Методологія

В умовах правового режиму воєнного стану, запровадженого через неспровоковану збройну агресію Росії 24 лютого 2022 року, проведення виборів в Україні неможливе. Після припинення воєнного стану (війни) в процесі підготовки до виборчого процесу Україна стикнеться з низкою викликів, пов'язаних із наслідками російського повномасштабного вторгнення. Вони стосуватимуться широкого кола питань: від стану виборчої інфраструктури і щільно замінованих територій до безпеки голосування виборців. Через це умови для проведення виборів на різних територіях можуть суттєво відрізнятися, а сценарії реагування на такі виклики мають бути підготовлені завчасно.

Наразі існує консенсус, закріплений у висновках, прийнятих під час ІХ Діалогу Жана Моне: проведення майбутніх вільних і чесних національних виборів має відбутися не менш як через 6 місяців після завершення воєнного стану. Для проведення таких виборів мають також бути створені належні демократичні й безпекові умови.

Після припинення воєнного стану (війни) першочерговим завданням буде проведення багаторівневого аудиту безпеки для визначення можливості проведення виборів в громадах/територіях і прийняття обґрунтованого рішення винятково на основі достовірних та офіційних даних. 

Саме тому в 2023 році ОПОРА презентувала методологію аудиту безпеки громад, на основі якої можна приймати рішення щодо готовності кожної громади повертатися від військового управління територіями до цивільного. Методологія передбачає оцінку безпекового стану за трьома напрямками: 1) спроможність організації та проведення виборів відповідно до демократичних стандартів; 2) спроможність надання соціально-економічних послуг, відновлення відповідної інфраструктури; 3) наявність безпекових інструментів реагування на загрози. 

Аудит безпекової ситуації в громадах — це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності, який допоможе забезпечити прозору систему прийняття рішення про можливість/неможливість проведення виборів на певних територіях і для суспільства, і для партнерів. 

Аудит оцінює підстави для нормалізації життя в територіальній громаді, готовності її переходу до цивільного управління, а також організації та проведення виборів відповідно до міжнародних стандартів відкритості та рівності.

Комплексна оцінка проводиться за трьома напрямками. Кожен із них поділяється на сфери, які своєю чергою містять індикатори, за якими й відбувається оцінювання. Загалом оцінювання здійснюється за 76 індикаторами:

• 14 індикаторів — можливість реалізації виборчих процедур демократично.
• 30 індикаторів — перебіг соціально-економічних процесів.
• 32 індикатори — готовність до реагування на безпекові загрози.

Кожен індикатор має вагу з діапазону “0”, “0,5” та “1”. 

Методологія не виводить оцінку як середнє значення, а дає в підсумку 3 різні оцінки відповідних сфер. Аби громада пройшла аудит, вона має набрати “прохідний” бал за кожним напрямом.

При цьому, якщо за першими двома напрямами встановлено фіксований бал в 50, то під час оцінювання напрямку “Готовність реагування на безпекові загрози” прохідний бал є динамічним і встановлюється відповідно до характеристик оцінюваної території. Якщо територія відповідає одразу кільком критеріям, наприклад, прифронтова і деокупована, вона підпадає під оцінювання як та, що має вищий рекомендований прохідний бал. “Прохідним балом” за цим напрямом є для деокупованої території — 80, для прифронтової — 75, для території, де є високий ризик ураження — 65, для тилової території — 50.

Методи дослідження спираються на аналіз даних, зібраних координаторами Громадянської мережі ОПОРА у громадах шляхом: 

• подання та опрацювання відповідей на запити на отримання публічної інформації,
• аналізу контенту з відкритих джерел,
• особистого спостереження.

Період проведення оцінки: листопад-грудень 2024 року. 

Паспорт громади 

Розташування. Зарічненська селищна громада розташована у Вараському районі на північному заході Рівненської області за 34 кілометри від кордону з Білоруссю. До громади входять 30 населених пунктів. 

