Харківська облрада: дисбаланс розподілу виборчих округів

Навіть із ухваленням нового Закону «Про місцеві вибори» депутати Харківської обласної ради (а також деяких інших обласних рад в Україні) представлятимуть принципово різну кількість виборців, чим, вочевидь, порушується принцип рівності голосів виборців і рівності виборчих повноважень. Саме такі висновки можна зробити на підставі принципової відмінність кількості виборців у створених, відповідно до законодавства, 120 виборчих округах Харківщини, в діапазоні від 6 до 55,6 тис. виборців, від яких обираються рівнозначні депутати обласної ради. Важливо, що цей дисбаланс встановлений в Законі України «Про місцеві вибори», де, виходячи з реальної демографічної ситуації, одна норма de facto не дозволяє виконати чи значно корегує іншу норму закону.

У новому Законі «Про місцеві вибори», в частині 7 статті 17 передбачено: «Для проведення виборів депутатів обласної ради відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як за 35 днів до дня чергових або перших місцевих виборів утворює на території кожного району, міста обласного значення територіальні виборчі округи, кількість виборців у яких має бути за можливості максимально наближеною до середньої кількості виборців у територіальному виборчому окрузі відповідного багатомандатного округу». Однак в цій же статті, в абзаці 3 частини 11 сказано, що кількість територіальних виборчих округів з виборів депутатів обласної ради, які утворюються на території міста, району, не може перевищувати 20 (1:5 — прим. автора) відсотків від загальної кількості територіальних виборчих округів, що утворюються на виборах до відповідної обласної ради.

Саме це уточнення створює дисбаланс, який для деяких обласних рад в Україні буде мати значення, однак в різній мірі.

Харківщина, з демографічної точки зору, має цікаву ситуацію, коли в обласному центрі — Харкові, другому за чисельністю місті України та, власне, в самій Харківській області, мешкає майже однакова кількість жителів. Тобто діє відома харків’янам пропорція: населення Харкова ~ населенню області.

Важливо, що більший «перекіс» в сторону великого міста маємо лише з Києвом та Київською областю, тоді як в інших областях України співвідношення населення обласного центру та області складає:

• 1:2,3-2,4 у Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях,
• 1:2,9 у Львівській області,
• 1:3,3-3,6 в Дніпропетровській, Чернівецькій, Чернігівській та Херсонській областях,
• 1:4,2-4,5 в Кіровоградській, Вінницькій, Сумській, Черкаській областях,
• 1:4,6-5,3 в Житомирській, Волинській, Рівненській, Полтавській, Тернопільській, Хмельницькій, та нещодавно, в Донецькій та Луганській областях,
• 1:6 в Івано-Франківській області,
• 1:10,9 в Закарпатській області.

Тобто, для Харківщини це досить суттєво, як, мабуть й для областей з пропорцією співвідношення населення обласного центру до іншого населення області в межах 1 до 4,9. А це, крім Харківської і Київської, в різній мірі ще 20 областей України. Мабуть, законодавець намагався створити певні пільги для «провінційних» районів стосовно представництва у обласних радах чи уникнути монополії інтересів великих міст в обласній раді, однак це було зроблено за рахунок паритетного представництва інтересів. Не дивно, що Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у своєму Кодексі належної практики у виборчих справах, що був прийнятий у 2002 році, зазначає: «Максимально припустиме відхилення від норми не мало б перевищувати 10 відсотків, але в жодному разі не може перевищувати 15 відсотків, за винятком особливих обставин (захист інтересів компактно розселеної меншини, адміністративна одиниця з низькою щільністю населення)» (пункт 2.2).

Подивимось на прикладі Харківської області, для якої ця проблема найбільш очевидна. Третього вересня Центральна виборча комісія своєю Постановою № 216, відповідно до норм чинного законодавства, визначила кількість депутатів Харківської обласної ради та встановила квоту округів (див. табл. 1) за м. Харковом з його 9-ма районами, 27 районами в області та 6 містами обласного значення (Ізюм, Куп’янськ, Лозова, Люботин, Первомайський, Чугуїв).

