Політична карта Житомирської області

Житомирська область розташована на півночі України та утворена 22 вересня 1937 року. Площа – 29,8 тис. км2 (4,9% від площі України) або 2 982,7 тис. гектарів. На сході межує з Київською областю, на півдні з Вінницькою, на південно-західному напрямку з Хмельницькою, на заході з Рівненською областю,  а на півночі з Гомельською областю Республіки Білорусь. Довжина державного кордону складає 280 км. На кордоні розташовано 2 пункти переходу – Майдан-Копищанський в Олевському районі та Виступовичі в Овруцькому районі. Крім цього, є пункти пропуску на залізничних станціях в Овручі і Коростені та авіаційний – у селищі міського типу Озерне Житомирського району. Протяжність зі сходу на захід – 170 км, з півночі на південь – 230 км. Відстань від Житомира до Києва: автошляхом – 131 км, залізницею – 165 км. Наявна розгалужена мережа доріг, однак окремі населені пункти півночі важкодоступні через погану якість дорожнього покриття (а подекуди і її відсутність) та великі площі лісів, заболоченість місцевості. Частина північно-східних сіл перебувають у Чорнобильській зоні відчуження і є або незаселеними, або малозаселеними (декілька родин). Система комунікації з ними частково зруйнована.

Географічно область розташована у двох природно-кліматичних зонах – Полісся та Лісостепу. По території області протікає 335 річок. Область займає четверте місце в Україні по запасах лісових ресурсів, а за загальними запасами деревини – перше. Наявні родючі чорноземи, 80% загальнодержавних запасів титанових руд і кварцитів. Областю забезпечується 58% загальноукраїнських обсягів видобування та виготовлення виробів із граніту і каменю. У надрах знаходиться 90% державних запасів лабрадориту і габро. Розвідано 187 родовищ торфу, з яких розробляється лише 3.

Обласний центр – місто Житомир (у складі 2 райони: Богунський і Корольовський). Загальна кількість населених пунктів – 1 668, з них 55 міських та 1 613 сільських. Міст обласного значення 5: Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський. Міст районного значення 7: Андрушівка, Баранівка, Коростишів, Овруч, Олевськ, Радомишль, Чуднів. Селищ міського типу 43. Сільських населених пунктів – 1 613.

Область поділена на 23 райони: Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Брусилівський, Ємільчинський, Житомирський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Любарський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Ружинський, Хорошівський, Черняхівський та Чуднівський.

Загалом, згідно з даними сайту Верховної Ради України, у області 8 міських об’єднаних територіальних громад, 15 селищних об’єднаних громад та 28 сільських. 

Станом на 1 грудня 2019 року, згідно з даними Головного управління статистики, населення Житомирської області складає 1 209 272 осіб (2,9 % від населення країни). З них міського населення 59,1%, а сільського 40,9% відповідно. Найбільші населені пункти – Житомир (264 285 осіб), Бердичів (74 927 осіб), Коростень (62 894 осіб), Новоград-Волинський (55 795 осіб). Щільність населення станом на 2014 рік складала 42,3 особи на 1 км2.

Природний приріст (скорочення) населення на 2018 рік склав -7,8 осіб на 1 000. Або ж -9615 чоловік, з яких -4085 міського населення та -5530 сільського. За січень – листопад 2019 року кількість населення зменшилась на 10 921 особу за рахунок природного та міграційного скорочень – 9 337 та 1 584 особи відповідно.

У національному складі, станом на 2001 рік (коли востаннє об’єктивно збирали ці дані) переважали українці – 90,3%. Росіяни складали 5%, поляки – 3,5%, білоруси – 0,4%, євреї – 0,2%. Великих місць компактного проживання національних меншин в області немає, хоча є незначна кількість сіл, де частка етнічних груп є дещо вищою, ніж у інших селах області.

Міграційні тенденції в області подібні до загальнонаціональних, можна виділити трудову міграцію до Києва (особливо східних районів) чи до країн Європи і ближнього зарубіжжя (Польща, Чехія), яка найчастіше не супроводжується зміною місця проживання. 

Перспективний план формування територіальних громад Житомирської області затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №901-р від 12 серпня 2015 року. До прийняття даного Розпорядження до попереднього документа сім разів було внесено зміни. Відповідно до Розпорядження КМУ №481-р від 15 квітня 2020 року було затверджено перспективний план формування територій громад Житомирської області, та визнано такими, що втратили чинність попередні розпорядження Кабінету Міністрів України. Згідно з останнім варіантом Перспективного плану від 15 квітня 2020 року передбачено утворення 65 ОТГ. 

Станом на 1 січня 2020 року в області утворено 59 об’єднаних територіальних громад, з яких у трьох не були призначені вибори: Романівській, Городоцькій та Великокоровинецькій. Площа вже сформованих ОТГ складає 68,46% від загальної площі області та охоплює 69% всього населення області (844 061 особа). Цікаво, що саме в Житомирській області станом на кінець 2019 року була найбільша в Україні ОТГ – Олевська міська, із загальною площею 2010,9 км2.

У 2015 році було утворено 9 ОТГ: Високівська сільська, Вишевицька сільська, Дубрівська сільська, Іршанська селищна, Народицька селищна, Новоборівська селищна, Потіївська сільська, Тетерівська сільська та Червоненська селищна об’єднана територіальна громада.