Місцева влада. Голова громади — Богдан Валентинович Квачук. До селищної ради входять 26 депутатів. Більшість із них (22) безпартійні. У раді зареєстрована лише одна фракція — “Європейська Солідарність”. 

Бюджет. У 2022 році доходи до бюджету громади становили 273 млн грн, у 2023-му — 311 млн грн. На 2024 рік заплановано 298 млн грн доходів. Видатки бюджету у 2022 році становили 261 млн грн, у 2023-му — 313 млн грн, а на листопад 2024 року фактично становлять 240 млн грн. 

Збитки через війну. Інфраструктурні, промислові й житлові об’єкти прямо громади не постраждали через повномасштабне вторгнення.   

Населення. Населення громади станом на 1 січня 2022 року становить 28 589 людей. Станом на листопад 2024 року в громаді було зареєстровано 114 внутрішньо переміщених осіб. 

Резюме

• За результатами оцінювання Зарічненська селищна територіальна громада пройшла безпековий аудит для внормування транзиту влади до цивільної системи управління. 
• Громада проходить аудит безпеки за усіма напрямами: 71% (10 з 14 балів) отримано за оцінку можливості реалізації демократично виборчих процедур на території громади. 93% (28 з 30 балів) отримано за напрямком відновлення соціально-економічних процесів. Готовність реагування на безпекові загрози у громаді оцінена в 52% (16,5 із 32 балів). 
• Зарічненська територіальна громада розташована в тилу, за кількасот кілометрів від лінії фронту. Прямих збитків від військової агресії немає. У громаді на довоєнному рівні забезпечені соціально-економічні й демократичні процеси, але діють певні обмеження у зв’язку з воєнним станом — наприклад, не відбуваються масові заходи. Навчання в школах відбувається і онлайн, і офлайн. 
• В громаді стабільно функціонують банки, пошта, відділення Пенсійного фонду та управління Державної казначейської служби. У громаді забезпечений безперебійний доступ до телебачення, радіо й інтернету. 
• В громаді наявне електропостачання. Газо- і теплопостачання немає, водопостачання обмежене, але не внаслідок воєнних дій — ці послуги не були доступні населенню й до 2022 року. Також відсутній міський громадський транспорт, але працює міжобласне та міжміське сполучення.
• Аудит готовності реагування на безпекові загрози продемонстрував, що в громаді немає комплексного підходу до безпекових викликів. Частково це обґрунтовано її віддаленістю та малим розміром, що впливає на наявні ресурси для реагування. 
• У громаді є добровільна пожежна дружина, створені плани реагування на небезпеку і плани евакуації. Комунальні заклади громади забезпечені генераторами на випадок відключення електропостачання. Школи та дошкільні навчальні заклади забезпечені найпростішими укриттями. Водночас кількість укриттів розрахована на не більше ніж 40% жителів громади. 
• Через відсутність інформації неможливо оцінити відсоток об'єктів комунальної власності, забезпечених системами протипожежної сигналізації та пультовою охороною. Також немає інформації про рівень охоплення навчанням з питань першої домедичної підготовки працівників міської ради, комунальних закладів, закладів освіти тощо.
• Селищна рада не повідомила про точний рівень забезпечення протипожежними засобами і заходами. Крім цього, не всі комунальні заклади забезпечені засобами для гасіння пожеж. Навчанням щодо реагування на надзвичайні ситуації охоплено лише 2 тисячі мешканців — приблизно 7% від загальної кількості населення громади. 
• Також на оцінку вплинула неспроможність ОМС реагувати на кіберзагрози. У громаді немає документа, який регламентував би таку протидію, обліку кібератак теж немає. Лише 5% персоналу ради пройшли навчання щодо заходів захисту чутливої інформації й цифрових систем. Окрім цього, лише 40% комп’ютерів ради мають ліцензійне забезпечення.

Блок 1. Можливість реалізації виборчих процедур демократично 

Результат оцінювання: 10 балів із можливих 14.

