21–22 серпня 2026 року Центральна виборча комісія та Громадянська мережа ОПОРА провели стратегічний воркшоп «Актуальні дані — доступні вибори», присвячений стану Державного реєстру виборців (ДРВ), доступності процедур для виборців і пріоритетам підготовки Реєстру до майбутнього виборчого процесу. 

ЦВК та ОПОРА представили власні аналітичні, дослідницькі й практичні напрацювання щодо функціонування і подальшого розвитку ДРВ. Учасники працювали над питаннями кадрової й інституційної спроможності системи ДРВ, актуалізації даних і розвитку міжреєстрової взаємодії, доступності процедур та електронних сервісів, зокрема для виборців за кордоном, комунікації з різними групами виборців, а також публічного контролю й аудиту даних Реєстру. Окрему увагу приділили пріоритетним законодавчим і цифровим змінам, а також рішенням, які можуть бути підготовлені та реалізовані завчасно, до початку майбутнього виборчого процесу.  

Результатом воркшопу стало формування розуміння того, що забезпечення актуальності даних ДРВ потребує комплексного поєднання правових, організаційних і технологічних заходів. За підсумками обговорення було узагальнено пріоритетні заходи та ключові висновки, що передбачають удосконалення законодавства і практики його застосування, розвиток цифрових інструментів та посилення організаційної спроможності системи ведення Реєстру.

Пріоритетні заходи, щодо спільної реалізації яких учасники воркшопу досягли згоди 

  • Законодавство й інші заходи. Доопрацювати законодавчі пропозиції, обговорені під час стратегічного воркшопу, щодо вдосконалення виборчого законодавства, у тому числі Закону України «Про Державний реєстр виборців», зокрема у частині підвищення точності та достовірності персональних даних Реєстру, спрощення взаємодії виборців з органами Реєстру, посилення спроможності розпорядника Реєстру реагувати на безпекові ризики та розвиток електронної інформаційної взаємодії.

  • Процедури для виборців за кордоном. Продовжити роботу над чіткішим нормативним урегулюванням і спрощенням процедури зміни виборчої адреси виборців, які проживають або перебувають за межами України.
  • Сервіси й комунікація. Продовжити обмін ідеями, напрацьованими підходами,  результатами досліджень тощо із питань, пов'язаних із побудовою комунікацій на післявоєнних виборах, що сприяє виконанню та досягненню мети Комунікаційної стратегії ЦВК, а також щодо зручності сервісів ДРВ.
  • Публічний контроль. Додатково опрацювати питання можливого вдосконалення механізму публічного контролю за веденням ДРВ й необхідності запровадження інших механізмів перевірки правильності записів Реєстру, зокрема з урахуванням міжнародного досвіду, а також досвіду функціонування аналогічних інформаційних систем. Проаналізувати доцільність та ефективність оприлюднення додаткових знеособлених відомостей із належними правовими й безпековими запобіжниками.

Заходи, які реалізують Громадянська мережа ОПОРА та Центральна виборча комісія

ЦВК:

  • Регіональні й територіальні представництва ЦВК. Комісія напрацьовує концептуальні підходи до створення та функціонування представництв; триває робота над відповідною Концепцією. Однак представництва розглядаються як довгострокова перспектива, а їх утворення не означатиме негайного покладення на них повноважень відділів ведення ДРВ. Відповідне рішення з метою забезпечення безперервності роботи Реєстру буде прийняте лише після початку повноцінного функціонування представництв. Водночас дія відповідної норми Закону України «Про Центральну виборчу комісію» наразі зупинена, що унеможливлює їх фактичне створення.
  • Міжреєстрова взаємодія. У Комісії триває робота над питаннями побудови електронної інформаційної взаємодії АІКС «Державний реєстр виборців» з іншими державними інформаційними системами. Зокрема, ЦВК вивчає можливість організації та проведення цільової верифікації з реєстрами територіальних громад.

ОПОРА:

  • Аудит даних ДРВ. Представники Громадянської мережі ОПОРА порушили питання аудиту даних ДРВ, який потребує окремого законодавчого врегулювання. Утім, до запровадження такого аудиту необхідно підготувати концепцію його проведення, визначивши мету, предмет, періодичність, порядок проведення, коло залучених суб’єктів, умови доступу до інформації, гарантії незалежності та захисту даних, а також порядок використання результатів. Предмет аудиту має визначатися з урахуванням залежності якості даних ДРВ від даних інших державних реєстрів. Аудит може також охоплювати повноту, достовірність і своєчасність оновлення інформації в інших державних реєстрах, з яких надходять відомості про виборців, та порядок інформаційної взаємодії з ДРВ. Остаточний обсяг перевірки доцільно визначити після аналізу міжнародного досвіду та консультацій із власниками відповідних інформаційних систем. Оприлюднення додаткових знеособлених відомостей може розширити можливості аудиту і публічного контролю. При цьому слід оцінити допустимий рівень деталізації, який дає змогу виявляти аномалії, але не створює ризиків для персональних даних і національної безпеки. Під час оприлюднення таких показників слід пояснювати методику їх формування й обмеження у використанні. Зокрема, необхідно враховувати, що відомості ДРВ відображають зареєстровану виборчу адресу, яка через переміщення населення не завжди відповідає фактичному місцю проживання або перебування виборців. 

