Чи матиме 198 виборчий округ на Черкащині свого депутата? Чим закінчиться судова тяганина між кандидатами у народні депутати та Центральною виборчою комісією?

Питання встановлення результатів виборів у 198 одномандатному виборчому окрузі (далі – ОВО) непросте та набуло широкого резонансу, особливо враховуючи той факт, що до цього часу переможця так і не визначено. Також результати виборів на окрузі стали однією з підстав визнання бездіяльності Центральної виборчої комісії та дострокового припинення повноважень усього її складу. На сьогодні судами було відкрито 18 судових проваджень у справах, що стосуються проведення виборів на окрузі.

Аналіз судових рішень показав, що ситуація насправді складна та потребує комплексного аналізу для розуміння цілісної картини. Оскарження роботи окружної виборчої комісії (далі – ОВК) в окрузі №198 розпочались відразу після початку прийняття виборчої документації від дільничних виборчих комісій.

Кандидатка у народні депутати Наталія Д’яченко оскаржувала дії комісій з питань:

  • неналежного транспортування виборчої документації (справа №580/2350/19);
  • пошкодження пакетів з виборчою документацією (справа №580/2433/19);
  • неправомірних дій окружної виборчої комісії при підрахунку голосів (справа №580/2351/19);
  • порушення окружною виборчою комісією порядку розгляду заяв та скарг (справа №580/2433/19).

До суду також зверталися кандидати Юрій Кармазін (справа №580/2436/19) та Микола Сташук (справа №580/2430/19). У своїх вимогах кандидати просили визнати бездіяльність ОВК та здійснити перерахунок голосів на спірних дільницях. Тут варто відзначити, що позивачі посилались на ті ж обставини, що і Наталія Д’яченко.

Після складання ОВК протоколів від 29.07.2019 року та 2.08.2019 року (з поміткою уточнений) про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі № 198, кандидатка у народні депутати Наталія Д’яченко подала позов про визнання бездіяльності окружної виборчої комісії та скасування постанов комісії (справи №580/2437/19 та 580/2494/19). Позивачка аргументувала свої вимоги тим, що ОВК при прийнятті рішень про підсумки голосування не взяла до уваги рішення судів у справах №580/2433/19 про визнання бездіяльності комісії, №580/2351/19 про необхідність проведення повторного перерахунку голосів та наявністю протиріч у протоколах від 29.07.2019 року та 2.08.2019 року.

Окрім того, Наталія Д’яченко зверталася до суду із вимогою заборонити ЦВК зареєструвати Сергія Рудика народним депутатом України(справа №Зп/9901/3/19). Утім у задоволенні позову було відмовлено.

5 серпня 2019 року ЦВК прийняла постанову про реєстрацію Сергія Рудика народним депутатом України. Після цього кандидат у народні депутати Юрій Кармазін подав скаргу на рішення ЦВК.

17 серпня 2019 року Верховний суд прийняв рішення про зобов’язання ЦВК встановити результати виборів з урахуванням постанов Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року у справі №580/2433/19 та від 10 серпня 2019 року у справі №580/2437/19.

23 серпня 2019 року ЦВК прийняла рішення (постанова №1894 від 23.08.2019 року) про правомірність реєстрації Сергія Рудика народним депутатом України. Кандидати у народні депутати України Юрій Кармазін (справа №9901/468/19) та Наталія Д’яченко (справа №855/379/19) оскаржили цю постанову комісії.

9 вересня 2019 року Велика Палата Верховного суду залишила без змін рішення попередніх інстанцій у справі №9901/486/19, якими ЦВК була зобов’язана виконати всі дії з встановлення результатів виборів, у тому числі з урахуванням рішень судів щодо проведення повторного перерахунку голосів на спірних виборчих дільницях.

Центральна виборча комісія прийняла постанову №1901 «Про окремі питання забезпечення виконання судових рішень» від 4 вересня 2019 року, якою розпочала процедуру виконання рішення суду.

Окрім хронології розгляду справ, слід зазначити, що під час зазначених судових процесів піднімався ряд дискусійних та нечітко визначених законодавством питань. Зокрема, законодавство про вибори встановлює для ЦВК строк щодо встановлення результатів виборів (5 серпня 2019 року, тобто п'ятнадцятий день з дня голосування), проте не регулює порядку повідомлення судами ЦВК про перебування на розгляді справ, які стосуються виборчого процесу, та чітко не визначає можливість внаслідок цього продовження строків зі встановлення результатів виборів до моменту набуття остаточними рішеннями судів законної сили. Відсутнє також законодавче зобов’язання щодо залучення ЦВК у таких категоріях справ як третьої особи. Хоча у випадку, який розглядається, достеменно відомо, що Комісія була обізнана щодо цих судових проваджень, що не заперечував у судовому засіданні її представник (п. 40 Рішення Верховного суду від 12 серпня 2019 року в справі №9901/441/19). Як вже зазначалося, рішенням Верховного суду від 12 серпня 2019 року ЦВК була зобов’язана продовжити дії зі встановлення результатів виборів, проте обов’язки ОВК з розгляду скарг, перерахунку голосів на виборчих дільницях та встановленню підсумків голосування в межах округу прямо не були покладені на ЦВК. Текст рішення не містив також чітких зобов’язань щодо конкретних дій ЦВК зі встановлення результатів.

