Місто Київ розташоване у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Це окрема адміністративно-територіальна одиниця в складі України й адміністративний центр Київської області, хоча адміністративно до області не входить. Площа міста — 836 км². Довжина вздовж берега — понад 20 км.

Складається з 10 районів: Голосіївський, Дарницький, Деснянський, Дніпровський, Оболонський, Печерський, Подільський, Святошинський, Солом'янський, Шевченківський райони.

Київ складають 10 районних державних адміністрацій. Місцева державна адміністрація — місцевий орган державної виконавчої влади в Україні. У межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці країни (область, район, місто Київ), а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Офіційно населення Києва станом на 1 вересня 2019 року становить 2 911 069 осіб. За минулий рік офіційних киян стало на 17 тисяч більше. Станом на 1 січня 2014 року щільність населення складає 3 432,2 особи на квадратний кілометр. Жінок налічується 54%. Щоранку до Києва в’їжджають, а ввечері виїжджають 560 тисяч людей. Міграційний рух населення у січні – серпні 2019 року становить 2 024 особи (кількість зареєстрованих в Києві відняти кількість виписаних).

Економічна ситуація

Київ — один з найбільших в Європі діловий, фінансовий, комерційний і промисловий центр, з якого здійснюється координація економіки країни. Тут розташовані: уряд, Національний банк України, центральні офіси більшості корпорацій, фондів і установ, що працюють в Україні і за її межами.

Важливу роль у розвитку всього економічного комплексу столиці відіграє промисловість. Провідними галузями промисловості міста є електроенергетика, машинобудування та металообробка, промисловість будівельних матеріалів, харчова, медична і легка промисловість. Загалом у Києві працює 485 великих і понад 4,5 тис. середніх та малих промислових підприємств. Промислово-виробничий персонал м. Києва характеризується високим рівнем кваліфікації та високою питомою вагою інженерів і техніків.

У січні – серпні 2019 року індекс промислової продукції підприємств м. Києва по відношенню до січня – серпня 2018 року становив 96,8% (в Україні — 100,1%), переважно за рахунок зниження виробництва за секцією “Переробна промисловість” на 4,5%. 

Обсяг реалізованої промислової продукції у січні – серпні 2019 року збільшився на 26,7 млрд грн порівняно з січнем – серпнем 2018 року і становив 147,9 млрд грн (8,8% загальнодержавного обсягу). 

Зросли: 

  • виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів;

  • постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря;

  • машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування;

  • текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів;

  • виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції.

Скоротилися: 

  • виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів;

  • виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування;

  • виробництво хімічних речовин і хімічної продукції;

  • виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічна діяльність.

Обсяг виконаних будівельних робіт у січні – серпні 2019 року становив 23,1 млрд грн (23,8% загальнодержавного обсягу), що у порівняних цінах на 24,7% більше від минулорічного рівня (по країні збільшення на 20,8%). 

У січні – липні 2019 року обсяг зовнішньої торгівлі товарами становив 20 889,5 млн дол. США (на 15,6% більше ніж у січні – липні 2018 року). Експорт збільшився на 20,3%, порівняно з січнем – липнем 2018 року (в країні збільшення на 7%), і становив понад 6 870,2 млн дол. США (23,9% загальнодержавного обсягу). Імпорт збільшився на 12,7%, у порівнянні з січнем – липнем 2018 року (в Україні збільшення на 8,5%), і становив понад 14 019,2 млн дол. США (41,6% загальнодержавного обсягу).

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування, фінансова та страхова діяльність, інформація та телекомунікації, а серед промислових видів діяльності — виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, де заробітна плата перевищила середній показник по економіці в 1,5 – 1,8 разу.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався у працівників текстильного виробництва, виготовлення одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів; тимчасового розміщування й організації харчування; виробництва електричного устаткування; будівництва; охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, а також виробництва хімічних речовин і хімічної продукції і не перевищував 64,1% від середнього рівня економіки.

Більшість центральних офісів і юридичних адрес всеукраїнських компаній знаходяться в Києві, тому журнал “Вісник. Офіційно про податки” наводить наступну статистику по підприємствам, що платять найбільше податків у столиці. Серед найбільших платників податків, які діють в Києві: 

  1. КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго” — 237 720,96 грн. Директор підприємства “Київтеплоенерго” В'ячеслав Бінд знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, який очолює Дмитро Науменко. Куратором КП “Київтеплоенерго” є заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петро Пантелєєв.

  2. Служба безпеки України. Керівник — Іван Баканов, який до призначення на дану посаду був керівником ТОВ “Квартал 95”. 

