Аудит безпеки: Тростянецька міська громада

Матеріал створено в рамках проєкту "Просування демократичної доброчесності та врядування в Україні", що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки ЄС. Його зміст є виключною відповідальністю Громадянської мережі ОПОРА і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

У лютому-квітні 2026 року Громадянська мережа ОПОРА провела аудит безпеки Тростянецької міської територіальної громади Сумської області, аби оцінити потенційну можливість проведення перших повоєнних виборів на її території. 

Резюме

• Аудит безпеки Тростянецької міської територіальної громади охоплює період лютого-квітня 2026 року та проводився за методологією, розробленою Громадянською мережею ОПОРА. Аудит безпекової ситуації – це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності та соціально-економічних передумов, який допоможе забезпечити прозору систему прийняття рішень щодо можливості/неможливості проведення повоєнних виборів на певних територіях.
• Оцінювання першочергових критеріїв для проведення виборів, стану фізичної безпеки, соціально-економічної ситуації та демократичних процесів відбувалося на основі 36 індикаторів шляхом моніторингу відповідних сфер через офіційні запити та звернення, комунікацію з офіційними особами громади й області, аналіз нормативно-правових документів, моніторинг інформації з відкритих джерел та спостереження регіональних експертів ОПОРИ. 
• Тростянецька міська територіальна громада не пройшла аудиту за першочерговими критеріями та обов’язковими індикаторами всіх трьох напрямів (“Безпека”, “Соціально-економічна ситуація” і “Демократичні процеси”). Водночас громада набрала необхідну кількість балів за факультативними соціально-економічними та демократичними критеріями, що свідчить про збереження базової інституційної спроможності й доступності частини послуг.
• Організація виборчого процесу у громаді на момент проведення аудиту неможлива через дію воєнного стану та збереження загрози російських ударів. 21 лютого 2026 року російська ракета влучила в бісквітний цех підприємства “Монделіс Україна”. Загиблих не було, постраждалим працівникам надали медичну допомогу. У березні безпосередніх влучань по місту та селах громади у проаналізованих джерелах не зафіксовано, однак над територією Тростянеччини фіксували транзитний рух російських безпілотників. 23 квітня російський БпЛА атакував цивільну інфраструктуру громади: було пошкоджено магазин, приватне домоволодіння, автомобіль і нежитлову будівлю, постраждала 56-річна продавчиня.
• Найсерйознішими проблемами за напрямом “Безпека” залишаються мінна небезпека, ризик появи нерозірваних боєприпасів, небезпечні автомобільні шляхи, недостатнє охоплення системою оповіщення та обмежена місткість захисних споруд. Орієнтовно від 10 000 до 15 000 гектарів лісових масивів, ярів, полів та інших територій громади потребують нетехнічного або технічного обстеження. Це не означає, що вся зазначена площа замінована, однак до завершення обстеження такі території не можуть вважатися повністю безпечними.
• Мінна небезпека є вищою у сільських населених пунктах, ніж у місті Тростянець. Окрім мін і боєприпасів, які могли залишитися після окупації та бойових дій 2022 року, нові небезпечні ділянки виникають після ракетних і дронових атак. Під час документування влучань вибухотехніки поліції та рятувальники виявляють бойові частини безпілотників, які не здетонували під час падіння. Упродовж лютого-квітня 2026 року випадків підриву цивільних мешканців на мінах або інших вибухонебезпечних предметах не зафіксовано.
• Попри складну ситуацію, поліція та рятувальні служби продовжують роботу. У місті функціонує відділення поліції №1 Охтирського районного відділу поліції. Орієнтовний час прибуття наряду становить до 10 хвилин у межах Тростянця та до 40 хвилин у сільській місцевості.
• Надзвичайні ситуації обслуговує 24-та Державна пожежно-рятувальна частина, а в Кам’янському та Мартинівському старостинських округах працюють підрозділи місцевої пожежної охорони. За інформацією, отриманою ОПОРОЮ під час аудиту, рятувальники прибувають на виклики в межах міста приблизно за 10 хвилин, а до найвіддаленіших населених пунктів — за 40–45 хвилин.
• Місцева автоматизована система централізованого оповіщення охоплює близько 50% населення громади. Додатковими каналами інформування є мобільні застосунки, місцеві медіа й Telegram-канали. За отриманою під час аудиту інформацією, у громаді обліковується 71 укриття, які можуть одночасно вмістити лише близько 25–30% населення. На офіційному сайті міської ради розміщені карта та перелік захисних споруд Тростянецької громади. Більшість капітальних укриттів розташована в місті, тоді як у сільських населених пунктах їх бракує.
• Соціально-економічна система громади зберігає базову життєздатність. На території громади розміщено 161 об’єкт роздрібної торгівлі, з яких 19 працюють у сільській місцевості. У Тростянці функціонують три супермаркети та два ринки. Водночас у віддалених і малих селах виникають проблеми з доставкою продуктів і товарів першої потреби через безпекові ризики та стан логістичних шляхів.
