Цей документ є скороченою версією звіту за результатами серії інтерв’ю, проведених Громадянською мережею ОПОРА в межах проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії».

Дослідження ґрунтується на 181 інтерв’ю з представниками органів адміністрування та ведення ДРВ, ДМС, ДРАЦС, органів місцевого самоврядування, рад з питань ВПО, політичних партій і регіональних медіа. Його мета — оцінити актуальні виклики функціонування й поновлення ДРВ та визначити рішення, необхідні для сталого функціонування системи з урахуванням наслідків війни й підготовки до майбутнього виборчого процесу.

Тут зібрано ключові висновки та рекомендації дослідження. Детальна методологія, аналіз результатів за групами респондентів та обґрунтування висновків і рекомендацій містяться у повній версії звіту.

Ключові висновки

1. Органи ДРВ загалом спроможні виконувати поточні завдання у міжвиборчий період, однак таку спроможність не слід ототожнювати з готовністю до виборчого процесу. Прогнозоване істотне зростання кількості звернень, обсягу роботи зі списками виборців та потреби в оперативному уточненні даних вимагає завчасної кадрової, технічної й організаційної підготовки.

2. Кадрова спроможність залишається одним із ключових питань підготовки до виборчого процесу. До його початку варто провести диференційоване оцінювання фактичного і прогнозованого навантаження на органи ДРВ, аби визначити потреби у працівниках, їх навчанні та взаємозамінності, резервному живленні, обладнанні й відновленні інфраструктури.

3. Наявне технічне і програмне забезпечення органів ДРВ загалом дозволяє їм виконувати поточні завдання. Водночас потреби в оновленні обладнання і забезпеченні резервного живлення відрізняються залежно від безпекової ситуації та стану конкретного органу. Тому відповідних заходів доцільно вживати з урахуванням фактичних потреб кожного органу ДРВ.

4. Подальшого опрацювання потребує проблема вдосконалення організаційної структури й інституційного забезпечення діяльності органів ДРВ. Поетапне створення регіональних і територіальних представництв ЦВК можна розглядати як спосіб удосконалення територіальної організації системи адміністрування виборів, посилення професійної координації й інституційної самостійності органів ДРВ. Водночас передання їм відповідних функцій можливе лише після забезпечення необхідної організаційної, кадрової та ресурсної готовності й за умови безперервності ведення Реєстру.

5. Чинну систему періодичного поновлення ДРВ доцільно зберегти, поступово розширюючи централізовану електронну інформаційну взаємодію з державними інформаційними системами. У випадках, коли відповідні дані містяться у державній інформаційній системі й електронну взаємодію забезпечено, електронне отримання відомостей розпорядником Реєстру варто визначити пріоритетним, а безпосереднє подання органам ведення ДРВ — резервним порядком на випадок відсутності або тимчасової недоступності такої взаємодії.

6. Перехід до електронної інформаційної взаємодії не усуває необхідності перевіряти повноту, актуальність і достовірність отриманих відомостей. Розбіжності доцільно усувати насамперед у державній інформаційній системі, в якій сформовано відповідні первинні дані, з подальшим відображенням уточнених відомостей у ДРВ. Окремої уваги потребують єдині правила зазначення назв адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів, вулиць, номерів будинків та інших компонентів адреси.

7. Використання РНОКПП і УНЗР (за наявності) разом з іншими персональними даними може підвищити точність ідентифікації й зіставлення записів. Якщо отриманих відомостей недостатньо для однозначної ідентифікації особи або вони не узгоджуються з даними ДРВ, перед внесенням змін необхідно проводити додаткову перевірку.

8. Відомості про окремі категорії виборців необхідно використовувати відповідно до визначеної законодавством мети та з урахуванням їх повноти, актуальності й достовірності. Зокрема, знеособлені узагальнені дані про ВПО можуть бути корисними для оцінювання чисельності облікованих ВПО в окремих громадах, прогнозування навантаження на органи ДРВ і виборчі дільниці та планування інформаційних заходів. Водночас зазначені в облікових відомостях адреси ВПО можуть не відповідати їхньому фактичному місцю проживання. Тому такі відомості не повинні використовуватися для зміни виборчої адреси чи місця голосування без відповідного звернення самого виборця.