  3. Національний банк України — 176 067,64 грн. Голова — Смолій Яків. У 2016 році банкір задекларував разом з дружиною $ 10 млн коштів на депозитах. У 2017 році отримав більше 10 млн гривень по депозитах і дивідендах, а також 2,4 млн гривень від оренди 11 різних об'єктів нерухомості.

  4. ТОВ “Д.ТРЕЙДІНГ”. Компанія, яка здійснює торгівлю енергетичними продуктами: електроенергією, газом, газовим конденсатом, вугіллям. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) Рінат Ахметов.

  5. ДП ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ “УКРІНТЕРЕНЕРГО” — 147 481,09 грн. Директор — Андрієнко Василь. Очолює підприємство ДПЗД “Укрінтеренерго” з грудня 2014 року.

До числа найбільш відомих бізнесменів входять:

  • Василь Хмельницький — власник девелоперської компанії UDP (ЖК “Новопечерські Липки”, “Бульвар Фонтанів”, “РиверСтоун”, “Паркове місто”, ТЦ “Оушен Плаза”), Unit City, Біофарма, інвестор аеропорту “Київ”. 

  • Вагіф Алієв — власник “Мандарин Плаза”, Lavina Mall, “Парус” та ін. 

  • Степан Черновецький. Належать кілька компаній, які займаються продажем і орендою нерухомості: “Дисконт-рента” зі статутним капіталом 8,3 млн грн, “Независимая сервісна компанія” зі статутним капіталом 8,6 млн грн, “Комфорт-Таун Ріелт”, “Комфорт-мол”, “Комерційні системи” та ін. Черновецький-молодший контролює ТОВ “Комфорт спорт”, якому Київрада в 2015 році виділила ділянку для експлуатації спорткомплексу в Дніпровському районі столиці України. За цією адресою працює фітнес-клуб SportLife.

  • Галина Герега. Разом з чоловіком володіє мережею будівельних гіпермаркетів “Епіцентр”. У 2006 році отримала мандат депутата Київради, фракція “Громадський актив Києва”. Депутатка Київради V і VI скликань. Секретарка постійної комісії Київради з питань торгівлі підприємництва, громадського харчування та послуг. 2012 року балотувалася до ВРУ за 215 округом (Київ, Троєщина). Перемогу натомість здобув кандидат від ВО “Свобода” Андрій Іллєнко. Підрахунок протоколів з дільничих виборчих комісій (ДВК) в окружній виборчий комісії (ОВК) був розцінений деякими представниками ЗМІ та опозицією як фальсифікація виборів на користь Гереги. Зокрема, за первісним протоколом однієї з ДВК, за кількістю голосів Іллєнко випереджував Герегу, але в уточненому протоколі цифри за цих кандидатів переставили місцями. Перерахунок голосів по дільниці, який транслювався наживо журналістом інтернет-видання Лівий берег, підтвердив вірність первісного протоколу і загальну перемогу Іллєнка в окрузі.

  • Гарік Корогодський — співвласник фітнес-центру “Акваріум” і ТРЦ “Dream Town”, генеральний директор компанії “Віта Верітас”.

  • Ігор Мазепа — генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital.

  • Філя Жебровська — голова наглядової ради ПАТ “Фармак”. 

У січні – серпні 2019 року розмір середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) відповідно до даних Держстату становив 15 378 грн і, порівняно з відповідним періодом попереднього року, збільшився на 17,6%. 

Станом на 2019 рік доходи бюджету міста Києва склали 58 166 386 200 гривень, видатки бюджету міста Києва — 60 041 784 314 гривень. Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу — 238 622 грн.

За останніми наявними статистичними даними у січні – червні 2019 року обсяг освоєних капітальних інвестицій становив 80,5 млн грн (34,4% загальнодержавного обсягу), що на 9,1% більше обсягу капітальних інвестицій, ніж у січні – червні 2018 року (в Україні збільшення на 12,3%). 

У січні – червні 2019 року акціонерного капіталу нерезидентів надійшло 839 млн дол. США (66,6% загальнодержавного обсягу). Станом на 01.07.2019 за попередніми даними обсяг унесених в економіку міста Києва прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) з початку інвестування становив 17 661 млн дол. США (52,4% загальнодержавного обсягу). Темп зростання обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) становив 101,7% до обсягів на початок 2019 року (в Україні – 102,6%).

До 7 найактивніших країн-інвесторів, з яких в економіку м. Києва надійшли прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал), станом на 01.07.2019: Кіпр, Нідерланди, Велика Британія, Австрія, Віргінські Острови (Британія), Російська Федерація, Німеччина. 

Корупційні скандали

3 жовтня 2019 року в затриманого на хабарі завідувача відділу трансплантації та хірургії печінки Національного інституту трансплантології НАМНУ, за результатами обшуків вилучено майже мільйон доларів. 