1.1. Робота відділу ведення Державного реєстру виборців

Оцінка охоплює процес оновлення бази даних виборців, кадрову забезпеченість відділів реєстру виборців та наявність приміщень для їх роботи.  

Результат оцінювання: 1,5 бала з можливих 2. 

У громаді немає відділу ведення Державного реєстру виборців. Облік виборців громади веде Відділ ведення реєстру апарату Вараської районної адміністрації. У вказаному відділі працює 3 людини, наявне приміщення. Щомісячно відділ поновлює дані виборців згідно з інформацією, яку отримує від визначених законом органів. З березня 2022 року до жовтня 2024-го відділ опрацював дані 1000 мешканців Зарічненської громади.

1.2. Присутність українських політичних партій

Оцінка охоплює можливість проведення публічних зборів громадян, доступність поширення політичної реклами в медіа і на зовнішніх носіях, можливість виготовлення та поширення друкованої продукції.  

Результат оцінювання: 2 бали з можливих 4. 

В громаді наявні зареєстровані місцеві організації політичних партій на обласному рівні, існує можливість реєстрації нових організацій. 

У раді громади зареєстрована лише одна фракція — “Європейська Солідарність”. За інформацією осередку, представники партії не проводили на території громади масових та публічних заходів. Зустрічі з виборцями депутати проводять згідно з індивідуальним графіком. Інформацію про свою діяльність партія поширює на сторінках у соцмережах. 

1.3. Можливість спостереження

Оцінка передбачає аналіз присутності в громаді неурядових громадських об’єднань та міжнародних організацій, стан їх функціонування або процес відновлення діяльності та визначає можливість проводити незалежне спостереження за політичними процесами в громаді.

Результат оцінювання: 1,5 бала з можливих 2. 

У громаді діють неурядові й гуманітарні організації. Зокрема, різні проєкти реалізують Товариство Червоного Хреста та організація “U-LEAD з Європою”. 

Крім цього, у громаді часто відбуваються спортивні змагання й інші культурні заходи. Їх організовують місцеві освітні заклади та спортивні товариства. 

1.4 Можливість здійснення виборчих процедур

Оцінка охоплює наявність кадрів для роботи у виборчих комісіях та стан виборчої інфраструктури. Оцінюється можливість проведення навчання для роботи у виборчих комісіях та передачі виборчої документації. Додатково аналізується спроможність судової сфери забезпечити належний розгляд виборчих спорів.

Результат оцінювання: 5 балів із можливих 6.

У громаді на довоєнному рівні працюють школи та дитячі садочки, тому є перспектива набору членів ДВК, ОВК, ТВК та їх навчання. У громаді немає друкарні чи типографії, яка могла б надрукувати бюлетені, але такі підприємства розташовані в районному центрі — Вараші.  

У громаді працює Зарічненський районний суд. Він спроможний розглядати справи у визначений законом термін. 

Станом на листопад 2024 року в громаді є приміщення, які можуть бути використані як виборчі дільниці. Від обстрілів виборча інфраструктура не постраждала. Також наявний інвентар, який використовувався на останніх виборах.  

Блок 2. Перебіг соціально-економічних процесів

Результат оцінювання: 28 бали з можливих 30.

2.1 Стан медичної системи в громаді

Оцінка передбачає аналіз інфраструктурної й кадрової спроможності закладів охорони здоров’я, рівень надання медичних послуг, функціонування систем первинної та екстреної медичної допомоги.

Результат оцінювання: 4,5 бала з можливих 5. 

У громаді є 2 основні постачальники медичних послуг: Зарічненський центр первинної медико-санітарної допомоги з відділеннями у селах громади та Зарічненська багатопрофільна лікарня. Остання не зупиняла роботу під час воєнного стану. Станом на 7 листопада 2024 року там працювало 28 лікарів. 