9. Досвід 2022–2024 років засвідчив спроможність органів ДРВ працювати в умовах тривалих перерв, релокації та накопичення значного обсягу відомостей, але також продемонстрував різке зростання навантаження після поновлення роботи. Доцільно узагальнити цей досвід і за потреби уточнити чинні порядки приймання, збереження, послідовного опрацювання й подальшої звірки відомостей, а також взаємодії між органами ДРВ у такі періоди.

10. Адміністративно-територіальна реформа, переміщення населення, окупація, руйнування і релокація змінили фактичне навантаження на окремі органи ДРВ і виборчі дільниці. Тому заздалегідь до початку виборчого процесу, доцільно оцінити території обслуговування, кадрові й ресурсні потреби, транспортну доступність, актуальність меж та розташування постійних виборчих дільниць, а також придатність приміщень для голосування.

11. Комунікація щодо перевірки й уточнення відомостей у ДРВ має бути поетапною: розпочинати роз’яснювальну роботу варто завчасно, ще до оголошення післявоєнних виборів, поступово розширюючи її охоплення і посилюючи інтенсивність після призначення виборів. При цьому необхідно використовувати різні способи взаємодії з виборцями, пояснювати практичне значення перевірки даних і надавати зрозумілі рекомендації щодо подальших дій.

Рекомендації ОПОРИ

I. Кадрова, технічна та інституційна спроможність

1. Оцінювання кадрових потреб і підготовка працівників

Кадрове забезпечення і прогнозоване навантаження істотно відрізняються між різними органами ДРВ, а підготовка нових фахівців потребує тривалого практичного навчання. 

Саме тому ЦВК спільно з органами, у структурі яких функціонують органи ведення й адміністрування ДРВ, варто провести диференційоване оцінювання їхнього фактичного та прогнозованого навантаження. За результатами такого оцінювання варто переглянути чинні нормативи визначення штатної чисельності працівників органів ДРВ, передбачивши врахування не лише кількості виборців, а й очікуваного навантаження під час виборчого процесу, масштабів переміщення населення та особливостей відповідних територій. Результати оцінювання необхідно враховувати під час планування кадрових потреб і фінансування. Заповнення вакансій, формування кадрового резерву, забезпечення взаємозамінності та практичне навчання новопризначених працівників слід розпочати до початку виборчого процесу, передбачивши необхідне фінансування за участю Кабінету Міністрів України в межах його повноважень.

2. Технічна готовність, резервне живлення та безпека доступу до ДРВ

Наявне технічне та програмне забезпечення органів ДРВ загалом дозволяє їм виконувати поточні завдання, однак потреби в резервному живленні, зв’язку й відновленні інфраструктури відрізняються залежно від безпекової ситуації та стану конкретного органу. 

ЦВК спільно з органами ДРВ й установами, відповідальними за їх матеріально-технічне забезпечення, доцільно оцінити потреби в автономному електроживленні, резервному мережевому обладнанні, спеціалізованій техніці, робочих місцях та засобах друку списків виборців. З урахуванням досвіду війни необхідно за потреби уточнити порядок зберігання, евакуації та блокування персональних електронних ключів доступу до ДРВ, визначити для працівників зрозумілий порядок повідомлення про кіберінциденти, а також забезпечити перевірку захищеності Реєстру від кіберзагроз.

3. Робота під час призупинення і після поновлення функціонування ДРВ

Досвід 2022–2024 років засвідчив, що тимчасове припинення роботи Реєстру призводить до накопичення значного обсягу відомостей і різкого зростання навантаження після відновлення доступу. 

ЦВК спільно з органами ведення й адміністрування ДРВ варто узагальнити досвід релокації, збереження та подальшого опрацювання відомостей у періоди призупинення й відновлення роботи Реєстру. 

