«Усі ми, хто працює в різних європейських країнах на підтримку України, бачимо силу українського громадянського суспільства трансформувати виклики у рішення. ЄС готовий продовжувати підтримувати Україну, щоб демократія тут була сильною та стійкою», — із цього почав свій виступ Гедимінас Навіцкас, заступник посла ЄС в Україні, на міжнародній конференції «Демократія попри все: від викликів до можливостей», що відбулася в Києві 24–25 вересня. 

Дипломат зауважив, що партнери розуміють виклики, які постануть перед Україною під час перших повоєнних виборів: «У 2026 році ми бачимо великий прогрес у просуванні електоральних реформ. Ми спостерігаємо за тим, як працює парламентська робоча група, співпрацюємо з ЦВК, громадськими організаціями та суспільством і намагаємося знайти відповіді на найбільш нагальні питання й працювати інклюзивно». 

Він підкреслив, що зараз дуже важливо не втратити момент і продовжувати роботу над реалізацією реформ. «Потрібно продовжувати цю роботу не лише для того, щоб закласти базу для наступних виборів. Це також буде сильний меседж в плані європейської інтеграції України, над якою ми щодня працюємо».

Мартін Оберг, Надзвичайний та Повноважний посол Швеції в Україні, наголосив: «Досвід Швеції показує, що стійкість інституцій дуже важлива для стабільності, але особливо важлива у часи кризи. Інституції створюють довіру, дозволяють вистояти у часи невідомості й нагадують, чому ця робота дуже важлива. Ми говоримо не лише про вибори і результати — ми тут, щоб говорити про інституції, як нам зберегти й розвинути їх у складні часи. Сильна виборча система, координація інституцій і витривалість дуже важливі».

Олег Діденко, голова Центральної виборчої комісії, підкреслив: «Збереження демократії в Україні навіть в умовах воєнного стану з урахуванням усіх обмежень і відновлення, особливо електоральної демократії після завершення воєнного часу, — це запорука не тільки верховенства права, забезпечення прав людини, економічної стабільності, благополуччя держави, а й нашого виживання. У нас немає іншого шляху». 

Говорячи про готовність ЦВК до перших повоєнних виборів, Діденко зауважив: «Готовність не виникне з нічого у момент завершення воєнного стану, професійна команда не з'явиться в день оголошення виборів, довіра не з'явиться з відкриттям дільниць. Над цим потрібно працювати вже сьогодні», — підсумував Діденко. 


Протягом першого дня конференції учасники говорили про те, які елементи української електоральної демократії забезпечили її стійкість до початку повномасштабної війни і які уроки слід врахувати під час підготовки майбутніх виборів. Окремі панельні дискусії були присвячені стійкості органів адміністрування виборів в умовах невизначеності й трансформації гарантій виборчих прав з огляду на нові виклики та загрози.

«Наступні вибори стануть першим серйозним випробуванням української демократії після війни. Рішення, ухвалені завчасно, дають державним інституціям час на підготовку», — підкреслив Гіо Кобахідзе, директор Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні. На його думку, ті самі рішення, ухвалені пізніше, призведуть до необхідності імпровізувати. Крім того, ці рішення вже є частиною зобов’язань України в межах процесу вступу до ЄС, зокрема Дорожньої карти з функціонування демократичних інституцій (FDI Roadmap) та Кластера 1, і до настання першого невиконаного дедлайну щодо виборчих реформ залишилося лише три місяці. 

Головний радник Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Пітер Ербен зауважив, що під час повномасштабної війни ЦВК разом із партнерами зберегла виборчу інфраструктуру, професійні кадри та готовність системи до відновлення виборчих процесів. Він також відзначив зрілість міжнародного партнерства та лідерську роль ЦВК у координації допомоги. Після припинення діяльності USAID інші донори, посольства та європейські партнери почали шукати можливостей компенсувати втрату фінансування. 

Ольга Коцюруба, старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА, зауважила, що ключовим досягненням попереднього періоду (2019–2025 роки) є відновлення і становлення виборчої доброчесності. Серед втрачених можливостей вона назвала невиконання рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ щодо нового медійного законодавства та фінансування виборів у процесі розробки законодавства для повоєнних виборів. 

Відповідаючи на запитання про те, як змінюється вплив громадського сектору на перебіг виборчої реформи, Ольга Коцюруба розповіла, що ОПОРА підготувала звіт з аналізом стану виконання Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій, який продемонстрував, що розділ про вибори виконаний менш ніж на 20%. 

«Наша критика спрямована насамперед у бік парламенту, тому що Центральна виборча комісія зі свого боку внесла ці пропозиції. Ми бачимо, що процес далі ніби рухається, але видимих результатів немає», — додала юристка. 