Зарічненський центр ПМСД до січня 2024 року налічував 29 пунктів, розміщених у селах громади. Станом на січень 2024 року він поповнився ще 3 амбулаторіями та 3 фельдшерсько-акушерськими пунктами. Станом на листопад 2024 року в Центрі працює 13 лікарів.

2.2 Стан освітньої системи в громаді

Оцінка охоплює кадрову й інфраструктурну забезпеченість закладів початкової та середньої освіти, наявність укриттів, організація навчального процесу (офлайн чи онлайн).

Результат оцінювання: 4,5 бала з можливих 5. 

У громаді працюють 22 заклади загальної середньої освіти та 7 закладів дошкільної освіти. Під час воєнного стану навчання відбувається онлайн і офлайн. Водночас лише 17 із 22 закладів загальної середньої освіти та 1 заклад позашкільної освіти мають власні або орендовані захисні споруди цивільного захисту.

У школах є невеликий дефіцит вчителів. Забезпеченість громади вчителями початкових класів, математики, фізики, української мови, історії України становить 99,2%. На території громади немає закладів професійно-технічної освіти. 

Станом на 1 вересня 2021 року у закладах загальної середньої освіти навчалось 4922 учні, заклади дошкільної освіти відвідувало 649 вихованців. Станом на 1 вересня 2024 року в закладах загальної середньої освіти навчається 4661 учень, заклади дошкільної освіти відвідують 524 вихованці.

2.3 Функціонування та спроможність фінансових установ

Оцінка охоплює роботу банків і банкоматів у громаді, служб доставки або поштових відділень, а також відділень Пенсійного фонду та Державної казначейської служби.

Результат оцінювання: 5 балів із можливих 5. 

У громаді стабільно й за графіком працюють відділення двох банків: “ПриватБанку” та “Ощадбанку”. Також повноцінно функціонують відділення “Нової пошти” й “Укрпошти”, але вони не працюють під час повітряних тривог. 

В громаді функціонує відділення Пенсійного фонду. Управління Державної казначейської служби працює на довоєнному рівні. Заборгованості з виплати заробітної плати немає.

2.4 Забезпечення населення доступом до комунальних послуг

Оцінка охоплює наявність у громаді централізованого чи індивідуального опалення, подача електричної енергії та послуг з газопостачання, водопостачання та водовідведення, а також безперебійного вивезення твердих побутових відходів (ТПВ).

Результат оцінювання: 4,5 бала з можливих 5. 

У громаді відсутнє централізоване тепло- та газопостачання (ці комунальні послуги були відсутні в громаді і до 2022 року). Не у всіх споживачів налагоджене водопостачання й водовідведення. Електроенергія постачається до громади безперебійно, але можливі планові та екстрені відключення через обстріли енергосистеми України. 

2.5 Інфраструктура громадського транспорту

Оцінка охоплює можливість вільного та безпечного пересування територією громади (робота громадського транспорту, міжміського сполучення, приватних перевізників тощо).   

Результат оцінювання: 3,5 бала з можливих 4. 

У громаді немає комунального громадського транспорту. Однак приватні перевізники надають послуги з перевезення із Зарічного до сіл Кухітська Воля, Нобель, Задовже і навпаки. Також у громаді наявне міжміське й міжобласне сполучення — із Зарічного можна доїхати до районного та обласного центрів.   

2.6 Інформаційна політика та доступ до комунікаційних технологій

Оцінка охоплює рівень доступу мешканців громади до комунікаційних технологій. За основу взятий аналіз доступності для громади трансляцій українських телеканалів, радіо та наявності інтернет-провайдерів.

Результат оцінювання: 3 бали з можливих 3. 

У громаді забезпечено безперебійний доступ до національних телевізійних каналів та радіо. Також на території громади працює як мінімум два інтернет-провайдери. 

2.7 Спроможність надання адміністративних та комерційних послуг

Оцінка охоплює рівень доступу мешканців громади до адміністративних, культурних та комерційних послуг, що є маркером нормалізації життя в громаді та стабільності безпекової ситуації. 

