Вибори на пост Президента України, день голосування. Члени дільничних виборчих комісій домовляються про результати голосування, тобто, кому скільки голосів потрібно. Виборці отримують, деколи, вже заповнений бюлетень (тобто, з відміткою). Обурення цим ганебним фактом призводить до того, що їх виводять, іноді підтримуючи, через чорний хід.

Це все до того, що в Законі про вибори Президента України не описано, яким чином громадяни можуть спостерігати за виборами та реагувати на порушення. В законі про парламентські вибори є норма, яка дозволяє представникамм об’єднань громадян (громадських організацій) слідкувати за тим як проходять вибори. Щоправда, громадські спостерігачі не мають тих прав, які мають кандидати та їх люди (спостерігачі від кандидатів).

МИ вибираємо. Ми джерело влади. Ми єдина влада в цій державі (так Конституція каже). Але на виборах, ми безсилі. В кращому випадку, ми можемо поспостерігати за цим святом демократії та отримати копію протоколу про підрахунок голосів на дільниці. Скарги на порушення виборчого процесу залишатимуть без розгляду, якщо ми їх подамо. Акти, в яких буде зафіксовано факт порушення, ніхто навіть не читатиме.
Проводячи конкурс на заміщення вакантної посади, роботодавець (виборці, громадяни) навіть якщо побачить, як хтось із конкурсантів підглядає або списує, не має права на це реагувати.

Якщо зміни до Закону приймуть в другому читанні, ми отримаємо змогу аж спостерігати. Дякую, щиро дякую своїм найманим працівникам (депутатам Верховної Ради) за те, що вони можуть дати мені змогу хоча б подивитись, наскільки буде прозорим конкурс на заміщення вакантної посади Президента МОЄЇ України. ДО цього, все що я можу – завести всіх конкурсантів в одну кімнату, а потім вийти з неї і чекати, заки вони напишуть тест, чекати за дверима.