У 2016 році було утворено 22 ОТГ: Андрушківська сільська, Баранівська міська, Барашівська сільська, Білокоровицька сільська, Брусилівська селищна, Вільська сільська, Городницька селищна, Горщиківська сільська, Довбиська селищна, Квітнева сільська, Корнинська селищна, Коростишівська міська, Краснопільська сільська, Лугинська селищна, Миропільська селищна, Олевська міська, Попільнянська селищна, Семенівська сільська, Станишівська сільська та Ушомирська сільська об’єднані територіальні громади.

У 2017 році було утворено 13 ОТГ: Брониківська сільська, Глибочицька сільська, Ємільчинська селищна, Курненська сільська, Любарська селищна, Мартинівська сільська, Овруцька міська,  Оліївська сільська, Піщівська сільська, Пулинська селищна, Радомишльська міська, Словечанська сільська та Соколівська сільська об’єднані територіальні громади.

У 2018 році було утворено 8 ОТГ: Вільшанська сільська, Вчорайшенська сільська, Гришковецька селищна, Житомирська міська, Новоград-Волинська міська, Райгородоцька сільська, Чуднівська міська та Швайківська сільська об’єднані територіальні громади.

У 2019 році було утворено 3 ОТГ: Старосілецька сільська, Стриївська сільська та Харитонівська сільська об’єднані територіальні громади.

Процес реформування відбувався загалом добре, однак в окремих випадках (та на початковому етапі) супроводжувався певним локальним спротивом, у тому числі з пікетуваннями Обласної державної адміністрації. 

Суперечлива ситуація склалася у Вчорайшенській сільській ОТГ щодо поділу майна, яким управляє районна рада. Так, громада претендує на частину майна що залишилося у районному центрі та не входить територіально до ОТГ. Однак ані механізму, ані судової практики станом на кінець січня 2020 року в Україні не було. Чинне законодавство вказує на те, що громада є співвласником усього «районного» майна, однак не дає відповіді, як це майно може бути розподілено або виділено окремій громаді.

Проблемна ситуація також склалася щодо міжбюджетних відносин у Старосілецькій, Стриєвській та Харитонівській ОТГ, у яких відбулися перші вибори в 2019-му році. Громади не отримають повноваження і ресурсів, що негативно впливає на рівень довіри населення до впроваджуваної реформи.

В опублікованому в січні 2020-го року Мінрегіоном загальному рейтингу областей щодо формування спроможних громад Житомирська область посіла 1 місце, що є чи не найкращою характеристикою якості впровадження реформи. 

Житомирська область – регіон з однією з найвищих у країні концентрацій військових частин та з’єднань. Це накладає свій слід і на структурі зайнятості населення і на економіко-соціальні сфери життя. Так, в області розміщені:

• Командування Десантно-штурмових військ (м. Житомир);
• 95-та окрема десантно-штурмова бригада (м. Житомир) та 13-й окремий десантно-штурмовий батальйон (м. Житомир);
• 148 окремий гаубичний самохідний артилерійський дивізіон; 
• 199-й навчальний центр (м. Житомир) та підпорядкований йому 37-й загальновійськовий полігон (с. Тереріка);
• 132-й окремий розвідувальний батальйон ДШВ (смт Озерне);
• 102-й окремий склад зберігання повітрянодесантної техніки та майна (м. Житомир);
• 135-й окремий батальйон управління (м. Житомир);
• 347-й інформаційно-телекомунікаційний вузол (м. Житомир); 
• 142-й навчально-тренувальний центр (м. Бердичів);
• 16-й Центр інформаційно-психологічних операцій (с. Гуйва);
• Окремий загін спеціального призначення (м. Бердичів);
• 30-та окрема механізована бригада (м. Новоград-Волинський);
• 26-та окрема артилерійська бригада (м. Бердичів);
• 54-й окремий розвідувальний батальйон (м. Новоград-Волинський);
• 20-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби (м. Житомир);
• 12-й полк оперативного забезпечення (м. Новоград-Волинський);
• 50-й окремий ремонтно-відновлювальний полк (смт Гуйва);
• 226-й окремий автомобільний батальйон (м. Бердичів);
• 2207-ма станція фельд’єгерсько-поштового зв'язку (м. Бердичів);
• 39-та бригада тактичної авіації (смт Озерне);
• та інші. 

Економічна ситуація

Житомирщина – розвинутий аграрно-індустріальний регіон України. Згідно із даними Держстату, станом на кінець 2018 року, в області діє 49 366 суб’єктів господарювання. З них 6 913 – підприємства, а 42 453 – фізичні особи-підприємці. За видами економічної діяльності розподіл наведений у таблиці нижче. 

Відповідно до інформації держстату, з усіх 6 913 підприємств 6 є великими, 405 середніми а 6 502 малими. 

Структура промисловості за видами економічної діяльності:

• Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 24,5%.
• Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 16,4%.
• Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність – 12,3%.
• Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 11,4%.
• Добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 10,7%.
• Машинобудування – 7%.
• Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів – 6,9%.
• Інші – 10,8%.

Індекс промислової продукції у 2018 році відносно попереднього становив 97,3%. Обсяг реалізованої промислової продукції за 2018 рік становив 44,4 млрд грн, що в розрахунку на одну особу склало 35 919 грн.