Коли йдеться про відомості щодо зареєстрованого або задекларованого місця проживання, таку роботу варто проводити у взаємодії з ДМС та органами реєстрації місця проживання, зокрема враховувати впровадження централізованої електронної передачі даних. За потреби необхідно уточнити порядок приймання, збереження, обліку та послідовного опрацювання накопичених відомостей, а також взаємодії між відповідними органами. На випадок тимчасової недоступності електронної інформаційної взаємодії слід передбачити резервні способи отримання і збереження відомостей відповідно до законодавства, а після її відновлення — забезпечити передачу й звірку накопичених даних, щоб запобігти їх втраті, дублюванню або порушенню послідовності змін щодо однієї особи.

4. Організація роботи органів ДРВ та створення представництв ЦВК

Адміністративно-територіальні зміни, переміщення населення і релокація органів ДРВ вплинули на навантаження на окремі органи, а їхнє чинне організаційне підпорядкування може ускладнювати процес розв’язання кадрових та організаційних питань. 

ЦВК варто оцінити, наскільки чинна організація роботи органів ДРВ та визначені для них території обслуговування відповідають кількості виборців і виборчих дільниць, віддаленості населених пунктів, можливостям доїзду до відповідних органів і прогнозованому навантаженню. 

Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та ЦВК варто продовжити опрацювання поетапного створення регіональних і територіальних представництв Комісії, визначивши їхні функції, території діяльності, штатну чисельність та необхідне фінансування. Передавати представництвам відповідні функції необхідно лише після забезпечення їхньої належної організаційної, кадрової та ресурсної готовності. Цей процес не повинен призводити до перерв у веденні ДРВ. Окремо слід врахувати досвід релокації та відновлення роботи органів ДРВ на деокупованих територіях.

5. Адаптація мережі виборчих дільниць до змін, спричинених війною

Масштабне переміщення населення, пошкодження приміщень і зміни територій обслуговування можуть зумовити невідповідність наявної мережі виборчих дільниць фактичним потребам. 

Перед початком виборчого процесу ЦВК спільно з органами місцевого самоврядування та відповідними місцевими адміністраціями доцільно провести оцінювання стану мережі постійних виборчих дільниць з урахуванням їхніх меж і розташування, кількості віднесених до них виборців, придатності приміщень та можливості виборців дістатися до місць голосування. За результатами такого оцінювання слід визначити потребу в перенесенні чи створенні додаткових дільниць, зокрема в місцях тимчасового проживання ВПО. Відповідні рішення мають враховувати прогнозоване навантаження на виборчі дільниці, потреби маломобільних осіб, а також ризики для безпеки виборців і членів виборчих комісій.

II. Періодичне поновлення та якість відомостей ДРВ

6. Пріоритет електронної інформаційної взаємодії

Чинна періодичність подання відомостей загалом дозволяє органам ДРВ виконувати поточні завдання, тоді як подання відомостей на паперових документах і фізичних носіях створює додаткове навантаження та ризики затримок. 

ЦВК спільно з органами, відповідальними за функціонування відповідних державних інформаційних систем, варто зберегти чинну систему періодичного поновлення ДРВ, поступово розширюючи централізоване отримання відомостей в електронній формі відповідно до ч. 23 ст. 22 Закону України «Про Державний реєстр виборців». Безпосереднє подання відповідних відомостей органам ведення Реєстру доцільно зберегти для випадків, коли електронну інформаційну взаємодію ще не забезпечено або вона тимчасово недоступна. 

ЦВК спільно з органами, відповідальними за функціонування відповідних державних інформаційних систем, за сприяння Кабінету Міністрів України в межах його повноважень доцільно забезпечити впровадження електронної інформаційної взаємодії щодо відомостей, отримання яких уже передбачене чинним законодавством. 