Ключові висновки

1. Спроможність органів ДРВ. Територіальні представництва ЦВК.

  • Учасники заходу обговорили, що органи ведення ДРВ загалом зберегли досвідчених працівників і спроможність виконувати поточні завдання, однак укомплектованість частини відділів залишається недостатньою. З 1096 передбачених посад зайнята 851 (78%); у 62 відділах бракує щонайменше половини штатної чисельності, а повністю укомплектованими є 140 із 294 відділів, що працюють у звичайному режимі. Наявної кількості працівників може бути недостатньо в умовах істотного зростання навантаження під час виборчого процесу.

  • Підготовка органів ведення ДРВ до прогнозованого зростання навантаження потребує завчасного визначення їхніх матеріально-технічних та інфраструктурних потреб з урахуванням фактичного стану. Відповідні потреби мають бути враховані під час бюджетного планування на державному й місцевому рівнях і забезпечені належним фінансуванням. Йдеться, зокрема, про резервне живлення, обладнання та відновлення інфраструктури. Разом з тим, кількість працівників органів ДРВ має відповідати вимогам, установленим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 943, а їхню професійну компетентність слід постійно підвищувати, зокрема шляхом проведення навчань, тренінгів тощо. 
  • За результатами обговорення учасники підтримали доцільність після відновлення дії норми статті 35 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» поетапного створення представництв ЦВК як способу вдосконалення територіальної організації системи адміністрування виборів. Функціонування таких представництв може, зокрема, сприяти посиленню професійної координації й інституційної самостійності органів ведення ДРВ. Водночас запровадження нової системи представництв не має призводити до зупинення або ускладнення процесів ведення ДРВ. Повноваження органів Реєстру можуть бути покладені на представництва виключно після налагодження їхньої діяльності та забезпечення необхідної організаційної, кадрової й ресурсної спроможності.

2. Періодичне поновлення ДРВ та якість даних

  • Учасники заходу обговорили чинну систему періодичного поновлення даних ДРВ і доцільність її збереження концептуально. При цьому йшлося про потребу її вдосконалення шляхом трансформування в централізовану електронну інформаційну взаємодію державних реєстрів. Надходження відомостей про виборців із різних джерел сприятиме підвищенню актуальності бази даних Реєстру.

  • Учасники мали спільну позицію щодо електронної інформаційної взаємодії державних реєстрів на централізованому рівні як пріоритетного способу актуалізації бази даних Реєстру, а безпосереднє періодичне подання органам ведення Реєстру відомостей про виборців — як механізму, що використовуватиметься у разі технічної недоступності взаємодії на центральному рівні, відсутності інтеграції або в разі виникнення потреби в додатковому уточненні отриманих даних.
  • Учасники обговорили подані парламентській робочій групі пропозиції, спрямовані на  підвищення точності ідентифікації та погодилися з доцільністю пропозицій щодо розширення законодавчо встановленого переліку ідентифікаційних даних про виборця, зокрема доповнення його реквізитами, які дають можливість точно й однозначно ідентифікувати особу. Якщо отриманих відомостей недостатньо для однозначної ідентифікації особи або вони не узгоджуються з даними ДРВ, зміни до Реєстру потрібно вносити лише після додаткової перевірки органом ведення ДРВ.
  • З метою уникнення розбіжностей між відомостями ДРВ й інших державних інформаційних систем доцільно продовжити опрацювання питань щодо верифікації даних із відповідними реєстрами, у тому числі з реєстрами територіальних громад — наприклад, щодо єдиних підходів до зазначення назв адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів, вулиць, номерів будинків та інших елементів адреси. Також учасники воркшопу порушували питання необхідності додаткового правового врегулювання надходження до ДРВ відомостей про смерть громадян України за кордоном. Були розглянуті відповідні законодавчі напрацювання.
  • Учасники обговорили можливість використання як додаткових аналітичних джерел знеособлених узагальнених даних про внутрішньо переміщених осіб та інформації від мобільних операторів. Такі дані можуть допомагати оцінювати територіальне розміщення населення, прогнозувати навантаження на органи ДРВ і виборчі дільниці та планувати інформаційні заходи. Водночас через можливу неповноту, обмежену актуальність і відсутність однозначного зв’язку з конкретним виборцем вони не є та не можуть бути правовою підставою для зміни персональних даних виборця або його виборчої адреси.

