Сьогодні в 78 ОТГ 13 областей відбуваються перші вибори. Цьогоріч ОПОРА не проводить класичного спостереження за виборами в громадах, адже ще з жовтня організація розпочала масштабну кампанію дочасного спостереження за виборами Президента України. Та на початку листопада кілька представників мережі в рамках програми «Відкритий світ» відвідали Сполучені штати Америки, де також потрапили на день виборів. Тож пропонуємо за допомогою блогу згадати, як це було та порівняти, наскільки їхні вибори відрізняються від наших.
Агітувати біля дільниці в день голосування? Замовити відеоролик проти конкурента? Побачити губернатора, що закликає підтримати «вірного» кандидата? Не допустити на вибори міжнародних спостерігачів? Якщо відповідь на це все ствердна, то цілком ймовірно, що ми говоримо про волевиявлення у котромусь із штатів США. Наприклад, в Огайо, де нещодавно, як і у решті штатів, обирали владу до місцевого сенату та представників у Конгрес. Про особливості виборчого процесу в Огайо, а точніше – в окрузі Франклін, автору пощастило трохи дізнатися, навідавшись до столиці штату Колумбуса за програмою «Відкритий світ», що фінансується Конгресом США.
Якщо нема часу на вибори у вівторок, голосують раніше
Загалом, говорячи про закони на території США, слід уточнювати про конкретний штат, адже у кожному з них законодавство може різнитися. Це стосується й волевиявлення – навіть у виборчих округах одного штату можуть виникати невеликі, а втім – відмінності у процесі організації голосування.
Сьогодні штат Огайо поділений на 88 виборчих округів. Їх межі перерозподіляються кожні 10 років після проведення перепису населення. Суть перерозподілу меж округів, як і в Україні, благородна – аби у кожному окрузі була більш-менш рівна кількість виборців. Але, відзначають експерти, з якими спілкувався автор, і у США партії не гребують, у разі такої можливості, «перекроїти» округ під себе, тобто встановити таку територію, більшість жителів якої є прихильниками партії.
Виборчий комітет округу Франклін – місце, де було особливо людно напередодні дня голосування в штаті. А це тому, бо прямо у приміщенні комітету працює Центр дострокового голосування, який починає свою роботу приблизно за два тижні до дня виборів. Якщо основний день волевиявлення у Штатах був у вівторок, 6 листопада, то пік приходу виборців у Центр дострокового голосування припав на останній день його роботи, себто – на понеділок, 5 листопада. Суть роботи Центру саме полягає у тому, що виборці, які не мають часу прийти на виборчі дільниці у вівторок, можуть це зробити напередодні. Також жителям округу надається можливість отримати бюлетень поштою і так само його відправити до Центру. Чи не виникають зловживання із подвійним голосуванням, – відразу може подумати український виборець. Заступник директора Виборчого комітету Франкліна Девід Пейн поінформував, що в останні роки таких порушень не зафіксовано і нагадав, що за подвійне голосування можна потрапити на 5 місяців за ґрати.
За інформацією керівника комітету, в окрузі Франклін із 800 тисяч виборців 115 тисяч запросили бюлетень поштою, близько 50 тисяч віддали голос за своїх кандидатів у Центрі дострокового голосування. Згідно з законодавством Огайо, у приміщенні для голосування можуть перебувати журналісти та спостерігачі від партій чи кандидатів. А ось міжнародні спостерігачі – ні.
Багатометрові черги ззовні, виборці наче у вулику всередині – так можна коротко описати ситуацію у Центрі дострокового голосування в останній день його роботи. А ще автор зафіксував те, від чого точно здивується український виборець – друкована агітація біля приміщення Центру, агітатори виборцям у черзі роздають листівки про кандидатів! У штаті Огайо, як і в більшості штатів, це дозволено. Навіть дня тиші як такого нема. Єдине обмеження – агітувати у день голосування не мають права офіційні представники партій чи конкретних кандидатів. А «простий» виборець може. Правда, він має дотримуватися певної дистанції від приміщення дільниці та й у саме приміщення для голосування агітатору вже зась.