• У громаді працюють ЦНАП, відділення банків, поштові оператори, сервісний центр Пенсійного фонду та органи Державної казначейської служби. “Нова пошта” має близько 19 точок отримання відправлень у місті, працюють два стаціонарні відділення “Укрпошти”, а сільські населені пункти обслуговують пересувні відділення. Під час повітряних тривог банки, пошта та частина адміністративних установ припиняють прийом громадян.
• Електропостачання залишається нестабільним. Упродовж звітного періоду в громаді фіксували відключення електроенергії тривалістю понад 12 годин. Мобільний зв’язок забезпечують оператори Kyivstar, Vodafone і lifecell, однак його якість суттєво відрізняється залежно від населеного пункту. Об’єкти критичної інфраструктури, заклади охорони здоров’я та міська рада додатково забезпечені терміналами Starlink.
• Освітня мережа громади складається з 12 закладів, які у 2025–2026 навчальному році працюють у змішаному форматі. Через бойові дії й окупацію пошкоджень різного ступеня зазнали вісім шкіл, ліцеїв і дитячих садків. Не всі заклади мають сертифіковані укриття, тому громада не може повністю відмовитися від дистанційного навчання. У громаді поступово облаштовують нові захисні споруди: зокрема, у двох закладах освіти були введені в експлуатацію укриття на 120 і 100 осіб.
• У громаді працюють КНП “Тростянецький ЦІМД” ТМР та КНП “Тростянецька міська лікарня” ТМР. Міську лікарню відновили й модернізували після руйнувань, яких вона зазнала у 2022 році. Водночас медичні заклади відчувають гострий кадровий дефіцит: у міській лікарні відкриті 15 вакансій лікарів і 6 вакансій інших медичних працівників.
• Громадський транспорт у громаді функціонує. На офіційному сайті міської ради оприлюднено розклад руху міських та приміських автобусів. Зокрема, в місті курсують маршрути №2 “Гай — лікарня — Гай” та №3 “Вокзал — Зарічна — лікарня — вокзал”. Сполучення з селами забезпечують окремі маршрути, частина яких виконує рейси лише в певні дні тижня. У березні 2026 року міська рада оприлюднила проєкт установлення тарифів для маршрутів №12, №13 та №15–21, що підтверджує наявність ширшої маршрутної мережі в межах громади.
• За напрямом “Демократичні процеси” громада не пройшла обов’язкового етапу оцінювання. Повноваження органу ведення Державного реєстру виборців здійснює відповідний відділ апарату Охтирської районної державної адміністрації. За відповіддю Центральної виборчої комісії, його роботу забезпечують два працівники, а приміщення на 100% відповідає встановленим вимогам.
• У громаді обліковується 32 постійні виборчі дільниці: 31 звичайна й 1 спеціальна. На сайті Центральної виборчої комісії доступна інформація про виборчі округи та дільниці Тростянецької громади. Водночас у відповідях ЦВК та доступних офіційних джерелах немає інформації про фактичний технічний стан приміщень, їх пошкодження, забезпеченість укриттями та обладнанням. Через це оцінити реальну готовність виборчої інфраструктури до організації голосування неможливо.
• Проведення масових заходів у Сумській області суттєво обмежене. Затверджений Радою оборони області алгоритм проведення масових заходів передбачає, що вони можуть відбуватися лише за виняткових обставин і після письмового погодження з відповідною військовою адміністрацією. За останні шість місяців політичні партії не зверталися до Тростянецької міської ради щодо організації заходів. Одне звернення надійшло від громадської організації, однак у відповіді міської ради не уточнено, чи було надано дозвіл.
• Органи місцевого самоврядування продовжують функціонувати. Проєкт бюджету громади на 2026 рік був винесений на громадське обговорення у грудні 2025 року, сесії міської ради проводяться, а на офіційному сайті публікують проєкти рішень, оголошення та інформацію про роботу ради. 
• У громаді працюють місцеві медіа, зокрема телеканал TVT, “Добре радіо”, NovaLine FM, тижневик “Круглий двір”, газета “Тиждень” і Telegram-канал “Тростянець INFO”.
• Тростянецький районний суд продовжує розгляд справ. Суд повідомляє, що протягом 2025 року в його провадженні перебувало 2779 справ і матеріалів, із яких було розглянуто 2461. У громаді діють громадські й благодійні організації, серед яких ГО “Центр Європейської інтеграції Слобожанщини”, Асоціація “Центр соціальних ініціатив Тростянецької громади” і благодійний фонд “Доброта”. Через обмеження на проведення масових заходів і безпекові ризики їхня публічна активність переважно зосереджена на гуманітарній допомозі, соціальній підтримці та кризовому реагуванні.
• Результати аудиту свідчать, що Тростянецька громада зберігає базову керованість, доступ до основних послуг і спроможність ключових державних та місцевих інституцій. Водночас загроза російських атак, мінне забруднення, недостатня кількість укриттів, перебої з електроенергією та зв’язком, обмеження публічної активності й невизначений стан виборчої інфраструктури не дають змоги перейти до безпечної організації виборчого процесу.

