-Будської громади Олександра Гена затримали ще в квітні 2022 року за підозрою в державній зраді. В лютому 2025 його звільнили з-під варти та визнали невинуватим у держзраді й незаконному переправленні людей за кордон.

За період від початку повномасштабного вторгнення керівництво Сумської обласної військової адміністрації змінилося тричі: Дмитро Живицький (25 червня 2021 — 24 січня 2023), Тараса Савченко (в.о. голови 25 січня 2023 — 12 квітня 2023), Володимир Артюх (12 квітня 2023 — 17 квітня 2025), Олег Григоров (з 17 квітня 2025).

На посаді голови ОВА повномасштабне вторгнення зустрів Дмитро Живицький. На початковому етапі ключовим інструментом управління областю стала кризова комунікація. Живицький вибудував прямий канал зв’язку з мешканцями через соціальні мережі, де щовечора звітував про хід оборони та ситуацію в громадах. Під його керівництвом було розроблено Стратегію відновлення та розвитку економіки Сумщини.

Водночас робота очільника області супроводжувалася публічними дискусіями щодо релокації керівництва в перші дні війни. У соцмережах поширювалися звинувачення в бік Живицького та голів окремих громад у нібито залишенні регіону. Сам очільник ОВА підтверджував факт переміщення на “запасний пункт управління”, наголошуючи при цьому на збереженні вертикалі влади в області, попри те, що військові адміністрації населених пунктів на той момент ще не були сформовані.

Кадрові зміни відбулися в січні 2023 року, коли Дмитра Живицького звільнили. Це рішення збіглося в часі з масштабними ротаціями в регіональній вертикалі: того ж дня посаду залишив заступник керівника Офісу Президента, а також очільники Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Попри те, що Живицький заперечував свою політичну афіліацію з Кирилом Тимошенком, він підтверджував інтенсивну робочу комунікацію з ним як із куратором регіональної політики в ОП. Причини своєї відставки колишній голова ОВА публічно не деталізував, зазначаючи, що вичерпної інформації про мотиви звільнення не отримав.

Олександр Безніс, радник колишнього голови Сумської ОВА Дмитра Живицького, став ключовим фігурантом справи про ймовірну тендерну змову на 10,5 млрд грн у дорожній сфері. Після оприлюднення викривальних аудіозаписів і відкриття кримінального провадження на початку 2023 року Безніс звільнився з адміністрації. Невдовзі він виїхав за кордон через систему “Шлях” як волонтер за розпорядженням самого Живицького.

Цей скандал розгортався паралельно з іншими корупційними справами в ОВА. Зокрема, у 2023 році підозру отримав заступник голови ОВА Олег Клименчуков, якого разом із керівником департаменту капітального будівництва Олегом Чунаєвим звинуватили в організації схеми розкрадання коштів, виділених на відбудову інфраструктури у квітні 2022 року. Ці інциденти спричинили системну кризу довіри до обласного керівництва та стали приводом для гострої публічної критики.

Наступник Живицького, кадровий військовий Володимир Артюх, очолював ОВА до квітня 2025 року, але пішов у відставку через системні конфлікти з місцевими елітами та безпекові інциденти. Окремим пунктом публічної дискусії про діяльність обласної адміністрації став інцидент 13 квітня, коли російські війська завдали ракетного удару по Сумах. Того ж дня міський голова Конотопа Артем Семеніхін оприлюднив інформацію про те, що під час атаки у приміщенні міського конгрес-центру відбувалося нагородження бійців 117-ї окремої бригади ТрО, ініціатором якого нібито був голова ОВА Володимир Артюх.

Сам очільник адміністрації заперечив роль організатора події, зазначивши, що був лише запрошеною особою. При цьому Артюх не уточнив, хто саме був ініціатором урочистостей. Цей випадок актуалізував питання доцільності проведення масових заходів у прифронтових містах та рівня координації між військовим командуванням і цивільною адміністрацією в питаннях забезпечення безпеки особового складу та цивільних об'єктів.

Призначення Володимира Артюха супроводжувалося суттєвим оновленням керівного складу ОВА. До управління областю була залучена команда фахівців із Вінниччини — регіону попередньої професійної діяльності чинного очільника. Ключові позиції в адміністрації обійняли довірені особи керівника, серед яких — його заступниця Марія Зонова.

За оцінками експертів, опитаних ОПОРОЮ, зміна управлінської команди вплинула не лише на кадрову політику, а й на сектор державних закупівель та відновлення. На сумському ринку спостерігається поява компаній із Вінницької області, які спеціалізуються на дорожньому будівництві, об’єктах раннього відновлення та капітальному будівництві. Така тенденція свідчить про зміну сталих бізнес-зв’язків у регіоні та прихід нових гравців у межах реалізації проєктів з реконструкції інфраструктури Сумщини.

Більшість опитаних ОПОРОЮ експертів назвали військові адміністрації основним джерелом впливу і прийняття рішень на місцевому рівні. Деякі ж зазначили, що, порівняно з попередниками, Олегу Григорову вдалося налагодити співпрацю з більшістю стейкхолдерів після постійного протистояння його попередників з місцевими політиками. Григоров зміг частково нівелювати гострі суперечності між ОВА й органами місцевого самоврядування, які були характерні для попередніх каденцій. Однак його присутність у регіоні сприймається частиною еліт як спроба остаточної монополізації влади “силовою вертикаллю”, враховуючи його попередній бекграунд у поліції.