Верховній Раді України необхідно внести законодавчі зміни для розширення такої взаємодії у випадках, коли чинне правове регулювання не дозволяє отримувати відповідні відомості в електронній формі. Періодичність електронного отримання відомостей доцільно визначати з урахуванням їхнього характеру та необхідності своєчасного оновлення даних Реєстру.

7. Передача відомостей із реєстрів територіальних громад

На момент проведення інтерв’ю впровадження нового порядку передачі відомостей із реєстрів територіальних громад до ДРВ, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України № 648, ще тривало. Цей порядок передбачає централізоване надходження відомостей про задеклароване і зареєстроване місце проживання громадян через інформаційну систему ДМС до ДРВ. Окремої уваги потребує забезпечення такої взаємодії з громадами, які використовують власні програмні рішення для ведення реєстрів територіальних громад. 

ДМС і ЦВК спільно з органами місцевого самоврядування доцільно забезпечити належну електронну передачу відомостей незалежно від того, яку інформаційну систему використовує відповідна громада. 

8. Звірка відомостей ДРВ з іншими державними реєстрами та усунення розбіжностей

Розбіжності у персональних даних та відомостях про адреси, що містяться в ДРВ, реєстрах територіальних громад та інших державних інформаційних системах, ускладнюють своєчасне оновлення даних виборців і потребують додаткової перевірки. 

ЦВК спільно з ДМС, органами місцевого самоврядування й органами, відповідальними за ведення відповідних державних реєстрів, доцільно організувати звірку відомостей, насамперед тих, які тривалий час не оновлювалися, містять невідповідності або не можуть бути однозначно зіставлені. Водночас необхідно запровадити єдині вимоги до структури відомостей і порядку зазначення адрес, зокрема назв населених пунктів, вулиць, номерів будинків та інших елементів адреси. Виявлені розбіжності слід усувати насамперед у державному реєстрі або інформаційній системі, з якої надходять відповідні відомості, з подальшою передачею уточнених даних до ДРВ. При цьому внесенню змін до Реєстру має передувати перевірка причин виявлених розбіжностей та достовірності відповідних відомостей.

9. Ідентифікація виборців 

Неповні або неузгоджені відомості про виборців можуть ускладнювати їх ідентифікацію та зіставлення даних ДРВ з даними інших державних інформаційних систем. 

Верховній Раді України доцільно законодавчо врегулювати можливість використання РНОКПП та УНЗР (за наявності) разом з іншими персональними даними для точнішої ідентифікації виборців, а ЦВК спільно з органами, відповідальними за функціонування відповідних державних інформаційних систем, — забезпечити впровадження відповідного механізму після ухвалення необхідних законодавчих змін. Водночас відсутність УНЗР сама по собі не повинна бути підставою для встановлення додаткових вимог до документів, які подають громадяни для перевірки чи уточнення відомостей у ДРВ. 

10. Повнота відомостей про громадян, які досягають 18-річного віку

Наявні способи надходження до ДРВ відомостей про громадян, які досягають 18-річного віку, потребують додаткового аналізу, щоб з’ясувати, чи забезпечують вони повне і своєчасне включення таких осіб до Реєстру. 

ЦВК спільно з ДМС та іншими органами, відповідальними за функціонування відповідних державних інформаційних систем, доцільно проаналізувати, чи охоплюють чинні джерела та порядок передачі відомостей усіх громадян, які досягають виборчого віку. У разі виявлення прогалин необхідно визначити додаткові джерела інформації та законодавчі й технічні зміни, необхідні для своєчасного включення відомостей про таких громадян до ДРВ.

11. Повнота і своєчасність надходження до ДРВ відомостей про смерть

Неповнота або затримки в надходженні до ДРВ відомостей про смерть громадян можуть бути пов’язані зі складнощами її державної реєстрації, зокрема у випадках, коли необхідне встановлення факту смерті в судовому порядку або ідентифікація загиблої особи. 