17 вересня 2019 року прокуратура Києва за результатами розслідування корупційних схем, організованих службовими особами Національного інституту раку (НІР) МОЗ України, повідомила про підозру завідувачу поліклінічного відділення та лікарю-онкологу, причетним до заволодіння коштами онкохворих.

Політична ситуація

Партійне представництво в Київській міській раді

За підсумками місцевих виборів 2015 року до Київської міської ради, найбільше депутатських мандатів отримали БПП “Солідарність” (52), Об'єднання “Самопоміч” (22) , ВО “Батьківщина” (17), Українська партія “Єдність” (15), політична партія Всеукраїнське об’єднання “Свобода” (14). Станом на листопад 2019 року в Київській міській раді політичні сили представлені наступним чином: Депутатська фракція “Солідарність” — 52, ВО “Батьківщина” — 17, “Єдність” — 15, “ВО “Свобода” — 14, “Самопоміч” — 2, група “Київська команда”, яка складається з експредставників фракції “Самопоміч” — 17, Позафракційні — 3. 

На початку листопада депутати Київради від “Свободи” Прохор Антоненко і Святослав Кутняк подали заяви про вихід з фракції. За підсумками останніх парламентських виборів декілька депутатів Київради було обрано до парламенту. “Єднівець” Ігор Кісільов був обраний до парламенту за списками партії “Опозиційна платформа – За життя”. Депутатка “Солідарності” Наталія Приходько теж пройшла до ВРУ за списком “Опозиційної платформи”. За списком партії “Голос” до парламенту пройшли двоє депутатів з “Київської команди”: Олег Макаров та Андрій Осадчук.

Київський міський голова Віталій Кличко балотувався від партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. 

Спроби відкликання депутатів

Спроб відкликання депутатів не було. Проте в Київській міській раді розгорівся скандал, після якого низку депутатів було виключено з фракції  “Об’єднання “Самопоміч”. В 2018 році Виконавчий комітет Політичної партії “Об’єднання “Самопоміч” прийняв рішення про виключення депутатів Київської міської ради Сергія Гусовського, Олексія Руденка, Сергія Харчука та Вадима Васильчука з членів партії за завдання значної шкоди репутації політичної сили. “Ці депутати підтримали рішення Київської міської ради про виділення родичам їх колеги Романа Марченка земельних ділянок в місті Києві, які попередньо були незаконно ним же захоплені”, — йшлося в повідомленні пресслужби політичної сили. 

Депутати, яких виключили з фракції “Об’єднання “Самопоміч”, утворили в Київській міській раді депутатську групу  “Київська команда”, до якої на початок 2010 року входить 18 осіб. 

Електоральні вподобання киян на останніх президентських та парламентських виборах

Щодо президентських виборів, можна спостерігати таку ситуацію: зниження довіри киян до П. Порошенка, адже в 2014 році він отримав 64,10% підтримки, а вже в 2019-му в першому турі його випередив В. Зеленський, який набрав 27,09%. У другому турі чинний Президент виграв вибори з підтримкою 60,17% серед киян.

На парламентських виборах 2019 року по багатомандатному виборчому округу 36,46% серед киян віддали свої голоси за політичну силу новообраного Президента В. Зеленського, а рівень підтримки партії “Блок Петра Порошенка” у 2014 році становив 23,95%.

У 2014 році 2-ге місце зайняла партія “Об’єднання Самопоміч” (21,39%), 3-тє — “Народний фронт” (18,70%), 4-те — ВО “Свобода” (7,10%) і ВО “Батьківщина” (5,22%). У 2019 році 2-ге місце посіла партія “Європейська Солідарність” (16,68%), 3-тє — партія “Голос” (9,92%), далі —“Батьківщина” (8,42%) і “Опозиційна платформа – За життя” (7,79%).

Дзеркальна ситуація і щодо мажоритарної складової виборчого процесу. Так, у 2014 році в п’яти з тринадцяти округів перемогли висуванці партії “Блок Петра Порошенка”. В 2019 році перемогу по всім округам м. Києва здобули висуванці партії “Слуга народу”.

Зміни керівництва

Змін в керівництві Київської міської митної ДФС не відбулося, але, незважаючи на це, важливо буде зазначити, що держбюро розслідувань спільно з ГУВБ Державної фіскальної служби та Генпрокуратурою проводить санкціоновані обшуки на митному пості аеропорту “Київ” (Жуляни). Про це написала у Facebook заступниця директора Державного бюро розслідувань Ольга Варченко. Варченко уточнила, що слідчі дії проводяться у межах розслідування кримінальної справи стосовно посадовців Київської міської митниці ДФС, які, за версією слідства, зловживали своїм службовим становищем.

Прокурором міста Києва з 2016 року й до сьогоднішнього дня залишається Говда Роман Михайлович. Його заступниками є Репецький Сергій Васильович та Андрєєв Андрій Васильович, які були призначені на дану посаду в 2016 році.