Як розповів Девід Пейн, у Центрі для дострокового голосування, як і на звичайних дільницях, виборець може проголосувати як бюлетенем, так із допомогою машин для голосування. Абсолютна більшість жителів віддає перевагу останньому варіанту. Машини для голосування в окрузі Франклін обійшлися платникам податків приблизно у 12 мільйонів доларів, термін їх експлуатації – 13 років.
Машина для голосування – це, по суті, електронний варіант бюлетеня, де виборець на моніторі обирає своїх кандидатів – перш за все, представників до палат Сенату штату та Конгресу. Втім мешканці голосують і за кандидатів на інші посади у штаті, зокрема – суддів, прокурора, казначея. Разом із голосуванням може проходити і референдум щодо думки жителів на рахунок актуальних місцевих питань.
Між голосуваннями машини зберігаються у кімнатах під двома замками. Відповідно, ключі мають представники двох партій – Демократичної та Республіканської. Лише разом вони можуть відкрити ці приміщення. Ключі лежать у сейфі. Якщо протягом певного часу після виїмки ключів із сейфу їх не повернуть на місце – спрацює спеціальна сигналізація.
Наш спікер – Девід Пейн – у Виборчому комітеті округу Франклін є представником Республіканської партії. «Втім, коли я працюю тут, я забуваю, що я республіканець, – зазначає містер Пейн. – Ми тут усі за прозорі вибори, оце наша робота». У Виборчому комітеті на постійній основі працюють 42 людини, рівно половина з них є представниками однієї з двох партій. У день голосування на 378 дільниць округу Франклін було найнято ще 4 000 працівників. За українським аналогом це – члени ДВК, тобто ті, хто безпосередньо організовує процес голосування на дільниці. Зарплата у США працівника дільниці за роботу із 6.00 до 19.00 складає приблизно 140 доларів.
Кандидат зробив щось погане – розкажи у рекламі про це усім
В одному із затишних будинків на околиці Колумбуса колись дуже давно працював мініготель, а нині там розмістився один із найуспішніших виробників політичної відеореклами – компанія «Стратеджі-Груп». Її виконавчий директор Натан Слонейкер запевнив гостей з України, що якщо треба, то вони можуть зробити відеоролик і за добу.
У США практикують і запуск так званої антиреклами щодо кандидата-конкурента. При цьому мова йде не про чорний піар із неправдивою інфо та невідомим чи підставним замовником, як, на жаль, ми це звикли бачити у нашій країні. За океаном, як правило, в основу сюжету кладеться негативна, а втім цілком реальна історія того чи іншого кандидата. Як приклад у «Стратеджі Груп» продемонстрували два відео. У першому ролику фігурував чиновник, якого поліція виявила п'яним за кермом авто. Хоча у Штатах за таке передбачена серйозна відповідальність, у конкретній історії саме статус чиновника допоміг затриманому відбутися штрафом у 40 доларів. Про це й розповідає відеоролик із меседжем – чи може чиновник, який їздить п’яним за кермом і платить за це лише 40 доларів, захищати інтереси виборця?
В іншій історії йдеться про те, що до однієї з кандидаток є питання фінансування її виборчої кампанії. Зокрема, 80% грошей цій кандидатці надавав представник з іншого штату. Чи впевнені ви, що кандидатка відстоюватиме ваші інтереси, а не іншого штату, звідки прийшли гроші – десь такий меседж несе виборцям відеоролик.
Загалом, поінформував Натан Слонейкер, рекламна кампанія може обійтися у 225 тисяч доларів. Саме за таку суму було знято 26 роликів для одного з кандидатів. Для того, щоб транслювати ці ролики на ТБ, довелося викласти ще 3 мільйони. Якщо кандидат має грошей побільше, рекламна компанія замовить у соціологічної фірми ще й дослідження – що і як хочуть виборці, аби вже на основі цих даних придумати сюжет реклами. Соціологи можуть для рекламної кампанії і для кандидата визначити, що для нього ефективніше – знімати позитивні ролики про себе, а чи замовити антирекламу проти конкурента.
До слова, у штаті Огайо під час трансляції відеореклами по ТБ повинно бути посилання з інформацією, хто оплатив її трансляцію.