Обласна рада

За рік після формувавння її складу у 2020 році баланс сил у Сумській обласній раді зазнав певних трансформацій, що відобразилося на розподілі керівних посад і міжфракційній взаємодії. Зокрема, представника “Європейської Солідарності” Олега Медуницю було призначено очільником бюджетної комісії, а представника “ОПЗЖ” Олександра Стрельченка у квітні 2022 року усунули з посади заступника голови ради.

Така модель розподілу впливів зберігалася до березня 2022 року. Після початку повномасштабного вторгнення фракція “ОПЗЖ” оголосила про саморозпуск, а частина її депутатів увійшла до новоствореної депутатської групи "СУМЩИНА", зберігши при цьому значну частину своїх адміністративних позицій у структурі обласної ради.

Станом на початок 2026 року керівний склад Сумської обласної ради відображає результати тривалої політичної трансформації, що розпочалася після повномасштабного вторгнення. Ключовою зміною у структурі представницького органу стало обрання головою ради Олексія Романька (“Слуга народу”) в жовтні 2024 року. Його призначення дозволило консолідувати навколо пропрезидентської сили більшість депутатського корпусу й ознаменувало перехід до етапу тісної координації між обласною радою та обласною військовою адміністрацією.

Посаду першого заступника голови облради з вересня 2022 року обіймає Вадим Лисий (ВО “Батьківщина”), який забезпечує представництво інтересів однієї з найбільш сталих політичних сил у регіоні. В голови обласної ради три заступники. Один із них, Валерій Ісмаілов ("Європейська Солідарність") — полковник ЗСУ та бойовий офіцер — наразі не є активним учасником процесів, за свідченнями опитаних ОПОРОЮ експертів. Костянтин Товстуха (“Наш край”) та Микита Баня (“Слуга народу”) були обрані на посади заступників у квітні 2023 року.

За наявною інформацією, станом на початок 2026 року кількісний склад Сумської обласної ради становить 61 депутат. З початку скликання 8 депутатів склали повноваження за власними заявами, один був відкликаний за народною ініціативою, а один депутат помер.

Серед депутатів, які склали повноваження добровільно, подавши відповідні заяви, — Валерій Волков (“Наш край”, лютий 2023), Ірина Д’яконова (“За майбутнє”, листопад 2023), Юлія Подрєз (“За майбутнє”, березень 2024), Тетяна Сизон (“За майбутнє”, травень 2024), Віра Мотречко (ВО "Батьківщина", травень 2024), Юрій Чмирь (“ОПЗЖ”, жовтень 2024), Микола Ільченко (“ОПЗЖ”, грудень 2024), Дмитро Єфіменко (“ОПЗЖ”, жовтень 2021) та Дмитро Нагорний (“Європейська Солідарність”, квітень 2025). Також заяви про складання повноважень подавали Олександр Кирій і Сергій Науменко (обидва від “ОПЗЖ”).

Відкликанням за народною ініціативою було припинено повноваження лише одного депутата – Араза Імана огли Гулієва (“Європейська Солідарність”). Рішення про його відкликання було прийняте на з’їзді партії у вересні 2023 року та затверджено постановою ТВК у листопаді 2023 року, після чого його місце в раді зайняла Тетяна Головко.

Протягом 2025 року Сумська обласна рада провела 5 пленарних засідань, усі — в дистанційному форматі. Статистичні дані свідчать, що стабільний кворум забезпечувався зусиллями близько 45–50 депутатів. Пікова явка була зафіксована наприкінці квітня і склала 51 особу. Показово, що керівний склад ради, зокрема її голова Олексій Романько та всі його заступники, були присутні на 100% засідань.

Опитані ОПОРОЮ експерти зійшлися на тому, що роль обласної ради трансформувалася в допоміжну, а центр прийняття рішень остаточно змістився до ОВА. Попри це, як зазначають експерти, Олегу Григорову вдалося частково нівелювати гострі суперечності з головами громад, характерні для періоду керівництва Артюха. Відсутність конфліктів за каденції Олега Григорова пояснюється не консенсусом, а повним домінуванням військової адміністрації. Політичні сили перебувають у стані очікування виборів, причому “старі” еліти (Токар, Молоток) і представники заборонених партій мають вищі шанси на збереження впливу, ніж нинішні представники “Слуг народу” — через більший політичний досвід та збережені бізнес-мережі.

Міська рада

Аналіз ситуації у Сумській міській раді після 24 лютого 2022 року станом на кінець 2025 року свідчить про глибоку трансформацію політичних впливів, зумовлену як війною, так і корупційними скандалами.

На початку 2022 року, попри блокаду міста й часткову окупацію області, міська рада виявила певну життєздатність. Проведення засідань 5 та 11 березня 2022 року, за словами тодішнього міського голови Олександра Лисенка, дозволило оперативно перерозподілити бюджет для забезпечення мешканців ліками і харчами. Опитані ОПОРОЮ експерти згадують лютий-березень 2022 року як період максимальної згуртованості сумʼян, коли багато питань життєдіяльності міста розв’язували без активного втручання офіційної влади. Після деокупації Сумщини рада повернулася до відносно звичного режиму роботи.

Переломним моментом став вересень 2023 року, коли міського голову Олександра Лисенка, а також його однопартійця директора департаменту інфраструктури Олександра Журбу. бло затримано за підозрою в отриманні хабаря (2 млн грн). Це призвело до відсторонення Лисенка і фактичного падіння впливу партії "Батьківщина".