У добувній промисловості й розробленні кар’єрів у січні – грудні 2018 року, порівняно з січнем – груднем 2017 року, на 7,1% зріс видобуток інших мінералів. 

Серед галузей переробної промисловості приріст обсягу виробництва досягнуто в таких галузях:

• у машинобудуванні – на 7,1% за рахунок зростання обсягів у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції у 1,9 рази, електричного устаткування – на 14,3%, машин і устаткування – на 8,7%;
• у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – на 6,2%;
• у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – на 4,4% за рахунок збільшення на 5,3% випуску іншої неметалевої мінеральної продукції;
• у виготовленні виробів із деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності – на 4,3%, що зумовлено їх зростанням в обробленні деревини та виготовленні виробів із деревини та корка на 9,7%;
• у харчовій промисловості – на 2,6% за рахунок зростання виробництва напоїв та харчових продуктів на 2,8% та 2,6% відповідно.

Природні ресурси Житомирщини

У надрах області виявлено поклади розсипного ільменіту, комплексних апатит-ільменітових руд, самоцвітів, кварцитів, облицювального каменю, каолінів, мінеральної сировини для виробництва різних будівельних матеріалів, бурого вугілля, торфу, пірофіліту.

На території області суб’єктам господарювання надано 163 спеціальних дозволів на користування надрами з метою розробки родовищ корисних копалин та 19 – на геологічне вивчення перспективних ділянок.  У гірничій галузі функціонує 51 велике, середнє та вагоме за обсягами виробництва підприємство основного кола.

Запаси титану на Житомирщині складають понад 85% усіх розвіданих запасів України. Розробку цих родовищ здійснюють філія «Іршанський ГЗК» ПАТ  «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», ТОВ «Валки-Ільменіт», ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат». Зазначені підприємства спільно з Вільногірським гірничо-металургійним комбінатом (Дніпропетровська область) повністю забезпечують товарними концентратами заводи України та відправляють свою продукцію на експорт. 

Однією з перспективних бурштиноносних зон в Україні є Барашівська зона в Житомирській області, яка є продовженням Клесівської зони Рівненської області, де на сьогодні розробляється значне за запасами Клесівське родовище бурштину. Окремі родовища бурштину вже втрачають своє промислове значення через незаконний видобуток, який водночас призводить до порушення водного балансу регіону, нищення лісів та порушення меж земель сільськогосподарського призначення. На початок 2020-го року надано 6 спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення перспективних ділянок в Овруцькому та Олевському районах. 

Група нерудних корисних копалин представлена кварцитами з Овруцького та Товкачівського родовищ, на яких сконцентровано майже 84% усіх запасів цієї сировини в Україні. Щороку видобування кварциту на родовищах складає майже 80% від загальнодержавного обсягу, що повністю задовольняє потреби вітчизняних металургійних заводів. Щороку переробляється понад 3 млн тонн гірничої маси.

Особливе місце в мінерально-сировинному потенціалі області займають поклади декоративно-облицювального каменю. Розвідані запаси складають 60% від загальноукраїнських, а запаси лабрадоритів і габро становлять майже 90% запасів в Україні. Щодо їх запасів, регіон займає лідируючі позиції не тільки в державі, але й у Європі. 

Видобування та обробку природного каменю віднесено до пріоритетних видів економічної діяльності. На Житомирщині користувачам надано право на експлуатацію 92 родовищ природного (блочного) каменю з широкою гамою кольорових та декоративних властивостей, із загальними запасами понад 140 млн куб. м. До розробки вже залучено понад 70 родовищ, які зосереджені у Хорошівському, Коростишівському, Черняхівському, Малинському, Коростенському та Житомирському районах. За 2018 рік видобуто 5440,7 тис. граніту, необробленого або начорно обробленого, що склало 86% до рівня 2017 року. За 2018 рік обсяги виробництва бруківки, каменю бордюрного з некондиційної сировини  становило 48 941 тонн.

Область володіє добре розвиненою сировинною базою каменю будівельного для виробництва щебеню та каменю бутового. Державною службою геології та надр України погоджено розробку 38 родовищ цієї сировини. Здійснюється видобуток та переробка сировини на 26 родовищах. Питома вага випуску щебеню гальки, гравію та каменю дробленого в області становить 32,8% від загального випуску цієї продукції в Україні. Протягом 2018 року в області виготовлено товарної продукції в обсязі майже 14,0 млн тонн.

Розвідано 187 родовищ торфу, з яких розробляється 2 в Олевському районі. Головним підприємством із розробки торфородовищ є ДП «Житомирторф», філії якого виготовляють паливний фрезерний торф та торф сільськогосподарського призначення.

Заробітна плата 

Середня заробітна плата в області станом на грудень 2019 року становить 9 832 грн, що у 2,4 рази вище рівня мінімальної заробітної плати (4 173 грн). Індекс реальної заробітної плати у грудні 2019 року порівняно з листопадом 2019 року становив 113,3%, з груднем 2018 року – 109,9%.