Зміни начальників Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області:

Дата

Був

Став

05.09.2019 

змінився керівник

Данилевський Олександр Юрійович

Болдир Сергій Володимирович

08.07.2019 

змінився керівник

Валендюк Олег Сергійович

Данилевський Олександр Юрійович

17.08.2018 

змінився керівник

Семочко Сергій Олексійович

Валендюк Олег Сергійович

15.05.2017

 змінився керівник

Грещук Степан Степанович

Семочко Сергій Олексійович


 
Конфлікти з центральною владою 

Наприкінці липня у ЗМІ з’явилася інформація, що Президент України Володимир Зеленський хоче, щоб Кабінет Міністрів України звільнив Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Зокрема, 24 липня речник тодішнього Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана Василь Рябчук повідомив, що Кабмін отримав прохання від Президента Володимира Зеленського звільнити Віталія Кличка з посади голови КМДА. Таким чином Президент хотів, як це до нього робили президенти Леонід Кучма і Віктор Янукович, розділити посади міського голови і керівника КМДА. У свою чергу міський голова зазначив, що «здаватися не буде». 

За підсумками парламентських виборів 29 серпня парламент призначив на посаду Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, який до того був заступником керівника Офісу Президента України. 

4 вересня Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час пресконференції повідомив, що погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА. Під час заходу очільник Уряду зазначив, що однією з причин необхідності призначити нового керівника є те, що в Києві не припинилася корупційна практика і в місті досі існують групи впливу, які надто сильно впливають на діяльність адміністрації. На переконання Гончарука, якщо підсилити Віталія Кличка потужним головою адміністрації, який був би здатний опиратися цим всім групам впливу, то це гарно відіб’ється на інтересах киян. 

Гончарук тоді зазначив, що кандидатури на посаду очільника КМДА немає, але у ЗМІ реальним кандидатом на цю посаду називали народного депутата від партії “Слуга народу” Олександра Ткаченка, який до обрання в парламент працював на посаді генерального директора групи 1+1 медіа. Пізніше Олександр Ткачекно підтвердив цю інформацію, а його декларація з’явилася в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування як кандидата на посаду голови КМДА. 

Проте ще до офіційного оголошення про свої наміри очолити міську державну адміністрацію Олександр Ткаченко почав активно публічно критикувати Віталія Кличка. Зокрема, 16 вересня політик звернувся до Прем’єр-міністра Олексія Гончарука з проханням ініціювати загальний аудит діяльності міського голови Києва Віталія Кличка, Київської міськдержадміністрації та підпорядкованих структур. Нардеп назвав причиною для проведення аудиту “масові фінансові порушення та бюджетні зловживання”. У відповідь Віталій Кличко вирішив сам звернутися до Державної аудиторської служби щодо проведення фінансового аудиту діяльності структур КМДА, комунальних підприємств та інших підрозділів за період 2015-2019 років.

Крім цього, 4 вересня представники чотирьох фракцій Київської міської ради звернулися до Президента України з пропозицією призначити Віталія Кличка на посаду голови КМДА. Зокрема, звернення підтримали представники фракції “Солідарність”, “Батьківщина”, ВО “Свобода” і “Об’єднання “Самопоміч”. 

12 вересня міський голова оголосив про старт консультацій з керівництвом депутатських фракцій і груп Київської міської ради з приводу дострокового припинення її повноважень. “Сьогодні Київрада не зібрала кворуму. В залі зареєструвалися 46 обранців. Чому не було кворуму? Бо «працюють» з багатьма депутатами. Бо підривають і дестабілізують роботу київської влади. І це напередодні початку опалювального сезону, бюджетного процесу. Коли потрібно вирішувати багато питань із забезпечення життєдіяльності міста. Мені нецікаві чиїсь договорняки і маніпуляції! За це депутати нестимуть відповідальність перед киянами, які їх обирали. І, судячи, з усього вже скоро”, — зазначив політик.

19 вересня міський голова Віталій Кличко з трибуни міської ради звернувся до парламенту, щоб парламентарі розпустили Київраду VIII скликання і призначили дострокові вибори. Причиною такої заяви Віталія Кличка стало те, що вдруге в сесійній залі не зібрався кворум і сесія міської ради вдруге поспіль не відбулася, незважаючи на те, що напередодні (17 вересня) були досягнуті домовленості, що депутати працюватимуть 19 вересня. 

Конфлікт за столицю отримав продовження на законодавчому рівні. У Верховній Раді було зареєстровано декілька альтернативних законопроєктів, які вносять зміни до Закону України “Про столицю”. У підсумку, 3 жовтня парламентом у першому читанні був підтриманий проєкт Закону про місто Київ — столицю України, внесений Олександром Ткаченком. Його підтримали 244 народні депутати, переважно зі “Слуги народу”. Жодна інша фракція чи група не голосувала за цей законопроєкт. Закон значно посилює повноваження голови КМДА. 