Через мобілізацію тодішнього секретаря ради Олега Рєзніка (“Слуга народу”), місто опинилося в управлінському вакуумі, що призвело до створення Сумської міської військової адміністрації 1 листопада 2023 року. Її спочатку очолив тодішній заступник голови ОВА Олексій Дрозденко. У жовтні 2023 року секретарем міської ради став представник “Слуги народу” Артем Кобзар, за якого проголосували 28 депутатів (коаліція “Слуг”, “Батьківщини” та “Сили і Честі”). Експерти вважають, що Кобзар не приймає важливих рішень, а займається виїздами на місця обстрілів та інформуванням сумʼян про наслідки атак.

Після офіційного припинення діяльності фракції “Опозиційна платформа — За життя” у квітні 2022 року більшість її членів утворили депутатську групу "Суми".

Станом на кінець 2025 року загальна кількість чинних депутатів міської ради становила 41 особу.

Протягом останніх років депутатський корпус залишили кілька депутатів — переважно на підставі особистих заяв про складення повноважень. Першим у листопаді 2021 року повноваження припинив Дмитро Лантушенко (“Європейська Солідарність”). У лютому 2023 року раду залишила Дар’я Резнік (“Європейська Солідарність”), яка раніше сама увійшла до складу ради як наступниця Лантушенка за списком. Протягом 2025 року процес складання мандатів активізувався: у травні пішов Геннадій Гризодуб (депутатська група “Суми”), у серпні – Марина Нагорна (“Європейська Солідарність”), у вересні — Олександр Зименко (ВО “Батьківщина”), а в листопаді — Євгеній Скоробагатський (ВО “Батьківщина”). Перед звільненням останній встиг попрацювати в раді лише дуже короткий термін, оскільки сам увійшов до її складу в жовтні 2025 року на заміну Олександру Зименку. Також відбулися інші заміщення: замість Марини Нагорної до ради ввійшов Євген Івченко, замість Дар’ї Резнік — Валерій Заїка, а місце самого Скоробагатського в грудні 2025-го посіла Людмила Демидова.

Протягом 2025 року Сумська міська рада провела 16 пленарних засідань, які через умови воєнного стану відбувалися дистанційно (в режимі відеоконференцій). Аналіз офіційних протоколів відвідуваності за цей період засвідчує високу дисципліну частини депутатів, які були присутні на всіх засіданнях. До них належать Дмитро Васюнін (ВО “Батьківщина”), а також представники депутатської групи “Суми” (колишня “ОПЗЖ”): Віталій Жиленко, Юрій Жиленко, Євген Зюзь, Олександр Корольов, Ігор Перепека та Костянтин Тихенко. Пропустили по одному засіданню представники “Слуги народу” Рустам Галаєв, Максим Зеленський, Ігор Кальченко й Артем Кобзар, представник “Європейської Солідарності” Вадим Акпєров, а також Олег Левченко (ВО “Батьківщина”).

Водночас у депутатському корпусі зафіксовано групу осіб із систематичними пропусками. Найнижчий показник відвідуваності — в Юрія Перепеки (група “Суми”), який пропустив усі 16 засідань протягом 2025 року. Також значну кількість сесій пропустили Ірина Купрейчик (“Сила і Честь”) — 14 пропусків, Олександр Соколов (група “Суми”) — 10 пропусків, Анатолій Сагач (ВО “Батьківщина”) — 9 пропусків, а також представники “Європейської Солідарності” Валерій Заїка та ВО “Батьківщина” Вікторія Гробова, які були відсутні на 7 засіданнях кожен

Окремо виділяються депутати, чиї пропуски офіційно зумовлені службою в Збройних Силах України: це Олег Рєзнік (“Слуга Народу”), який пропустив 13 засідань, а також Олександр Кисіль (“Сила і Честь”) та Володимир Чепік (“Європейська Солідарність”), кожен із яких мав по 11 пропусків.

За словами опитаних ОПОРОЮ експертів, попри заборону “ОПЗЖ”, її представники зберегли й навіть посилили вплив. Депутат Віталій Жиленко, обраний від цієї партії, фактично контролює все комунальне господарство міста. Його ексоднопартійці, брати Юрій та Ігор Перепека, також залишаються впливовими гравцями, інтегрованими в нову систему влади. Зокрема, дочка Ігоря Перепеки Анастасія Ткачова є депутаткою Сумської обласної ради (обрана від “ОПЗЖ”), була заступницею директора департаменту інфраструктури міста, нині очолює управління інвестицій, міжнародної співпраці, гуманітарної допомоги, охорони довкілля Сумської міської ради, була помічницею-консультанткою батька (за даними сайту міськради за 2016 рік), нині — голови депутатської групи “Суми”, колишнього голови партії “Опозиційний блок” у місті Суми. Її призначення та спільні закордонні відрядження з нинішнім керівництвом міськради (зокрема з Артемом Кобзарем) експерти наводять як приклади збереження впливу родини Перепек у місті. Зокрема, Ігор Перепека в матеріалі на одному з місцевих сайтів виступив на захист необхідності закордонних поїздок, оскільки вони приносять інвестиції. Матеріал мав заголовок із цитатою Перепеки: “Міжнародні відрядження — це не туризм, а мільйонні інвестиції, яких критично потребують прифронтові Суми”.

За інформацією експертів, депутат Олександр Соколов (обраний від “ОПЗЖ”) тривалий час перебував за кордоном, але його дистанційна участь у голосуваннях наприкінці 2025 року була критично важливою для забезпечення кворуму та підтримки рішень нової коаліції у міській раді, до якої увійшли “Слуги народу” та депутати з колишньої фракції “ОПЗЖ”.

Ключові політичні гравці

Повномасштабна війна докорінно змінила політичний ландшафт Сумщини, перемістивши центр прийняття рішень від виборних органів до військових адміністрацій та сформувавши нові, часто прагматичні альянси. Після 24 лютого 2022 року в регіоні відбулася централізація влади в руках обласної та міських військових адміністрацій. Виборні органи, такі як обласна та міська ради, втратили значну частину реальних повноважень, особливо щодо контролю над бюджетом.

