Ця схема дивним чином перестала працювати в умовах комерціалізації відносин між представником політичної сили і самою політичною силою. Зміна принципу селекції представників призвела до власне селекції іншого типу особистостей, особистостей, які отримують працевлаштування. Працевлаштування, як процес потребує не тільки відповідальності від працевлашування, а й формування ефективної системи контролю якості виконаних робіт. Але найважливіше, що капіталізація відносин неодмінно призводить до зростання якості надваних послуг в нормальних умовах. А які послуги надає система ОВК/ДВК? Правильно: послуги з організації виборчого процесу. Але найцікавіше інше: в переважній більшості працевлаштовані чітко розуміють авдиторію, якій надаються послуги - відповідні групи виборців.
От і виходить, що покищо мало досвідчена каста організаторів виборчого процесу вже зараз намагається правильно організувати відповідний процес. І їхня дотошність пов"язана аж ніяк не з бажанням захистити чи реалізувати інтереси свого працедавця чи з боязню передбаченої адміністративної чи кримінальної відповідальності, а з бажанням забезпечити справедливі правила гри між виборями. Найчастіше цими правилами гри є діючі норми, рідше домоаленості всередині сформованої групи.
Нова система набирає обертів. Але чи довго вона протримається? Як довго політичні сили будуть працювати на таких засадах з організаторами процесу?