3. Сервіси ДРВ та взаємодія з Порталом «Дія»

  • Учасники заходу обговорили зручність і зрозумілість інтерфейсу сервісів ДРВ, а також надання ними виборцю однозначної інформації та зрозумілого алгоритму подальших дій. Одне з обговорених удосконалень уже реалізовано: під час перевірки включення до Реєстру зазначення виборчої адреси більше не є обов’язковою умовою для отримання результату пошуку, а сама адреса використовується для уточнення ідентифікації у випадках збігу інших персональних даних виборців. Особистий кабінет виборця має безпосередньо відображати інформацію про включення виборця до ДРВ, його виборчу адресу й дільницю, до якої він віднесений, а повідомлення про технічну помилку або негативний результат — пояснювати за можливості причину та порядок подальших дій.

  • Також під час воркшопу учасники обговорили можливість використання Порталу «Дія» як додаткового каналу взаємодії виборців із ДРВ. Це відповідає очікуванням значної частини громадян: за результатами опитування ОПОРИ серед громадян, які готові оновлювати свої дані, 76% бажають робити це через застосунок «Дія». Водночас запровадження відповідних процедур потребує належного правового й технічного врегулювання, надійної електронної ідентифікації, узгодження з інформаційними системами ЦВК, захисту персональних даних і попереднього тестування. При цьому електронний канал має доповнювати, а не замінювати інші доступні способи звернення до органів ДРВ.

4. Доступність виборчих процедур для громадян за кордоном

  • Учасники заходу ознайомилися з технічними напрацюваннями фахівців ЦВК, виконаними з метою попередньої перевірки технічної можливості запровадження сервісу активної реєстрації виборців у ДРВ — з огляду на пропозиції ЦВК щодо повоєнних виборів. Такі напрацювання підтвердили відповідну технічну можливість, однак застосування активної реєстрації та доопрацювання сервісів ДРВ потребують законодавчого врегулювання відповідної процедури. До прийняття такого законодавчого акта доцільно опрацьовувати питання щодо пошуку оптимальних технічних рішень, зокрема щодо стабільності їх роботи, зрозумілості для користувачів і спроможності опрацьовувати прогнозовану кількість звернень.

  • У контексті поданих ЦВК пропозицій відомості про місце перебування виборців, отримані під час активної реєстрації, є джерелом для оцінювання потреби в утворенні додаткових закордонних виборчих дільниць. Такі дані дають змогу орієнтовно визначити концентрацію виборців на окремих територіях та оцінити прогнозоване навантаження на окремі виборчі дільниці. Водночас рішення про кількість та місця утворення закордонних виборчих дільниць необхідно приймати з урахуванням сукупності чинників, зокрема наявності придатних приміщень, транспортної доступності, безпекової ситуації та позиції компетентних органів держави перебування.
  • Також учасники заходу обговорили чинний порядок зміни виборчої адреси, який має певні відмінності для виборців в Україні та за кордоном. Виборці, які проживають в Україні, можуть визначити іншу виборчу адресу на підставі заяви без подання документів, що підтверджують таку зміну (частини третя, четверта статті 8 Закону України «Про Державний реєстр виборців»), тоді як виборці за кордоном за усталеною практикою повинні документально підтверджувати відповідні зміни. У зв'язку з цим доцільно опрацювати можливість поширення на виборців за кордоном порядку визначення виборчої адреси без подання підтверджувальних документів, а також визначити, які зміни можуть бути реалізовані на рівні актів ЦВК, а які потребують законодавчого врегулювання. Також варто додатково опрацювати необхідність перегляду встановлених на законодавчому рівні обмежень, пов’язаних зі зміною виборчої адреси за фактичним місцем проживання (за заявою виборця не частіше 1 разу на рік), оскільки в умовах активізації міграційних процесів ці обмеження можуть стати на заваді реалізації громадянами України своїх виборчих прав.
  • Офіційні відкриті дані держав перебування можуть використовуватися як додаткове джерело для оцінювання концентрації громадян України на окремих територіях. Систематизація цих даних може бути корисною для попереднього планування виборчої інфраструктури та інформаційних заходів. Водночас такі дані істотно відрізняються за датою формування, рівнем територіальної деталізації, віковими категоріями та правовим статусом охоплених осіб, тому їх не можна використовувати як точні відомості про кількість виборців у конкретній місцевості.