Нове керівництво військових адміністрацій набуло впливу. Голова ОВА Олег Григоров як кадровий правоохоронець запровадив жорстку дисципліну в інформаційній сфері та змусив місцеві еліти рахуватися з військовою вертикаллю. Очільника Сумської міської ВА Сергія Кривошеєнка та його заступника Геннадія Дем'яненка також називають впливовими у вертикалі. Дем’яненка експерти називають одним із головних претендентів на посаду майбутнього мера Сум. Також до нових впливових фігур опитані експерти віднесли Павла Дудка (голова Конотопської РВА) й Андрія Біляєва (голова Шосткинської РВА), які мають військовий бекграунд. Сильною фігурою в Сумському районі називають голову РДА Михайла Мельника — завдяки постійній тісній координації з головами громад району. Артем Кобзар (в.о. міського голови Сум, секретар ради) набув впливу після відсторонення міського голови Сум Олександра Лисенка у січні 2024 року.

Посилив свій вплив і голова облради Олексій Романько після відставки (у жовтні 2024 року) свого попередника Віктора Федорченка. Він є “мостом” між ОВА і депутатським корпусом, забезпечуючи лояльність ради до рішень адміністрації. Згідно з аналізом журналістів “Кордон.медіа” чинний голова ради Олексій Романько очолив список найбільш заможних керівників облради, маючи найбільші офіційні доходи серед шістки осіб, що входять до керівництва облради.

Посилили свій вплив, на думку опитаних ОПОРОЮ експертів, і представники колишньої “ОПЗЖ” у Сумах (Віталій Жиленко, родина Перепек), які інтегрувалися в нову коаліцію зі “Слугами народу”, та нардеп і адвокат Олександр Качура, який почав активно медійно працювати на Конотопщині. Втім, деякі експерти вказують, що досить епізодична і здебільшого медійна присутність Качури в громадах Конотопського району свідчить про його подальші політичні інтереси на виборчому окрузі, а також має на меті показати свою активність керівництву партії. У своєму звіті Качура зазначив окремо допомогу ЗСУ, а також роботу з повернення полонених.

Колишнього першого заступника голови Сумської облради Олександра Стрельченка (обраний від “ОПЗЖ”) деякі опитані експерти назвали фігурою, яка матиме вплив на повоєнних виборах, оскільки, попри колишню партійність, його служба в армії створює кейс “політичної реабілітації”. Експерти припускають його участь у майбутніх проєктах для ветеранів.

Впливові бізнесмени та лідери думок

Ситуація з колабораціонізмом та державною зрадою в регіоні отримала логічне завершення у вигляді реальних судових термінів. Олександр Курпіль (депутат Охтирської райради, “Наш край”) 14 січня 2025 року був засуджений до 15 років тюрми з конфіскацією майна за допомогу окупантам у Тростянці.

Віктор Калиновський (депутат Шосткинської міськради, “ОПЗЖ”) заочно засуджений до 10 років ув’язнення. Нині він перебуває у РФ, де закликає до захоплення територій України.

Олександр Ген (мер Середини-Буди) 18 лютого 2025 року був виправданий судом у справі про держзраду та звільнений з-під варти через недоведеність провини.

Щодо Віктора Ладухи (мера Бурині) триває судовий процес за звинуваченням у сприянні російським військам у 2022 році.

Андрія Деркача (народний депутат України у 2019–2023 роках, переміг у виборчому окрузі №159 (центр — місто Глухів) Сумської області) підозрююь у державній зраді. Також, імовірно, він є агентом російських спецслужб. Деркач був одним із лідером партії "Наш край". У серпні 2025 року партія заявила про саморозпуск.

Через високий рівень суспільної довіри до ЗСУ саме військових сприймаютьс як найбільш перспективних майбутніх політиків. Серед потенційних учасників політичного процесу в регіоні — Олександр Такул, колишній менеджер “Суспільного.Суми”, який пішов на фронт добровольцем, а до цього займався громадською діяльністю, а також Юлія Вітковська — депутатка Сумської райради (“Європейська солідарність”) та медична сестра, яка пройшла Бахмут. Вона є сильною лідеркою серед жінок-військових. Окремо варто ще раз згадати Олександра Стрельченка — колишнього заступника голови облради від “ОПЗЖ”, який служить із 2022 року. За словами експертів, це дає йому шанси на політичну реабілітацію.

Експерти вказують на появу організацій, які через гуманітарну діяльність, імовірно, розбудовують електоральні мережі. Чи не найвідоміша серед них — ГО “Захист держави”, всеукраїнська мережа, що активно розвивається в регіоні через проведення тренінгів (зокрема з домедичної допомоги). Її розглядають як політичний проєкт, орієнтований на майбутні виборчі кампанії. Ключові постаті цієї організації в регіоні — Дмитро Хандурін та Расул Галаєв.

Благодійний фонд “Балу” очолює Микола Кравченко. Організація займається допомогою дітям-спортсменам та відновленням пошкоджень після обстрілів.

Головою організації “ВПО Україна” є Денис Якименко. Це мережевий проєкт, що орієнтується на роботу з переселенцями та має підтримку окремих народних депутатів (зокрема Максима Гузенка, який увійшов у десятку депутатів Верховної Ради, які задекларували найбільше земельних ділянок).

Медіалідери й активісти Альона Яцина (“Кордон.Медіа”) та Дмитро Тіщенко (“Цукр”) позиціюють себе як незалежні медійники. Їхній вплив на прийняття рішень та інформування населення став критично важливим.

