Передвиборчі програми читати корисно!?

Зміст такого документу, скажете Ви, вже давно не є тим критерієм, яким варто послуговуватися під час проставляння галочок у бюлетені. Треба керуватися реальними справами, аналізувати діяльність та часто обирати з-поміж двох зол менше. Вже давно очевидним у нашій країні став той факт, що будь-які передвиборчі програми не виконуються, про них забувають як політики, так і виборці одразу після завершення етапу волевиявлення. І в кращому випадку повертаються напередодні чергових виборів, щоправда, здебільшого журналісти, коли хочуть показати неспроможність й нікчемність вітчизняного політикуму.

Можливо, я великий оптиміст, а можливо й консерватор, однак вважаю, що знайомитися із передвиборчими програмами зобов’язаний кожен, хто йде голосувати. На жаль, так повелося у нашій країні, що ці документи не є предметом для широких обговорень та дискусій ні під час передвиборчих перегонів, ні під час роботи нового уряду, коли затверджена стратегія діяльності мала б втілюватися в життя. Сумно, але для українського суспільства вже очевидним є й той факт, що обіцянки та декларації політиків не виконуються, тому зайвий раз дозволяти вводити себе з оману та знайомитися з передвиборчими програмами ніхто не збирається. І даремно… Проаналізовані програми[1] неочікувано точно показали за кого голосувати точно не буду. А ще, як не сумно, що великих перемін в Україні чекати не варто.

Передвиборча програма[2] ВО «Батьківщина» чи не одна з багатьох, яка не має офіційної назви, та й сам документ «програмою» назвати важко. Читаючи його, я бачу на трибуні Юлію Володимирівну, яка б’є себе в груди і розказує, як олігархи не дають жити простим українцям, якою корумпованою є судова та виконавча гілки влади, каральними – правоохоронні органи, незахищеними – звичайні громадяни. Значна частина програми – це рефлексії, критика та реагування на недолугі кроки чи реформи існуючої влади. Кілька змістовних ідей щодо реалізації програм «Безбар`єрна Україна» для людей із особливими потребами, «Знай англійську – як українську» у середніх школах, продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель та видача актів на право власності на неї, на жаль, губляться поміж типовими передвиборчими гаслами, яких втомлене людське вухо не бажає сприймати.

У програмі Партії регіонів «Від стабільності – до добробуту», яка отримала стільки скептичних інтерпретацій, чи не найбільше кількісних показників яких вже досягнула, або досягне українська економіка до 2017 р. Так, допомога при народженні дитини до 2017 р. зросте у двічі, порівняно з 2012 р. Середня зарплата у 2017 році сягне 8000 грн., щоправда в наступному розділі, без уточнення про який саме рік йдеться, Партія регіонів обіцяє середню зарплату в системі охорони здоров’я не менше 8000 грн. для лікарів та 5500 грн. –  для медперсоналу. Цікаво, чи планки у 8000 грн. зарплати лікарям партія планує досягнути вже в наступному, 2013 році, чи то медперсонал і у 2017 р. не отримуватиме навіть середньої оплати праці. А ще у програмі є обіцянки повністю компенсувати до 2017 року всі вклади Ощадбанку СРСР до 5000 грн. Чи звернули Ви увагу на гру слів в останній обіцянці? Мені особисто це нагадало написи на деяких торгових центрах під час сезонних розпродажів на кшталт «Знижки до 90%». Імпонує у програмі ПР пункт про скасування обов’язкового призову з 1 січня 2014 року – особисто для мене, примусова форма набору чоловіків до збройних сил України, як і строкова служба взагалі, є неприйнятною. Однак сумнівно, що ініціативу вдасться реалізувати, зберігаючи позаблоковий статус України, про який так чітко заявила у своїй передвиборчій програмі Партія регіонів.

Передвиборна програма Політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» «Від успіху людини – до успіху країни» – єдина, яка своїм змістом не апелює до «недолугих та злочинних кроків» нинішньої влади чи її попередників. Тому лише на цій підставі виборець очікує від партії Кличка інших правил ведення політичної боротьби за місця у Раді. Основною проблемою для поступу в державі УДАР вважає корупцію, а тому пропонує провести антикорупційну люстрацію, внаслідок якої звільнити усіх порушників закону. Які механізми та інструменти для виявлення таких злочинів будуть використовувати в УДАРІ, на жаль, програма не розкриває. Ще у партії Кличка обіцяють створити можливості для гідного заробітку, коли не економлячи на харчах та одязі, на місячну зарплату, можливо купити холодильник або пральну машину; пересічній сім’ї протягом 5 років придбати автомобіль, протягом 10 років – житло. 