Паспорт громади

Розташування. Тростянецька міська територіальна громада розташована на південному сході Сумської області. Адміністративним центром громади є місто Тростянець Охтирського району. Громада складається з 39 населених пунктів та охоплює площу 788,66 км². 

Громада є стратегічним логістичним пунктом із важливим залізничним вузлом (станція "Смородине") та проходить трасою національного значення Н-12, яка забезпечує зв'язок між Сумською, Харківською та Полтавською областями.

Тростянецька громада перебувала в окупації з 24 лютого до 26 березня 2022 року. Оскільки вона розташована за 30–35 км від кордону з РФ, вона зазнає регулярних обстрілів.

Населення. До початку повномасштабної війни чисельність населення громади становила близько 35 тисяч осіб. Бойові дії, російська окупація та постійна загроза обстрілів спричинили відтік мешканців і суттєві демографічні зміни. Станом на 2025–2026 роки у громаді фактично проживає близько 25 тисяч осіб.

Тростянецька громада є важливим центром прийому внутрішньо переміщених осіб. На її території офіційно зареєстровано близько 2000 ВПО. Частина з них — жителі прикордонних сіл Охтирського і Сумського районів (зокрема Великописарівської та Середино-Будської громад), змушені евакуюватися через надвисоку інтенсивність щоденних російських обстрілів і руйнування житлового фонду.

Влада. Тростянецьку міську територіальну громаду з 2005 року очолює міський голова Юрій Бова (обраний від партії “Сила і честь” у 2020 році), який продовжив виконання обов'язків після звільнення міста у березні 2022 року. На відміну від інших деокупованих територій, у громаді не створювали військову адміністрацію (МВА), зберігши пряме цивільне самоврядування через міського голову та виконавчий комітет у взаємодії з Охтирською РВА та Сумською ОВА. До Тростянецької міської ради VIII скликання за результатами виборів 2020 року обрано 26 депутатів, представлених партіями “Сила людей”, “Слуга народу”, “Наш край” та “ОПЗЖ”. Під час воєнного стану рада зберігає повноваження, затверджуючи бюджет і забезпечуючи фінансування оборонних програм.

Економіка. Тростянецька громада історично є одним із найпотужніших промислових центрів Сумської області. До початку повномасштабного вторгнення основу місцевої економіки формували харчова (кондитерська) промисловість, лісове й сільське господарство, деревообробка, машинобудування, а також розвинений сектор малого й середнього бізнесу та туризм.

Найвідоміше підприємство громади — Тростянецька шоколадна фабрика (належить міжнародній корпорації ПрАТ “Монделіс Україна”).

Під час російської окупації у лютому-березні 2022 року промисловість громади зазнала катастрофічних руйнувань. Шоколадна фабрика “Монделіс” була розграбована, підпалена та суттєво пошкоджена артилерією, а залізнична й логістична інфраструктура міста — фактично знищена. Після звільнення громада ввійшла у складний період відновлення, але й далі перебуває в зоні підвищеного ризику через своє прикордонне розташування. Зокрема, в лютому 2026 року фабрика “Монделіс” знову стала ціллю для російського безпілотника, що призвело до пошкоджень та поранень працівників.

Попри регулярні обстріли й інші виклики, ключові підприємства громади демонструють високу стійкість. Корпорація “Монделіс Україна” частково відновила виробничі лінії та продовжує інвестувати мільйони доларів у регіон, залишаючись головним роботодавцем і платником податків. Основу економіки громади формує місцевий мікробізнес: роздрібна торгівля, сфера побутових послуг, громадське харчування та транспортні перевезення.

Проєкти з відновлення житлового фонду, лікарень, шкіл і доріг є системними. Головна їхня особливість — активне залучення прямих іноземних інвестицій та міжнародних донорів (урядові програми Німеччини, Швейцарії, фонд The HALO Trust тощо) без прямого тотального залучення лише державних субвенцій.

Сільське господарство громади також адаптувалося до воєнних умов. Завдяки роботі гуманітарних операторів, які у травні видали перші офіційні сертифікати про повне розмінування ключових аграрних угідь, фермери отримали можливість безпечно обробляти значну частину своїх полів. Натомість лісове господарство та лісозаготівля досі заблоковані через високу мінну небезпеку.

Руйнування та жертви внаслідок російської агресії. Безпекова ситуація. Тростянецька громада є однією з найбільш постраждалих деокупованих територій Сумської області. Прямі збитки цивільній інфраструктурі, завдані російською армією під час запеклих боїв та окупації (лютий–березень 2022 року), за оцінками KSE Institute, перевищують 13,7 млрд грн. Через близькість до кордону з РФ та регулярні обстріли сума збитків постійно зростає.

У громаді зафіксовано масштабні руйнування критичної інфраструктури:

• Центральна система опалення. Повністю зруйновано й розграбовано головну котельню міста Тростянця, що забезпечувала теплом більшу частину житлового масиву; суттєвих пошкоджень зазнали ще 3 менші квартальні котельні та кілометри тепломереж. 
• Енерго- і водозабезпечення. Пошкоджено або розбито підстанції обленерго, 11 водопровідно-каналізаційних насосних станцій комунального підприємства та очисні споруди. Кожна велика атака БпЛА у 2025–2026 роках призводила до тимчасових відключень електро-, газо- та водопостачання на десятках вулиць. 
• Соціальна і транспортна сфера. Вщент зруйновано сучасний залізничний вокзал станції "Смородине" та привокзальну площу 40-ї Армії; розбито 11 з 15 будівель міської лікарні, а також пошкоджено 8 великих освітніх закладів (шкіл та дитсадків) у місті й навколишніх селах.

