«Дистанційне подання виборцем заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси Порядком не передбачено». Це цитата з листа Центральної виборчої комісії, що надійшов у відповідь на мій інформаційний запит.

Напередодні 2-го туру президентських виборів до мене звернулася українка Анна Помазанна, що наразі мешкає у Німеччині. Вона перебуває на консульському обліку в посольстві України в ФРН, за останнім і закріплена її виборча адреса.

Перед повторним голосуванням на виборах Президента України Анні необхідно було приїхати до батьків у Харків, де вона проживала та була зареєстрована до переїзду за кордон. Як людина відповідальна, аби не втратити права голосу Анна вирішила скористатися процедурою тимчасової зміни місця голосування. І звернулася до посольства України в Німеччині. Проте там їй відмовили у прийнятті відповідної заяви.

Адже згідно з пп. 2.2. постанови ЦВК №893 від 13 вересня 2012 року «Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси» така заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, приймається органом ведення Реєстру за місцезнаходженням виборчої дільниці, яку він просить визначити місцем його голосування, або органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Виходить, що Анна мала заздалегідь приїхати у Київ до МЗС (подолавши понад 1300 км) або у Харків (за понад 1800 км) та особисто принести заяву до відділу Держреєстру виборців. Потім повернутися до столиці Німеччини. А вже незабаром знову долати цю дистанцію – безпосередньо перед днем повторного голосування.

Вочевидь, така процедура у ХХІ столітті виглядає просто недолугим анахронізмом, тому Анна вирішила позиватися до суду. Проконсультувавшись зі мною через соціальні мережі, вона подала до Московського районного суду м. Харкова (за місцем виборчої дільниці, що розташована поблизу дому її батьків) адміністративну позовну заяву. І подала її дистанційно за допомогою електронного цифрового підпису.

Однак 16 квітня суд відмовив їй у задоволенні позову, зазначивши: «без дотримання процедури щодо тимчасової зміни місця голосування, включення громадян, чия виборча адреса знаходиться за межами України, до списків виборців для голосування на території України, не передбачено».

Апеляційну скаргу вже готували юридичні радники Громадянської мережі ОПОРА, незначні уточнення вносив і громадський омбудсмен. До Другого апеляційного адміністративного суду в Харкові Анна відправила 18 квітня апеляцію електронною поштою. З огляду на резонансність справи, до зали засідань суду 19 квітня завітали представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях Сергій Красноперов та координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого в Харківській області Олександр Міненков.

Утім, незважаючи на це, апеляційний суд залишив скаргу без задоволення, вказавши, що «наведені позивачем причини не є обумовленими та передбаченими законодавством України, яке регулює спірні правовідносини в межах проведення виборів Президента України, за яких встановлюється та існує можливість задовольнити вимоги про зміну виборчої адреси у такий спосіб та за таких обставин». Хоча ніхто й не висловлював вимог щодо зміни виборчої адреси, Анна просила тимчасово змінити місце голосування…

Дівчина, що приїхала 20 квітня до рідного міста, змогла хіба що зробити селфі на фоні виборчої дільниці. Та в інтерв’ю журналістам Анна заявила: «Суфражистки дуже довго боролися (за право голосу), і це робить дане право ще більш значущим для мене. Є й інший момент – це, напевно, перші мої свідомі вибори».

Цікаво, що в Законі України «Про вибори Президента України» (ст. 36-1) говориться про те, що заява щодо неточностей у попередньому списку виборців на закордонній виборчій дільниці невідкладно передається через відповідну закордонну дипломатичну установу України органу ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України.Закордонна дипломатична установа України копію такої заяви також передає органу ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України за допомогою технічних засобів зв’язку.

Однак про подібний механізм щодо заяви про тимчасову зміну місця голосування в Законі, на жаль, не йдеться. І Центральна виборча комісія у своїх документах такий спосіб не передбачила. У відповіді ЦВК від 6 травня на мій запит зазначається: «Дистанційне подання виборцем заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси Порядком не передбачено. При цьому будь-яких рішень, які регламентують процедуру дистанційного подання виборцем до органу ведення Реєстру заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси Комісією не приймалося».

До речі, подібна проблема може виникнути й у тих виборців, виборча адреса яких знаходиться за межами України, та в яких виникне необхідність тимчасово змінити місце голосування на іншу закордонну виборчу дільницю. Відповідно до п.п. 2.4. постанови ЦВК №893 від 13.09.2012 р. їм доведеться особисто везти відповідну заяву в Київ, до органу ведення Реєстру в МЗС України. Добре, якщо з Варшави або Берліну… А якщо з Вашингтону чи Веллінгтону?!

Отже, як на мене, давно настала пора осучаснити дану архаїчну процедуру та за аналогією права надати можливість громадянам України, які живуть за кордоном, подавати заяви про тимчасову зміну місця голосування до органу ведення Державного реєстру виборців через закордонні дипломатичні установи України. І, так само – отримувати відповідні посвідчення у зворотному напрямку. Або забезпечити механізм дистанційного подання таких заяв (та додатків до них) за допомогою електронного цифрового підпису.

До речі, з огляду на те, які черги вишукувалися для подання заяв про тимчасову зміну місця голосування біля органів ведення Держреєстру виборців на минулих виборах Президента України, доцільним вбачається запровадити можливість подання таких заяв дистанційно і для виборців, чия виборча адреса зареєстрована в Україні. Але це вже тема для окремої статті.

P.S.: З даного питання я виступив під час круглого столу «Дотримання виборчих прав громадян під час чергових виборів Президента України 2019 року», що проходив 16 травня у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та був організований спільно Уповноваженим і Громадянською мережею ОПОРА. І додав інформацію про такі ж проблемні питання, які були зафіксовані в Рівненській, Тернопільській, Черкаській та інших областях України, на що вказували громадські омбудсмени ОПОРИ з даних регіонів.

 

 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project