Під час конфлікту у ЗМІ було оприлюднено низку результатів соціологічних досліджень, які стосувалися електоральних симпатій киян. У всіх дослідженнях, хоч і з різним відривом, Віталій Кличко перемагає своїх потенційних опонентів, зокрема Олександра Ткаченка. 

На початку листопада міський голова Києва Віталій Кличко написав заяву в Нацполіцію з проханням відкрити кримінальне провадження щодо “самоправства” голови Офісу Президента Андрія Богдана. Як зазначається у ЗМІ, відповідно до документа, поданого до Головного управління Нацполіції Києва, Кличко вважає, що Богдан вчинив кримінальне правопорушення, коли звернувся до Кабміну з листом щодо його звільнення — оскільки такі дії, на його думку, не належать до його посадових обов'язків як голови Офісу Президента.

Аналіз медіа-ринку

Найбільшу частку медіа складають друковані ЗМІ. Проте найпопулярнішими ресурсами інформації є загальнонаціональні телеканали та газети, а також інтернет-медіа. Серед популярних регіональних ЗМІ можна виділити “4 канал”, власником якого є Дмитро Добродомов, який у 2019 році балотувався на посаду Президента України від партії “Громадський рух "Народний контроль"” як її член, але згодом зняв свою посаду на користь Анатолія Гриценка. 

Серед регіональних YouTube-каналів можна виділити UA: Київ, Телеканал Київ. Відео даних каналів не є популярними, адже збирають не більше декількох десятків переглядів. Кожен з вищезазначених каналів має менше ніж 20 тисяч підписників, що є показником їх низької популярності. Але на противагу даним каналам можна виділити інші, наприклад, канали Романа Скрипіна, Яніни Соколової чи Майкла Щура, які висвітлюють суспільно-політичне життя столиці. Вони є достатньо популярними серед населення Києва. Кожен з цих каналів має більше ніж 150 тис. підписників.

The Village – онлайн-газета про культурне й громадське життя в місті. Франшиза російського холдингу Look At Media. Перший український The Village був російськомовним і закрився 2013 року. В 2017 році портал запустили вдруге, цього разу українською мовою. Спершу планували писати про Київ, Львів і Одесу, але фактично зосереджені на київських темах. The Village позиціонує себе як сервісне медіа. Тут пишуть про бізнес, ресторани та кав’ярні, культурні події, подорожі, здоров’я тощо. Пишуть тут і про суспільно-політичні теми. Зокрема, висвітлювали мітинг на підтримку Олега Сенцова, писали про зміни до Кримінального кодексу щодо сексуального насильства та пояснювали, що означає запровадження воєнного стану.

«Хмарочос» – це онлайн-журнал про Київ, його громаду та міські історії з усього світу. Публікуються актуальні та унікальні історії з розвитку Києва, інших українських та іноземних міст. Все, що пов’язано з транспортом, громадськими просторами, розвитком міської культури, міською політикою, інфраструктурою тощо. В інтернет-журналі є такі теми, як “середовище”, “соціум”, “економіка”, “інтерактив”, “#нечос”. Власниками та засновниками газети є Тарас Кайдан, який також є головою однойменного ГО “Хмарочос”, яке займається проєктами неформальної освіти у сфері міського розвитку, та Юлія Салій, яка у 2014 році разом з партнерами створила інтернет-видання “Хмарочос”, у якому є видавцем. Сфера компетенцій: розробка концепції видання, побудова та стратегія фінансової моделі медіа, нативна реклама.

Видавцем газети “Великий Київ” є компанія “Фабрика Медіа Плюс”, власником якої є Віталій Усенко. Також компанія “Фабрика медіа плюс” видає газети “Метро плюс” і “Дарницькі вісті”. “Великий Київ” не обмежуватиметься виключно київською тематикою, видавець націлений за деякий час розширити видання по регіонах.

Газета “KyivPost”, яка нещодавно належала Мохаммад Захуру, була викуплена людиною, чиє ім’я Аднан Ківан. Аднан Ківан – один з найбільших і найстаріших девелоперів Одеси. Підприємець має сирійське походження, він володіє підприємством Ківан-компані та Компанією KADORR Group. Побудував у Одесі 46 житлових комплексів. СБУ заявила про підозру в фінансуванні ексдепутатом Одеської міськради спільно з менеджментом будівельної компанії Kadorr бойовиків “ДНР” і “ЛНР”. В одеських офісах Ківана проводились обшуки. У Кiвана конфлікт з мером Одеси Геннадієм Трухановим. Раніше у них був спільний бізнес.