Сума заборгованості з виплати заробітної плати на 1 січня 2020 року порівняно з 1 січня 2019 року збільшилась в 1,8 разу або на 4,9 млн грн, і становила 11,2 млн грн. Кількість зареєстрованих безробітних на кінець грудня 2019 року становила 14,4 тисяч осіб, з них допомогу по безробіттю отримували 11,9 тисяч осіб або 82,6%. Рівень зареєстрованого безробіття на кінець грудня 2019 року становив 2% населення працездатного віку.

Торгівля

Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами у січні-листопаді 2019 року становив 656,8 млн дол. США (темп росту до січня-листопада 2018 року – 107%), імпортні поставки – 513,8 млн дол. (темп – 105,3%). Сальдо зовнішньої торгівлі позитивне (+143 млн дол.). Порівняно з січнем-листопадом 2018 року, експорт збільшився на 7% (на 428,1 млн дол.), імпорт – на 5,2% (на 25,6 млн дол.). Позитивне сальдо становило +143 млн. дол. (у січні-листопаді 2018 року – також позитивне +125, млн дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,28 (у січні-листопаді 2018 року – 1,26). 

Основу (83,5%) товарної структури експорту зовнішньої торгівлі області склали машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання, продукти рослинного походження, деревина і вироби з деревини, текстильні матеріали та текстильні вироби, вироби з каменю, гіпсу, цементу, недорогоцінні метали та вироби з них. 

У загальному обсязі експорту товарів порівняно з січнем–листопадом 2018 р. збільшилась частка продуктів рослинного походження – з 16,6% до 22,7%, машин, обладнання та механізмів; електро-технічного обладнання – з 20,7% до 22,9%. Натомість зменшилась частка деревини і виробів з деревини – з 20,0% до 15,9%, недорогоцінних металів та виробів з них – з 6,8% до 5,9%, мінеральних продуктів – з 6,4% до 4,2%.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 410 565,3 тис. дол. або 62,5% від загального обсягу експорту (у січні-листопаді 2018 р. – 397 960,5 тис. дол. або 64,8%) та збільшився порівняно з січнем-листопадом 2018 р. на 12 604,8 тис. дол. або на 3,2%. 

У структурі експорту до країн ЄС найбільші обсяги склали машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 32,3%, деревина і вироби з деревини – 14,8%, текстильні матеріали та текстильні вироби –12,9%, продукти рослинного походження – 12,6%, недорогоцінні метали та вироби з них – 8,4%, вироби з каменю, гіпсу, цементу – 7,5%. 

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн-членів ЄС здійснювалися до Німеччини, Польщі та Італії. 

Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Білорусі, Китаю та Російської Федерації.

Найбільші підприємства в регіоні за кількістю сплачених податків, відповідно до даних ДФС за перше півріччя 2019 року:

• ТОВ «ОБІО» – підприємство, що спеціалізується на виробництві базальтової теплоізоляції TM IZOVAT. Основною сферою застосування базальтової мінеральної вати TM IZOVAT є утеплення огороджувальних конструкцій будівель, шумо- і звукоізоляція, вогнезахист будівельних конструкцій та інженерних мереж, а також для виготовлення сендвіч панелей. Розташоване у м. Житомир, вул. Промислова, 6.  Директор – Олег Бондарчук. Має представництва у Молдові та Білорусі. За перше півріччя 2019-го року сплатило до бюджету 61, 214 млн грн – це найбільший платник у області. Більш детальніше про компанію на сайті www.izovat.ua.
• ТОВ «КРОМБЕРГ ЕНД ШУБЕРТ УКРАЇНА ЖУ» – одне з найпотужніших в області підприємств зі стовідсотковими іноземними інвестиціями, відкрите в кінці 2014-го року. Філія німецького холдингу «Кромберг енд Шуберт» розташована на території Оліївської ОТГ (с. Оліївка, вул. Садова, 4). Загальний розмір інвестицій, з урахуванням витрат на придбання основних засобів, оплату праці персоналу тощо на осінь 2018-го року сягав близько 1,2 мільярди гривень. Підприємство спеціалізується на збиранні електричних бортових кабелів для автомобілів Mercedes, Volkswagen, BMW, Audі, Seat. Чисельність працівників складає близько 3 500 осіб. Окрім місцевих працівників, на підприємстві активно працюють представники інших районів області (Бердичівського, Пулинського, Черняхівського та Житомирського). За перше півріччя 2018-го року до загального фонду ОТГ надійшло 24,180 млн гривень податкових надходжень. А за прогнозними обрахуваннями ця цифра складе 66 мільйонів у 2019 р. та 90 мільйонів – у 2020 р.
• Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-західна залізниця» – регіональна філія АТ «Укрзалізниця». Юридична адреса розташування – м. Київ, однак здійснює свою діяльність у тому числі на Житомирщині. За перше півріччя 2019 року сплачено до бюджету 48,796 млн грн. 
• ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» – підприємство, що займається торгівлею електроенергії та розташоване у Житомирі (Майдан Перемоги, 10). Засноване у квітні 2018 року. Керівник – Гуцало Андрій. 
• АТ «Житомиробеленерго» – підприємство, що займається розподіленням, транспортуванням та постачанням електроенергії у Житомирській області. Розташоване у Житомирі (вул. Пушкінська 32/8). Директор – Шекета Олексій. Відповідно до даних з сайту Опендатабот кінцеві бенефіціари проживають у Латвії та Німеччині. За перше півріччя 2019-го року сплатило до бюджету 44,015 млн грн. 
• ПП «Укрпалетсистемс» – підприємство, що займається оптовою торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Розташоване у Коростенському районі, с. Ушомир. Директор – Анатолій Можара. Власниця – Васьковська Юлія. За перше півріччя 2019-го року сплатило до бюджету 32,473 млн грн. 
• ТОВ Торгівельна компанія «Полісся-продукт» – компанія, що займається оптовою торгівлею продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Мережа з 73-х магазинів у Житомирській області. Директор – Олександр Ракович. Випускає товари під власними торгівельними марками: «Z Vodka», «Душевна» «ХатіПаті», «Ґратіс». 
• АТ Оператор газороздільної системи «Житомиргаз» – підприємство, що займається розподіленням газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи. Директор – Ющенко Валентин. За перше півріччя 2019-го року підприємство сплатило до бюджету 25,933 млн грн. 
• До 20 найбільших платників податків Житомирщини у першому півріччі 2019 року увійшли відразу 4 державні лісогосподарства: ДП «Малинське лісогосподарство» (сплачено 23,318 млн грн), ДП «Словечанське лісове господарство» (сплачено 22,162 млн грн), ДП «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство» (сплачено 21,330 млн грн) та ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство». Житомирська область здавна має потужну деревообробну промисловість та займає четверте місце в Україні із запасів лісових ресурсів, а за загальними запасами деревини – перше. 
• Також до 20 найбільших платників податків, згідно з даними ДФС, у області належать військові частини А-0409, А-0281, А-3091, Головне управління Національної поліції у Житомирській області та Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області. 

