Місяць тому, 6 листопада, у Сполучених штатах Америки був цикл проміжних виборів. Представники Громадянської мережі ОПОРА завдяки програмі «Open World» мали змогу спостерігати за ними. Про те, що вразило, здивувало і захопило у блозі розповів представник ОПОРИ з Київщини.
Насамперед невеличке роз’яснення: коли говоримо про юридичні аспекти будь-якої сфери життя американців, маємо пам’ятати, що Сполучені Штати – федерація, де діють як федеральні закони, які поширюються на всю територію країни, так і закони штатів, що обов’язкові до виконання в певних штатах. Зважаючи на це, кожен штат може встановлювати власні виборчі правила (звичайно, якщо вони не протирічать державним нормам), які можуть стосуватися права голосу для різних категорій осіб, розпорядку роботи виборчих дільниць, безпосередньо процесу голосування тощо. Тож неправильно буде говорити, що ми спостерігали за виборами в США, натомість треба казати, що побували на виборах в окрузі Гамільтон штату Огайо.
Напередодні голосування
Ще в переддень голосування, 5 листопада, наша команда потрапила на мітинг на підтримку одного з кандидатів до Конгресу США. Власне, ця акція не особливо відрізнялася від того, що ми звикли бачити в Україні. Цікавим моментом стало знайомство з волонтерами, які хотіли дати нам листівки з інструкцією щодо голосування в окрузі, однак, дізнавшись, що ми не голосуємо, поліграфію нам більше не пропонували, мотивуючи це тим, що її й так небагато, тому листівки мають отримати саме виборці. Чому це важливо? Тому що всі політичні гравці в США, з якими ми мали змогу спілкуватися, особливо дбали про збільшення явки виборців.
На вулицях міст ми не бачили звичної політичної реклами на всіх білбордах та сітілайтах. Навіть навпаки, переважно зовнішня реклама закликала прийти й проголосувати – «VOTE 6 November», не маючи жодної прив’язки до партії чи кандидата.
Традиційна ж для США і найбільш поширена політична реклама має вигляд табличок з іменами та посадами, на які претендують кандидати. Такі таблички мешканці округу Гамільтон розміщують на власних подвір’ях.
Збільшити явку по-американськи
На виборах 6 листопада американцям належало обрати не лише губернатора, сенаторів штату, конгресменів, суддів та представників інших виборних посад, але й проголосувати за місцеві ініціативи, зокрема податки. Так, в місті Цинциннаті, яке є центром округу Гамільтон, одним з питань, яке виносилось на голосування, було фінансування місцевих шкіл, щоб у них могли навчатися діти із малозабезпечених сімей. Підтримка цієї ініціативи означає, що місцева влада запровадить відповідний податок, тобто кожна покупка, здійснена в магазинах, на заправках, будь-де в межах округу, буде фінансувати місцеву освіту. Одразу зазначу, забігаючи наперед, що мешканці округу Гамільтон віддали свої голоси за таке рішення.
Отже, йдучи на вибори, жителі не лише обирають владу, а й розпоряджаються власними коштами. А це впливає на кількість осіб, зацікавлених у збільшенні явки виборців: тепер це не лише політики, але й поборники ініціатив, фінансування яких може відбуватися з місцевих податків. Аналогічно з податками, американці голосують і за зміни до місцевих законів. У такому контексті зовсім не дивує засилля реклами, яка закликає голосувати. Вона виходить за межі традиційних ЗМІ і з’являється у смартфонах виборців. Так, заклики прийти на дільниці нам вдалось виявити не лише в Facebook та Instagram, але й в Uber та Tinder.
І, зважаючи на високу явку, таргетована реклама все ж таки зачепила свою цільову аудиторію. 6 листопада 2018 року явка виборців в окрузі Гамільтон була рекордною за останні 30 років.
День голосування
З самого ранку 6 листопада ми потрапили до виборчої дільниці, розташованої в університеті Маямі, що в містечку Оксфорд, неподалік Цинциннаті.
Агітація в день голосування у США цілком законна, але її не можна проводити ближче ніж за 60 метрів від виборчої дільниці. Перше, що ми помітили, – це стіл з кавою, печивом та фруктами, біля якого студенти-волонтери пригощали всіх, хто вже проголосував, та закликали всіх інших йти до дільниці. Цікаво, що ці студенти є прихильниками різних політичних партій, однак працюють для досягнення спільної мети.