Руслан Біцак, заступник голови Сумської районної ради (партія “Батьківщина”), розбудовує власну медіаплатформу "Форпост" й активно використовує військовий образ для медіакомунікацій.

Прикладом спроби реабілітації старих еліт є Олександр Лисенко. Відсторонений мер Сум нині перебуває в статусі обвинуваченого, та, за оцінками експертів, використовує для піару службу в ЗСУ на Заході України, публікуючи в своєму Telegram-каналі фото та відео у військовій формі.

Діяльність партій

Політична активність на Сумщині після початку повномасштабної війни зазнала суттєвої трансформації: на зміну традиційним партійним змаганням прийшла жорстка централізація навколо військових адміністрацій, а бренди партій часто відходять на другий план перед “волонтерським” або “військовим” піаром окремих лідерів.

Активно поводяться представники партії “Слуга народу”. Наразі вони є домінантною силою через контроль над вертикаллю військових адміністрацій. Основні теми, про які говорять представники цієї партії: відбудова, фортифікаційні роботи, офіційні заходи та гуманітарна допомога. Активність часто зводиться до висвітлення діяльності посадовців (Романько, Ананченко, Кобзар).

ВО “Батьківщина” втратила значний вплив у Сумах після корупційного скандалу з мером Лисенком. Партія працює з темами соціальної політики, благодійності (квіти вчителям, подарунки) та підтримки військових у публічному просторі.

“Європейська Солідарність” перебуває в опозиції як на рівні міста, так і області. Основна риторика — критика чинно\ влади, заклики до прозорості та дотримання процедур.

Депутатські групи (“Суми”, “Сумщина”), сформовані з колишніх членів “ОПЗЖ”, зберігають реальний контроль над житлово-комунальним господарством та інфраструктурою Сум (через Жиленка та братів Перепек).

Формат комунікації партій із населенням зазнав значних змін. Основними інструментами стали Telegram-канали та Facebook-сторінки депутатів і партійних осередків. Традиційні зустрічі у дворах майже зникли, поступившись місцем прямим ефірам та відеозвітам із місць подій (наприклад, Артем Кобзар та Олександр Качура активно використовують формат відеозвернень). Офіційні письмові звіти партій на сайтах рад публікують нерегулярно. Більшість депутатів обмежуються публікацією дописів про “виконану роботу” (передача допомоги, участь у засіданнях), розв'язання конкретних проблем громад (ремонт укриттів, логістика гуманітарної допомоги) та надання юридичних консультацій.

Медіа

Після початку повномасштабного вторгнення медіаринок Сумської області зазнав докорінних трансформацій, перейшовши від традиційних форматів до швидких цифрових каналів комунікації та зіткнувшись із серйозними фінансовими викликами.

Однією з ключових тенденцій медіаринку Сумщини є домінування Telegram. Основним запитом аудиторії стали оперативні новини про тривоги, “прильоти”, роботу ППО та графіки відключень світла. Це породило феномен “медіасповіщувачів”, які часто не є професійними журналістами, але мають найбільший вплив. Традиційні медіа (особливо друковані та регіональне ТБ) стрімко втрачають аудиторію або закриваються через нерентабельність і проблеми з логістикою. Незалежні медіа взяли на себе функцію оперативного інформування про безпекові ризики та евакуацію, яку офіційні органи часто замовчують через регламентні обмеження або небажання брати репутаційні ризики. Зросла кількість анонімних Telegram-каналів, які маскуються під ЗМІ, але використовуються для розповсюдження політичного компромату та маніпуляцій (наприклад канал “Сумка Лисенка”). Глядачі все більше довіряють конкретним особистостям (блогерам, журналістам, посадовцям), а не великим редакціям.

На основі аналізу джерел та з урахуванням стандартів незалежності (за даними ІМІ та “Детектор медіа”) складено список ключових медіа на Сумщині. До Мапи рекомендованих медіа увійшли MistoSumy.com, “Свеса.Online”, “Кордон.Медіа”, “Хутір.news”, “ЦУКР”, “На межі”, “Суспільне Суми”, “Трибуна.Суми”, “Глухів.City”, телеканал “Суспільне Суми” та регіональна радіостанція “УР.Суми”.

Блок 4. Політичні конфлікти

Політичні конфлікти

У період 2022–2025 років політичні конфлікти призвели до зміцнення позицій військових адміністрацій. Активного політичного протистояння наразі не помічається — трапляються лише поодинокі ситуативні конфлікти, які наразі не впливають на загальний перебіг подій. Такий стан справ зумовлений наявністю безпекових викликів через наближеність фронту.

Одним із зафіксованих конфліктів став інцидент у квітні 2022 року між міським головою Охтирки Павлом Кузьменком і народним депутатом Ігорем Молотком на блокпосту. Кузьменко заявив про фізичне зіткнення та перешкоджання роботі з боку депутата, а Молоток заперечив застосування сили і пояснив свої дії виконанням завдань, пов'язаних з обороною.

Інший конфлікт виник у 2022 році між тодішнім головою ОВА Дмитром Живицьким та міським головою Тростянця Юрієм Бовою. Сторони обмінялися публічними звинуваченнями у медіа: Живицький заявив про залишення мером міста під час наступу, а Бова звинуватив голову ОВА в дискредитації та відсутності в області у критичний період. Наслідком став розрив комунікації між обласним центром та громадою до моменту кадрових змін в ОВА.