Як вже зазначалось, частина 7 статті 17 Закону України «Про місцеві вибори» встановлює, що територіальна виборча комісія не пізніш як за 35 днів до дня чергових або перших місцевих виборів (тобто, цього разу, до 19 вересня включно — прим. автора) утворює на території кожного району, міста обласного значення територіальні виборчі округи. Рішення Харківської обласної виборчої комісії найближчим часом стосвно меж округів, безумовно, побачимо на сайті Центральної виборчої комісії.

І якщо в переважній кількості округів (83 з 96) в районах Харківській області та в містах обласного значення округ має від 9 до 12,5 тисячі виборців (незначне, однак виключення: з одного боку, Коломацький район — близько 6 тис., Сахновщинський та Кегичівський — 8,1 тис., Печенізький — 8,2 тис., Близнюківський — 8,4 тис., з іншого боку, Шевченківський район — 16,3 тис., Дворічанський — 15,1 тис., Ізюмський — 14,6 тис., Первомайський — 13,5 тис.), то в 24 округах в місті Харкові кількість виборців нараховує від 28 тис. виборців в Червонозаводському районі до 48 - 55,5 тис. виборців в Київському, Дзержинському, Фрунзенському, Комінтернівському районах.

Цей дисбаланс утворюється, відповідно до встановленого розподілу територіальних виборчих округів, де Харків з його 1,081 млн. виборців має 24 територіальні виборчі округи (20% від загальної кількості територіальних виборчих округів, що утворюються на виборах до відповідної обласної ради, відповідно до абзацу 3 частини 11 статті 17 Закону України «про місцеві вибори»), тоді як область, з населенням 1,039 млн. виборців — 96 територіальних виборчих округа. Тобто, депутат від територіального виборчого округу, що утворений у Кегічівському районі Харківської області представляє 6090 виборців, тоді як депутат, що обирається від одного з округів в місті Харків, представляє, в середьому, від 28 тис. виборців (в Червонозаводському районі Харкова) до 55,5 тис. виборців (в Комінтернівському районі Харкова).

Фактично, норма закону, встановлена частиною 7 статті 17 Закону України «Про місцеві вибори», про те, що кількість виборців в територіальних виборчих округах має бути за можливості максимально наближеною до середньої кількості виборців у територіальному виборчому окрузі відповідного багатомандатного округу, не може бути коректно виконаною, виходячи з демографічних особливостей Харківщини (й не тільки Харківщини), особливо у світі іншої норми закону, встановленої абзацом 3 частини 11 цієї ж статті 17, про що мова йшла вище.

 Разом з тим, в статті 86 Закону України «Про місцеві вибори», що стосується встановлення результатів виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі прописана формула визначення обраних депутатів, яка, враховуючи численність виборців в округах Харкова, може призвести до ситуації, коли округи в Харкові матимуть декілька депутатів-представників від різних політичних сил, тоді як «провінційні» округи в області залишаться без свого представника.

Таблиця 1.

Розподіл територіальних, одномандатних виборчих округів, що утворюються для виборів депутатів Харківської обласної ради

(відповідно до додатку 19 Постанови ЦВК №216 від 03.09.2015 р.)

Примітки до таблиці.

1. Інформація про кількість виборців в районах Харкова та області зібрана за допомогою вторинних даних — шляхом обрахунку кількості виборців, внесених до списків на дільничних виборчих комісіях на Позачергових виборах Народних депутатів України 26.10.2014 р.

2. Інформація станом на 01.08.2015 р. для міст обласного значення (Ізюм, Куп’янськ, Лозова, Люботин, Первомайський, Чугуїв) представлена на сайті ЦВК.

3. Данні для м. Харкова, вирахувані на підставі вторинної інформації станом на 26.10.2014 (1 079 764 виборців) та інформація про кількість виборців станом на 01.08.2015 р. за даними Державного реєстру виборців (1 081 729) суттєво не відрізняється (+ 1965, або 0,2%), однак за рахунок локалізації кількості виборців у кожному з районів Харкова, дають можливість вирахувати середню кількість виборців для територіальних виборчих округів в кожному з районів.

4. Кількість виборців для Куп’янська (Куп’янська міська рада) враховує також смт. Ковшарівку та Куп’янськ-Вузловий.