Варто відзначити також такі підприємства, як:

• Компанія «Фаворит» (до складу входять Галіївський маслозавод, ЖК «Фаворит», «Фаворит ОПТ», «Фаворит Девелопмент Компані»), засновником якої є народний депутат 8-го скликання від «Блоку Петра Порошенка» Борислав Розенблат (у подальшому позафракційний). 
• ТОВ «Ревега», засновником якого є народний депутат 8-го скликання по 63-му одномандатному виборчому округу (м. Бердичів) від «Блоку Петра Порошенка» Олександр Ревега.

Видатки і надходження до місцевих бюджетів 2019 р.

У липні 2017 року, народний депутат 8-го скликання Борислав Розенблат був звинувачений Генеральною прокуратурою в корупційних діях за «бурштиновою справою». За версією слідчих нардеп вимагав хабар загальною сумою у 280 млн $ у агента НАБУ для «вирішення питань» щодо розробки бурштину на Поліссі. При цьому нардеп був співавтором проєкту Закону України «Про видобування та реалізацію бурштину» (№ 1351-1) до другого читання. Політик всіляко відхрещувався від вчинення корупційних діянь, та звинувачував «бурштинову мафію» у тому, що вона таким чином мстить йому за його спроби навести порядок у сфері видобутку бурштину в Поліссі. 

11 липня 2017 року позбавлений недоторканності за поданням Генерального Прокурора України. 19 жовтня, перебуваючи під слідством, був затриманий при спробі залишити країну. У квітні 2018 року Печерський районний суд Києва визнав Борислава Розенблата потерпілим у справі інциденту з провокацією хабара співробітником НАБУ.

Одним із захисників по даній справі виступає адвокат Олексій Шевчук, який відомий своєю участю в резонансних кримінальних справах Геннадія Корбана, Ярослава Кашуби, Іллі Киви, Віктора Развадовського (екснардеп по 67 ВО, м. Чуднів), Олександра Онищенка, другим адвокатом був Костянтин Глоба. Фактичного завершення історія не отримала.

Політична ситуація

Після місцевих виборів 2015 року в обласній раді сили розподілились наступним чином: 

• «Європейська Солідарність» (партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність») – 17 мандатів
• Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 13 мандатів
• «Опозиційний блок» – 7 мандатів
• Радикальна партія Олега Ляшка – 6 мандатів
• «Об’єднання «Самопоміч» – 6 мандатів
• Народна партія – 5 мандатів
• «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 5 мандатів
• Всеукраїнське об’єднання «Свобода» – 5 мандатів

На першій сесії обласної ради 7-го скликання, що відбулася 12 листопада 2015 року, головою обласної ради було обрано Анжеліку Лабунську (фракція ВО «Батьківщина»). На другому пленарному засіданні першої сесії обласної ради 26 листопада 2015 року було обрано першого заступника голови ради Ширму Володимира Васильовича (фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність»), а заступником – Рибак Наталію Іванівну (фракція «Опозиційний блок»).

Станом на 26 листопада 2015 року (перша сесія) у складі ради було сформовано 8 депутатських фракцій:

• Фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 17 осіб
• Фракція ВО «Батьківщина» – 13 осіб
• Фракція політичної партії «Опозиційний блок» – 7 осіб
• Фракція Радикальної партії Олега Ляшка – 6 осіб
• Фракція політичної партії «Об’єднання «Самопоміч» – 6 осіб
• Фракція «Народна партія» – 5 осіб
• Фракція Всеукраїнського об’єднання «Свобода» – 5 осіб
• Фракція політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 5 осіб

26 вересня 2016 року відбулося переформатування керівного складу ради. Так, на шостій сесії ради головою обласної ради було обрано Ширму Володимира Васильовича (фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність»). Першим заступником обрано Крамаренка Сергія Михайловича (фракція Радикальної партії Олега Ляшка), та заступником обрано Вілівчука Максима Олександровича (фракція Всеукраїнського об’єднання «Свобода»). 