Переломним для регіональної політики стало відсторонення міського голови Сум Олександра Лисенка у жовтні 2023 року за підозрою в корупційному правопорушенні. Це призвело до перерозподілу повноважень в обласному центрі: обов’язки мера перейшли до секретаря міськради Артема Кобзаря, а стратегічне управління містом почало здійснюватися у координації з міською військовою адміністрацією.

Корупційні скандали

У жовтні 2025 року посадовці Сумської міськради здійснили низку закордонних відряджень, що спричинило суспільний резонанс через питання фінансування. Секретар ради Артем Кобзар (“Слуга народу”), радник мера Віталій Жиленко (група “Суми”, екс-”ОПЗЖ”) та представниця Департаменту інфраструктури Анастасія Ткачова відвідали Данію та Швецію. Фактичні витрати з бюджету громади на цю поїздку сягнули 193 тис. грн. Натомість заступниця мера Римма Бикова вирушила на саміт до ОАЕ. Попри зміни у кошторисі міськради на суму 324,5 тис. грн для міжнародних заходів, посадовиця публічно заявила, що її поїздку повністю оплатили організатори. Журналісти надіслали запити для уточнення джерел фінансування та результативності цих візитів.

Розслідування Bihus.Info викрило масштабні фінансові махінації під час будівництва оборонних споруд у Сумській та Запорізькій областях. Журналісти з’ясували, що підрядники закуповували матеріали за завищеними цінами через мережу фірм-прокладок, пов’язаних із народним депутатом Ігорем Молотком. Зокрема, компанія, записана на 90-річну матір депутата, перепродавала товари для фортифікацій із величезною націнкою, внаслідок чого держава втратила десятки мільйонів гривень.

У 2024 році депутата облради Магомеда Галаєва і директора медичного закладу Володимира Поцелуєва затримали за спробу підкупу начальника Сумської МВА Олексія Дрозденка. За 100 тис. доларів вони намагалися “пролобіювати” об'єднання лікарень та призначення Поцелуєва на керівну посаду. Фігуранти опинилися під слідством.

17 лютого 2023 року Сумська обласна рада передала 14 тис. га мисливських угідь у Шосткинському районі в користування ТОВ “Хантер”, власником якого є депутат від забороненої партії “ОПЗЖ” Володимир Пилипейко. Ці землі протягом 25 років належали місцевій громадській організації мисливців, якій державні лісгоспи відмовили в продовженні оренди, натомість погодивши передачу активів приватній фірмі зі статутним капіталом у 100 грн. Резонансу справі додало те, що значна частина місцевих єгерів на момент рішення перебували на фронті, а проєкт рішення не був оприлюднений за законом за 20 днів до голосування. Ключовими фігурантами, крім Пилипейка, стали очільниця департаменту екології Ірина Кашпур і тодішній голова облради Віктор Федорченко.

31 березня 2023 року Сумська обласна прокуратура спільно з СБУ повідомила про підозру голові Сумської районної державної адміністрації Роману Гученку. Справа стосується подій початку повномасштабного вторгнення, коли громадська організація створила благодійний фонд для збору пожертв від підприємств та громадян на потреби захисників. За даними слідства, на ці кошти були придбані паливно-мастильні матеріали, які надалі незаконно реалізовувалися через схему з паливними картками. Слідство стверджує, що Роман Гученко, на той час співробітник Сумської обласної військової адміністрації, вступив у змову з керівником ГО для продажу цих карток. Наразі встановлено факт реалізації пального на суму 1 млн 443 тис. грн. Сам посадовець свою провину заперечує, зазначаючи, що всі кошти, які фігурують у справі, були повернуті на рахунок благодійного фонду. До свого призначення головою РДА у грудні 2022 року Роман Гученко працював радником та керівником патронатної служби голови Сумської ОВА, а також очолював Асоціацію ОСББ “Сумщина”.

Однією з найгучніших корупційних справ за період повномасштабного вторгнення було затримання під час начебто отримання хабаря колишнього міського голови міста Суми, представника ВО “Батьківщина” Олександра Лисенка разом із директором департаменту інфраструктури Олександром Журбою. Це сталося 2 жовтня 2023 року. В березні 2025 року Лисенко повідомив, що вступив до лав ЗСУ і проходить навчання. Також Лисенко позивався до суду, вимагаючи скасувати рішення про його звільнення та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Сумський окружний адміністративний суд відмовив у всіх його позовних вимогах.

Заступник голови Сумської районної ради Володимир Біцак (обраний від “Батьківщини”) став фігурантом кримінального провадження за підозрою в привласненні майна та службовому підробленні. Слідство встановило, що його фірма “Актуал-Один” привласнила понад 292 тис. грн під час будівництва трьох укриттів у Сумах через завищення вартості матеріалів. У листопаді 2025 року суд наклав арешт на майно посадовця для відшкодування збитків громаді, хоча сам Біцак провини не визнає. Паралельно журналістське розслідування викрило схему отримання мільйонних підрядів на будівництво фортифікацій через афілійовану особу — 20-річну студентку, яка використовувала техніку і персонал родинних компаній Біцака. За короткий термін вона уклала договори на понад 12 млн грн, вказуючи в документах особистий номер телефону посадовця. Резонансу справі додало те, що Біцак одночасно очолював добровольче формування (ДФТГ) та був уповноваженим із питань запобігання корупції в райраді.

Олександр Безніс, який обіймав посаду радника Дмитра Живицького, став фігурантом резонансного скандалу після публікації аудіозаписів розмов посадовців Сумщини. Записи свідчили про ймовірну змову під час закупівлі послуг з утримання доріг на суму 10,5 млрд грн. На початку 2023 року Олександр Безніс припинив роботу в Сумській ОВА, а правоохоронні органи розпочали кримінальне провадження за фактом цих подій. Невдовзі після звільнення та відкриття справи Дмитро Живицький підписав розпорядження, яке дозволило Безнісу виїхати за кордон через систему “Шлях” як волонтеру для доставлення гуманітарних вантажів для регіону і Збройних Сил України.