Саме тут варто зробити невеличкий відступ, щоб розібратися в партійній ситуації у США. Попри те, що Сполучені Штати мають 40 федеральних та низку локальних партій, з середини XIX століття основна політична боротьба точиться лише між двома гравцями – Демократичною та Республіканською партіями. При цьому інші політсили інколи є досить впливовими на місцевому рівні, а часом навіть отримують посади в Палаті представників та Сенаті, проте на національному рівні це є радше винятком. І позаяк ця тенденція триває вже понад 150 років, саме ці дві політичні партії і формують правила гри, а місцеві жителі поділяють політиків не на дві категорії – республіканці та демократи (можливі також soft-республіканці та soft-демократи). Маючи нагоду, ми цікавились в місцевих експертів, чи припускають вони появу потужної третьої партії в майбутньому. Відповідь: радше ні або навіть тверде «ні». Як на мене, у США ці дві партії є радше конкуруючими брендами, ніж кровними ворогами.
Виборча дільниця, на якій ми побували, досить простора. Голосування відбувається за допомогою спеціальних комп’ютерних терміналів (їх в приміщенні близько 40), які задля безпеки і унеможливлення зовнішнього втручання працюють від'єднано від мережі Інтернет.
Однак не всі можуть проголосувати електронним бюлетенем. Як з’ясувалося, якщо виборець приходить на дільницю без документа, що посвідчує особу, він все одно може голосувати, але на папері. Такий голос називається «умовним», оскільки потребує додаткової перевірки. Під час верифікації «умовних» голосів, пояснили нам американські експерти, зараховується в середньому 85% з них. І якщо в окрузі Гамільтон «умовні» голоси не впливали на результат волевиявлення, то в деяких штатах, щоб говорити про підсумки, довелося чекати закінчення їх підрахунку (цей термін становить 11 днів).
До речі, у Виборчій раді округу Гамільтон нам розповіли одну цікаву історію, яка стосується місцевих виборів. Якось після перерахунку голосів виборців з’ясувалося, що два кандидати отримали однакову підтримку – 50/50. Це було несподіванкою, бо за останні тридцять років у штаті Огайо було лише три таких випадки. У кожному з них закон дозволяє виборчій комісії самостійно обрати спосіб для визначення переможця. І щоразу члени виборчої комісії в присутності кандидатів просто підкидали монетку номіналом в 25 центів – саме фортуна визначала, хто обійме посаду. Можна було б вважати цю історію вигадкою, якби її розповідала не голова Виборчої ради округу Гамільтон.
Принагідно зазначу, що в окрузі Гамільтон окружна виборча комісія є постійним органом і має в своєму штаті в різний період до 90 співробітників. Саме членів виборчої комісії серед них лише четверо, і вони можуть бути призначені лише за поданням однієї з двох провідних партій, і лише в рівній пропорції, тобто два республіканці та два демократи. Чи можуть представники третіх партій увійти до складу виборчої комісії? Можуть, однак лише по квоті двох згаданих вище партій. До слова, працівники виборчої комісії, залежно від посади, отримують від 70 до 120 тисяч доларів на рік, що дорівнює чи навіть перевищує середній розмір заробітної плати в країні.
Після голосування виборці отримують наліпку з написом «Я вже проголосував», яку потім приклеюють на одяг і цим спонукають інших прийти на вибори.
Як рахують голоси
Спостерігати за процесом підрахунку голосів – зчитування даних з карт пам’яті – можна лише через захисне скло. Після підрахунку карти опломбовують та залишають на зберігання. Якщо говорити суб’єктивно, то в Україні цей процес виглядає веселіше. А якщо без жартів, то це не складно, і ще сім років тому округ Гамільтон не мав такої системи.
У залі для відвідувачів, перед захисним склом, ми натрапили на місцевого спостерігача. Побачивши жінку з бейджем «Observer», ми одразу поцікавились про її статус в голови виборчої комісії. Як нам пояснили, у США є офіційні спостерігачі за виборами, як від політичних партій, так і від громадських організацій, проте вони не виконують настільки важливих функцій, як українські. Це й зрозуміло, Сполучені Штати Америки мають довгу історію, в тому числі виборчу, що вплинуло на рівень довіри до самого процесу.