Станом на березень 2019 року в складі Житомирської обласної ради відбулися певні зміни. Так, фракція «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» припинила своє існування, натомість на її основі з’явилася депутатська група «Рідна Житомирщина» чисельністю у 16 осіб. Фракція ВО «Батьківщина» зменшилася на 2 депутати – до 11 осіб. «Опозиційний блок» – на 1 особу, до 6 депутатів. Фракція Радикальної партії Олега Ляшка припинила своє існування. Решта фракцій кількісно залишилася без змін. Також 9 депутатів станом на початок квітня 2020 року є позафракційними.   

На позачергових парламентських виборах 2014-го року в багатомандатному окрузі прохідний бар’єр у 5% в області подолали партії: «Народний фронт» – 26,39% (146 240 голосів), «Блок Петра Порошенка» – 23,03% (127 601 голосів), Радикальна партія Олега Ляшка – 10,63% (58 930 голосів), «Об’єднання «Самопоміч» – 9,12% (50 549 голосів), Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 6,52% (36 141 голосів). Активність виборців склала 56,67%  (при 52,42% по всій Україні).

На позачергових виборах до Верховної Ради у 2019 році 47,04% (228 298 голосів) отримала партія «Слуга народу». 9,96% (48 361 голос) отримали ВО «Батьківщина», 8,16% (39 656 голосів) – «Опозиційна платформа – За життя», 7,69% (37 373 голоси) – Радикальна партія Олега Ляшка, 7,04% (34 186 голосів) – «Європейська Солідарність», 5,51% (26 769) – «Сила і Честь», що не пройшла до Парламенту, та 3,71% (18 054 голоси) отримав «Голос». Активність виборців у області сягнула 51,48% при всеукраїнській 49,2%.

Що ж до виборів в одномандатних округах, то у 2014-тому році на 3 з 6 перемогли представники партій – у Житомирі (62 ВО) та Коростені (64 ВО) від «Блоку Петра Порошенка», а у Малині (66 ВО) – від «Народного фронту». У решті трьох округів перемогли самовисуванці. 

На позачергових виборах народних депутатів у 2019 році у 5-ти з 6-ти округів впевнену перемогу отримали висуванці «Слуги народу». Лише у 64 ВО (м. Коростень) з мінімальним відривом та судовою тяганиною перемогу отримав самовисуванець і народний депутат попереднього скликання Володимир Арешонков. Він отримав 27,63% (22 056 голосів), у той час як висуванець «Слуги народу» Вячеслав Сігачов отримав 26,83% (21 416 голосів). 

У 2014-му році в 62 ВО (м. Житомир) перемогу здобув Борислав Розенблат, що отримав 20,81% голосів (19 349 виборців). На другому місці була нинішня секретарка Житомирської міської ради, голова обласного осередку партії «Об'єднання «Самопоміч» Наталія Чиж, яка набрала 13,26% голосів. За  Олександра Величка, який є представником обласної команди «Громадянської позиції» у 2014 році проголосували 11,92% виборців.  Всього до Ради в 2014 році від округу балотувалися 24 кандидати: 13 шляхом самовисування, 11 висунуті партіями, один кандидат свою реєстрацію скасував до дня виборів.

У 2019-му році в 62 ВО (м. Житомир) впевнену перемогу здобув висуванець «Слуги народу», Герой України Ігор Герасименко, що отримав 47,72% (38 049 голосів). Друге місце зайняла депутатка Житомирської міської ради, голова фракції «Опозиційний блок» Леонченко Наталія. Вона набрала 8,12% (6 477 голосів). На третьому місці був чинний на період виборів голова Обласної державної адміністрації Ігор Гундич з результатом у 7,70% (6 140 голосів). Четверте місце, з результатом у 6,62% (5 279 голосів) отримав Борислав Розенблат, що виграв попередні парламентські вибори по округу. 

У 2014-му році в 63 ВО (м. Бердичів) перемогу на окрузі отримав підприємець Олександр Ревега. За результатами голосування, різниця між двома лідируючими кандидатами становила трохи більше 1%. Олександр Ревега набрав 29,44 % (26 678 голосів). Майже 900 голосів до перемоги не вистачило Павлу Жебрівському (політична партія Українська платформа «СОБОР»), за кандидата проголосували 25 795 виборців, які становили 28,46%. На третьому місці Анжеліка Лабунська з результатом 22,97% (20 822 голосів). Явка становила 58%, що складає 96 097 з 165 356 виборців. Усього до Ради балотувалися 9 кандидатів, ще один свою реєстрацію скасував до дня голосування. З них – 5 шляхом самовисування і 4 від партій: «Воля», партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна», політична партія Українська платформа «СОБОР» та Патріотичної партії України.