Результат оцінювання: 3 бали з можливих 3. 

На території громади є можливість отримати адміністративні послуги у відділенні ЦНАПу, що розташований у Зарічному. У громаді працює 60 закладів культури, 37 закладів з надання послуг (перукарні, ательє, СТО тощо), 252 заклади торгівлі й ресторанів та 1 ринок. 

Блок 3. Готовність реагувати на безпекові загрози

Результат оцінювання: 16,5 балів із 32 можливих. 

3.1 Координація між різними рівнями та інституціями щодо безпеки громади

Оцінка охоплює аналіз ефективності координації між різними органами влади, правоохоронними органами, громадськими організаціями та іншими зацікавленими сторонами задля попередження безпекових загроз і реагування на них. 

Результат оцінювання: 1 бал із можливих 2. 

Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (Комісія з ТЕБ та НС) Зарічненської селищної ради затверджена рішенням виконавчого комітету №24 від 12 лютого 2021 року. 

Комісія намагається дотримуватися плану-графіку засідань. За 2024 рік вони засідала 7 разів. Протоколів та звітів про роботу комісії у відкритому доступі немає. 

3.2 Оцінка загальної системи реагування на надзвичайні ситуації

Оцінка передбачає аналіз рівня готовності громади до реагування на надзвичайні ситуації, зокрема наявність відповідних постійних утворень або органів, періодичність оновлення регуляторних документів для захисту населення. Також оцінюється проведення навчань і симуляцій серед населення щодо реагування на надзвичайні ситуації.

Результат оцінювання: 1,5 бала з можливих 3. 

Наради, які стосуються сфери безпеки, оборони, мобілізаційної роботи, проводять у громаді за потреби з ініціативи силових відомств або селищної ради. Судячи з протоколів засідань комісії ТЕБ та НС, рада взаємодіє з місцевим підрозділом ДСНС та поліцією щодо питань, які їх стосуються. 

На території громади створені 4 консультаційні пункти, в яких працівники селищної ради й старостатів проводять масову роз'яснювальну роботи з населенням щодо алгоритму дій під час надзвичайної ситуації. Станом на листопад 2024 року навчанням з симуляціями реагування на надзвичайні ситуації було охоплено більш як 2 тисячі людей. 

3.3 Оцінка рівня наявності ресурсів на реагування

Оцінка передбачає аналіз рівня технічного й фінансового забезпечення громад до реагування на надзвичайні ситуації (наявність генераторів, евакуаційного транспорту, пожежних автомобілів, рівень бюджетних асигнувань на фінансування заходів та інституцій).

Результат оцінювання: 1 бал із можливих 2. 

З метою фінансування заходів реагування на надзвичайні ситуації у громаді затверджений резервний фонд бюджету. Також створено матеріальний резерв, де на зберіганні перебувають паливно-мастильні й будівельні матеріали для запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій. 

Пожежнi автомобiлi, якi забезпеченi паливно-мастильними матеріалами та спеціальним обладнанням для гасіння пожеж, перебувають на оснащенні добровільних пожежних команд у селах Борове, Кухітська Воля, Вичiвка, Щiбрiвськ. Крім того, у громаді працює 13 державних пожежно-рятувальних частин і 6 державних пожежно-рятувальних загонів ГУ ДСНС України у Рiвненськiй областi, які забезпечені пожежними автомобілями та технiчним обладнанням для реагування на надзвичайні ситуації.

Комунальнi пiдприємства, заклади освiти й охорони здоров'я забезпеченi альтернативними джерелами живлення (генераторами) на 100%.

3.4  Оцінка рівня доступу до медійних ресурсів

Оцінка охоплює комунікаційне середовище, необхідне для повноцінного та ефективного обміну інформацією (рівень покриття громади теле- і радіосигналом, мобільним зв’язком та інтернетом).  

Результат оцінювання: 3 бали з можливих 3. 

У громаді є доступ до національних телеканалів, інтернет та мобільний зв’язок працюють безперебійно за умови стабільного енергопостачання. 

