42% респондентів обрали для України пропорційну виборчу систему з відкритими списками для голосування на виборах до Верховної Ради. Такими є результати дослідження  Громадянської мережі ОПОРА «Ставлення громадян до різних виборчих систем», презентовані під час Форуму прихильників виборчої реформи. 

Як свідчать соціологічні дані, питання виборчої системи не ключове для пересічних громадян у міжвиборчий період, адже більше половини опитаних (53%) не знають, за якою виборчою системою відбуватимуться наступні парламентські вибори. Разом із тим, якщо громадяни називали виборчі системи, то переважно (у 18,6% випадків) відповідали правильно –  відкриті списки (коли можна голосувати за партію і одночасно обирати конкретного кандидата з партійного списку цієї партії). Більше обізнані у тому, яка виборча система діятиме на наступних парламентських виборах, старші респонденти, а молодь має дещо гірші знання.

При цьому громадяни пам’ятають, як вони голосували на останніх місцевих виборах 2020 року, де вже діяла нова система, і зазначають, що не мали складнощів із заповненням бюлетеня (33,3%). 

Опитані громадяни, які цікавляться виборчими процесами, знають про пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Її підтримують більшість із них – 42%. Лише 5,8% обирають змішане голосування, коли можна голосувати за весь партійний список (закриті списки) і окремо за кандидата в мажоритарних округах (як було у 2012, 2014 та 2019 роках). 5,6% вважають, що краще голосувати тільки за кандидатів у мажоритарних округах (як в 1990 та 1994 роках). Прихильники виборчої системи з відкритими списками є в більшості (у структурі електорату всіх найпопулярніших партій).

Опитування ОПОРИ показало, що підкуп як фактор активніше працює на виборах, де є мажоритарна складова. З-поміж тих виборців, яким пропонували матеріальну вигоду чи благодійну допомогу в обмін на голос на виборах, 37% вказали, що її пропонували за конкретного кандидата на окрузі. При цьому про підкуп на користь партії повідомили 14,4% респондентів. 

60% опитаних нічого не знають про діяльність народних депутатів у регіоні свого проживання і лише 24,8% знають ім’я мажоритарника, який переміг на виборах 2019 року. Для порівняння: трохи менше ніж 2% респондентів відома законодавча робота депутата, що є його першочерговим обов’язком, і водночас 8,5% знають про інфраструктурні об’єкти  громади (школи, лікарні, дорого, дитячі майданчики тощо), збудовані чи відремонтовані за підтримки народного депутата-мажоритарника (що насправді зазвичай роблять на кошти платників податків у межах державної субвенції на соціально-економічний розвиток).

На жаль, низький рівень ознайомленості характерний і щодо політичних партій. Лише 26,5% виборців знають лідера політичної партії (першого номера в списку), за яку вони голосували на парламентських виборах 2019 року. 13% знають, де розташована приймальня політичної партії, яку вони підтримували на останніх парламентських виборах. Особисто зверталися до політичної партії, за список якої голосували на парламентських виборах 2019 року, лише 3%, а знають про звітування партії щодо своєї діяльності 5,5% респондентів. Трохи більше 4% знають, які законопроєкти вносить партія, і лише 1,5% долучалися до публічних заходів, організованих партією. Разом з тим, 6,5% знають, хто з народних депутатів від партії закріплений за виборчим округом респондента.

Під час опитування респондентам розповідали про ініціативи з повернення старої виборчої системи, коли половину парламенту (225 осіб) обирають за пропорційною системою, а іншу половину – у 225 мажоритарних округах. Громадян запитували про те, що, на їхню думку, може стояти за такими намірами. 27% опитаних обрали відповідь, що такі наміри – намагання нинішньої влади підлаштувати під себе виборчий закон та прагнення олігархів зберегти контроль над парламентом. 17% вважають, що це спроба депутатів-мажоритарників зберегти контроль над своїми виборчими округами, а 13,5% – що це змова влади та опозиції, аби зберегти контроль над парламентом. Лише 9% респондентів вважають, що такі спроби є намаганням влади усунути наявні помилки і недоліки у виборчому законодавстві.

Українці готові особисто підтримати ті напрямки виборчої реформи, які стосуватимуться запровадження можливостей достроково відкликати депутатів у разі їх незадовільної роботи або порушення передвиборчих програм (38% опитаних), забезпечення чесності підрахунку голосів та захисту результатів виборів (36%) та недопущення до участі у виборах корупціонерів і недоброчесних політиків (34%). 

Опитування провели методом face-to-face соціологічні компанії Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центр політичної соціології на замовлення Громадянської мережі ОПОРА. Протягом 1–12 лютого 2022 року соціологи опитали 2001 респондента за вибіркою, репрезентативною для всієї країни (за винятком окупованих територій) за такими показниками: вік, тип поселення та область проживання. Максимальна випадкова похибка не перевищує 2,2%. 

ДОСЛІДЖЕННЯ: Що українці знають та думають про виборчу систему. Опитування ОПОРИ

Дослідження відбулося завдяки підтримці американського народу, що надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Думки і твердження, висловлені у звіті, можуть не збігатися з позицією USAID та уряду США.