Житловий фонд Тростянецької громади зазнав катастрофічних пошкоджень:

• Багатоквартирний сектор. Понад 90% багатоквартирних житлових будинків міста Тростянець мають руйнування різного ступеня (від вибитих вікон і посічених осколками дахів до прямих влучань снарядів у житлові панелі). Кілька багатоповерхівок визнано повністю аварійними та непридатними для відновлення. 
• Приватний сектор: Понад 1 200 приватних будинків садибного типу в місті та селах громади (особливо в селах Білка, Кам’янка, Станова) пошкоджені або спалені внаслідок артилерійських ударів, танкових обстрілів і падіння російських безпілотників. Лише за один тиждень, наприкінці червня 2026 року, через удари БпЛА постраждало ще кілька десятків приватних домоволодінь. 

Під час окупації 2022 року загинули десятки мирних жителів, а також зафіксовано численні випадки катувань. У громаді регулярно фіксують поранення цивільних під час ворожих атак.

Жертви та мінна безпека. Пересування громадою. Після звільнення Тростянця від російських загарбників наприкінці березня 2022 року правоохоронні органи та місцева влада зафіксували численні воєнні злочини. За даними Сумської обласної прокуратури, за місяць окупації в громаді загинули 49 мирних жителів, серед яких двоє дітей (13 та 14 років), а понад 10 людей тривалий час вважалися зниклими безвісти. 

Іншою критичною загрозою для безпеки залишається масштабне мінне забруднення лісосмуг, полів та інфраструктурних об'єктів. Попри роботи з очищення, значна площа лісового фонду громади (зокрема понад 2,5 тис. гектарів лісів навколо села Білки та урочища Нескучне) залишається небезпечною через протипіхотні міни та розтяжки. 

Пересування окремими ділянками громади суттєво обмежене:

• Траса національного значення Н-12 (Суми — Полтава), що проходить через Тростянець, є відносно безпечною для пересування та забезпечує основне сполучення з обласним центром.
• Рух дорогами місцевого значення у напрямку державного кордону з РФ (до сусідньої Великописарівської громади) суворо обмежений для цивільних. Цей напрямок перебуває в зоні регулярного ураження ворожих ударних БпЛА та артилерії. Попри постійні заклики влади до евакуації з найнебезпечнішої 5-кілометрової прикордонної смуги Охтирського району, частина населення все одно відмовляється залишати власні домівки.

Блок 1. Передумови для проходження аудиту

Етап 1. Першочергові критерії 

Індикатори:

• Громада перебуває під контролем української влади.
• Скасовано правовий режим воєнного стану.
• Громада не обстрілюється мінімум 3 місяці.

Підсумкова оцінка — 1 бал із можливих 3; громада не проходить аудит на цьому етапі оцінювання.

Висновок. Тростянецька міська територіальна громада не відповідає критеріям щодо першочергових передумов для проведення аудиту безпеки. Упродовж останніх місяців (лютий–квітень 2026 року) зафіксовано низку обстрілів, що підтверджують системну загрозу для цивільного населення та об'єктів критичної інфраструктури.

Опис індикаторів. Вся територія громади залишається під контролем української влади, однак діє правовий режим воєнного стану. Регулярні атаки російських військ зумовлюють нестабільну безпекову ситуацію.

З лютого до квітня 2026 року в громаді зафіксовано кілька великих ворожих атак, які призвели до руйнувань цивільних об'єктів і поранень людей. Зокрема, в лютому 2026 року російські війська завдали прицільного ракетного удару по території громади. Ворожа ракета влучила в один із цехів великого підприємства харчової промисловості “Монделіс” (Тростянецька шоколадна фабрика). Поранень зазнали цивільні працівники підприємства. Протягом березня прицільних влучань безпосередньо по місту чи селах Тростянецької громади не зафіксовано. 

За даними Сумської ОВА, у березні Росія змістила основний фокус масованих ударів на прикордонні громади. У небі над Тростянеччиною фіксувався транзитний рух ворожих безпілотників у бік Полтавщини та Сум. У квітні 2026 року російська армія здійснила атаку із застосуванням ударних безпілотників типу “Шахед”. Один із БпЛА влучив у нежитлову будівлю цивільної інфраструктури, що спричинило масштабну пожежу. Осередки займання оперативно ліквідували підрозділи ДСНС. Окрім цього, вибуховою хвилею та уламками було пошкоджено кілька приватних житлових будинків. Постраждала 56-річна місцева жителька, у якої лікарі також зафіксували гостру реакцію на стрес. 

Блок 2. Фізична безпека

Етап 2. Обов’язкові безпекові індикатори

Індикатори:

• Статус небезпеки щодо забруднення території громади вибухонебезпечними предметами. 
• Безпечна дорожня інфраструктура.
• Робота Національної поліції. 
• Реагування на надзвичайні ситуації.
• Наявність і стан системи екстреного оповіщення (“повітряна тривога”).

Наявність і оснащення системи захисних споруд.

Підсумкова оцінка — 2,5 бала з можливих 6. Громада не проходить аудиту на цьому етапі оцінювання. 

Висновок: Тростянецька міська територіальна громада не проходить аудиту за напрямом “Фізична безпека”. У громаді на належному рівні працюють Національна поліція та рятувальні служби, триває процес розмінування території, але не всі шляхи доїзду до громади є безпечними, а системи екстреного оповіщення та захисні споруди потребують значного вдосконалення. 