3.5. Оцінка інструментів реагування на інформаційні загрози та ІПСО

Оцінка охоплює аналіз наявних у громаді інструментів для ефективного реагування на інформаційні загрози, дезінформацію та маніпуляції. Досліджується наявність посадової особи або структурного підрозділу місцевої ради, які відповідають за взаємодію з медіа та інформування в громаді. Окремо аналізується актуальність розпорядчих документів, які регулюють взаємодію з медіа та інформування.

Результат оцінювання: 0,5 бала з можливих 2. 

У селищній раді громади є працівник, відповідальний за комунікацію з медіа, але інформації про його кваліфікацію немає. Селищна рада не приймала документів, які б регулювали взаємодію з медіа та інформування громади.

3.6 Рівень готовності інформаційної системи громади для проведення заходів у рамках демократичних процедур та забезпечення належного рівня кібербезпеки

Оцінка охоплює загальний рівень технічного потенціалу місцевих рад в умовах цифрових загроз (забезпечення цифровими засобами, наявність ліцензійного програмного забезпечення, кваліфікація персоналу, відповідального за експлуатацію цифрового обладнання, систем, мереж та програмного забезпечення).

Результат оцінювання: 1 бал із можливих 2. 

Рівень технічного забезпечення цифровими засобами у селищній раді, підпорядкованих їй підрозділах та підприємствах становить 60%. Дефіцит ліцензійного програмного забезпечення сягає 60%.

За експлуатацію цифрового обладнання, систем, мереж і програмного забезпечення відповідає 5% персоналу ради, але інформації про кваліфікацію цього персоналу немає. 

3.7 Оцінка інституційної спроможності реагувати на кіберзагрози

Оцінка охоплює готовність громади реагувати на кіберзагрози та  рівень захищеності інформації, що зберігається в електронних системах місцевих рад (облік спроб проникнення до електронних систем, наявність протоколів реагування та регуляторних документів щодо протидії кіберзагрозам тощо).   

Результат оцінювання: 0 балів з 3 можливих. 

У раді не ведуть обліку фактів та спроб проникнення до електронних систем ОМС. Також відсутні інструкції та регуляторні документи щодо протидії кіберзагрозам. 

Лише 5% персоналу селищної ради пройшли навчання щодо заходів захисту чутливої інформації та цифрових систем. 

3.8 Оцінка рівня організації фізичної безпеки майна та людей в громаді

Оцінка охоплює систему захисту мешканців від можливих загроз на рівні громади та спроможностей щодо збереження матеріальних цінностей (системи захисних споруд, порядки реагування населення на надзвичайні ситуації, системи оповіщення, забезпечення об’єктів комунальної власності системами протипожежної сигналізації, навчання працівників місцевих рад першій медичній допомозі).

Результат оцінювання: 3 бали з можливих 5. 

Системою протипожежної сигналiзацiї забезпеченi 2 заклади загальної середньої освiти та 4 заклади дошкільної освіти, КНП “Зарiчненська багатопрофiльна лiкарня” та частково КНП “Зарiчненський центр ПМСД”. 

Навчанням з питань першої домедичноi пiдготовки охопленi 85% працiвникiв закладiв освiти, до 30% працiвникiв ОМС та комунальних підприємств.

У Зарічненській селищній раді розроблений і затверджений план евакуації населення громади та План реагування на надзвичайні ситуації. Він містить алгоритм дiй органів управління i сил цивільного захисту для реагування на надзвичайні ситуації. 

Ці плани уточнюються щороку або у разi необхiдностi. Вiдповiдальнi особи ознайомлені з планами, органи управління цивільного захисту проводять навчання з метою удосконалення дій та навичок під час peaгування на надзвичайні ситуації.

Система оповіщення громади складається з 1 гучномовця, сигнал якого охоплює лише центр громади — селище Зарічне. Гучномовець вмикається вручну черговим. 