Хоча основний медійний та юридичний розвиток ця справа отримала вже на межі 2022–2023 років, корупційні ризики навколо дорожнього будівництва та розподілу коштів на відновлення інфраструктури були постійним фоном політичного життя області. Одному із заступників Живицького, Олегу Клименчукову, в 2023 році оголосили підозру в заволодінні коштами, призначеними на відбудову знищеної інфраструктури. За матеріалами слідства, у квітні 2022 року він спільно з очільником департаменту капітального будівництва ОВА Олегом Чунаєвим були організаторами корупційної схеми.

Блок 5. Політично-соціальна активність в регіоні

Політична активність

Нині політична активність у Сумській області та Сумах помірна. Традиційна міжпартійна конкуренція значною мірою заміщена боротьбою за медійну впізнаваність через гуманітарні ініціативи та волонтерство. При цьому ніхто відкрито не заявляє про підготовку до виборів.

Політичні суб’єкти регіону майже повністю перейшли на цифрові канали комунікації. Основним майданчиком є Telegram. Крім офіційних каналів (наприклад Олега Григорова або ОВА), діють ресурси, що маскуються під ЗМІ, але фінансуються політиками для просування власних позицій (“Суми Медіа” експерти повʼязують із Михайлом Ананченком, “Форпост” — із Володимиром Біцаком). Анонімні канали ("Сумка Лисенка") використовують для розповсюдження компромату.

Голова ОВА Олег Григоров має свій Telegram-канал, де публікуює зведення про обстріли в області та новини обласної адміністрації. На сторінках Сумської обласної військової адміністрації в соцмережах поширюють публікації Григорова про його зустрічі і діяльність.

Представники “Європейської Солідарності” (зокрема Вадим Акпєров) здійснюють візити в громади (наприклад, до Охтирки та Конотопа) для зустрічей із місцевими командами та мешканцями. Перед днем міста Суми восени 2025 року Акпєров долучився до ініціативи почистити памʼятник. Взимку він також публікував у себе в соцмережах відео про чистку снігу. Крім цього, посадовець репостить публікації партійного осередку, критикує опонентів та вітає підписників із визначними днями.

Натомість депутати від “Батьківщини” дарували дітям на день Святого Миколая іграшки з брендованими партійними наліпками з написом “Ми в силах змінити все!” — це робили як рядові депутати, так і голови міського й обласного осередків партії. В соцмережах партійних осередків також є публікації про допомогу військовим та привітання зі святами “самотніх літніх людей”. Заступник голови райради й очільник районного сумського осередку “Батьківщини” Володимир Біцак часто висловлюється про різні події в соцмережах, вітає підписників із визначними датами та погоджується на коментарі для різних телеканалів.

Масові заходи

Враховуючи безпекову ситуацію та правовий режтим воєнного стану, масові заходи в Сумах та області обмежені. Згідно з чинним законодавством та рішеннями Ради оборони області 2023 та 2024 років, на території Сумщини заборонено проведення будь-яких масових заходів, крім загальнодержавних.

Утім, окремі події все ж відбуваються. В липні 2025 сумʼяни виходили на протест проти ухвалення закону №12414 за збереження незалежності НАБУ та САП. Через заборону проведення масових заходів пізніше акцію переформатували — організатори встановили плакати з гаслами в різних точках Сум без присутності протестувальників. Ініціативу підтримали місцеві спільноти “Суми майбутнього”, “Погріб”, ГО “Українські студенти за свободу” та сумські студенти. Вони підготували допис-інструкцію про те, як сум’яни можуть безпечно протестувати у прифронтовому місті.

Також періодично відбуваються акції на підтримку полонених та зниклих безвісти, в яких здебільшого беруть участь члени їхніх родин.

Особливо гостро почали обговорювати обмеження щодо масових заходів після ракетного удару по центру Сум 13 квітня 2025 року. Мер Конотопа звинуватив тодішнього голову ОВА Володимира Артюха в організації нагородження військових у конгрес-центрі СумДУ, що, на його думку, призвело до трагічних наслідків. Семеніхін пов'язав цей захід із ворожим ударом по місту. Артюх звинувачення відкидав. 14 квітня в Сумській облраді внесли проєкт рішення про недовіру Володимиру Артюху, а 15 квітня його звільнив уряд.

У Сумах протягом грудня 2025 — січня 2026 років відбулося кілька мітингів, викликаних тривалими і, на думку людей, нерівномірними відключеннями електропостачання. Люди скаржилися на відсутність світла понад 12 годин поспіль, тоді як у сусідніх будинках електрика була присутня. Мешканці перекривали проїжджі частини, пропускаючи лише спецслужби, щоб привернути увагу влади та АТ “Сумиобленерго” до проблеми. На місця мітингів приїжджали представники влади й “Сумиобленерго” для пояснення ситуації.

Військово-громадська діяльність

Зовнішня реклама військових формувань представлена досить помітно, переважно в межах рекрутингових кампаній. Найчастіше на білбордах трапляється реклама Третього армійського корпусу, 3-ї окремої штурмової бригади (3 ОШБр), полку “Кракен” та 21-ї ОМБр.