Міністерству юстиції, ЦВК, Державній судовій адміністрації й органам ДРАЦС доцільно проаналізувати причини можливих затримок, повноту відомостей, які надходять до Реєстру після державної реєстрації смерті, та можливості вдосконалення інформаційної взаємодії з судовими інформаційними системами. Окрему увагу необхідно приділити достатності персональних даних для однозначної ідентифікації померлої особи і забезпеченню можливості уточнення неповних або суперечливих відомостей до внесення відповідних змін у ДРВ.

12. Повнота відомостей про смерть громадян України за кордоном

Інформація про смерть громадян України за кордоном може надходити до ДРВ із різних передбачених законодавством джерел, але потребує додаткової оцінки питання про те, чи забезпечує чинний порядок надходження відомостей відображення в Реєстрі всіх таких випадків. Зокрема, якщо смерть зареєстрована компетентним органом іноземної держави, а родичі чи інші особи не звернулися до українських органів, відповідні відомості можуть не потрапити до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Міністерству закордонних справ, Міністерству юстиції й ЦВК за участю закордонних дипломатичних установ доцільно проаналізувати чинний порядок надходження відповідних даних, зокрема через Державний реєстр актів цивільного стану громадян. За результатами такого аналізу необхідно визначити, у яких випадках інформація про смерть громадян України за кордоном може не надходити до ДРВ, і за потреби вдосконалити порядок взаємодії між відповідними органами. Окремої уваги потребує достатність ідентифікаційних даних для зіставлення отриманих відомостей із записами Реєстру.

13. Відновлення та перевірка відомостей про місце проживання після перерв у їх передачі

Тривала окупація окремих територій і припинення роботи відповідних органів могли призвести до накопичення відомостей про зміну зареєстрованого місця проживання громадян, які не були своєчасно передані до ДРВ. 

ЦВК і ДМС спільно з органами реєстрації місця проживання та відповідними місцевими адміністраціями доцільно оцінити повноту таких відомостей, приділивши окрему увагу територіям, окупованим із 2014 року, та громадам, де інформацію до Реєстру тривалий час не передавали. Під час відновлення інформаційної взаємодії необхідно забезпечити надходження всіх накопичених відомостей про зміну місця проживання громадян, збереження послідовності таких змін та перевірку повноти отриманих даних. Це дозволить уникнути ситуацій, коли до ДРВ надходить лише остання інформація про місце проживання без урахування попередніх змін.

III. Переміщення населення і доступність процедур

14. Використання відомостей про ВПО під час підготовки виборів

Знеособлені узагальнені дані про кількість осіб, взятих на облік як ВПО, можуть бути корисними ЦВК, органам ведення ДРВ й органам місцевого самоврядування для оцінювання кількості ВПО в окремих громадах, прогнозування навантаження на органи ДРВ і виборчі дільниці та планування інформаційних заходів. Водночас ці дані не завжди відображають фактичну кількість ВПО, які проживають у відповідній громаді. Оскільки адреса, зазначена в довідці ВПО, може не відповідати фактичному місцю проживання особи, такі відомості не слід використовувати для зміни виборчої адреси чи визначення місця голосування без відповідного звернення самого виборця.

15. Уточнення відомостей про місце проживання у реєстрах територіальних громад

Не всі розбіжності у відомостях про зареєстроване або задеклароване місце проживання можна усунути шляхом звірки з іншими державними реєстрами. В окремих випадках підтвердження таких відомостей потребує додаткових документів, які можуть зберігатися лише в паперовій формі. Громадяни, які перебувають за кордоном, також можуть потребувати виправлення помилок у відомостях про своє зареєстроване чи задеклароване місце проживання в Україні. 

Органам місцевого самоврядування й органам реєстрації місця проживання за участю ДМС у межах її повноважень доцільно забезпечити зрозумілі й доступні способи уточнення таких відомостей, зокрема можливість електронного звернення у випадках, передбачених законодавством, зі збереженням можливості особистого звернення. Водночас громадянам необхідно чітко пояснювати, які саме дані потребують уточнення, для чого це потрібно і як це зробити.