Засновником інтернет-журналу НашКиев.UA є Дмитро Федоренко. ЗМІ пишуть про Федоренка як про соціального підприємця, окрім того, в його власності є діджитал-агенція Studio7 та Перша благодійна торгівельна платформа Murahy.com.

Дмитро Гордон — український журналіст і телеведучий, засновник авторського інтернет- телепроєкту “Гордон”. На президентських виборах Гордон підтримував кандидата у Президенти Ігоря Смешка.

Політична реклама у Facebook під час позачергових парламентських виборів 

Серед політичних партій, що використовували політичну агітацію в Facebook під час позачергових парламентських виборів, можна зазначити наступні: найактивніші – “Слуга народу”, “Голос”, “Європейська Солідарність”, реклама зі сторінки Юлії Тимошенко, “Громадянська позиція”. Також рекламувались ВО “Свобода”, “Самопоміч”, “Сила людей”, “Факел”. Майже всі партії агітували за себе в соцмережах із використанням платної реклами. В основному партії замовляли рекламу через всеукраїнські сторінки. Варто зазначити, що дуже активною була реклама кандидатів по мажоритарним округам, більшість кандидатів по кожному округу замовляла платну рекламу, вона в основному рекламувалась з власних сторінок, також зустрічаються поодинокі випадки реклами з місцевих сторінок партій (Київська сторінка партії “Слуга народу”, Печерська “Свобода” м. Київ), а також поодинокі з загальнонаціональних (“Голос”).

Наразі найпопулярнішими каналами комунікації щодо поширення суспільно-політичної інформації є соціальні мережі. Найбільш поширеними серед них є Facebook. З найчисельніших груп та сторінок у Facebook регіону можна визначити наступні: “Типичный Киев”, “КиевСити”, “Наш Киев”, “Большой Киев”, “Киев Оперативный”. У групі “Киев Сити” зафіксовані два випадки можливого чорного піару проти команди Зеленського, запущені в липні 2019 року. У групі “Наш Киев” зафіксовані випадки політичної реклами як в жовтні — рекламні пости проти каналу Медведчука; рекламні пости відповідей Зеленського на деякі запитання з пресмарафону; так і в липні 2019 року — В. Петров (самовисуванець, 221 округ), А. Пуртова (“Слуга народу”, 221 округ); і реклама “Уряду Гройсмана”. У групі “Большой Киев” в березні реклама інтерв’ю з В. Прокопів щодо того, як передвиборча кампанія позначається на роботі Київради (де зазначається, що він підтримує на виборах П. Порошенка).

Аналіз соціальної мережі Instagram показує, що даний ресурс є найменш вживаним, контент переважно використовується для спілкування та викладення світлин міста. Соціальна мережа представлена виключно новинними публічними сторінками. Найчисельнішою за кількістю підписників є сторінка “Киев Оперативный” @kyivoperative — 224 тис. підписників; “Київ, Україна” @kyivpage — 33,4 тис.; “Киев Оперативный” @kyivoperative_live — 30,5 тис.; “Наш Киев” @nashkiev_ua — 26,3 тис.

Серед блогерів, що висвітлюють суспільно-політичну ситуацію в Києві, відомий Krus (Олександр Барабошко) — 24,3 тис. підписників. 

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

Акції протесту

Після зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську сторони домовились про введення в дію формули Штайнмаєра та початок розведення військ на Донеччині та місті Золоте. Після цього у низці українських міст стартували акції протесту проти таких дій влади, всі вони мають назву “Ні капітуляції”. У Києві пройшов 14 жовтня 2019 року марш “Ні капітуляції”, серед вимог протестувальників – заборона запровадження особливого статусу для окупованих регіонів Донбасу, заборона амністії для бойовиків угруповань “ДНР” і “ЛНР” та відмова від відведення український військ від лінії розмежування. Акція проходила під гаслом “Вимога нації – ні капітуляції” та за участі націоналістичних партій, але без партійних прапорів “Свобода”, “ОУН”, “Карпатська січ” і “Сокіл” зі своїм маршем стартували о 14:00, а “Нацкорпус” Білецького, а також прихильники Петра Порошенка – двома годинами пізніше під гаслом “Ні капітуляції”. 

14 жовтня 2019 року в Києві пройшов Марш УПА до 77-ї річниці створення Української повстанської армії. Головними вимогами учасників були відмова від розведення військ на Донбасі, проведення місцевих виборів там, а також протест проти запровадження ринку землі в Україні. За оцінкою кореспондента BBC News Україна з місця подій, на акції зібралося більше 5 тисяч людей. В акції брали участь ВО “Свобода”, “Правий сектор” та “Національний корпус”.