5. Комунікація щодо перевірки й актуалізації даних

  • Учасники обговорили важливість належної поінформованості виборців про необхідність перевірки й актуалізації даних у ДРВ щодо себе та погодилися щодо подальшої спільної взаємодії в контексті обміну інформацією, результатами досліджень, даними та сформованими позиціями щодо комунікації з виборцями задля адаптування їх до поведінкових характеристик і потреб різних груп: внутрішньо переміщених осіб, молоді, виборців за кордоном та інших, що сприятиме досягненню мети Комунікаційної стратегії ЦВК. Учасники відзначили, що ефективна комунікація з виборцями може відбуватися із залученням державних органів, органів місцевого самоврядування й організацій громадянського суспільства, які безпосередньо взаємодіють із відповідними групами громадян. Така комунікація має бути поетапною та поєднувати різні способи інформування і взаємодії, а повідомлення — не лише інформувати про необхідність перевірки й актуалізації даних, а й пояснювати громадянам практичне значення цих дій та містити зрозумілий алгоритм процедур.

  • Учасники заходу обговорили доцільність попередньої перевірки повідомлень і цифрових сервісів перед початком масштабних кампаній. За потреби таку перевірку можна здійснювати з використанням фокус-груп або обмеженого тестування інформаційних матеріалів для оцінювання їхньої зрозумілості, зручності тощо. Отримані результати, зокрема, можуть бути враховані під час реалізації Комунікаційної стратегії ЦВК на повоєнних виборах.

6. Публічний контроль за веденням ДРВ

  • Практика застосування чинного механізму публічного контролю не засвідчила його належної результативності.

  • Розширення обсягу даних, доступних політичним партіям, саме по собі не забезпечує дієвості публічного контролю. Вдосконалення механізму контролю варто зосередити на чіткому визначенні предмета перевірки, порядку і строків розгляду повідомлень про можливі невідповідності у відомостях ДРВ, інформуванні заявника про результати й гарантіях захисту персональних даних. Для практичного застосування цього механізму необхідно забезпечити політичні партії зрозумілими роз’ясненнями про його мету, можливості й порядок використання. 

7. Перевірка (аудит) даних ДРВ

  • Учасники заходу обговорили проблемні питання невідповідності даних реєстру фактичному місцю перебування/проживання виборців, зумовленої масовою міграцією громадян через війну. Йшлося про те, що потрібно не лише запроваджувати дієві механізми, спрямовані на актуалізацію ДРВ, а й працювати над можливими механізмами перевірки/контролю правильності внесених до Реєстру даних. У цьому контексті важливим є аналіз міжнародного досвіду та консультацій із держателями/розпорядниками відповідних інформаційних систем.

  • Будь-які додаткові механізми контролю (аудиту) даних ДРВ потребуватимуть окремого законодавчого врегулювання. Утім, до запровадження аудиту даних ДРВ необхідно підготувати концепцію його проведення, визначивши мету, предмет, періодичність, порядок проведення, коло залучених суб’єктів, умови доступу до інформації, гарантії незалежності та захисту даних, а також порядок використання результатів.

8. Законодавство

  • Законодавче вдосконалення функціонування ДРВ може охоплювати як аспекти, пов’язані з підготовкою та проведенням перших повоєнних виборів, так і питання, що мають постійний характер. Частина відповідних пропозицій уже передана на опрацювання профільній Робочій групі Верховної Ради України. Водночас відсутність необхідних законодавчих змін може обмежувати реалізацію окремих заходів з актуалізації даних виборців, які можна здійснювати вже на цьому етапі.

  • Йдеться, зокрема, про розвиток механізмів періодичного поновлення Реєстру, електронної взаємодії з іншими державними інформаційними системами та спрощення процедур звернення виборців. З огляду на постійний характер функціонування ДРВ, під час подальшого законодавчого опрацювання доцільно врахувати можливість врегулювання таких технічних та організаційних питань незалежно від того, у межах якого саме законодавчого пакета вони будуть врегульовані.
  • Повноваження ЦВК мають відповідати завданням ведення та захисту Реєстру. Законодавчого врегулювання потребують безпосередній доступ ЦВК до державних інформаційних систем, ініціювання перевірки персональних даних, отримання та використання відомостей про РНОКПП для точнішої ідентифікації виборців, а також можливість тимчасового припинення функціонування ДРВ чи обмеження доступу до нього у разі загроз безпеці інформації або стабільності роботи системи. Ці питання відповідають пропозиціям ЦВК щодо внесення змін до законодавства.

Стратегічний воркшоп відбувся в рамках проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.