Як повідомляла ОПОРА, на всіх дільницях округу повторно рахували бюлетені.  Житомирський апеляційний адміністративний суд визнав протиправними дії окружної виборчої комісії щодо прийняття та розгляду виборчої документації дільничних виборчих комісій та зобов’язав провести повторний перерахунок голосів. Такому рішенню передували позов та скарги кандидата у народні депутати України Павла Жебрівського. Перерахунок голосів тривав більше місяця, з 8 листопада по 15 грудня 2014 року. Результати повторного перерахунку голосів підтвердили перемогу Олександра Ревеги. Однак представники Жебрівського продовжували оскаржувати в суді результати волевиявлення. До обрання нардепом Олександр Ревега був депутатом Житомирської обласної ради, певний час був у фракції «Партії регіонів». Попередницею Олександра Ревеги від округу №63  з 2012-го по 2014-й рік була Анжеліка Лабунська.

У 2019-му році в 63 ВО (м. Бердичів) впевнену перемогу здобув висуванець «Слуги народу» Кицак Богдан, з результатом 43,23% (33 936 голосів). На другому місці, з результатом у 17,04% (13 378 голосів) був Олександр Ревега. 

У 2014-му році в 64 ВО (м. Коростень) перемогу здобув Володимир Арешонков. Він отримав 41,03% (32 805 голосів). Балотувався від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». На другому місці самовисуванець Володимир Пехов з результатом 17,53% (14 015 голосів). У трійці лідерів Тетяна Тимочко – 10,42% (8 335 голосів). Всього від округу балотувалися 14 кандидатів: 8 шляхом самовисування і 6 від партій. Явка виборців становила 52,27%. До обрання народним депутатом Володимир Арешонков працював першим заступником голови Житомирської обласної ради.

У 2019-му році в 64 ВО з мінімальним відривом переміг теж Володимир Арешонков. Цього разу, як самовисуванець, він отримав 27,63% (22 056 голосів). На другому місці, з невеликим відривом був висуванець «Слуги народу» Сігачов Вячеслав з результатом у 26,83% (21 416 голосів).  На третьому місці був народний депутат, самовисуванець, Сергій Пашинський з результатом у 18,04% (14 402 голоси), а на четвертому – висуванець «Батьківщини» Ігор Рибинський з результатом у 11,35% (9 064 голоси). Всього на окрузі балотувалося 8 кандидатів – 2 від партій та 6 самовисуванців.

У 2014-му році в 65 ВО (м. Новоград-Волинський) впевнену перемогу здобув самовисуванець Володимир Литвин. Виборчий округ №65 ще називають «округ Литвина». Володимир Литвин народився в Новоград-Волинському районі і є народним  депутатом у Парламенті з 2012 року. На позачергових виборах до Верховної Ради у 2014 році переміг, набравши 41,48% голосів, «за» Литвина проголосували 36 867 виборців. На другому місці – міський голова Новограда-Волинського Віктор Весельський з результатом – 24,39% (21 676 голосів). Обидва балотувались як самовисуванці. На 3 місці – Віктор Гончарук від ВО «Батьківщина», який отримав 6,56% голосів (5 836). Явка виборців становила 58,32%. 

Володимир Литвин у політиці майже 20 років. Був головою Адміністрації Президента, з грудня 2008 року – Головою Верховної Ради, народним депутатом з 2002 по 2006 рр. та з 2012 по 2019 рік. Має один з «найстарших» благодійних фондів народних депутатів з Житомирської області «Майбутнє Полісся», створений ним ще в грудні 2011 року, коли Литвин був на посаді голови Верховної Ради.

У 2019 році в 65 ВО (м. Новоград-Волинський) перемогу отримав висуванець «Слуги народу» Дмитро Костюк з результатом у 35,73% (27 042 голоси). Володимир Литвин зайняв друге місце з результатом у 25,64% (19 411 голосів). На третьому місці з невеликим відривом був самовисуванець Віктор Мельник з 24,34% (18 426 голосів). Всього у окрузі балотувалися 10 кандидатів – 5 від партій і 5 самовисуванців. 

У 2014-му році в 66 ВО (м. Малин) перемогу здобув Павло Дзюблик, кандидат від політичної партії «Народний фронт». За нього проголосували 17 714 виборців (19,12%). На 2 місці з результатом 13,95% (12 924 голоси) Віталій Журавський, який був нардепом від округу з 2012 по 2014 роки. Балотувався вже як самовисуванець, до цього був членом «Партії регіонів». На 3 місці Іван Литвин, син колишнього нардепа від ВО №65 (м. Новоград-Волинський) Володимира Литвина.  Іван Литвин набрав 11,9% голосів, за нього проголосували 11 030 виборців. Загалом, за депутатський мандат змагалися 30 кандидатів: 23 самовисуванці та 7 від партій. До обрання нардепом Павло Дзюблик працював головою Черняхівської районної державної адміністрації.

У 2019-му році перемогу на 66 ВО (м. Малин) отримала висуваниця «Слуги народу» Тетяна Грищенко, з результатом у 28,75% (22 696 голосів). На другому місці екснардеп Віталій Журавський з результатом у 20,46% (16 151 голоси) та на третьому теж екснардеп Павло Дзюблик з результатом у 12,82% (10 120 голоси). 