6 жовтня в Києві, на майдані Незалежності, активісти провели віче “Зупинимо капітуляцію”. Приводом для проведення заходу активісти назвали протидію “будь-яким спробам влади ухвалити рішення, які призведуть до поразки у війні з Росією, як "формула Штайнмаєра", "особливий статус" для Донбасу”. За результатами віче його організатори зачитали підсумкове звернення, у якому наполягають на недопущенні капітуляції Україною перед російською агресією та закликають, зокрема, не допустити ухвалення жодних рішень, які би спричинили здачу українських інтересів.

Громадський сектор

У Києві зареєстровано понад 10 тис. громадських організацій, але більшість з них не є активними. Велика кількість організацій працює в антикорупційному напрямку, є незалежною та здійснює діяльність як аналітичні центри, що проводять аналіз місцевих державних органів та діяльність депутатів. 

Також варто зауважити, що за останні декілька років активізувалися екоактивісти та ЛГБТ-спільнота. Такий висновок можна зробити через те, що влітку відбувся “Київпрайд”, а восени “марш за права тварин” та “Марш за клімат”. Крім цього, 8 березня у Києві відбувся Марш за права жінок. Також діє офіс “КиївПрайд”, громадська організація “Інсайт”, яка пропонує послуги психологічної, юридичної, медичної підтримки та проводить заходи для підвищення інформування і зростання самосвідомості громадян. В 2018 році відкрився “VeteranHub” — спільний проєкт фондів Олени Пінчук, Віктора Пінчука та громадської організації “Побратими”, створений задля централізованого надання послуг ветеранам, працівникам сектору безпеки, їхнім рідним та близьким, а також підтримки процесу їхньої інтеграції в цивільне життя. 

У Києві розташовані та діють головні офіси найбільш відомих неурядових організацій, таких як Громадянська мережа ОПОРА, Громадський рух “ЧЕСНО”, Центр UA, Transparency Україна, Центр політичних студій та аналітики “ЕЙДОС”, Лабораторія законодавчих ініціатив, Інтерньюз-Україна, які здійснюють моніторингову, адвокаційну та просвітницьку діяльність в межах міста Києва та України.

Припартійні громадські організації

Як припартійна громадська організація у Києві працює “Батьківщина молода. Київ”. Дана організація переважно займається просвітою її членів та знайомством з функціонуванням партії. Іноді проводить публічні заходи, до яких можуть долучитися пересічні громадяни. Також можна додати ВГО “СОЛІДАРНА МОЛОДЬ”, яка проводить освітні заходи, до яких можуть долучитися як члени організації, так і зацікавлені особи. ГО проводить мирні акції, зустрічі, але іноді можна спостерігати, що вона долучена також і до політичної діяльності. Наприклад, пікет під Державним бюро розслідувань через співпрацю соратника Віктора Януковича Андрія Портнова і директора ДБР Романа Труби, екологічна акція та флешмоб на підтримку Олега Сенцова (коли той ще був ув’язнений). Останнім часом активізувалася ГО “Справа Громад”, яка уклала меморандум про взаємодію з партією “ЄС”, у жовтні 2019 року за її ініціативи було проведено серію мирних акцій “Ні капітуляції” та “Віче на майдані”.

Також є ГО, які де-юре не пов’язані з політичними партіями та ніколи не заявляли про прив’язку до якоїсь певної, але за символікою, цінностями та ідеями дуже схожі на деякі партії.

Два приклади: ГО “Центр захисту киян” і ГО “Національні дружини”, в яких все – від логотипу до вмісту сайту – нагадує про зв’язок із партією чи її лідерами. ГО “Національні дружини” характеризують себе як організацію, метою якої є забезпечення порядку на вулицях українських міст. Особовий склад організації – це колишні учасники бойових дій, патріотична молодь та небайдужі громадяни, що поділяють прагнення покращити безпекову ситуацію в державі. ГО створює нацдружини, які патрулюють житлові масиви та райони. Також вони приходять на мітинги та акції, які вважають проросійськими або ж такими, що суперечать їх цінностям, та виступають на противагу їм. ГО “Центр захисту киян” прямо пов’язаний з політичною партією “Батьківщина”. 

Активність парамілітарних організацій та груп

У місті активно діють такі організації, як “Національний корпус”, “С14” та “Правий сектор”, але вони є офіційно зареєстрованою партією. Праворадикальна організація “С14” відома завдяки своїм акціям. У 2018 році вони затримали бразильця Рафаеля Лусваргі, який воював на боці “ЛНР”, а потім переховувався у Свято-Покровському Голосіївському монастирі. Зносили паркан на Інститутській, де будується Музей Революції гідності, бо на їхню думку, паркан заважав розслідуванню вбивств учасників Революції Гідності. Крім безпосередньо самої “С14” як організації політичних активістів, до сфери діяльності входять ще кілька проєктів, які вони менторять: освітній – “Освітня асамблея”, “Спілка ветеранів війни з Росією”, яка займається реабілітацією та допомогою бійцям АТО, та “Національний центр правозахисту”. “Правий сектор” підтримував проведення та зокрема був одним з організаторів акції “Захистимо українську землю!” та акції, яка пройшла в кінці жовтня в Києві, “Я НЕ ЛОХ! SAVE ФОП”. 

