За результатами голосування, оприлюдненими на сайті Центральної виборчої комісії, можна обчислити низку показників взаємозалежності. Ми обрали коефіцієнт кореляції Пірсона, який найчастіше використовується для встановлення статистичного взаємозв’язку. Для візуалізації даних, щоб уникнути великих за розміром таблиць, побудовано кореляційну діаграму. Наш аналіз дозволить показати настрої виборців при "проставлянні галочок". Результатом всіх обчислень є наочна та зрозуміла схема кореляцій. Ця схема дає змогу виділити партії, які перетягували між собою голоси виборців і які фактично заважали одна одній, створюючи надмірну конкуренцію. Взявши у підрахунок дані про явку, також можна виділити партії, які отримали фору за рахунок низької явки виборців.
В якості вихідних даних нами взято результати голосування за партійними списками з 29652 виборчих дільниць. Неповними є дані по одномантатному виборчому округу №59, по якому на момент отримання даних було оприлюднено результати з 89 дільниць із 111 (80,18%). Для виконання всієї роботи використано аналітичний засіб — програмне середовище R.
На фінальній діаграмі колір і розмір квадратів вказують на напрямок та силу кореляційного зв’язку.
Рисунок 1 — Кореляція між підтримкою партій при голосуванні за партійними списками
Для побудови діаграми партії відсортовані не в алфавітному порядку. Для сортування ми використали метод ієрархічної кластеризації. Це дає змогу розташувати на графіку поруч ті партії, які споріднені високими коефіцієнтами кореляції.
Фактично можна виділити два партійних кластери: партії-представники "нової влади" і партії-представники та сателіти "старої влади". Підтримка виборцями цих партій добре корелює. Оскільки ми брали дані по кожній виборчій дільниці - можна констатувати, що обидва партійні кластери постраждали внаслідок конкуренції за голоси виборців. Так, наприклад, підтримка НАРОДНОГО ФРОНТУ добре корелює із підтримкою ВО Свободи. При підвищеній підтримці однієї з цих партій - відбувалось збільшення голосів і за іншу. Така сама залежність, але в меншій мірі, простежується і для інших партій-фаворитів: НАРОДНИЙ ФРОНТ — БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА, БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА — Об’єднання САМОПОМІЧ. Але, як нам відомо, розділення голосів виборців між декількома "псевдоконкурентами" - це запорука поразки. Хоча при голосуванні за партійними списками це не критично, а от в мажоритарних округах напевне так і відбулось. З іншого боку — ми бачимо, що політичні сили у виділених кластерах були «розчинниками» одна для одної, зменшуючи питому підтримку кожної окремої партії. Хто знає — якби не було Солідарності жінок та Сильної України, які фактично розчинили в собі частину голосів, можливо Комуністична партія і потрапила б до парламенту.
Окремо слід виділити сильну негативну кореляцію між кількістю голосів та відносною явкою виборців. Це стосується таких партій, як: Партія Зелених, Інтернет партія, Солідарність жінок, Сильна Україна, Опозиційний блок, Комуністична партія. Ці політичні сили отримали фору від низької явки. Із багатьох інших досліджень добре відомо, що на виборчі дільниці в першу чергу приходять люди літнього віку. Це проблема не тільки України, але й більшості країн Східної Європи. Саме низька електоральна активність молодого покоління дає змогу посткомуністичним партійним утворенням "триматись на плаву". І саме з цією проблемою боролись активісти польського молодіжного руху "Сховай бабусін паспорт!".