Опис індикаторів. Однією з ключових проблем у громаді є мінна небезпека, що унеможливлює безпечне пересування всією її територією, а також регулярні обстріли з боку РФ. Сільські населені пункти заміновані значно більше, ніж місто Тростянець та його околиці. Зараз головну загрозу підриву становлять не міни, залишені росіянами під час окупації 2022 року, а нерозірвані боєприпаси, які залишаються після регулярних російських атак ракетами та дронами “Шахед”. Коли вибухотехніки поліції та ДСНС документують чергові прильоти, вони регулярно виявляють бойові частини безпілотників, що не здетонували під час падіння в межах громади, створюючи нову мінну небезпеку для пересічних громадян. Крім безпосереднього розмінування цих територій, варто посилити інформування мешканців про мінну небезпеку та маркувати потенційно забруднені території. Частина доріг до громади не є безпечною для пересування, адже перебуває у зоні ураження російських дронів. 

У громаді триває робота з удосконалення МАСЦО (місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення). Охоплення населення громади системою оповіщення становить близько 50%.

Станом на кінець 2025 – початок 2026 року загальна площа потенційно небезпечних лісових масивів, ярів та адмінмеж, що потребують нетехнічного й технічного обстеження, оцінюється в 10 000–15 000 гектарів.

Протягом весни 2026 року (лютий — квітень) процес очищення земель став системним. Команди міжнародної організації з гуманітарного розмінування The HALO Trust Ukraine після зимової перерви офіційно відновили активну роботу на території громади в березні 2026 року. За результатами тривалого очищення в травні 2026 року Тростянецькій громаді передано 4 офіційні сертифікати про передачу відповідальності щодо очищених ділянок. Безпечними для використання та аграрних робіт визнали капітально розміновані масиви полів у селі Білка, ділянки на в'їзді до міста Тростянець із боку Охтирки та зони біля дендропарку “Нескучне”. 

Завдяки суворій забороні на відвідування лісових зон та масштабній інформаційній кампанії з мінної безпеки, яку фахівці регулярно проводять для комунальних і медичних установ громади, впродовж лютого-квітня 2026 року випадків підриву цивільного населення зафіксовано не було. Проте цивільні мешканці громади зазнавали поранень та травм через інший тип вибухонебезпечних предметів – бойові елементи та дрони-камікадзе “Шахед”, які Росія продовжує випускати по громаді.

На території громади працює Відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції. Працює лінія “102”. Час прибуття наряду з моменту отримання завдання на реагування вкладається в рекомендований час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40–50 км/год). У межах міста час прибуття наряду становить до 10 хвилин, а в сільській місцевості — до 40 хвилин. Штатне укомплектування відділу поліції дозволяє забезпечувати безпеку та, потенційно, — охорону виборчих дільниць. Безпекових обмежень для роботи поліції немає.

Також у громаді працює 24-та Державна пожежно-рятувальна частина, а для оперативного реагування у віддалених селах (у Кам'янському та Мартинівському старостинських округах) функціонують підрозділи місцевої пожежної охорони. Попри руйнування будівлі пожежно-рятувальної частини російськими військами у 2022 році, її було відновлено, і рятувальники продовжують роботу в небезпечних умовах. Час прибуття пожежно-рятувальних підрозділів у межах міста Тростянець становить близько 10 хвилин, до найвіддаленіших населених пунктів громади — близько 40–45 хвилин. 

У Тростянецькій громаді існує 71 укриття, здатне вмістити близько 25–30% населення, при цьому активно будують нові модульні сховища. На офіційному сайті міської ради наведено перелік із 26 захисних споруд, що пройшли повну модернізацію або перебувають на балансі комунальних підприємств міста та опорних сіл. Основна частина цих капітальних споруд розташована саме в межах Тростянця (це підвали шкіл, лікарень, залізничного вокзалу, фабрики “Монделіс” та адмінбудівель). У сільській місцевості великих сховищ фактично немає.

Безпечним залишається маршрут Суми — Тростянець, а траса Харків — Суми через Охтирку вважається вкрай небезпечною через атаки FPV-дронів поблизу Богодухова.

Етап 3. Факультативні безпекові індикатори

Індикатори:

• Загальна безпекова ситуація в громаді (збройні напади на представників держави).
• Інциденти, пов’язані з мінною небезпекою, за останні 3 місяці, що призвели до загибелі та травм серед цивільних.

Підсумкова оцінка — 2 бали з можливих 2. Громада проходить аудит на цьому етапі оцінювання

Висновок. Випадків підривів на мінах серед цивільного населення за моніторингові місяці не зафіксовано. За інформацією Головного управління Національної поліції у Сумській області, протягом лютого-квітня 2026 року відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції у громаді не фіксувало терактів і політично вмотивованих злочинів.

Блок 3. Соціально-економічна ситуація

Етап 4. Обов’язкові індикатори, що свідчать про нормалізацію соціально-економічної ситуації 

Індикатори:

• Функціонування магазинів і наявність товарів.
• Охоплення мобільним зв'язком.
• Доступ до інтернету.
• Робота екстреної медичної допомоги.
• Електропостачання (якщо набрано менш як 1 бал, оцінювання проводять у розрізі населених пунктів громади або дільниць).
• Належне функціонування закладів середньої освіти.
• Робота ЦНАП та ДРАЦС.
• Робота відділення поштових операторів.
• Доступ до українського телебачення та радіо.