У 2014-му році в 67 ВО (м. Чуднів) перемогу отримав Віктор Развадовський – нардеп 3-го, 4-го, 7-го та 8-го скликань. На позачергових Парламентських виборах у 2014 році балотувався як самовисуванець і отримав перемогу з результатом  37,43% (34 410 голосів). Конкурентом Развадовського був Володимир Кропивницький, за нього проголосували 22,52% виборців (20 710 голосів). На третьому місці Сергій Адам’як з результатом 15,22% (14 000 голосів). Всього за депутатський мандат змагалися 10 кандидатів. Всі троє знову змагаються за депутатський мандат.

Як повідомляла ОПОРА, у 2014 році кандидат у нардепи по ВО №67 (Чуднів) Володимир Кропивницький подав позов до суду на ОВК з вимогою повторного перерахунку голосів. У своєму позові він звинувачував окружну виборчу комісію у масових та системних порушеннях та просить суд зобов’язати ОВК провести частковий перерахунок голосів.

У 2019-му році по 67 ВО (м. Чуднів) перемогу отримав висуванець «Слуги народу» Сергій Кузьміних, з результатом у 36,35% (29 825 голосів). На другому місці, з невеликим відривом був Віктор Развадовський з результатом у 34,29% (28 135 голосів). Третє місце зайняв висуванець ВО «Батьківщина» Ігор Ходак з результатом у 12,08% (9 912 голосів). Усього на окрузі балотувалися 7 кандидатів – 5 від партій та 2 самовисуванці. 

Що стосується виборів Президента України, у Житомирській області у всіх 6 округах перемогу здобув Володимир Зеленський з результатами від 26,13% (у 65 ВО, м. Новоград-Волинський) до 31,91% (62 ВО, м Житомир). На другому місці у 62 ВО (м. Житомир) та 66 ВО (м. Малин) був Петро Порошенко, у той час як у інших чотирьох округах була Юлія Тимошенко. Явка у області склала 61,16% виборців (при 62,8% по Україні).

У другому турі виборів перемогу так само здобув Володимир Зеленський з результатом 73,62% проти 24,23% у Петра Порошенка. Явка виборців склала 61,16% при 61,37% по всій Україні.

Аналіз медіа-ринку

Медіа-ринок Житомирської області умовно можна розділити на чотири складові. Перша – загальнообласні новинні сайти, які, у більшості, знаходяться в обласному центрі, але займаються висвітленням новин, які стосуються всієї області. Також вони публікують інформацію загальноукраїнського рівня, яка стосується в тому числі Житомирщини. Ці медіа мають діючі редакції з журналістами та кореспондентами і представлені у більшості інформаційних середовищ: Фейсбуку, Інстаграмі, Ютубі, Телеграмі. Деякі з них паралельно розвивають студійний відеоформат роботи. 

Другий вид медіа – локальні новинні сайти. Вони присутні у всіх районних центрах, а у великих містах їх може бути декілька. Редакції у них, зазвичай, менші обласних, а контент більш вузькоспеціалізований на їх район області (або дотичних районах). 

Третій вид – «класичні» медіа – газети та локальні телеканали. Вони користуються популярністю в сільській місцевості та в старшого покоління, яке звикло їх передплачувати та отримувати через них інформацію. Станом на 6 червня 2019 року в області було зареєстровано 282 друковані засоби масової інформації. 

1 січня 2016 року набув чинності Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», що став одним з кроків виконання Україною Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи. Мета закону – обмеження впливу держави на ЗМІ, інтеграція вітчизняного медіа-сегменту до світового інформаційного простору; створення рівних умов діяльності засобів масової інформації різних форм власності; підвищення конкурентоспроможності друкованих ЗМІ. Станом на 28 грудня 2018 року в Житомирській області реформовано 24 з 28 газет, що є другим результатом серед всіх регіонів країни. 

Окремо виділяються «нові медіа» – неформальні регіональні майданчики в соціальних мережах, де фактично можна дізнатися про всі новини/події, обговорити важливу інформацію та подати оголошення. До цієї категорії відносяться сторінки формату «Типовий …» та «Підслухано…». Їх охоплення, інколи, значно більше, аніж локальних інтернет-медіа і подекуди складає десятки тисяч учасників. Такі пабліки є одним з найефективніших способів комунікації з місцевим населенням та отриманням зворотного зв’язку. 

Також популярні загальнонаціональні інформаційні ресурси та телеканали. 

У період виборів більшість медіа активно використовують нагоду заробити на розміщенні політичної реклами (агітації). Часто це відбувається без позначок, що матеріал публікується на комерційній основі або що є агітацією. 

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

У Житомирській області зареєстровано значну кількість громадських організацій, однак, здебільшого, громадська активність обмежується окремим населеним пунктом та окремим тематичним напрямком.  Наприклад, роботою з молоддю, екологічною та природоохоронною тематикою, соціальною підтримкою малозабезпечених тощо. Усього, з квітня 2016 року, у Головному територіальному управлінні юстиції у Житомирській області зареєстровано 53 громадські організації без статусу юридичної особи та 593 зі статусом юридичної особи. 

З 2015 року в області почали з’являтися громадські утворення, направлені на роботу з учасниками російсько-української війни та їх родинами. Окрім підтримки у реабілітації постраждалих від війни, вони також займаються юридичною підтримкою – наприклад, лобіюванням виділення місцевою владою земельних ділянок для учасників АТО. 

Активність припартійних організацій, у тому числі молодіжних, зазвичай актуалізується у період виборів. Відповідно, у міжвиборчий період суттєво скорочується.