Неабиякі заробітки обіцяє у своїй передвиборчій програмі «10 пріоритетів економічного плану «Нова економіка – нова країна» і партія Наталії Королевської «Україна – вперед!». Середня зарплата на рівні 1000 євро та середня пенсія у 500 євро – реальні в Україні, стверджується в програмі. Однак у розділі «Соціальна справедливість» політичне об’єднання обіцяє збільшення мінімальних пенсій та зарплат лише удвічі. Цікаво, чи у партії Королевської не вміють рахувати, чи там досі не знають, як і віце-прем’єр Хорошковський, реального розміру пенсій та зарплат в Україні? Можливо, застосування принципу «Менше посадовців – більше комп'ютерів» не лише поліпшить умови для ведення малого та середнього бізнесу, але й допоможе з математичними обрахунками. 

Для побудови могутньої Української Держави передвиборна програма ВО «Свобода» «Своя влада – Своя власність – Своя гідність на СВОїй, БОгом ДАній землі» пропонує виконати два основні завдання: усунути існуючий режим олігархічної диктатури та втілити в життя власну Програму захисту українців. Після ознайомлення із Планом так званих «всеосяжних докорінних перетворень» стає зрозумілим, що ВО «Свободи» планує змінити режим олігархічної диктатури на режим «націоналістичної» диктатури із закритим суспільством. Зокрема, свободівці пропонують заміщувати вакантні посади випускниками українських вишів, відібраних за критеріями патріотизму і професіоналізму; бюджетним установам користуватися виключно українським програмним продуктом; націоналізувати раніше приватизовані стратегічні підприємства, ліквідовувати приватні монополії; встановити контроль держави над банківською сферою; регламентувати вживання української мови у ЗМІ не менше 78%. На жаль, не представлений у програмі ВО «Свобода» зовнішньополітичний курс, якого б мала дотримуватися країна, та який би міг бути прийнятним для партійної ідеології.

КПУ – єдина партія в Україні, яка попри свою бездіяльність, порушення задекларованих принципів та стандартів, постійно тримається на плаву українського політикуму. Чому за людей, які сотні разів дискримінували себе ганебним голосуванням та безхребетною поведінкою, досі віддають голоси сотні тисяч виборців? Сумніваюся, що причина у передвиборній програмі «Повернемо країну народу!», де безапеляційною реальністю має стати вступ до Митного союзу, Єдиного економічного простору, Євразійського економічного союзу, а також припинення співробітництва із Міжнародним валютним фондом; де пропонується введення кримінальної відповідальності за героїзацію осіб, які співробітничали з нацистським режимом та тих, хто сьогодні пропагує ці ідеї. Я особисто схиляюся до того, що електорат комуністів ніколи не читав передвиборчої програми КПУ, а тим більше не аналізував та не задумувався над наслідками своїх вчинків, які, не дай Боже, могли повернути нас у часи тотального терору, чи, у кращому випадку, до білоруського сценарію.

Передвиборна програма політичної партії «Наша Україна» «Україна на віки!» хоч і виставляє чіткі акценти про європейський вибір та євроатлантичну безпеку, однак за своїм характером залишається консервативною (пропонується всебічне сприяння становленню дієвого інституту сім’ї, української родини, – очевидно виконуючи цю обіцянку представники НУНС у Верховній раді підтримали у першому читанні законопроект, яким передбачено запровадження відповідальність за «пропаганду гомосексуалізму») та соціально орієнтованою (запровадження соціальної відповідальності великого бізнесу перед суспільством; відновлення справедливого безкорупційного доступу молоді до усіх рівнів освіти; збільшення допомоги при народженні дитини, а також цільової допомоги багатодітним родинам, сиротам, інвалідам, малозабезпеченим категоріям населення; дієвий соціальний захист чорнобильців та афганців). Зовсім незрозумілою є теза про декриміналізацію статей законодавства, які не мають карного характеру – чи то малося на увазі вилучення із Кримінального кодексу України статей, за якими відбувають покарання Тимошенко та Луценко, чи може щось інше – залишається тільки здогадуватися.

Як бачимо, користь з читання передвиборчих програм таки є! Як мінімум, Ви знатимете, за яку політичну силу голосувати точно не варто, як максимум – знайдете у програмах ті засадничі принципи, які Вам імпонують. Тож, читайте передвиборчі програми і робіть усвідомлений вибір, навіть попри відсутність справжнього вибору.