Місцева влада взаємодіє з військовими у безпекових та гуманітарних питаннях, зокрема евакуації та переміщень в небезпечних районах. Через безпекову ситуацію військові наразі більше сконцентровані на своїх прямих завданнях, тому не проявляють помітної активності в соціально-політичному житті регіону. Утім, спостерігається призначення колишніх військових на керівні посади в районах (Павло Дудко в Конотопській РВА та Андрій Біляєв у Шосткинській РВА).

Серед потенційно впливових неформальних лідерів експерти в інтервʼю ОПОРІ назвали низку чинних військових, повʼязаних із Сумами та Сумщиною. Серед них — полковник ЗСУ, член Сумського виконавчого комітету, голова ГО “Спілка ветеранів АТО Сумської області” Володимир Лаврик. Він брав участь в АТО протягом 2014–2015 років, обіймав посади командира взводу і роти у 15-му окремому мотопіхотному батальйоні 58-ї бригади імені гетьмана Івана Виговського, отримав звання капітана. З 2016 року очолював комунальне підприємство “Зелене будівництво”, а згодом перейшов до викладацької діяльності у Сумському національному аграрному університеті. В лютому 2022 року захищав Суми як командир добровольчого формування №3 у складі 117-ї бригади ТрО. Навесні 2022 року очолив 211-й окремий спеціальний батальйон ОК “Північ”, з яким пройшов бої за Бахмут, Майорськ і Торецьк. У жовтні 2023 року призначений на посаду командира 143-ї окремої піхотної бригади. Завершив військову службу в січні 2025 року в званні полковника. Працює в ТОВ “Сумитеплоенерго”. У 2015 та 2020 році невдало балотувався за списком від “Батьківщини” в Сумську обласну раду.

Семен Салатенко з 2014 року служить у війську. Протягом 2010–2015 років був депутатом Сумської міської ради, а з 2014 року брав участь в АТО у складі полку “Дніпро-1”. У 2015 році обраний до Сумської обласної ради від ВО “Батьківщина”, з грудня 2015-го до грудня 2016 року обіймав посаду голови ради. Після відставки з посади голови облради уклав контракт із ЗСУ, розпочавши службу в 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Пройшов шлях від солдата до підполковника. Під час повномасштабного вторгнення брав участь у бойових діях на Донецькому (зокрема під Бахмутом), Харківському (Вовчанськ), Сумському напрямках та в Серебрянському лісі. До кінця серпня 2025 року командував батальйоном у 156-й окремій піхотній бригаді, після чого був переведений на вищу посаду. На своїх сторінках у соцмережах, окрім хронік із життя військового, публікує критичні дописи про діяльність влади Сум, зокрема щодо виділення бюджетних коштів на оборону міста.

Олександр Нестеренко — генерал-майор Збройних Сил України, уродженець Сумщини. Військову кар'єру розпочав із викладацької та командної діяльності, у 1996–1999 роках проходив службу в Сумському інституті ракетних військ та артилерії. З 2007 року обіймав посаду начальника штабу 30-ї ОМБр, на базі якої очолив український контингент миротворчої місії в Косові (УкрПолбат). У 2009 році в званні полковника став командиром 30-ї окремої механізованої бригади. У 2014 році призначений першим заступником командира 8-го армійського корпусу. З 2017 року обіймав посаду заступника командувача з територіальної оборони ОК “Північ”, де у 2018 році ініціював перші на Сумщині масштабні навчання підрозділів ТрО. У липні 2019 року очолив оперативне командування “Схід”, а в грудні того ж року отримав звання генерал-майора. 26 січня 2023 року пішов з посади. За даними “Кордон.Медіа”, Нестеренко був одним із запрошених на нагородження військовослужбовців 117-ї бригади територіальної оборони 13 квітня 2025 року. Тоді росіяни вдарили “Іскандерами” по місцю нагородження та вулицях поряд у центрі Сум, унаслідок чого загинуло 35 осіб. Присутні військовослужбовці заявляли про провину голови ОДА Артюха. На своїй сторінці у Facebook Нестеренко іноді публікує тексти про Сумщину, наприклад привітання з річницею Сумщини або подяку за допомогу військовим управлінню Пенсійного фонду Сумської області.

Денис Сокур — командир 2-го механізованого батальйону 3 ОШБр. Раніше був очільником “Нацкорпусу” в Сумах. Час від часу публікує в соцмережах свою позицію щодо подій у Сумах.

Представник колишньої “ОПЗЖ” Олександр Стрельченко мало пише в соцмережах і не робить гучних заяв, але опитані ОПОРОЮ експерти прогнозують йому високі шанси на перемогу у випадку, якщо він висуватиметься на виборні посади в межах Сумської області.

Відсторонений від посади міського голови Сум Олександр Лисенко навесні 2025 року повідомив, що проходить службу в лавах ЗСУ. Втім, опитані ОПОРОЮ експерти скептично ставляться до служби ексмера, називаючи її способом затягнути розгляд справи — його підозрюють в отриманні хабаря. Враховуючи матеріали українських журналістів про те, що вступ підозрюваних до війська — “лазівка”, яка дозволяє уникнути покарання за злочини, а також інформацію медіа про ймовірну службу Лисенка за спеціальністю “342000 Організація психологічної підтримки персоналу (психологічного забезпечення)”, експерти, опитані ОПОРОЮ, припускають, що служба є прикриттям.

Також на Сумщині працює ГО “Захист держави”, яку очолюють депутати міської ради Дмитро Хандурін та Расул Галаєв (обрані від “ЄС”, позафракційні). Організація має мережу осередків у різних містах області, займаються проведенням тренінгів, зокрема з домедичної допомоги, організовує виставки і спортивні змагання. На сторінках у соцмережах організація висвітлює діяльність своїх членів.

Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.