Після неодноразового фактичного оголошення війни Заходу Кремль вкрай зацікавлений у дестабілізації Європи. Важливим фактором для цього лишається посилення російського впливу на Балканах. Спеціальний посланник США з протидії глобальній дезінформації під час туру Балканами наголосив, що ключовим джерелом загрози для регіону є російська дезінформація, скерована на розбрат між країнами.

Ідеальним для себе геополітичним розкладом Росія вважає новий військовий конфлікт у західнобалканському регіоні, який ще більше розсіяв би військову допомогу Україні. Саме тому виборчий процес у Сербії в кінці минулого року перебував під пильною увагою російської сторони, а збереження нинішньої влади балканської країни було пріоритетним для Кремля.

Зовнішню політику офіційного Белграду наразі можна охарактеризувати як маневрування між Заходом та Росією: з одного боку, країна перебуває на етапі офіційних переговорів щодо вступу в ЄС, з іншого — намагається зберегти теплі відносини з Росією. Також Сербія не приєдналася до антиросійських санкцій, в країні поширені євроскептицизм і тяжіння до нейтральності.

17 грудня 2023 року в Сербії відбулися вибори до парламенту та місцеві вибори до більшості муніципалітетів, зокрема столиці. Основними причинами позачергового виборчого процесу стали багатомісячні антиурядові протести, викликані двома масовими стрілянинами 3 і 4 травня, в результаті яких загинули 18 та були поранені 20 осіб.

На противагу опозиції президент Сербії Александр Вучич збирав так званий "антимайдан", але провладні мітинги були значно менш масовими. Помітною була участь у них "друзів Кремля" — експрезидента Мілорада Додіка й голови МЗС Угорщини Петера Сіярто.

Поступово провладна Сербська прогресивна партія (SNS) почала втрачати рейтинг, в країні погіршилася соціально-економічна ситуація і, зрештою, зросла популярність проєвропейської політсили "Сербія проти насильства". SNS була зацікавлена якнайшвидше провести вибори, аби протриматися при владі ще чотири роки.

Разом з цим, вибори й подальше штучне затягування процесу формування нового уряду можуть дати Вучичу простір для маневрів у питаннях антиросійських санкцій та врегулювання ситуації в Косово, адже технічний уряд не має права приймати такі рішення.

1 листопада президент Сербії розпустив парламент — Народну скупщину. Для досягнення кращих електоральних результатів він відійшов від керівництва партією SNS, яка своєю чергою згодом очолила політичну коаліцію з красномовною назвою "Александар Вучич — Сербія не повинна зупинятися".

Вже 18 грудня президент Сербії оголосив про перемогу власної коаліції, але, як виявилося, досягти бажаних результатів без фальсифікацій не вдалося. Правляча партія отримала несправедливу перевагу через упередженість ЗМІ, підкуп виборців, залякування і зловживання державними ресурсами.

Найбільш резонансні порушення, що вплинули на результати волевиявлення, виявили на місцевих виборах у Белграді. Спостерігачі Center for Research, Transparency and Accountability (CRTA) і міжнародні моніторингові організації зафіксували технологію контрольованого голосування через масовий підвіз до виборчих дільниць Белграда виборців, які не мали право голосувати на місцевих виборах. Влада пішла на такі зухвалі фальсифікації, оскільки опозиційні сили мали в столиці великі рейтинги. "Сербія проти насильства" заявила про 40 тисяч виборців, яких привезли для незаконного голосування.

Ба більше, після оприлюднення інформації про фальсифікації спостерігачі CRTA зазнають погроз і стають об’єктами дезінформаційних атак з боку чинної влади та проросійських акаунтів у соціальних мережах. Після грудневих виборів CRTA стикнулася зі словесними образами, погрозами й закликами до нетерпимості щодо своїх спостерігачів з боку урядових офіційних осіб та неправдивими звинуваченнями у спробі повалити конституційний порядок.

У Белграді відбулися масові протести проти ймовірних фальсифікацій. Офіційна влада Сербії, наче за російськими темниками, заявила, що заворушення могли бути спровоковані та організовані з-за кордону з метою повалення сербського уряду. Тим часом російська сторона назвала ці протести "Майданом" — мовляв, російські "спостерігачі" не зафіксували жодних порушень.

Крім того, прем’єр-міністерка Сербії Ана Брнабич заявила, що російські спецслужби надали сербській владі інформацію про можливі інциденти на протестах у Белграді, а під час цих мітингів Александар Вучич зустрічався з послом РФ Алєксандром Боцан-Харченком.

Утім, показово проросійський підхід офіційного Белграда ніяк не сприяє євроінтеграції Сербії. Роль російської пропаганди у виборчому процесі в Сербії ще потрібно дослідити, але те, що серби споживають кремлівські наративи через сербські та російські медіа, не викликає сумнівів. Ще перед позачерговими парламентськими виборами в Сербії деякі спостерігачі вказували, що РФ бере активну участь у виборчій кампанії, зокрема через пропаганду в ЗМІ.

Очевидно, що Росія зберігає підривний потенціал у Сербії, а черговий маневр Вучича викликає занепокоєння. Президенту Сербії багато років вдавалося маневрувати між Росією та Заходом, але в який бік зрештою остаточно повернеться Белград, стане зрозуміло протягом деякого часу. 

Дмитро Баштовий для Цензор.НЕТ