Підсумкова оцінка — 5 балів із можливих 9. Громада не проходить аудиту на цьому етапі оцінювання.

Висновок. У громаді функціонує екстрена медична допомога, заклади освіти працюють у змішаному форматі. Працюють кілька операторів стільникового зв’язку й інтернет-провайдерів, однак є проблеми з електропостачанням і мобільним зв’язком через російські удари. Функціонування ЦНАП і поштових операторів ускладнене через постійні повітряні тривоги, які впливають на їхні графіки роботи.

Опис індикаторів. Тростянецька міська територіальна громада має розвинену мережу субʼєктів торгівлі, закладів ресторанного господарства та субʼєктів із надання побутових послуг населенню громади. Працює 161 обʼєкт роздрібної торгівлі, із них 19 — у сільській місцевості. Функціонують супермаркети (магазин “Продукти №488”, ТОВ “АТБ-маркет”; магазин “FOODHOUSE”, ТОВ “ЮрЕнерджи”; магазин “МАРКЕТОПТ”, ПП “Павіс”) і два ринки. Водночас через складну безпекову ситуацію існують проблеми з доставкою харчів і товарів першої потреби до віддалених невеликихих сіл громади. 

У місті Тростянці працюють оператори “Kyivstar”, “Lifecell” та “Vodafone”. На центральних вулицях більшості сіл доступна хоча б одна мережа, але в околицях і на периферії часто немає стабільного покриття або спостерігаються перебої зі зв’язком. У чотирьох селах (Савелове, Оводівка, Грузька та Братське) взагалі немає мобільного покриття.

Ключові провайдери дротового інтернету:

• SITV (ТРК “ІнтерТелеКом”) — один із найпопулярніших місцевих операторів у Тростянці. Активно переводити абонентів на оптоволокно для роботи без світла.
• NovaLine — регіональний провайдер, який надає високошвидкісний інтернет до 1 Гбіт/с за технологією GPON у багатоквартирні будинки та приватний сектор громади.
• “Укртелеком” забезпечує широке покриття у Тростянці та навколишніх селах. Підключення здійснюється як через традиційні лінії (ADSL/VDSL), так і через швидкісні оптичні канали.
• HomeNet — провайдер, що спеціалізується на розбудові енергонезалежних оптоволоконних мереж, переважно в приватному секторі та на сільських територіях громади. 

Об’єкти критичної інфраструктури, заклади охорони здоров’я та міська рада забезпечені терміналами супутникового зв’язку Starlink для безперебійної комунікації під час екстремальних ситуацій.

На території Тростянецької громади працює єдиний номер виклику екстреної допомоги “103”, а також функціонує модернізований єдиний кол-центр. Викликати невідкладну допомогу мешканці громади можуть також за мобільним номером 095-02-000-03 або за стаціонарним телномером5458) 5-10-03. Сумська область офіційно увійшла до переліку регіонів, де для працівників бригад ЕМД, які працюють у прифронтових громадах та виїжджають на ліквідацію наслідків обстрілів під вогнем, запроваджено спеціальні щомісячні мотиваційні доплати від держави. КНП “Тростянецька міська лікарня” не надала відповіді на наш запит щодо часу прибуття бригад екстреної медичної допомоги на виклики в Тростянецькій громаді.

Протягом звітного періоду на території громади відбувалися відключення електропостачання тривалістю понад 12 годин. Час від часу в громаді відбуваються знеструмлення, але енергетики відновлюють електропостачання. 

Станом на 2025/2026 навчальний рік освітня мережа Тростянецької громади, що складається з 12 закладів, функціонує у змішаному форматі через обмежену кількість укриттів, а кадровий склад скоротився на 15–20% порівняно з довоєнним періодом. Внаслідок бойових дій та окупації руйнувань і пошкоджень різного ступеня зазнали 8 закладів освіти (шкіл, ліцеїв та дитячих садків). Найбільших збитків заклади освіти зазнали під час перебування окупаційних військ у громаді навесні 2022 року. 

У Тростянецькій громаді є відбудовані школи, проте наразі не всі освітні заклади мають власні сертифіковані укриття. Через безпекову ситуацію в Сумській області та дефіцит захисних споруд у селах громада досі не може повністю відмовитися від дистанційного навчання. Поблизу великих сільських шкіл зводять сучасні напівзаглиблені бетонні модульні укриття, розраховані на 100–120 осіб. Проєкти реалізують за підтримки великого бізнесу (наприклад, ПрАТ “Монделіс Україна”). 

ЦНАП у громаді працює без збоїв — його штат майже повністю укомплектований (є 2 вакантні місця). Доступні послуги реєстрації місця проживання, нерухомого майна та бізнесу, а також оформлення паспорта у форматі ID-картки тимчасово недоступні. 

Основні поштові оператори, “Нова пошта” й “Укрпошта”, забезпечують доставку як у самому Тростянці, так і в селах громади. Загальна кількість точок отримання “Нової пошти” (разом із вуличними та внутрішніми поштоматами) у місті становить близько 20 локацій. Також працюють 2 стаціонарні відділення “Укрпошти”, розташовані в місті Тростянці. Їхні відділення закриваються під час повітряних тривог. Обслуговування сільських населених пунктів громади здійснюється за допомогою пересувних відділень поштового зв'язку. 