16. Доступні способи перевірки й уточнення відомостей у ДРВ

Окремі групи виборців, зокрема ВПО, маломобільні особи, громадяни з недостатніми цифровими навичками, а також ті, хто втратив документи або не має доступу до архівів на тимчасово окупованих територіях, можуть поставати перед додатковими труднощами під час перевірки й уточнення відомостей у ДРВ. 

ЦВК та органам ведення ДРВ доцільно забезпечити доступні й зрозумілі способи перевірки та уточнення даних як в електронній формі, так і шляхом особистого звернення. Виборці повинні мати можливість отримати інформацію про своє включення до Реєстру, виборчу адресу та порядок виправлення виявлених неточностей. 

У співпраці з органами місцевого самоврядування, ЦНАПами та центрами надання безоплатної правничої допомоги варто організувати консультації для доступного пояснення змісту процедур перевірки й уточнення відомостей у ДРВ і допомоги в користуванні відповідними сервісами. Громадянам, які втратили документи або мають труднощі з їх оформленням, слід також надавати інформацію про порядок відновлення документів і звернення до компетентних органів. Для тих, хто не може особисто звернутися до відповідних установ, за можливості варто передбачити виїзні консультації та інші доступні форми допомоги.

17. Підготовка органів ДРВ до збільшення кількості звернень виборців

Після призначення виборів кількість звернень до органів ведення ДРВ може суттєво зрости, особливо напередодні завершення встановлених законом строків для перевірки та уточнення відомостей. 

Саме тому ЦВК спільно з органами ведення ДРВ та органами, у структурі яких вони функціонують, доцільно заздалегідь оцінити очікуване навантаження й забезпечити належну організацію прийому виборців і розгляду їхніх звернень. Зокрема, необхідно визначити потребу в додаткових працівниках, перерозподілі обов’язків та, за потреби, збільшенні тривалості прийому громадян. Водночас важливо завчасно інформувати виборців про порядок і строки перевірки та уточнення відомостей у ДРВ, щоб вони не відкладали звернення на останні дні та не створювали надмірного навантаження на відповідні органи.

IV. Публічний контроль та участь політичних партій

18. Удосконалення публічного контролю за веденням ДРВ

Чинний порядок публічного контролю за веденням ДРВ потребує подальшого законодавчого вдосконалення, зокрема щодо повноважень політичних партій і розмежування контролю за веденням Реєстру та перевірки списків виборців під час виборчого процесу. 

Верховній Раді України доцільно вдосконалити законодавче регулювання публічного контролю за веденням ДРВ, зокрема розглянути можливість його здійснення уповноваженими представниками політичних партій безпосередньо в територіальних підрозділах (органах) ведення Реєстру, визначити обсяг доступних їм відомостей, порядок повідомлення про виявлені невідповідності та строки розгляду відповідних звернень. Водночас необхідно передбачити інформацію належні гарантії захисту персональних даних виборців і відповідальність за їх використання не за призначенням. 

ЦВК у співпраці з політичними партіями варто підготувати практичні роз’яснення й навчальні матеріали щодо порядку здійснення публічного контролю за ДРВ і перевірки списків виборців.

19. Підготовка кадрового резерву виборчих комісій

Можливості політичних партій щодо залучення кандидатур до складу виборчих комісій істотно відрізняються залежно від регіону, особливо на територіях, які постраждали внаслідок війни та масштабного переміщення населення. 

Політичним партіям доцільно завчасно оцінити потребу в кандидатурах до складу виборчих комісій у різних регіонах, відновити зв’язок з людьми, які мають досвід роботи у виборчих комісіях, сформувати кадровий резерв та організувати підготовку нових кандидатів. Для цього варто використовувати навчальні й методичні матеріали ЦВК, а також інші доступні можливості для підготовки членів виборчих комісій.

20. Участь партій в інформуванні виборців

Політичні партії можуть долучатися до інформування громадян про способи перевірки й уточнення відомостей у ДРВ, однак така діяльність не повинна підміняти повноважень органів, відповідальних за ведення Реєстру. Основним джерелом офіційної інформації мають залишатися ЦВК та інші уповноважені державні органи. 