Окрім цього, існує законодавча неврегульованість та розбіжність у позиціях ЦВК та судових органів щодо питання, в яких випадках ЦВК може виконувати повноваження ОВК. Позиція ЦВК базується на застосуванні пункту 21 частини 2 статті 30 Закону України «Про вибори народних депутатів України»: «Здійснює повноваження відповідної окружної виборчої комісії у разі не надходження протоколу від окружної виборчої комісії про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу або протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в одномандатному окрузі у строки, визначені цим Законом, а також у разі бездіяльності окружної виборчої комісії». При прийнятті Постанови від 21 серпня 2019 року №1888 «Про виконання судових рішень» ЦВК вважала  протокол від 2 серпня 2019 року з позначкою «Уточнений» чинним. Також у цій же постанові ЦВК зазначила, що вчинення дій на виконання судових рішень не вплине на результати виборів у одномандатному виборчому окрузі №198.

Натомість позиція судів полягає в тому, що ЦВК повинна виконувати повноваження ОВК, якщо цього вимагає виконання судового рішення. Так, Верховний Суд у рішенні від 24 серпня 2019 року у справі №9901/467/19 дійшов висновку, що ЦВК ухилилася від реального виконання рішення Касаційного адміністративному суду в складі Верховного Суду від 12 серпня 2019 року в справі №9901/441/19, що вимагало реалізації її повноважень в частині організації повторного підрахунку голосів на дільницях, визначених Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2019 року в справі №580/2437/19, та вирішення ситуації з нерозглянутими скаргами, визначеними Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року в справі №580/2433/19.У своєму рішенні від 5 вересня 2019 року у справі №9901/486/19, Верховний Суд також зазначив, що оскільки протоколи від 29 липня та 2 серпня 2019 року скасовані, а повноваження ОВК припинені, її повноваження мала б виконати ЦВК. Окрім того, цей Суд в рішенні від 24 серпня 2019 року в справі №9901/467/19 підкреслив, що ЦВК вдалася до самостійної оцінки судових рішень та розтлумачила їх на власний розсуд, внаслідок чого дійшла передчасного висновку, що вчинення дій на виконання рішень Шостого апеляційного адміністративного суду не вплинуло б на результати виборів у одномандатному виборчому окрузі № 198.

У своїй заяві Громадянської мережі ОПОРА зазначає, що, зважаючи на законодавчу неврегульованість, питання порядку виконання ЦВК судових рішень не були очевидним, на чому неодноразово наголошували представники Комісії під час судових розглядів. Переглядаючи в апеляційному порядку рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 24 серпня 2019 року в справі №9901/468/19 та залишаючи відповідне рішення без змін, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 28 серпня 2019 року дійшла висновку, що Шостий апеляційний адміністративний суд Постановою від 10 серпня 2019 року у справі №580/2437/19 у резолютивній частині цього рішення не зазначив способу його виконання у разі визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (частина 2 статті 245 КАС України). Водночас із цієї постанови як цілісного єдиного судового акту випливає, що апеляційний суд розглядав вимоги позову про проведення повторного перерахунку голосів в окрузі №198 і в мотивувальній частині вирішив, що вони підлягають частковому задоволенню. Проте варто відзначити, що ЦВК звернулася за роз’ясненням в порядку ст. 254 КАС України із заявою про роз'яснення судового рішення лише 4 вересня 2019 року щодо рішення Верховного суду від 24 серпня 2019 року у справі №9901/467/19. Верховний суд у рішенні від 5 вересня 2019 року констатує, що на думку суду, ЦВК не вчинила відповідних дій і після набрання законної сили судовими рішеннями у справах №9901/467/19 та №9901/468/19, що ще раз свідчить про наявність протиправної бездіяльності ЦВК щодо не встановлення результатів позачергових виборів народних депутатів України в межах одномандатного виборчого округу №198.

Аналіз ситуації на окрузі №198 показав, що різне трактування нормативної бази та невиконання рішень судів, навіть у питаннях, що не мали особливої ваги при встановленні результатів виборів, може стати причиною численних судових позовів та як наслідок призвести до прийняття рішення щодо бездіяльності виборчих комісій.

Саме тому, до наступних місцевих виборів, необхідно провести поглиблене навчання для усіх членів комісій у питаннях організації підрахунку голосів. При цьому варто зважати на вже сформовану судову практику щодо одномандатного виборчого округу №198.

 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project