Ключові українські телеканали, що входять до державних мультиплексів (зокрема “Суспільне”, канали медіагруп і загальнонаціональний марафон), транслюються через місцевий ретранслятор. Покриття охоплює Тростянець і більшу частину навколишніх сіл. Утім, оскільки громада розташована у прикордонній зоні, головною проблемою для ефірного Т2 є систематичне використання російськими військовими потужних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для блокування українського сигналу. У березні 2026 року ворог завдавав ударів по телевежі в сусідньому Білопіллі, що періодично спричиняло технічні проблеми з ретрансляцією в Тростянецькій громаді. 

З-поміж радіостанцій у громаді доступні “Українське радіо” (“Українське радіо. Суми”), що мовить на частоті 104,1 МГц, а також радіо “Промінь”, доступне на частотах 69,9 МГц і 99,6 МГц.

Етап 5. Факультативні індикатори, що свідчать про нормалізацію соціально-економічної ситуації 

Індикатори:

• Функціонування державних та/або приватних банків, робота банкоматів.
• Робота закладів охорони здоровʼя.
• Безперебійна робота управління Державного казначейства.
• Функціонування відділення Пенсійного фонду.
• Робота громадського транспорту.

Підсумкова оцінка — 4,5 бала з можливих 5. Громада проходить аудит на цьому етапі оцінювання.

Висновок. У громаді функціонують банки й банкомати, а також відділення Пенсійного фонду та Державного казначейства. Заклади охорони здоров’я в громаді не припинили роботу, але мають відчутний дефіцит кадрів. Також обмежена робота громадського транспорту.

Опис індикаторів. У місті Тростянці працюють відділення та банкомати “Ощадбанку” і “ПриватБанку”. Доступний повний спектр банківських послуг. Утім, під час повітряних тривог робота банків припиняється. 

У Тростянецькій МТГ працюють 2 заклади, а саме: КНП "Тростянецький ЦІМД" ТМР та КНП "Тростянецька міська лікарня" ТМР. Після руйнувань, яких міська лікарня зазнала під час окупації, заклад модернізували. На даху лікарні функціонує власна сонячна електростанція із системами збереження енергії, що дозволяє проводити операції та підтримувати реанімацію навіть під час повних блекаутів. Попри стабільну роботу, заклади відчувають гостру потребу у фахівцях. Тростянецька міська лікарня має 15 відкритих вакансій лікарів, 6 вакансій медичних працівників.

В громаді функціонує управління Державної казначейської служби України, яке забезпечує виконання державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, ведення бухгалтерського обліку та контролю за виконанням бюджетів. 

Також у громаді діє сервісний центр Пенсійного фонду України в Сумській області, який надає повний спектр послуг населенню. 

У Тростянецькій міській територіальній громаді функціонують 2 постійні внутрішньоміські автобусні маршрути (№2 та №3), які забезпечують базові транспортні потреби адміністративного центру. Сполучення з навколишніми селами забезпечують 16 приміських автобусних маршрутів. Автобуси виконують рейси за фіксованим графіком кілька разів на тиждень (зазвичай у дні роботи ринків або соціальних установ — у середу, п'ятницю, у вихідні). Це дозволяє сільському населенню дістатися до лікарень, банків та аптек в адміністративному центрі. Міжміські пасажирські перевезення здійснюються як залізницею (станція Смородине), так і автостанцією. Автобусні рейси з'єднують Тростянець із Охтиркою, Сумами, Полтавою та Харковом через сервіс Busfor. Періодичні прицільні ракетні удари та нальоти БпЛА "Шахед" на Сумщину створюють постійний ризик для автотранспортних підприємств і залізничних колій.

Блок 4. Демократичні процеси

Етап 6. Обов'язкові критерії, що свідчать про відновлення демократичних процесів

Індикатори:

• Наявність і стан виборчої інфраструктури.
• Можливість проводити мирні зібрання.
• Належне функціонування Державного реєстру виборців.
• Оновлення даних Державного реєстру виборців.
• Діяльність політичних партій.

Підсумкова оцінка — 1,5 бала з можливих 5; громада не проходить аудит на цьому етапі оцінювання.

Висновок. Стан виборчої інфраструктури неможливо оцінити на основі даних з відкритих джерел. Відділ ведення ДРВ, повноваження якого охоплюють Тростянецьку громаду, працює; він забезпечений кадрами і приміщенням. Проведення мирних зібрань і масових заходів, крім загальнодержавних, заборонене. Політичні партії малоактивні. 

Опис індикаторів. Ведення Державного реєстру виборців у Тростянецькій громаді забезпечує відділ ведення ДРВ при Охтирській районній державній адміністрації. 

Згідно з відповіддю Центральної виборчої комісії, повноваження органу ведення Державного реєстру виборців на території Тростянецької міської громади здійснює відділ ведення Реєстру апарату Охтирської районної державної адміністрації. Відділ функціонує відповідно до вимог законодавства, його роботу забезпечують два працівники, а приміщення органу ведення Реєстру на 100% відповідає вимогам, установленим постановою ЦВК від 20 грудня 2007 року №572.