ЦВК і громадські організації можуть готувати роз’яснення та практичні інструкції, які політичні партії використовуватимуть для інформування виборців. При цьому важливо забезпечити точність і достовірність поширюваної інформації, політичну неупередженість офіційних повідомлень та дотримання встановлених законодавством вимог до фінансування, звітності й маркування відповідних матеріалів.

V. Комунікація з виборцями та співпраця з медіа

21. Поетапне інформування про перевірку й уточнення даних

Наразі, в умовах тривалої перерви у проведенні виборів, кількість звернень до органів ДРВ залишається невеликою. Серед можливих причин — відсутність у громадян нагальної потреби перевіряти свої дані за відсутності виборів, а також недостатня поінформованість про доступні способи їх перевірки й уточнення. 

ЦВК та органам ДРВ за участю органів місцевого самоврядування, медіа й громадських організацій варто завчасно проводити роз’яснювальну роботу, посилюючи її інтенсивність після призначення виборів. Для цього необхідно поєднувати різні способи інформування з урахуванням потреб і можливостей окремих груп виборців. Повідомлення мають пояснювати, чому важливо перевірити свої дані, як це зробити й куди звернутися в разі виявлення неточностей. Водночас основну інформаційну кампанію не варто відкладати на останні тижні перед голосуванням.

22. Інформування ВПО про перевірку й уточнення відомостей у ДРВ

Частина ВПО побоюється, що перевірка або уточнення відомостей у ДРВ може вплинути на отримання соціальних виплат чи збереження статусу внутрішньо переміщеної особи. 

ЦВК у співпраці з радами ВПО, органами соціального захисту, місцевого самоврядування, громадськими і благодійними організаціями доцільно підготувати окремі роз’яснення для цієї категорії виборців та поширювати їх через установи й організації, до яких регулярно звертаються ВПО. Особливу увагу слід приділити розмежуванню процедур уточнення відомостей у ДРВ та зміни зареєстрованого місця проживання, пояснивши їхні правові наслідки. Водночас необхідно наголошувати, що перевірка виборчих даних не пов’язана з умовами отримання соціальних виплат і не повинна використовуватися як засіб впливу на рішення громадян щодо їх оновлення.

23. Регіональні особливості інформаційного середовища

Способи отримання інформації відрізняються залежно від регіону, віку громадян і доступності цифрових технологій. Тому використання однакових способів інформування не завжди дозволяє охопити всі групи виборців. 

ЦВК за участю органів місцевого самоврядування, регіональних медіа і громадських організацій доцільно завчасно вивчити особливості місцевого інформаційного середовища й врахувати їх під час планування інформаційної кампанії. Залежно від потреб відповідних груп виборців варто поєднувати інформування через інтернет-ресурси та соціальні мережі з поширенням повідомлень на телебаченні, радіо, в друкованих матеріалах і шляхом безпосереднього спілкування з громадянами.

24. Забезпечення регіональних медіа достовірною інформацією та ресурсами для її поширення

Регіональні медіа можуть відігравати важливу роль в інформуванні виборців про перевірку й уточнення відомостей у ДРВ. Водночас для підготовки якісних інформаційних матеріалів вони потребують доступу до достовірних відомостей, зрозумілих роз’яснень і належного фінансового забезпечення. 

Тому організаторам інформаційної кампанії, зокрема ЦВК, доцільно забезпечувати медіа перевіреною інформацією про ДРВ, відповідями на поширені запитання, практичними інструкціями для виборців і можливістю оперативно уточнювати необхідні відомості. Окремо варто передбачити фінансування підготовки роз’яснювальних публікацій, відео, інфографіки та регіональних інформаційних проєктів, зокрема за можливої підтримки міжнародних партнерів. Така співпраця має відбуватися на прозорих умовах, із належним маркуванням матеріалів та збереженням незалежності медіа у визначенні їхнього змісту й форми подання.

Матеріал створено в рамках проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.