На територii Зарічненської селищної ради розташовано 53 захиснi споруди цивільного захисту (37 протирадіаційних укриттів і 16 найпростіших укриттів). Готові до використання за призначенням 33 споруди (17 протирадіаційних укриттів та 16 найпростіших укриттів). Вони можуть вмістити 10 550 людей (до 40% населення громади). 

3.9 Оцінка рівня наявності належного ресурсного забезпечення реагування на фізичні загрози

Оцінка охоплює наявність систем пультової охорони, протипожежних засобів та рівень забезпечення ними громади й об’єктів комунальної власності, наявність  добровільної пожежної дружини, її забезпечення).

Результат оцінювання: 1,5 бала з 3 можливих. 

Охоронна сигналізація (тривожні кнопки виклику) встановлені у школах та дитячих садках. 

Добровільна пожежна охорона утворена при комунальному підприємстві “Добробут”. При ній діють 4 формування добровільної пожежної дружини, розташовані в селах Борове, Кухітська Воля, Вичiвка, Щiбрiвськ. Вони забезпечені автомобілями, пальним і засобами для гасіння пожеж. Із бюджету громади на функціонування дружини виділяють кошти. 

3.10 Оцінка рівня реагування правоохоронних органів для забезпечення правопорядку та демократичних процедур

Оцінка охоплює здатність правоохоронних органів ефективно реагувати на виклики та загрози правопорядку, а також рівень довіри населення до правоохоронної системи. Оцінка відбувається шляхом аналізу рівня штатного забезпечення громади підрозділами Національної поліції України та динаміки звернень громадян до правоохоронців щодо дій самих правоохоронців. Також вивчається динаміка рівня правопорушень в громаді за останні три роки.

Результат оцінювання: 0,5 бала з 3 можливих. 

У Зарічненській та Локнинській громадах працюють співробітники Відділення поліції №2 Вараського РВП ГУНП. Протягом трьох років спостерігається тенденція до збільшення кількості звернень громадян щодо правопорушень. У 2022 році до підрозділу надійшло 1840 звернень з приводу вчинення різного роду правопорушень на території громад, у 2023 році — 2415, у 2024 — 2523.

Також у 2022 році від населення надійшло надійшло 40 звернень зі скаргами на дії правоохоронців, у 2023 році таких звернень було 44, у 2024 році — 56. Зарічненська територіальна громада забезпечена підрозділами Нацполіції на більш як 70%.

3.11 Оцінка рівня сприйняття території як безпечної

Оцінка охоплює громадську думку щодо рівня безпеки в громаді (очна відвідуваність закладів початкової й середньої освіти, звернення громадян до місцевої рад, рівень поінформованості населення про інциденти та належного реагування у громаді. Додатково оцінюється кількість кримінальних проваджень щодо працівників правоохоронних органів громади, що свідчить ефективність роботи правоохоронної системи та її здатність забезпечувати права та свободи громадян.

Оцінка: 3 бали з можливих 4. 

Школи та садочки в громаді функціонують. Станом на 1 вересня 2021 року у закладах загальної середньої освіти навчалось 4922 учні, заклади дошкільної освіти відвідувало 649 вихованців. Станом на 1 вересня 2024 року у закладах загальної середньої освіти навчається 4661 учень, заклади дошкільної освіти відвідує 524 вихованці.

У медіа майже немає публікацій про стан безпеки в громаді. Це пов’язано з відсутністю ЗМІ на території громади та недостатнім інтересом районних та обласних ЗМІ до ситуації в ній. 

Щодо кількості звернень громадян до органів місцевого самоврядування, то за останні півроку помітне їх стабільне зростання. У травні було зареєстровано 87 звернення, у червні — 85, у липні — 174, у серпні — 69, у вересні — 88, у жовтні — 114.

За інформацією Національної поліції, до дисциплінарної відповідальності у 2022 році притягували 18 працівників відділення поліції №2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, у 2023 році —  21 працівника, у 2024 — 20.