У Тростянецькій міській територіальній громаді обліковується 32 постійні виборчі дільниці, з яких 31 — звичайна, і 1 — спеціальна. Інформація про пошкодження, руйнування або непридатність приміщень цих виборчих дільниць у відповіді Центральної виборчої комісії та доступних офіційних джерелах відсутня. Наявні дані не дають змоги оцінити фактичний технічний стан приміщень, їхню забезпеченість укриттями та необхідним обладнанням для організації голосування.

Рада оборони Сумської області затвердила алгоритм проведення масових заходів на території Сумської області в умовах воєнного стану за виняткових обставин. В умовах воєнного стану проведення будь-яких масових заходів, крім загальнодержавних, на Сумщині заборонене. 

За останні 6 місяців політичні партії не зверталися до Тростянецької міської ради по дозвіл на проведення заходів, але один раз по такий дозвіл зверталася громадська організація (втім, чи дозволили їй провести захід, міська рада у відповіді на інформаційний запит не уточнила). У лютому–квітні 2026 року в громаді не зафіксовано системної діяльності місцевих осередків політичних партій Тростянецької громади. Сторінки “Сили людей” і “Нашого краю” фактично не оновлюються протягом кількох років, а діяльність “ОПЗЖ” заборонена. На місцевих виборах 2020 року до Тростянецької міської ради було обрано трьох депутатів від політичної партії “Опозиційна платформа — За життя”. У серпні 2022 року рада припинила діяльність відповідної депутатської фракції та достроково припинила повноваження депутатки Оксани Заяц на підставі її особистої заяви. Інна Слабоспицька та Юрій Гулаков зберегли депутатські мандати й продовжують входити до складу міської ради. За оприлюдненими даними, вони нечасто беруть участь у засіданнях ради та постійних комісій. Особисті сторінки депутатів також політично неактивні. Водночас Сумська обласна організація “Слуги народу” активно висвітлює свою діяльність у соцмережах, зокрема, є окремі публікації про Тростянецьку громаду, але переважно це новини з посиланням на Тростянецьку міську раду або Сумську ОВА.

Етап 7. Факультативні критерії, що свідчать про відновлення демократичних процесів

Індикатори:

• Функціонування органів місцевої влади.
• Функціонування місцевих медіа.
• Можливість набору членів ДВК.
• Функціонування місцевих загальних судів у громаді.
• Діяльність громадських організацій та ініціатив.
• Кіберзахист.

Підсумкова оцінка — 3,5 бала з можливих 6. Громада проходить аудит на цьому етапі оцінювання.

Висновок. У громаді працюють ключові інституції громадянського суспільства, медіа та органи влади. Наявна потенційна можливість для набору членів ДВК. 

Опис індикаторів. У відповідь на інформаційний запит ОПОРИ в Тростянецькій міській раді зазначили, що бюджет громади на 2026 рік було прийнято на сесії 17 грудня 2025 року (рішення №870 "Про бюджет Тростянецької міської територіальної громади на 2026 рік”).

“Доходи бюджету міської територіальної громади у сумі 333,3 млн гривень, у тому числі доходи загального фонду бюджету міської територіальної громади — 328,4 млн гривень та доходи спеціального фонду бюджету міської територіальної громади — 4,9 млн гривень. Видатки бюджету міської територіальної громади у сумі 396,2 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду бюджету міської територіальної громади — 284,2 млн гривень та видатки спеціального фонду бюджету міської територіальної громади — 112 млн гривень”, — ідеться в рішенні.

Відсоток штатної укомплектованості Тростянецької міської ради та її структурних підрозділів становить 75,61%, а також є 52,25 вакантних посад, — йдеться у відповіді на інформаційний запит ОПОРИ.

На сайті громади та в соціальних мережах постійно публікують новини про роботу ради, розклад сесій, проєкти рішень і заходи. Сесії міськради відбуваються регулярно. 

В громаді є можливість набору членів ДВК. Освітній процес відбувається за змішаною формою навчання; також працюють комунальні підприємства й заклади культури.

У громаді працюють локальні медіа, зокрема телеканал “TVT” (ТРК “Тростянець”), “Добре радіо” (105.4 FM), радіо “NovaLine FM” (93.3 FM), тижневик “Круглий Двір”, газета “Тиждень”. Один із найбільших міських телеграм-каналів — “Тростянець INFO”.

Тростянецький районний суд функціонує, але має суттєвий дефіцит кадрів — він укомплектований працівниками лише на 40%. Вакантні 18 штатних одиниць і 3 з 5 посад суддів. Будівля суду зазнала пошкоджень внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Суд забезпечує розгляд справ у розумні строки, але наявні поодинокі випадки розгляду справ із порушенням строків, встановлених чинним законодавством, у звʼязку з недоукомплектованістю штату та надмірним навантаженням. Протягом 2025 року в його провадженні перебувало 2779 справ і матеріалів, із яких було розглянуто 2461. Під час повітряних тривог суд організовує роботу на підставі алгоритму дій і відповідного судового наказу. 

В громаді діють 4 ключові громадські організації: ГО “Центр Європейської інтеграції Слобожанщини”, Асоціація “Центр соціальних ініціатив Тростянецької громади”, БО “Тростянецький районний благодійний фонд ‘Доброта’”, Дитяча дорадча рада при міській раді. Масові заходи часто неможливі через заборони або тривалу небезпеку, тому публічна активність громадських організацій мінімальна і здебільшого не виходить за межі кризового реагування.

Результати оцінювання безпеки Тростянецької міської громади