Співпраця влади та громади

Місцева влада залучає громадян міста Києва до процесу формування місцевої політики, даний висновок можна зробити через часті оголошення на сайті Київської міської ради стосовно зустрічей з громадськістю. На даному порталі є активні та актуальні оголошення щодо громадських обговорень, також можна відслідкувати, скільки представників громадськості було на обговоренні, чи вносились правки та результати голосування. Згідно з інформацією Київської міської ради, станом на початок 2020 року кількість громадян, що бере участь в обговореннях, – 17 383 особи, кількість проєктів нормативно-правових актів — 77, кількість проєктів, що знаходяться на обговоренні, — 1, кількість наданих редакцій — 76. Також на сайті є електронні петиції, які громадяни можуть підтримати. Після того, як петиція набирає потрібну кількість голосів, її виносять на розгляд. Члени територіальної громади міста Києва, що проживають та зареєстровані на його території, можуть вносити місцеві ініціативи. Для цього потрібно зібрати підписи не менш ніж 1 000 членів територіальної громади Києва у строк не більше 30 календарних днів з дня реєстрації. 

Конфлікти влади та громади

Конфлікти влади і громади в основному стосуються забудов. Так, наприклад, 2 травня на вулиці Протасів Яр в Києві відбувся стихійний мітинг проти забудови. У той день представники забудовника зрізали кілька дерев і почали встановлювати бетонні плити навколо території майбутнього будівництва. 18 червня в Протасовому яру активісти повалили частину паркану і перекрили доступ до будівельної техніки. КМДА неодноразово просила забудовника утриматися від виконання робіт в Протасовому яру. 15 липня учасники протесту проти забудови в Протасовому яру частково перекрили парканом проїжджу частину. Водіям давали листівки, в яких пояснювали, що з новими багатоповерхівками в Протасовому яру затори стануть значно більшими за ту, яку влаштували учасники акції.

Також відомий конфлікт між мерією та забудовником “Аркада” щодо зведення ЖК “Патріотика на озерах”. При Леонідові Черновецькому розробили план розвитку території, отримали дозвіл на будівництво. Тоді чиновники не зважили на заповідний статус землі. Пізніше проти будівництва виступили екоактивісти, які підняли документи, план розвитку міста та з’ясували, що територія майбутнього житлового комплексу заповідна і там давно передбачалося створення екопарку зі збереженням автентичної флори і фауни. Віталій Кличко скасував дозвіл на цю забудову, але суть в тому, що інвестори вже вклали гроші в будівництво і намагаються відстояти власні вкладення.

Департамент містобудування та архітектури КМДА в апеляційному суді підтримує позовні вимоги забудовника Поштової площі ТОВ “Хенсфорд-Україна” проти громади міста, що виступає проти будівництва на площі торговельно-розважального центру. Під час розкопок на площі було знайдено вулицю часів Київської Русі, а сама площа має статус національної пам'ятки археології та історії. Київрада, своєю чергою, ухвалила рішення про створення на Поштовій сучасного публічного простору, збереження всіх знайдених артефактів та продовження подальших розкопок. При цьому про музей і розрив договору із забудовником ТРЦ – не згадувалося. Цим положенням і обурилася громадськість, побоюючись будівництва там торговельного центру. Водночас столичний голова Віталій Кличко заявив, що проєкт рішення передбачає саме створення музею, а не сучасного простору. Однак насамперед необхідно зміцнити конструкції та вирішити, у який спосіб зберегти артефакти.

Резонансні кримінальні справи проти посадовців

Національне антикорупційне бюро України відкрило справу щодо міського голови Києва Віталія Кличка на вимогу Вищого антикорупційного суду. НАБУ на виконання постанови Вищого антикорупційного суду від 2 жовтня внесло відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. “Станом на 31 жовтня досудове розслідування в зазначеному провадженні триває”, — повідомили в НАБУ. Згідно із судовими матеріалами, Кличка підозрюють у можливому зловживанні владою і розкраданні коштів при реконструкції Шулявського мосту.

19 липня 2019 року під час спільної спецоперації прокуратури міста Києва, слідчого управління ГУ НП в м. Києві та Управління захисту економіки в місті Києві Нацполіції України на одержанні 650 тисяч гривень неправомірної вигоди затримано радницю голови Дарницької РДА, а також особу, яка передала вказані кошти.