Врешті, Ольга Коцюруба звернула увагу на те, що Україна може опинитися в стані, коли виборчий процес доведеться проводити без системних змін до законодавства: «Уже не вийде, як в ковідні часи, врегулювати частину питань на рівні постанов ЦВК, тому що цих недоліків є дуже багато». 

Другий день конференції був присвячений темі євроінтеграції. Учасники панельних дискусій міркували над тим, які реформи є критично важливими для виконання євроінтеграційних зобов’язань України у сфері виборів. 

Радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк звернув увагу на питання, які зараз потребують вирішення: «Передусім це аудит та актуалізація даних Державного реєстру виборців, особливо в контексті масштабного переміщення громадян під час війни. Також є питання щодо гарантій незалежності Центральної виборчої комісії та удосконалення процедури її формування з метою посилення безперервності, професіоналізму та доброчесності, як це передбачено Дорожньою картою. Це особливо актуально з огляду на наближення завершення строку повноважень членів чинного складу ЦВК. Водночас це питання поки не стало предметом належної уваги: відповідних напрацювань наразі немає, а предметна дискусія щодо можливих законодавчих рішень фактично ще не розпочалася. Третє питання стосується медіа, передвиборної агітації та політичної реклами. Тут є напрацювання, але, з огляду на відповідне регулювання Європейського Союзу, це питання вимагатиме ще значних зусиль і часу для роботи».

Романюк нагадав, що з кінця минулого року в межах парламентської робочої групи були формалізовані механізми, які обговорювалися ще у 2023–2024 роках на майданчику Центральної виборчої комісії. Водночас із березня темп роботи парламентської робочої групи помітно знизився, — додав він.

Серед заходів, для яких визначені конкретні строки виконання, Павло Романюк назвав удосконалення регулювання медіа у виборчому процесі, приведення законодавства у відповідність до права ЄС у сфері політичної реклами, а також удосконалення законодавства про політичні партії. Окремо він наголосив на необхідності реалізації передбаченого Дорожньою картою заходу щодо удосконалення процедури формування Центральної виборчої комісії з метою посилення її безперервності, професіоналізму та доброчесності.

Окрема дискусія була присвячена ролям ключових інституцій, які відповідають за реалізацію виборчих і політичних реформ. До обговорення долучилися, зокрема, голова НАЗК, представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення, радник голови ЦВК та інші посадовці.

Радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Богдан Мохончук звернув увагу, що, крім необхідності змін до законодавства про політичне фінансування і відповідальність за порушення його правил, а також про політичні партії, великим викликом для України залишається використання криптовалют. «Закон про віртуальні активи в нас відтермінований до завершення воєнного стану. Бюро економічної безпеки також має ідеї щодо врегулювання роботи з віртуальними активами в межах кримінальних проваджень, бо зараз правоохоронні органи зв'язані своїми повноваженнями», — пояснив він.

На його думку, питання криптовалюти не можна відтерміновувати, оскільки воно стосується і FIMI (іноземні інформаційні маніпуляції та втручання), і фінансування, і загалом обігу активів на території України. Юрист також зауважив, що необхідно врегулювати, хто має опікуватися протидією FIMI на постійній основі та дати законодавче визначення цьому поняттю. З його слів, потрібен орган, який би об'єднував інші структури, їхню компетенцію й експертизу в цій сфері, а також на постійній основі моніторив і попереджав про можливі форми втручання.

Стан і майбутнє багатопартійної демократії в Україні обговорили депутати від різних партій: «Слуги народу», «Батьківщини», «Європейської солідарності» та «УДАРу». Вони міркували про те, які конкретні кроки партії можуть реалізувати вже зараз, у воєнний міжвиборчий період, щоб відновити довіру виборців, і що з цього реалістично встигнути до завершення війни.

Захід організували Центральна виборча комісія України (ЦВК), Громадянська мережа ОПОРА та Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) спільно з Академією електронного управління, Академією Фольке Бернадотта (FBA), Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (International IDEA), Національним демократичним інститутом (NDI), Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) та Центром політико-правових реформ (ЦППР).

Конференція відбулася за підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Спільне формування готовності та стійкості виборчих процесів (BEPART)», Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA) в рамках проєкту «Плюралістичні та доброчесні вибори в Україні (PACE)», Департаменту закордонних справ і торгівлі Ірландії в рамках проєкту «Інклюзивні діалоги для демократичної реформи в Україні», Міжнародного центру Олофа Пальме (OPC), Шведського міжнародного ліберального центру (SILC), Міжнародної фундації Партії Центру (CIS) та Християнсько-демократичного міжнародного центру (KIC). Погляди та думки, висловлені в межах цього заходу, не обов’язково відображають позицію організацій, які сприяли його проведенню.