Губернатор агітує за наступника
У США можна побачити, як агітує губернатор. Те, на щоб в Україні вказали як на ознаки адмінресурсу, за океаном – не так уже й незвично. Якщо придивитися, агітація губернатором виглядає логічно. По-перше, у Штатах це виборна посада, відповідно – людина є політиком. По-друге, губернатор є представником партії, якій виборець більшістю голосів довірив владу у своєму штаті. По-третє, якщо порівнювати з Україною, то губернатор штату це зовсім не те, що у нас голова облдержадміністрації чи голова обласної ради.
Відтак логічно, що глава штату, як представник партії, прагне, аби ця партія й далі зберегла свою владу. Щодо Огайо, то тамтешній губернатор Джон Кейсік не міг балотуватися знову, оскільки обирався на цю посаду кілька термінів поспіль. На закритій політичній вечірці Республіканської партії губернатор Кейсік закликав активістів партії мобілізувати усі свої ресурси, аби перемогу на виборах 6 листопада здобув республіканський кандидат, досвідчений американський політик Майк Девайн. Зрештою, так і сталося.
Партійна вечірка – ще одна цікава річ, що привертає увагу. Сюди запрошені можуть прийти навіть з своїми найменшими дітьми. Тут виступ кандидата слухають наче промову пастора у церкві і оплесками та дружніми вигуками гучно підтримують меседжі своїх лідерів.
Ніч після голосування – ще один привід для партійців зібратися, аби разом переживати свої перемоги чи поразки. У столиці штату Огайо представники Республіканської партії розмістилися в залі одного з готелів, де дивилися трансляцію телеканалу «FoxNews» про результати голосування у країні.
І, поміж тим, партійці за фуршетом обговорювали результати виборів. Кандидати-переможці у супроводі своїх родин виходили до публіки із промовами. Присутні у залі гаряче їх вітали.
Квитанція за комуналку – як доказ «прописки»
Під час зустрічі української делегації із директором Комісії із законодавчих послуг Огайо Марком Фландерзом автор дізнався про ще кілька особливостей голосування у штаті Огайо, які доволі відмінні від українських традицій. Наприклад, хто може вважатися «місцевим жителем» і, відповідно, обирати місцеву владу? У нас, як відомо, членом громади людина юридично вважається після реєстрації місця проживання. Місце реєстрації є підставою для внесення до списку виборців і голосувати за місцеву владу ми маємо право хоч наступного дня, якщо встигли потрапити до списку. У штаті Огайо виборцеві треба зареєструватися на своєму місці проживання щонайменше за 30 днів до дня голосування, тільки тоді він отримає право голосу за місцеву владу. Із юридичними доказами – що ви є саме жителем штату, простіше: це може бути як посвідка водія, так і довідка з роботи та навіть квитанція за оплату комунальних послуг вашої оселі. І навіть якщо у виборчої комісії виникнуть сумніви щодо вашого права голосувати, виборцеві однаково видадуть бюлетень – так званий тимчасовий. Його потім упакують в окремий конверт – до з’ясування усіх обставин. Якщо, в підсумку, наступного дня виборець надасть комісії документ, що точно підтверджує його право голосу, голос із відкладеного бюлетеню врахують. Якщо доказів не буде – бюлетень, кажучи просто, визнають недійсним.
Як розповів містер Фландерз, результати голосування на дільницях підраховуються електронними машинами. Але є і вибірковий аудит – принаймні на одній дільниці уже після встановлення результатів проводиться окремий перерахунок голосів. Перерахунок на тій чи іншій дільниці може бути проведений і на вимогу кандидата, якщо у нього є сумніви щодо достовірності результатів. Але якщо в підсумку не буде виявлено помилок і результати співпадуть із офіційними, за такий перерахунок кандидат сам і заплатить.
Ось таке, якщо дуже-дуже коротко, можна розповісти про вибори у Штатах на прикладі Огайо. Наостанок варто знову згадати про відсутність на виборах місій міжнародних спостерігачів. Система виборів у США не ідеальна, але, можна зробити висновок, і влада, і більшість виборців настільки їй довіряють, що ознайомлюватися з чиїмось висновками чи дослухатися до порад представників інших країн вважають просто зайвим.
За спостереженням автора, американці працюють на виборчих дільницях не з метою отримання додаткового заробітку, а з відчуття громадського обов’язку. І це насправді дуже позитивно, шо у цій країні люди шукають, чим, крім основної роботи, ще бути корисними суспільству і своїй державі. З цього українцям точно не завадило б брати приклад.